Дозировка
Раствор предназначен только для в/в введения. Следует избегать в/а введения раствора препарата или его попадания в окружающие ткани. Препарат должен вводить только специалист. Перед введением необходимо осмотреть раствор на предмет отсутствия посторонних примесей или изменения окраски. Следует использовать иглы в комплекте со шприц-тюбиками. Шприц-тюбик предназначен только для однократного введения. Препарат вводят в дозе 3 мг в/в болюсно (в течение 15-30 сек) 1 раз в 3 мес. Дополнительно следует рекомендовать препараты кальция и витамин D. В случае пропуска плановой инъекции, необходимо провести инъекцию сразу, как только появится возможность. Далее введение препарата продолжить через каждые 3 мес после последнего введения. Нельзя назначать препарат чаще 1 раза в 3 месяца. Во время лечения следует контролировать функцию почек, содержание сывороточного кальция, фосфора и магния. При нарушении функции печени коррекция дозы не требуется. При слабом и умеренно выраженном нарушении функции почек (КК >30 мл/мин) коррекция дозы не требуется. При КК < 30 мл/мин решение о назначении Бонвивы следует принимать на основании индивидуальной оценки соотношения риска и пользы терапии для конкретного пациента. Пациентам пожилого возраста коррекция дозы не требуется.
Передозировка
возможны при приеме внутрь - диспепсия, изжога, эзофагит, гастрит, язва, гипокальциемия; при в/в введении - гипокальциемия, гипофосфатемия, гипомагнемия
Лекарственная форма
Раствор для в/в введения прозрачный, бесцветный.
Состав
ибандроната натрия моногидрат1.125 мг
что соответствует содержанию ибандроновой кислоты 1мг
Вспомогательные вещества: натрия хлорид, натрия ацетата тригидрат, уксусная кислота ледяная, вода д/и
Фармакологическое действие
Ингибитор костной резорбции и активности остеокластов, высокоактивный азотсодержащий бисфосфонат.
Ибандроновая кислота in vivo предотвращает костную деструкцию, вызванную блокадой функции половых желез, ретиноидами, опухолями и экстрактами опухолей.
Не нарушает минерализацию костей при назначении в дозах, более чем в 5000 раз превышающих дозы для лечения остеопороза.
Не влияет на процесс пополнения пула остеокластов. Селективное действие ибандроновой кислоты на костную ткань обусловлено ее высоким сродством к гидроксиапатиту, составляющему минеральный матрикс кости.
Ибандроновая кислота дозозависимо тормозит костную резорбцию и не оказывает прямого влияния на формирование костной ткани. У женщин в менопаузе снижает увеличенную скорость обновления костной ткани до уровня репродуктивного возраста, что приводит к общему прогрессирующему увеличению костной массы, снижению показателей расщепления костного коллагена (концентрации деоксипиридинолина и перекрестно сшитых С- и N-телопептидов коллагена I типа) в моче и сыворотке крови, частоты переломов и увеличению минеральной плотности кости (МПК).
Высокая активность и терапевтический диапазон предоставляют возможность гибкого режима дозирования и интермиттирующего назначения препарата с длительным периодом без лечения в сравнительно низких дозах.
Минеральная плотность кости (МПК)
Прием препарата Бонвива в дозе 150 мг 1 раз в месяц в течение года увеличивает среднюю МПК поясничных позвонков, бедра, шейки бедра и вертела на 4.9%, 3.1%, 2.2% и 4.6%. Независимо от продолжительности менопаузы и от степени исходной потери массы костей, применение препарата Бонвива приводит к достоверно более выраженному изменению МПК, чем плацебо. Эффект от лечения в течение года, определяемый как увеличение МПК, наблюдается у 83.9% пациентов.
