Дозировка
Лечение можно начинать до получения результатов посева и других лабораторных исследований. Однако терапию необходимо изменить соответствующим образом, когда результаты этих исследований станут известными. Суточная доза флуконазола зависит от характера и тяжести грибковой инфекции. При вагинальном кандидозе в большинстве случаев эффективен однократный прием препарата. При инфекциях, требующих повторного приема противогрибкового препарата, лечение следует продолжать до исчезновения клинических или лабораторных признаков грибковой инфекции. Больным СПИД и криптококковым менингитом или рецидивирующим орофарингеальным кандидозом для профилактики рецидива инфекции обычно необходима поддерживающая терапия. Взрослым при криптококковом менингите и криптококковых инфекциях другой локализации в первый день назначают в среднем 400 мг, а затем продолжают лечение в дозе 200-400 мг 1 раз/ Длительность лечения криптококковых инфекций зависит от наличия клинического и микологического эффекта; при криптококковом менингите лечение обычно продолжают по крайней мере 6-8 недель. Для профилактики рецидива криптококкового менингита у больных СПИД после завершения полного курса первичного лечения терапию флуконазолом в дозе 200 мг/ можно продолжать в течение очень длительного срока. При кандидемии, диссеминированном кандидозе и других инвазивных кандидозных инфекциях доза составляет в среднем 400 мг в первые сутки, а затем по 200 мг/ В зависимости от выраженности клинического эффекта доза может быть увеличена до 400 мг/ Длительность терапии зависит от клинической эффективности. При орофарингеальном кандидозе препарат назначают в среднем по 50-100 мг 1 раз/ на 7-14 дней. При необходимости, у больных с выраженным снижением иммунитета, лечение можно продолжать в течение более длительного времени. При атрофическом кандидозе полости рта, связанном с ношением зубных протезов, препарат назначают в средней дозе 50 мг 1 раз/ в течение 14 дней в сочетании с местными антисептическими средствами для обработки протеза. При других кандидозных инфекциях слизистых оболочек (за исключением генитального кандидоза), например эзофагите, неинвазивных бронхолегочных инфекциях, кандидурии, кандидозе кожи и слизистых оболочек, эффективная доза составляет в среднем 50-100 мг/ при длительности лечения 14-30 дней. Для профилактики рецидивов орофарингеального кандидоза у больных СПИД после завершения полного курса первичной терапии флуконазол может быть назначен по 150 мг 1 раз/нед. При вагинальном кандидозе флуконазол принимают однократно внутрь в дозе 150 мг. Для снижения частоты рецидивов вагинального кандидоза препарат можно применить в дозе 150 мг 1 раз/мес. Длительность терапии определяют индивидуально; она варьирует от 4 до 12 мес. Некоторым больным может потребоваться более частое применение. Применение препарата в однократной дозе у детей в возрасте до 18 лет и пациентов старше 60 лет без назначения врача не рекомендуется.
Лекарственная форма
Раствор для в/в введения прозрачный, бесцветный
Состав
флуконазол2 мг
Вспомогательные вещества: натрия хлорид, вода д/и.
Фармакологическое действие
Противогрибковый препарат. Флуконазол – представитель класса триазольных противогрибковых средств, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.
При приеме внутрь и при в/в введении флуконазол проявлял активность на различных моделях грибковых инфекций у животных. Продемонстрирована активность препарата при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp., включая генерализованный кандидоз у животных со сниженным иммунитетом; Cryptococcus neoformans, включая внутричерепные инфекции; Microsporum spp. и Trychoptyton spp. Установлена также активность флуконазола на моделях эндемических микозов у животных, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, включая внутричерепные инфекции, и Histoplasma capsulatum у животных с нормальным и со сниженным иммунитетом.
Флуконазол обладает высокой специфичностью в отношении грибковых ферментов, зависимых от цитохрома P450. Терапия флуконазолом по 50 мг/ в течение до 28 суток не влияла на концентрацию тестостерона в плазме у мужчин или концентрацию стероидов у женщин детородного возраста. Флуконазол в дозе 200-400 мг/ не оказывал клинически значимого влияния на уровни эндогенных стероидов и их реакцию на стимуляцию АКТГ у здоровых мужчин-добровольцев.
