Дозировка
Диаглинид® назначается в качестве дополнения к диете и физическим нагрузкам для снижения концентрации глюкозы в крови, его введение должно быть приурочено к приемам пищи. Препарат принимают внутрь перед основными приемами пищи, обычно, за 15 минут до начала приема пищи, но можно также принимать в интервале от 30 минут перед едой до непосредственного момента приема пищи. Доза препарата подбирается индивидуально для каждого пациента в зависимости от концентрации глюкозы в крови. Начальная доза - 0.5 мг/, если пациент принимал другой пероральный гипогликемический препарата - 1 мг. Коррекция дозы проводится 1 раз в неделю или 1 раз в 2 недели (при этом ориентируются на концентрацию глюкозы в крови как на показатель ответа на терапию). Средняя суточная доза - 4 мг 3; максимальная - 16 мг/ Перевод пациентов с терапии другими пероральными гипогликемическими препаратами на терапию репаглинидом можно осуществлять сразу. Вместе с тем, не выявлено точного соотношения между дозой репаглинида и дозой других гипогликемических препаратов. Рекомендованная максимальная начальная доза репаглинида при переводе с других гипогликемических препаратов, составляет 1 мг перед основным приемом пищи. Комбинированная терапия Репаглинид может назначаться в комбинации с метформином или тиазолидиндионами в случае неадекватного контроля глюкозы в крови на монотерапии метформином, тиазолидиндионами или репаглинидом. При этом используется такая же начальная доза репаглинида, как и при монотерапии. Затем проводят коррекцию дозы каждого препарата в зависимости от достигнутой концентрации глюкозы в крови. Особые группы пациентов Не рекомендуется назначать репаглинид лицам моложе 18 лет в связи с отсутствием достаточного объема данных по его безопасности и эффективности у этой группы пациентов.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
репаглинид \0009500 мкг
Вспомогательные вещества: полоксамер - 3 мг, меглюмин - 10 мг, лактозы моногидрат - 47.8 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 33.7 мг, полакрилин калия - 4 мг, кремния диоксид коллоидный - 500 мкг, магния стеарат - 500 мкг.
Фармакологическое действие
Пероральный гипогликемический препарат. Стимулирует высвобождение инсулина из функционирующих бета-клеток поджелудочной железы. Блокирует АТФ-зависимые каналы в мембранах бета-клеток при посредстве белков-мишеней, что приводит к деполяризации бета-клеток и открытию кальциевых каналов. Повышенный приток ионов кальция индуцирует секрецию инсулина. У больных сахарным диабетом 2 типа инсулинотропный ответ на прием пищи наблюдается в течение 30 мин после приема. Это обеспечивает снижение концентрации глюкозы в крови в течение всего периода приема пищи. При этом концентрация репаглинида в плазме быстро снижается, и через 4 ч после приема препарата в плазме пациентов с сахарным диабетом 2 типа обнаруживаются низкие концентрации репаглинида. При применении репаглинида в диапазоне доз от 0.5 до 4 мг отмечается дозозависимое снижение концентрации глюкозы.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь абсорбция репаглинида из ЖКТ высокая. Время достижения Cmax - 1 ч. Средняя биодоступность репаглинида составляет 63% (коэффициент вариабельности равен 11%). Поскольку титрование дозы репаглинида проводится в зависимости от ответа на терапию, межиндивидуальная вариабельность не влияет на эффективность терапии.
Распределение и метаболизм
Vd - 30 л. Связывание с белками плазмы - 98%. Полностью метаболизируется в печени под воздействием CYP3A4 до неактивных метаболитов.
Выведение
Выводится преимущественно с желчью, почками - 8% в виде метаболитов, через кишечник - 1%. T1/2 - 1 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Применение репаглинида в обычных дозах у пациентов с нарушением функции печени может приводить к более высокой концентрации репаглинида и его метаболитов, чем у пациентов с нормальной функцией печени. В связи с этим, применение репаглинида противопоказано пациентам с тяжелым нарушением функции печени, а у пациентов с нарушениями функции печени легкой и средней степени репаглинид следует применять с осторожностью. Также следует увеличивать интервалы между проведением коррекции дозы, чтобы более точно оценить ответ на терапию.
