Дозировка
Внутрь. Инструкция по приготовлению суспензии: к содержимому одного флакона с порошком для приготовления суспензии добавить 24 мл воды и тщательно взболтать. Перед каждым применением взбалтывать. Терапию можно начинать до получения результатов посева и других лабораторных исследований. Однако противогрибковую терапию необходимо изменить соответствующим образом, когда результаты этих исследований станут известными. При переводе пациента с внутривенного на пероральный прием препарата или наоборот изменения суточной дозы не требуется. Суточная доза препарата Дифлюкан® зависит от характера и тяжести грибковой инфекции. При вагинальном кандидозе в большинстве случаев эффективен однократный прием препарата. При инфекциях, требующих повторного приема противогрибкового препарата, лечение следует продолжать до исчезновения клинических или лабораторных признаков активной грибковой инфекции. Больным СПИДом и криптококковым менингитом или рецидивирующим орофарингеальным кандидозом для профилактики рецидива инфекции обычно необходима поддерживающая терапия. Подробнее см. инструкцию
Передозировка
Имеются сообщения о передозировке флуконазола, и в одном случае у 42-летнего больного, инфицированного вирусом иммунодефицита человека, после приема 8200 мг препарата появились галлюцинации и параноидальное поведение. Больной был госпитализирован; его состояние нормализовалось в течение 48 часов. В случае передозировки адекватный эффект может дать симптоматическое лечение (в том числе поддерживающие меры и промывание желудка).
Лекарственная форма
Белый или почти белый порошок, не содержащий видимых загрязнений.
Состав
1 мл готовой суспензии содержит:
активное вещество: флуконазол 10 мг
вспомогательные вещества: лимонная кислота безводная 4,20 мг, натрия бензоат 2,37 мг, камедь ксантановая 2,03 мг, титана диоксид (Е 171) 1,0 м, сахароза 576,23 мг, кремния диоксид коллоидный безводный 1,0 мг, натрия цитрата дигидрат 3,17 мг, ароматизатор апельсиновый* 10,0 мг.
* содержит апельсиновое эфирное масло, мальтодекстрин и воду.
Фармакологическое действие
Противогрибковый препарат. Флуконазол – представитель класса триазольных противогрибковых средств, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.
При приеме внутрь и при в/в введении флуконазол проявлял активность на различных моделях грибковых инфекций у животных. Продемонстрирована активность препарата при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp., включая генерализованный кандидоз у животных со сниженным иммунитетом; Cryptococcus neoformans, включая внутричерепные инфекции; Microsporum spp. и Trychoptyton spp. Установлена также активность флуконазола на моделях эндемических микозов у животных, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, включая внутричерепные инфекции, и Histoplasma capsulatum у животных с нормальным и со сниженным иммунитетом.
Флуконазол обладает высокой специфичностью в отношении грибковых ферментов, зависимых от цитохрома P450. Терапия флуконазолом по 50 мг/ в течение до 28 суток не влияла на концентрацию тестостерона в плазме у мужчин или концентрацию стероидов у женщин детородного возраста. Флуконазол в дозе 200-400 мг/ не оказывал клинически значимого влияния на уровни эндогенных стероидов и их реакцию на стимуляцию АКТГ у здоровых мужчин-добровольцев.
Однократный или многократный прием флуконазол в дозе 50 мг не влияет на метаболизм антипирина при их одновременном приеме.
Имелись сообщения о случаях суперинфекции, вызванной другими, нежели Candida albicans, штаммами Candida, которые зачастую не проявляют чувствительности к флуконазолу (например, Candida krusei). В подобных случаях может потребоваться альтернативная противогрибковая терапия.
Фармакокинетика
Фармакокинетика флуконазола сходна при в/в введении и при приеме внутрь.