Однократный или многократный прием флуконазол в дозе 50 мг не влияет на метаболизм антипирина при их одновременном приеме.
Имелись сообщения о случаях суперинфекции, вызванной другими, нежели Candida albicans, штаммами Candida, которые зачастую не проявляют чувствительности к флуконазолу (например, Candida krusei). В подобных случаях может потребоваться альтернативная противогрибковая терапия.
Фармакокинетика
Фармакокинетика флуконазола сходна при в/в введении и при приеме внутрь.
Всасывание
После приема внутрь флуконазол хорошо абсорбируется, его уровни в плазме крови (и общая биодоступность) превышают 90% от уровней флуконазола в плазме крови при в/в введении. Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию при приеме внутрь. Cmax достигается через 0.5-1.5 ч после приема флуконазола натощак. Концентрация в плазме крови пропорциональна дозе.
Распределение
90% равновесной концентрации достигается к 4-5-му дню после начала терапии (при многократном приеме 1 раз/).
Введение ударной дозы (в 1-й день), в 2 раза превышающей среднюю суточную дозу, позволяет достичь Css 90% ко 2-му дню. Кажущийся Vd приближается к общему содержанию воды в организме. Связывание с белками плазмы крови низкое (11-12%).
Флуконазол хорошо проникает во все жидкости организма. Уровни флуконазола в слюне и мокроте сходны с его концентрациями в плазме крови. У больных грибковым менингитом уровни флуконазола в спинномозговой жидкости составляют около 80% от его уровней в плазме крови.
В роговом слое, эпидермисе-дерме и потовой жидкости достигаются высокие концентрации, которые превышают сывороточные. Флуконазол накапливается в роговом слое. При приеме в дозе 50 мг 1 раз/ концентрация флуконазола через 12 дней составила 73 мкг/г, а через 7 дней после прекращения лечения - только 5.8 мкг/г. При применении в дозе 150 мг 1 раз/нед. концентрация флуконазола в роговом слое на 7-й день составляла 23.4 мкг/г, а через 7 дней после приема второй дозы – 7.1 мкг/г.
Концентрация флуконазола в ногтях после 4-месячного применения в дозе 150 мг 1 раз/нед составила 4.05 мкг/г в здоровых и 1.8 мкг/г в пораженных ногтях; через 6 мес после завершения терапии флуконазол по-прежнему определялся в ногтях.
Метаболизм и выведение
Флуконазол выводится, в основном, почками; примерно 80% введенной дозы обнаруживают в моче в неизмененном виде. Клиренс флуконазола пропорционален КК. Циркулирующие метаболиты не обнаружены.
Длительный T1/2 из плазмы крови позволяет принимать флуконазол однократно при вагинальном кандидозе и 1 раз/ или 1 раз/нед. при других показаниях.
Были сопоставлены концентрации в слюне и плазме крови после однократного приема флуконазола в дозе 100 мг в виде суспензии для приема внутрь (полоскание и сохранение во рту в течение 2 мин и проглатывание) и капсулы. Cmax флуконазола в слюне после приема суспензии наблюдалась через 5 мин и в 182 раза превышала максимальную концентрацию в слюне после приема капсулы (достигалась через 4 ч). Примерно через 4 ч концентрации флуконазола в слюне были одинаковыми. Средняя AUC0-96 в слюне была значительно выше при приеме суспензии, чем капсулы. Существенные различия скорости выведения из слюны или показателей фармакокинетики в плазме крови при использовании двух форм выпуска не выявлены.
Побочные действия
Наиболее часто встречались побочные эффекты, которые были зарегистрированы в клинических и постмаркетинговых (*) исследованиях флуконазола.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение*, судороги*, изменение вкуса*.
Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, диарея, метеоризм, тошнота, диспепсия*, рвота*, гепатотоксичность (включая редкие случаи с летальным исходом), повышение уровня ЩФ, билирубина, сывороточного уровня аминотрансфераз (АЛТ и АСТ), нарушение функции печени*, гепатит*, гепатоцеллюлярный некроз*, желтуха*.
Со стороны сердечно-сосудистой системы*: увеличение интервала QT на ЭКГ, мерцание/трепетание желудочков.
Дерматологические реакции: сыпь, алопеция*, эксфолиативные кожные заболевания*, включая синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны системы кроветворения*: лейкопения, включая нейтропению и агранулоцитоз, тромбоцитопения.
