Дозировка
ЕПО-ПРОВЕРА вводится внутримышечно. РАК МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ: 500-1000 мг в сутки в течение 28 дней; затем переходят на поддерживающую дозу по 500 мг 2 раза в неделю. При появлении признаков прогрессирования лечение препаратом отменяют. РАК ЭНДОМЕТРИЯ И РАК ПОЧКИ: начальная доза 400-1000 мг в неделю; если в течение нескольких недель или месяцев наступило улучшение и достигнута стабилизация процесса, то возможен переход на поддерживающую терапию - 400 мг в месяц. МЕТАСТАТИЧЕСКИЙ РАК ПРОСТАТЫ: начальная доза 500 мг 2 раза в неделю в течение 3 месяцев, поддерживающая доза - по 500 мг 1 раз в неделю. Непосредственно перед использованием флакон следует хорошо взболтать, чтобы вводимый препарат приобрел вид однородной суспензии.
Передозировка
Применение очень высоких доз препарата может вызвать ряд симптомов, в том числе увеличение массы тела (с некоторой задержкой жидкости), повышенную утомляемость, а также в некоторых случаях наблюдаются эффекты, присущие глюкокортикостероидам. При случайной передозировке следует прекратить применение препарата. Специфического лечения не требуется.
Лекарственная форма
Белая гомогенная суспензия без видимых посторонних включений после перемешивания.
Состав
В 1 мл суспензии содержится:
активное вещество: медроксипрогестерона ацетат - 150 мг; вспомогательные вещества: натрия хлорид, метилпарагидроксибензоат, пропилпарагидроксибензоат, полисорбат 80, макрогол 3350, вода для инъекций.
Фармакологическое действие
Медроксипрогестерона ацетат (МПА), синтетическое производное прогестерона, относится к гестагенам (прогестинам), не обладающим эстрогенной активностью, и оказывает следующее фармакологическое действие на эндокринную систему:
•ингибирует секрецию гипофизарных гонадотропинов (ЛГ и ФСГ);
•снижает концентрации адренокортикотропного гормона (АКТЕ) и гидрокортизона в крови;
•подавляет функцию клеток Лейдига у мужчин и уменьшает концентрацию тестостерона в крови;
•снижает концентрации эстрогенов в крови (за счет ингибирования секреции ФСЕ, а также ферментативной индукции печеночной редуктазы, что приводит к увеличению клиренса тестостерона и последующему уменьшению превращения андрогенов в эстрогены).
Противоопухолевое действие препарата в терапевтических дозах при лечении гормонозависимых злокачественных новообразований может быть связано с его влиянием на гипоталамо-гипофизарно-гонадную систему, рецепторы прогестинов и эстрогенов и метаболизм стероидов на клеточном уровне.
МПА, как и прогестерон, оказывает пирогенное действие. При очень высоких дозах, используемых для терапии некоторых видов рака (500 мг в сутки и выше), может наблюдаться глюкокортикостероидная активность.
Фармакокинетика
После внутримышечного (в/м) введения МПА его высвобождение происходит медленно, что обеспечивает создание низких, но постоянных концентраций препарата в крови. Время достижения максимальной концентрации после в/м инъекции составляет около 4-20 дней. МПА может обнаруживаться в крови даже спустя 7-9 месяцев после в/м инъекции. Более 90% МПА находится в крови в связанном с белками состоянии (преимущественно с альбумином). МПА не связывается со специфическим глобулином, связывающим половые гормоны. Несвязанный МПА также обладает фармакологической активностью.
Объем распределения составляет 20+3 л. МПА проникает через гематоэнцефалический барьер, в плаценту и в грудное молоко.
МПА выводится с фекалиями путем билиарной секреции, а также в значительной степени метаболизируется с участием цитохрома Р450 ЗА4 в микросомах печени путем гидроксилирования с последующей конъюгацией. В настоящее время известно не менее 16 метаболитов МПА. Большая часть метаболитов выводится с мочой в виде глюкуронидов и лишь небольшая часть - в виде сульфатов.
