Дозировка
Препарат Доксазозин Зентива назначается внутрь независимо от приема пищи и может приниматься как утром, так и вечером. Таблетку необходимо проглатывать не разжевывая, запивая достаточным количеством воды. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы Рекомендуемая начальная доза препарата Доксазозин Зентива составляет 1 мг 1 раз/сут для того, чтобы свести к минимуму возможность развития постуральной гипотензии и/или синкопального состояния (обморок). В зависимости от индивидуальных особенностей показателей уродинамики и наличия симптомов ДГПЖ дозу можно увеличить до 2 мг, а затем до 4 мг и до максимальной рекомендуемой дозы 8 мг. Рекомендуемый интервал для повышения дозы составляет 1-2 недели. Обычно рекомендуемая поддерживающая доза равна 2-4 мг 1 раз/сут. Артериальная гипертензия Доза варьирует от 1 мг/сут до 16 мг/сут. Лечение рекомендуется начинать с 1 мг 1 раз/сут в течение 1 или 2 недель для того, чтобы свести к минимуму возможность развития постуральной гипотензии и/или синкопального состояния (обморок) (феномен "первой дозы"). После приема первой дозы пациенту необходимо мониторирование АД в течение 6-8 ч. Это требуется в связи с возможностью развития феномена "первой дозы", особенно выраженной на фоне предшествующего приема диуретиков. В течение последующих 1 или 2 недель доза может быть увеличена до 2 мг 1 раз/сут. Для достижения желаемого снижения АД, если необходимо, суточную дозу следует увеличивать постепенно, соблюдая равномерные интервалы до 4 мг, 8 мг и до максимальной - 16 мг в зависимости от выраженности реакции пациента на прием препарата. Обычно доза составляет 2-4 мг 1 раз/сут. Если к терапии добавляется диуретик или другое гипотензивное средство необходимо корректировать дозу препарата Доксазозин Зентива в зависимости от состояния пациента с дальнейшим ее титрованием под контролем врача. В случае если терапия препаратом Доксазозин Зентива была прервана на несколько дней, возобновлять применение препарата следует с начальной дозы. У пациентов пожилого возраста коррекции дозы не требуется. Фармакокинетика доксазозина у пациентов с почечной недостаточностью не меняется, а сам препарат не ухудшает имеющуюся почечную дисфункцию, поэтому у таких больных его применяют в обычных дозах. У пациентов с печеночной недостаточностью препарат следует применять с осторожностью. Применение препарата Доксазозин Зентива противопоказано у детей и подростков в возрасте до 18 лет из-за отсутствия достаточных данных по эффективности и безопасности.
Фармакологическое действие
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы
Назначение доксазозина больным с симптомами доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ) приводит к значительному улучшению показателей уродинамики и уменьшению проявлений симптомов заболевания. Это действие препарата, связывают с селективной блокадой ?1-адренорецепторов, расположенных в мышечной строме и капсуле предстательной железы, шейке мочевого пузыря.
Доказано, что доксазозин является эффективным блокатором подтипа 1А ?1-адренорецепторов, которые составляют приблизительно 70% от всех подтипов ?1-адренорецепторов, находящихся в предстательной железе. Этим и объясняется его действие у пациентов с ДГПЖ.
Эффект лечения доксазозином и его безопасность доказаны при длительном применении препарата (более 48 месяцев).
Артериальная гипертензия
Применение доксазозина у больных артериальной гипертензией приводит к значимому снижению АД в результате уменьшения ОПСС. Появление этого эффекта связывают с селективной блокадой ?1-адренорецепторов, расположенных в кровеносных сосудах. При приеме препарата 1 раз/сут клинически значимый гипотензивный эффект сохраняется в течение 24 ч, АД снижается постепенно; максимальный эффект наблюдается обычно через 2-6 ч после приема препарата внутрь.
В отличие от неселективных ?1-адреноблокаторов при длительном лечении привыкание к препарату не развивается. При проведении поддерживающей терапии повышение активности ренина плазмы крови и тахикардия встречаются нечасто.
Доксазозин оказывает благоприятное влияние на липидный профиль крови, значительно повышая соотношение содержания липопротеидов высокой плотности к общему холестерину (атерогенный индекс) и значительно снижая содержание триглицеридов и общего холестерина.
Учитывая установленную связь артериальной гипертензии и липидного профиля крови с ИБС, нормализация АД и концентрации липидов на фоне приема доксазозина приводят к снижению риска развития ИБС. Наблюдалось, что лечение доксазозином приводило к регрессии гипертрофии левого желудочка, угнетению агрегации тромбоцитов и усилению активности тканевого активатора плазминогена. Кроме того, установлено, что доксазозин повышает чувствительность к инсулину у пациентов с нарушенной толерантностью к глюкозе. Доксазозин не оказывает побочных эффектов на обмен веществ и может применяться у больных бронхиальной астмой, сахарным диабетом, левожелудочковой недостаточностью и подагрой.
В контролируемых клинических исследованиях, проведенных у больных с артериальной гипертензией, лечение доксазозином сопровождалось более низкой частотой развития эректильной дисфункции
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь доксазозин хорошо всасывается из ЖКТ (80-90%). Cmax в плазме крови достигается через 1-2 ч после приема.
До 98% связывается с белками плазмы крови. Биодоступность - 69-70% (пресистемный метаболизм).
Метаболизм и выведение
Доксазозин подвергается значительной биотрансформации в печени, метаболиты фармакологической активностью не обладают.
Выведение препарата из плазмы является двухфазным, с конечным T1/2 длительностью 22 ч. Большая часть принятого внутрь доксазозина выводится в виде неактивных метаболитов через кишечник, менее 5% принятой дозы выделяется в неизмененном виде.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с нарушенной функцией печени, а также при приеме препаратов, способных изменять печеночный метаболизм, может нарушаться процесс биотрансформации препарата.
Исследование фармакокинетики у пожилых больных и у больных с заболеваниями почек не выявили существенных фармакокинетических различий
Побочные действия
Побочные реакции разделены по системно-органным классам в соответствии с классификацией Медицинского словаря по нормативно-правовой деятельности (MedDRA). Для указания частоты встречаемости побочных эффектов была использована классификация ВОЗ: очень частые (?10%); частые (?1% и <10%); нечастые (?0.1% и <1%); редкие (?0.01% и <0.1%); очень редкие (<0.01%); неизвестная частота (по имеющимся данным определить частоту встречаемости побочного эффекта не представляется возможным).
Инфекционные и паразитарные заболевания: частые - инфекции дыхательных путей, инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны системы кроветворения: очень редкие - тромбоцитопения, лейкопения.
Со стороны иммунной системы: нечастые - аллергические лекарственные реакции; очень редкие - анафилактические реакции.
Со стороны обмена веществ и питания: нечастые - анорексия, повышенный аппетит, увеличение массы тела, подагра.
Со стороны психики: нечастые - возбуждение, беспокойство, бессонница, тревога, депрессия.
Со стороны нервной системы: частые - сонливость, головная боль, головокружение; нечастые - гипестезии, тремор, обморок, нарушение мозгового кровообращения; очень редко - парестезии.
Со стороны органа зрения: очень редкие - нечеткость зрительного восприятия; неизвестная частота - интраоперационный синдром атоничной радужки (вариант синдрома узкого зрачка).
Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: часто - вертиго; нечастые - шум в ушах.
Со стороны сердца: частые - ощущение сердцебиения, тахикардия; нечастые - стенокардия, инфаркт миокарда; очень редкие - брадикардия, аритмия.
Со стороны сосудов: частые - выраженное снижение АД, постуральная гипотензия; очень редко - "приливы" крови к коже лица.
Со стороны дыхательной системы: частые - одышка, ринит, кашель, бронхит; нечастые - носовое кровотечение; очень редкие - бронхоспазм.
Со стороны ЖКТ: частые - боль в животе, диспепсия, сухость слизистой оболочки полости рта, тошнота; нечастые - метеоризм, диарея, запор, рвота, гастроэнтерит.
Со стороны печени и желчевыводящих путей: очень редкие - холестаз, гепатит, желтуха.
Со стороны лабораторных показателей: очень редкие - повышение активности печеночных трансаминаз.
Со стороны кожи и подкожных тканей: частые - кожный зуд; нечастые - кожная сыпь; очень редкие - пурпура, алопеция, крапивница.
Со стороны костно-мышечной и соединительной ткани: частые - боль в спине, миалгия; нечастые - артралгия; редкие - мышечные спазмы, мышечная слабость.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: частые - цистит, недержание мочи; нечастые - учащение мочеиспускания, дизурия, гематурия; редкие - полиурия; очень редкие - никтурия, увеличение суточного диуреза.
Со стороны половых органов и молочной железы: нечастые - эректильная дисфункция; очень редкие - гинекомастия, приапизм; неизвестная частота - ретроградная эякуляция.
Общие нарушения и нарушения в месте введения: частые - астения, периферические отеки, боль в груди, гриппоподобный синдром; нечастые - отеки лица, боли различной локализации; очень редкие - утомляемость, недомогание.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Как и при лечении любыми альфа1-адреноблокаторами, в особенности в начале терапии, при лечении Доксазозин Зентива у очень незначительного процента пациентов может наблюдаться постуральная гипотензия, проявляющаяся головокружением и слабостью или же потерей сознания (обмороком). Перед началом лечения препаратом Доксазозин Зентива пациента необходимо предупредить, каким образом следует избегать симптомов развития постуральной гипотензии, в частности, необходимо воздерживаться от быстрых перемен положения тела. В начале лечения препаратом Доксазозин Зентива пациенту следует дать рекомендации о необходимости соблюдать осторожность в случае появления слабости или головокружения.
Препарат Доксазозин Зентива следует применять с осторожностью у пожилых пациентов в связи с возможностью развития ортостатической гипотензии. С возрастом увеличивается риск возникновения головокружения, нарушения зрения и обморока. Пациента необходимо проинформировать об увеличении риска развития ортостатической гипотензии при употреблении алкоголя, длительном стоянии или выполнении физических упражнений, а также при жаркой погоде.
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ)
Перед началом терапии ДГПЖ необходимо исключить злокачественное новообразование предстательной железы. У больных с ДГПЖ препарат можно назначать как при наличии артериальной гипертензии, так и при нормальных показателях АД. При применении препарата у больных с ДГПЖ с нормальными показателями АД изменение последних несущественно. При этом применение препарата Доксазозин Зентива у больных с сочетанием артериальной гипертензии и ДГПЖ возможно в качестве монотерапии.
Доксазозин не влияет на концентрацию простатспецифического антигена (ПСА) в плазме крови.
Интраоперационный синдром атоничной радужки
Интраоперационный синдром атоничной радужки (вариант синдрома узкого зрачка) наблюдался у некоторых пациентов при проведении операции по поводу удаления катаракты, которые получают или получали лечение альфа1-адреноблокаторами. Так как интраоперационный синдром атоничной радужки может привести к учащению осложнений во время хирургических вмешательств, необходимо предупредить оперирующего хирурга о том, что альфа1-адреноблокаторы принимаются на данный момент или принимались ранее до операции.
Совместное применение с ингибиторами ФДЭ-5
При одновременном применении доксазозина с ингибиторами ФДЭ-5 (например, с силденафилом, тадалафилом и варденафилом) следует соблюдать осторожность, так как оба препарата обладают сосудорасширяющими эффектами и могут привести к развитию симптоматической артериальной гипотензии у некоторых пациентов. Для снижения риска развития ортостатической гипотензии лечение ингибиторами ФДЭ-5 рекомендуется начинать только в том случае, если гемодинамика пациента стабилизировалась на фоне применения альфа-адреноблокаторов. Кроме того, лечение ингибиторами ФДЭ-5 рекомендуется начинать с минимально возможной дозы и выдерживать 6-часовой интервал от приема доксазозина. Исследований препаратов с длительным высвобождением доксазозина не проводилось.
Нарушение функции печени
Необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата Доксазозин Зентива, равно как и других лекарственных средств, полностью подвергающихся биотрансформации в печени, пациентам с нарушением функции печени, избегая назначения максимальных доз. Не рекомендуется применение препарата Доксазозин Зентива у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью из-за отсутствия достаточного опыта применения.
Препарат содержит лактозу. Пациентам с наследственной непереносимостью лактозы, дефицитом лактазы или глюкозо-галактозной мальабсорбцией препарат противопоказан.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Т.к. в период лечения препаратом Доксазозин Зентива со стороны нервной системы могут возникать сонливость, головокружение и обморок, следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятиями другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Передозировка
Симптомы: выраженное снижение АД, иногда сопровождающееся обмороком.
Лечение: при появлении признаков передозировки необходимо промыть желудок и назначить активированный уголь, больного необходимо положить в горизонтальное положение, опустив голову вниз, приподнять ноги. Необходимо срочно обратиться к врачу. Проводится симптоматическая терапия. Т.к. доксазозин в высокой степени связывается с белками плазмы крови, гемодиализ не эффективен.
Показания
— доброкачественная гиперплазия предстательной железы;
— артериальная гипертензия (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
— тяжелая печеночная недостаточность (отсутствие опыта применения у данной категории пациентов);
— инфекции мочевыводящих путей;
— анурия;
— прогрессирующая почечная недостаточность;
— артериальная гипотензия с ортостатическими нарушениями (в т.ч. в анамнезе);
— гипотония (относится только к показанию доброкачественная гиперплазия предстательной железы);
— сопутствующая обструкция верхних мочевыводящих путей;
— хронические инфекции мочевыводящих путей;
— камни в мочевом пузыре;
— обструктивные расстройства органов ЖКТ;
— обструкция пищевода;
— уменьшение диаметра просвета органов ЖКТ любой степени;
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция (в связи с наличием в составе лактозы);
— возраст до 18 лет;
— период грудного вскармливания (для лечения артериальной гипертензии);
— повышенная чувствительность к производным хиназолина (например, к празозину, теразозину, доксазозину), или к любому из вспомогательных компонентов препарата.
В качестве монотерапии:
— пациентам с переполнением мочевого пузыря;
— анурия с или без прогрессирующей почечной недостаточности.
С осторожностью следует применять препарат при отеке легких, вызванном стенозом митрального клапана или аортальным стенозом; сердечной недостаточности с повышенным сердечным выбросом; правожелудочковой недостаточности, обусловленной эмболией легочной артерии или экссудативным перикардитом; левожелудочковой недостаточности с низким давлением заполнения; нарушениях мозгового кровообращения; у пациентов пожилого возраста; одновременном применении с ингибиторами ФДЭ-5 (угроза возникновения симптоматической артериальной гипотензии); при печеночной недостаточности; при беременности; при проведении операции по поводу удаления катаракты.
Применение при беременности и кормлении грудью
Хотя в экспериментах на животных препарат не оказывал тератогенного действия, но при применении его в исключительно высоких дозах наблюдалось снижение выживаемости плода. Указанные дозы примерно в 300 раз превосходили максимальные рекомендуемые дозы для человека.
Из-за отсутствия адекватных хорошо контролируемых исследований у беременных женщин, безопасность применения препарата при беременности еще не установлена. В связи с этим при беременности препарат может быть назначен только в тех случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Доксазозин противопоказан в период кормления грудью, т.к. экспериментальные исследования у животных показали, что доксазозин накапливается в молоке лактирующих крыс. О выделении препарата в грудное молоко информация отсутствует.
При необходимости применения препарата следует прекратить грудное вскармливание.
Лекарственное взаимодействие
Совместное применение препарата Доксазозин Зентива с ингибиторами ФДЭ-5 (силденафил, тадалафил, тарденафил, варденафил) у некоторых пациентов может привести к симптоматической артериальной гипотензии.
Не рекомендуется принимать Доксазозин Зентива одновременно с другими блокаторами ?1-адренорецепторов.
Доксазозин Зентива усиливает гипотензивный эффект других антигипертензивных препаратов.
Доксазозин в высокой степени связывается с белками плазмы (98%). Данные исследований in vitro показали, что доксазозин не влияет на связывание с белками следующих препаратов: дигоксина, фенитоина, варфарина или индометацина.
Нежелательных лекарственных взаимодействий не наблюдались в клинических исследованиях с тиазидными диуретиками, фуросемидом, бета-адреноблокаторами, НПВС, антибиотиками, пероральными гипогликемическими препаратами, со средствами для выведения мочевой кислоты и антикоагулянтами.
Не было отмечено неблагоприятного взаимодействия при одновременном применении доксазозина с блокаторами медленных кальциевых каналов и ингибиторами АПФ.
При одновременном применении с индукторами микросомального окисления в печени возможно повышение эффективности доксазозина, с ингибиторами - снижение. Эстрогены и симпатомиметические средства могут снижать гипотензивное действие доксазозина. Устраняя альфа-адреностимулирующие эффекты адреналина, доксазозин может приводить к тахикардии и артериальной гипотензии.
В открытом рандомизированном плацебо-контролируемом исследовании у 22 здоровых мужчин-добровольцев, введение одной дозы доксазозина 1 мг/сут в первый день четырехдневного режима введения циметидина (400 мг внутрь 2 раза/сут) привело к увеличению на 10% средней AUC доксазозина без статистически значимых изменений в средних значениях Cmax и T1/2 доксазозина. Увеличение на 10% средней AUC для доксазозина с циметидином находится в пределах значения межиндивидуальной вариабельности (27%) средней AUC для доксазозина с плацебо.
(2485)
Дозування
Препарат Доксазозин Зентіва призначається всередину незалежно від прийому їжі і може прийматися як вранці, так і ввечері. Таблетку необхідно ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози Рекомендована початкова доза препарату Доксазозин Зентіва становить 1 мг 1 раз/добу для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопальні стани (непритомність). Залежно від індивідуальних особливостей показників ородинаміки та наявності симптомів ДГПЗ дозу можна збільшити до 2 мг, потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1-2 тижні. Зазвичай рекомендована підтримуюча доза дорівнює 2-4 мг 1 раз/добу. Артеріальна гіпертензія Доза варіює від 1 мг/добу до 16 мг/добу. Лікування рекомендується розпочинати з 1 мг 1 раз/добу протягом 1 або 2 тижнів для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопальні стани (непритомність) (феномен "першої дози"). Після прийому первої дози пацієнту необхідно моніторування АТ протягом 6-8 год. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномена "першої дози", особливо вираженою на фоні попереднього прийому діуретиків. Протягом наступних 1 або 2 тижнів доза може бути збільшена до 2 мг 1 раз/добу. Для досягнення бажаного зниження артеріального тиску, якщо необхідно, добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірні інтервали до 4 мг, 8 мг і до максимальної - 16 мг, залежно від вираженості реакції пацієнта на прийом препарату. Зазвичай доза становить 2-4 м�� 1 раз/добу. Якщо до терапії додається діуретик або інший гіпотензивний засіб необхідно коригувати дозу препарату Доксазозин Зентіва залежно від стану пацієнта з подальшим титруванням її під контролем лікаря. У разі якщо терапія препаратом Доксазозин Зентіва була перервана на кілька днів, відновлювати застосування препарату слід з початкової дози. У пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно. Фармакокінетика доксазозина у пацієнтів з нирковою недостатністю не змінюється, а сам препарат не ухуд��повідомляє наявну ниркову дисфункцію, тому у таких хворих його застосовують у звичайних дозах. У пацієнтів з печінковою недостатністю препарат слід застосовувати з обережністю. Застосування препарату Доксазозин Зентіва протипоказано у дітей та підлітків віком до 18 років через відсутність достатніх даних щодо ефективності і безпеки.
Фармакологічна дія
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
Призначення доксазозина хворим з симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ призводить до значного поліпшення показників уродинаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Це дію препарату пов'язують із селективною блокадою ?1-адренорецепторів, розташованих у м'язовій стромі та капсулі передміхурової залози, шийці сечового міхура.
Доведено, що доксазозин є ефективним блокатором підтипу 1А ?1-адренорецепторів, які становлять близько 70% усіх підтипів ?1-адренорецепторів, які знаходяться в передміхуровій залозі. Цим і пояснюється його дію у пацієнтів з ДГПЗ.
Ефект лікування доксазозином і його безпеку доведені при тривалому застосуванні препарату (більше 48 місяців).
Артеріальна гіпертензія
Застосування доксазозина у хворих на артеріальну гіпертензію призводить до значущого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ОПСС. Поява цього ефекту пов'язують з селективною блокадою ?1-адренорецепторів, розташованих у кровоносних судинах. При прийомі препарату 1 раз/добу клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 год, АТ знижується поступово; максимальний ефект наблюдается зазвичай через 2-6 год після прийому препарату всередину.
На відміну від неселективних ?1-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні звикання до препарату не розвивається. При проведенні підтримуючої терапії підвищення активності реніну плазми і тахікардія зустрічаються нечасто.
Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, значно підвищуючи співвідношення вмісту ліпопротеїдів високої щільності до загального холестерину (атерогенный індекс) і значно знижуючи вміст тригліцеридів і общегпро холестерину.
Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та ліпідного профілю крові з ІХС, нормалізація артеріального тиску та концентрації ліпідів на тлі прийому доксазозина призводять до зниження ризику розвитку ІХС. Спостерігалося, що лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів і посилення активності тканинного активатора плазміногену. Крім того, встановлено, що доксазозин підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози. Доксазозин не проказывает побічних ефектів на обмін речовин і може застосовуватися у хворих бронхіальною астмою, цукровим діабетом, лівошлуночковою недостатністю і подагру.
У контрольованих клінічних дослідженнях, проведених у хворих з артеріальною гіпертензією, лікування доксазозином супроводжувалося більш низькою частотою розвитку еректильної дисфункціїФармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому внутрішньо доксазозин добре всмоктується з ШКТ (80-90%). Cmax в плазмі крові досягається через 1-2 год після прийому.
До 98% зв'язується з білками плазми крові. Біодоступність - 69-70% (пресистемный метаболізм).
Метаболізм і виведення
Доксазозин піддається значній біотрансформації в печінці, метаболіти фармакологічною активністю не володіють.
Виведення препарату з плазми є двофазним, з кінцевим T1/2 тривалістю 22 год. Більша частина прийнятої всередину доксазозина виводиться у вигляді неактивних метаболітів через кишечник, менше 5% прийнятої дози виділяється в незміненому вигляді.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадку��
У пацієнтів з порушеною функцією печінки, а також при прийомі препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм, може порушуватися процес біотрансформації препарату.
Дослідження фармакокінетики у літніх хворих та у хворих із захворюваннями нирок не виявили істотних відмінностей фармакокінетичнихПобічні дії
Побічні реакції розділені по системно-органним класів у відповідності з класифікацією Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA). Для визначення частоти зустрічальності побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часті (?10%); часті (?1% та <10%); нечасті (?0.1% та <1%); поодинокі (?0.01% та <0.1%); дуже рідкісні (<0.01%); частота невідома (за наявними даними визначити частоту зустрічальності побічного ефекту не представляється можливим).
Інфекційні та паразитарні захворювання: часті - інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку імунної системи: нечасті - алергічні лікарські р��акції; дуже поодинокі - анафілактичні реакції.
З боку обміну речовин і харчування: нечасті - анорексія, підвищений апетит, збільшення маси тіла, подагра.
З боку психіки: нечасті - збудження, неспокій, безсоння, тривога, депресія.
З боку нервової системи: часто - сонливість, головний біль, запаморочення; нечасті - гіпестезії, тремор, непритомність, порушення мозкового кровообігу; дуже рідко - парестезії.
З боку органа зору: дуже рідко - нечіткість зорового сприйняття; невідома частота - інтраопераційний синдром атонічної райдужки (варіант синдрому вузької зіниці).
З боку органа слуху й лабіринтові порушення: часто - вертиго; нечасті - шум у вухах.
З боку серця: часті - відчуття серцебиття, тахікардія; нечасті - стенокардія, інфаркт міокарда; дуже рідко - брадикардія, аритмія.
З боку судин: часті - виражене зниження артеріального тиску, постуральна гіпотензія; дуже рідко - "припливи" крові до шкіри обличчя.
З боку дихальної системи: часті - задишка, риніт, кашель, бронхіт; нечастті - носова кровотеча; дуже поодинокі - бронхоспазм.
З боку травного ТРАКТУ: часті - біль у животі, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, нудота; нечасті - метеоризм, діарея, запор, блювання, гастроентерит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко - холестаз, гепатит, жовтяниця.
З боку лабораторних показників: дуже рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку шкіри і підшкірних тканин: часто - свербіж шкіри; нечасті - шкірний висип; дуже рідко - пурпура, алопеція, кропив'янка.>
З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: часті - біль у спині, міалгія; нечасті - артралгія; нечасті - м'язові спазми, м'язова слабкість.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: часті - цистит, нетримання сечі; нечасті - прискорене сечовипускання, дизурія, гематурія; рідкі - поліурія; дуже рідкісні - ніктурія, збільшення добового діурезу.
З боку статевих органів та молочних залоз: нечасті - еректильна дисфункція; дуже рідко - гінекомастія, пріапізм; невідома частота - ретроградна еякуляція.
Загальніе порушення і порушення в місці введення: часті - астенія, периферичні набряки, біль у грудях, грипоподібний синдром; нечасті - набряк обличчя, біль різної локалізації; дуже рідкісні - стомлюваність, нездужання.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Як і при лікуванні будь-якими альфа1-адреноблокаторами, особливо на початку терапії, при лікуванні Доксазозин Зентіва у незначного відсотка пацієнтів може спостерігатися постуральна гіпотензія, яка проявляється запамороченням та слабкістю або ж втратою свідомості (обмороком). Перед початком лікування препаратом Доксазозин Зентіва пацієнта необхідно попередити, яким чином слід уникати симптомів розвитку постуральної гіпотензії, зокрема, необхідно утримуватися від швидких змін положення тіла. На початку лікування препаратом Доксазозин Зентіва пацієнтові слід дати рекомендації про необхідність дотримуватися обережності у разі появи слабкості або запаморочення.
Препарат Доксазозин Зентіва слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку у зв'язку з можливістю розвитку ортос��атической гіпотензії. З віком збільшується ризик виникнення запаморочення, порушення зору і непритомності. Пацієнта необхідно проінформувати про збільшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії при вживанні алкоголю, тривалому стоянні або виконанні фізичних вправ, а також при жаркій погоді.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)
Перед початком терапії ДГПЗ необхідно виключити злоякісне новоутворення передміхурової залози. У хворих з ДГПЗ препарат можна призначатьь як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальних показниках АТ. При застосуванні препарату у хворих з ДГПЗ з нормальними показниками АТ зміна останніх несуттєво. При цьому застосування препарату Доксазозин Зентіва у хворих з поєднанням артеріальну гіпертензію і ДГПЗ можливо в якості монотерапії.
Доксазозин не впливає на концентрацію простатспецифічного антигену (ПСА) в плазмі крові.
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (варіант сіндрома вузької зіниці) спостерігався у деяких пацієнтів при проведенні операції з приводу видалення катаракти, які отримують або отримували лікування альфа1-адреноблокаторами. Так як інтраопераційний синдром атонічної райдужки може призвести до почастішання ускладнень під час хірургічного втручання, необхідно попередити оперує хірурга про те, що альфа1-адреноблокатори приймаються на даний момент або приймалися раніше до операції.
Спільне застосування з інгібіторами ФДЕ-5
При одночасному застосуванні доксазозина з інгібіторами ФДЕ-5 (наприклад, з силденафілом, тадалафілом і варденафилом) слід дотримуватися обережності, так як обидва препарати володіють судинорозширювальними ефектами і можуть призвести до розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів. Для зниження ризику розвитку ортостатичної гіпотензії лікування інгібіторами ФДЕ-5 рекомендується починати тільки в тому випадку, коли гемодинаміка пацієнта стабілізувалася на тлі застосування альфа-адреноблокаторів. Крім того, лікування інгібіторами ФДЕ-5 рекомендується починати з мінімально можливої дози і витримувати 6-годинний інтервал від прийому доксазозина. Досліджень препаратів з тривалим вивільненням доксазозина не проводилося.
Порушення функції печінки
Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату Доксазозин Зентіва, так само як і інших лікарських засобів, що повністю піддаються біотрансформації у печінці, пацієнтам з порушенням функції печінки, уникаючи призначення максимальних доз. Не рекомендується застосування препарату Доксазозин Зентіва у пацієнтів з тяжкою печеночной недостатністю через відсутність достатнього досвіду застосування.
Препарат містить лактозу. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією препарат протипоказаний.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Т. к. у період лікування препаратом Доксазозин Зентіва з боку нервової системи можуть виникати сонливість, запаморочення і непритомність, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобамта і заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Передозування
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, інколи супроводжується непритомністю.
Лікування: при появі ознак передозування необхідно промити шлунок і призначити активоване вугілля, хворого необхідно покласти у горизонтальне положення, опустивши голову вниз, підняти ноги. Необхідно терміново звернутися до лікаря. Проводиться симптоматична терапія. Т. к. доксазозин у високому ступені зв'язується з білками плазми крові, гемодіаліз не ефективний.Свідчення
— доброякісна гіперплазія передміхурової залози;
— артеріальна гіпертензія (у складі комбінованої терапії).Протипоказання
— тяжка печінкова недостатність (відсутність досвіду застосування у даної категорії пацієнтів);
— інфекції сечовивідних шляхів;
— анурія;
— прогресуюча ниркова недостатність;
— артеріальна гіпотензія з ортостатическими порушеннями (у т. ч. в анамнезі);
— гіпотонія (відноситься тільки до висвітлення доброякісна гіперплазія передміхурової залози);
— супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів;
— хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
— камені в сечовому міхурі;
— обструктивні розлади органів ШКТ;
— обструкція стравоходу;
— зменшення діаметру просвіту органів ШКТ будь-якого ступеня;
— непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (у зв'язку з наявністю у складі лактози);
�� вік до 18 років;
— період грудного вигодовування (для лікування артеріальної гіпертензії);
— підвищена чутливість до похідних хиназолина (наприклад, празозину, теразозину, доксазозину), або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
В якості монотерапії:
— пацієнтам з переповненням сечового міхура;
— анурія з або без прогресуючої ниркової недостатності.
З обережністю слід застосовувати препарат при набряку легенів, викликаному стенозом мітрального клапана або аортальн��м стенозом; серцевої недостатності з підвищеним серцевим викидом; правошлуночкової недостатності, обумовленої емболією легеневої артерії або ексудативним перикардитом; лівошлуночкової недостатності з низьким тиском заповнення; порушення мозкового кровообігу; у пацієнтів літнього віку; одночасному застосуванні з інгібіторами ФДЕ-5 (загроза виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії); при печінковій недостатності; при вагітності; при проведенні операції з приводу видалення катаракти.
Применение при вагітності та годуванні груддю
Хоча в експериментах на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, але при застосуванні його у надзвичайно великих дозах спостерігалось зниження виживання плода. Зазначені дози приблизно у 300 разів перевищували максимальні рекомендовані дози для людини.
З-за відсутності адекватних добре контрольованих досліджень у вагітних жінок, безпека застосування препарату при вагітності ще не встановлена. У зв'язку з цим при вагітності препарат може бути признєп тільки в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Доксазозин протипоказаний у період годування груддю, оскільки експериментальні дослідження на тваринах показали, що доксазозин накопичується у молоці лактуючих щурів. Про виділення препарату в грудне молоко інформація відсутня.
При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування.Лікарська взаємодія
Сумісне застосування препарату Доксазозин Зентіва з інгібіторами ФДЕ-5 (сі��денафил, тадалафіл, тарденафил, варденафіл) у деяких пацієнтів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії.
Не рекомендується приймати Доксазозин Зентіва одночасно з іншими блокаторами ?1-адренорецепторів.
Доксазозин Зентіва посилює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних препаратів.
Доксазозин у високому ступені зв'язується з білками плазми (98%). Дані досліджень in vitro показали, що доксазозин не впливає на зв'язування з білками таких препаратів: дигоксину, фенітоїну, варфарину�� чи індометацину.
Небажаних лікарських взаємодій не спостерігалися в клінічних дослідженнях з тіазидними діуретиками, фуросемідом, бета-адреноблокаторами, НПЗП, антибіотиками, пероральними гіпоглікемічними препаратами, засобами для виведення сечової кислоти і антикоагулянтами.
Не було відмічено несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозина з блокаторами повільних кальцієвих каналів та інгібіторами АПФ.
При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окислення в печінці можливе підвищення ефективності доксазозина, з інгібіторами - зниження. Естрогени і симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивну дію доксазозина. Усуваючи альфа-адреностимулюючу ефекти адреналіну, доксазозин може призводити до тахікардії та артеріальної гіпотензії.
У відкритому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні у 22 здорових чоловіків-добровольців, введення однієї дози доксазозина 1 мг/добу в перший день чотириденного режиму введення циметидину (400 мг внутрішньо 2 рази/добу) пр��вело до збільшення на 10% середньої AUC доксазозина без статистично значущих змін у середні значення Cmax і T1/2 доксазозина. Збільшення на 10% середньої AUC для доксазозина з циметидином знаходиться в межах значення міжіндивідуальної варіабельності (27%) середньої AUC для доксазозина з плацебо.
