Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Бисопролол-тева 0,005 n30 табл п/о (Бисопролол-тева 0,005 n30 табл п/о)

508 грн
0 грн
Рейтинг: 52 (4.5) 5
Артикул: 6941
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат Бисопролол -Тева принимают внутрь, утром натощак, 1 раз в сутки с небольшим количеством жидкости, утром до завтрака, во время или после него. Таблетки не следует разжевывать или растирать в порошок. Во всех случаях режим приема и дозу подбирает врач каждому пациенту индивидуально, в частности, учитывая ЧСС и состояние пациента. При артериальной гипертензии и ишемической болезни сердца препарат назначают по 5 мг 1 раз в сутки. При необходимости дозу увеличивают до 10 мг 1 раз в сутки. При лечении артериальной гипертензии и стенокардии максимальная суточная доза составляет 20 мг 1 раз/сут. Для пациентов с выраженными нарушениями функции почек (КК менее 20 мл/мин.) или с выраженными нарушениями функции печени максимальная суточная доза составляет - 10 мг 1 раз в сутки. Увеличение дозы у таких пациентов необходимо проводить с особой осторожностью. Коррекции дозы у пожилых пациентов не требуется.

Лекарственная форма

таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

бисопролола фумарат 5,00мг;

вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, маннитол, натрия кроскармеллоза, магния стеарат;

оболочка: гипромеллоза, титана диоксид, макрогол-6000.

Фармакологическое действие

Бисопролол - селективный бета 1-адреноблокатор, без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Как и для других бета1-адреноблокаторов, механизм действия при артериальной гипертензии неясен. Вместе с тем, известно, что бисопролол снижает активность ренина в плазме крови, уменьшает потребность миокарда в кислороде, урежает частоту сердечных сокращений (ЧСС). Оказывает гипотензивное, антиаритмическое и антиангинальное действие.



Блокируя в невысоких дозах бета 1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование циклического аденозинмонофосфата (цАМФ) из аденозинтрифосфата (АТФ), снижает внутриклеточный ток ионов кальция, угнетает все функции сердца, снижает атриовентрикулярную (AV) проводимость и возбудимость. При превышении терапевтической дозы оказывает бета2-адреноблокирующее действие. Общее периферическое сосудистое сопротивление в начале применения препарата, в первые 24 ч, увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности альфа-адренорецепторов и устранения стимуляции бета2-адренорецепторов), через 1-3 суток возвращается к исходному значению, а при длительном применении - снижается.



Антигипертензивный эффект связан с уменьшением минутного объема крови, симпатической стимуляции периферических сосудов, снижением активности симпатоадреналовой системы (САС) (имеет большое значение для пациентов с исходной гиперсекрецией ренина), восстановлением чувствительности в ответ на снижение артериального давления (АД) и влиянием на центральную нервную систему (ЦНС). При артериальной гипертензии эффект развивается через 2-5 дней, стабильное действие отмечается через 1-2 месяца.



Антиангинальный эффект обусловлен уменьшением потребности миокарда в кислороде в результате снижения сократимости и других функций миокарда, удлинением диастолы, улучшением перфузии миокарда. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышаться потребность в кислороде, особенно у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН).

При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие бета2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки) и на углеводный обмен; не вызывает задержки ионов натрия в организме; выраженность атерогенного действия не отличается от действия пропранолола.

Фармакокинетика

Бисопролол почти полностью всасывается в желудочно-кишечном тракте, прием пищи не влияет на абсорбцию. Эффект «первого прохождения» через печень незначителен, что приводит к высокой биодоступности (90%).

Бисопролол метаболизируется по окислительному пути без последующей конъюгации. Все метаболиты обладают сильной полярностью и выводятся почками. Основные метаболиты, обнаруживаемые в плазме крови и моче, не проявляют фармакологической активности. Данные, полученные в результате экспериментов с микросомами печени человека in vitro, показывают, что бисопролол метаболизируется в первую очередь с помощью изофермента CYP3A4 (около 95%), а изофермент

CYP2D6 играет лишь небольшую роль.