Со стороны обмена веществ*: повышение уровня холестерина и триглицеридов в плазме, гипокалиемия.
Аллергические реакции*: анафилактические реакции (включая ангионевротический отек, отек лица, крапивница, зуд).
У некоторых больных, особенно с серьезными заболеваниями (СПИД, злокачественные новообразования), при лечении флуконазолом и сходными препаратами наблюдались изменения показателей крови, функции почек и печени, однако клиническое значение этих изменений и их связь с лечением не установлены.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В редких случаях применение флуконазола сопровождалось токсическими изменениями печени, в т.ч. с летальным исходом, главным образом у больных с серьезными сопутствующими заболеваниями. Не отмечено явной зависимости гепатотоксических эффектов флуконазола от общей суточной дозы, длительности терапии, пола и возраста больного. Гепатотоксическое действие флуконазола обычно было обратимым; признаки его исчезали после прекращения терапии. Необходимо наблюдать больных, у которых во время лечения флуконазолом нарушаются показатели функции печени, с целью выявления признаков более серьезного поражения печени. При появлении клинических признаков или симптомов поражения печени, которые могут быть связаны с флуконазолом, препарат следует отменить.
Во время лечения флуконазолом у больных в редких случаях развивались эксфолиативные кожные реакции, такие как синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Больные СПИД более склонны к развитию тяжелых кожных реакций при применении многих препаратов. При появлении у больного, получающего лечение по поводу поверхностной грибковой инфекции, сыпи, которую можно связать с применением флуконазола, препарат следует отменить. При появлении сыпи у больных с инвазивными/системными грибковыми инфекциями их следует тщательно наблюдать и отменить флуконазол при появлении буллезных поражений или многоформной эритемы.
Как и при применении других азолов, флуконазол в редких случаях может вызывать анафилактические реакции.
Одновременное применение флуконазола в дозах менее 400 мг/ и терфенадина следует проводить под тщательным контролем.
Как и другие азолы, флуконазол может вызывать увеличение интервала QT на ЭКГ. При применении флуконазола увеличение интервала QT и мерцание/трепетание желудочков отмечали очень редко у больных с множественными факторами риска, такими как органические заболевания сердца, нарушения электролитного баланса и способствующая развитию подобных нарушений сопутствующая терапия. Поэтому таким пациентам с потенциально проаритмическими состояниями применять флуконазол следует с осторожностью.
Пациентам с заболеваниями печени, сердца и почек перед применением флуконазола рекомендуется проконсультироваться с врачом. При применении флуконазола 150 мг по поводу вагинального кандидоза пациенты должны быть предупреждены, что улучшение симптомов обычно наблюдается через 24 ч, но для их полного исчезновения иногда требуется несколько дней. При сохранении симптомов в течение нескольких дней, следует обратиться к врачу.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Опыт применения флуконазола свидетельствует о том, что ухудшение способности управлять автомобилем и механизмами, связанное с применением препарата, маловероятно.
Показания
— криптококкоз, включая криптококковый менингит и инфекции другой локализации (например, легких, кожи), в т.ч. у больных с нормальным иммунным ответом и у больных СПИД, реципиентов пересаженных органов и больных с другими формами иммунодефицита; поддерживающая терапия с целью профилактики рецидивов криптококкоза у больных СПИД;
— генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивной кандидозной инфекции, такие как инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей, в т.ч. у больных со злокачественными опухолями, находящихся в отделениях интенсивной терапии, больных, получающих цитотоксические или иммуносупрессивные средства, а также у больных с другими факторами, предрасполагающими к развитию кандидоза;
— кандидоз слизистых оболочек, включая слизистые оболочки полости рта и глотки, пищевода, неинвазивные бронхолегочные инфекции, кандидурия, кожно-слизистый и хронический атрофический кандидоз полости рта (связанный с ношени
Противопоказания
— одновременное применение цизаприда;
— одновременное применение терфенадина во время многократного применения флуконазола в дозе 400 мг/ и более;
— повышенная чувствительность к флуконазолу, другим компонентам препарата или азольным веществам со сходной с флуконазолом структурой.
