Дозировка
Внутрь, запивая достаточным количеством жидкости. Эссенциальная гипертензия. Рекомендованная начальная доза составляет 12.5 мг 1 раз в сутки в первые 2 дня, затем по 25 мг 1 раз в сутки. При необходимости в дальнейшем дозу можно увеличивать с интервалами не менее 2 недель, доводя до высшей рекомендованной дозы 50 мг 1 раз в сутки (или разделенной на два приема). Ишемическая болезнь сердца. Рекомендованная начальная доза составляет 12,5 мг 2 раза в сутки в первые 2 дня, после этого - по 25 мг 2 раза в сутки. При необходимости впоследствии дозу можно увеличивать с интервалами не менее 2 недель, доводя до высшей суточной дозы, равной 100 мг, разделенной на 2 приема. Хроническая сердечная недостаточность. Дозу подбирают индивидуально, необходимо тщательное наблюдение врача. У больных, получающих препараты наперстянки, диуретики и ингибиторы АПФ, следует стабилизировать их дозы до начала лечения Дилатрендом. Рекомендованная начальная доза составляет 3.125 мг 2 в течение 2 недель. При хорошей переносимости дозу увеличивают с интервалами не менее 2 недель, до 6.25 мг 2, затем до 12.5 мг 2, потом - до 25 мг 2 Дозу следует увеличивать до максимальной, которая хорошо переносится больным. Рекомендованная максимальная доза – 25 мг 2 для всех больных с тяжелой хронической сердечной недостаточностью и для больных с легкой и умеренной степенью хронической сердечной недостаточности с массой тела менее 85 кг. У пациентов с легкой и умеренной хронической сердечной недостаточностью и массой тела более 85 кг – рекомендованная максимальная доза составляет 50 мг 2 Перед каждым увеличением дозы врач должен осмотреть больного для выявления возможного нарастания симптомов сердечной недостаточности или вазодилатации. При транзиторном нарастании симптомов сердечной недостаточности или задержке жидкости следует увеличить дозу диуретиков, хотя иногда приходится уменьшить дозу Дилатренда или временно отменить его. Если лечение Дилатрендом прерывают более, чем на 1 неделю, то его назначение возобновляют в меньшей дозе, а затем увеличивают в соответствии с приведенными выше рекомендациями. Если лечение Дилатрендом прерывают более, чем на 2 недели, то его следует возобновлять в дозе 3.125 мг 2, затем подбирают дозу в соответствии с приведенными выше рекомендациями. Симптомы вазодилатации можно устранить уменьшением дозы диуретиков. Если симптомы сохраняются, можно снизить дозу ингибитора АПФ (если больной его принимает), а затем, при необходимости, - дозу Дилатренда. В такой ситуации дозу Дилатренда не следует увеличивать, пока симптомы усиливающейся сердечной недостаточности или артериальной гипотензии не стабилизируются. Дозы для особых групп больных Нарушение функции почек. Существующие данные по фармакокинетике у больных с различной степенью нарушения функции почек (включая почечную недостаточность) позволяют полагать, что больным с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью коррекции дозы Дилатренда не требуется.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
карведилол25 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, сахароза, поливидон К25, кросповидон, кремний коллоидный безводный, железа оксид желтый (Е172), железа оксид красный (Е172), магния стеарат.
Фармакологическое действие
Препарат с сочетанным неселективным бета-адреноблокирующим, альфа-адреноблокирующим, а также антиоксидантным действием. Его вазодилатирующий эффект опосредуется главным образом через селективную блокаду альфа1-рецепторов. Благодаря вазодилатации Дилатренд снижает периферическое сосудистое сопротивление. Кроме того, он подавляет ренин-ангиотензин-альдостероновую систему посредством блокады бета-адренорецепторов. Активность ренина плазмы снижается, задержка жидкости возникает редко. Дилатренд не имеет собственной симпатомиметической активности и обладает мембраностабилизирующими свойствами.
Активное вещество представляет собой рацемическую смесь двух стереоизомеров. В эксперименте на животных оба стереоизомера карведилола обладают альфа-адреноблокирующими свойствами. Бета-адреноблокирующие свойства препарата не являются селективными в отношении бета1- и бета2-рецепторов и связаны с левовращающим стереоизомером карведилола.
