Дозировка
БИНЕЛОЛ® следует принимать внутрь в одно и то же время суток независимо от приема пищи, не разжевывая и запивая достаточным количеством жидкости. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца Средняя суточная доза для лечения артериальной гипертензии и ишемической болезни сердца составляет 2,5 - 5 мг (1/2 таблетки по 5 мг - 1 таблетка) 1 раз в сутки. Возможно применение препарата в монотерапии или в составе комбинированной терапии. У больных с почечной недостаточностью, а также у пациентов в возрасте старше 65 лет начальная доза составляет 2,5 мг/сут. (1/2 таблетки по 5 мг). При необходимости суточную дозу можно увеличить до 10 мг (2 таблетки по 5 мг в один прием). Хроническая сердечная недостаточность Лечение хронической сердечной недостаточности должно начинаться с постепенного увеличения дозы до достижения индивидуальной оптимальной поддерживающей дозы. Подбор дозы в начале лечения необходимо осуществлять по следующей схеме, выдерживая недельные интервалы и основываясь на переносимости этой дозы пациентом: доза, составляющая 1,25 мг препарата БИНЕЛОЛ® (1/4 таблетки по 5 мг) 1 раз в сутки, может быть увеличена сначала до 2,5 - 5 мг препарата БИНЕЛОЛ® (1/2 таблетки по 5 мг - 1 таблетка), а затем - до 10 мг (2 таблетки по 5 мг) 1 раз в сутки.
Передозировка
снижение АД, тошнота, рвота, цианоз, синусовая брадикардия, AV-блокада, бронхоспазм, кардиогенный шок, потеря сознания, кома, остановка сердца
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
небиволол (в форме небиволола гидрохлорида) - 5,00 мг;
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, кросповидон (тип А), полоксамер 188, повидон К-30, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Небиволол является липофильным, кардиоселективным бета-адреноблокатором третьего поколения с вазодилатирующими свойствами. Оказывает гипотензивное, антиангинальное и антиаритмическое действие. Снижает повышенное артериальное давление (АД) в покое, при физическом напряжении и стрессе. Конкурентно и избирательно блокирует синаптические и постсинаптические бета1- адренорецепторы, делая их недоступными для катехоламинов, модулирует высвобождение эндотелиального вазодилатирующего фактора оксида азота (N0).
Небиволол представляет собой рацемат, состоящий из двух энантиомеров: SRRR-небиволола (D-небиволола) и RSSS-небиволола (L-небиволола), сочетающий два фармакологических действия:
•D-небиволол является конкурентным и высокоселективным блокатором бета1-адренорецепторов (сродство к бета1-адренорецепторам в 293 раза выше, чем к бета2-адренорецепторам).
•L-небиволол оказывает мягкое сосудорасширяющее действие за счет модуляции высвобождения релаксирующего фактора (N0) из эндотелия сосудов.
Гипотензивный эффект развивается на 2-5 день лечения, стабильное действие отмечается через 1 месяц. Антигипертензивный эффект сохраняется при длительном лечении.
Гипотензивное действие обусловлено также уменьшением активности ренин -ангиотензиновой системы (прямо не коррелирует с изменением активности ренина в плазме крови).
Применение небиволола улучшает показатели системной и внутрисердечной гемодинамики. Небиволол урежает частоту сердечных сокращений (ЧСС) и АД в покое и при физической нагрузке, уменьшает конечное диастолическое давление левого желудочка, снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, улучшает диастолическую функцию сердца (снижает давление наполнения), увеличивает фракцию выброса.
Снижая потребность миокарда в кислороде (урежение ЧСС, снижение преднагрузки и постнагрузки), уменьшает количество и тяжесть приступов стенокардии и повышает переносимость физической нагрузки.
Антиаритмическое действие обусловлено подавлением патологического автоматизма сердца (в том числе в патологическом очаге) и замедлением AV проводимости.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь небиволол быстро абсорбируются из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на абсорбцию, поэтому небиволол можно принимать независимо от приема пищи. Биодоступность составляет в среднем 12% у пациентов с "быстрым" метаболизмом и является почти полной у пациентов с "медленным" метаболизмом. Эффективность небиволола не зависит от скорости метаболизма.