С осторожностью назначают препарат при нарушениях показателей функции печени на фоне применения флуконазола, при появлении сыпи на фоне применения флуконазола у больных с поверхностной грибковой инфекцией и инвазивными/системными грибковыми инфекциями, при одновременном применении терфенадина и флуконазола в дозе менее 400 мг/, при потенциально проаритмических состояниях у больных с множественными факторами риска (органические заболевания сердца, нарушения электролитного баланса и способствующая развитию подобных нарушений сопутствующая терапия).
Лекарственное взаимодействие
Антикоагулянты: как и другие противогрибковые средства - производные азола, флуконазол при одновременном применении с варфарином повышает протромбиновое время (на 12%), в связи с чем возможно развитие кровотечений (гематомы, кровотечения из носа и ЖКТ, гематурия, мелена). У пациентов, получающих кумариновые антикоагулянты, необходимо постоянно контролировать протромбиновое время.
Азитромицин: при одновременном применении внутрь флуконазола в однократной дозе 800 мг с азитромицином в однократной дозе 1200 мг выраженного фармакокинетического взаимодействия не установлено.
Бензодиазепины (короткого действия): после приема внутрь мидазолама флуконазол существенно увеличивает концентрацию мидазолама и психомоторные эффекты, причем это влияние более выражено после приема флуконазола внутрь, чем при его применении в/в. При необходимости сопутствующей терапии бензодиазепинами пациентов, принимающих флуконазол, следует наблюдать с целью соответствующего снижения дозы бензодиазепина
(5080)
Дозування
Лікування можна починати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Однак терапію необхідно змінити належним чином, коли результати цих досліджень стануть відомими. Добова доза флуконазолу залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. При вагінальному кандидозі у більшості випадків ефективний одноразовий прийом препарату. При інфекціях, що потребують повторного прийому протигрибкового препарату, лікування слід продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних признаков грибкової інфекції. Хворим на СНІД та криптококовий менінгіт або рецидивуючий орофарингеальний кандидоз для профілактики рецидиву інфекції зазвичай необхідна підтримуюча терапія. Дорослим при криптококовому менінгіті і криптококових інфекціях іншої локалізації в перший день призначають в середньому 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг 1 раз/ Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від клінічного та мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті лікування зазвичай продовжують по крайней мере 6-8 тижнів. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинного лікування терапію флуконазолом в дозі 200 мг можна продовжувати протягом дуже тривалого терміну. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза в середньому становить 400 мг у першу добу, потім по 200 мг/ залежно від вираженості клінічного ефекту доза може бути збільшена до 400 мг/ Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності. При орофарингеальному ка��дидозе препарат призначають в середньому по 50-100 мг 1 раз на 7-14 днів. При необхідності у хворих з вираженим зниженням імунітету, лікування можна продовжувати протягом тривалішого часу. При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов'язаному з носінням зубних протезів, препарат призначають у середній дозі 50 мг 1 раз/ протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу), наприклад езофагіті, неінвазивних бронхолегочвих інфекціях, кандидурии, кандидозі шкіри і слизових оболонок, ефективна доза становить в середньому 50-100 мг при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення повного курсу первинної терапії флуконазол може бути призначений по 150 мг 1 раз/тиж. При вагінальному кандидозі флуконазол приймають одноразово внутрішньо в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат можна застосовувати у дозі 150 мг 1 раз/міс. Тривалість терапії визначають индивидуальнпро; вона варіює від 4 до 12 міс. Деяким хворим може знадобитися більш часте застосування. Застосування препарату в одноразовій дозі у дітей у віці до 18 років і пацієнтів старше 60 років без призначення лікаря не рекомендується.
Лікарська форма
Розчин для в/у введення прозорий, безбарвнийСклад
флуконазол2 мг
Допоміжні речовини: натрію хлорид, вода д/в.Фармакологічна дія
Протигрибковий препарат. Флуконазол – представник класу триазольних протигрибкових засобів, є потужним селективным інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
При прийомі всередину і при в/в введенні флуконазол проявляв активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Продемонстрована активність препарату при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин зі зниженим імунітетом; Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції, Microsporum spp. і Trychoptyton spp. Встановлена також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, викликані Blastomices dermatitidis, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, і Histoplasma capsulatum у тварин з нормальним та зі зниженим імунітетом.
