Дозировка
Устанавливают индивидуально. Препарат принимают после еды, запивая достаточным количеством жидкости. Детям в возрасте от 3 до 5 лет препарат назначают по 240 мг (2 таб. по 120 мг) 2 раза/сут; детям в возрасте от 6 до 12 лет - по 480 мг (4 таб. по 120 мг или 1 таб. по 480 мг) 2 раза/сут. При пневмонии препарат назначают из расчета 100 мг сульфаметоксазола на 1 кг массы тела/сут. Интервал между приемами - 6 ч, продолжительность приема - 14 дней.Бисептол – европейский сульфаниламид с двойным механизмом действия, который имеет низкую резистентность со стороны бактериальной микрофлоры. Новая форма выпуска Бисептол 480 мг 28 таблеток рассчитан на оптимальный курс лечения по схеме: 2 табл. X 2 раза в день X 7 дней = 28 таблеток. При гонорее доза препарата составляет 2 г (в пересчете на сульфаметоксазол) 2 раза/сут с интервалом между приемами 12 ч. Взрослым и детям старше 12 лет препарат назначают по 960 мг 2 раза/сут, при длительной терапии - по 480 мг 2 раза/сут. Продолжительность курса лечения - от 5 до 14 дней. При тяжелом течении заболевания и/или при хронических инфекциях возможно увеличение разовой дозы на 30-50%. При продолжительности курса терапии более 5 дней и/или повышении дозы препарата необходимо контролировать картину периферической крови; при появлении патологических изменений следует назначить фолиевую кислоту в дозе 5-10 мг/сут. У пациентов с почечной недостаточностью при КК 15-30 мл/мин стандартную дозу Бисептола следует уменьшить на 50%.
Лекарственная форма
Таблетки белого с желтоватым оттенком цвета, круглые, плоские, с фаской, риской и гравировкой "Bs".
Состав
1 таб.
сульфаметоксазол 400 мг
триметоприм 80 мг
Вспомогательные вещества: крахмал картофельный, тальк, магния стеарат, спирт поливиниловый, метилпарагидроксибензоат, пропилпарагидроксибензоат, пропиленгликоль.
Фармакологическое действие
Комбинированный антибактериальный препарат, содержит сульфаметоксазол и триметоприм.
Сульфаметоксазол, сходный по строению с ПАБК, нарушает синтез дигидрофолиевой кислоты в бактериальных клетках, препятствуя включению ПАБК в ее молекулу.
Триметоприм усиливает действие сульфаметоксазола, нарушая восстановление дигидрофолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую - активную форму фолиевой кислоты, ответственную за белковый обмен и деление микробной клетки.
Является бактерицидным препаратом широкого спектра действия.
Активен в отношении грамположительных аэробных бактерий: Streptococcus spp., включая Streptococcus pneumoniae (гемолитические штаммы более чувствительны к пенициллину), Staphylococcus spp., Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Enterococcus faecalis, Mycobacterium spp. (включая Mycobacterium leprae, исключая Mycobacterium tuberculosis); грамотрицательных аэробных бактерий: Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli (включая энтеротоксогенные штаммы), Salmonella spp. (включая Salmonella typhi и Salmonella paratyphi); Vibrio cholerae, Haemophilus influenzae (включая ампициллиноустойчивые штаммы), Bordetella pertussis, Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Francisella tularensis, Brucella spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Legionella pneumopbila, Providencia, некоторые виды Pseudomonas (кроме Pseudomonas aeruginosa), Serratia marcescens, Shigella spp., Yersinia spp., Morganella spp., а также в отношении Chlamydia spp. (в т.ч. Chlamydia trachomatis, Chlamydia psittaci); в отношении грамположительных анаэробов: Actinomyces israelii; в отношении простейших: Plasmodium spp., Toxoplasma gondii; патогенных грибов: Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum, Pneumocystis carinii, Leishmania spp.
К препарату устойчивы: Corynebacterium spp., Pseudomonas aeruginosa, Mycobacterium tuberculosis, Treponema spp., Leptospira spp.,вирусы.
Угнетает жизнедеятельность кишечной палочки, что приводит к уменьшению синтеза тиамина, рибофлавина, никотиновой кислоты и других витаминов группы В в кишечнике.
Продолжительность терапевтического действия составляет 7 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь активные вещества быстро и полностью абсорбируются из ЖКТ.
Cmax в плазме крови достигается в течение 1-4 ч после приема внутрь.
Распределение
Триметоприм хорошо проникает в ткани и биологические среды организма: легкие, почки, простату, желчь, слюну, мокроту, спинномозговую жидкость. Связывание триметоприма с белками плазмы составляет 50%; сульфаметоксазола - 66%.
Выведение
T1/2 триметоприма - 8.6-17 ч, сульфаметоксазола - 9-11 ч. Основной путь выведения - почки; при этом триметоприм выводится в неизмененном виде до 50%; сульфаметоксазол - 15-30% в активной форме.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение; в отдельных случаях - асептический менингит, депрессия, апатия, тремор, периферические невриты.
Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм, удушье, кашель, легочные инфильтраты.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, снижение аппетита, диарея, гастрит, боль в животе, глоссит, стоматит, холестаз, повышение активности печеночных трансаминаз, гепатит, иногда с холестатической желтухой, гепатонекроз, псевдомембранозный энтероколит, панкреатит.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, агранулоцитоз, мегалобластная анемия, апластическая и гемолитическая анемия, эозинофилия, гипопротромбинемия, метгемоглобинемия.
Со стороны мочевыделительной системы: полиурия, интерстициальный нефрит, нарушение функции почек, кристаллурия, гематурия, повышение концентрации мочевины, гиперкреатининемия, токсическая нефропатия с олигурией и анурией.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия.
Аллергические реакции: зуд, фотосенсибилизация, крапивница, лекарственная лихорадка, сыпь, многоформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), эксфолиативный дерматит, аллергический миокардит, повышение температуры тела, ангионевротический отек, гиперемия склер.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия, гиперкалиемия, гипонатриемия.
Препарат, как правило, хорошо переносится.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью назначают препарат при отягощенном аллергологическом анамнезе.
При длительных (более месяца) курсах лечения необходимы регулярные анализы крови, поскольку существует вероятность возникновения гематологических изменений (чаще всего асимптоматических). Эти изменения могут быть обратимы при назначении фолиевой кислоты (3-6 мг/сут), что существенно не нарушает противомикробной активности препарата. Особая осторожность необходима при лечении пациентов пожилого возраста или больных с подозрением на исходную нехватку фолатов. Назначение фолиевой кислоты целесообразно также при длительном лечении препаратом в высоких дозах.
Для профилактики кристаллурии рекомендуется поддерживать достаточный объем выделяемой мочи. Вероятность токсических и аллергических осложнений сульфаниламидов значительно увеличивается при снижении фильтрационной функции почек.
Нецелесообразно также на фоне лечения употреблять пищевые продукты, содержащие большое количество ПАБК, - зеленые части растений (цветная капуста, шпинат, бобовые), морковь, помидоры.
Следует избегать чрезмерного солнечного и УФ-облучения.
Риск побочных эффектов значительно выше у больных СПИД.
Не рекомендуется применять препарат при тонзиллитах и фарингитах, вызванных ?-гемолитическим стрептококком группы А, из-за широко распространенной резистентности штаммов.
Триметоприм может изменить результаты определения уровня метотрексата в сыворотке, проводимого ферментативным методом, однако не влияет на результат при выборе радиоиммунологического метода.
Ко-тримоксазол может повышать на 10% результаты реакции Яффе с пикриновой кислотой для количественного определения креатинина.
Передозировка
Симптомы: отсутствие аппетита, кишечная колика, тошнота, рвота, головокружение, головная боль, сонливость, потеря сознания, возможны также лихорадка, гематурия, кристаллурия. Позднее могут развиться угнетение костного мозга и желтуха.
После острого отравления триметопримом возможны тошнота, рвота, головокружение, головная боль, депрессия, расстройство сознания, угнетение функции костного мозга.
Неизвестно, какая доза ко-тримоксазола может быть опасна для жизни.
Хроническое отравление: применение ко-тримоксазола в высоких дозах в течение продолжительного периода может привести к угнетению функции костного мозга, проявляющееся тромбоцитопенией, лейкопенией или мегалобластной анемией.
Лечение: отмена препарата и принятие мер, направленных на его удаление из ЖКТ (провести промывание желудка не позднее 2 ч после приема препарата или вызвать рвоту), обильное питье, если диурез является недостаточным, а функция почек сохранена. Ввести кальция фолинат (5-10 мг/сут). Кислая среда мочи ускоряет выведение триметоприма, но может также увеличить риск кристаллизации сульфонамида в почках.
Следует контролировать картину крови, состав электролитов в плазме и другие биохимические параметры. Гемодиализ умеренно эффективен, а перитонеальный диализ не эффективен.
Показания
Лечение инфекционно-воспалительных заболеваний, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции дыхательных путей (в т.ч. бронхит, пневмония, абсцесс легкого, эмпиема плевры);
— отит, синусит;
— инфекции мочеполовой системы (в т.ч. пиелонефрит, уретрит, сальпингит, простатит);
— гонорея;
— инфекции ЖКТ (в т.ч. брюшной тиф, паратиф, бактериальная дизентерия, холера, диарея);
— инфекции кожи и мягких тканей (в т.ч. фурункулез, пиодермия).
Противопоказания
— установленные повреждения паренхимы печени;
— выраженные нарушения функции почек при отсутствии возможности контроля концентрации препарата в плазме крови;
— почечная недостаточность тяжелой степени (КК менее 15 мл/мин);
— тяжелые заболевания крови (апластическая анемия, В12-дефицитная анемия, агранулоцитоз, лейкопения, мегалобластная анемия, анемия, связанная с дефицитом фолиевой кислоты);
— гипербилирубинемия у детей;
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (риск развития гемолиза);
— беременность;
— лактация;
— детский возраст до 3 лет (для данной лекарственной формы);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к сульфаниламидам.
С осторожностью назначают препарат при дефиците фолиевой кислоты в организме, бронхиальной астме, заболеваниях щитовидной железы.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Бисептола с тиазидными диуретиками имеется риск развития тромбоцитопении и кровоточивости (комбинация не рекомендуется).
Ко-тримоксазол увеличивает антикоагулянтную активность непрямых антикоагулянтов, а также действие гипогликемических лекарственных средств и метотрексата.
Ко-тримоксазол снижает интенсивность печеночного метаболизма фенитоина (увеличивает его T1/2 на 39%) и варфарина, усиливая их действие.
Рифампицин уменьшает T1/2 триметоприма.
При одновременном применении пириметамин в дозах, превышающих 25 мг/нед., увеличивает риск развития мегалобластной анемии.
При одновременном применении диуретики (чаще тиазиды) увеличивают риск развития тромбоцитопении.
Бензокаин, прокаин, прокаинамид (как и другие лекарственные средства, в результате гидролиза которых образуется ПАБК) снижают эффективность Бисептола.
(84)
Дозування
Встановлюють індивідуально. Препарат приймають після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дітям у віці від 3 до 5 років препарат призначають по 240 мг (2 таб. по 120 мг) 2 рази/добу; дітям у віці від 6 до 12 років - по 480 мг (4 таб. по 120 мг або 1 таб. по 480 мг) 2 рази/добу. При пневмонії препарат призначають із розрахунку 100 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла/добу. Інтервал між прийомами - 6 год, тривалість прийому - 14 днів.Бісептол – європейський сульфаніламід з подвійним механізмом дії, який має низьку резистентність зі сторони бактеріальної мікрофлори. Нова форма випуску Бісептол 480 мг 28 таблеток розрахований на оптимальний курс лікування за схемою: 2 табл. X 2 рази на день Х 7 днів = 28 таблеток. При гонореї доза препарату становить 2 г (у перерахунку на сульфаметоксазол) 2 рази/добу з інтервалом між прийомами 12 год. Дорослим і дітям старше 12 років препарат призначають по 960 мг 2 рази/добу, при тривалій терапії - по 480 мг 2 рази/добу. Тривалість курсу лікування - від 5 до 14 днів. При важкому перебігу захворювання та/або при хронічних інфекціях можливе збільшення разової дози на 30-50%. При тривалості курсу терапії більше 5 днів та/або підвищення дози препарату необхідно контролювати картину периферичної крові; при появі патологічних змін слід призначити фолієву кислоту в дозі 5-10 мг/добу. У пацієнтів з нирковою недостатністю при КК 15-30 мл/хв) стандартну дозу Бисептола слід зменшити на 50%.
Лікарська форма
Таблетки білого з жовтуватим відтінком кольору, круглі, плоскі, з фаскою, рискою та гравіруванням "Bs".Склад
1 таб.
сульфаметоксазол 400 мг
триметоприм 80 мг
Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат, спирт полівініловий, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, пропіленгліколь.Фармакологічна дія
Комбінований антибактеріальний препарат, який містить сульфаметоксазол і триметоприм.
Сульфаметоксазол, схожий по будові з ПАБК, порушує синтез дигідрофолієвої кислоти в бактеріальних клітинах, перешкоджаючи включенню ПАБК в її молекулу.
Триметоприм підсилює дію сульфаметоксазолу, порушуючи відновленняня дигідрофолієвої кислоти в тетрагідрофолієву - активну форму фолієвої кислоти, відповідальну за білковий обмін і розподіл мікробної клітини.
Є бактерицидним препаратом широкого спектру дії.
Активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Streptococcus spp., включаючи Streptococcus pneumoniae (гемолітичні штами більш чутливі до пеніциліну), Staphylococcus spp., Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Enterococcus faecalis, Mycobacterium spp. (включаючи Mycobacterium leprae, виключаючи Mycobacterium tuberculosis); грамнегативних аеробних бактерій: Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli (включаючи энтеротоксогенные штами), Salmonella spp. (включаючи Salmonella typhi та Salmonella paratyphi); Vibrio cholerae, Haemophilus influenzae (включаючи ампициллиноустойчивые штами), Bordetella pertussis, Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Francisella tularensis, Brucella spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Legionella pneumopbila, Providencia, деякі види Pseudomonas (крім Pseudomonas aeruginosa), Serratia marcescens, Shigella spp., Yersinia spp., Morganella spp., а також відносно Chlamydia spp. (в т. ч. Chlamydia trachomatis, Chlamydia psittaci); відносно грампозитивних анаеробів: Actinomyces israelii; відносно найпростіших: Plasmodium spp., Toxoplasma gondii; патогенних грибів: Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum, Pneumocystis carinii, Leishmania spp.
До препарату стійкі: Corynebacterium spp., Pseudomonas aeruginosa, Mycobacterium tuberculosis, Treponema spp., Leptospira spp.,віруси.
Пригнічує життєдіяльність кишкової палички, що призводить до зменшення синтезу тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти та інших вітамінів групи В у кишечнику.
Тривалість терапевтичного ефекту становить 7 годФармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо активні речовини швидко і повністю абсорбуються з ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Cmax в плазмі крові досягається протягом 1-4 год після прийому вну��рь.
Розподіл
Триметоприм добре проникає в тканини і біологічні середовища організму: легені, нирки, простату, жовч, слину, мокротиння, спинномозкову рідину. Зв'язування триметоприму з білками плазми становить 50%; сульфаметоксазолу - 66%.
Виведення
T1/2 триметоприму - 8.6-17 год, сульфаметоксазолу - 9-11 ч. Основний шлях виведення - нирки; при цьому триметоприм виводиться в незміненому вигляді до 50%; сульфаметоксазол - 15-30% в активній формі.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення; в окремих випадках - асептичний менінгіт, депресія, апатія, тремор, периферичні неврити.
З боку дихальної системи: бронхоспазм, задуха, кашель, легеневі інфільтрати.
З боку травної системи: нудота, блювання, зниження апетиту, діарея, гастрит, біль у животі, глосит, стоматит, холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, іноді з холестатичної жовтухи, гепатонекроз, псевдомембранозний ентероколіт, панкреатит.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропения, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, мегалобластна анемія, апластична та гемолітична анемія, еозинофілія, гіпопротромбінемія, метгемоглобінемія.
З боку сечовидільної системи: поліурія, інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, кристалурія, гематурія, підвищення концентрації сечовини, гіперкреатинемія, токсична нефропатія з олігурією та анурією.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія.
Алергічні реакції: свербіж, фотосенсибілізація, кропив'янка, лікарська хвацько��адка, висип, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, алергічний міокардит, підвищення температури тіла, ангіоневротичний набряк, гіперемія склер.
З боку обміну речовин: гіпоглікемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія.
Препарат, як правило, добре переноситься.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю призначають препарат при обтяженому алергологічному анамнезі.
При ��неністю (понад місяць) курсах лікування необхідні регулярні аналізи крові, оскільки існує ймовірність виникнення гематологічних змін (найчастіше асимптоматических). Ці зміни можуть бути оборотні при призначенні фолієвої кислоти (3-6 мг/добу), що істотно не порушує протимікробної активності препарату. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів літнього віку або хворих з підозрою на вихідну брак фолатів. Призначення фолієвої кислоти доцільно також при тривалому лікуванні препаратом у високих дозах.
Для профілактики кристалурії рекомендується підтримувати достатній обсяг виділюваної сечі. Імовірність токсичних та алергічних ускладнень сульфаніламідів значно збільшується при зниженні фільтраційної функції нирок.
Недоцільно також на тлі лікування вживати харчові продукти, що містять велику кількість ПАБК, - зелені частини рослин (цвітна капуста, шпинат, боби), морква, помідори.
Слід уникати надмірного сонячного та УФ-опромінення.
<br />
Ризик побічних ефектів значно вищий у хворих на СНІД.
Не рекомендується застосовувати препарат при тонзилітах і фарингітах, викликаних ?-гемолітичним стрептококом групи А, з-за широко поширеної резистентності штамів.
Триметоприм може змінити результати визначення рівня метотрексату в сироватці, проведеного ферментативним методом, проте не впливає на результат при виборі радіоімунологічного методу.
Ко-тримоксазол може підвищувати на 10% результати реакції Яффе з пікриновою кислотою для кількісного визначення креатиніну.
Передозування
Симптоми: відсутність апетиту, кишкова коліка, нудота, блювання, запаморочення, головний біль, сонливість, втрата свідомості, можливі також лихоманка, гематурія, кристалурія. Пізніше можуть розвинутися пригнічення кісткового мозку та жовтяниця.
Після гострого отруєння триметопримом можливі нудота, блювання, запаморочення, головний біль, депресія, розлад свідомості, пригнічення функції кісткового мозку.
Невідомо, яка доза ко-тримоксазола може бути небезпечна для життя.
Хронічне отруєння: застосування ко-тримоксазола у високих дозах протягом тривалого періоду може призвести до пригнічення функції кісткового мозку, що проявляється тромбоцитопенією, лейкопенією або мегалобластною анемією.
Лікування: відміна препарату та вжиття заходів, спрямованих на його видалення з ШКТ (провести промивання шлунка не пізніше 2 год після прийому препарату або викликати блювоту), рясне пиття, якщо діурез недостатній, а функція нирок збережена. Ввести кальцію фолинат (5-10 мг/добу). Кисле середовище сечі прискорює виведення триметоприму, але може збільшити ризик кристалізації сульфонаміду у нирках.
Слід контролювати картину крові, склад електролітів у плазмі та інші біохімічні параметри. Гемодіаліз помірно ефективний, а перитонеальний діаліз не ефективний.Свідчення
Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції дихальних шляхів (у т.ч. бронхіт, пневмонія, абсцес легені, емпієма плеври);
> — отит, синусит;
— інфекції сечостатевої системи (у т.ч. пієлонефрит, уретрит, сальпінгіт, простатит);
— гонорея;
— інфекції ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у т. ч. черевний тиф, паратиф, бактеріальна дизентерія, холера, діарея);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (у т. ч. фурункульоз, піодермія).Протипоказання
— встановлені пошкодження паренхіми печінки;
— виражені порушення функції нирок при відсутності можливості контролю концентрації препарату в плазмі крові;
— ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 15 м��/хв);
— важкі захворювання крові (апластична анемія, В12-дефіцитна анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, мегалобластна анемія, анемія, пов'язана з дефіцитом фолієвої кислоти);
— гіпербілірубінемія у дітей;
— дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу);
— вагітність;
— лактація;
— дитячий вік до 3 років (для даної лікарської форми);
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до сульфаніламідів.
З осторожностью призначають препарат при дефіциті фолієвої кислоти в організмі, бронхіальній астмі, захворюваннях щитовидної залози.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Бисептола з тіазидними діуретиками є ризик розвитку тромбоцитопенії і кровоточивості (комбінація не рекомендується).
Ко-тримоксазол збільшує антикоагулянтну активність непрямих антикоагулянтів, а також дію гіпоглікемічних лікарських засобів і метотрексату.
Ко-тримоксазол знижує інтенсивність печінкового метабо��ізму фенітоїну (збільшує його T1/2 на 39%) і варфарину, посилюючи їх дію.
Рифампіцин зменшує T1/2 триметоприму.
При одночасному застосуванні піриметамін в дозах, які перевищують 25 мг/тиж., збільшує ризик розвитку мегалобластної анемії.
При одночасному застосуванні діуретики (частіше тіазиди) збільшують ризик розвитку тромбоцитопенії.
Бензокаїн, прокаїн, прокаїнамід (як і інші лікарські засоби, в результаті гідролізу яких утворюється ПАБК) знижують ефективність Бисептола.