Дозировка
Раствор вводят глубоко внутримышечно. Разовая доза для взрослых - 75 мг (1 ампула). При необходимости возможно повторное введение, но не ранее, чем через 12 часов. Длительность использования не более 2 дней, при необходимости далее переходят на пероральное, либо ректальное применение диклофенака.
Лекарственная форма
раствор для внутримышечного введения
Состав
диклофенак натрия 25 мг/мл
Вспомогательные вещества:пропиленгликоль, маннит, натрия метабисульфит, бензиловый спирт, натрия гидроксид, вода д/и.
Фармакологическое действие
Диклофенак - нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП).Обладает выраженным анальгезирующим, жаропонижающим и противовоспалительным действиями. Неселективный ингибитор циклооксигеназ 1 и 2 типа. Нарушает метаболизм арахидоновой кислоты и синтез простагландинов, являющихся основным звеном в развитии воспаления.
При ревматических заболеваниях препарат способствует значительному уменьшению боли, утренней скованности, припухлости суставов, что способствует улучшению функционального состояния сустава. При травмах, в послеоперационном периоде диклофенак уменьшает болевые ощущения и воспалительный отек.
Фармакокинетика
Максимальная концентрация достигается после однократного внутримышечного введения 75 мг – через 15-30 мин и состовляет в среднем 2,7 мкг/мл. Спустя 3 ч после введения плазменная концентрация составляет около 10 % от максимальной.99% диклофенака связывается с протеинами плазмы, а именно с альбуминами).
Метаболизм происходит в результате многократного или однократного гидроксилирования и конъюгирования с глюкуроновой кислотой. В метаболизме препарата принимает участие ферментная система Р450 CYP2C9. Фармакологическая активность метаболитов ниже, чем у диклофенака.
Системный клиренс активного вещества составляет примерно 260 мл/мин. Период полувыведения – 1-2 ч. Приблизительно 60% выводится почками в виде метаболитов; менее 1% в неизмененном виде экскретируется с мочой, остальная часть выводится в виде метаболитов с желчью.
У больных с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 10 мл/мин) увеличивается выведение метаболитов с желчью, при этом увеличения их концентрации в крови не наблюдается.
У больных с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени фармакокинетические параметры диклофенака не изменяются.
Диклофенак проникает в грудное молоко.
Побочные действия
Желудочно-кишечный тракт (ЖКТ):
чаще 1 % - абдоминальные боли, ощущение вздутия живота, диарея, нарушение пищеварения, тошнота, запор, метеоризм, повышение активности «печеночных» ферментов, пептическая язва с возможными осложнениями (кровотечение, перфорация), желудочно-кишечное кровотечение;
реже 1 % - рвота, желтуха, мелена, появление крови в кале, поражение пищевода, афтозный стоматит, сухость во рту, гепатит (возможно фульминантное течение), некроз печени, цирроз, гепаторенальный синдром, анорексия, панкреатит, холецистопанкреатит, колит, гастрит, проктит, нарушение функции печени, глоссит, неспецифический геморрагический колит, обострение язвенного колита или болезни Крона.
Нервная система:
чаще 1 % - головная боль, головокружение;
реже 1 % - нарушение сна, сонливость, депрессия, раздражительность, асептический менингит (чаще у больных системной красной волчанкой и другими системными заболеваниями соединительной ткани), судороги, слабость, дезориентация, кошмарные сновидения, ощущения страха, нарушение чувствительности, в т.ч., парестезии, расстройства памяти, тремор, тревога, цереброваскулярные нарушения, психические нарушения.
Органы чувств:
чаще 1 % - шум в ушах;
реже 1 % - нечеткость зрения, диплопия, нарушение вкуса. Обратимое или необратимое снижение слуха, скотома.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С особой осторожностью назначают препарат пациентам с сердечной или почечной недостаточностью, а также лицам пожилого возраста, принимающим диуретики и пациентам, у которых по какой-либо причине наблиздается снижение объема циркулирующей крови. В этих случаях рекомендуется в качестве меры предосторожности контролировать функцию почек.
У пациентов с печеночной недостаточностью (хронический гепатит, компенсированный цирроз печени) кинетика и метаболизм диклофенака не отличаются от таковых у пациентов с нормальной функцией печени. При проведении длительной терапии необходимо контролировать функцию печени, картину периферической крови, исследование кала на наличие крови.
В связи с отрицательным влиянием на фертильность, женщинам, планирующим забеременеть, диклофенак применять не рекомендуется. У пациенток с бесплодием (в т.ч. проходящих обследование) рекомендуется отменить препарат.