AUC и Cmax одинаковы у пациентов с нормальной функцией почек и у пациентов с нарушением функции почек легкой или средней степени тяжести. У пациентов с тяжелым нарушением функции почек отмечалось повышение AUC и Cmax, однако выявлено наличие лишь слабой корреляции между концентрацией репаглинида и клиренсом креатинина. Представляется, что пациентам с нарушенной функцией почек нет необходимости проводить коррекцию начальной дозы. Однако последующее увеличение дозы у пациентов с сахарным диабетом 2 типа в сочетании с тяжелым нарушением функции почек, при котором требуется проведение гемодиализа, следует проводить с осторожностью.
Побочные действия
Со стороны иммунной системы: очень редко - могут выявляться реакции генерализованной гиперчувствительности или иммунологические реакции, такие как васкулиты; неизвестно - реакции гиперчувствительности, такие как зуд, сыпь, крапивница.
Со стороны обмена веществ: часто - гипогликемия; неизвестно - гипогликемическая кома, гипогликемия с потерей сознания. Как и при применении других гипогликемических средств, при применении репаглинида может развиваться гипогликемия. Эти реакции в большинстве случаев бывают нетяжелыми и их можно устранить приемом углеводов. При тяжелых реакциях может потребоваться медицинская помощь, в частности, в/в введение декстрозы (глюкозы). Риск развития гипогликемии может возрастать при взаимодействиях репаглинида с другими лекарственными средствами.
Со стороны органа зрения: очень редко - расстройства зрения. Изменения концентрации глюкозы в крови могут приводить к расстройствам зрения, особенно на начальном этапе терапии гипогликемическими препаратами. Однако обычно эти изменения носят преходящий характер.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - сердечно-сосудистые заболевания. Риск сердечно-сосудистых заболеваний повышается при сахарном диабете 2 типа. Был выявлен повышенный риск острого коронарного синдрома у пациентов, получавших репаглинид, по сравнению с пациентами, получавшими производное сульфонилмочевины, но не по сравнению с пациентами, получавшими метформин или акарбозу. Однако причинно-следственная связь не установлена.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Репаглинид показан при неудовлетворительном контроле гликемии и сохранении симптомов сахарного диабета на фоне диетотерапии и физических упражнений.
Поскольку репаглинид является препаратом, стимулирующим секрецию инсулина, он может вызывать гипогликемию. При комбинированной терапии риск гипогликемии повышается.
Большие хирургические вмешательства и травмы, обширные ожоги, инфекционные заболевания с лихорадочным синдромом могут потребовать отмены пероральных гипогликемических лекарственных средств и назначения инсулина.
Необходимо регулярно контролировать концентрацию глюкозы в крови натощак и после приема пищи.
Следует предупредить пациента о повышенном риске возникновения гипогликемии в случаях приема алкоголя, НПВП, а также при голодании. Необходима коррекция дозы при физическом и эмоциональном перенапряжении, изменении режима питания.
У пациентов с истощением, а также пациентов, получающих неполноценное питание, необходима осторожность при выборе начальной и поддерживающей дозы, и ее титрации, во избежание гипогликемии.
Подбор дозы у пациентов с диабетом 2 типа в сочетании с тяжелым нарушением функции почек следует проводить с осторожностью.
Назначение обычных доз репаглинида у пациентов с нарушением функции печени может приводить к более высокой концентрации репаглинида и его метаболитов, чем у пациентов с нормальной функцией печени. В связи с этим, назначение репаглинида противопоказано пациентам с тяжелым нарушением функции печени, а у пациентов с нарушениями функции печени легкой и средней степени репаглинид следует применять с осторожностью. Также следует увеличивать интервалы между проведением коррекции дозы, чтобы более точно оценить ответ на терапию.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Способность пациентов к концентрации внимания и скорость реакции могут нарушаться во время гипогликемии и гипергликемии, что может представлять опасность в тех ситуациях, когда эта способность особенно необходима (например, при управлении транспортными средствами или работе с машинами и механизмами). Пациентам необходимо рекомендовать предпринимать меры для предупреждения развития гипогликемии и гипергликемии при управлении транспортными средствами и работе с механизмами. Это особенно важно для пациентов с отсутствием или снижением выраженности симптомов-предвестников развивающейся гипогликемии или страдающих частыми эпизодами гипогликемии. В этих случаях следует рассмотреть целесообразность выполнения подобных работ.
Показания
— сахарный диабет 2 типа (при неэффективности диеты, снижения массы тела и физических нагрузок) в монотерапии или в комбинации с метформином или тиазолидиндионами в случаях, когда не удается добиться удовлетворительного контроля гликемии с помощью монотерапии репаглинидом или метформином или тиазолидиндионами.