Дилатренд - мощный антиоксидант, устраняющий свободные кислородные радикалы. Это свойство показано in vitro (в эксперименте на животных и на культурах клеток) и in vivo (в эксперименте на животных) как для самого карведилола, так и для его метаболитов.
Сочетание вазодилатации и бета-адреноблокады при применении Дилатренда оказывает следующее действие.
У больных с артериальной гипертензией снижение АД не сопровождается увеличением ОПСС, которое может наблюдаться при приеме бета-адреноблокаторов. ЧСС несколько уменьшается. Почечный кровоток и функция почек сохраняются. Не изменяется и периферический кровоток, поэтому похолодание конечностей (часто возникающее при лечении обычными бета-адреноблокаторами) отмечается редко.
У больных с ИБС Дилатренд оказывает противоишемическое и антиангинальное действие, сохраняющееся при длительном применении. Исследования гемодинамики после разового введения препарата показали, что карведилол уменьшает пред- и постнагрузку.
У больных с нарушением функции левого желудочка или недостаточностью кровообращения Дилатренд благоприятно влияет на гемодинамические показатели и улучшает фракцию выброса и размеры левого желудочка.
При приеме препарата соотношение липопротеинов высокой плотности к липопротеинам низкой плотности остается нормальным, концентрации электролитов в сыворотке не меняются.
Побочные действия
Нежелательные реакции у больных с хронической сердечной недостаточностью
Центральная нервная система. очень частые - головокружение, головная боль – обычно легкие и возникающие чаще в начале лечения; астения (в том числе, повышенная утомляемость), депрессия.
Сердечно-сосудистая система. частые - брадикардия, постуральная гипотензия, выраженное снижение АД, отеки (в том числе, генерализованные, периферические, зависящие от положения тела, отеки промежности, отеки нижних конечностей, гиперволемия, задержка жидкости). Нечастые -синкопальные состояния (включая пресинкопальные), атриовентрикулярная блокада и сердечная недостаточность в период увеличения дозы.
Желудочно-кишечный тракт: частые- тошнота, диарея, рвота.
Система кроветворения: редкие - тромбоцитопения. Очень редкие - лейкопения.
Нарушения обмена веществ: частые - увеличение массы тела, гиперхолестеринемия; у больных с уже имеющимся сахарным диабетом – гипергликемия или гипогликемия, декомпенсация углеводного обмена.
Прочие: частые - нарушения зрения. Редкие - почечная недостаточность и нарушение функции почек у больных с диффузным васкулитом и/или нарушением функции почек.
Нежелательные реакции у больных с артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца
Характер побочных действий Дилатренда со стороны сердечно-сосудистой системы при лечении артериальной гипертензии и длительной терапии ишемической болезни сердца аналогичен таковому при сердечной недостаточности, однако частота их
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью назначают Дилатренд пациентам со стенокардией Принцметала, т.к. препарат (как и другие бета-адреноблокаторы со сходным механизмом действия) может провоцировать появление болей. Опыта применения Дилатренда в подобных случаях нет, хотя альфа-адреноблокирующие свойства карведилола могут предотвратить возникновение подобных симптомов.
С осторожностью назначают Дилатренд больным с лабильной и вторичной артериальной гипертензией в связи с недостаточным опытом применения препарата у подобных пациентов.
С осторожностью назначают Дилатренд пациентам с недостаточностью кровобращения, получающих препараты наперстянки, диуретики и/или ингибиторы АПФ, так как карведилол замедляет проводимость миокарда (так же, как препараты наперстянки).
С осторожностью назначают Дилатренд пациентам с заболеваниями периферических сосудов, т. к. возможно ухудшение течения заболевания (бета-адреноблокаторы могут усиливать симптомы артериальной недостаточности и синдрома Рейно).
При уменьшении ЧСС до 55 ударов в мин Дилатренд следует отменить.
При назначении Дилатренда пациентам с хронической сердечной недостаточностью и низким АД (систолическое АД ниже 100 мм рт. ст.), ИБС, диффузными изменениями сосудов и/или выраженными нарушениями функции почек следует тщательно контролировать лабораторные показатели функции почек и при их ухудшении уменьшить дозу или отменить препарат.
При подборе дозы Дилатренда у пациентов с недостаточностью кровообращения возможно нарастание симптоматики и увеличение задержки жидкости в организме. При этом увеличивают дозу диуретиков, а дозу Дилатренда не повышают до стабилизации состояния больного ( в некоторых случаях требуется уменьшение дозы или временная отмена препарата). В дальнейшем возможен подбор адекватной дозы карведилола. Перед каждым повышением дозы больным с сердечной недостаточностью следует проводить медицинское обследование.
При одновременном применении Дилатренда с блокаторами кальциевых каналов (типа верапамила или дилтиазема), а также с антиаритмиками I класса следует тщательно контролировать АД и ЭКГ. На фоне терапии Дилатрендом эти препараты нельзя назначать в/в.
Дилатренд может маскировать симптомы тиреотоксикоза.
С осторожностью назначают Дилатренд больным с сахарным диабетом, поскольку препарат может маскировать ранние симптомы гипогликемии. В связи с этим рекомендуется регулярный контроль уровня глюкозы в крови и при необходимости коррекция сахароснижающей терапии.
С осторожностью назначают препарат пациентам с псориазом, обострявшимся ранее после приема бета-адреноблокаторов; больным, носящим контактные линзы (из-за возможного уменьшения слезоотделения).
Следует соблюдать осторожность при назначении Дилатренда больным с тяжелыми реакциями повышенной чувствительности в анамнезе и лицам, получавшим десенсибилизирующую терапию, поскольку бета-адреноблокаторы могут повышать чувствительность к аллергенам и усугублять тяжесть анафилактических реакций.
С осторожностью назначают Дилатренд больным с феохромо
Показания
— артериальная гипертензия. Эссенциальная артериальная гипертензия (в виде монотерапии или комбинированной терапии с другими антигипертензивными средствами, например, блокаторами “медленных” кальциевых каналов или диуретиками).
— ишемическая болезнь сердца ( в том числе у больных с нестабильной стенокардией и безболевой ишемией миокарда).
— хроническая сердечная недостаточность.Лечение легкой, умеренной и тяжелой хронической сердечной недостаточности ишемического или неишемического генеза (для снижения числа осложнений - госпитализации по сердечно-сосудистым причинам, и смертности, а также улучшения самочувствия и замедления прогрессирования заболевания), при использовании в сочетании с ингибиторами АПФ, диуретиками и, иногда, препаратами дигиталиса (стандартная терапия).
Дилатренд можно назначать как в дополнение к стандартной терапии, так и больным, которые не получают препараты дигиталиса, вазодилататоры, или нитраты.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к карведилолу или любому компоненту препарата;
— острая и декомпенсированная хроническая сердечная недостаточность, требующая внутривенного введения инотропных средств;
— клинически значимое нарушение функции печени;
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность Дилатренда не установлены);
— беременность;
— AV-блокада II и III степени (за исключением больных с искусственным водителем ритма), выраженная брадикардия (менее 50 уд/мин);
— синдром слабости синусового узла;
— выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД менее 85 мм рт. ст.);
— кардиогенный шок;
— анамнестические указания на бронхоспазм и бронхиальную астму.
С осторожностью применяют препарат при хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ), депрессии, миастении, гипогликемии, AV-блокаде I степени, тиреотоксикозе, при обширных хирургических вмешательствах и общей анестезии, стенокардии Принцметала, сахарном диабете
Лекарственное взаимодействие
Дилатренд может потенцировать действие антигипертензивных препаратов.
Дилатренд может усиливать действие инсулина и пероральных гипогликемизирующих препаратов.
При одновременном применении со средствами для анестезии отмечается синергизм отрицательного инотропного и гипотензивного эффектов Дилатренда и анестетиков.
При одновременном применении Дилатренда и дилтиазема отмечались отдельные случаи нарушения проводимости (редко - с гемодинамическими нарушениями).
При одновременном применении с сердечными гликозидами замедляется AV проводимость.
Совместное применение с дигоксином повышает равновесные концентрации последнего на 16%.
При одновременном применении с индукторами многофункциональных оксидаз (например, рифампицином) концентрация карведилола в плазме крови может снижаться, а при совместном применении с ингибиторами многофункциональных оксидаз (например, циметидином) концентрация карведилола в плазме может возрастать.
(6045)
Дозування
Внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини. Есенціальна гіпертензія. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу в перші 2 дні, потім по 25 мг 1 раз на добу. При необхідності надалі дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до вищої рекомендованої дози 50 мг 1 раз на добу (або розділеної на два прийоми). Ішемічна хвороба серця. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу в перші 2 дні, після цього - по 25 мг 2 рази на добу. При необхідності згодом д��зу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до вищої добової дози, яка дорівнює 100 мг, розділеної на 2 прийоми. Хронічна серцева недостатність. Дозу підбирають індивідуально, необхідно ретельне спостереження лікаря. У хворих, які одержують препарати наперстянки, діуретики та інгібітори АПФ, слід стабілізувати їх дози до початку лікування Дилатрендом. Рекомендована початкова доза становить 3.125 мг 2 протягом 2 тижнів. При добрій переносимості дозу збільшують із інтервалами не менше 2 тижнів, до 6.25 мг 2, потім до 12,5 мг 2, п��тому - до 25 мг 2 Дозу слід збільшувати до максимальної, яка добре переноситься хворим. Рекомендована максимальна доза – 25 мг 2 для всіх хворих з тяжкою хронічною серцевою недостатністю і для хворих з легким і помірним ступенем хронічної серцевої недостатності з масою тіла менше 85 кг У пацієнтів з легкою і помірною хронічною серцевою недостатністю і масою тіла більше 85 кг – рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 Перед кожним збільшенням дози лікар повинен оглянути хворого для виявлення вооз��ожливого наростання симптомів серцевої недостатності або вазодилатації. При транзиторному наростанні симптомів серцевої недостатності або затримка рідини слід збільшити дозу діуретиків, хоча іноді доводиться зменшити дозу Дилатренда або тимчасово відмінити його. Якщо лікування Дилатрендом переривають більш ніж на 1 тиждень, то його призначення відновлюють в меншій дозі, а потім збільшують у відповідності з наведеними вище рекомендаціями. Якщо лікування Дилатрендом переривають більш ніж на 2 тижні, то його слід відновлювати в до��е 3.125 мг 2, потім підбирають дозу відповідно до наведених вище рекомендацій. Симптоми вазодилатації можна усунути зменшенням дози діуретиків. Якщо симптоми зберігаються, можна знизити дозу інгібітора АПФ (якщо хворий його приймає), а потім, при необхідності, дозу Дилатренда. У такій ситуації дозу Дилатренда не слід збільшувати, поки симптоми посиленням серцевої недостатності або артеріальної гіпотензії не стабілізуються. Дози для особливих груп хворих на Порушення функції нирок. Існуючі дані по фармакокин��твк у хворих з різним ступенем порушення функції нирок (включаючи ниркову недостатність) дозволяють вважати, що хворим з помірною та тяжкою нирковою недостатністю коригування дози Дилатренда не потрібно.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
карведилол25 мг
Допоміжні речовини: лактоза, сахароза, полівідон К25, кросповідон, кремній колоїдний безводний, заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е172), магнію стеарат.Фармакологічна дія
Препарат з поєднаним неселективних бета-адреноблокирующим, альфа-адреноблокирующим, а також антиоксидантну дію. Його вазодилатирующий ефект опосередковується головним чином через селективну блокаду альфа1-рецепторів. Завдяки вазодилатації Дилатренд знижує периферичний судинний опір. Крім того, він пригнічує ренін-ангіотензин-альдостероновую систему допомогою блокади бета-адренорецепторів. Активність реніну плазми знижується, затримка рідини виникає рідко. Дилатренд не має власної симпатоміметичної активності і має мембраностабілізуючі звойствами.
Активна речовина являє собою рацемічну суміш двох стереоизомеров. В експерименті на тваринах обидва стереоизомера карведилолу мають альфа-адреноблокирующими властивостями. Бета-адреноблокуючі властивості препарату не є селективними щодо бета1 - і бета2-рецепторів і пов'язані з лівоповоротнім стереоизомером карведилолу.
Дилатренд - потужний антиоксидант, що усуває вільні кисневі радикали. Це властивість показано in vitro (в експерименті на тваринах і культурах клітин) та in vivo (у эксперименте на тварин) як для самого карведилолу, так і для його метаболітів.
Поєднання вазодилатації і бета-адреноблокади при застосуванні Дилатренда надає наступну дію.
У хворих з артеріальною гіпертензією зниження артеріального тиску не супроводжується збільшенням ОПСС, яке може спостерігатися при прийомі бета-адреноблокаторів. ЧСС дещо зменшується. Нирковий кровотік і функція нирок зберігаються. Не змінюється і периферичний кровообіг, тому похолодання кінцівок (часто виникає при лікуванні звичайними бета-адреноблокаторами) відзначається рідко.
У хворих з ІХС Дилатренд чинить протиішемічну та антиангінальну дію, яка зберігається при тривалому застосуванні. Дослідження гемодинаміки після разового введення препарату показали, що карведилол зменшує перед - і постнавантаження.
У хворих з порушенням функції лівого шлуночка або недостатністю кровообігу Дилатренд сприятливо впливає на гемодинамічні показники та поліпшує фракцію викиду і розміри лівого шлуночка.
При прийомі препарату співвідношення ліпопротеїнів високої щільності до липопротеинам низької щільності залишається нормальним, концентрації електролітів у сироватці не змінюються.Побічні дії
Небажані реакції у хворих з хронічною серцевою недостатністю
Центральна нервова система. дуже часті - запаморочення, головний біль – зазвичай легкі і виникають частіше на початку лікування; астенія (у тому числі, підвищена стомлюваність), депресія.
Серцево-судинна система. часто - брадикардія, постуральна гіпотензія, виражене зниження артеріального тиску, набряки (у тому числі, генерализованные, периферичні, що залежать від положення тіла, набряки промежини, набряки нижніх кінцівок, гіперволемія, затримка рідини). Нечасті -синкопе стану (включаючи пресинкопальные), атріовентрикулярна блокада та серцева недостатність у період збільшення дози.
Шлунково-кишковий тракт: часті - нудота, діарея, блювання.
Система кровотворення: поодинокі - тромбоцитопенія. Дуже рідко - лейкопенія.
Порушення обміну речовин: часто - збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія; у хворих із вже наявним цукровий діабет – гіперглікемія або гіпоглікемія, декомпенсація вуглеводного обміну.
Інші: часто - порушення зору. Рідкісні - ниркова недостатність та порушення функції нирок у хворих з дифузним васкулітом і/або порушенням функції нирок.
Небажані реакції у хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця
Характер побічних дій Дилатренда з боку серцево-судинної системи при лікуванні артеріальної гіпертензії та тривалої терапії ішемічної хвороби серця аналогічний тако��змз при серцевій недостатності, проте частота їхОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю призначають Дилатренд пацієнтам зі стенокардією Принцметала, оскільки препарат (як і інші бета-адреноблокатори з подібним механізмом дії) може провокувати появу болю. Досвіду застосування Дилатренда в подібних випадках немає, хоча альфа-адреноблокуючі властивості карведилолу можуть запобігти виникненню подібних симптомів.
З обережністю призначають Дилатренд хворим з лабільною і вторинної арт��риальной гіпертензією у зв'язку з недостатнім досвідом застосування препарату у таких пацієнтів.
З обережністю призначають Дилатренд пацієнтам з недостатністю кровообігу, які одержують препарати наперстянки, діуретики і/або інгібітори АПФ, так як карведилол уповільнює провідність міокарда (так само, як препарати наперстянки).
З обережністю призначають Дилатренд пацієнтам із захворюваннями периферичних судин, оскільки можливе погіршення перебігу захворювання (бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми артеріальної ��едостаточности і синдрому Рейно).
При зменшенні ЧСС до 55 ударів на хв Дилатренд слід відмінити.
При призначенні Дилатренда пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю і низьким АТ (систолічний АТ нижче 100 мм рт. ст.), ІХС, дифузними змінами судин і/або вираженими порушеннями функції нирок слід ретельно контролювати лабораторні показники функції нирок та при їх погіршенні-зменшити дозу або відмінити препарат.
При підборі дози Дилатренда у пацієнтів з недостатністю кровообігу можливо ��арастание симптоматики і збільшення затримки рідини в організмі. При цьому збільшують дозу діуретиків, а дозу Дилатренда не підвищують до стабілізації стану хворого ( в деяких випадках потрібне зменшення дози або тимчасова відміна препарату). Надалі можливий підбір адекватної дози карведилолу. Перед кожним підвищенням дози хворим із серцевою недостатністю слід проводити медичне обстеження.
При одночасному застосуванні Дилатренда з блокаторами кальцієвих каналів (типу верапамілу або дилтіазему), а тавже з антиаритмиками I класу слід ретельно контролювати артеріальний тиск та ЕКГ. На тлі терапії Дилатрендом ці препарати можна призначати в/в.
Дилатренд може маскувати симптоми тиреотоксикозу.
З обережністю призначають Дилатренд хворим з цукровим діабетом, оскільки препарат може маскувати ранні симптоми гіпоглікемії. У зв'язку з цим рекомендується регулярний контроль рівня глюкози в крові і при необхідності корекція цукрознижувальної терапії.
З обережністю призначають препарат пацієнтам із псоріазом, обостряв��имся раніше після прийому бета-адреноблокаторів; хворим, що носять контактні лінзи (через можливе зменшення сльозовиділення).
Слід дотримуватися обережності при призначенні Дилатренда хворим з тяжкими реакціями підвищеної чутливості в анамнезі і особам, які отримували десенсибілізуючу терапію, оскільки бета-адреноблокатори можуть підвищувати чутливість до алергенів і посилювати тяжкість анафілактичних реакцій.
З обережністю призначають Дилатренд хворим з феохромоСвідчення
— артеріальна гипертензия. Есенціальна артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або комбінованій терапії з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад, блокаторами "повільних" кальцієвих каналів або діуретиками).
— ішемічна хвороба серця ( у тому числі у хворих з нестабільною стенокардією та безбольової ішемією міокарда).
— хронічна серцева недостатність.Лікування легкої, помірної та тяжкої хронічної серцевої недостатності ішемічного або неішемічного генезу (для зниження числа ускладнень - госпіталізації за серцево-судинних причин, і смертності, а також поліпшення самопочуття і сповільнення прогресування захворювання), при використанні у поєднанні з інгібіторами АПФ, діуретиками та, іноді, препаратами дигіталісу (стандартна терапія).
Дилатренд можна призначати як доповнення до стандартної терапії, так і хворим, які не одержують препарати дигіталісу, вазодилататори, або нітрати.Протипоказання
— підвищена чутливість до карведилолу або до будь-якого компонента препарату;
— гостра та декомпенсована хроні��еская серцева недостатність, яка потребує внутрішньовенного введення инотропных коштів;
— клінічно значуще порушення функції печінки;
— вік до 18 років (ефективність і безпека Дилатренда не встановлені);
— вагітність;
— AV-блокада II і III ступеня (за винятком хворих із штучним водієм ритму), виражена брадикардія (менше 50 уд/хв);
— синдром слабкості синусового вузла;
— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 85 мм рт. ст.);
— кардіогенний шок;
/> — анамнестичні вказівки на бронхоспазм і бронхіальну астму.
З обережністю застосовують препарат при хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), депресії, міастенії, гіпоглікемії, AV-блокаді I ступеня, тиреотоксикозі, при великих хірургічних втручаннях і загальної анестезії, стенокардії Принцметала, цукровому діабетіЛікарська взаємодія
Дилатренд може потенціювати дію антигіпертензивних препаратів.
Дилатренд може посилювати дію інсуліну та пероральних гіпоглікемізуючих препаратів.
При одночасному застосуванні із засобами для анестезії відзначається синергізм негативного інотропного та гіпотензивного ефектів Дилатренда і анестетиків.
При одночасному застосуванні Дилатренда і дилтіазему відзначалися окремі випадки порушення провідності (рідко - з гемодинамічними порушеннями).
При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами сповільнюється AV провідність.
Спільне застосування з дигоксином підвищує рівноважні концентрації останнього на 16%.
При одночасному применении з індукторами багатофункціональних оксидаз (наприклад, рифампіцином) концентрація карведилолу в плазмі може знижуватися, а при одночасному застосуванні з інгібіторами багатофункціональних оксидаз (наприклад, циметидином) концентрація карведилолу в плазмі може зростати.