Флуконазол володіє високою специфічністю щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому P450. Терапія флуконазолом по 50 мг/ протягом до 28 діб не впливала на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків і концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку. Флуконазол в дозі 200-400 мг/ не чинив клінічно значущого впливу на рівні ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимуляцію АКТГ у здорових чоловіків-добровальцев.
Одноразовий або багаторазовий прийом флуконазол у дозі 50 мг не впливає на метаболізм антипірину при їх одночасному прийомі.
Були повідомлення про випадки суперінфекції, викликаної іншими, ніж Candida albicans, штамами Candida, які найчастіше не виявляють чутливості до флуконазолу (наприклад Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.Фармакокінетика
Фармакокінетика флуконазолу схожа при в/в введенні та при прийомі всередину.
Всмоктування
Після прийому всередину ф��уконазол добре абсорбується, його рівні у плазмі крові та загальна біодоступність) перевищують 90% від рівнів флуконазолу у плазмі крові при в/в введенні. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію при прийомі всередину. Cmax досягається через 0.5-1.5 години після прийому флуконазолу натщесерце. Концентрація в плазмі крові пропорційна дозі.
Розподіл
90% рівноважної концентрації досягається на 4-5-го дня після початку терапії (при багаторазовому прийомі 1 раз/).
Введення ударної дози (у 1-й день), в 2 рази перевищує середню добову дозу, дозволяє досягти Css 90% до 2-го дня. Здається Vd наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми крові низьке (11-12%).
Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівні флуконазолу в слині та мокротинні подібні з його концентраціями в плазмі крові. У хворих грибковим менінгітом рівні флуконазолу у спинномозковій рідині становлять близько 80% від його рівнів у плазмі крові.
У роговому шарі, епідермі-дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. ��луконазол накопичується в роговому шарі. При прийомі у дозі 50 мг 1 раз/ концентрація флуконазолу після 12 днів становила 73 мкг/г, а через 7 днів після припинення лікування - тільки 5.8 мкг/р. При застосуванні у дозі 150 мг 1 раз/тиж. концентрація флуконазолу в роговому шарі на 7-й день становила 23.4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другої дози – 7.1 мкг/р.
Концентрація флуконазолу в нігтях після 4-місячного застосування в дозі 150 мг 1 раз/тиж склала 4.05 мкг/г у здорових і 1.8 мкг/г-в уражених нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол по-прежнйому визначався в нігтях.
Метаболізм і виведення
Флуконазол виводиться, в основному, нирками; приблизно 80% введеної дози виявляють у сечі в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний КК. Циркулюючі метаболіти не виявлені.
Тривалий T1/2 з плазми крові дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та 1 раз/ 1 раз/нед. при інших показаннях.
Були зіставлені концентрації в слині та плазмі крові після одноразового прийому флуконазолу в дозі 100 мг у вигляді суспензії для прийманняа всередину (полоскання і збереження в роті протягом 2 хв і ковтання) і капсули. Cmax флуконазолу в слині після прийому суспензії спостерігалася через 5 хв і 182 рази перевищувала максимальну концентрацію в слині після прийому капсули (досягалася через 4 год). Приблизно через 4 год концентрації флуконазолу в слині були однаковими. Середня AUC0-96 в слині була значно вищою при прийомі суспензії, ніж капсули. Істотні відмінності швидкості виведення з слини або показників фармакокінетики у плазмі крові при використанні двох форм випуску не виявлено��.Побічні дії
Найбільш часто зустрічалися побічні ефекти, які були зареєстровані в клінічних та постмаркетингових (*) дослідженнях флуконазолу.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення*, судоми*, зміна смаку*.
З боку травної системи: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, диспепсія*, блювання*, гепатотоксичність (включаючи поодинокі випадки з летальним результатом), підвищення рівня ЛФ, білірубіну, сироваткового рівня амінотрансфераз (АЛТ і АСТ), порушення функції печінки*, гепатит*, гепатоцелюлярний некроз*, жовтяниця*.
З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT на ЕКГ, мерехтіння/тріпотіння шлуночків.
Дерматологічні реакції: висип, алопеція*, ексфоліативні шкірні захворювання*, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку системи кровотворення*: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин*: підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у плазмі, гіпокаліємія.