Всасывание
После приема внутрь флуконазол хорошо абсорбируется, его уровни в плазме крови (и общая биодоступность) превышают 90% от уровней флуконазола в плазме крови при в/в введении. Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию при приеме внутрь. Cmax достигается через 0.5-1.5 ч после приема флуконазола натощак. Концентрация в плазме крови пропорциональна дозе.
Рпределение
90% равновесной концентрации достигается к 4-5-му дню после начала терапии (при многократном приеме 1 раз/).
Введение ударной дозы (в 1-й день), в 2 раза превышающей среднюю суточную дозу, позволяет достичь Css 90% ко 2-му дню. Кажущийся Vd приближается к общему содержанию воды в организме. Связывание с белками плазмы крови низкое (11-12%).
Флуконазол хорошо проникает во все жидкости организма. Уровни флуконазола в слюне и мокроте сходны с его концентрациями в плазме крови. У больных грибковым менингитом уровни флуконазола в спинномозговой жидкости составляют около 80% от его уровней в плазме крови.
В роговом слое, эпидермисе-дерме и потовой жидкости достигаются высокие концентрации, которые превышают сывороточные. Флуконазол накапливается в роговом слое. При приеме в дозе 50 мг 1 раз/ концентрация флуконазола через 12 дней составила 73 мкг/г, а через 7 дней после прекращения лечения - только 5.8 мкг/г. При применении в дозе 150 мг 1 раз/нед. концентрация флуконазола в роговом слое на 7-й день составляла 23.4 мкг/г, а через 7 дней после приема второй дозы – 7.1 мкг/г.
Концентрация флуконазола в ногтях после 4-месячного применения в дозе 150 мг 1 раз/нед составила 4.05 мкг/г в здоровых и 1.8 мкг/г в пораженных ногтях; через 6 мес после завершения терапии флуконазол по-прежнему определялся в ногтях.
Метаболизм и выведение
Флуконазол выводится, в основном, почками; примерно 80% введенной дозы обнаруживают в моче в неизмененном виде. Клиренс флуконазола пропорционален КК. Циркулирующие метаболиты не обнаружены.
Длительный T1/2 из плазмы крови позволяет принимать флуконазол однократно при вагинальном кандидозе и 1 раз/ или 1
Были сопоставлены концентрации в слюне и плазме крови после однократного приема флуконазола в дозе 100 мг в виде суспензии для приема внутрь (полоскание и сохранение во рту в течение 2 мин и проглатывание) и капсулы. Cmax флуконазола в слюне после приема суспензии наблюдалась через 5 мин и в 182 раза превышала максимальную концентрацию в слюне после приема капсулы (достигалась через 4 ч). Примерно через 4 ч концентрации флуконазола в слюне были одинаковыми. Средняя AUC0-96 в слюне была значительно выше при приеме суспензии, чем капсулы. Существенные различия скорости выведения из слюны или показателей фармакокинетики в плазме крови при использовании двух форм выпуска не выявлены.
Побочные действия
Переносимость препарата обычно очень хорошая.
Наиболее часто в клинических и постмаркетинговых (*) исследованиях Дифлюкана® отмечали следующие побочные реакции:
Со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль,
головокружение*, судороги*, изменение вкуса*.
Со стороны пищеварительного тракта: боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота, диспепсия*, рвота*.
Со стороны печени: гепатотоксичность, включая редкие случаи с летальным исходом, повышение уровня щелочной фосфатазы, билирубина, сывороточного уровня аминотрансфераз (АЛТ и ACT), нарушение функции печени*, гепатит*, гепатоцеллюлярный некроз*, желтуха*.
Со стороны кожи и подкожных тканей: сыпь, алопеция*, эксфолиативные кожные заболевания*, включая синдром Стивенса-Джонсона и токсический некролиз эпидермиса. Со стороны системы кроветворения и лимфатической системы *: лейкопения, включая нейтропепию и агранулоцитоз, тромбоцитопения.
Со стороны иммунной системы*: анафилаксия (включая ангионевротический отек, отек лица, крапивница, зуд).