В период лечения диклофенаком возможно снижение скорости психических и двигательных реакций, поэтому необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Для кратковременного лечения болей различного генеза умеренной интенсивности:
воспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата :ревматоидный артрит, псориатический, ювенильный хронический артрит, анкилозирующий спондилит (болезнь Бехтерева), подагрический артрит, ревматическое поражение мягких тканей, остеоартроз периферических суставов и позвоночника (в том числе с радикулярным синдромом);
люмбаго, ишиас, невралгия;
альгодисменорея, воспалительные процессы органов малого таза, в.ч. аднексит;
посттравматический болевой синдром, сопровождающийся воспалением;
послеоперационная боль.
Противопоказания
гиперчувствительность (в т.ч. к другим нестероидным противовоспалительным препаратам или вспомогательным компонентам);
эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в фазе обострения);
кровотечения из желудочно-кишечного тракта, воспалительные заболевания кишечника в фазе обострения (неспецифический язвенный колит, болезнь Крона);
тяжелая печеночная недостаточность или заболевания печени в острый период;
тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин);
прогрессирующие заболевания почек;
гиперкалиемия;
бронхообструкция, ринит, крапивница, спровоцированные приемом ацетилсалициловой кислоты или другими нестероидными противовоспалительными препаратами (в т.ч. в анамнезе);
нарушение кроветворения, нарушения гемостаза (в т.ч. гемофилия);
беременность (III триместр);
период лактации;
детский возраст (до 18 лет);
период после проведения аортокоронарного шунтирования
Лекарственное взаимодействие
Повышает концентрацию в плазме дигоксина, метотрексата, ионов лития и циклоспорина.
Снижает эффект диуретиков, на фоне калийсберегающих диуретиков усиливается риск развития гиперкапиемии; на фоне антикоагулянтов, антиагрегантных и тромболитических лекарственных средств (алтеплаза, стрептокиназа, урокиназа) повышается риск развития кровотечений (чаще из желудочно-кишечного тракта).
Снижает эффект гипотензивных и снотворных лекарственных средств. Увеличивает вероятность возникновения побочных эффектов других нестероидных противовоспалительных препаратов и глюкокортикостероидов (кровотечения из желудочно-кишечного тракта), токсичность метотрексата и нефротоксичность циклоспорина. Снижает эффект гипогликемических лекарственных средств.
Ацетилсалициловая кислота снижает концентрацию диклофенака в крови. Одновременное использование с парацетамолом повышает риск развития нефротоксичных эффектов диклофенака. Цефамандол, цефоперазон, цефотетан
(4817)
Дозування
Розчин вводять глибоко внутрішньом'язово. Разова доза для дорослих - 75 мг (1 ампула). При необхідності можливе повторне введення, але не раніше, ніж через 12 годин. Тривалість використання не більше 2 днів, при необхідності далі переходять на пероральне або ректальне застосування диклофенаку.
Лікарська форма
розчин для внутрішньом'язового введенняСклад
диклофенак натрію 25 мг/мл
Допоміжні речовини:пропіленгліколь, маніт, натрію метабісульфіт, бензиловий спирт, натрію гідроксид, вода д/в.Фармакологическое дія
Диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП).Має виражену аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію. Неселективний інгібітор циклооксигеназ 1 і 2 типу. Порушує метаболізм арахідонової кислоти і синтез простагландинів, які є основною ланкою в розвитку запалення.
При ревматичних захворюваннях препарат сприяє значному зменшенню болю, ранкової скутості, припухлості суглобів, що сприяє поліпшенню функціонального стану з��ставу. При травмах, у післяопераційному періоді диклофенак зменшує больові відчуття і запальний набряк.Фармакокінетика
Максимальна концентрація досягається після одноразового внутрішньом'язового введення 75 мг – через 15-30 хв і складає в середньому 2,7 мкг/мл Через 3 год після введення плазмова концентрація становить близько 10 % від максимальної.99% диклофенаку зв'язується з протеїнами плазми, а саме з альбумінами).
Метаболізм відбувається в результаті багаторазового або одноразового гідроксилювання і конъюгированія з глюкуроновою кислотою. В метаболізмі препарату приймає участь ферментна система Р450 CYP2C9. Фармакологічна активність метаболітів нижче, ніж у диклофенаку.
Системний кліренс активної речовини становить приблизно 260 мл/хв Період напіввиведення – 1-2 ч. Приблизно 60% виводиться нирками у вигляді метаболітів; менше 1% у незміненому вигляді екскретується з сечею, інша частина виводиться у вигляді метаболітів з жовчю.
У хворих з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) увеличивается виведення метаболітів з жовчю, при цьому збільшення їх концентрації в крові не спостерігається.
У хворих з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки фармакокінетичні параметри диклофенаку не змінюються.
Диклофенак проникає в грудне молоко.Побічні дії
Шлунково-кишковий тракт (ШКТ):
частіше 1 % - абдомінальний біль, відчуття здуття живота, діарея, порушення травлення, нудота, запор, метеоризм, підвищення активності «печінкових» ферментів, пептична виразка з узможными ускладненнями (кровотеча, перфорація), шлунково-кишкова кровотеча;
рідше 1 % - блювання, жовтяниця, мелена, поява крові в калі, ураження стравоходу, афтозний стоматит, сухість у роті, гепатит (можливо фульмінантне протягом), некроз печінки, цироз, гепаторенальный синдром, анорексія, панкреатит, холецистопанкреатит, коліт, гастрит, проктит, порушення функції печінки, глосит, неспецифічний геморагічний коліт, загострення виразкового коліту або хвороби Крона.
Нервова система:
частіше 1 % - головний біль, вес��ружение;
рідше 1 % - порушення сну, сонливість, депресія, дратівливість, асептичний менінгіт (частіше у хворих з системним червоним вовчаком та іншими системними захворюваннями сполучної тканини), судоми, слабкість, дезорієнтація, кошмарні сновидіння, відчуття страху, порушення чутливості, в т. ч., парестезії, розлади пам'яті, тремор, тривога, цереброваскулярні порушення, психічні порушення.
Органи чуття:
частіше 1 % - шум у вухах;
рідше 1 % - нечіткість зору, диплопія, порушення смаку. Оборотне ��чи необоротне зниження слуху, скотома.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З особливою обережністю призначають препарат пацієнтам із серцевою або нирковою недостатністю, а також особам літнього віку, які приймають діуретики та пацієнтам, у яких з якої-небудь причини наблиздается зниження об'єму циркулюючої крові. У цих випадках рекомендується як запобіжний засіб контролювати функцію нирок.
У пацієнтів з печінковою недостатністю (хронічний гепатит, компенсований цироз печени) кінетика і метаболізм диклофенаку не відрізняються від таких у пацієнтів з нормальною функцією печінки. При проведенні тривалої терапії необхідно контролювати функцію печінки, картину периферичної крові, дослідження калу на наявність крові.
У зв'язку з негативним впливом на фертильність, жінкам, які планують завагітніти, диклофенак застосовувати не рекомендується. У пацієнток з безпліддям (в т. ч. які проходять обстеження) рекомендується відмінити препарат.
У період лікування диклофенаком можливо сни��ок в ток швидкості психічних і рухових реакцій, тому необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Для короткочасного лікування болю помірної інтенсивності різного генезу:
запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату :ревматоїдний артрит, псоріатичний, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева), подагричний артрит, ревматичне ураження м'яких тканин, остеоартроз периферичних суглобів і хребта (у тому числі з радикулярним синдромом);
люмбаго, ішіас, невралгія;
альгодисменорея, запальні процеси органів малого таза, в. ч. аднексит;
посттравматичний больовий синдром, що супроводжується запаленням;
післяопераційна біль.Протипоказання
гіперчутливість (у т. ч. до інших нестероїдних протизапальних препаратів або допоміжних компонентів);
эрозизно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення);
кровотечі з шлунково-кишкового тракту, запальні захворювання кишечнику у фазі загострення (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона);
тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в гострий період;
тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
прогресуючі захворювання нирок;
гіперкаліємія;
бронхообструкция, риніт, кропив'янка, спровоковані прийомом ацетилсалицилово�� кислоти або іншими нестероїдними протизапальними препаратами (у т. ч. в анамнезі);
порушення кровотворення, порушення гемостазу (у т.ч. гемофілія);
вагітність (III триместр);
період лактації;
дитячий вік (до 18 років);
період після проведення аортокоронарного шунтуванняЛікарська взаємодія
Підвищує концентрацію в плазмі дигоксину, метотрексату, іонів літію і циклоспорину.
Знижує ефект діуретиків, на тлі калійзберігаючих діуретиків посилюється ризик розвитку ��иперкапиемии; на тлі антикоагулянтів, антиагрегантных і тромболітичних лікарських засобів (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа) підвищується ризик розвитку кровотеч (частіше з шлунково-кишкового тракту).
Знижує ефект гіпотензивних та снодійних лікарських засобів. Збільшує ймовірність виникнення побічних ефектів інших нестероїдних протизапальних засобів і глюкокортикостероїдів (кровотечі з шлунково-кишкового тракту), токсичність метотрексату та нефротоксичність циклоспорину. Снижповідомляє ефект гіпоглікемічних лікарських засобів.
Ацетилсаліцилова кислота знижує концентрацію диклофенаку в крові. Одночасне використання з парацетамолом підвищує ризик розвитку нефротоксичних ефектів диклофенаку. Цефамандол, цефоперазон, цефотетан