Дозировка
Внутрь, по 1 таблетке, по порядку, указанному на упаковке, каждый день примерно в одно и то же время с небольшим количеством воды, непрерывно в течение 21 дня. Прием каждой следующей упаковки начинается после 7-дневного перерыва, во время которого наблюдается менструальноподобное кровотечение. Оно обычно начинается на 2-3 день от приема последней таблетки и может не закончиться до начала приема новой упаковки.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с маркировкой "G73" на одной стороне таблетки, нанесенной методом тиснения; на поперечном разрезе ядро белого или почти белого цвета.
Состав
этинилэстрадиол 20 мкг
дроспиренон 3 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 48.53 мг, крахмал кукурузный - 16.6 мг, крахмал кукурузный прежелатинизированный - 9.6 мг, сополимер макрогола и поливинилового спирта - 1.45 мг, магния стеарат - 0.8 мг.
Состав пленочной оболочки: опадрай II белый 85G18490 - 2 мг (поливиниловый спирт - 0.88 мг, титана диоксид - 0.403 мг, макрогол 3350 - 0.247 мг, тальк - 0.4 мг, лецитин соевый - 0.07 мг).
Фармакологическое действие
Препарат Димиа® является комбинированным монофазным пероральным контрацептивным средством, содержащим дроспиренон и этинилэстрадиол. По своему фармакологическому профилю дроспиренон близок к натуральному прогестерону: не обладает эстрогенной, глюкокортикоидной и антиглюкокортикоидной активностью и характеризуется выраженным антиандрогенным и умеренным антиминералокортикоидным действием. Контрацептивный эффект основывается на взаимодействии различных факторов, важнейшими из которых являются торможение овуляции, увеличение вязкости секрета шейки матки и изменение эндометрия. Индекс Перля, показатель, отражающий частоту наступления беременности у 100 женщин репродуктивного возраста в течение года применения контрацептива, составляет менее 1.
Фармакокинетика
Дроспиренон: при пероральном приеме быстро и почти полностью абсорбируется. После однократного приема внутрь Cmax - 35 нг/мл, TCmax - 1-2 ч. Биодоступность - 76-85%. Прием пищи не влияет на биодоступность. После перорального приема наблюдается двухфазное снижение концентрации в сыворотке крови с T1/2 - 1.6±0.7 ч и 27±7.5 ч. Связывается с сывороточным альбумином и не связывается с глобулином, связывающим половые гормоны (индуцируемое этинилэстрадиолом повышение его концентрации не влияет на степень его связи с белками плазмы), и кортикостероидсвязывающим глобулином. Средний кажущийся объем распределения - 3.7±1.2 л/кг.
Метаболизируется в печени практически без вовлечения системы цитохрома P450 (незначительно с участием цитохрома CYP3A4). Большинство метаболитов в плазме представлены кислотными формами дроспиренона, производными с открытым лактоновым кольцом, и 4,5-дигидро-дросперинон-3-сульфатом.
Скорость метаболического клиренса дроспиренона - 1.5±0.2 мл/мин/кг. В неизмененном виде выводится только в следовых количествах. Метаболиты выводятся с каловыми массами и мочой в соотношении 1.2:1.4. T1/2 для метаболитов - 40 ч.
Во время циклового лечения максимальная Css дроспиренона в сыворотке крови достигается между 7 и 14 днем лечения и составляет 60 нг/мл. Дальнейшее некоторое увеличение сывороточной концентрации отмечается через 1-6 циклов приема.
Этинилэстрадиол: после перорального приема быстро и полностью абсорбируется. TCmax после однократного приема 30 мкг - 1-2 ч, Cmax - 100 пг/мл. Обладает эффектом "первого прохождения" через печень с высокой индивидуальной вариабельностью. Абсолютная биодоступность - 36-59%. Сопутствующий прием пищи снижает биодоступность примерно у 25% людей.
Кажущийся объем распределения - 5 л/кг, связь с белками плазмы - около 98%.
Подвергается пресистемному конъюгированию в слизистой оболочке тонкого кишечника и в печени. Первично метаболизируется путем ароматического гидроксилирования, при этом образуются различные гидроксилированные и метилированные метаболиты, представленные как в виде свободных метаболитов, так и в виде конъюгатов с глюкуроновой и серной кислотами. Метаболизируется полностью, скорость метаболического клиренса - 2.3-7 мл/мин/кг (практически не выводится в неизмененном виде). Метаболиты выводятся с мочой и желчью в соотношении 4:6. T1/2 - 6.8-26.1 ч, T1/2 метаболитов - 24 ч.
Css достигается в течение второй половины цикла лечения.
Побочные действия
Частота: часто (более 1/100, менее 1/10); нечасто (более 1/1000, менее 1/100); редко (более 1/10000, менее 1/1000).
Со стороны мочеполовой системы: ациклические вагинальные кровотечения (мажущие кровянистые выделения или прорывные кровотечения); часто - нагрубание, болезненность молочных желез, нечасто - гипертрофия молочных желез, снижение либидо, редко - изменения характера влагалищной секреции, выделения из молочных желез, увеличение либидо.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, снижение настроения, эмоциональная лабильность, нечасто - мигрень.
Со стороны ССС: редко - тромбозы (венозные и артериальные), тромбоэмболия.
Со стороны органов пищеварения: часто - тошнота, боль в животе, нечасто - рвота, диарея.
Со стороны кожных покровов: нечасто - кожная сыпь.
Аллергические реакции: нечасто - крапивница, редко - узловатая эритема, мультиформная эритема.
Прочие: часто - увеличение массы тела, нечасто - задержка жидкости, редко - плохая переносимость контактных линз, снижение массы тела; хлоазма, особенно при наличии в анамнезе хлоазмы беременных.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Ряд эпидемиологических исследований выявили некоторое повышение частоты развития венозных и артериальных тромбозов и тромбоэмболии при приеме комбинированных пероральных контрацептивов.
Венозная тромбоэмболия (ВТЭ), манифестирующая в виде тромбоза глубоких вен и/или тромбоэмболии легких, может развиваться во время использования всех комбинированных пероральных контрацептивов. Приблизительная частота ВТЭ у женщин, принимающих пероральные контрацептивы с низкой дозой эстрогенов (меньше 50 мкг этинилэстрадиола), составляет до 4 на 10 тыс. женщин в год в сравнении с 0.5-3 на 10 тыс. женщин, не использующих пероральные контрацептивы. Однако частота ВТЭ, развивающейся при приеме комбинированных пероральных контрацептивов, меньше, чем частота, связанная с беременностью (6 на 10 тыс. беременных женщин в год).
У женщин, принимающих комбинированные пероральные контрацептивы, описаны крайне редкие случаи тромбоза др. кровеносных сосудов, например, печеночных, мезентериальных, почечных артерий и вен, центральной вены сетчатки и ее ветвей. Связь с приемом комбинированных пероральных контрацептивов не доказана.
Женщине необходимо прекратить прием препарата и обратиться к врачу при развитии симптомов венозного или артериального тромбоза, которые могут включать одностороннюю боль в ноге и/или отек; внезапную сильную боль в груди; с иррадиацией или без в левую руку; внезапную одышку; внезапную атаку кашля; любую необычную, сильную, длительную головную боль; усиление частоты и тяжести мигрени; внезапную частичную или полную потерю зрения; диплопию; нечленораздельную речь или афазию; головокружение; коллапс с или без парциального припадка; слабость или очень значительную потерю чувствительности, внезапно появившуюся с одной стороны или в одной части тела; двигательные нарушения; "острый" живот.
Риск тромбоза (венозного и/или артериального) и тромбоэмболии повышается: с возрастом, у курящих (с увеличением количества выкуриваемых сигарет или повышением возраста риск в дальнейшем повышается, особенно у женщин старше 35 лет), при наличии семейного анамнеза (т.е. венозной или артериальной тромбоэмболии когда-либо у близких родственников или родителей в относительно молодом возрасте), ожирения (индекс массы тела более чем 30), дислипопротеинемии, артериальной гипертензии, заболеваний клапанов сердца, фибрилляции предсердий, длительной иммобилизации, серьезного хирургического вмешательства, любой операции на ногах или обширной травмы. В этих ситуациях желательно прекратить использование комбинированных пероральных контрацептивов (в случае планируемой операции по крайней мере за 4 нед до нее) и не возобновлять прием в течение 2 нед после окончания иммобилизации.
Следует учитывать повышенный риск тромбоэмболии в послеродовом периоде.
Циркуляторные нарушения также могут отмечаться при сахарном диабете, СКВ, гемолитикоуремическом синдроме, хронических воспалительных заболеваниях кишечника (болезнь Крона или язвенный колит) и серповидно-клеточной анемии.
Показания
пероральная контрацепция
Противопоказания
Гиперчувствительность,
тромбоз (венозный и артериальный) в настоящее время или в анамнезе (в т.ч. тромбоз глубоких вен, тромбоэмболия легочной артерии, инфаркт миокарда, цереброваскулярные нарушения), состояния, предшествующие тромбозу (в т.ч. транзиторные ишемические атаки, стенокардия) в настоящее время и в анамнезе,
сахарный диабет с сосудистыми осложнениями,
наличие тяжелых или множественных факторов риска венозного или артериального тромбоза, в т.ч. осложненные поражения клапанного аппарата сердца, фибрилляция предсердий, заболевания сосудов головного мозга или коронарных артерий;
неконтролируемая артериальная гипертензия, серьезное хирургическое вмешательство с длительной иммобилизацией, курение в возрасте старше 35 лет;
печеночная недостаточность, тяжелые заболевания печени (до нормализации "печеночных" проб) в настоящее время или в анамнезе, опухоли печени (доброкачественные или злокачественные), в т.ч. в анамнезе;
тяжелая или острая почечная недостаточность
Лекарственное взаимодействие
Препараты, индуцирующие микросомальные ферменты печени: фенитоин, барбитураты, примидон, карбамазепин и рифампицин, рифабутин, окскарбазепин, топирамат, фелбамат, гризеофульвин и ЛС, содержащие зверобой продырявленный повышают клиренс половых гормонов, что может привести к кровотечениям "прорыва" или снижению надежности контрацепции.
Ингибиторы протеазы ВИЧ и ненуклеозидные ингибиторы обратной транскриптазы и их комбинации также потенциально могут влиять на печеночный метаболизм. Максимальная индукция микросомальных ферментов печени обычно не проявляется в течение 2-3 нед, но может затем сохраняться по крайней мере в течение 4 нед после прекращения лекарственной терапии.
Ампициллины и тетрациклины снижают надежность контрацепции (снижают кишечно-печеночную циркуляцию эстрогенов).
При одновременном приеме препаратов, влияющих на индукцию ферментов печени и в течение 28 дней после их отмены необходимо временно использовать барьерный метод контрацепции.
(809)
Дозування
Внутрішньо, по 1 таблетці, по порядку, зазначеному на упаковці, кожен день приблизно в один і той же час з невеликою кількістю води, безперервно протягом 21 дня. Прийом кожної наступної упаковки починається після 7-денної перерви, під час якого спостерігається менструальноподобное кровотеча. Воно зазвичай починається на 2-3 день від прийому останньої таблетки і може не закінчитися до початку прийому наступної упаковки.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двояковыпуклы��, з маркуванням "G73" на одному боці таблетки, нанесеної методом тиснення; на поперечному розрізі ядро білого або майже білого кольору.Склад
етинілестрадіол 20 мкг
дроспиренон 3 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 48.53 мг, крохмаль кукурудзяний - 16.6 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 9.6 мг, сополімер макрогола і полівінілового спирту - 1.45 мг, магнію стеарат - 0.8 мг.
Склад плівкової оболонки: опадрай ІІ білий 85G18490 - 2 мг (полівініловий спирт - 0.88 мг, титану діоксид - 0.403 мг, макрого�� 3350 - 0.247 мг, тальк - 0.4 мг, лецитин соєвий - 0.07 мг).Фармакологічна дія
Препарат Димиа® є комбінованим монофазний пероральним контрацептивною засобом, що містить дроспиренон і етинілестрадіол. За своїм фармакологічним профілем дроспиренон близький до натурального прогестерону: не має естрогенної, глюкокортикоїдної та антиглюкокортикоидной активністю і характеризується вираженим антиандрогенною та помірним антиминералокортикоидным дією. Контрацептивний ефект грунтується на взаємодії різних��их факторів, найважливішими з яких є гальмування овуляції, збільшення в'язкості секрету шийки матки і зміна ендометрію. Індекс Перля, показник, що відображає частоту настання вагітності у 100 жінок репродуктивного віку протягом року застосування контрацептиву, що становить менше 1.Фармакокінетика
Дроспиренон: при пероральному прийомі швидко та майже повністю абсорбується. Після одноразового прийому внутрішньо Cmax - 35 нг/мл, TCmax - 1-2 ч. Біодоступність - 76-85%. Прийом їжі не впливає на біодоступність. Після перорального прийому спостеріга��ється двофазне зниження концентрації в сироватці крові з T1/2 - 1.6±0.7 год і 27±7.5 ч. Зв'язується із сироватковим альбуміном та не зв'язується з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (индуцируемое етинілестрадіолом підвищення його концентрації не впливає на ступінь її зв'язку з білками плазми), і кортикостероидсвязывающим глобуліном. Середній уявний об'єм розподілу - 3.7±1.2 л/кг.
Метаболізується в печінці практично без залучення системи цитохрому P450 (незначно за участю цитохрому CYP3A4). Більшість метаболітів у плазмі представлено кислотними формами дроспиренона, похідними з відкритим лактоновым кільцем, та 4,5-дигідро-дросперінон-3-сульфатом.
Швидкість метаболічного кліренсу дроспиренона - 1.5±0.2 мл/хв/кг У незміненому вигляді виводиться лише у слідових кількостях. Метаболіти виводяться з каловими масами і сечею у співвідношенні 1.2:1.4. T1/2 для метаболітів - 40 ч.
Під час циклового лікування максимальна Css дроспиренона в сироватці крові досягається між 7 та 14 днем лікування і становить 60 нг/мл Подальше деяке збільшення сироваткової концентрації�� відзначається через 1-6 циклів прийому.
Етинілестрадіол: після перорального прийому швидко і повністю абсорбується. TCmax після одноразового прийому 30 мкг - 1-2 год, Cmax - 100 пг/мл Володіє ефектом "першого проходження" через печінку з високою індивідуальною варіабельністю. Абсолютна біодоступність - 36-59%. Супутній прийом їжі зменшує біодоступність приблизно у 25% людей.
Уявний об'єм розподілу - 5 л/кг, зв'язок з білками плазми - близько 98%.
Піддається пресистемному кон'югуванню у слизовій оболонці тонкого кишечн��ка і в печінці. Первинно метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання, при цьому утворюються різні гидроксилированные та метильовані метаболіти, представлені як у вигляді вільних метаболітів, так і у вигляді кон'югатів з глюкуроновою і сірчаною кислотами. Метаболізується повністю, швидкість метаболічного кліренсу - 2.3-7 мл/хв/кг (практично не виводиться у незміненому вигляді). Метаболіти виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. T1/2 - 6.8-26.1 год, T1/2 метаболітів - 24 год.
Css досягається протягом другої половини циклу лікування.Побічні дії
Частота: часто (більше 1/100, менше 1/10); нечасто (більш 1/1000, менш 1/100); рідко (більше 1/10000, менше 1/1000).
З боку сечостатевої системи: ациклічні вагінальні кровотечі (мажучі кров'янисті виділення або проривні кровотечі); часто - нагрубання, болючість молочних залоз, нечасто - гіпертрофія молочних залоз, зниження лібідо, рідко - зміни характеру піхвової секреції, виділення з молочних залоз, збільшення лібідо.
З боку нервової системи: часто - головний біль, зниження настрою, емоційнльная лабільність, нечасто - мігрень.
З боку ССС: рідко - тромбози (венозні та артеріальні), тромбоемболія.
З боку органів травлення: часто - нудота, біль у животі, нечасті - блювання, діарея.
З боку шкірних покривів: рідко - шкірний висип.
Алергічні реакції: нечасто - кропив'янка, рідко - вузлувата еритема, мультиформна еритема.
Інші: часто - збільшення маси тіла, часто - затримка рідини, рідко - погана переносимість контактних лінз, зниження маси тіла; хлоазма, особливо при наявності в анамнезе хлоазми вагітних.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Ряд епідеміологічних досліджень виявили деяке підвищення частоти розвитку венозних і артеріальних тромбозів і тромбоемболії при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів.
Венозна тромбоемболія (ВТЕ), манифестирующая у вигляді тромбозу глибоких вен та/або тромбоемболії легенів, може розвиватися під час використання всіх комбінованих пероральних контрацептивів. Приблизна частота ВТЕ у жінок, які приймають пероральні контрацептивы з низькою дозою естрогенів (менше 50 мкг етинілестрадіолу), становить до 4 на 10 тис. жінок у рік у порівнянні з 0.5-3 на 10 тис. жінок, які не використовують пероральні контрацептиви. Однак частота ВТЕ, що розвивається при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів, менше, ніж частота, пов'язана з вагітністю (6 на 10 тис. вагітних жінок в рік).
У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, описані вкрай поодинокі випадки тромбозу інших кровоносних судинах, наприклад, печінкових, мезентеріальних, ниркових артєрій і вен, центральної вени сітківки та її гілок. Зв'язок з прийомом комбінованих пероральних контрацептивів не доведений.
Жінці необхідно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря при розвитку симптомів венозного або артеріального тромбозу, які можуть включати односторонню біль в нозі і/або набряк; раптовий сильний біль у грудях; з іррадіацією чи без у ліву руку; раптове задишку; раптовий напад кашлю; будь-який незвичний, сильний, тривалий головний біль; посилення частоти і тяжкості мігрені; раптову часткову або підлогу��шу втрату зору; диплопию; нечленораздельную мова або афазию; запаморочення; колапс з або без парціального припадку; слабкість або дуже значну втрату чутливості, що раптово з'явилася з одного боку або однієї частини тіла; рухові порушення; "гострий" живіт.
Ризик тромбозу (венозного та/або артеріального) і тромбоемболії підвищується: з віком, у курців (із збільшенням кількості викурених сигарет або підвищенням віку ризик в подальшому підвищується, особливо у жінок старше 35 років), за наявності сімейного ��намнеза (тобто венозної або артеріальної тромбоемболії коли-небудь у близьких родичів або батьків у відносно молодому віці), ожиріння (індекс маси тіла більш ніж 30), дислипопротеинемии, артеріальної гіпертензії, захворювань клапанів серця, фібриляції передсердь, тривалої іммобілізації, серйозного хірургічного втручання, будь-якої операції на ногах або великої травми. У цих ситуаціях бажано припинити використання комбінованих пероральних контрацептивів (у разі планованої операції принаймні за 4 нод до неї) і не відновлювати прийом протягом 2 тижнів після закінчення іммобілізації.
Слід враховувати підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді.
Циркуляторные порушення також можуть відзначатися при цукровому діабеті, ВКВ, гемолитикоуремическом синдромі, хронічних запальних захворюваннях кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) і серповидно-клітинної анемії.Свідчення
пероральна контрацепціяПротипоказання
Гіперчутливість,
тромбоз (венозний і артеріальний) в даний час або �� анамнезі (у т. ч. тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, цереброваскулярні порушення), стану, попередні тромбозу (у т. ч. транзиторні ішемічні атаки, стенокардія) в даний час і в анамнезі,
цукровий діабет із судинними ускладненнями,
наявність тяжких або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу, у т.ч. ускладнені ураження клапанного апарату серця, фібриляція передсердь, захворювання судин головного мозку або коронарних артерій;
неконтролируемая артеріальна гіпертензія, серйозне хірургічне втручання з тривалою іммобілізацією, куріння у віці старше 35 років;
печінкова недостатність, тяжкі захворювання печінки (до нормалізації "печінкових" проб) в даний час або в анамнезі, пухлини печінки (доброякісні або злоякісні), у т. ч. в анамнезі;
важка або гостра ниркова недостатністьЛікарська взаємодія
Препарати, що індукують мікросомальні ферменти печінки: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін і рифампіцин, рифабутин, окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін та ЛЗ, що містять звіробій продірявлений підвищують кліренс статевих гормонів, що може призвести до кровотеч "прориву" або зниження надійності контрацепції.
Інгібітори протеази ВІЛ і ненуклеозидные інгібітори зворотної транскриптази та їх комбінації також потенційно можуть впливати на печінковий метаболізм. Максимальна індукція мікросомальних ферментів печінки зазвичай не проявляється протягом 2-3 тижнів, але може зберігатися принаймні в плині ча��е 4 тижнів після припинення лікарської терапії.
Ампициллины і тетрацикліни знижують надійність контрацепції (зменшують кишково-печінкову циркуляцію естрогенів).
При одночасному прийомі препаратів, що впливають на індукцію ферментів печінки і протягом 28 днів після їх відміни необхідно тимчасово використовувати бар'єрний метод контрацепції.
