Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Биол 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч (Биол 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч)

490 грн
0 грн
Рейтинг: 67 (4.8) 5
Артикул: 9068
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат Биол® принимают внутрь, утром натощак, 1 раз/и с небольшим количеством жидкости, утром до завтрака, во время или после него. Таблетки не следует разжевывать или растирать в порошок. Во всех случаях режим приема и дозу подбирает врач каждому пациенту индивидуально, в частности, учитывая ЧСС и состояние пациента. Артериальная гипертензия и ИБС При артериальной гипертензии и ИБС препарат Биол® применяют по 5 мг 1 раз/ При необходимости дозу увеличивают до 10 мг 1 раз/ При лечении артериальной гипертензии и стенокардии максимальная суточная доза составляет 20 мг 1 раз/ Хроническая сердечная недостаточность (ХСН) Начало лечения ХСН препаратом Биол® требует обязательного проведения специальной фазы титрования и регулярного врачебного контроля. Предварительным условием для лечения препаратом Биол® является стабильная ХСН без признаков обострения. Лечение ХСН препаратом Биол® начинается в соответствии со следующей схемой титрования. При этом может потребоваться индивидуальная адаптация в зависимости от того, насколько хорошо пациент переносит назначенную дозу, т.е. дозу можно увеличивать только в том случае, если предыдущая доза хорошо переносилась. Для обеспечения соответствующего процесса титрования на начальных стадиях лечения рекомендуется применять препарат в меньших дозах. Рекомендуемая начальная доза составляет 1.25 мг (1/4 таблетки по 5 мг) 1 раз/ В зависимости от индивидуальной переносимости дозу следует постепенно повышать до 2.5 мг (1/2 таблетки по 5 мг), 3.75 мг (3/4 таблетки по 5 мг), 5 мг (1 таблетки по 5 мг или 1/2 таблетки по 10 мг), 7.5 мг (3/4 таблетки по 10 мг) и 10 мг 1 раз/ с интервалом не менее 2-х или более недель. Если увеличение дозы препарата плохо переносится пациентом, возможно снижение дозы. Максимальная суточная доза при лечении ХСН составляет 10 мг 1 раз/ Во время титрования рекомендуется регулярный контроль АД, ЧСС и симптомов нарастания выраженности ХСН. Усугубление симптомов ХСН возможно уже с первого дня применения препарата. Во время фазы титрования или после нее может возникнуть временное ухудшение течения ХСН, артериальная гипотензия или брадикардия. В этом случае рекомендуется, прежде всего, обратить внимание на подбор дозы сопутствующей стандартной терапии. Также может потребоваться временное снижение дозы препарата Биол® по 5 мг или отмена лечения. После стабилизации состояния пациента следует провести повторное титрование дозы, либо продолжить лечение. Нарушение функции почек или печени Нарушения функции печени или почек легкой или умеренной степени обычно не требует корректировки дозы. При выраженных нарушениях функции почек (КК менее 20 мл/мин) и у пациентов с тяжелыми заболеваниями печени максимальная суточная доза составляет 10 мг. Увеличение дозы у таких больных должно осуществляться с особой осторожностью. Пациентам пожилого возраста коррекции дозы не требуется. К настоящему времени недостаточно данных относительно применения препарата Биол® по 5 м

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

бисопролол 2,5мг; Вспомогательные в-ва: МКЦ, кальция гидрофосфат, крахмал кукурузный, кроскармеллоза натрия, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный б/вод

Фармакологическое действие

Бисопролол - селективный бета1-адреноблокатор, без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием. Как и для других бета1-адреноблокаторов, механизм действия при артериальной гипертензии неясен. Вместе с тем, известно, что бисопролол снижает активность ренина в плазме крови, уменьшает потребность миокарда в кислороде, урежает ЧСС. Оказывает гипотензивное, антиаритмическое и антиангинальное действие.

Блокируя в невысоких дозах бета1-адренорецепторы сердца, уменьшает стимулированное катехоламинами образование цАМФ из АТФ, снижает внутриклеточный ток ионов кальция, угнетает все функции сердца, снижает АV-проводимость и возбудимость. При превышении терапевтической дозы оказывает бета2-адреноблокирующее действие. ОПСС в начале применения препарата, в первые 24 ч, увеличивается (в результате реципрокного возрастания активности ?-адренорецепторов и устранения стимуляции бета2-адренорецепторов), которое через 1-3 сут возвращается к исходному значению, а при длительном применении - снижается.

