Дозировка
При приеме внутрь начальная доза - по 60 мг 3 или по 90 мг 2 При недостаточной эффективности дозу увеличивают до 180 мг 2 Пролонгированные формы применяют 1-2 в зависимости от дозы. Максимальная суточная доза при приеме внутрь составляет 360 мг
Лекарственная форма
таблетки
Состав
Дилтиазем г/х 60мг;
Вспомогательные в-ва: касторовое масло гидрированное, лактозы моногидрат, макрогол 6000, магния стеарат
Фармакологическое действие
Селективный блокатор кальциевых каналов III класса, производное бензотиазепина. Оказывает антиангинальное, гипотензивное и антиаритмическое действие. Уменьшает сократимость миокарда, замедляет AV-проводимость, уменьшает ЧСС, снижает потребность миокарда в кислороде, расширяет коронарные артерии, увеличивает коронарный кровоток. Снижает тонус гладкой мускулатуры периферических артерий и ОПСС.
Снижает внутриклеточное содержание ионов кальция в кардиомиоцитах и клетках гладкой мускулатуры кровеносных сосудов, снижает ЧСС, может оказывать незначительный отрицательный инотропный эффект, увеличивает коронарный, мозговой и почечный кровоток. В концентрациях, при которых отсутствует отрицательный инотропный эффект, вызывает релаксацию гладкой мускулатуры коронарных сосудов и дилатацию как крупных, так и мелких артерий.
Антиангинальный эффект обусловлен улучшением кровоснабжения миокарда и снижением его потребности в кислороде в результате снижения ОПСС, системного АД (постнагрузки), снижения тонуса миокарда и увеличения времени диастолического расслабления левого желудочка.
Антиаритмическое действие обусловлено подавлением транспорта ионов кальция в тканях сердца, что приводит к удлинению эффективного рефрактерного периода и замедлению проведения в AV-узле (у больных с СССУ, людей пожилого возраста, у которых блокада кальциевых каналов может препятствовать генерации импульса в синусовом узле и вызывать синоатриальную блокаду). Нормальный предсердный потенциал действия или внутрижелудочковое проведение не изменяются (на нормальный синусовый ритм обычно не влияет), но при снижении амплитуды сокращения предсердий скорость деполяризации и скорость проведения уменьшаются. Антероградный эффективный рефрактерный период в дополнительных обходных пучках проведения может укорачиваться. При парентеральном введении вызывает быстрый переход пароксизмальной наджелудочковой тахикардии (включая связанную с дополнительными обходными пучками проведения) в синусовый ритм, а также временное прекращение желудочковой тахикардии при трепетании или фибрилляции предсердий.
Гипотензивное действие обусловлено дилатацией резистивных сосудов и снижением ОПСС. Степень снижения АД коррелирует с его исходным уровнем (при колебаниях АД в пределах нормальных значений отмечается минимальное влияние на АД). Снижает АД как в горизонтальном, так и в вертикальном положении. Редко вызывает постуральную артериальную гипотензию и рефлекторную тахикардию. Не изменяет или незначительно снижает максимальную ЧСС при нагрузке. Длительная терапия не приводит к гиперкатехоламинемии, увеличению активности РААС. Уменьшает почечные и периферические эффекты ангиотензина II. Способствует диастолическому расслаблению миокарда при артериальной гипертензии, ИБС, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, снижает агрегацию тромбоцитов. Способен вызывать регрессию гипертрофии левого желудочка у больных с артериальной гипертензией.
Незначительно влияет на гладкую мускулатуру ЖКТ. В течение длительной (8 мес) терапии не развивается толерантность. Не влияет на липидный профиль крови.
Начало и длительность действия зависит от применяемой лекарственной формы.
Фармакокинетика
После приема внутрь дилтиазем почти полностью абсорбируется из ЖКТ. Подвергается интенсивному метаболизму при "первом прохождении" через печень. Биодоступность составляет около 40%. Концентрация в плазме вариабельна.
Связывание с белками плазмы составляет около 80%. Дилтиазем выделяется с грудным молоком. Интенсивно метаболизируется в печени при участии ферментной системы цитохрома P450. Один из метаболитов - десацетилдилтиазем - обладает 25-50% активностью неизмененного вещества.
T1/2 дилтиазема составляет 3-5 ч. Выводится главным образом в виде метаболитов с желчью и мочой, приблизительно 2-4% выводится с мочой в неизмененном виде.
Дилтиазем плохо выводится при диализе.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, обморочные состояния, повышенная утомляемость, астения, нарушения сна, сонливость, тревожность, экстрапирамидные (паркинсонизм) нарушения (атаксия, маскообразное лицо, шаркающая походка, тугоподвижность рук или ног, дрожание кистей и пальцев рук, затруднение глотания), депрессия; при применении в высоких дозах - парестезии, тремор, нарушение зрения (транзиторная потеря зрения).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: бессимптомное снижение АД; редко - стенокардия, аритмия (в т.ч. трепетание и мерцание желудочков), брадикардия (менее 50 уд./мин) или тахикардия, AV блокада II и III степени вплоть до асистолии, развитие или усугубление сердечной недостаточности; при применении в высоких дозах и при в/в введении - стенокардия, брадикардия, AV блокада, выраженное снижение АД, усугубление хронической сердечной недостаточности.
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, повышение аппетита, тошнота, рвота, запоры или диарея, повышение активности печеночных трансаминаз, гиперплазия десен (кровоточивость, болезненность, отечность).
Со стороны системы кроветворения: редко - тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Аллергические реакции: гиперемия кожи лица, кожная сыпь, артрит, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона).
Прочие: при применении в высоких дозах - отек легких (затруднение дыхания, кашель, стридорозное дыхание)
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют при AV-блокаде I степени, нарушениях внутрижелудочковой проводимости, у пациентов, склонных к артериальной гипотензии, хронической сердечной недостаточности, инфаркте миокарда с левожелудочковой недостаточностью, желудочковой тахикардии с расширением комплекса QRS, печеночной недостаточности, почечной недостаточности, у пациентов пожилого возраста, у детей (эффективность и безопасность применения не исследованы).
Показания
Профилактика приступов стенокардии (в т.ч. стенокардии Принцметала). Артериальная гипертензия. Профилактика наджелудочковых ритмий (пароксизмальная наджелудочковая тахикардия, мерцание предсердий, трепетание предсердий, экстрасистолия).
Противопоказания
Выраженная брадикардия, AV-блокада II и III степени (за исключением пациентов с кардиостимулятором), СССУ, кардиогенный шок, мерцательная аритмия при синдроме WPW и Лауна-Ганога-Левина, инфаркт миокарда с застойными явлениями в легких, артериальная гипотензия, хроническая сердечная недостаточность II Б-III стадии, острая сердечная недостаточность, гемодинамически значимый аортальный стеноз, нарушения функции печени и почек, беременность, лактация, повышенная чувствительность к производным бензотиазепина.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с бета-адреноблокаторами (в т.ч. с пропранололом, атенололом, метопрололом, пиндололом, соталолом) возможно аддитивное кардиодепрессивное действие наряду с усилением у большинства пациентов антиангинального действия. У пациентов с предшествующим нарушением функции левого желудочка или нарушениями проводимости повышен риск развития тяжелой и угрожающей брадикардии.
Дилтиазем ингибирует метаболизм пропранолола, метопролола, но не атенолола.
При одновременном применении с амиодароном усиливается отрицательное инотропное действие, брадикардия, нарушение проводимости, AV-блокада.
Поскольку дилтиазем ингибирует изофермент CYP3A4, который участвует в метаболизме аторвастатина, ловастатина и симвастатина, теоретически возможны проявления лекарственного взаимодействия, обусловленные повышением концентраций статинов в плазме крови. Описаны случаи развития рабдомиолиза.
(6046)
Дозування
При прийомі внутрішньо початкова доза - 60 мг 3 або по 90 мг 2 При недостатній ефективності дозу збільшують до 180 мг 2 Пролонговані форми застосовують 1-2 залежно від дози. Максимальна добова доза при прийомі внутрішньо становить 360 мг
Лікарська форма
таблеткиСклад
Дилтіазем г/х 60мг;
Допоміжні в-ва: рицинова олія гідрогенізована, лактози моногідрат, макрогол 6000, магнію стеаратФармакологічна дія
Селективний блокатор кальцієвих каналів III класу похідні бензотіазепіну. Оказ��повідомляє антиангінальну, гіпотензивну і антиаритмічну дію. Зменшує скоротливість міокарда, уповільнює AV-провідність, зменшує ЧСС, знижує потребу міокарда в кисні, розширює коронарні артерії, збільшує коронарний кровотік. Знижує тонус гладкої мускулатури периферичних артерій і ЗПОС.
Знижує внутрішньоклітинний вміст іонів кальцію в кардиомиоцитах і клітинах гладкої мускулатури кровоносних судин, знижує ЧСС, може чинити незначний негативний інотропний ефект, збільшує коронарний, мозговой і нирковий кровотік. У концентраціях, при яких відсутній негативний інотропний ефект, викликає релаксацію гладкої мускулатури коронарних судин і дилатацію як великих, так і дрібних артерій.
Антиангінальний ефект обумовлений поліпшенням кровопостачання міокарда і зниженням його потреби в кисні в результаті зниження ОПСС, системного артеріального тиску (післянавантаження), зниження тонусу міокарда і збільшення часу діастолічного розслаблення лівого шлуночка.
Антиаритмічна дія обумовлена пригніченням транспорта іонів кальцію в тканинах серця, що призводить до подовження ефективного рефрактерного періоду й уповільнення проведення в AV вузлі (у хворих з СССУ, людей похилого віку, у яких блокада кальцієвих каналів може перешкоджати генерації імпульсу в синусовом вузлі і викликати синоатріальну блокаду). Нормальний передсердний потенціал дії або внутрішньошлуночкові проведення не змінюються (на нормальний синусовий ритм зазвичай не впливає), але при зниженні амплітуди скорочення передсердь швидкість деполяризації та швидкість проведення�� зменшуються. Антероградный ефективний рефрактерний період у додаткових обхідних пучках проведення може скорочуватися. При парентеральному введенні викликає швидкий перехід пароксизмальної надшлуночкової тахікардії (включаючи пов'язану з додатковими обхідними пучками проведення) в синусовий ритм, а також тимчасове припинення шлуночкової тахікардії при тріпотінні або фібриляції передсердь.
Гіпотензивна дія обумовлена дилатацією резистивних судин і зниженням ЗПСО. Ступінь зниження артеріального тиску корелюється з його вихідним рівнем (при коливаннях артеріального тиску в межах нормальних значень зазначається мінімальний вплив на артеріальний тиск). Знижує артеріальний тиск як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. Рідко викликає постуральную артеріальну гіпотензію і рефлекторну тахікардію. Не змінює або незначною мірою зменшує максимальну ЧСС при навантаженні. Тривала терапія не приводить до гиперкатехоламинемии, збільшення активності РААС. Зменшує ниркові і периферичні ефекти ангіотензину II. Сприяє діастолічному розслабленню міокарда при артеріальній гиперт��нзии, ІХС, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, знижує агрегацію тромбоцитів. Здатний викликати регресію гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією.
Незначно впливає на гладку мускулатуру ШКТ. Протягом тривалої (8 міс) терапії не розвивається толерантність. Не впливає на ліпідний профіль крові.
Початок і тривалість дії залежить від застосованої лікарської форми.Фармакокінетика
Після прийому всередину дилтіазем майже повністю абсорбується з ШКТ. Піддається інтенсив��ому метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Біодоступність становить близько 40%. Концентрація в плазмі варіабельна.
Зв'язування з білками плазми становить близько 80%. Дилтіазем виділяється з грудним молоком. Інтенсивно метаболізується в печінці за участю ферментної системи цитохрому P450. Один із метаболітів - десацетилдилтиазем - має 25-50% активністю незміненої речовини.
T1/2 дилтіазему становить 3-5 год. Виводиться головним чином у вигляді метаболітів з жовчю і сечею, приблизно 2-4% виводиться з сечею у н��зміненому вигляді.
Дилтіазем погано виводиться при діалізі.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, непритомні стани, підвищена стомлюваність, астенія, порушення сну, сонливість, тривожність, екстрапірамідні (паркінсонізм) порушення (атаксія, маскоподібне обличчя, шаркающая хода, тугоподвижность рук або ніг, тремтіння кистей і пальців рук, утруднення ковтання), депресія; при застосуванні у високих дозах - парестезії, тремор, порушення зору (транзиторна втрата зору).
З боку серцево-судинної системи: безсимптомне зниження АТ; рідко - стенокардія, аритмія (в т.ч. тріпотіння і мерехтіння шлуночків), брадикардія (менше 50 уд./мін) або тахікардія, AV блокада II і III ступеня аж до асистолії, розвиток або посилення серцевої недостатності; при застосуванні у високих дозах і при в/в введенні - стенокардія, брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, загострення хронічної серцевої недостатності.
З боку травної системи: сухість у роті, підвищення апетиту, нудота, блювоти��, запори або діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіперплазія ясен (кровоточивість, болючість, набряклість).
З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Алергічні реакції: гіперемія шкіри обличчя, шкірний висип, артрит, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона).
Інші: при застосуванні у високих дозах - набряк легенів (утруднення дихання, кашель, стридорозне дихання)Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовуют при AV-блокаді I ступеня, порушення внутрішньошлуночкової провідності, у пацієнтів, схильних до артеріальної гіпотензії, хронічній серцевій недостатності, інфаркті міокарда з лівошлуночковою недостатністю, шлуночкової тахікардії з розширенням комплексу QRS, печінкової недостатності, нирковій недостатності, у пацієнтів літнього віку, у дітей (ефективність і безпека застосування не досліджені).Свідчення
Профілактика нападів стенокардії (у т. ч. стенокардії Принцметала). Артеріальна гіпертензія. Профілактика надшлуночкових ритмий (пароксизмальна надшлуночкові тахікардії, мерехтіння передсердь, тріпотіння передсердь, екстрасистолія).Протипоказання
Виражена брадикардія, AV-блокада II і III ступеня (за винятком пацієнтів з кардіостимулятором), СССУ, кардіогенний шок, миготлива аритмія при синдромі WPW і Лауна-Ганога-Левіна, інфаркт міокарда з застійними явищами в легенях, артеріальна гіпотензія, хронічна серцева недостатність ііб-III стадії, гостра серцева недостатність, гемодинамічно значущий аортальний стеноз, на��ушения функції печінки і нирок, вагітність, лактація, підвищена чутливість до похідних бензотіазепіну.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (в т. ч. з пропранололом, атенололом, метопрололом, піндололом, соталолом) можливе адитивне кардіодепресивну дію поряд з посиленням у більшості пацієнтів антиангінальної дії. У пацієнтів з попереднім порушенням функції лівого шлуночка або порушеннями провідності підвищений ризик розвитку тяжкої і загрозливою брадикардии.
Дилтіазем інгібує метаболізм пропранололу, метопрололу, але не атенололу.
При одночасному застосуванні з аміодароном посилюється негативна інотропна дія, брадикардія, порушення провідності, AV-блокада.
Оскільки дилтіазем інгібує ізофермент CYP3A4, який бере участь у метаболізмі аторвастатину, ловастатину та симвастатину, теоретично можливі прояви лікарської взаємодії, обумовлені підвищенням концентрацій статинів у плазмі крові. Описані випадки розвитку рабдоміолізу.