Дозировка
Внутрь, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды, как правило, во время и после еды. Диклофенак пролонгированного действия назначают по 100 мг 1 раз в сутки (при дисменорее и приступах мигрени - до 200 мг/сутки). При приеме 100 мг таблеток пролонгированного действия при необходимости увеличения суточной дозы до 150 мг можно дополнительно принимать по 1 обычной таблетке (50 мг) диклофенака.
Лекарственная форма
Таблетки пролонгированного действия, покрытые кишечнорастворимой оболочкой
Состав
диклофенака натрия 100 мг;
вспомогательные вещества: [гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза), гиэтеллоза (гидроксиэтилцеллюлоза), коллидон SR [поливинилацетат 80 %, повидон 19 %, натрия лаурилсульфат 0,8 %, кремния диоксид 0,2 %], натрия алгинат, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат].
Вспомогательные вещества для оболочки: [метакриловой кислоты и этилакрилата сополимер (колликут МАЕ 100 Р), пропиленгликоль, тальк, повидон, титана диоксид, железа оксид красный, железа оксид желтый].
Фармакологическое действие
Нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП), производное фенилуксусной кислоты; оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие.
Неизбирательно угнетая циклооксигеназу 1 и 2 (ЦОГ1 и ЦОГ2), нарушает метаболизм арахидоновой кислоты, уменьшает количество простагландинов в очаге воспаления. Наиболее эффективен при болях воспалительного характера. Как все НПВП, препарат оказывает антиагрегантное действие. При ревматических заболеваниях противовоспалительное и анальгезирующее действие диклофенака способствует значительному уменьшению выраженности боли, утренней скованности, припухлости суставов, что улучшает функциональное состояние сустава. При травмах, в послеоперационном периоде диклофенак уменьшает болевые ощущения и воспалительный отек.
Фармакокинетика
Абсорбция быстрая и полная. Пища замедляет скорость абсорбции на 1-4 ч и снижает максимальную концентрацию (Cmax) на 40%.
В результате замедленного высвобождения препарата Cmax в плазме ниже той, которая создается при введении лекарственных средств (ЛС) короткого действия; однако она остается высокой в течение длительного времени после приема. Cmax – 0,5-1,0 мкг/мл, время достижения максимальной концентрации в плазме крови (TCmax) – 5 ч после приема 100 мг таблеток пролонгированного действия.
Изменения фармакокинетики диклофенака на фоне многократного введения не отмечается. Не кумулирует при соблюдении рекомендуемого интервала между приемами пищи.
Биодоступность – 50%. Связь с белками плазмы – более 99% (большая часть связывается с альбуминами). Проникает в грудное молоко, синовиальную жидкость; Cmax в синовиальной жидкости наблюдается на 2-4 ч позже, чем в плазме. Период полувыведения (Т1/2) из синовиальной жидкости – 3-6 ч (концентрации препарата в синовиальной жидкости через 4-6 ч после его введения выше, чем в плазме, и остаются более высокими еще в течение 12 ч).
50% активного вещества подвергается метаболизму во время «первого прохождения» через печень. Метаболизм происходит в результате многократного или однократного гидроксилирования и конъюгирования с глюкуроновой кислотой. В метаболизме препарата принимает участие ферментная система цитохрома Р 450 CYP2С9. Фармакологическая активность метаболитов меньше, чем диклофенака.
Системный клиренс составляет 206 мл/мин. Т1/2 из плазмы – 1-2 ч. 60% введенной дозы выводится в виде метаболитов через почки; менее 1% выводится в неизмененном виде, остальная часть дозы выводится в виде метаболитов с желчью.
У больных с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина (КК) менее 10 мл/мин) увеличивается выведение метаболитов с желчью, при этом увеличения их концентрации в крови не наблюдается.
У больных с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени фармакокинетические параметры не изменяются.
Диклофенак проникает в грудное молоко.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, анорексия, боли и неприятные ощущения в эпигастральной области, метеоризм, запор, диарея; в отдельных случаях - эрозивно-язвенные поражения, кровотечения и перфорации ЖКТ; редко - нарушение функции печени. При ректальном введении в единичных случаях отмечались воспаление толстой кишки с кровотечением, обострение язвенного колита.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, возбуждение, бессонница, раздражительность, чувство усталости; редко - парестезии, нарушения зрения (расплывчатость, диплопия), шум в ушах, расстройства сна, судороги, раздражительность, тремор, психические нарушения, депрессия.
Со стороны системы кроветворения: редко - анемия, лейкопения, тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - нарушение функции почек; у предрасположенных пациентов возможны отеки.
Дерматологические реакции: редко - выпадение волос.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд; при применении в форме глазных капель - зуд, покраснение, фотосенсибилизация.
Местные реакции: в месте в/м введения возможно жжение, в отдельных случаях - образование инфильтрата, абсцесса, некроз жировой ткани; при ректальном введении возможны местное раздражение, появление слизистых выделений с примесью крови, болезненная дефекация; при наружном применении в редких случаях - зуд, покраснение, сыпь, жжение;
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью: Анемия, бронхиальная астма, цереброваскулярные заболевания, ишемическая болезнь сердца (ИБС), застойная сердечная недостаточность, артериальная гипертензия (АГ), заболевания периферических артерий, отечный синдром, печеночная или почечная недостаточность, заболевания печени в анамнезе, дислипидемия/гиперлипидемия, сахарный диабет, курение, воспалительные заболевания кишечника, значительное снижение объема циркулирующей крови (ОЦК), в том числе после обширных хирургических вмешательств, порфирия, пожилой возраст, в том числе пациенты, получающие диуретики, ослабленные пациенты и с низкой массой тела, дивертикулит, системные заболевания соединительной ткани, беременность I-II триместр, КК менее 60 мл/мин.
Язвенная болезнь желудка и 12-ти перстной кишки, язвенный колит, болезнь Крона, ??анамнестические данные о развитии язвенного заболевания желудочно-кишечного тракта, наличие инфекции Helicobacter pylori, длительное использование НПВП, частое употребление алкоголя, тяжелые соматические заболевания.
Одновременная терапия антикоагулянтами (например, варфарин), антиагрегантами (в т.ч. ацетилсалициловой кислоты, клопидогреля), пероральными глюкокортикостероидами (например, преднизалон), селективными ингибиторами обратного захвата серотонина (например, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин).
Показания
Заболевания опорно-двигательного аппарата (ревматоидный артрит, псориатический, ювенильный хронический артрит, анкилозирующий спондилоартрит (болезнь Бехтерева); подагрический артрит; ревматическое поражение мягких тканей; остеоартроз периферических суставов и позвоночника, в том числе с радикулярным синдромом; тендовагинит; бурсит).
Болевой синдром слабой или умеренной выраженности: невралгия, миалгия, люмбоишиалгия, посттравматический болевой синдром, сопровождающийся воспалением, послеоперационная боль, головная боль, мигрень, альгодисменорея, аднексит, проктит, зубная боль.
В составе комплексной терапии инфекционно-воспалительных заболеваний уха, горла, носа с выраженным болевым синдромом (фарингит, тонзиллит, отит).
Препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшая боли и воспаления на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
Эрозивно-язвенные поражения ЖКТ в фазе обострения, "аспириновая триада", нарушения кроветворения неясной этиологии, повышенная чувствительность к диклофенаку и компонентам применяемой лекарственной формы, или другим НПВС.
Лекарственное взаимодействие
Повышает концентрацию в плазме дигоксина, метотрексата, препаратов лития и циклоспорина.
Снижает эффект диуретиков, на фоне калийсберегающих диуретиков усиливается риск гиперкалиемии; на фоне антикоагулянтов, тромболитических средств (алтеплаза, стрептокиназа, урокиназа) - риск кровотечений (чаще из ЖКТ).
Уменьшает эффекты гипотензивных и снотворных ЛС.
Увеличивает вероятность возникновения побочных эффектов других НПВП и глюкокортикостероидных средств (кровотечений ЖКТ), токсичность метотрексата и нефротоксичность циклоспорина.
Ацетилсалициловая кислота снижает концентрацию диклофенака в крови.
Одновременное использование с парацетамолом повышает риск развития нефротоксических эффектов диклофенака.
Уменьшает эффект гипогликемических средств.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроевая кислота и пликамицин увеличивают частоту развития гипопротромбинемии.
Циклоспорин и препараты золота повышают влияние диклофенака на синтез простагландинов в почках, что повыш
(4835)
Дозування
Внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, як правило, під час і після їжі. Диклофенак пролонгованої дії призначають по 100 мг 1 раз на добу (при дисменореї і нападах мігрені - до 200 мг/добу). При прийомі 100 мг таблеток пролонгованої дії при необхідності збільшення добової дози до 150 мг можна додатково приймати по 1 таблетці звичайної (50 мг) диклофенаку.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії, вкриті кишковорозчинною оболонкоюСклад
диклофенаку натрію 100 мг;
допоміжні речовини: [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), гиэтеллоза (гідроксиетилцелюлоза), колідон SR [полівінілацетат 80 %, повідон 19 %, натрію лаурилсульфат 0,8 %, кремнію діоксид 0,2 %], натрію алгинат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат].
Допоміжні речовини для оболонки: [метакрилової кислоти і этилакрилата сополімер (колликут ТРАВНІ 100 Р), пропіленгліколь, тальк, повідон, титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий].Фармакологічна дія
Нестероїдний противовоспалител��ний препарат (НПЗП), похідне фенілоцтової кислоти; має протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію.
Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2), порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів у вогнищі запалення. Найбільш ефективний при болях запального характеру. Як все НПЗП, препарат має антиагрегантну дію. При ревматичних захворюваннях протизапальна й аналгетична дія диклофенаку сприяє значител��ному зменшенню вираженості болю, ранкової скутості, припухлості суглобів, що покращує функціональний стан суглоба. При травмах, у післяопераційному періоді диклофенак зменшує больові відчуття і запальний набряк.Фармакокінетика
Абсорбція швидка і повна. Їжа уповільнює швидкість абсорбції на 1-4 год і знижує максимальну концентрацію (Cmax) на 40%.
В результаті уповільненого вивільнення препарату c max в плазмі нижче тієї, яка утворюється при введенні лікарських засобів (ЛЗ) короткої дії; проте віна залишається високою протягом тривалого часу після прийому. Cmax – 0,5-1,0 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (TCmax) – 5 год після прийому 100 мг таблеток пролонгованої дії.
Зміни фармакокінетики диклофенаку на фоні багаторазового введення не відзначається. Не кумулює при дотриманні рекомендованого інтервалу між прийомами їжі.
Біодоступність – 50%. Зв'язок з білками плазми – понад 99% (більша частина зв'язується з альбумінами). Проникає в грудне молоко, синовіальну рідину; Cmax у синовіальній рідині спостерігається на 2-4 год пізніше, ніж у плазмі. Період напіввиведення (Т1/2) із синовіальної рідини – 3-6 год (концентрації препарату в синовіальній рідині через 4-6 год після його введення вища, ніж у плазмі, і лишаються вищими ще протягом 12 год).
50% активної речовини піддається метаболізму під час першого проходження» через печінку. Метаболізм відбувається в результаті багаторазового або одноразового гідроксилювання і кон'югування з глюкуроновою кислотою. В метаболізмі препарату бере учас��е ферментна система цитохрому Р 450 СУР2С9. Фармакологічна активність метаболітів менше, ніж диклофенак.
Системний кліренс становить 206 мл/хв. Т1/2 з плазми – 1-2 ч. 60% введеної дози виводиться у вигляді метаболітів через нирки; менше 1% виводиться в незміненому вигляді, інша частина дози виводиться у вигляді метаболітів з жовчю.
У хворих з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл/хв) збільшується виведення метаболітів з жовчю, при цьому збільшення їх концентрації в крові не спостерігадається.
У хворих з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки фармакокінетичні параметри не змінюються.
Диклофенак проникає в грудне молоко.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль і неприємні відчуття в епігастральній ділянці, метеоризм, запор, діарея; в окремих випадках - ерозивно-виразкові ураження, кровотечі та перфорації ШЛУНКОВО-кишкового тракту; рідко - порушення функції печінки. При ректальному введенні в поодиноких випадках відзначалися запалення т��лстой кишки з кровотечею, загострення виразкового коліту.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, збудження, безсоння, дратівливість, відчуття втоми; рідко - парестезії, порушення зору (розпливчастість, диплопія), шум у вухах, розлади сну, судоми, дратівливість, тремор, психічні порушення, депресія.
З боку системи кровотворення: рідко - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку сечовидільної системи: рідко - порушення опціїії нирок; у схильних пацієнтів можливі набряки.
Дерматологічні реакції: рідко - випадання волосся.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж; при застосуванні у формі очних крапель - свербіж, почервоніння, фотосенсибілізація.
Місцеві реакції: у місці в/м введення можливо печіння, в окремих випадках - утворення інфільтрату, абсцесу, некроз жирової тканини; при ректальному введенні можливі місцеве подразнення, поява слизових виділень з домішкою крові, хвороблива дефекація; при зовнішньому застосуванні в поодиноких випад��аях - свербіж, почервоніння, висип, печіння;Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю: Анемія, бронхіальна астма, цереброваскулярні захворювання, ішемічна хвороба серця (ІХС), застійна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія (АГ), захворювання периферичних артерій, набряковий синдром, печінкова або ниркова недостатність, захворювання печінки в анамнезі, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння, запальні захворювання кишечника, значне зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК), в тому числі після обширних хірургічних втручань, порфірія, літній вік, у тому числі пацієнти, які отримують діуретики, ослаблені пацієнти та з низькою масою тіла, дивертикуліт, системні захворювання сполучної тканини, вагітність I-II триместр, КК менше 60 мл/хв.
Виразкова хвороба шлунка і 12-ти палої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона, ??анамнестичні дані про розвиток виразкового захворювання шлунково-кишкового тракту, наявність інфекції Helicobacter pylori, тривале використання НПЗП, часте вживання алкоголя, важкі соматичні захворювання.
Одночасна терапія антикоагулянтами (наприклад, варфарин), антиагрегантами (у т. ч. ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелю), пероральними глюкокортикостероїдами (наприклад, преднизалон), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).Свідчення
Захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, псоріатичний, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева); подагісторичний артрит; ревматичне ураження м'яких тканин; остеоартроз периферичних суглобів і хребта, у тому числі з радикулярним синдромом; тендовагініт; бурсит).
Больовий синдром слабкої або помірної вираженості: невралгія, міалгія, люмбоішіалгія, посттравматичний больовий синдром, що супроводжується запаленням, післяопераційний біль, головний біль, мігрень, альгодисменорея, аднексит, проктит, зубний біль.
У складі комплексної терапії інфекційно-запальних захворювань вуха, горла, носа з вираженим больовим синдромом (фарингіт, тонзиліт, отит).
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшуючи біль і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
Ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, "аспіринова тріада", порушення кровотворення нез'ясованої етіології, підвищена чутливість до диклофенаку і компонентів застосованої лікарської форми, або інших НПЗЗ.Лікарська взаємодія
Підвищує концентрацію в плазмі дигоксину, метотрексату, препаратов літію і циклоспорину.
Знижує ефект діуретиків, на тлі калійзберігаючих діуретиків підсилюється ризик гіперкаліємії; на тлі антикоагулянтів, тромболітичних засобів (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа) - ризик кровотеч (частіше ШКТ).
Зменшує ефекти гіпотензивних і снодійних ЛЗ.
Збільшує ймовірність виникнення побічних ефектів інших нестероїдних протизапальних засобів і глюкокортикостероїдних коштів (кровотеч ШКТ), токсичність метотрексату та нефротоксичність циклоспорину.
Ацетилсаліцилова кислота з��ижает концентрацію диклофенаку в крові.
Одночасне використання з парацетамолом підвищує ризик розвитку нефротоксичних ефектів диклофенаку.
Зменшує ефект гіпоглікемічних засобів.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота та пликамицин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
Циклоспорин і препарати золота підвищують вплив диклофенаку на синтез простагландинів у нирках, що підв