Период полувыведения после в/м введения составляет 6 недель. Примерно 30% дозы препарата выводится с мочой спустя 4 дня после в/м инъекции.
Побочные действия
Со стороны системы кроветворения: увеличение количества лейкоцитов и тромбоцитов в крови.
Со стороны эндокринной системы: эффекты, свойственные глюкокортикостероидам (такие как, синдром Иценко-Кушинга), обострение сахарного диабета, глюкозурия, галакторея, снижение толерантности к глюкозе, изменение массы тела.
Со стороны мочеполовой системы: изменение либидо, дисфункциональные маточные кровотечения (нерегулярные, обильные, скудные), аменорея, изменения цервикальной секреции, эрозии шейки матки, продолжительная ановуляция, мастодиния, болезненность молочных или грудных желез.
Со стороны нервной системы: спутанность сознания, эйфория, бессонница, депрессия, головокружение, головная боль, снижение способности к концентрации внимания, повышенная нервная возбудимость, сонливость, повышенная утомляемость, реакции, подобные адренергическим (такие как, тремор рук, потливость, судороги икроножных мышц по ночам).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ишемический инсульт, инфаркт миокарда, хроническая сердечная недостаточность,\0009приступы\0009сердцебиения,тахикардия,
тромбоэмболия легочной артерии, тромбоэмболические нарушения, тромбофлебит, повышение артериального давления.
Со стороны органа зрения: диабетическая катаракта, зрительные нарушения, тромбоз сосудов сетчатки.
Со стороны системы пищеварения: запор, диарея, сухость во рту, тошнота, рвота, нарушение функции печени, желтуха, изменения аппетита.
Со стропы кожи и кожных придатков: акне, алопеция, гирсутизм, зуд, сыпь, крапивница.
Со стороны иммунной системы:реакции гиперчувствительности (анафилаксия и
анафилактоидные реакции, ангионевротический отек).
Прочие: реакции в месте инъекции, отеки/задержка жидкости в организме, недомогание, гипертермия, гиперкальциемия.
При применении препарата после его регистрации были зарегистрированы редкие случаи развития остеопороза, включая остеопоретические переломы костей.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат применяется строго по назначению и под наблюдением врача.
•При возникновении дисфункциональных маточных кровотечений, следует обследовать пациентку и выяснить их этиологию.
При лечении пациентов, на состояние которых может неблагоприятно повлиять задержка жидкости в организме необходимо проявлять осторожность.
При терапии препаратом необходимо внимательно наблюдать за состоянием пациентов, которые ранее лечились от депрессии.
При лечении больных сахарным диабетом следует учитывать способность МПА снижать толерантность к глюкозе.
Если на фоне лечения препаратом проводят цитологическое или гистологическое исследование эндометрия или шейки матки, необходимо предупредить патоморфолога о проводимой терапии.
При проведении лабораторных исследований следует учитывать, что применение МПА может снижать уровни следующих эндокринных биомаркеров:
a)стероидов в плазме крови и в моче (кортизола, эстрогенов, прегнандиола, прогестерона, тестостерона);
b)гонадотропинов в плазме крови и в моче (ЛГ и ФСГ);
c)специфического глобулина, связывающего половые гормоны;
•При проведении метапиронового теста необхоимо учитывать, что высокие дозы МПА, применяемые в онкологии, могут вызвать частичную надпочечниковую недостаточность (снижение ответа гипофизарно-надпочечниковой системы), поэтому перед введением метапирона необходимо проверить способность коры надпочечниов отвечать на АКТГ.
•У некоторых пациентов, принимающих МПА, выявлено подавление функции коры надпочечников (снижение концентрации АКТГ и гидрокортизона в крови).
•Следует прекратить применение препарата при внезапной частичной или полной потере зрения, либо при развитии экзофтальма, двоении в глазах, приступах мигрени. При выявлении повреждения сосудов клетчатки или отека диска зрительного нерва лечение препаратом следует отменить.
•Несмотря на то, что причинной зависимости между применением МПА и развитием тромбоэмболических нарушений не выявлено, у пациентов с данными нарушениями в анамнезе или при возникновении их на фоне лечения следует тщательно оценить возможный риск и пользу при назначении или решении вопроса о продолжении лечения препаратом.
•Влияние применения препарата в высоких дозах на плотность костной ткани (ПКТ) не изучалось, однако, показано, что применение МПА в качестве контрацептива внутримышечно по 150 мг 1 раз в 3 месяца у взрослых женщин детородного возраста и у девочек-подростков приводит к снижению ПКТ костей поясницы за 5 лет в среднем на 5,4% и 4,2 %, соответственно, при этом в течение первых 2-х лет после отмены препарата костная ткань частично восстанавливается. Наибольшее снижение ПКТ наблюдается в первые 2 года применения препарата. Снижение концентрации эстрогенов в сыворотке крови, вызванное применением препарата, приводит к снижению ПКТ у женщин перед наступлением менопаузы и может увеличить риск развития остеопороза в последующие годы жизни.
•Всем пациентам, применяющим препарат ДЕПО-ПРОВЕРА, рекомендуется принимать препараты кальция и витамина D, а в отдельных случаях при длительном применении -периодически измерять ПКТ.
Показания
Рецидивы и/или метастазы рака молочной железы.
Рецидивы и/или метастазы рака эндометрия.
Рецидивы и/или метастазы рака почки.
Метастатический рак простаты.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к МПА или любому другому компоненту препарата.
Известная или подозреваемая беременность и период кормления грудью.
Кровотечения из половых путей неясного генеза.
Выраженные нарушения функции печени.
Лекарственное взаимодействие
При совместном применении аминоглутетимид может значительно снизить биодоступность МПА и тем самым снизить его эффективность.
(788)
Дозування
ЄПО-ПРОВЕРА вводиться внутрішньом'язово. РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: 500-1000 мг на добу протягом 28 днів; потім переходять на підтримуючу дозу по 500 мг 2 рази в тиждень. При появі ознак прогресування лікування препаратом відміняють. РАК ЕНДОМЕТРІЯ ТА РАК НИРКИ: початкова доза 400-1000 мг в тиждень; якщо протягом декількох тижнів або місяців настало поліпшення і досягнута стабілізація процесу, то можливий перехід на підтримуючу терапію - 400 мг на місяць. МЕТАСТАТИЧНИЙ РАК передміхурової залози: початкова доза-500 мг 2 рази в тиждень протягом 3 місяців, підтримуюча доза - по 500 мг 1 раз на тиждень. Безпосередньо перед використанням флакон слід добре збовтати, щоб вводиться препарат придбав вигляд однорідної суспензії.Передозування
Застосування дуже високих доз препарату може викликати ряд симптомів, у тому числі збільшення маси тіла (з деякою затримкою рідини), підвищену стомлюваність, а також в деяких випадках спостерігаються ефекти, властиві глюкокортикостероїдів. При випадковому передозуванні слід припинити застосування препарату. Специфічного лікування�� не потрібно.
Лікарська форма
Біла гомогенна суспензія без видимих сторонніх включень після перемішування.Склад
В 1 мл суспензії містить:
активна речовина: медроксипрогестерону ацетат - 150 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, полісорбат 80, макрогол 3350, вода для ін'єкцій.Фармакологічна дія
Медроксипрогестерону ацетат (МПА), синтетичне похідне прогестерону, відноситься до гестагенам (прогестинам), не володіє эстрогенною активністю, і надає наступне фармакологічна дія на ендокринну систему:
•інгібує секрецію гіпофізарних гонадотропінів (ЛГ і ФСГ);
•знижує концентрації адренокортикотропного гормону (АКТІ) і гідрокортизону в крові;
•пригнічує функцію клітин Лейдіга у чоловіків і зменшує концентрацію тестостерону в крові;
•знижує концентрації естрогенів у крові (за рахунок інгібування секреції ФСЕ, а також ферментативної індукції печінкової редуктази, що призводить до збільшення кліренсу тестостерон�� і подальшому зменшенню перетворення андрогенів в естрогени).
Протипухлинну дію препарату в терапевтичних дозах при лікуванні гормонозалежних злоякісних новоутворень може бути пов'язано з його впливом на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадную систему, рецептори прогестинів та естрогенів і метаболізм стероїдів на клітинному рівні.
МПА, як і прогестерон, надає пирогенное дію. При дуже високих дозах, що використовуються для терапії деяких видів раку (500 мг на добу і вище), може спостерігатися глюкокортикостероидная активність.Фармакокінетика
Після внутрішньом'язового (в/м) введення МПА) його вивільнення відбувається повільно, що забезпечує створення низьких, але постійних концентрацій препарату в крові. Час досягнення максимальної концентрації після в/м ін'єкції становить близько 4-20 днів. МПА може виявлятися в крові навіть через 7-9 місяців після в/м ін'єкції. Більше 90% МПА знаходиться в крові у зв'язаному з білками стані (переважно з альбуміном). МПА не зв'язується зі специфічним глобуліном, що зв'язує статеві гормони. Несвя��анный МПА також має фармакологічну активність.
Об'єм розподілу становить 20+3 л. МПА проникає через гематоенцефалічний бар'єр, плаценту і в грудне молоко.
МПА виводиться з фекаліями шляхом біліарної секреції, а також значною мірою метаболізується за участю цитохрому Р450 ЗА4 в мікросомах печінки шляхом гідроксилювання з подальшою конъюгацией. В даний час відомо не менше 16 метаболітів МПА. Більша частина метаболітів виводиться з сечею у вигляді глюкуронідів і лише невелика частина - у вигляді сульфатов.
Період напіввиведення після в/м введення становить 6 тижнів. Приблизно 30% дози препарату виводиться з сечею через 4 дні після в/м ін'єкції.Побічні дії
З боку системи кровотворення: збільшення кількості лейкоцитів та тромбоцитів у крові.
З боку ендокринної системи: ефекти, властиві глюкокортикостероїдів (такі як, синдром Іценко-Кушинга), загострення цукрового діабету, глюкозурія, галакторея, зниження толерантності до глюкози, зміна маси тіла.
З боку сечостатевої системи: змін.е лібідо, дисфункціональні маткові кровотечі (нерегулярні, рясні, мізерні), аменорея, зміни цервікальної секреції, ерозії шийки матки, тривала ановуляція, мастодиния, болючість молочних або грудних залоз.
З боку нервової системи: сплутаність свідомості, ейфорія, безсоння, депресія, запаморочення, головний біль, зниження здатності до концентрації уваги, підвищена нервова збудливість, сонливість, підвищена втомлюваність, реакції, подібні адренергічних (такі як, тремор рук, пітливість, судорогі литкових м'язів вночі).
З боку серцево-судинної системи: ішемічний інсульт, інфаркт міокарда, хронічна серцева недостатність,\0009приступы\0009сердцебиения,тахікардія,
тромбоемболія легеневої артерії, тромбоемболічні порушення, тромбофлебіт, підвищення артеріального тиску.
З боку органу зору: діабетична катаракта, зорові порушення, тромбоз судин сітківки.
З боку системи травлення: запор, діарея, сухість у роті, нудота, блювання, порушення функції печінки, жовтяниця, ізміни апетиту.
Зі стропи шкіри і шкірних придатків: акне, алопеція, гірсутизм, свербіж, висипання, кропив'янка.
З боку імунної системи:реакції гіперчутливості (анафілаксія та
анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк).
Інші: реакції в місці ін'єкції, набряки/затримка рідини в організмі, нездужання, гіпертермія, гіперкальціємія.
При застосуванні препарату після його реєстрації були зареєстровані поодинокі випадки розвитку остеопорозу, включаючи остеопоретические переломи кісток.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат застосовується суворо за призначенням і під наглядом лікаря.
•При виникненні дисфункціональних маткових кровотеч слід обстежити пацієнтку і з'ясувати їх етіологію.
При лікуванні пацієнтів, стан яких може несприятливо вплинути затримка рідини в організмі необхідно проявляти обережність.
При терапії препаратом слід уважно спостерігати за станом пацієнтів, які раніше лікувалися від депресії.
При лікуванні хворих сахарным діабет слід враховувати здатність МПА знижувати толерантність до глюкози.
Якщо на тлі лікування препаратом проводять цитологічне або гістологічне дослідження ендометрія або шийки матки, необхідно попередити патоморфолога про проведеної терапії.
При проведенні лабораторних досліджень слід враховувати, що застосування МПА може знижувати рівні таких ендокринних біомаркерів:
a)стероїдів у плазмі крові і в сечі (кортизолу, естрогену, прегнандіолу, прогестерону, тестостерону);
b)гонадотроп��нов в плазмі крові та в сечі (ЛГ і ФСГ);
c)специфічного глобуліну, що зв'язує статеві гормони;
•При проведенні метапиронового тесту необхідно враховувати, що високі дози МПА, що застосовуються в онкології, можуть викликати часткову наднирковозалозної недостатність (зниження відповіді гіпофізарно-наднирковозалозної системи), тому перед введенням метапирона необхідно перевірити здатність кори надпочечниов відповідати на АКТГ.
•У деяких пацієнтів, які приймають МПА, виявлено пригнічення функції кори надниркових залоз (зниження ��онцентрации АКТГ і гідрокортизону в крові).
•Слід припинити застосування препарату при раптовій часткової або повної втрати зору або при розвитку екзофтальму, двоїнні в очах, нападах мігрені. При виявленні пошкодження судин клітковини або набряку диска зорового нерва лікування препаратом слід відмінити.
•Незважаючи на те, що причинного залежності між застосуванням МПА і розвитком тромбоемболічних порушень не виявлено, у пацієнтів з даними порушеннями в анамнезі або при їх виникненні на тлі лікування ��слід ретельно оцінити можливий ризик і користь при призначенні або вирішенні питання про продовження лікування препаратом.
•Вплив застосування препарату у високих дозах на щільність кісткової тканини (ПКТ) не вивчалося, однак, показано, що застосування МПА в якості контрацептиву внутрішньом'язово по 150 мг 1 раз в 3 місяці у дорослих жінок дітородного віку і у дівчаток-підлітків призводить до зниження ПКТ кісток попереку за 5 років в середньому на 5,4% та 4,2 %, відповідно, при цьому протягом перших 2-х років після відміни препарату кісткова тканина частичнпро відновлюється. Найбільше зниження ПКТ спостерігається в перші 2 року застосування препарату. Зниження концентрації естрогенів у сироватці крові, викликане застосуванням препарату, призводить до зниження ПКТ у жінок перед настанням менопаузи і може збільшити ризик розвитку остеопорозу в наступні роки життя.
•Всім пацієнтам, які застосовують препарат ДЕПО-ПРОВЕРА, рекомендується приймати препарати кальцію і вітаміну D, а в окремих випадках при тривалому застосуванні -періодично вимірювати ПКТ.Свідчення
Рецидиви та/або метаста��и раку молочної залози.
Рецидиви і/або метастази раку ендометрію.
Рецидиви і/або метастази раку нирки.
Метастатичний рак простати.Протипоказання
Підвищена чутливість до МПА або будь-якого іншого компонента препарату.
Відома чи підозрювана вагітність і період годування груддю.
Кровотечі зі статевих шляхів неясного генезу.
Виражені порушення функції печінки.Лікарська взаємодія
При спільному застосуванні аміноглу-тетимід може значно знизити биодосту��ність МПА і тим самим знизити його ефективність.