Алергічні реакції*: анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, кропив'янка, свербіж).
У деяких хворих, особливо з серйозними захворюваннями (СНІД, злоякісні новоутворення), при лікуванні флуконазолом та подібними препаратами спостерігалися зміни показників крові, функцій нирок та печінки, однак клінічне значення цих змін та їх зв'язок з лікуванням не встановлені.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсическними змінами печінки, в т. ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. Не відзначено явної залежності гепатотоксичних ефектів флуконазолу, від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай було оборотним; ознаки її зникали після припинення терапії. Необхідно спостерігати хворих, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш серйозного ураження пе��ені. При появі клінічних ознак або симптомів ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.
Під час лікування флуконазолом у хворих у поодиноких випадках розвивалися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого, що одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, яку можна пов'язати з застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями, їх слід ретельно спостерігати і відмінити флуконазол при появі бульозних уражень або багатоформна еритеми.
Як і при застосуванні інших азолів, флуконазол у рідкісних випадках може спричинити анафілактичні реакції.
Одночасне застосування флуконазолу у дозах менше 400 мг/ та терфенадину слід проводити під ретельним контролем.
Як і інші азоли, флуконазол може викликати збільшеноие інтервалу QT на ЕКГ. При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT і мерехтіння/тріпотіння шлуночків відзначали дуже рідко у хворих з множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяє розвитку подібних порушень супутня терапія. Тому таким пацієнтам з потенційно проаритмическими станами флуконазол слід застосовувати з обережністю.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, серця і нирок перед застосуванням флуконазолу рекомендується проконсультироваться з лікарем. При застосуванні флуконазолу 150 мг з приводу вагінального кандидозу пацієнти повинні бути попереджені, що поліпшення симптомів звичайно спостерігається через 24 год, але для їх повного зникнення іноді потрібно кілька днів. При збереженні симптомів протягом декількох днів, слід звернутися до лікаря.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем та механізмами, пов'язане�� із застосуванням препарату, малоймовірне.Свідчення
— криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад, легенів, шкіри), у т. ч. у хворих з нормальним імунним відповіддю і у хворих на СНІД, реципієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами імунодефіциту; підтримуюча терапія з метою профілактики рецидивів криптококозу у хворих на СНІД;
— генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції, такі як инфекц��і очеревини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів, у т. ч. у хворих зі злоякісними пухлинами, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії, хворих, які отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також у хворих з іншими факторами, що призводять до розвитку кандидозу;
— кандидоз слизових оболонок, включаючи слизові оболонки порожнини рота і глотки, стравоходу, неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий та хронічний атрофічний кандидоз порожнини рота (пов'язаний з ношениПротипоказання
— одночасне застосування цизаприду;
— одночасне застосування терфенадину під час багаторазового застосування флуконазолу в дозі 400 мг/ та більше;
— підвищена чутливість до флуконазолу, інших компонентів препарату або азольних речовин з подібною з флуконазолом структурою.
З обережністю призначають препарат при порушеннях показників функції печінки на тлі застосування флуконазолу, при появі висипу на тлі застосування флуконазолу у хворих з поверхневою грибковою інфекцією і инваз��вним/системними грибковими інфекціями, при одночасному застосуванні терфенадину та флуконазолу у дозі менше 400 мг/, при потенційно проаритмических станах у хворих з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяє розвитку подібних порушень супутня терапія).Лікарська взаємодія
Антикоагулянти: як і інші протигрибкові засоби - похідні азола, флуконазол при одночасному застосуванні з варфарином підвищує протромбіновий час (на 12%), у зв'язку з чим можливий розвиток кровотеч (гематоми, кровотечі з носа і ШЛУНКОВО-кишкового тракту, гематурія, мелена). У пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти, слід постійно контролювати протромбіновий час.
Азитроміцин: при одночасному застосуванні всередину флуконазолу в одноразовій дозі 800 мг з азитроміцином в одноразовій дозі 1200 мг вираженого фармакокінетичної взаємодії не встановлено.
Бензодіазепіни (короткої дії): після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол значно підвищує концентрацію мідазоламу і психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражено після прийому флуконазолу всередину, ніж при його застосуванні в/в. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою відповідного зниження дози бензодіазепіну