В/в введение препарата Бонвива 3 мг 1 раз в 3 месяца в течение года увеличивает среднюю МПК бедра, шейки бедра, вертела на 2.4%, 2.3%, 3.8%, соответственно. Независимо от продолжительности менопаузы и от исходной потери массы костей, применение препарата Бонвива приводит к достоверно более выраженному изменению МПК, чем плацебо. Эффект от лечения в течение года, определяемый как увеличение МПК, наблюдается у 92.1% пациентов.
Биохимические маркеры костной резорбции
Снижение сывороточной концентрации С-концевого пептида проколлагена I типа (СТХ) на 28% отмечено уже через 24 ч после первого приема Бонвивы в дозе 150 мг, максимальное снижение составляет 68% через 6 дней. После третьего и четвертого приема препарата Бонвива в дозе 150 мг максимальное снижение сывороточного СТХ на 74% отмечено через 6 Через 28 дней после приема четвертой дозы отмечено снижение супрессии биохимических маркеров костной резорбции до 56%.
Клинически значимое снижение сывороточного СТХ по сравнению с исходным значением получено через 3, 6 и 12 месяцев терапии. Через год терапии препаратом Бонвива при приеме внутрь в дозе 150 мг снижение составляет 76%, при в/в инфузии в дозе 3 мг - 58.6%. Снижение СТХ более 50% по сравнению с исходным значением отмечено у 83.5% пациенток, получавших препарат Бонвива в дозе 150 мг 1 раз в 28 дней.
Клинически значимое снижение сывороточного С-концевого пептида проколлагена I типа (СТХ) получено через 3, 6 и 12 месяцев терапии. Через год терапии препаратом Бонвива 3 мг в/в снижение СТХ составляет 58.6% по сравнению с исходным значением.
Фармакокинетика
Не выявлено прямой зависимости эффективности ибандроновой кислоты от концентрации вещества в плазме крови.
Концентрация в плазме крови дозозависимо увеличивается при увеличении дозы от 500 мкг до 6 мг.
Всасывание
После приема внутрь ибандроновая кислота быстро всасывается из верхних отделов ЖКТ. Концентрация в плазме крови дозозависимо увеличивается при увеличении дозы до 50 мг и значительно больше - при дальнейшем повышении дозы. Тmax составляет 0.5-2 ч (медиана - 1 ч) после приема натощак, абсолютная биодоступность 0.6%. Одновременный прием пищи или напитков (кроме чистой воды) снижает биодоступность ибандроновой кислоты на 90%. При приеме ибандроновой кислоты за 60 мин до еды значимого снижения биодоступности не наблюдается. Прием пищи или жидкости менее чем через 60 мин после ибандроновой кислоты снижает ее биодоступность и вызываемое увеличение МПК.
Распределение
После попадания в системный кровоток ибандроновая кислота быстро связывается в костной ткани или выводится с мочой. 40-50% от количества препарата, циркулирующего в крови, хорошо проникает в костную ткань и накапливается в ней. Кажущийся конечный Vd составляет 90 л. Связывание с белками плазмы - 85-87%.
Метаболизм
Данных о том, что ибандроновая кислота метаболизируется нет.
Ибандронат не ингибирует ферменты 1А2, 2А6, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 и 3А4 системы цитохрома Р450.
Выведение
40-50% всосавшейся в кровоток перорально принятой дозы связывается в костях, а остальная часть выводится в неизмененном виде с мочой. Невсосавшийся препарат выводится в неизмененном виде с калом.
После в/в введения 40-50% дозы связывается в костях, остальная часть выводится в неизмененном виде с мочой.
Терминальный Т1/2 10-72 ч. Концентрация препарата в крови снижается быстро и составляет 10% от максимальной через 8 ч после перорального приема и через 3 ч после в/в введения.
Общий клиренс ибандроновой кислоты 84-160 мл/мин. Почечный клиренс (60 мл/мин у здоровых женщин в менопаузе) составляет 50-60% общего клиренса и зависит от КК. Разница между общим и почечным клиренсом отражает захват вещества в костной ткани.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетика ибандроновой кислоты не зависит от пола.
Не выявлено клинически значимых межрасовых различий распределения ибандроновой кислоты у лиц южно-европейской и азиатской расы. Относительно негроидной расы данных недостаточно.
У пациентов с нарушением функции почек почечный клиренс ибандроновой кислоты линейно зависит от КК. При нарушениях функции почек легкой или средней степени тяжести (КК ?30 мл/мин) коррекции дозы не требуется. У пациентов с тяжелым нарушением функции почек (КК <30 мл/мин), получавших препарат внутрь в дозе 10 мг в течение 21 дня, концентрация ибандроновой кислоты в плазме крови в 2-3 раза выше, чем у людей с нормальной функцией почек (общий клиренс 129 мл/мин). При тяжелом нарушении функции почек общий клиренс ибандроновой кислоты снижается до 44 мл/мин.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диспепсия (тошнота, рвота, боли в животе, дисфагия, метеоризм), диарея, запор, эзофагит, язва или стриктура пищевода, гастроэзофагеальный рефлюкс, гастрит, гастроэнтерит, дуоденит.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, бессонница, депрессия.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгия, артралгия, мышечная скованность, мышечный спазм; очень редко - остеонекроз челюсти.
Со стороны мочевыделительной системы: при в/в введении - цистит, инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны дыхательной системы: при в/в введении - инфекции верхних дыхательный путей, бронхит.
Дерматологические реакции: сыпь.
Аллергические реакции: ангионевротический отек, крапивница.
Прочие: гриппоподобный синдром; при в/в введении - реакции в месте введения, флебит, тромбофлебит, артериальная гипертензия, гиперхолестеринемия, увеит, склерит.
Бонвива, как и другие бисфосфонаты, при в/в введении может вызывать кратковременное понижение уровня кальция в сыворотке крови.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Остеопороз может быть подтвержден при выявлении низкой МПК (Т индекс < -2.0 SD [Standard deviation - стандартное отклонение]) и перелома (в т.ч. в анамнезе) или низкой минеральной плотности костной ткани (Т индекс <-2.5 SD) при отсутствии подтвержденного перелома.
До начала применения препарата Бонвива следует скорригировать гипокальциемию и другие нарушения метаболизма костной ткани и электролитного баланса. Пациентам следует употреблять достаточное количество кальция и витамина D.
Если пациент получает с пищей недостаточно кальция и витамина D, то следует дополнительно принимать их в виде пищевых добавок.
Побочное действие препарата обычно слабо или умеренно выражено. Преходящий гриппоподобный синдром отмечается после приема первой дозы и разрешается самостоятельно без коррекции терапии. Не отмечено увеличения частоты нежелательных эффектов со стороны верхних отделов ЖКТ у пациентов с заболеваниями ЖКТ (включая пептическую язву без кровотечения и госпитализации, диспепсию или гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь).
Применение пероральных бисфосфонатов часто сопровождается нарушением глотания, эзофагитом и образованием язв пищевода и желудка, поэтому необходимо уделять особое внимание выполнению рекомендаций по приему препарата (положение сидя или стоя в течение 60 мин после приема).
При появлении симптомов возможного поражения пищевода (появление или усиление нарушения глотания, боль при глотании, боль за грудиной, изжога) пациент должен прекратить прием препарата Бонвива и обратиться к врачу.
Перед каждой инъекцией следует определять содержание сывороточного креатинина.
Следует тщательно контролировать состояние пациентов с сопутствующими заболеваниями, при которых возможно ухудшение функции почек, и пациентов, получающие препараты с нефротоксическим действием.
При назначении других бисфосфонатов редко отмечался остеонекроз челюсти. Большинство случаев зарегистрировано у онкологических пациентов во время стоматологических процедур, несколько случаев - у пациентов с постменопаузным остеопорозом или другими заболеваниями. Факторы риска развития остеонекроза челюсти включают установленный диагноз рака, сопутствующую терапию (химиотерапия, лучевая терапия, ГКС) и другие нарушения (анемия, коагулопатия, инфекция, заболевание десен в анамнезе). Большинство случаев отмечено при в/в назначении бисфосфонатов, но отдельные случаи наблюдались у пациентов, получавших препараты внутрь.
Хирургическое стоматологическое вмешательство на фоне терапии бисфосфонатами может усилить проявления остеонекроза челюсти. Неизвестно, снижает ли риск возникновения остеонекроза отмена бисфосфонатов. Решение о проведении лечения следует принимать для каждого пациента индивидуально после оценки соотношения риск/польза.
Опыт постмаркетингового применения препарата Бонвива ограничен.
Использование в педиатрии
Безопасность и эффективность у детей и подростков до 18 лет не установлены.
Показания
постменопаузный остеопороз с целью предупреждения переломов.
Противопоказания
— гипокальциемия;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при тяжелых нарушениях функции почек (креатинин сыворотки крови > 2.3 мг/дл или КК<30 мл/мин).
Лекарственное взаимодействие
Продукты, содержащие кальций и другие поливалентные катионы (например, алюминий, магний, железо), в т.ч. молоко и твердая пища, могут нарушать всасывание препарата, их следует употреблять не ранее чем через 60 мин после приема внутрь препарата Бонвива.
Пищевые добавки с кальцием, антациды и лекарства, содержащие поливалентные катионы (например, алюминий, магний, железо) могут нарушать всасывание ибандроновой кислоты, поэтому их следует принимать не раньше чем через 60 мин после приема внутрь препарата Бонвива.
Бисфосфонаты и НПВС могут вызывать раздражение слизистой оболочки ЖКТ. Следует проявлять особую осторожность при применении НПВС одновременно с препаратом Бонвива. При одновременном применении ацетилсалициловой кислоты или НПВС и препарата Бонвива в течение 1 года частота побочных эффектов со стороны верхних отделов ЖКТ была одинаковой.
Ранитидин при в/в введении увеличивает биодоступность ибандроновой кислоты на 20%.
(2169)
Дозування
Розчин призначений тільки для в/в введення. Слід уникати в/а введення розчину препарату або його попадання в навколишні тканини. Препарат повинен вводити тільки фахівець. Перед введенням розчин необхідно оглянути на предмет відсутності сторонніх домішок або зміни забарвлення. Слід використовувати голки в комплекті зі шприц-тюбиками. Шприц-тюбик призначений тільки для одноразового введення. Препарат вводять у дозі 3 мг в/в болюсно (протягом 15-30 сек) 1 раз в 3 міс. Додатково слід рекомендувати препарати кал��ція і вітамін D. У разі пропуску планової ін'єкції, необхідно провести ін'єкцію одразу, як тільки з'явиться можливість. Далі введення препарату продовжити через кожні 3 міс після останнього введення. Не можна призначати препарат частіше 1 разу в 3 місяці. Під час лікування слід контролювати функцію нирок, вміст сироваткового кальцію, фосфору і магнію. При порушенні функції печінки корекція дози не потрібна. При слабкому і помірно вираженому порушенні функції нирок (КК >30 мл/хв) корекція дози не потрібна. При КК < 30 мл/хв р��шення про призначення Бонвивы слід приймати на підставі індивідуальної оцінки співвідношення ризику і користі терапії для конкретного пацієнта. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.Передозування
можливі при прийомі всередину - диспепсія, печія, езофагіт, гастрит, виразка, гіпокальціємія; при в/в введенні - гіпокальціємія, гіпофосфатемія, гипомагнемия
Лікарська форма
Розчин для в/у введення прозорий, безбарвний.Склад
ибандроната натрію моногидрат1.125 мг
що відповідає змісту ибандронової кислоти 1мг
Допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію ацетату тригідрат, оцтова кислота льодяна, вода д/іФармакологічна дія
Інгібітор кісткової резорбції та активності остеокластів, високоактивний азотсодержащий бисфосфонат.
Ибандроновая кислота in vivo запобігає кісткову деструкцію, викликану блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинами і екстрактами пухлин.
Не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, що більш ніж у 5000 разів перевищують дози для лікування остеопорозу.>
Не впливає на процес поповнення пулу остеокластів. Селективну дію ибандроновой кислоти на кісткову тканину обумовлена її високою спорідненістю до гидроксиапатиту, що становить мінеральний матрикс кістки.
Ибандроновая кислота дозозалежно гальмує кісткову резорбцію та не має прямого впливу на формування кісткової тканини. У жінок в менопаузі знижує збільшену швидкість оновлення кісткової тканини до рівня репродуктивного віку, що призводить до загального прогресуючого збільшення кісткової маси, зниження показників розщеплення кісткового колагену (концентрації деоксипиридинолина і перехресно зшитих С - і N-телопептидов колагену I типу) в сечі і сироватці крові, частоти переломів і збільшенню мінеральної щільності кістки (МЩК).
Висока активність і терапевтичний діапазон надають можливість гнучкого режиму дозування і інтермітуючого призначення препарату з тривалим періодом без лікування в порівняно низьких дозах.
Мінеральна щільність кістки (МПК)
Прийом препарату Бонвива в дозі 150 мг 1 раз на місяць протягом року увеличивает середню МПК поперекових хребців, стегна, шийки стегна і крутила на 4.9%, 3.1%, 2.2% і 4.6%. Незалежно від тривалості менопаузи і від ступеня вихідної втрати маси кісток, застосування препарату Бонвива призводить до достовірно більш вираженого зміни МПК, ніж плацебо. Ефект від лікування протягом року, який визначається як збільшення МПК, спостерігається у 83.9% пацієнтів.
В/В введення препарату Бонвива 3 мг 1 раз у 3 місяці протягом року збільшує середню МЩК стегна, шийки стегна, крутила на 2.4%, 2.3%, 3.8%, відповідно. Незалежно від продовж��ельности менопаузи і від вихідної втрати маси кісток, застосування препарату Бонвива призводить до достовірно більш вираженого зміни МПК, ніж плацебо. Ефект від лікування протягом року, який визначається як збільшення МПК, спостерігається у 92.1% пацієнтів.
Біохімічні маркери кісткової резорбції
Зниження сироваткової концентрації С-кінцевого пептиду проколагену I типу (СТХ) на 28% відзначено вже через 24 год після першого прийому Бонвивы в дозі 150 мг, максимальне зниження становить 68% через 6 днів. Після третього і четвертого прийому препараата Бонвива в дозі 150 мг максимальне зниження сироваткового СТХ на 74% відмічено через 6 Через 28 днів після прийому четвертої дози відзначено зниження супресії біохімічних маркерів кісткової резорбції до 56%.
Клінічно значуще зниження сироваткового СТХ порівняно з вихідним значенням отримано через 3, 6 і 12 місяців терапії. Через рік терапії препаратом Бонвива при прийомі внутрішньо у дозі 150 мг зниження становить 76%, при в/в інфузії в дозі 3 мг - 58.6%. Зниження СТХ більше 50% порівняно з вихідним значенням зазначено у 83.5% пацієнток, які отримували препарат Бонвива в дозі 150 мг 1 раз у 28 днів.
Клінічно значуще зниження сироваткового С-кінцевого пептиду проколагену I типу (СТХ) отримано через 3, 6 і 12 місяців терапії. Через рік терапії препаратом Бонвива 3 мг в/в зниження СТХ становить 58.6% у порівнянні з вихідним значенням.Фармакокінетика
Не виявлено прямої залежності ефективності ибандроновой кислоти від концентрації речовини в плазмі крові.
Концентрація в плазмі крові дозозалежно збільшується при збільшенні дози від 500 мкг до 6 мг.
Всмоктування
По��ле прийому всередину ибандроновая кислота швидко всмоктується з верхніх відділів ШКТ. Концентрація в плазмі крові дозозалежно збільшується при збільшенні дози до 50 мг і значно більше - при подальшому підвищенні дози. Тмах становить 0.5-2 год (медіана - 1 год) після прийому натщесерце, абсолютна біодоступність 0.6%. Одночасний прийом їжі або напоїв (окрім чистої води) знижує біодоступність ибандроновой кислоти на 90%. При прийомі ибандроновой кислоти за 60 хв до їди значущого зниження біодоступності не спостерігається. Прийом їжі або рідини менше че�� через 60 хв після ибандроновой кислоти знижує її біодоступність і викликається збільшення МПК.
Розподіл
Після попадання в системний кровотік ибандроновая кислота швидко зв'язується в кістковій тканині або виводиться з сечею. 40-50% від кількості препарату, що циркулює у крові, добре проникає у кісткову тканину і накопичується в ній. Уявний кінцевий Vd складає 90 л. Зв'язування з білками плазми - 85-87%.
Метаболізм
Даних про те, що ибандроновая кислота метаболізується немає.
Ибандронат не інгібує ферменты 1А2, 2А6, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 3А4 системи цитохрому Р450.
Виведення
40-50% всосавшейся в кровотік перорально прийнятої дози зв'язується в кістках, а решта виводиться в незміненому вигляді з сечею. Невсосавшийся препарат виводиться в незміненому вигляді з калом.
Після в/в введення 40-50% дози зв'язується в кістках, інша частина виводиться в незміненому вигляді з сечею.
Термінальний T1/2 10-72 ч. Концентрація препарату в крові швидко знижується і становить 10% від максимальної через 8 год після перорального прийому і через 3 год после в/в введення.
Загальний кліренс ибандроновой кислоти 84-160 мл/хв. Нирковий кліренс (близько 60 мл/хв у здорових жінок у менопаузі) складає 50-60% загального кліренсу і залежить від КК. Різниця між загальним і нирковим кліренсом відображає захоплення речовини кісткової тканини.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетика ибандроновой кислоти не залежить від статі.
Не виявлено клінічно значущих міжрасових відмінностей розподілу ибандроновой кислоти у осіб південно-європейської та азійської раси. Щодо негроїдної раси данных недостатньо.
У пацієнтів з порушенням функції нирок нирковий кліренс ибандроновой кислоти лінійно залежить від КК. При порушеннях функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості (КК ?30 мл/хв) коригування дози не потрібно. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК <30 мл/хв), які отримували препарат внутрішньо у дозі 10 мг протягом 21 дня, концентрація ибандроновой кислоти в плазмі крові в 2-3 рази вище, ніж у людей з нормальною функцією нирок (загальний кліренс 129 мл/хв). При тяжкому порушенні функції нирок загальний кліренс ибандроновой ��ислоты знижується до 44 мл/хв.Побічні дії
З боку травної системи: диспепсія (нудота, блювота, болі в животі, дисфагія, метеоризм), діарея, запор, езофагіт, виразка або стриктура стравоходу, гастроезофагеальний рефлюкс, гастрит, гастроентерит, дуоденіт.
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, безсоння, депресія.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія, м'язова скутість, м'язовий спазм; дуже рідко - остеонекроз щелепи.
З боку сечовидільної системи: при в/в введенні - цистіт, інфекції сечовивідних шляхів.
З боку дихальної системи: при в/в введенні - інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт.
Дерматологічні реакції: висип.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
Інші: грипоподібний синдром; при в/в введенні - реакції в місці введення, флебіт, тромбофлебіт, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, увеїт, склерит.
Бонвива, як і інші бісфосфонати, при в/в введенні може спричиняти короткочасне зниження рівня кальцію в сироватці крові.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Остеопороз може бути підтверджений при виявленні низької МПК (Т індекс < -2.0 SD [Standard deviation - стандартне відхилення]) та перелому (у т. ч. в анамнезі) або низької мінеральної щільності кісткової тканини (Т індекс <-2.5 SD) при відсутності підтвердженого перелому.
До початку застосування препарату Бонвива слід скорегувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Пацієнтам слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну D.
Якщо пацієнт отримує з їжею недостатньо кальцію і вітаміну D, то слід додатково приймати їх у вигляді харчових добавок.
Побічна дія препарату зазвичай слабко або помірно виражене. Минущий грипоподібний синдром спостерігається після прийому першої дози і дозволяється самостійно без корекції терапії. Не відзначено збільшення частоти небажаних ефектів з боку верхніх відділів ШКТ у пацієнтів із захворюваннями ШКТ (включаючи пептическую виразку без кровотечі та госпіталізації, диспепсію або гастроэзофагеаль��шу рефлюксну хворобу).
Застосування пероральних бісфосфонатів часто супроводжується порушенням ковтання, езофагітом і утворенням виразок стравоходу і шлунка, тому необхідно приділяти особливу увагу виконанню рекомендацій по прийому препарату (положення сидячи або стоячи протягом 60 хв після прийому).
При появі симптомів можливого ураження стравоходу (поява або посилення порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудиною, печія) пацієнт повинен припинити прийом препарату Бонвива і звернутися до лікаря.
Перед доаждой ін'єкцією слід визначати вміст сироваткового креатиніну.
Слід ретельно контролювати стан пацієнтів з супутніми захворюваннями, при яких можливе погіршення функції нирок, та у пацієнтів, які отримують препарати з нефротоксичною дією.
При призначенні інших бісфосфонатів рідко відзначався остеонекроз щелепи. Більшість випадків зареєстровано у онкологічних пацієнтів під час стоматологічних процедур, кілька випадків - у пацієнтів з постменопаузным остеопорозом чи іншими заболеваниями. Фактори ризику розвитку остеонекроза щелепи включають встановлений діагноз раку, супутню терапію (хіміотерапія, променева терапія ГКС) та інші порушення (анемія, коагулопатія, інфекції, захворювання ясен в анамнезі). Більшість випадків відмічено при в/в призначенні бісфосфонатів, але окремі випадки спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарати всередину.
Хірургічне стоматологічне втручання на фоні терапії бисфосфонатами може посилити прояви остеонекроза щелепи. Невідомо, знижує ризик виниквиникнення остеонекроза скасування бісфосфонатів. Рішення про проведення лікування слід приймати для кожного пацієнта індивідуально після оцінки співвідношення ризик/користь.
Досвід постмаркетингового застосування препарату Бонвива обмежений.
Використання в педіатрії
Безпека і ефективність у дітей та підлітків до 18 років не встановлені.Свідчення
постменопаузный остеопороз, з метою попередження переломів.Протипоказання
— гіпокальціємія;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при тяжких порушеннях функції нирок (креатинін сироватки крові > 2.3 мг/дл або КК<30 мл/хв).Лікарська взаємодія
Продукти, що містять кальцій та інші полівалентні катіони (наприклад, алюміній, магній, залізо), в т. ч. молоко і тверда їжа, можуть порушувати всмоктування препарату, їх слід вживати не раніше ніж через 60 хв після прийому внутрішньо препарату Бонвива.
Харчові добавки з кальцієм, антациди і ліки, що містять полівалентні катіони (наприклад, алюміній, магній, железо) можуть порушувати всмоктування ибандроновой кислоти, тому їх слід приймати не раніше ніж через 60 хв після прийому внутрішньо препарату Бонвива.
Бісфосфонати і НПЗЗ можуть викликати подразнення слизової оболонки ШКТ. Слід виявляти особливу обережність при застосуванні НПЗЗ одночасно з препаратом Бонвива. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або НПЗЗ та препарату Бонвива протягом 1 року частота побічних ефектів з боку верхніх відділів ШКТ була однаковою.
Ранітидин при в/в введенні збільшує биодоступность ибандроновой кислоти на 20%.