Противопоказания
— сахарный диабет 1 типа;
— диабетический кетоацидоз; диабетическая прекома и кома;
— инфекционные заболевания, большие хирургические вмешательства и другие состояния, требующие проведения инсулинотерапии;
— тяжелое нарушение функции печени;
— одновременное назначение гемфиброзила;
— дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— беременность;
— период кормления грудью;
— возраст до 18 лет;
— известная повышенная чувствительность к репаглиниду или к любому из компонентов препарата.
Клинические исследования у пациентов в возрасте моложе 18 лет и старше 75 лет не проводились.
С осторожностью (необходимость более тщательного наблюдения) следует применять при нарушениях функции печени легкой и средней степени, лихорадочном синдроме, хронической почечной недостаточности, алкоголизме, общем тяжелом состоянии, неполноценном питании
Лекарственное взаимодействие
Необходимо принимать во внимание возможное взаимодействие репаглинида с препаратами, влияющими на метаболизм глюкозы.
Метаболизм, и, таким образом, клиренс репаглинида, могут изменяться под воздействием препаратов, которые оказывают влияние, подавляя или активизируя ферменты из группы цитохрома Р450. Особую осторожность следует соблюдать при одновременном назначении с репаглинидом ингибиторов CYP2C8 и CYP3A4.
Ингибиторы анионтранспортирующего белка ОАТР1В1 (например, циклоспорин) также могут повышать концентрацию репаглинида в плазме.
Следующие лекарственные средства могут усиливать и/или пролонгировать гипогликемическое действие репаглинида: гемфиброзил, триметоприм, рифампицин, кларитромицин, кетоконазол, итраконазол, циклоспорин, другие гипогликемические препараты, ингибиторы МАО, неселективные бета-адреноблокаторы, ингибиторы АПФ, салицилаты, НПВП, октреотид, этанол и анаболические стероиды.
Бета-адреноблокаторы могут маскировать симптомы гипогликемии.
(798)
Дозування
Диаглинид® призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його введення повинно бути приурочено до прийомів їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, як правило, за 15 хвилин до початку прийому їжі, але також можна приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їжею до безпосереднього моменту прийому їжі. Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від концентрації глюкози у крові. Початкова доза - 0.5 мг/, якщо пацієнт приймав ��вказати пероральний гіпоглікемічний препарату - 1 мг. Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз у 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як на показник відповіді на терапію). Середня добова доза - 4 мг 3; максимальна - 16 мг/ Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглинидом можна здійснювати відразу. Разом з тим, не виявлено точного співвідношення між дозою репаглинида і дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна начальна�� доза репаглинида при переведенні з інших гіпоглікемічних препаратів, становить 1 мг перед основним прийомом їжі. Комбінована терапія Репаглінід може призначатися в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонів у разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, тіазолідиндіонів або репаглинидом. При цьому використовується така ж початкова доза репаглинида, як і при монотерапії. Потім проводять корекцію дози кожного препарату залежно від досягнутої концентрації глюкози в крові. Особливі групи па��иентов Не рекомендується призначати репаглінід особам молодше 18 років у зв'язку з відсутністю достатнього обсягу даних щодо його безпеки та ефективності у цієї групи пацієнтів.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
репаглінід \0009500 мкг
Допоміжні речовини: полоксамер - 3 мг, меглюмин - 10 мг, лактози моногідрат - 47.8 мг, целюлоза мікрокристалічна - 33.7 мг, полакрилин калію - 4 мг, кремнію діоксид колоїдний - 500 мкг, магнію стеарат - 500 мкг.Фармакологічна дія
Пероральний гіпоглікемічний препарат. Стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітин і відкриттю кальцієвих каналів. Підвищений приплив іонів кальцію індукує секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу инсулинотропный відповідь на прийом їжі спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду прийому їжі. При цьому концентрація репаглинида в плазме швидко знижується, і через 4 год після прийому препарату в плазмі пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглинида. При застосуванні репаглинида в діапазоні доз від 0.5 до 4 мг відзначається дозозалежне зниження концентрації глюкози.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину абсорбція репаглинида з ШКТ висока. Час досягнення Cmax - 1 ч. Середня біодоступність репаглинида становить 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%). Оскільки титрування дози репаглинида проводиться в залежності від відповідьа на терапію, межиндивидуальная варіабельність не впливає на ефективність терапії.
Розподіл і метаболізм
Vd - 30 л. Зв'язування з білками плазми - 98%. Повністю метаболізується в печінці під впливом CYP3A4 до неактивних метаболітів.