Связь с белками плазмы крови около 30%. Объём распределения - 3,5 л/кг. Общий клиренс - приблизительно 15 л/ч. Максимальная концентрация в плазме крови определяется через 2-3 часа. Проницаемость через гематоэнцефалический барьер и плацентарный барьер - низкая.



Период полувыведения из плазмы крови (10-12 часов) обеспечивает эффективность в течение 24 часов после приема однократной ежедневной дозы.



Бисопролол выводится из организма двумя путями, 50% дозы метаболизируется в печени с образованием неактивных метаболитов. Около 98% выводится почками, из них 50 % выводится в неизмененном виде; менее 2 % - через кишечник (с желчью).

Поскольку выведение имеет место в почках и в печени в равной степени, пациентам с нарушением функции печени или с почечной недостаточностью коррекции дозы не требуется. Фармакокинетика бисопролола линейна и не зависит от возраста.

У пациентов с ХСН плазменные концентрации бисопролола выше, а период полувыведения более продолжителен по сравнению со здоровыми добровольцами

Побочные действия

Частота побочных реакций, приведенных ниже, определялась соответственно следующему (классификация Всемирной организации здравоохранения): очень часто - не менее 10%; часто - не менее 1%, но менее 10%; нечасто - не менее 0,1%, но менее 1%; редко - не менее 0,01%, но менее 0,1%; очень редко - менее 0,01%, включая отдельные сообщения.

Со стороны сердца и сосудов: очень часто - урежение ЧСС (брадикардия, особенно у пациентов с ХСН); ощущение сердцебиения, часто - выраженное снижение АД (особенно у пациентов с ХСН), проявление ангиоспазма (усиление нарушений периферического кровообращения, ощущение холода в конечностях (парестезии); нечасто - нарушение AV проводимости (вплоть до развития полной поперечной блокады и остановки сердца), аритмии, ортостатическая гипотензия, усугубление течения ХСН с развитием периферических отеков (отечность лодыжек, стоп; одышка), боль в груди.

Со стороны нервной системы: часто - головокружение головная боль, астения, повышенная утомляемость, нарушения сна, депрессия, беспокойство; редко -спутанность сознания или кратковременная потеря памяти, «кошмарные» сновидения, галлюцинации, миастения, тремор, судороги мышц. Обычно эти явления носят легкий характер и проходят, как правило, в течение 1-2 недель, после начала лечения.

Со стороны органов чувств: редко - нарушение зрения, уменьшение слезоотделения (следует учитывать при ношении контактных линз), шум в ушах, снижение слуха, боль в ухе; очень редко - сухость и болезненность глаз, конъюнктивит

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Контроль за состоянием пациентов, принимающих препарат Бисопролол -Тева, должен включать измерение ЧСС и АД, проведение ЭКГ, определение концентрации глюкозы крови у пациентов с сахарным диабетом (1 раз в 4-5 мес.). У пациентов пожилого возраста рекомендуется следить за функцией почек (1 раз в 4-5 мес.).

Следует обучить пациента методике подсчета ЧСС и проинструктировать о необходимости врачебной консультации при ЧСС менее 50 уд/мин

Перед началом лечения рекомендуется проводить исследование функции внешнего дыхания у пациентов с отягощенным бронхолегочным анамнезом.

Пациентам, пользующимся контактными линзами, следует учитывать, что на фоне лечения препаратом возможно уменьшение продукции слезной жидкости.

При применении препарата Бисопролол -Тева у пациентов с феохромоцитомой имеется риск развития парадоксальной артериальной гипертензии (если предварительно не достигнута эффективная блокада альфа-адренорецепторов).

При тиреотоксикозе бисопролол может маскировать определенные клинические признаки тиреотоксикоза (например, тахикардию). Резкая отмена препарата у пациентов с тиреотоксикозом противопоказана, поскольку способна усилить симптоматику.

При сахарном диабете может маскировать тахикардию, вызванную гипогликемией. В отличие от неселективных бета-адреноблокаторов практически не усиливает вызванную инсулином гипогликемию и не задерживает восстановление концентрации глюкозы в крови до нормального значения.

При одновременном применении клонидина его прием может быть прекращен только через несколько дней после отмены препарата Бисопролол -Тева. Возможно усиление выраженности реакции повышенной чувствительности и отсутствие эффекта от обычных доз эпинефрина на фоне отягощенного аллергологического анамнеза.

В случае необходимости проведения планового хирургического лечения препарат следует отменить за 48 ч до проведения общей анестезии. Если пациент принял препарат перед хирургическим вмешательством, ему следует подобрать лекарственное средство для общей анестезии с минимально отрицательным инотропным действием.

Реципрокную активацию блуждающего нерва можно устранить внутривенным введением атропина (1-2 мг).

Лекарственные средства, которые истощают депо катехоламинов (в т. ч. резерпин), могут усилить действие бета-адреноблокаторов, поэтому пациенты, принимающие такие сочетания лекарственных средств, должны находиться под постоянным наблюдением врача на предмет выявления выраженного снижения АД или брадикардии.

Пациентам с бронхоспастическими заболеваниями можно с осторожностью назначать кардиоселективные бета-адреноблокаторы в случае непереносимости и/или неэффективности других гипотензивных средств. На фоне приема бета-адреноблокаторов у пациентов с сопутствующей бронхиальной астмой может усиливаться сопротивление дыхательных путей. При превышении дозы препарата Бисопролол -Тева у таких пациентов возникает опасность развития бронхоспазма. В случае выявления у пациентов нарастающей брадикардии (ЧСС менее 50 уд./мин.), выраженного снижен

Показания

•Артериальная гипертензия;

•ишемическая болезнь сердца: профилактика приступов стабильной стенокардии.

Противопоказания

•Повышенная чувствительность к компонентам препарата и другим бета-адреноблокаторам;

•острая сердечная недостаточность и ХСН в стадии декомпенсации, требующая проведения инотропной терапии;

•кардиогенный шок;

•коллапс;

•атриовентрикулярная (AV) блокада II-III степени, без кардиостимулятора;

•синоатриальная блокада;

•синдром слабости синусового узла;

•брадикардия (ЧСС до начала лечения менее 60 уд./мин);

•выраженная артериальная гипотензия (систолическое артериальное давление менее 100 мм рт.ст.)

•кардиомегалия (без признаков сердечной недостаточности);

•тяжелые формы бронхиальной астмы и хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) в анамнезе;

•выраженные нарушения периферического кровообращения;

•синдром Рейно;

•метаболический ацидоз;

•феохромоцитома (без одновременного применения альфа-адреноблокаторов);

•одновременный прием ингибиторов моноаминооксидазы (МАО) (за исключением ингибиторов МАО типа В);

•сопутствующее применение флоктафенина и сультоприда.

Лекарственное взаимодействие

На эффективность и переносимость лекарственных средств может повлиять одновременное применение других лекарственных средств. Такое взаимодействие может происходить также в тех случаях, когда два лекарственных средства приняты через короткий промежуток времени. Врача необходимо проинформировать о применении других лекарственных средств, даже если применение осуществляется без предписания.

Антиаритмические средства I класса (например, хинидин, дизопирамид, лидокаин, фенитоин; флекаинид, пропафенон) при одновременном применении с бисопрололом могут снижать AV проводимость и сократительную способность миокарда.

Антиаритмичексие средства III класса (например, амиодарон) могут усиливать нарушение AV проводимости.

Действие бета-адреноблокаторов для местного применения (например, глазных капель для лечения глаукомы) может усиливать системные эффекты бисопролола (снижение АД, урежение ЧСС).
(5941)


Дозування

Препарат Бісопролол -Тева приймають внутрішньо, вранці натщесерце 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини, вранці до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати в порошок. У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному хворому індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС і стан пацієнта. При артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця препарат призначають по 5 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 10 мг 1 раз на добу. При лікуванні артеріальної гіпертензії і стенокардії максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз/добу. Для пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв) або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить - 10 мг 1 раз на добу. Збільшення дози у таких пацієнтів необхідно проводити з особливою обережністю. Корекції дози у пацієнтів літнього віку не потрібно.

Лікарська форма

таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

бісопрололу фумарат 5,00 мг;

допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, манітол, натрію кроскармелоза, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, титану діоксид, макрогол-6000.

Фармакологічна дія

Бісопролол - селективний бета 1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Як і для інших бета1-адреноблокаторів, механізм дії при артеріальній гіпертензії неясний. Разом з тим, відомо, що бісопролол знижує активність реніну в плазмі крові, зменшує потребу міокарда в кисні, зменшує частоту серцевих скорочений��ї (ЧСС). Надає гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.



Блокуючи в невисоких дозах бета 1-адренорецептори серця, зменшує стимулированное катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, пригнічує всі функції серця, знижує атріовентрикулярну (AV) провідність і збудливість. При перевищенні терапевтичної дози надає бета2-адреноблокуючу дію. Загальний периферичний судинний опір в н��чале застосування препарату у перші 24 год, збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), через 1-3 доби повертається до вихідного значення, а при тривалому застосуванні - знижується.



Антигіпертензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності симпатоадреналової системи (САС) (має велике значення для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленнявлением чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) і впливом на центральну нервову систему (ЦНС). При артеріальній гіпертензії ефект розвивається через 2-5 днів, стабільна дія відмічається через 1-2 місяці.



Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні в результаті зниження скоротливості та інших функцій міокарда, подовженням діастоли, поліпшенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягування мишечных волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).

При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, виявляє менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки), і на вуглеводний обмін; не викликає затримки іонів натрію в організмі; вираженість атерогенного дії не відрізняється від дії пропранололу.

Фармакокінетика

Бісопролол майже повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Ефект «першого проходження» через печінку незначний, що призводить до високої біодоступності (90%).

Бісопролол метаболізується за окислювальному шляху без подальшої кон'югації. Всі метаболіти мають сильну полярністю і виводяться нирками. Основні метаболіти, що виявляються в плазмі крові і сечі, не проявляє фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментов з микросомами печінки людини in vitro показують, що бісопролол метаболізується в першу чергу за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент

CYP2D6 грає лише незначну роль.

Зв'язок з білками плазми крові близько 30%. Об'єм розподілу - 3,5 л/кг, Загальний кліренс - приблизно 15 л/год Максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 2-3 години. Проникність через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр - низька.



Період напіввиведення з плазми крові (10-12 годин) забезпечує ефектив��ость протягом 24 годин після прийому одноразової щоденної дози.



Бісопролол виводиться з організму двома шляхами, 50% дози метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Близько 98% виводиться нирками, з них 50 % виводиться в незміненому вигляді; менше 2 % - через кишечник (з жовчю).

Оскільки виведення має місце в нирках і печінці в рівній мірі, пацієнтам з порушенням функції печінки або з нирковою недостатністю корекції дози не потрібно. Фармакокінетика бісопрололу лінійна і не залежить від віку.

У пацієнтів з ХСН плазмові концентрації бісопрололу вище, а період напіввиведення більш тривалий, порівняно із здоровими добровольцями

Побічні дії

Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно наступного (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто - не менше 10%; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менш 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01%, включаючи окремі повідомлення.

З боку серця і судин: дуже часто - урежение ЧСС (брадикардія, особливо у пацієнтів із ХСН); відчуття серцебиття, часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояви ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках (парестезії); нечасто - порушення AV провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), аритмії, ортостатична гіпотензія, посилення перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість щиколоток, стоп; задишка), біль у грудях.

З боку нервової системи: часто - головокружение головний біль, астенія, підвищена стомлюваність, порушення сну, депресія, занепокоєння; рідко -сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, «кошмарні» сновидіння, галюцинації, міастенія, тремор, судоми м'язів. Зазвичай ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.

З боку органів чуття: рідко - порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), шум у вухах, зниження слуху, біль у вухах; дуже рідко - сухість і болісность очей, кон'юнктивіт

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Контроль за станом пацієнтів, які приймають препарат Бісопролол -Тева, повинен включати вимір ЧСС і АТ, проведення ЕКГ, визначення концентрації глюкози крові у пацієнтів з цукровим діабетом (1 раз на 4-5 міс.). У пацієнтів літнього віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс.).

Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв

Перед початком лікуванняя рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів з обтяженим бронхолегеневої анамнезом.

Пацієнтам, які користуються контактними лінзами, слід враховувати, що на тлі лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.

При застосуванні препарату Бісопролол -Тева у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнута ефективна блокада альфа-адренорецепторів).

При тиреотоксикозі бісопролол може ма��кировать певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату у пацієнтів з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.

При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального значення.

При одночасному застосуванні клонідину його прийом може ��ыть припинений лише через декілька днів після відміни препарату Бісопролол -Тева. Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.

У разі необхідності проведення планового хірургічного лікування препарат слід відмінити за 48 год до проведення загальної анестезії. Якщо пацієнт прийняв препарат перед хірургічним втручанням, йому слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально отриц��тільним інотропною дією.

Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг).

Лікарські засоби, які виснажують депо катехоламінів (у т. ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.

Пацієнтам з бронхоспастическими захворюваннями можна з обережністю призначати кардиоселективные бета-адреноблокатори у випадку непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних засобів. На тлі прийому бета-адреноблокаторів у пацієнтів з супутньою бронхіальною астмою може посилюватися опір дихальних шляхів. При перевищенні дози препарату Бісопролол -Тева у таких пацієнтів виникає небезпека розвитку бронхоспазму. У разі виявлення у пацієнтів наростаючої брадикардії (ЧСС менше 50 уд./хв.), вираженого знижений

Свідчення

•Артеріальна гіпертензія;

•ішемічна хвороба серця: пр��филактика нападів стабільної стенокардії.

Протипоказання

•Підвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторами;

•гостра серцева недостатність та ХСН у стадії декомпенсації, яка вимагає проведення інотропної терапії;

•кардіогенний шок;

•колапс;

•атріовентрикулярна (AV) блокада II-III ступеня, без кардіостимулятора;

•синоатріальна блокада;

•синдром слабкості синусового вузла;

•брадикардія (ЧСС до початку лікування менше 60 уд./хв);

•виразенная артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.)

•кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);

•тяжкі форми бронхіальної астми та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) в анамнезі;

•виражені порушення периферичного кровообігу;

•синдром Рейно;

•метаболічний ацидоз;

•феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);

•одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (за винятком��гибиторов МАО типу В);

•супутнє застосування флоктафенина і сультоприда.

Лікарська взаємодія

На ефективність і переносимість лікарських засобів може вплинути одночасне застосування інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарських засоби прийняті через короткий проміжок часу. Лікаря необхідно проінформувати про застосування інших лікарських засобів, навіть якщо застосування здійснюється без припису.

Антиаритмічні засоби I класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн; флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність і скоротливу здатність міокарда.

Антиаритмичексие засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.

Дію бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, очних крапель для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, уражень ЧСС).
Общее описание: Бета1 -адреноблокатор селективный
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Бисопролол
Страна происхождения: Венгрия
Форма выпуска: упак 30 табл
Беречь от детей: Да
Производитель: ТЕВА
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Кленбутерол софарма 0,00002 n50 табл
0 грн
838 грн
Кардиомагнил 0,075+0,0152 n100 табл п/плен/оболоч
0 грн
664 грн
Кетотифен софарма 0,001 n30 табл
0 грн
466 грн
Аспирин кардио 0,1 n56 табл п/кишеч/оболоч
0 грн
666 грн
Аторвастатин-сз  0,02 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
556 грн
Лизиноприл-тева 0,01 n30 табл
0 грн
546 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка