Дозировка
Внутрь, по одной таблетке 1 раз в день, предпочтительно утром перед приемом пищи. Доза препарата Дальнева® подбирается после ранее проведенного титрования доз отдельных компонентов препарата: периндоприла и амлодипина у пациентов с артериальной гипертензией и стабильной стенокардией. При необходимости, доза препарата Дальнева® может быть изменена, на основании индивидуального подбора доз отдельных компонентов: (амлодипин 5 мг + периндоприл 4 мг) ИЛИ (амлодипин 10 мг + периндоприл 4 мг) ИЛИ (амлодипин 5 мг + периндоприл 8 мг) ИЛИ (амлодипин 10 мг + периндоприл 8 мг). Максимальная суточная доза: амлодипин 10 мг + периндоприл 8 мг. Нарушение функции почек Препарат Дальнева® может применяться у пациентов с КК более 60 мл/мин. Препарат Дальнева® противопоказан к применению у пациентов с КК менее 60 мл/мин. Таким пациентам рекомендуется индивидуальный подбор доз периндоприла и амлодипина. Изменение концентрации амлодипина в плазме крови не коррелирует со степенью выраженности почечной недостаточности. Печеночная недостаточность Необходимо соблюдать осторожность при применении препарата Дальнева® пациентами с печеночной недостаточностью, т.к. отсутствуют рекомендации по дозам препарата у таких пациентов. Пациенты пожилого возраста При применении препарата Дальнева® у пациентов пожилого возраста коррекции дозы не требуется. Дети и подростки Препарат Дальнева® не следует назначать детям и подросткам младше 18 лет, т.к. отсутствуют данные об эффективности и безопасности применения периндоприла и амлодипина у данных групп пациентов как в монотерапии, так и в составе комбинированной терапии
Лекарственная форма
таблетки
Состав
амлодипина бесилат 6,935 мг, периндоприла эрбумин А 21 мг, вспомогательные: мкц, крахмал прожелатированный, натрия крахмала гликолят, натрия гидрокарбонат, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат
Фармакологическое действие
Периндоприл
Периндоприл – ингибитор ангиотензинпревращающего фермента (АПФ). АПФ или кининаза II является экзопептидазой, осуществляющей превращение ангиотензина I в сосудосуживающее вещество - ангиотензин II, кроме того АПФ разрушает брадикинин, обладающий сосудорасширяющим действием, до неактивного гектапептида. Подавление активности АПФ приводит к снижению ангиотензина II, повышению активности ренина в плазме крови и ослаблению секреции альдостерона. Поскольку АПФ также разрушает брадикинин, подавление АПФ приводит и к повышению активности калликреин-кининовой системы.
Периндоприл действует посредством своего активного метаболита, периндоприлата. Другие метаболиты не оказывают ингибирующего действия на АПФ in vitro. Периндоприл оказывает терапевтический эффект при любой степени артериальной гипертензии (АГ), снижая систолическое и диастолическое артериальное давление (АД) в положении «лёжа» и «стоя».
Уменьшает общее периферическое сосудистое сопротивление (ОПСС), в результате чего усиливается периферический кровоток без изменений частоты сердечных сокращений (ЧСС).
Почечный кровоток, как правило, усиливается, в то время как скорость клубочковой фильтрации (СКФ) не меняется.
Гипотензивный эффект достигает своего максимума через 4-6 ч после однократного приема периндоприла внутрь и сохраняется в течение 24 ч. Гипотензивное действие через 24 ч после однократного приема внутрь составляет около 87-100% от максимального гипотензивного эффекта.
Снижение АД развивается быстро. Терапевтический эффект наступает менее чем через 1 месяц от начала терапии и не сопровождается тахикардией.
Прекращение терапии не приводит к развитию синдрома «отмены».
Периндоприл оказывает сосудорасширяющее действие, способствует восстановлению эластичности крупных артерий и структуры сосудистой стенки мелких артерий, а также уменьшает гипертрофию левого желудочка.
Амлодипин
Производное дигидропиридина – блокатор «медленных» кальциевых каналов, оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Блокирует кальциевые каналы, снижает трансмембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).
Антиангинальное действие обусловлено расширением коронарных и периферических артерий и артериол: при стенокардии уменьшает выраженность ишемии миокарда; расширяя периферические артериолы, снижает ОПСС, уменьшает постнагрузку на миокард, снижает потребность миокарда в кислороде, расширяя коронарные артерии и артериолы в неизмененных и ишемизированных зонах миокарда, увеличивает поступление кислорода в миокард (особенно при вазоспастической стенокардии); предотвращает спазм коронарных артерий (в т.ч. вызванный курением). У пациентов со стабильной стенокардией разовая суточная доза увеличивает толерантность к физической нагрузке, увеличивает время до наступления приступа стенокардии и «ишемической» депрессии сегмента ST на ЭКГ, снижает частоту приступов стенокардии и потребление нитроглицерина и других нитратов.
Оказывает длительный дозозависимый гипотензивный эффект. Гипотензивное действие обусловлено прямым вазодилатирующим влиянием на гладкие мышцы сосудов. При артериальной гипертензии разовая доза обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч (в положении больного «лежа» и «стоя»). Ортостатическая гипотензия при назначении амлодипина встречается достаточно редко. Не вызывает снижения фракции выброса левого желудочка.
Уменьшает степень гипертрофии миокарда левого желудочка. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, повышает скорость клубочковой фильтрации, обладает слабым натрийуретическим действием. При диабетической нефропатии не увеличивает выраженность микроальбуминурии. Не оказывает какого-либо неблагоприятного влияния на обмен веществ и концентрацию липидов плазмы крови и может применяться при лечении пациентов с бронхиальной астмой, сахарным диабетом и подагрой. Значимое снижение АД наблюдается через 6-10 ч, длительность эффекта - 24 ч.
Фармакокинетика
Величина абсорбции амлодипина и периндоприла при применении препарата Дальнева® существенно не отличается от таковой при применении монопрепаратов.
Периндоприл
После приёма внутрь периндоприл быстро всасывается и достигает максимальной концентрации в плазме крови в течение 1 ч. Период полувыведения (Т1/2) периндоприла из плазмы крови составляет, приблизительно, 1 ч.
Периндоприл не обладает фармакологической активностью, является пролекарством. Приблизительно 27 % от общего количества принятого внутрь периндоприла попадает в кровоток в виде активного метаболита – периндоприлата. Помимо периндоприлата образуются еще 5 метаболитов, не обладающих фармакологической активностью. Максимальная концентрация периндоприлата (Сmax) в плазме крови достигается через 3-4 ч после приема внутрь.
Приём пищи уменьшает биодоступность периндоприла, поэтому препарат следует принимать 1 раз в сутки, утром, перед приёмом пищи.
Существует линейная зависимость концентрации периндоприла в плазме крови от величины его дозы.
Объём распределения свободного периндоприлата составляет примерно 0,2 л/кг. Связь периндоприлата с белками плазмы крови (в основном, с АПФ) составляет 20 %, и зависит от его концентрации. Периндоприлат выводится почками, Т1/2 несвязанной фракции составляет примерно 17 ч, поэтому равновесная концентрация достигается в течение 4-х дней после приёма внутрь.
Выведение периндоприлата замедлено у пациентов пожилого возраста и у пациентов с сердечной и почечной недостаточностью, поэтому наблюдение за такими пациентами должно включать в себя регулярный контроль концентрации креатинина и калия в плазме крови.
Диализный клиренс периндоприлата равен 70 мл/мин.
Фармакокинетика периндоприла изменена у пациентов с циррозом печени: печёночный клиренс уменьшается в два раза, но количество образующегося периндоприлата не уменьшается, поэтому коррекции дозы не требуется.
Амлодипин
Амлодипин хорошо всасывается при приёме внутрь в терапевтических дозах и достигает Сmax в плазме крови через 6-12 ч. Абсолютная биодоступность составляет 64-80 %. Объём распределения - примерно 21 л/кг. Прием пищи не влияет на биодоступность амлодипина. Исследования in vitro показали, что примерно 97,5% циркулирующего амлодипина связано с белками плазмы крови.
Конечный Т1/2 из плазмы крови - 35-50 ч, что позволяет принимать препарат 1 раз в сутки.
Амлодипин метаболизируется в печени с образованием неактивных метаболитов. Примерно 60 % принятой дозы выводится почками, 10% - в неизмененном виде.
Пациенты пожилого возраста: время достижения Сmax (ТСmax) в плазме крови одинаково у пациентов пожилого возраста и молодых. Имеется тенденция к снижению клиренса амлодипина у пациентов пожилого возраста, что сопровождается увеличением площади под кривой «концентрация-время» (AUC). Рекомендуемый режим дозирования для пациентов пожилого возраста такой же, как для пациентов более молодого возраста, хотя увеличение дозы должно проводиться с осторожностью.
Побочные действия
Со стороны кровеносной и лимфатической системы:
очень редко: лейкопения/нейтропения, агранулоцитоз, панцитопения, тромбоцитопения, гемолитическая анемия у пациентов с врожденным дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, снижение концентрации гемоглобина и гематокрита.
Со стороны иммунной системы:
нечасто: крапивница.
Метаболические нарушения:
нечасто: увеличение массы тела, уменьшение массы тела;
очень редко: гипергликемия.
частота неизвестна: гипогликемия.
Со стороны нервной системы:
часто: сонливость, головокружение, головная боль, парестезии, вертиго;
нечасто: бессонница, лабильность настроения, нарушение сна, тремор, гипестезии;
очень редко: периферическая нейропатия, спутанность сознания.
Со стороны органов чувств:
часто: нарушения зрения, шум в ушах;
Со стороны сердечно-сосудистой системы:
часто: ощущение сердцебиения, «приливы» крови к коже лица, выраженное снижение АД;
нечасто: обморок;
редко: боль за грудиной;
очень редко: стенокардия, инфаркт миокарда, возможно, вследствие избыточного снижения АД у пациентов из группы высокого риска, аритмии (в том числе, брадикардия, желудочковая тахикардия и мерцательная аритмия), инсульт, возможно, вследствие избыточного снижения АД у пациентов из группы высокого риска, васкулит.
Со стороны дыхательной системы:
часто: одышка, кашель;
нечасто: ринит, бронхоспазм;
очень редко: эозинофильная пневмония.
Особенности продажи
рецептурные
Показания
Артериальная гипертензия и/или ишемическая болезнь сердца: стабильная стенокардия напряжения у пациентов, которым требуется терапия периндоприлом и амлодипином.
Противопоказания
Периндоприл
-повышенная чувствительность к периндоприлу или другим ингибиторам АПФ;
-ангионевротический отек (отек Квинке) в анамнезе (в том числе на фоне приема других ингибиторов АПФ);
-наследственный/идиопатический ангионевротический отек;
-возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
Амлодипин
-повышенная чувствительность к амлодипину или другим производным дигидропиридина;
-выраженная артериальная гипотензия (cистолическое АД менее 90 мм рт. ст.), шок, включая кардиогенный шок;
-обструкция выходного тракта левого желудочка (например, выраженный стеноз аорты);
-нестабильная стенокардия (за исключением стенокардии Принцметала);
-возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
- гемодинамически нестабильная сердечная недостаточность после острого инфаркта миокарда.
Дальнева®
-повышенная чувствительность к вспомогательным веществам, входящим в состав препарата;
-почечная недостаточность (клиренс креатинина
Лекарственное взаимодействие
Периндоприл
Одновременное применение не рекомендовано:
Калийсберегающие диуретики, препараты калия или содержащие калий заменители пищевой соли: несмотря на то, что содержание калия в сыворотке крови остается в пределах нормы, у некоторых пациентов при применении периндоприла может наблюдаться гиперкалиемия. Калийсберегающие диуретики (например, спиронолактон, триамтерен или амилорид), препараты калия или содержащие калий заменители пищевой соли могут привести к существенному повышению содержания калия в плазме крови, поэтому их применение одновременно с ингибиторами АПФ не рекомендовано. Если одновременная терапия необходима (в случае подтвержденной гипокалиемии), следует соблюдать осторожность и проводить регулярный контроль содержания калия в плазме крови и параметров ЭКГ.
Препараты лития: при одновременном применении препаратов лития и ингибиторов АПФ были зарегистрированы случаи обратимого повышения концентрации лития в сыворотке крови и связанные с этим токсические эфф
(6021)
Дозування
Всередину, по одній таблетці 1 раз на день, переважно вранці перед прийомом їжі. Доза препарату Дальнева® підбирається після раніше проведеного титрування доз окремих компонентів препарату: периндоприлу та амлодипіну у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та стабільною стенокардією. При необхідності, доза препарату Дальнева® може бути змінена, на підставі індивідуального підбору доз окремих компонентів: (амлодипін 5 мг + периндоприл 4 мг) АБО (амлодипін 10 мг + периндоприл 4 мг) АБО (амлодипін 5 мг + периндоприл 8 мг) ІЛІ (амлодипін 10 мг + периндоприл 8 мг). Максимальна добова доза: амлодипін 10 мг + периндоприл 8 мг. Порушення функції нирок Препарат Дальнева® може застосовуватися у пацієнтів з КК понад 60 мл/хв. Препарат Дальнева® протипоказаний до застосування у пацієнтів з КК менше 60 мл/хв. Таким пацієнтам рекомендується індивідуальний підбір доз периндоприлу та амлодипіну. Зміна концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелює зі ступенем вираженості ниркової недостатності. Печінкова недостатність Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату Дальнева® пацієнтами з печінковою недостатністю, оскільки відсутні рекомендації по дозуванню препарату у таких пацієнтів. Пацієнти літнього віку При застосуванні препарату Дальнева® у пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно. Діти і підлітки Препарат Дальнева® не слід призначати дітям і підліткам молодше 18 років, оскільки відсутні дані про ефективність і безпеку застосування периндоприлу та амлодипіну у цих груп пацієнтів як у монотерапії, так і у складі комбінованої терапіїr/>Лікарська форма
таблеткиСклад
амлодипіну бесилат 6,935 мг периндоприлу эрбумин А 21 мг, допоміжні: мкц, крохмаль прожелатированный, натрію крохмалю гліколят, натрію гідрокарбонат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеаратФармакологічна дія
Периндоприл
Периндоприл – інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). АПФ або кініназа II є экзопептидазой, що здійснює перетворення ангіотензину I у судинозвужувальний речовина - ангіотензин II, крім того АПФ руйнує брадикінін, облад��визначає судинорозширювальною дією, до неактивного гектапептида. Пригнічення активності АПФ приводить до зниження ангіотензину II, підвищення активності реніну в плазмі та зменшення секреції альдостерону. Оскільки АПФ також руйнує брадикінін, пригнічення АПФ призводить до підвищення активності калікреїн-кінінової системи.
Периндоприл діє через свого активного метаболіту, периндоприлата. Інші метаболіти не чинить інгібуючої дії на АПФ in vitro. Периндоприл виявляє терапевтичний ефект при будь ступеня артеріальної гіпертензії (АГ), знижуючи систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ) у положенні «лежачи» і «стоячи».
Зменшує загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), в результаті чого посилюється периферичний кровотік без змін частоти серцевих скорочень (ЧСС).
Нирковий кровотік, як правило, посилюється, у той час як швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) не змінюється.
Гіпотензивний ефект досягає свого максимуму через 4-6 год після однократног�� прийому периндоприлу внутрішньо і зберігається протягом 24 год. Гіпотензивну дію через 24 год після одноразового прийому внутрішньо становить близько 87-100% від максимального гіпотензивного ефекту.
Зниження АТ розвивається швидко. Терапевтичний ефект наступає менш ніж через 1 місяць від початку терапії і не супроводжується тахікардією.
Припинення терапії не призводить до розвитку синдрому «відміни».
Периндоприл виявляє судинорозширювальну дію, сприяє відновленню еластичності великих арт��теорій і структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Амлодипін
Похідне дигідропіридину – блокатор «повільних» кальцієвих каналів, чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (більшою мірою в гладком'язові клітини судин, ніж в кардіоміоцити).
Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних і периферичних артерій та артеріол: п��і стенокардії зменшує вираженість ішемії міокарда; розширюючи периферичні артеріоли, знижує ОПСС, зменшує постнавантаження на міокард, знижує потребу міокарда в кисні, розширює коронарні артерії та артеріоли в незмінених та ішемізованих зонах міокарда, збільшує надходження кисню в міокард (особливо при вазоспастичній стенокардії); запобігає спазм коронарних артерій (у т. ч. викликаний курінням). У пацієнтів зі стабільною стенокардію разова добова доза збільшує толерантність до фізичного навантаження, у��еличивает час до настання приступу стенокардії і «ішемічної» депресії сегмента ST на ЕКГ, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Надає тривалий дозозалежний антигіпертензивний ефект. Гіпотензивна дія зумовлена прямим вазодилатирующим впливом на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 год (в положенні хворого «лежачи» і «стоячи»). Ортостатична гіпотензія при призначенийіі амлодипіну зустрічається досить рідко. Не викликає зниження фракції викиду лівого шлуночка.
Зменшує ступінь гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не чинить впливу на скоротність і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, підвищує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичний дією. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не надає будь-якого несприятливого впливу на обмін віщо��тб і концентрацію ліпідів плазми крові і може застосовуватися при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Значуще зниження артеріального тиску спостерігається через 6-10 год, тривалість ефекту - 24 год.Фармакокінетика
Величина абсорбції амлодипіну та периндоприлу при застосуванні препарату Дальнева® суттєво не відрізняється від такої при застосуванні монопрепаратів.
Периндоприл
Після прийому всередину периндоприл швидко всмоктується і досягає максимальної концентрації в плазмі крові протягом 1 ч. Пе��іод напіввиведення (Т1/2) периндоприлу з плазми крові становить, приблизно, 1 ч.
Периндоприл не володіє фармакологічною активністю, є проліками. Приблизно 27 % від загальної кількості прийнятого внутрішньо периндоприлу потрапляє у кровотік у вигляді активного метаболіту – периндоприлата. Крім периндоприлата утворюються ще 5 метаболітів, які не володіють фармакологічною активністю. Максимальна концентрація периндоприлата (Смах) у плазмі крові досягається через 3-4 год після прийому всередину.
Прийом їжі зменшує біодоступність периндоприлу, тому препарат слід приймати 1 раз на добу, вранці, перед прийомом їжі.
Існує лінійна залежність концентрації периндоприлу в плазмі крові від величини його дози.
Об'єм розподілу вільного периндоприлата становить приблизно 0,2 л/кг Зв'язок периндоприлата з білками плазми крові (в основному, з АПФ) становить 20 %, і залежить від його концентрації. Периндоприлат виводиться нирками, Т1/2 незв'язаної фракції становить приблизно 17 годин, тому рівноважна концентрація досягається протягом 4-х днів після прийому всередину.
Виведення периндоприлата сповільнено у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів із серцевою та нирковою недостатністю, тому спостереження за такими пацієнтами повинен включати в себе регулярний контроль концентрації креатиніну та калію в плазмі крові.
Діалізний кліренс периндоприлата дорівнює 70 мл/хв.
Фармакокінетика периндоприлу змінена у пацієнтів з цирозом печінки: печінковий кліренс зменшується вдвічі, але кількість образующегося периндоприлата не зменшується, тому коригування дози не потрібно.
Амлодипін
Амлодипін добре всмоктується при прийомі внутрішньо в терапевтичних дозах і досягає Смах в плазмі крові через 6-12 год. Абсолютна біодоступність становить 64-80 %. Об'єм розподілу - приблизно 21 л/кг Прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв'язано з білками плазми крові.
Кінцевий T1/2 з плазми крові - 35-50 год, що дозволяє приймати препарат 1 раз на добу.
Амлодипін метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Приблизно 60 % прийнятої дози виводиться нирками, 10% - у незміненому вигляді.
Пацієнти літнього віку: час досягнення Смах (ТСмах) в плазмі крові однаково у пацієнтів літнього віку і молодих. Є тенденція до зниження кліренсу амлодипіну у пацієнтів похилого віку, що супроводжується збільшенням площі під кривою «концентрація-час» (AUC). Рекомендований режим дозування для пацієнтів літнього віку такий ж, як для пацієнтів більш молодого віку, хоча збільшення дози повинно проводитися з обережністю.Побічні дії
З боку кровоносної та лімфатичної системи:
дуже рідко: лейкопенія/нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія у пацієнтів з вродженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту.
З боку імунної системи:
нечасто: кропив'янка.
Метаболічні порушення:
>
нечасто: збільшення маси тіла, зменшення маси тіла;
дуже рідко: гіперглікемія.
частота невідома: гіпоглікемія.
З боку нервової системи:
часто: сонливість, запаморочення, головний біль, парестезії, вертиго;
нечасто: безсоння, лабільність настрою, порушення сну, тремор, гіпестезії;
дуже рідко: периферична нейропатія, сплутаність свідомості.
З боку органів чуття:
часто: порушення зору, ��розум у вухах;
З боку серцево-судинної системи:
часто: відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя, виражене зниження артеріального тиску;
нечасто: запаморочення;
рідко: біль за грудиною;
дуже рідко: стенокардія, інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження АТ у пацієнтів з групи високого ризику, аритмії (у тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія та миготлива аритмія), інсульт, можливо, внаслідок надмірного зниження АТ у пацієнтів з групи вис��кого ризику, васкуліт.
З боку дихальної системи:
часто: задишка, кашель;
нечасто: риніт, бронхоспазм;
дуже рідко: еозинофільна пневмонія.Особливості продажу
рецептурніСвідчення
Артеріальна гіпертензія та/або ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги у пацієнтів, яким потрібна терапія периндоприлом та амлодипіном.Протипоказання
Периндоприл
-підвищена чутливість до периндоприлу або до інших інгібіторів АПФ;r />
-ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) в анамнезі (у тому числі на тлі прийому інших інгібіторів АПФ);
-спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
-вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
Амлодипін
-підвищена чутливість до амлодипіну або інших похідних дигідропіридину;
-виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст.), шок, включаючи кардіогенний шок;
-обструкція ви��одного тракту лівого шлуночка (наприклад, виражений стеноз аорти);
-нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметала);
-вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
- гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.
Дальнева®
-підвищена чутливість до допоміжних речовин, що входять до складу препарату;
-ниркова недостатність (кліренс креатинінуЛіках��ве взаємодія
Периндоприл
Одночасне застосування не рекомендовано:
Калійзберігаючі діуретики, препарати калію або містять калій замінники харчової солі: незважаючи на те, що вміст калію в сироватці крові залишається в межах норми, у деяких пацієнтів при застосуванні периндоприлу може спостерігатися гіперкаліємія. Калійзберігаючі діуретики (наприклад, спіронолактон, триамтерен або амілорид), препарати калію або містять калій замінники харчової солі можуть призвести до істотного по��ышению вмісту калію в плазмі крові, тому їх застосування одночасно з інгібіторами АПФ не рекомендовано. Якщо одночасна терапія необхідна (у разі підтвердженої гіпокаліємії), слід дотримуватися обережності і проводити регулярний контроль вмісту калію в плазмі крові та параметри ЕКГ.
Препарати літію: при одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ були зареєстровані випадки оборотного підвищення концентрації літію в сироватці крові і пов'язані з цим токсичні червон