Виведення
Виводиться переважно з жовчю, нирками - 8% у вигляді метаболітів через кишечник - 1%. T1/2 - 1 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Застосування репаглинида у звичайних дозах у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої до��нцентрации репаглинида і його метаболітів, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим, застосування репаглинида протипоказано пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого і середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між проведенням корекції дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
AUC і Cmax однакові у пацієнтів з нормальною функцією нирок і у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середньоступеня тяжкості. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок відзначалося підвищення AUC та Cmax, однак виявлено наявність лише слабкої кореляції між концентрацією репаглинида і кліренсом креатиніну. Представляється, що пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корекцію початкової дози. Однак подальше збільшення дози у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з важким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.Побічні дії
З��ороны імунної системи: дуже рідко - реакції можуть виявлятися генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти; невідомо - реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висип, кропив'янка.
З боку обміну речовин: часто - гіпоглікемія; невідомо - гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія з втратою свідомості. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглинида може розвинутися гіпоглікемія. Ці реакції в більшості випадків бувають неважкими і їх можна усуньть прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема, в/в введення декстрози (глюкози). Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодіях репаглинида з іншими лікарськими засобами.
З боку органа зору: дуже рідко - розлади зору. Зміни концентрації глюкози в крові можуть призводити до розладів зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Проте зазвичай ці зміни носять минущий характер.
З боку сердечн��-судинної системи: рідко - серцево-судинні захворювання. Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типу. Був виявлений підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглінід, порівняно з пацієнтами, що одержували похідне сульфонілсечовини, але не в порівнянні з пацієнтами, які отримували метформін або акарбозу. Однак причинно-наслідковий зв'язок не встановлений.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Репаглінід показаний при незадовільному контролі гликеми�� і збереженні симптомів цукрового діабету на тлі дієтотерапії та фізичних вправ.
Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, він може викликати гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії підвищується.
Великі хірургічні втручання і травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів і призначення інсуліну.
Необхідно регулярно контролювати концентр��цію глюкози в крові натще і після прийому їжі.
Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, НПЗП, а також при голодуванні. Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапруженні, зміні режиму харчування.
У пацієнтів із виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової і підтримуючої дози, і її титрации, щоб уникнути гіпоглікемії.
Підбір дози у пацієнтів з діабетом 2 типу в поєднаноюії з тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю.
Призначення звичайних доз репаглинида у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглинида і його метаболітів, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим, призначення репаглинида протипоказано пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого і середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між про��едением корекції дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Здатність пацієнтів до концентрації уваги та швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії і гіперглікемії, що може бути небезпечним у тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботи з машинами і механізмами). Пацієнтам слід рекомендувати вживати заходів для попередження разв��розвитку гіпоглікемії і гіперглікемії при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників розвивається гіпоглікемії або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У цих випадках слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.Свідчення
— цукровий діабет типу 2 (при неефективності дієти, зниження маси тіла і фізичних навантажень) в монотерапії або в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонів у випадках, ��коли не вдається досягти задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглинидом або метформіном або тіазолідиндіонів.Протипоказання
— цукровий діабет 1 типу;
— діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома і кома;
— інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, що вимагають проведення інсулінотерапії;
— тяжке порушення функції печінки;
— одночасне призначення гемфиброзила;
— дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-га��актозная мальабсорбція;
— вагітність;
— період годування груддю;
— вік до 18 років;
— відома підвищена чутливість до репаглиниду або до будь-якого з компонентів препарату.
Клінічні дослідження у пацієнтів у віці молодше 18 років і старше 75 років не проводилися.
З обережністю (необхідність більш ретельного спостереження) слід застосовувати при порушеннях функції печінки легкого і середнього ступеня, гарячковому синдромі, хронічній нирковій недостатності, алкоголізмі, загалом важкому стані, неповноцінному харчуванніЛікарська взаємодія
Необхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглинида з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози.
Метаболізм і, таким чином, кліренс репаглинида, можуть змінюватися під впливом препаратів, які впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р450. Особливу обережність слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглинидом інгібіторів CYP2C8 і CYP3A4.
Інгібітори анионтранспортирующего білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) можуть підвищувати концентрацію репаглинида в плазмі.
Наступні лікарські засоби можуть підсилювати і/або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглинида: гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори МАО, неселективні бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ), саліцилати, НПЗП, октреотид, етанол і анаболічні стероїди.
Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
