Дозировка
Ректально, взрослым начальная доза 100-150 мг/сут, разделенная на 2-3 приема; в нетяжелых случаях и при длительной терапии - 100 мг/сут; в дополнение к пероральному приему суточная доза (ректально) не должна превышать 150 мг. При альгодисменорее (при появлении первых симптомов) начальная доза 50-100 мг/сут, которую, при необходимости, повышают в течение нескольких менструальных циклов до 150 мг. Приступ мигрени - 100 мг при первых признаках приступа. При необходимости - повторно 100 мг. При необходимости продолжения лечения в последующие дни суточная доза не должна превышать 150 мг в несколько введений. Детям старше 14 лет - по 1 суппозиторию с дозировкой 50 мг до 2-х раз в день.
Передозировка
рвота, кровотечение из ЖКТ, эпигастральная боль, диарея, головокружение, шум в ушах, летаргия, судороги, редко - повышение АД, острая почечная недостаточность, гепатотоксическое действие, угнетение дыхания, кома.
Лекарственная форма
суппозитории ректальные
Состав
диклофенак натрия 0,10г
вспомогательные вещества: жир твердый (витепсол W35) - до получения суппозитория массой 2,3 г
Фармакологическое действие
Фармакодинамика НПВП, производное фенилуксусной кислоты; оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие. Неизбирательно угнетая циклооксигеназу 1 и 2 (ЦОГ-1 и ЦОГ-2), нарушает метаболизм арахидоновой кислоты, уменьшает количество простагландина (Pg) в очаге воспаления. Наиболее эффективен при болях воспалительного характера. Как все НПВП, препарат оказывает антиагрегантную активность.
Фармакокинетика
При ректальном введении время достижения максимальной концентрации препарата в плазме (ТСmах) - 30 мин. Концентрация в плазме находится в линейной зависимости от величины вводимой дозы. Изменения фармакокинетики диклофенака на фоне многократного введения не отмечается. Биодоступность - 50%. Связь с белками плазмы - более 99% (большая часть связывается с альбуминами). Проникает в грудное молоко, синовиальную жидкость; максимальная концентрация препарата (Сmах) в синовиальной жидкости наблюдается на 2-4 ч позже, чем в плазме. Период полувыведения препарата (Т1/2) из синовиальной жидкости - 3-6 ч (концентрации препарата в синовиальной жидкости через 4-6 ч после его введения выше, чем в плазме, и остаются более высокими еще в течение 12 ч). 50% препарата подвергается метаболизму во время "первого прохождения" через печень. Метаболизм происходит в результате многократного или однократного гидроксилирования и конъюгирования с глюкуроновой кислотой. В метаболизме препарата также участвует изофермент CYP2C9. Фармакологическая активность метаболитов меньше, чем диклофенака. Системный клиренс составляет 260 мл/мин. Т1/2 из плазмы - 1-2 ч.
60% введенной дозы выводится в виде метаболитов через почки; менее 1% выводится в неизмененном виде, остальная часть дозы выводится в виде метаболитов с желчью. У больных с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина (КК) менее 10 мл/мин) увеличивается выведение метаболитов с желчью, при этом увеличения их концентрации в крови не наблюдается.
У больных с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени фармакокинетические параметры не изменяются.
Побочные действия
Часто - 1-10%; иногда - 0,1-1%; редко - 0,01-0,1%; очень редко - менее 0,001%, включая отдельные случаи.
Со стороны пищеварительной системы: часто - эпигастральная боль, тошнота, рвота, диарея, диспепсия, метеоризм, анорексия, повышение активности аминотрансфераз;
редко - гастрит, проктит, кровотечение из ЖКТ (рвота с кровью, мелена, диарея с примесью крови), язвы ЖКТ (с или без кровотечения или перфорации), гепатит, желтуха, нарушение функции печени;
очень редко - стоматит, глоссит, эзофагит, неспецифический геморрагический колит, обострение язвенного колита или болезни Крона, запор, панкреатит, молниеносный гепатит, обострение геморроя.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение; редко - сонливость; очень редко - нарушение чувствительности (в т.ч. парестезия), расстройства памяти, тремор, судороги, тревога, цереброваскулярные нарушения, асептический менингит, дезориентация, депрессия, бессонница, ночные "кошмары", раздражительность, психические нарушения.
Со стороны органов чувств: часто - вертиго; очень редко - нарушение зрения (нечеткость зрения, диплопия), нарушение слуха, шум в ушах, нарушение вкусовых ощущений.
Со стороны мочевыделительной системы: очень редко - острая почечная недостаточность, гематурия, протеинурия, интерстициальный нефрит, нефротический синдром, папиллярный некроз.
Со стороны органов кроветворения: очень редко - тромбоцитопения, лейкопения, гемолитическая и апластическая анемия, агранулоцитоз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Для снижения риска развития нежелательных явлений со стороны ЖКТ следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным коротким курсом.
Из-за важной роли Pg в поддержании почечного кровотока следует проявлять особую осторожность при назначении пациентам с сердечной или почечной недостаточностью, а также при терапии пожилых пациентов, принимающих диуретики, и больных, у которых по какой-либо причине наблюдается снижение ОЦК (в т.ч. после обширного хирургического вмешательства). Если в таких случаях назначают диклофенак, рекомендуют в качестве меры предосторожности контролировать функцию почек.
Если во время приема препарата повышение активности "печеночных" трансаминаз сохраняется или увеличивается, если отмечаются клинические симптомы гепатотоксичности (в т.ч. тошнота, усталость, сонливость, диарея, кожный зуд, желтуха) лечение необходимо прекратить. Диклофенак (как и др. НПВП) может вызвать гиперкалиемию.
При проведении длительной терапии необходимо контролировать функцию печени, картину периферической крови, анализ кала на скрытую кровь.
В связи с отрицательным действием на фертильность, женщинам, планирующим забеременеть, препарат применять не рекомендуется. У пациенток с бесплодием (в т.ч. проходящих обследование) рекомендуется отменить препарат.
В период лечения возможно снижение скорости психических и двигательных реакций, поэтому необходимо воздерживаться от вождения транспорта и занятий др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Воспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата, в т.ч. ревматоидный, псориатический, ювенильный хронический артрит, анкилозирующий спондилит (болезнь Бехтерева), остеоартроз, подагрический артрит (при остром приступе подагры предпочтительны быстродействующие лекарственные формы), бурсит, тендовагинит. Препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Болевой синдром: головная (в т.ч. мигрень) и зубная боль, люмбаго, ишиалгия, оссалгия, невралгия, миалгия, артралгия, радикулит, при онкологических заболеваниях, посттравматический и послеоперационный болевой синдром, сопровождающийся воспалением.
Альгодисменорея; воспалительные процессы в малом тазу, в т.ч. аднексит.
Инфекционно-воспалительные заболевания ЛОР органов с выраженным болевым синдромом (в составе комплексной терапии): фарингит, тонзиллит, отит.
Лихорадочный синдром при "простудных" заболевания
Противопоказания
Гиперчувствительность (в т.ч. к другим НПВП), полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты (АСК) или др. НПВП (в т.ч. в анамнезе), эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) и 12-перстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение, воспалительные заболевания кишечника, тяжелая печеночная и сердечная недостаточность; период после проведения аортокоронарного шунтирования; тяжёлая почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин), прогрессирующие заболевания почек, активное заболевание печени, подтверждённая гиперкалиемия, беременность (III триместр), период лактации, детский возраст (до 14 лет - для суппозиториев ректальных 50 мг, до 18 лет - для суппозиториев 100 мг); проктит.
Лекарственное взаимодействие
Повышает концентрацию в плазме дигоксина, препаратов лития.
Снижает эффект диуретиков, на фоне калийсберегающих диуретиков усиливается риск развития гиперкалиемии; на фоне антикоагулянтов, антиагрегантных и тромболитических лекарственных средств (ЛС) (алтеплаза, стрептокиназа, урокиназа) повышается риск развития кровотечений (чаще ЖКТ).
Уменьшает эффект гипотензивных и снотворных ЛС.
Увеличивает вероятность возникновения побочных эффектов других НПВП и глюкокортико-стероидов (кровотечения в ЖКТ), токсичность метотрексата и нефротоксичность циклоспорина (за счет повышения их концентрации в плазме).
АСК снижает концентрацию диклофенака в крови.
Уменьшает эффект гипогликемических ЛС. Парацетамол повышает риск развития нефротоксичных эффектов диклофенака.
Цефамандол, лефоперазон, цефотетан, вальпроевая кислота и пликамицин увеличивают частоту развития гипопротромбинемии.
(4823)
Дозування
Ректально, дорослим початкова доза 100-150 мг/добу, розділена на 2-3 прийоми; у неважких випадках і при тривалій терапії - 100 мг/добу; в доповнення до перорального прийому добова доза (ректально) не повинна перевищувати 150 мг. При альгодисменореї (при появі перших симптомів) початкова доза 50-100 мг/добу, яку, при необхідності, підвищують протягом декількох менструальних циклів до 150 мг. Напад мігрені - 100 мг при перших ознаках нападу. При необхідності - повторно 100 мг. При необхідності продовження лікування в наступні дні добова доза не повинна перевищувати 150 мг на декілька введень. Дітям старше 14 років - по 1 супозиторію з дозуванням 50 мг до 2-х разів на день.Передозування
блювота, кровотеча з ШКТ, епігастральний біль, діарея, запаморочення, шум у вухах, летаргія, судоми, рідко - підвищення артеріального тиску, гостра ниркова недостатність, гепатотоксична дія, пригнічення дихання, кома.
Лікарська форма
супозиторії ректальніСклад
диклофенак натрію 0,10 г
допоміжні речовини: жир твердий (витепсол W35) - до отримання супозиторію масою 2,3 ��Фармакологічна дія
Фармакодинаміка НПЗП, похідне фенілоцтової кислоти; має протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 і 2 (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландини (Pg) у вогнищі запалення. Найбільш ефективний при болях запального характеру. Як все НПЗП, препарат має антиагрегантну активність.Фармакокінетика
При ректальному введенні час досягнення максимальної концентрації викларата в плазмі (ТСмах) - 30 хв. Концентрація в плазмі знаходиться в лінійній залежності від величини введеної дози. Зміни фармакокінетики диклофенаку на фоні багаторазового введення не відзначається. Біодоступність - 50%. Зв'язок з білками плазми - понад 99% (більша частина зв'язується з альбумінами). Проникає в грудне молоко, синовіальну рідину, максимальна концентрація препарату (Смах) у синовіальній рідині спостерігається на 2-4 год пізніше, ніж у плазмі. Період напіввиведення препарату (Т1/2) із синовіальної рідини - 3-6 год (концентрації препарату в с��новиальной рідини через 4-6 год після його введення вища, ніж у плазмі, і лишаються вищими ще протягом 12 год). 50% препарату піддається метаболізму під час першого проходження" через печінку. Метаболізм відбувається в результаті багаторазового або одноразового гідроксилювання і кон'югування з глюкуроновою кислотою. В метаболізмі препарату також бере участь ізофермент CYP2C9. Фармакологічна активність метаболітів менше, ніж диклофенак. Системний кліренс становить 260 мл/хв. Т1/2 з плазми - 1-2 ч.
60% введеної дози вихід��ится у вигляді метаболітів через нирки; менше 1% виводиться в незміненому вигляді, інша частина дози виводиться у вигляді метаболітів з жовчю. У хворих з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл/хв) збільшується виведення метаболітів з жовчю, при цьому збільшення їх концентрації в крові не спостерігається.
У хворих з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки фармакокінетичні параметри не змінюються.Побічні дії
Часто - 1-10%; іноді - 0,1-1%; рідко - 0,01-0,1%; дуже рідко - менше 0,001%, вкл��чаю окремі випадки.
З боку травної системи: часто - епігастральний біль, нудота, блювання, діарея, диспепсія, метеоризм, анорексія, підвищення активності амінотрансфераз;
рідко - гастрит, проктит, кровотеча з ШЛУНКОВО-кишкового тракту (блювання з кров'ю, мелена, діарея з домішкою крові), виразки ШКТ (з або без кровотечі або перфорації), гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки;
дуже рідко - стоматит, глосит, езофагіт, неспецифічний геморагічний коліт, загострення виразкового коліту або хвороби Крона, запор, панкреатит, молн��еносный гепатит, загострення геморою.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; рідко - сонливість; дуже рідко - порушення чутливості (у т. ч. парестезія), розлади пам'яті, тремор, судоми, тривога, цереброваскулярні порушення, асептичний менінгіт, дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні жахіття", дратівливість, психічні порушення.
З боку органів чуття: часто - вертиго; дуже рідко - порушення зору (нечіткість зору, диплопія), порушення слуху, шум у вухах, нарушок в ток смакових відчуттів.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз.
З боку органів кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична і апластична анемія, агранулоцитоз.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку ШКТ слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.
Через важливу роль Pg у підтримці ниркового кровотоку варто виявляти особливу обережність при призначенні пацієнтам із серцевою або нирковою недостатністю, а також при терапії літніх пацієнтів, що приймають діуретики, і хворих, у яких з якої-небудь причини спостерігається зниження ОЦК (в т. ч. після великого хірургічного втручання). Якщо в таких випадках призначають диклофенак, рекомендують як запобіжний засіб контролювати функцію нирок.
Якщо під час прийому препарату підвищеноие активності "печінкових" трансаміназ зберігається або збільшується, якщо відзначаються клінічні симптоми гепатотоксичності (у т. ч. нудота, втома, сонливість, діарея, шкірний свербіж, жовтяниця) лікування необхідно припинити. Диклофенак (як і інших НПЗП) може викликати гіпокаліємію.
При проведенні тривалої терапії необхідно контролювати функцію печінки, картину периферичної крові, аналіз калу на приховану кров.
У зв'язку з негативною дією на фертильність, жінкам, які планують завагітніти, препарат застосовуютьть не рекомендується. У пацієнток з безпліддям (в т. ч. які проходять обстеження) рекомендується відмінити препарат.
В період лікування можливе зниження швидкості психічних і рухових реакцій, тому необхідно утримуватися від водіння транспорту і занять ін потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату, в т.ч. ревматоїдний, псоріатичний, ювенільний хроніісторичний артрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева), остеоартроз, подагричний артрит (при гострому нападі подагри переважні швидкодіючі лікарські форми), бурсит, тендовагініт. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.
Больовий синдром: головний (в т.ч. мігрень) і зубний біль, люмбаго, ішіалгія, оссалгия, невралгія, міалгія, артралгія, радикуліт, при онкологічних захворюваннях, посттравматическій і післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням.
Альгодисменорея; запальні процеси в малому тазі, в т.ч. аднексит.
Інфекційно-запальні захворювання ЛОР органів з вираженим больовим синдромом (у складі комплексної терапії): фарингіт, тонзиліт, отит.
Гарячковий синдром при "простудних" захворюванняПротипоказання
Гіперчутливість (у т. ч. до інших НПЗП), повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух і неперенос��мости ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших НПЗЗ (у т. ч. в анамнезі), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча, запальні захворювання кишечника, тяжка печінкова та серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування; тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, активне захворювання печінки, підтверджена гіперкаліємія, вагітність (III триместр), період лактації, дитячий вік (до 14 років - для супозиторіїв ректальних 50 мг, до 18 років - для супозиторіїв 100 мг); проктит.Лікарська взаємодія
Підвищує концентрацію в плазмі дигоксину, препаратів літію.
Знижує ефект діуретиків, на тлі калійзберігаючих діуретиків посилюється ризик розвитку гіперкаліємії; на тлі антикоагулянтів, антиагрегантных і тромболітичних лікарських засобів (ЛЗ) (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа) підвищується ризик розвитку кровотеч (частіше ШКТ).
Зменшує ефект гіпотензивних і снодійних ЛЗ.
У��еличивает ймовірність виникнення побічних ефектів інших нестероїдних протизапальних засобів і глюкокортико-стероїди (кровотечі в ШКТ), токсичність метотрексату та нефротоксичність циклоспорину (за рахунок підвищення їх концентрації в плазмі).
АСК знижує концентрацію диклофенаку в крові.
Зменшує ефект гіпоглікемічних ЛЗ. Парацетамол підвищує ризик розвитку нефротоксичних ефектів диклофенаку.
Цефамандол, лефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота та пликамицин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