Со стороны сердечно-сосудистой системы*: увеличение интервала QT на ЭКГ, мерцание/трепетание желудочков (см. раздел «Особые указания»).
Метаболические/трофические нарушения*: повышение уровня холестерина и триглицеридов в плазме, гипокалиемия.
У некоторых больных, особенно страдающих серьезными заболеваниями, такими как СПИД или рак, при лечении Дифлюканом® и сходными препаратами наблюдались изменения показателей крови, функции почек и печени (см. Раздел «Особые указания»), однако клиническое значение этих изменений и их связь с лечением не установлены.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В редких случаях применение флуконазола сопровождалось токсическими изменениями печени, в т.ч. с летальным исходом, главным образом у больных с серьезными сопутствующими заболеваниями. Не отмечено явной зависимости гепатотоксических эффектов флуконазола от общей суточной дозы, длительности терапии, пола и возраста больного. Гепатотоксическое действие флуконазола обычно было обратимым; признаки его исчезали после прекращения терапии. Необходимо наблюдать больных, у которых во время лечения флуконазолом нарушаются показатели функции печени, с целью выявления признаков более серьезного поражения печени. При появлении клинических признаков или симптомов поражения печени, которые могут быть связаны с флуконазолом, препарат следует отменить.
Во время лечения флуконазолом у больных в редких случаях развивались эксфолиативные кожные реакции, такие как синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Больные СПИД более склонны к развитию тяжелых кожных реакций при применении многих препаратов. При появлении у больного, получающего лечение по поводу поверхностной грибковой инфекции, сыпи, которую можно связать с применением флуконазола, препарат следует отменить. При появлении сыпи у больных с инвазивными/системными грибковыми инфекциями их следует тщательно наблюдать и отменить флуконазол при появлении буллезных поражений или многоформной эритемы.
Как и при применении других азолов, флуконазол в редких случаях может вызывать анафилактические реакции.
Одновременное применение флуконазола в дозах менее 400 мг/ и терфенадина следует проводить под тщательным контролем.
Как и другие азолы, флуконазол может вызывать увеличение интервала QT на ЭКГ. При применении флуконазола увеличение интервала QT и мерцание/трепетание желудочков отмечали очень редко у больных с множественными факторами риска, такими как органические заболевания сердца, нарушения электролитного баланса и способствующая развитию подобных нарушений сопутствующая терапия. Поэтому таким пациентам с потенциально проаритмическими состояниями применять флуконазол следует с осторожностью.
Пациентам с заболеваниями печени, сердца и почек перед применением флуконазола рекомендуется проконсультироваться с врачом. При применении флуконазола 150 мг по поводу вагинального кандидоза пациенты должны быть предупреждены, что улучшение симптомов обычно наблюдается через 24 ч, но для их полного исчезновения иногда требуется несколько дней. При сохранении симптомов в течение нескольких дней, следует обратиться к врачу.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Опыт применения флуконазола свидетельствует о том, что ухудшение способности управлять автомобилем и механизмами, связанное с применением препарата, маловероятно.
Показания
криптококкоз, включая криптококковый менингит и инфекции другой локализации (например, легких, кожи), в т.ч. у больных с нормальным иммунным ответом и больных СПИДом, реципиентов пересаженных органов и больных с другими формами иммунодефицита; поддерживающая терапия с целью профилактики рецидивов криптококкоза у больных СПИДом;
генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивной кандидозной инфекции, такие как инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей, в т.ч. у больных со злокачественными опухолями, находящихся в отделениях интенсивной терапии и получающих цитотоксические или иммуносупрессивные средства, а также у больных с другими факторами, предрасполагающими к развитию кандидоза;
кандидоз слизистых оболочек, включая слизистые полости рта и глотки, пищевода, неинвазивные бронхо-легочные инфекции, кандидурия, кожно-слизистый и хронический атрофический кандидоз полости рта (связанный с ношением зубных протезов), подробнее см. инструкцию
Противопоказания
повышенная чувствительность к флуконазолу, другим компонентам препарата или азольным веществам со сходной флуконазолу структурой;
одновременный прием терфенадина во время многократного применения флуконазола в дозе 400 мг/сут и более (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»);
одновременное применение с препаратами, увеличивающими интервал QT и метаболизирующимися с помощью изофермента CYP3A4, такими как цизаприд, астемизол, эритромицин, пимозид и хинидин (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»),
дефицит сахаразы/изомальтазы, непереносимость фруктозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.
С осторожностью
нарушение показателей функции печени;
нарушение функции почек;
появление сыпи на фоне применения флуконазола у больных с поверхностной грибковой инфекцией и инвазивными/системными грибковыми инфекциями;
одновременное применение терфенадина и флуконазола в дозе менее 400 мг/сут;
потенциально проаритмические состояния у больных с множественными факторами риска (органические заболевания сердца, нарушения электролитного баланса и способствующая развитию подобных нарушений сопутствующая терапия).
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Адекватных и контролируемых исследований беременных женщин не проводилось. Описаны случаи множественных врожденных пороков у новорожденных, матери которых на протяжении большей части или всего первого триместра получали терапию флуконазолом в высокой дозе (400-800 мг/сут) по поводу кокцидиоидомикоза. Были отмечены следующие нарушения развития: брахицефалия, нарушение развития лицевой части черепа, нарушение формирования свода черепа, волчья пасть, искривление бедренных костей, истончение и удлинение ребер, артрогрипоз и врожденные пороки сердца. В настоящее время нет доказательств связи перечисленных врожденных аномалий с применением низких доз флуконазола (150 мг однократно для лечения вульвовагинального кандидоза) в первом триместре беременности. Во время беременности применение флуконазола следует избегать, за исключением случаев тяжелых и потенциально угрожающих жизни грибковых инфекций, когда ожидаемая польза лечения для матери превышает возможный риск для плода.
Женщинам детородного возраста следует использовать средства контрацепции. Флуконазол обнаруживается в грудном молоке в концентрациях, близких к плазменным, поэтому его назначение женщинам в период грудного вскармливания не рекомендуется.
Лекарственное взаимодействие
Антикоагулянты: как и другие противогрибковые средства - производные азола, флуконазол при одновременном применении с варфарином повышает протромбиновое время (на 12%), в связи с чем возможно развитие кровотечений (гематомы, кровотечения из носа и ЖКТ, гематурия, мелена). У пациентов, получающих кумариновые антикоагулянты, необходимо постоянно контролировать протромбиновое время.
Азитромицин: при одновременном применении внутрь флуконазола в однократной дозе 800 мг с азитромицином в однократной дозе 1200 мг выраженного фармакокинетического взаимодействия не установлено.
Бензодиазепины (короткого действия): после приема внутрь мидазолама флуконазол существенно увеличивает концентрацию мидазолама и психомоторные эффекты, причем это влияние более выражено после приема флуконазола внутрь, чем при его применении в/в. При необходимости сопутствующей терапии бензодиазепинами пациентов, принимающих флуконазол, следует наблюдать с целью соответствующего снижения дозы бензодиазепина.
(5083)
Дозування
Всередину. Інструкція з приготування суспензії: до вмісту одного флакона з порошком для приготування суспензії додати 24 мл води і ретельно збовтати. Перед кожним застосуванням збовтувати. Терапію можна починати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Проте протигрибкову терапію потрібно змінити належним чином, коли результати цих досліджень стануть відомими. При переведенні пацієнта з внутрішньовенного на пероральний прийом препарату або навпаки зміни добової дози не потрібна. Добова доза препарату Дифлюкан® залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. При вагінальному кандидозі у більшості випадків ефективний одноразовий прийом препарату. При інфекціях, що потребують повторного прийому протигрибкового препарату, лікування слід продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних ознак активної грибкової інфекції. Хворим на Снід та криптококовий менінгіт або рецидивуючий орофарингеальний кандидоз для профілактики рецидиву інфекції зазвичай необхідна поддерживающая терапія. Детальніше див. інструкціюПередозування
Є повідомлення про передозування флуконазолу, і в одному випадку у 42-річного пацієнта, інфікованого вірусом імунодефіциту людини, після прийому 8200 мг препарату з'явилися галюцинації і параноїдна поведінка. Хворий був госпіталізований, його стан нормалізувався протягом 48 годин. У разі передозування адекватний ефект може дати симптоматичне лікування (у тому числі підтримуючі заходи і промивання шлунка).
Лікарська форма
Білий або майже білий порошо��, не містить видимих забруднень.Склад
1 мл готової суспензії містить:
активна речовина: флуконазол 10 мг
допоміжні речовини: кислота лимонна безводна 4,20 мг, натрію бензоат 2,37 мг, камедь ксантанова 2,03 мг, титану діоксид (Е 171) 1,0 м, сахароза 576,23 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний 1,0 мг, натрію цитрату дигідрат 3,17 мг, ароматизатор апельсиновий* 10,0 мг.
* містить апельсинове ефірне масло, мальтодекстрин і воду.Фармакологічна дія
Протигрибковий препарат. Флуконазол – представник ��класу триазольних протигрибкових засобів, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
При прийомі всередину і при в/в введенні флуконазол проявляв активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Продемонстрована активність препарату при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин зі зниженим імунітетом; Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції, Microsporum spp. і Trychoptyton spp. Встановлена також активність флуконазолу на моделях енд��мічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, викликані Blastomices dermatitidis, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, і Histoplasma capsulatum у тварин з нормальним та зі зниженим імунітетом.
Флуконазол володіє високою специфічністю щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому P450. Терапія флуконазолом по 50 мг/ протягом до 28 діб не впливала на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків і концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку. Флуконазол в дозі 200-400 мг/ не чинив клінічно значущого впливу на рівні эндог��сований стероїдів та їх реакцію на стимуляцію АКТГ у здорових чоловіків-добровольців.
Одноразовий або багаторазовий прийом флуконазол у дозі 50 мг не впливає на метаболізм антипірину при їх одночасному прийомі.
Були повідомлення про випадки суперінфекції, викликаної іншими, ніж Candida albicans, штамами Candida, які найчастіше не виявляють чутливості до флуконазолу (наприклад Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.Фармакокінетика
Фармакокінетика флуконазолу схожа при в/в введ��нді і при прийомі всередину.
Всмоктування
Після прийому внутрішньо флуконазол добре абсорбується, його рівні у плазмі крові та загальна біодоступність) перевищують 90% від рівнів флуконазолу у плазмі крові при в/в введенні. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію при прийомі всередину. Cmax досягається через 0.5-1.5 години після прийому флуконазолу натщесерце. Концентрація в плазмі крові пропорційна дозі.
Рпределение
90% рівноважної концентрації досягається на 4-5-го дня після початку терапії (при багаторазовому прийомі 1 раз/).
Введеніе ударної дози (у 1-й день), в 2 рази перевищує середню добову дозу, дозволяє досягти Css 90% до 2-го дня. Здається Vd наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми крові низьке (11-12%).
Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівні флуконазолу в слині та мокротинні подібні з його концентраціями в плазмі крові. У хворих грибковим менінгітом рівні флуконазолу у спинномозковій рідині становлять близько 80% від його рівнів у плазмі крові.
У роговому шарі, епідермі-дермі та потовій жидкости досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується в роговому шарі. При прийомі у дозі 50 мг 1 раз/ концентрація флуконазолу після 12 днів становила 73 мкг/г, а через 7 днів після припинення лікування - тільки 5.8 мкг/р. При застосуванні у дозі 150 мг 1 раз/тиж. концентрація флуконазолу в роговому шарі на 7-й день становила 23.4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другої дози – 7.1 мкг/р.
Концентрація флуконазолу в нігтях після 4-місячного застосування в дозі 150 мг 1 раз/тиж склала 4.05 мкг/г у здорових і 1.8 мкг/г пораваних нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол, як і раніше, визначався в нігтях.
Метаболізм і виведення
Флуконазол виводиться, в основному, нирками; приблизно 80% введеної дози виявляють у сечі в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний КК. Циркулюючі метаболіти не виявлені.
Тривалий T1/2 з плазми крові дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та 1 раз/ 1
Були зіставлені концентрації в слині та плазмі крові після одноразового прийому флуконазола в дозі 100 мг у вигляді суспензії для прийому всередину (полоскання і збереження в роті протягом 2 хв і ковтання) і капсули. Cmax флуконазолу в слині після прийому суспензії спостерігалася через 5 хв і 182 рази перевищувала максимальну концентрацію в слині після прийому капсули (досягалася через 4 год). Приблизно через 4 год концентрації флуконазолу в слині були однаковими. Середня AUC0-96 в слині була значно вищою при прийомі суспензії, ніж капсули. Істотні відмінності швидкості виведення з слини або показників фармакокінетики у плазмі крові при іспользовании двох форм випуску не виявлено.Побічні дії
Переносимість препарату зазвичай дуже хороша.
Найбільш часто в клінічних та постмаркетингових (*) дослідженнях Дифлюкана® відзначали наступні побічні реакції:
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль,
запаморочення*, судоми*, зміна смаку*.
З боку травного тракту: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, диспепсія*, блювання*.
З боку печінки: гепатотоксичність, включаючи поодинокі випадки з роківсоціальним результатом, підвищення рівня лужної фосфатази, білірубіну, сироваткового рівня амінотрансфераз (АЛТ і ACT), порушення функції печінки*, гепатит*, гепатоцелюлярний некроз*, жовтяниця*.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, алопеція*, ексфоліативні шкірні захворювання*, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний некроліз епідермісу. З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: лейкопенія, включаючи нейтропепию та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: анафілаксія (включаючи ангионе��ротический набряк, набряк обличчя, кропив'янка, свербіж).
З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT на ЕКГ, мерехтіння/тріпотіння шлуночків (див. розділ «Особливі вказівки»).
Метаболічні/трофічні порушення*: підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у плазмі, гіпокаліємія.
У деяких хворих, особливо страждають серйозними захворюваннями, такими як СНІД чи рак при лікуванні Дифлюканом® і подібними препаратами спостерігалися зміни показників крові, функцій нирок та печінки (див. Розділ «Особливі вказівки»), однак клінічне значення цих змін та їх зв'язок з лікуванням не встановлені.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, в т. ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. Не відзначено явної залежності гепатотоксичних ефектів флуконазолу, від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було оборотним; його ознаки зникали після припинення терапії. Необхідно спостерігати хворих, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш серйозного ураження печінки. При появі клінічних ознак або симптомів ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.
Під час лікування флуконазолом у хворих у поодиноких випадках розвивалися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Хворі СП��Д більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого, що одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, яку можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями, їх слід ретельно спостерігати і відмінити флуконазол при появі бульозних уражень або багатоформна еритеми.
Як і при застосуванні інших азолів, флуконазол у рідкісних випадках може викликати анафилактические реакції.
Одночасне застосування флуконазолу у дозах менше 400 мг/ та терфенадину слід проводити під ретельним контролем.
Як і інші азоли, флуконазол може викликати збільшення інтервалу QT на ЕКГ. При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT і мерехтіння/тріпотіння шлуночків відзначали дуже рідко у хворих з множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяє розвитку подібних порушень супутня терапія. Тому таким паціклієнтам з потенційно проаритмическими станами флуконазол слід застосовувати з обережністю.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, серця і нирок перед застосуванням флуконазолу рекомендується проконсультуватися з лікарем. При застосуванні флуконазолу 150 мг з приводу вагінального кандидозу пацієнти повинні бути попереджені, що поліпшення симптомів звичайно спостерігається через 24 год, але для їх повного зникнення іноді потрібно кілька днів. При збереженні симптомів протягом декількох днів, слід звернутися до лікаря.
Вліof на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем та механізмами, пов'язане із застосуванням препарату, малоймовірне.Свідчення
криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад, легенів, шкіри), у т. ч. у хворих з нормальним імунним відповіддю і хворих на Снід, реципієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами імунодефіциту; підтримуюча терапія з метою профіліки рецидивів криптококозу у хворих на Снід;
генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції, такі як інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів, у т. ч. у хворих зі злоякісними пухлинами, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії та отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також у хворих з іншими факторами, що призводять до розвитку кандидозу;
кандидоз слизових оболонок, включаючи слизові ��олости рота і глотки, стравоходу, неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий та хронічний атрофічний кандидоз порожнини рота (пов'язаний з носінням зубних протезів), докладніше див. інструкціюПротипоказання
підвищена чутливість до флуконазолу, інших компонентів препарату або азольних речовин з подібною флуконазолу структурою;
одночасний прийом терфенадину під час багаторазового застосування флуконазолу в дозі 400 мг/добу і більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
одночасне застосування з препаратами, що збільшують інтервал QT та метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4, такими як цизаприд, астемізол, еритроміцин, пімозид та хінідин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»),
дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю
порушення показників функції печінки;
порушення функції нирок;
поява висипки на тлі застосування флуконазолу у хворих з поверхневою грибковою інфекцією та інвазивними/системними грибковими інфекціями;
одночасне застосування терфенадину та флуконазолу у дозі менше 400 мг/добу;
потенційно проаритмічні стану у хворих з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяє розвитку подібних порушень супутня терапія).
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Адекватних і контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилося. Описані слу��аі множинних вроджених вад у новонароджених, матері яких протягом більшої частини або всього першого триместру отримували терапію флуконазолом у високій дозі (400-800 мг/добу) з приводу кокцидиоидомикоза. Були відзначені наступні порушення розвитку: брахицефалия, порушення розвитку лицьової частини черепа, порушення формування склепіння черепа, вовча паща, викривлення стегнових кісток, витончення і подовження ребер, артрогрипоз та вроджені вади серця. В даний час немає доказів зв'язку перерахованих вроджених аномалій з застосуванням низьких доз флуконазолу (150 мг одноразово для лікування вульвовагінального кандидозу) у першому триместрі вагітності. Під час вагітності застосування флуконазолу слід уникати, за винятком випадків тяжких і потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування для матері перевищує можливий ризик для плода.
Жінкам дітородного віку слід використовувати засоби контрацепції. Флуконазол виявляється у грудному молоці в концентраціях, близьких до плазмовим, тому його призначено��е жінкам у період грудного вигодовування не рекомендується.Лікарська взаємодія
Антикоагулянти: як і інші протигрибкові засоби - похідні азола, флуконазол при одночасному застосуванні з варфарином підвищує протромбіновий час на 12%), у зв'язку з чим можливий розвиток кровотеч (гематоми, кровотечі з носа і ШЛУНКОВО-кишкового тракту, гематурія, мелена). У пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти, слід постійно контролювати протромбіновий час.
Азитроміцин: при одночасному застосуванні всередину флуконазола в одноразовій дозі 800 мг з азитроміцином в одноразовій дозі 1200 мг вираженого фармакокінетичної взаємодії не встановлено.
Бензодіазепіни (короткої дії): після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол значно підвищує концентрацію мідазоламу і психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражено після прийому флуконазолу всередину, ніж при його застосуванні в/в. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою відповідного зниження дози бензодіазепіну.