Антигипертензивный эффект связан с уменьшением минутного объема крови, симпатической стимуляции периферических сосудов, снижением активности симпатоадреналовой системы (имеет большее значение для пациентов с исходной гиперсекрецией ренина), восстановлением чувствительности в ответ на снижение АД и влиянием на ЦНС. При артериальной гипертензии эффект наступает через 2-5 дней, стабильное действие отмечается через 1-2 мес.

Антиангинальный эффект обусловлен уменьшением потребности миокарда в кислороде в результате снижения сократимости и других функций миокарда, удлинением диастолы, улучшением перфузии миокарда. За счет повышения конечного диастолического давления в левом желудочке и увеличения растяжения мышечных волокон желудочков может повышаться потребность в кислороде, особенно у больных с хронической сердечной недостаточностью.

При применении в средних терапевтических дозах, в отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, оказывает менее выраженное влияние на органы, содержащие бета2-адренорецепторы (поджелудочная железа, скелетные мышцы, гладкая мускулатура периферических артерий, бронхов и матки) и на углеводный обмен. Не вызывает задержки ионов натрия в организме; выраженность атерогенного действия не отличается от действия пропранолола.

Фармакокинетика

Всасывание

Бисопролол почти полностью всасывается из ЖКТ, прием пищи не влияет на абсорбцию. Биодоступность - около 90%. Тmax в плазме крови - 2-4 ч после приема внутрь.

Распределение и метаболизм

Связывание с белками плазмы крови - 26-33%. Метаболизируется в печени, метаболиты бисопролола не обладают фармакологической активностью. Проницаемость через ГЭБ и плацентарный барьер низкая, в небольших количествах выделяется с грудным молоком.

Выведение

T1/2 составляет 9-12 ч, что делает возможным применение препарата 1 раз/ Выводится почками (50% в неизмененном виде), менее 2% - через кишечник.

Побочные действия

Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень часто - урежение ЧСС (брадикардия, особенно у пациентов с ХСН), ощущение сердцебиения; часто - выраженное снижение АД (особенно у пациентов с ХСН), проявление ангиоспазма (усиление нарушений периферического кровообращения, ощущение холода в конечностях (парестезии); нечасто - нарушение AV-проводимости (вплоть до развития полной поперечной блокады и остановки сердца), аритмии, ортостатическая гипотензия, усугубление течения ХСН с развитием периферических отеков (отечность лодыжек, стоп; одышка), боль в груди.

Со стороны нервной системы: часто - головокружение, головная боль, астения, повышенная утомляемость, нарушения сна, депрессия, беспокойство; редко - спутанность сознания или кратковременная потеря памяти, кошмарные сновидения, галлюцинации, миастения, тремор, судороги мышц. Обычно эти явления носят легкий характер и проходят, как правило, в течение 1-2 недель, после начала лечения.

Со стороны органов чувств: редко - нарушение зрения, уменьшение слезоотделения (следует учитывать при ношении контактных линз), шум в ушах, снижение слуха, боль в ухе; очень редко - сухость и болезненность глаз, конъюнктивит, нарушения вкуса.

Со стороны дыхательной системы: нечасто - бронхоспазм у пациентов с бронхиальной астмой или обструктивными заболеваниями дыхательных путей; редко - аллергический ринит; заложенность носа.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Не следует резко прерывать лечение препаратом Биол® из-за опасности развития тяжелых аритмий и инфаркта миокарда. Отмену проводят постепенно, снижая дозу на 25% каждые 3-4 дня.

Контроль за состоянием пациентов, принимающих препарат Биол®, должен включать измерение ЧСС и АД (в начале лечения - ежедневно, затем - 1 раз в 3-4 мес), проведение ЭКГ, определение концентрации глюкозы крови у пациентов с сахарным диабетом (1 раз в 4-5 мес.)

У пациентов пожилого рекомендуется контролировать функцию почек (1 раз в 4-5 мес).

Следует обучить больного методике подсчета ЧСС и проинструктировать о необходимости врачебной консультации при ЧСС менее 50 уд./мин.

В случае выявления у пациентов пожилого возраста нарастающей брадикардии (ЧСС менее 50 уд./мин.), выраженного снижения АД (систолическое АД менее 100 мм рт.ст.), AV-блокады, необходимо уменьшить дозу или прекратить лечение.

Перед началом лечения рекомендуется проводить исследование функции внешнего дыхания у больных с отягощенным бронхолегочным анамнезом.

Пациентам, пользующимся контактными линзами, следует учитывать, что на фоне лечения препаратом возможно уменьшение продукции слезной жидкости.

При применении препарата Биол® у пациентов с феохромоцитомой имеется риск развития парадоксальной артериальной гипертензии (если предварительно не достигнута эффективная блокада альфа-адренорецепторов).

При гипертиреозе бисопролол может маскировать определенные клинические признаки гипертиреоза (например, тахикардию). Резкая отмена препарата у пациентов с гипертиреозом противопоказана, поскольку способна усилить симптоматику.

При сахарном диабете бисопролол может маскировать тахикардию, вызванную гипогликемией. В отличие от неселективных бета-адреноблокаторов, практически не усиливает вызванную инсулином гипогликемию и не задерживает восстановление концентрации глюкозы в крови до нормального уровня.

При одновременном приеме клонидина его прием может быть прекращен только через несколько дней после отмены препарата Биол®.

Возможно усиление выраженности реакции повышенной чувствительности и отсутствие эффекта от обычных доз эпинефрина на фоне отягощенного аллергологического анамнеза.

В случае необходимости проведения хирургического вмешательства отмену препарата проводят за 48 ч до начала проведения общей анестезии. Если пациент принял препарат перед хирургическим вмешательством, ему следует подобрать препарат для общей анестезии с минимально отрицательным инотропным действием.

Реципрокную активацию блуждающего нерва можно устранить в/в введением атропина (1-2 мг).

Лекарственные средства, снижающие запасы катехоламинов (в т.ч. резерпин), могут усилить действие бета-адреноблокаторов, поэтому пациенты, принимающие такие сочетания лекарственных средств, должны находиться под постоянным контролем врача на предмет выявления выраженного снижения АД или брадикардии.

Пациентам с бронхоспастическими заболеваниями можно с осторожностью назначать кардиоселективные бета-

адреноблокат

Показания

— артериальная гипертензия;

— ИБС: профилактика приступов стабильной стенокардии;

— хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).

Противопоказания

— острая сердечная недостаточность и хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации, требующая проведения инотропной терапии;

— кардиогенный шок;

— коллапс;

— AV-блокада II и III степени (без кардиостимулятора);

— синоатриальная блокада;

— синдром слабости синусового узла;

— брадикардия (ЧСС до начала лечения менее 50 уд./мин);

— выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД менее 90 мм рт. ст.);



— кардиомегалия (без признаков сердечной недостаточности);

— тяжелые формы бронхиальной астмы и ХОБЛ в анамнезе;

— выраженные нарушения периферического кровообращения;

— синдром Рейно;

— метаболический ацидоз;

— феохромоцитома (без одновременного применения альфа-адреноблокаторов);

— сопутствующее применение флоктафенина и сультоприда;

— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);

— повышенная чувствительность к компонентам препарата и к другим бета-адреноблокаторам.

Лекарственное взаимодействие

Антиаритмические средства I класса (например, хинидин, дизопирамид, лидокаин, фенитоин, флекаинид, пропафенон) при одновременном применении с бисопрололом могут снижать AV-проводимость и сократительную способность миокарда.

Антиаритмические средства III класса (например, амиодарон) могут усиливать нарушение AV-проводимости.

Действие бета-адреноблокаторов для местного применения (например, глазных капель для лечения глаукомы) может усиливать системные эффекты бисопролола (снижение АД, урежение ЧСС).

Парасимпатомиметики при одновременном применении с бисопрололом могут усиливать нарушение AV-проводимости и увеличивать риск развития брадикардии.

Одновременное применение препарата Биол® с бета-адреномиметиками (например, изопреналин, добутамин) может приводить к снижению эффекта обоих препаратов.
(8068)


Дозування

Препарат Біол® приймають внутрішньо, вранці натщесерце, 1 раз/і з невеликою кількістю рідини, вранці до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати в порошок. У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному хворому індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС і стан пацієнта. Артеріальна гіпертензія і ІХС При артеріальній гіпертензії та ІХС препарат Біол® застосовують по 5 мг 1 раз/ При необхідності дозу збільшують до 10 мг 1 раз/ При лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії максимальная добова доза становить 20 мг 1 раз/ Хронічна серцева недостатність (ХСН) Початок лікування ХСН препаратом Біол® вимагає обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю. Попередньою умовою для лікування препаратом Біол® є стабільна ХСН без ознак загострення. Лікування ХСН препаратом Біол® починається у відповідності з наступною схемою титрування. При цьому може знадобитися індивідуальна адаптація в залежності від того, наскільки добре пацієнт переносить призначеченную дозу, тобто дозу можна збільшувати тільки в тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася. Для забезпечення відповідного процесу титрування на початкових стадіях лікування рекомендується застосовувати препарат у менших дозах. Рекомендована початкова доза-1.25 мг (1/4 таблетки по 5 мг) 1 раз/ В залежності від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2.5 мг (1/2 таблетки по 5 мг), 3.75 мг (3/4 таблетки по 5 мг), 5 мг (1 таблетки по 5 мг або 1/2 таблетки по 10 мг), 7.5 мг (3/4 таблетки по 10 мг) і 10 мг 1 раз/ з інтервалом не мен��е 2-х або більше тижнів. Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози. Максимальна добова доза при лікуванні ХСН становить 10 мг 1 раз/ Під час титрування рекомендується регулярний контроль АТ, ЧСС та симптомів наростання вираженості ХСН. Посилення симптомів ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату. Під час фази титрування або після неї може виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується, насамперед, звернути вним��ня на підбір дози супутньої стандартної терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Біол® по 5 мг або відміна лікування. Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози, або продовжити лікування. Порушення функції нирок або печінки, Порушення функції печінки або нирок легкого або помірного ступеню зазвичай не потребує коригування дози. При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки максимальна добова доза становить 10 мг. Збільшення дози у таких хворих повинно здійснюватися з особливою обережністю. Пацієнтам літнього віку корекції дози не потрібно. До теперішнього часу недостатньо даних щодо застосування препарату Біол® по 5 м

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

бісопролол 2,5 мг; Допоміжні в-ва: МКЦ, кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний б/вод

Фармакологічна дія

Бісопролол - селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Як і для інших бета1-адреноблокаторів, механізм дії при артеріальній гіпертензії неясний. Разом з тим, відомо, що бісопролол знижує активність реніну в плазмі крові, зменшує потребу міокарда в кисні, урежает ЧСС. Надає гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.

Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимулированное катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує ��нутриклеточный струм іонів кальцію, пригнічує всі функції серця, знижує АV-провідність і збудливість. При перевищенні терапевтичної дози надає бета2-адреноблокуючу дію. ОПСС на початку застосування препарату у перші 24 год, збільшується (в результаті реципрокного зростання активності ?-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 доби повертається до вихідного значення, а при тривалому застосуванні - знижується.

Антигіпертензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, зимпатической стимуляції периферичних судин, зниженням активності симпатоадреналової системи (має більше значення для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску і впливом на ЦНС. При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія відмічається через 1-2 міс.

Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні в результаті зниження скоротливості та інших функцій міокарда, подовженням діастоли, поліпшенням перфузіі міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, виявляє менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки), і на углеводн��й обмін. Не викликає затримки іонів натрію в організмі; вираженість атерогенного дії не відрізняється від дії пропранололу.

Фармакокінетика

Всмоктування

Бісопролол майже повністю всмоктується з ШКТ, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Біодоступність - близько 90%. Тмах в плазмі крові - 2-4 год після прийому всередину.

Розподіл і метаболізм

Зв'язування з білками плазми крові - 26-33%. Метаболізується в печінці, метаболіти бісопрололу не володіють фармакологічною активністю. Проникність через ГЕБ і плацентарний бар��єр низька, в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком.

Виведення

T1/2 становить 9-12 год, що робить можливим застосування препарату 1 раз/ Виводиться нирками (50% у незміненому вигляді), менше 2% - через кишечник.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи: дуже часто - уражень ЧСС (брадикардія, особливо у пацієнтів з ХСН), відчуття серцебиття; часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояви ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках�� (парестезії); нечасто - порушення AV-провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади і зупинки серця), аритмії, ортостатична гіпотензія, посилення перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість щиколоток, стоп; задишка), біль у грудях.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль, астенія, підвищена стомлюваність, порушення сну, депресія, занепокоєння; рідко - сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, кошмарні сновидіння, галюцинації, міастенія, тремор, судоми м'язів. Звиале ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.

З боку органів чуття: рідко - порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), шум у вухах, зниження слуху, біль у вухах; дуже рідко - сухість і болючість очей, кон'юнктивіт, порушення смаку.

З боку дихальної системи: нечасто - бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів; рідко - алергічний риніт; закладеність носа.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Не слід різко переривати лікування препаратом Біол® з-за небезпеки розвитку важких аритмій і інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу на 25% кожні 3-4 дні.

Контроль за станом пацієнтів, які приймають препарат Біол®, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ (на початку лікування - щодня, потім 1 раз на 3-4 міс), проведення ЕКГ, визначення концентрації глюкози крові у пацієнтів з цукровим діабетом (1 раз на 4-5 міс.)

У пацієнтів літнього рекомендується контролиров��ть функцію нирок (1 раз на 4-5 місяців).

Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд./хв.

У разі виявлення у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (ЧСС менше 50 уд./хв.), вираженого зниження АТ (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.), AV-блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.

Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих з обтяженим бронхолегеневої анамнезом.

Пацієнтам, які користуються контактними лінзами, слід враховувати, що на тлі лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.

При застосуванні препарату Біол® у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнута ефективна блокада альфа-адренорецепторів).

При гіпертиреозі бісопролол може маскувати певні клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату у пацієнтів з гіпертиреозом ��ротивопоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.

При цукровому діабеті бісопролол може маскувати тахікардію, викликану гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.

При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинений лише через декілька днів після відміни препарату Біол®.

Можливе посилення вираженості реакції підвищеної ч��вствительности і відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.

У разі необхідності проведення хірургічного втручання, відміну препарату проводять за 48 год до початку загальної анестезії. Якщо пацієнт прийняв препарат перед хірургічним втручанням, йому слід підібрати препарат для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією.

Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути в/в введенням атропіну (1-2 мг).

Лікарські ��редства, що знижують запаси катехоламінів (у т. ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря на предмет виявлення вираженого зниження артеріального тиску або брадикардії.

Пацієнтам з бронхоспастическими захворюваннями можна з обережністю призначати кардіоселективні бета-

адреноблокат

Свідчення

— артеріальна гіпертензія;

— ІХС: профілактика нападів стабільної стенокардії;

— хроничеська серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

Протипоказання

— гостра серцева недостатність та хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації, яка вимагає проведення інотропної терапії;

— кардіогенний шок;

— колапс;

— AV-блокада II і III ступеня (без кардіостимулятора);

— синоатріальна блокада;

— синдром слабкості синусового вузла;

— брадикардія (ЧСС до початку лікування менше 50 уд./хв);

— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менїї 90 мм рт. ст.);



— кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);

— тяжкі форми бронхіальної астми і ХОЗЛ в анамнезі;

— виражені порушення периферичного кровообігу;

— синдром Рейно;

— метаболічний ацидоз;

— феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);

— супутнє застосування флоктафенина і сультоприда;

— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до компонентам препарату та до інших бета-адреноблокаторами.

Лікарська взаємодія

Антиаритмічні засоби I класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV-провідність і скоротливу здатність міокарда.

Антиаритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV-провідності.

Дію бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, очних крапель для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, уражень ЧСС).

Парасимпатомиметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV-провідності і збільшувати ризик розвитку брадикардії.

Одночасне застосування препарату Біол® з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін може призводити до зниження ефекту обох препаратів.
Производитель: САНДОЗ
Общее описание: Бета1-адреноблокатор
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Бисопролол
Страна происхождения: Германия
Форма выпуска: 10 - блистеры (3) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Кардиомагнил 0,075+0,0152 n100 табл п/плен/оболоч
0 грн
664 грн
Омепразол 0,02 n30 капс
0 грн
390 грн
Аторвастатин 0,02 n30 табл п/плен/оболоч/озон/
0 грн
536 грн
Престариум а 0,005 n30 табл п/о
0 грн
974 грн
Триметазидин мв 0,035 n60 табл пролонг п/плен/оболоч /озон/
0 грн
596 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка