Дозировка
При приеме внутрь доза составляет 50-600 мг/сут, кратность приема зависит от показаний.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
1 таб.
дипиридамол 75 мг
Фармакологическое действие
Антиагрегант, ангиопротектор, иммуномодулятор. Оказывает тормозящее влияние на агрегацию тромбоцитов, улучшает микроциркуляцию.
Обладает сосудорасширяющим действием, понижает сопротивление резистивных коронарных сосудов (главным образом артериол), увеличивает объемную скорость коронарного кровотока. Способен уменьшать перфузию ишемизированных зон миокарда.
Механизм действия окончательно не выяснен. Полагают, что дипиридамол увеличивает содержание аденозина (нарушая его обратный захват), а также способствует повышению концентрации цАМФ вследствие ингибирования фермента ФДЭ.
Как производное пиримидина, дипиридамол является индуктором интерферона и оказывает модулирующее действие на функциональную активность системы интерферона, повышает сниженную продукцию интерферона альфа и интерферона гамма лейкоцитами крови in vitro. Повышает неспецифическую резистентность к вирусным инфекциям.
Фармакокинетика
После приема внутрь дипиридамол полностью абсорбируется из ЖКТ. Cmax в плазме крови достигается через 75 мин. Связывание с белками плазмы высокое.
T1/2 в терминальной фазе составляет 10-12 ч.
Метаболизируется в печени и выводится с желчью главным образом в виде глюкуронидов. Выведение может замедляться вследствие энтерогепатической рециркуляции. В небольшом количестве выводится с мочой.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: при применении в высоких дозах - артериальная гипотензия, приливы, тахикардия (особенно при одновременном приеме вазодилататоров).
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль.
Аллергические реакции: кожная сыпь, крапивница.
Прочие: миалгия; в отдельных случаях - повышенная кровоточивость во время или после хирургического вмешательства
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применять у пациентов с артериальной гипотензией, недавно перенесенным инфарктом миокарда, сердечной недостаточностью.
Имеются данные о том, что при в/в введении дипиридамола возможно неравномерное перераспределение кровотока в коронарных сосудах и развитие синдрома обкрадывания, сопровождающегося усугублением симптомов стенокардии (в т.ч. депрессией сегмента ST на ЭКГ). В связи с этим не рекомендуется в/в введение дипиридамола.
Показания
Лечение и профилактика нарушений мозгового кровообращения по ишемическому типу; дисциркуляторная энцефалопатия; профилактика артериальных и венозных тромбозов и их осложнений; профилактика тромбоэмболии после операции по протезированию клапанов сердца; профилактика плацентарной недостаточности при осложненной беременности; нарушения микроциркуляции любого типа (в составе комплексной терапии); профилактика и лечение гриппа, ОРВИ (в качестве индуктора интерферона и иммуномодулятора).
Противопоказания
Острый инфаркт миокарда, распространенный стенозирующий атеросклероз коронарных сосудов, нестабильная стенокардия, субаортальный стеноз аорты, декомпенсированная сердечная недостаточность, выраженная артериальная гипотензия, тяжелые нарушения сердечного ритма, склонность к кровотечениям, выраженная почечная недостаточность, повышенная чувствительность к дипиридамолу.
Применение при беременности и кормлении грудью
Применение при беременности, особенно во II и III триместрах, возможно в случаях крайней необходимости.
Применение при нарушениях функции почек
Противопоказан при выраженной почечной недостаточности.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении средств, которые снижают кислотность содержимого желудка (антацидов, блокаторов гистаминовых H2-рецепторов (в т.ч. циметидина), ингибиторов протонового насоса (в т.ч. омепразола) может уменьшаться биодоступность дипиридамола.
При одновременном применении с антикоагулянтами, ацетилсалициловой кислотой усиливается антиагрегантное действие дипиридамола.
При одновременном применении с антихолинергическими средствами возможны нарушения памяти и внимания у пациентов пожилого возраста.
При одновременном применении с бета-адреноблокаторами описаны случаи брадикардии и асистолии при применении дипиридамола у пациентов, получающих бета-адреноблокаторы.
При одновременном применении с аденозином усиливается действие аденозина.
При одновременном применении с добутамином возникает риск развития тяжелой артериальной гипотензии.
При одновременном применении с кофеином, другими ксантиновыми производными уменьшается эффективность дипиридамола.
(2266)
Дозування
При прийомі всередину доза становить 50-600 мг/добу, кратність прийому залежить від показань.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
1 таб.
дипіридамол 75 мгФармакологічна дія
Антиагрегант, ангіопротектори, імуномодулятор. Чинить гальмівний вплив на агрегацію тромбоцитів, покращує мікроциркуляцію.
Має судинорозширювальну дію, знижує опір резистивних коронарних судин (в основному артеріол), підвищує об'ємну швидкість коронарного кровотоку. Здатний зменшувати перфузію ішемізованих зон міокарда.
Механізм дії остаточно не з'ясований. Вважають, що дипіридамол збільшує вміст аденозину (порушуючи його зворотне захоплення), а також сприяє підвищенню концентрації цАМФ внаслідок інгібування ферменту ФДЕ.
Як похідне піримідину, дипіридамол є індуктором інтерферону і надає модулюючий вплив на функціональну активність системи інтерферону, підвищує знижену продукцію інтерферону альфа інтерферону гамма лейкоцитами дахі in vitro. Підвищує неспецифічну резистентність до вірусних інфекцій.Фармакокінетика
Після прийому всередину дипіридамол повністю абсорбується з ШКТ. Cmax в плазмі крові досягається через 75 хв. Зв'язування з білками плазми високе.
T1/2 в термінальній фазі становить 10-12 год.
Метаболізується в печінці та виводиться з жовчю головним чином у вигляді глюкуронідів. Виведення може сповільнюватись внаслідок ентерогепатичній рециркуляції. В невеликій кількості виводиться з сечею.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея.
З боку серцево-судинної системи: при застосуванні у високих дозах - артеріальна гіпотензія, припливи, тахікардія (особливо при одночасному прийомі вазодилататорів).
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль.
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка.
Інші: міалгія; в окремих випадках - підвищена кровоточивість під час або після хірургічного втручанняОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовувати у пацієнтів з артериальной гіпотензією, недавно перенесеним інфарктом міокарда, серцевою недостатністю.
Є дані про те, що при в/в введення дипіридамолу можливо нерівномірний перерозподіл кровотоку в коронарних судинах і розвиток синдрому обкрадання, що супроводжується посиленням симптомів стенокардії (у т. ч. депресією сегмента ST на ЕКГ). У зв'язку з цим не рекомендується в/в введення дипіридамолу.Свідчення
Лікування і профілактика порушень мозкового кровообігу за ішемічним типом; дисциркуляторна енцефалопатія; профілактика артеріальних і венозних тромбозів і їх ускладнень; профілактика тромбоемболії після операції протезування клапанів серця; профілактика плацентарної недостатності при ускладненій вагітності; порушення мікроциркуляції будь-якого типу (у складі комплексної терапії); профілактика та лікування грипу, ГРВІ (в якості індуктора інтерферону та імуномодулятора).Протипоказання
Гострий інфаркт міокарда, поширений стенозуючий атеросклероз коронарних судин, нестабільна стенокардія, субаортальний стеноз аорти, декомпенсована серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотензія, тяжкі порушення серцевого ритму, схильність до кровотеч, виражена ниркова недостатність, підвищена чутливість до дипиридамолу.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Застосування при вагітності, особливо в II та III триместрах, можливо у випадках крайньої необхідності.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказаний при вираженій нирковій недостатності.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні засобів, які знижують кислотність вмісту шлунка (антацидів, блокаторів гістамінових H2-рецепторів (у т. ч. циметидину), інгібіторів протонового насоса (в т. ч. омепразолу) може зменшуватися біодоступність дипіридамолу.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами, ацетилсаліциловою кислотою посилюється антиагрегантна дія дипіридамолу.
При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливі порушення пам'яті та уваги у пацієнтів літнього віку.
П��та одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами описані випадки брадикардії і асистолії при застосуванні дипіридамолу у пацієнтів, які отримують бета-адреноблокатори.
При одночасному застосуванні з аденозином посилюється дію аденозину.
При одночасному застосуванні з добутаміном виникає ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії.
При одночасному застосуванні з кофеїном, іншими ксантиновыми похідними зменшується ефективність дипіридамолу.