Распределение
Клиренс в плазме крови у большинства пациентов (с "быстрым" метаболизмом) достигается в течение 24 ч. а для гидроксиметаболитов - через несколько суток. Концентрации в плазме крови 1-30 мкг/л пропорциональны дозе.
Связь с белками плазмы крови (преимущественно с альбумином) для D-небиволола составляет 98,1%, а для L-небиволола - 97,9%.
Метаболизм
Небиволол активно метаболизируется, частично с образованием активных гидроксиметаболитов. Скорость метаболизма небиволола путем ароматического гидроксилирования генетически определена окислительным полиморфизмом и зависит от изофермента CYP2D6.
Выведение
Через неделю после введения 38% (количество неизмененного активного вещества составляет менее 0,5%) дозы выводится почками и 48% - через кишечник. У пациентов с "быстрым" метаболизмом значения периода полувыведения (Т1/2) энантиомеров небиволола из плазмы крови составляют в среднем 10 ч. У пациентов с "медленным" метаболизмом эти значения в 3-5 раз увеличиваются.
У пациентов с "быстрым" метаболизмом значения T1/2 гидроксиметаболитов обоих энантиомеров из плазмы крови составляют в среднем 24 ч, у пациентов с "медленным" метаболизмом эти значения приблизительно в 2 раза увеличиваются.
На фармакокинетику небиволола не влияет возраст и пол пациентов.
Побочные действия
Со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, повышенная утомляемость, слабость, парестезии (от 1% до 10%); в очень редких случаях: депрессия, снижение способности к концентрации внимания, сонливость, бессонница, "кошмарные" сновидения, галлюцинации, психоз, судороги.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, запор, метеоризм, диарея, сухость во рту (более 1%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: брадикардия, острая сердечная недостаточность, AV блокада, ортостатическая гипотензия, обострение "перемежающейся" хромоты, одышка; в очень редких случаях: нарушения ритма сердца, синдром Рейно, периферические отеки, кардиалгии.
Аллергические реакции: кожный зуд, сыпь эритематозного характера.
Прочие: бронхоспазм (в т.ч. при отсутствии обструктивных заболеваний легких в анамнезе), фотодерматоз, гипергидроз, ринит, обострение течения псориаза, нарушения зрения, сухость глаз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Отмену бета-адреноблокаторов следует проводить постепенно, в течение 10 дней (до 2-х недель у пациентов с ишемической болезнью сердца).
Контроль АД и ЧСС в начале приема препарата должен быть ежедневным.
У пожилых пациентов необходим контроль функции почек (1 раз в 4-5 месяцев).
При стенокардии напряжения доза препарата должна обеспечить ЧСС в покое в пределах 55-60 уд./мин., при нагрузке - не более 110 уд./мин.
Бета-адреноблокаторы могут вызывать брадикардию: дозу следует снизить, если ЧСС менее 50-55 уд./мин. (см. раздел ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ).
При решении вопроса о назначении препарата БИНЕЛОЛ® пациентам с псориазом следует тщательно соотнести предполагаемую пользу от применения препарата и возможный риск обострения псориаза.
Пациенты, пользующиеся контактными линзами, должны учитывать, что на фоне применения бета-адреноблокаторов возможно снижение продукции слезной жидкости.
При проведении хирургических вмешательств следует предупредить врача-анестезиолога о том, что пациент принимает бета-адреноблокаторы.
Небиволол не влияет на уровень глюкозы у пациентов с сахарным диабетом. Тем не менее, следует соблюдать осторожность при лечении этих пациентов, поскольку БИНЕЛОЛ® может маскировать определённые симптомы гипогликемии (например, тахикардию), вызванные применением гипогликемических средств.
Контроль содержания глюкозы в плазме крови следует проводить 1 раз в 4-5 мес. (у больных с сахарным диабетом).
Бета-адреноблокаторы следует применять с осторожностью у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких, поскольку может усилиться бронхоспазм.
Бета-адреноблокаторы могут повысить чувствительность к аллергенам и тяжесть анафилактических реакций.
Эффективность бета-адреноблокаторов у курильщиков ниже, чем у некурящих пациентов.
Показания
•Артериальная гипертензия;
•Ишемическая болезнь сердца (ИБС): профилактика приступов стенокардии напряжения.
•Хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
•повышенная чувствительность к небивололу или одному из компонентов препарата.
•выраженные нарушения функции печени,
•острая сердечная недостаточность,
•хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации (требующая внутривенного введения препаратов, обладающих инотропным эффектом),
•кардиогенный шок,
•синдром слабости синусового узла, включая синоаурикулярную блокаду,
•атриовентрикулярная (AV) блокада II и III степени (без искусственного водителя ритма),
•бронхоспазм и бронхиальная астма,
•нелеченная феохромоцитома,
•депрессия,
•метаболический ацидоз,
•выраженная брадикардия (ЧСС менее 50 уд./мин.),
•выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД менее 90 мм рт.ст.),
•тяжёлые облитерирующие заболевания периферических сосудов ("перемежающаяся" хромота, синдром Рейно),
•миастения,
•возраст до 18 лет,
•непереносимость лактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении бета-адреноблокаторов с блокаторами "медленных" кальциевых каналов (БМКК) (верапамил и дилтиазем) усиливается отрицательное действие на сократимость миокарда и AV проводимость. Противопоказано в/в введение верапамила на фоне приема небиволола. При сочетании с гипотензивными средствами, нитроглицерином или БМКК может развиться выраженная артериальная гипотензия (особая осторожность необходима при сочетании с празозином).
При одновременном применении с антиаритмическими средствами I класса и с амиодароном возможно усиление отрицательного инотропного действия и удлинение времени проведения возбуждения по предсердиям.
При одновременном применении небиволола с сердечными гликозидами не выявлено усиления влияния на замедление AV проводимости.
Одновременное применение небиволола и препаратов для общей анестезии может вызывать подавление рефлекторной тахикардии и увеличивать риск развития артериальной гипотензии.
(5910)
Дозування
БИНЕЛОЛ® слід приймати внутрішньо, в один і той же час доби незалежно від прийому їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини. Артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця Середня добова доза для лікування артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця становить 2,5 - 5 мг (1/2 таблетки по 5 мг - 1 таблетка) 1 раз на добу. Можливе застосування препарату в монотерапії або у складі комбінованої терапії. У хворих з нирковою недостатністю, а також у пацієнтів у віці старше 65 років нача��ьная доза становить 2,5 мг/добу. (1/2 таблетки по 5 мг). При необхідності добову дозу можна збільшити до 10 мг (2 таблетки по 5 мг в один прийом). Хронічна серцева недостатність Лікування хронічної серцевої недостатності повинно починатися з поступового збільшення дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтримуючої дози. Підбір дози на початку лікування необхідно здійснювати за наступною схемою, витримуючи тижневі інтервали і грунтуючись на переносимість цієї дози пацієнтом: доза, що становить 1,25 мг препарату БІНЕЛ��Л® (1/4 таблетки по 5 мг) 1 раз на добу, може бути збільшена спочатку до 2,5 - 5 мг препарату БИНЕЛОЛ® (1/2 таблетки по 5 мг - 1 таблетка), а потім - до 10 мг (2 таблетки по 5 мг) 1 раз на добу.Передозування
зниження артеріального тиску, нудота, блювання, ціаноз, синусова брадикардія, AV-блокада, бронхоспазм, кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, зупинка серця
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
небіволол (у формі небівололу гідрохлориду) - 5,00 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, кросповідон (тип А), полоксамер 188, повідон К-30, целюлоза мікрокристаллическая, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Небіволол є ліпофільним, кардиоселективным бета-адреноблокатором третього покоління з вазодилатирующими властивостями. Надає гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) у спокої, при фізичному напруженні і стресі. Конкурентно й вибірково блокує синаптичні і постсинаптичні бета1 - адренорецептори, роблячи їх недоступними для катехоламінів, модулює вивільнення ендотеліального вазодилатирующего фактора оксиду азоту (N0).
Небіволол являє собою рацемат, який складається з двох енантіомерів: SRRR-небівололу (D-небівололу) та RSSS-небівололу (L-небівололу), що поєднує два фармакологічних дії:
•D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатор бета1-адренорецепторів (спорідненість до бета1-адренорецепторами в 293 рази вище, ніж до бета2-адренорецепторами).
•L-небіволол має м'яку судинорозширювальну дію за рахунок модуляції вивільнення релаксуючого фактора (N0) з ендотелію судин.
Гіпотензивний ефект розвивається на 2-5 день лікування, стабільна дія відмічається через 1 місяць. Антигіпертензивний ефект зберігається при тривалому лікуванні.
Гіпотензивна дія зумовлена також зменшенням активності ренін -ангіотензинової системи (прямо не корелює зі зміною активності реніну в плазмі крові).
Застосування небівололу покращує показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Небіволол урежает частоту серцевих скорочень (ЧСС) і артеріального тиску в спокої і при фізичному навантаженні, зменшує до��нечное діастолічний тиск лівого шлуночка, знижує загальний периферичний судинний опір, покращує діастолічну функцію серця (знижує тиск наповнення), збільшує фракцію викиду.
Знижуючи потребу міокарда в кисні (уражень ЧСС, зниження переднавантаження і постнавантаження), зменшує кількість і тяжкість нападів стенокардії і підвищує переносимість фізичного навантаження.
Антиаритмічна дія обумовлена пригніченням патологічного автоматизму серця (у тому числі в патологічному вогнищі) �� уповільненням AV провідності.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину небіволол швидко абсорбуються з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на абсорбцію, тому небіволол можна приймати незалежно від прийому їжі. Біодоступність складає в середньому 12% у пацієнтів з "швидким метаболізмом та є майже повною в осіб з "повільним" метаболізмом. Ефективність небівололу не залежить від швидкості метаболізму.
Розподіл
Кліренс у плазмі крові у більшості пацієнтів (з "швидким метаболізмом) досягається протягом 24 год. а для гідроксиметаболітів - через кілька діб. Концентрації в плазмі крові 1-30 мкг/л пропорційні дозі.
Зв'язок з білками плазми крові (переважно з альбуміном) для D-небівололу складає 98,1%, а для L-небівололу - 97,9%.
Метаболізм
Небіволол активно метаболізується, частково з утворенням активних гідроксиметаболітів. Швидкість метаболізму небівололу шляхом ароматичного гідроксилювання генетично визначена окисним поліморфізмом і залежить від ��зофермента CYP2D6.
Виведення
Через тиждень після введення 38% (кількість незміненої активної речовини становить менше 0,5%) дози виводиться нирками і 48% - через кишечник. У пацієнтів з "швидким метаболізмом значення періоду напіввиведення (Т1/2) енантіомерів небівололу з плазми становлять у середньому 10 ч. У пацієнтів з "повільним" метаболізмом ці значення у 3-5 разів збільшуються.
У пацієнтів з "швидким метаболізмом значення T1/2 гідроксиметаболітів обох енантіомерів з плазми крові складають в се��ньому 24 год, у пацієнтів з "повільним" метаболізмом ці значення приблизно в 2 рази збільшуються.
На фармакокінетику небівололу не впливає вік і стать пацієнтів.Побічні дії
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, слабкість, парестезії (від 1% до 10%); дуже рідко: депресія, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, безсоння, "кошмарні" сновидіння, галюцинації, психоз, судоми.
З боку шлунково-кишечного тракту: нудота, запор, метеоризм, діарея, сухість у роті (більше 1%).
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, гостра серцева недостатність, AV блокада, ортостатична гіпотензія, загострення "переміжною" кульгавості, задишка; дуже рідко: порушення ритму серця, синдром Рейно, периферичні набряки, кардіалгії.
Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип еритематозного характеру.
Інші: бронхоспазм (у т. ч. при відсутності обструктивних захворювань легень в анамнезі), фотодерматоз, гіпергидроз, риніт, загострення перебігу псоріазу, порушення зору, сухість очей.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Скасування бета-адреноблокаторів слід проводити поступово, протягом 10 днів (до 2-х тижнів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця).
Контроль АТ і ЧСС на початку прийому препарату повинен бути щоденним.
У літніх пацієнтів необхідний контроль функції нирок (1 раз на 4-5 місяців).
При стенокардії напруги доза препарату повинна забезпечити ЧСС у спокої в межах 55-60 уд./хв., при навантаженні - не болїї 110 уд./хв.
Бета-адреноблокатори можуть викликати брадикардію: дозу слід знизити, якщо ЧСС менше 50-55 уд./хв. (див. розділ " ПРОТИПОКАЗАННЯ).
При вирішенні питання про призначення препарату БИНЕЛОЛ® пацієнтам з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь від застосування препарату і можливий ризик загострення псоріазу.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на тлі застосування бета-адреноблокаторів можливе зниження продукції слізної рідини.
При проведенні хирургическїх втручань слід попередити лікаря-анестезіолога про те, що пацієнт приймає бета-адреноблокатори.
Небіволол не впливає на рівень глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом. Тим не менш, слід дотримуватися обережності при лікуванні цих пацієнтів, оскільки БИНЕЛОЛ® може маскувати певні симптоми гіпоглікемії (наприклад, тахікардію), викликані застосуванням гіпоглікемічних засобів.
Контроль вмісту глюкози в плазмі крові слід проводити 1 раз у 4-5 міс. (у хворих з цукровим діабетом).
Бета-adrain��блокатори слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень, оскільки може посилитися бронхоспазм.
Бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів і тяжкість анафілактичних реакцій.
Ефективність бета-адреноблокаторів у курців нижчий, ніж у некурящих пацієнтів.Свідчення
•Артеріальна гіпертензія;
•Ішемічна хвороба серця (ІХС): профілактика нападів стенокардії напруження.
•Хронічна серцева недостатність (у складі ко��бинированной терапії).Протипоказання
•підвищена чутливість до небивололу або одного з компонентів препарату.
•виражені порушення функції печінки,
•гостра серцева недостатність,
•хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації (що вимагає внутрішньовенного введення препаратів, що володіють інотропним ефектом),
•кардіогенний шок,
•синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоаурикулярную блокаду,
•атріовентрикулярна (AV) блокада II і III ступеня (без искуссдержавного водія ритму),
•бронхоспазм і бронхіальна астма,
•нелікована феохромоцитома,
•депресія,
•метаболічний ацидоз,
•виражена брадикардія (ЧСС менше 50 уд./хв.),
•виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.),
•важкі облітеруючі захворювання периферичних судин ("переміжна" кульгавість, синдром Рейно),
•міастенія,
•вік до 18 років,
•непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів з блокаторами "повільних" кальцієвих каналів (БМКК) (верапаміл і дилтіазем) посилюється негативне дію на скоротність міокарда і AV провідність. Протипоказано в/в введення верапамілу на фоні прийому небівололу. При поєднанні з гіпотензивними засобами, нітрогліцерином або БМКК може розвинутися виражена артеріальна гіпотензія (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).
При одночасному застосуванні �� антиаритмічними засобами I класу і з аміодароном можливе посилення негативного інотропного дії і подовження часу проведення збудження по предсердиям.
При одночасному застосуванні небівололу з серцевими глікозидами не виявлено посилення впливу на уповільнення AV провідності.
Одночасне застосування небівололу та препаратів для загальної анестезії може викликати пригнічення рефлекторної тахікардії і збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії.