Дозировка
При приеме внутрь начальная доза - по 60 мг 3 или по 90 мг 2 При недостаточной эффективности дозу увеличивают до 180 мг 2 Пролонгированные формы применяют 1-2 в зависимости от дозы. Максимальная суточная доза при приеме внутрь составляет 360 мг.
Лекарственная форма
Капсулы пролонгированного действия
Состав
дилтиазем 180 мг
Вспомогательные вещества: сахарная крупка (сахароза, патока крахмальная), сополимер метилметакрилата, триметиламмониоэтилметакрилата и этилакрилата (1:2:0.1) сополимер метилметакрилата, триметиламмониоэтилметакрилата хлорида и этилакрилата (1:2:0.2), парафин, тальк.
Состав оболочки капсулы: титана диоксид, краситель солнечный закат желтый, краситель пунцовый (Понсо 4R), краситель синий патентованный, краситель бриллиантовый черный, желатин
Фармакологическое действие
Селективный блокатор кальциевых каналов III класса, производное бензотиазепина. Оказывает антиангинальное, гипотензивное и антиаритмическое действие. Уменьшает сократимость миокарда, замедляет AV-проводимость, уменьшает ЧСС, снижает потребность миокарда в кислороде, расширяет коронарные артерии, увеличивает коронарный кровоток. Снижает тонус гладкой мускулатуры периферических артерий и ОПСС.
Снижает внутриклеточное содержание ионов кальция в кардиомиоцитах и клетках гладкой мускулатуры кровеносных сосудов, снижает ЧСС, может оказывать незначительный отрицательный инотропный эффект, увеличивает коронарный, мозговой и почечный кровоток. В концентрациях, при которых отсутствует отрицательный инотропный эффект, вызывает релаксацию гладкой мускулатуры коронарных сосудов и дилатацию как крупных, так и мелких артерий.
Антиангинальный эффект обусловлен улучшением кровоснабжения миокарда и снижением его потребности в кислороде в результате снижения ОПСС, системного АД (постнагрузки), снижения тонуса миокарда и увеличения времени диастолического расслабления левого желудочка.
Антиаритмическое действие обусловлено подавлением транспорта ионов кальция в тканях сердца, что приводит к удлинению эффективного рефрактерного периода и замедлению проведения в AV-узле (у больных с СССУ, людей пожилого возраста, у которых блокада кальциевых каналов может препятствовать генерации импульса в синусовом узле и вызывать синоатриальную блокаду). Нормальный предсердный потенциал действия или внутрижелудочковое проведение не изменяются (на нормальный синусовый ритм обычно не влияет), но при снижении амплитуды сокращения предсердий скорость деполяризации и скорость проведения уменьшаются. Антероградный эффективный рефрактерный период в дополнительных обходных пучках проведения может укорачиваться. При парентеральном введении вызывает быстрый переход пароксизмальной наджелудочковой тахикардии (включая связанную с дополнительными обходными пучками проведения) в синусовый ритм, а также временное прекращение желудочковой тахикардии при трепетании или фибрилляции предсердий.
Гипотензивное действие обусловлено дилатацией резистивных сосудов и снижением ОПСС. Степень снижения АД коррелирует с его исходным уровнем (при колебаниях АД в пределах нормальных значений отмечается минимальное влияние на АД). Снижает АД как в горизонтальном, так и в вертикальном положении. Редко вызывает постуральную артериальную гипотензию и рефлекторную тахикардию. Не изменяет или незначительно снижает максимальную ЧСС при нагрузке. Длительная терапия не приводит к гиперкатехоламинемии, увеличению активности РААС. Уменьшает почечные и периферические эффекты ангиотензина II. Способствует диастолическому расслаблению миокарда при артериальной гипертензии, ИБС, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, снижает агрегацию тромбоцитов. Способен вызывать регрессию гипертрофии левого желудочка у больных с артериальной гипертензией.
Незначительно влияет на гладкую мускулатуру ЖКТ. В течение длительной (8 мес) терапии не развивается толерантность. Не влияет на липидный профиль крови.
Начало и длительность действия зависит от применяемой лекарственной формы.
Фармакокинетика
После приема внутрь дилтиазем почти полностью абсорбируется из ЖКТ. Подвергается интенсивному метаболизму при "первом прохождении" через печень. Биодоступность составляет около 40%. Концентрация в плазме вариабельна.
Связывание с белками плазмы составляет около 80%. Дилтиазем выделяется с грудным молоком. Интенсивно метаболизируется в печени при участии ферментной системы цитохрома P450. Один из метаболитов - десацетилдилтиазем - обладает 25-50% активностью неизмененного вещества.
T1/2 дилтиазема составляет 3-5 ч. Выводится главным образом в виде метаболитов с желчью и мочой, приблизительно 2-4% выводится с мочой в неизмененном виде.
Дилтиазем плохо выводится при диализе.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, обморочные состояния, повышенная утомляемость, астения, нарушения сна, сонливость, тревожность, экстрапирамидные (паркинсонизм) нарушения (атаксия, маскообразное лицо, шаркающая походка, тугоподвижность рук или ног, дрожание кистей и пальцев рук, затруднение глотания), депрессия; при применении в высоких дозах - парестезии, тремор, нарушение зрения (транзиторная потеря зрения).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: бессимптомное снижение АД; редко - стенокардия, аритмия (в т.ч. трепетание и мерцание желудочков), брадикардия (менее 50 уд./мин) или тахикардия, AV блокада II и III степени вплоть до асистолии, развитие или усугубление сердечной недостаточности; при применении в высоких дозах и при в/в введении - стенокардия, брадикардия, AV блокада, выраженное снижение АД, усугубление хронической сердечной недостаточности.
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, повышение аппетита, тошнота, рвота, запоры или диарея, повышение активности печеночных трансаминаз, гиперплазия десен (кровоточивость, болезненность, отечность).
Со стороны системы кроветворения: редко - тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Аллергические реакции: гиперемия кожи лица, кожная сыпь, артрит, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют при AV-блокаде I степени, нарушениях внутрижелудочковой проводимости, у пациентов, склонных к артериальной гипотензии, хронической сердечной недостаточности, инфаркте миокарда с левожелудочковой недостаточностью, желудочковой тахикардии с расширением комплекса QRS, печеночной недостаточности, почечной недостаточности, у пациентов пожилого возраста, у детей (эффективность и безопасность применения не исследованы).
В/в применяют только для неотложной терапии, но при необходимости возможно введение в течение нескольких дней. При введении дилтиазема необходим тщательный контроль функции сердечно-сосудистой системы. На фоне регулярного приема бета-адреноблокаторов следует строго уточнить показания для в/в введения дилтиазема и применять его только после контроля ЭКГ в отделении интенсивной терапии, при этом следует учитывать возможную необходимость использования электрокардиостимулятора.
Не рекомендуется одновременное применение бета-адреноблокаторов и дилтиазема для парентерального введения.
Внезапная отмена дилтиазема может привести к развитию ангинального приступа.
Пациентам с нарушениями функции печени и/или почек и лицам пожилого возраста требуется коррекция режима дозирования.
Показания
Профилактика приступов стенокардии (в т.ч. стенокардии Принцметала). Артериальная гипертензия. Профилактика наджелудочковых аритмий (пароксизмальная наджелудочковая тахикардия, мерцание предсердий, трепетание предсердий, экстрасистолия).
Противопоказания
Выраженная брадикардия, AV-блокада II и III степени (за исключением пациентов с кардиостимулятором), СССУ, кардиогенный шок, мерцательная аритмия при синдроме WPW и Лауна-Ганога-Левина, инфаркт миокарда с застойными явлениями в легких, артериальная гипотензия, хроническая сердечная недостаточность II Б-III стадии, острая сердечная недостаточность, гемодинамически значимый аортальный стеноз, нарушения функции печени и почек, беременность, лактация, повышенная чувствительность к производным бензотиазепина.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с бета-адреноблокаторами (в т.ч. с пропранололом, атенололом, метопрололом, пиндололом, соталолом) возможно аддитивное кардиодепрессивное действие наряду с усилением у большинства пациентов антиангинального действия. У пациентов с предшествующим нарушением функции левого желудочка или нарушениями проводимости повышен риск развития тяжелой и угрожающей брадикардии.
Дилтиазем ингибирует метаболизм пропранолола, метопролола, но не атенолола.
При одновременном применении с амиодароном усиливается отрицательное инотропное действие, брадикардия, нарушение проводимости, AV-блокада.
Поскольку дилтиазем ингибирует изофермент CYP3A4, который участвует в метаболизме аторвастатина, ловастатина и симвастатина, теоретически возможны проявления лекарственного взаимодействия, обусловленные повышением концентраций статинов в плазме крови. Описаны случаи развития рабдомиолиза.
(6050)
Дозування
При прийомі внутрішньо початкова доза - 60 мг 3 або по 90 мг 2 При недостатній ефективності дозу збільшують до 180 мг 2 Пролонговані форми застосовують 1-2 залежно від дози. Максимальна добова доза при прийомі внутрішньо становить 360 мг.
Лікарська форма
Капсули пролонгованої діїСклад
дилтіазем 180 мг
Допоміжні речовини: цукрова крупка (сахароза, патока крохмальна), сополімер метилметакрилату, триметиламмониоэтилметакрилата і этилакрилата (1:2:0.1) сополімер метилметакрилату, триметил��ммониоэтилметакрилата хлориду і этилакрилата (1:2:0.2), парафін, тальк.
Склад оболонки капсули: титану діоксид, барвник сонячний захід жовтий, барвник пунцовий (Понсо 4R), барвник синій патентований, барвник брильянтовий чорний, желатинФармакологічна дія
Селективний блокатор кальцієвих каналів III класу похідні бензотіазепіну. Має антиангінальну, гіпотензивну і антиаритмічну дію. Зменшує скоротливість міокарда, уповільнює AV-провідність, зменшує ЧСС, знижує потребу міокарда в к��слороде, розширює коронарні артерії, збільшує коронарний кровотік. Знижує тонус гладкої мускулатури периферичних артерій і ЗПОС.
Знижує внутрішньоклітинний вміст іонів кальцію в кардиомиоцитах і клітинах гладкої мускулатури кровоносних судин, знижує ЧСС, може чинити незначний негативний інотропний ефект, збільшує коронарний, мозковий і нирковий кровотік. У концентраціях, при яких відсутній негативний інотропний ефект, викликає релаксацію гладкої мускулатури коронарних судин і дилата��ію як великих, так і дрібних артерій.
Антиангінальний ефект обумовлений поліпшенням кровопостачання міокарда і зниженням його потреби в кисні в результаті зниження ОПСС, системного артеріального тиску (післянавантаження), зниження тонусу міокарда і збільшення часу діастолічного розслаблення лівого шлуночка.
Антиаритмічна дія обумовлена пригніченням транспорту іонів кальцію в тканинах серця, що призводить до подовження ефективного рефрактерного періоду й уповільнення проведення в AV вузлі (у хворих з СССУ, людей похилого віку):��та, у яких блокада кальцієвих каналів може перешкоджати генерації імпульсу в синусовом вузлі і викликати синоатріальну блокаду). Нормальний передсердний потенціал дії або внутрішньошлуночкові проведення не змінюються (на нормальний синусовий ритм зазвичай не впливає), але при зниженні амплітуди скорочення передсердь швидкість деполяризації та швидкість проведення зменшуються. Антероградный ефективний рефрактерний період у додаткових обхідних пучках проведення може скорочуватися. При парентеральному введенні викликає швидкі�� перехід пароксизмальної надшлуночкової тахікардії (включаючи пов'язану з додатковими обхідними пучками проведення) в синусовий ритм, а також тимчасове припинення шлуночкової тахікардії при тріпотінні або фібриляції передсердь.
Гіпотензивна дія обумовлена дилатацією резистивних судин і зниженням ЗПСО. Ступінь зниження артеріального тиску корелюється з його вихідним рівнем (при коливаннях артеріального тиску в межах нормальних значень зазначається мінімальний вплив на артеріальний тиск). Знижує артеріальний тиск як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. Реддо викликає постуральную артеріальну гіпотензію і рефлекторну тахікардію. Не змінює або незначною мірою зменшує максимальну ЧСС при навантаженні. Тривала терапія не приводить до гиперкатехоламинемии, збільшення активності РААС. Зменшує ниркові і периферичні ефекти ангіотензину II. Сприяє діастолічному розслабленню міокарда при артеріальній гіпертензії, ІХС, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, знижує агрегацію тромбоцитів. Здатний викликати регресію гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артериально�� гіпертензією.
Незначно впливає на гладку мускулатуру ШКТ. Протягом тривалої (8 міс) терапії не розвивається толерантність. Не впливає на ліпідний профіль крові.
Початок і тривалість дії залежить від застосованої лікарської форми.Фармакокінетика
Після прийому всередину дилтіазем майже повністю абсорбується з ШКТ. Піддається інтенсивному метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Біодоступність становить близько 40%. Концентрація в плазмі варіабельна.
Зв'язування з білками плазми состаздійснює близько 80%. Дилтіазем виділяється з грудним молоком. Інтенсивно метаболізується в печінці за участю ферментної системи цитохрому P450. Один із метаболітів - десацетилдилтиазем - має 25-50% активністю незміненої речовини.
T1/2 дилтіазему становить 3-5 год. Виводиться головним чином у вигляді метаболітів з жовчю і сечею, приблизно 2-4% виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Дилтіазем погано виводиться при діалізі.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, обморочние стани, підвищена стомлюваність, астенія, порушення сну, сонливість, тривожність, екстрапірамідні (паркінсонізм) порушення (атаксія, маскоподібне обличчя, шаркающая хода, тугоподвижность рук або ніг, тремтіння кистей і пальців рук, утруднення ковтання), депресія; при застосуванні у високих дозах - парестезії, тремор, порушення зору (транзиторна втрата зору).
З боку серцево-судинної системи: безсимптомне зниження АТ; рідко - стенокардія, аритмія (в т.ч. тріпотіння і мерехтіння шлуночків), брадикардія (менше 50 уд./мі��) або тахікардія, AV блокада II і III ступеня аж до асистолії, розвиток або посилення серцевої недостатності; при застосуванні у високих дозах і при в/в введенні - стенокардія, брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, загострення хронічної серцевої недостатності.
З боку травної системи: сухість у роті, підвищення апетиту, нудота, блювота, запори або діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіперплазія ясен (кровоточивість, болючість, набряклість).
З боку системи кровотворення: ре��ко - тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Алергічні реакції: гіперемія шкіри обличчя, шкірний висип, артрит, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують при AV-блокаді I ступеня, порушення внутрішньошлуночкової провідності, у пацієнтів, схильних до артеріальної гіпотензії, хронічній серцевій недостатності, інфаркті міокарда з лівошлуночковою недостатністю, шлуночкової тахікардії з розширенням комплексу QRS, печінкової тижнів��статочности, нирковій недостатності, у пацієнтів літнього віку, у дітей (ефективність і безпека застосування не досліджені).
В/в застосовують тільки для невідкладної терапії, але при необхідності можливе введення протягом декількох днів. При введенні дилтіазему необхідний ретельний контроль функції серцево-судинної системи. На фоні регулярного прийому бета-адреноблокаторів слід суворо уточнити показання для в/в введення дилтіазему і застосовувати його тільки після контролю ЕКГ у відділенні інтенсивної терапії, при цем слід враховувати можливу необхідність використання електрокардіостимулятора.
Не рекомендується одночасне застосування бета-адреноблокаторів і дилтіазему для парентерального введення.
Раптова відміна дилтіазему може призвести до розвитку ангинального нападу.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки та/або нирок і особам похилого віку потрібна корекція режиму дозування.Свідчення
Профілактика нападів стенокардії (у т. ч. стенокардії Принцметала). Артеріальна гіпертензія. Профілактика надж��лудочковых аритмій (пароксизмальна надшлуночкові тахікардії, мерехтіння передсердь, тріпотіння передсердь, екстрасистолія).Протипоказання
Виражена брадикардія, AV-блокада II і III ступеня (за винятком пацієнтів з кардіостимулятором), СССУ, кардіогенний шок, миготлива аритмія при синдромі WPW і Лауна-Ганога-Левіна, інфаркт міокарда з застійними явищами в легенях, артеріальна гіпотензія, хронічна серцева недостатність ііб-III стадії, гостра серцева недостатність, гемодинамічно значущий аортальний стеноз, порушенняня функції печінки і нирок, вагітність, лактація, підвищена чутливість до похідних бензотіазепіну.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (в т. ч. з пропранололом, атенололом, метопрололом, піндололом, соталолом) можливе адитивне кардіодепресивну дію поряд з посиленням у більшості пацієнтів антиангінальної дії. У пацієнтів з попереднім порушенням функції лівого шлуночка або порушеннями провідності підвищений ризик розвитку тяжкої і загрозливою брадикард��в.
Дилтіазем інгібує метаболізм пропранололу, метопрололу, але не атенололу.
При одночасному застосуванні з аміодароном посилюється негативна інотропна дія, брадикардія, порушення провідності, AV-блокада.
Оскільки дилтіазем інгібує ізофермент CYP3A4, який бере участь у метаболізмі аторвастатину, ловастатину та симвастатину, теоретично можливі прояви лікарської взаємодії, обумовлені підвищенням концентрацій статинів у плазмі крові. Описані випадки розвитку рабдоміолізу.
