Дозировка
Внутрь, вне зависимости от приема пищи, запивая достаточным количеством жидкости Препарат назначается взрослым мужчинам (в том числе пожилого возраста). При распространенном раке предстательной железы – внутрь по 50 мг один раз в сутки, в сочетании с одновременным началом лечения аналогом ГнРГ или хирургической кастрацией. При местнораспространенном неметастатическом раке предстательной железы – по 150 мг один раз в сутки. Бикалутамид следует принимать продолжительно, как минимум в течение 2 лет. При появлении признаков прогрессирования заболевания прием препарата следует прекратить. 4 Нарушение функции почек: коррекция дозы не требуется. Нарушение функции печени: пациентам с легкими нарушениями функции печени коррекция дозы не требуется. У пациентов со средними или тяжелыми нарушениями функции печени возможна повышенная кумуляция бикалутамида, в связи с чем препарат применять следует с осторожностью.
Лекарственная форма
Дозировка 50 мг: овальные таблетки двояковыпуклой формы, покрытые плёночной
оболочкой светло-жёлтого цвета. На поперечном разрезе ядро белого цвета.
Состав
1 таблетка, покрытая плёночной оболочкой, содержит:
Активное вещество Бикалутамид 50,0 мг
Вспомогательные вещества
Магния алюмометасиликат 10,0 мг
Карбоксиметилкрахмал натрия 4,0 мг
Магния стеарат 2,0 мг
Лудипресс 134,0
в пересчете на компоненты
Лактозы моногидрат 124,6
Повидон 4,7
Кросповидон 4,7
Фармакологическое действие
Бикалутамид – противоопухолевое средство, представляет собой рацемическую смесь с
нестероидной антиандрогенной активностью преимущественно (R)-энантиомера, не
обладает иной эндокринной активностью. Бикалутамид связывается с андрогенными
рецепторами на поверхности клеток органов-мишеней, подавляет стимулирующие
влияние андрогенов, не активируя экспрессию генов. В результате происходит регрессия
злокачественных новообразований предстательной железы. У некоторых пациентов
прекращение приема бикалутамида может привести к развитию клинического синдрома
«отмены» антиандрогенов.
Фармакокинетика
Всасывание. После приема внутрь бикалутамид быстро и полностью всасывается из
желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на биодоступность препарата. Время
достижения максимальной концентрации (TСmax) (R)-энантиомера – 31,3 часа.
Распределение. Связь с белками плазмы высокая (для рацемической смеси – 96%,
для (R)-энантиомера 99%).
Метаболизм. Интенсивно метаболизируется в печени (путем окисления и образования
конъюгатов с глюкуроновой кислотой) до неактивного (S)- и активного (R)-энантиомеров.
Выведение. Бикалутамид выводится в виде метаболитов почками и с желчью в равных
соотношениях. (S)-энантиомер выводится из организма гораздо быстрее (R)-энантиомера,
период полувыведения (T1/2) последнего – около 7 дней. При ежедневном приеме
бикалутамида концентрация (R)-энантиомера в плазме увеличивается примерно в 10 раз
вследствие длительного T1/2, что делает возможным прием препарата 1 раз в сутки.
При ежедневном приеме бикалутамида в дозе 50 мг равновесная концентрация (Сss)
(R)-энантиомера в плазме составляет около 9 мкг/мл. При приеме 150 мг бикалутамида
ежедневно равновесная концентрация (R)-энантиомера составляет приблизительно 22
мкг/мл. При равновесном состоянии около 99% всех циркулирующих в крови
энантиомеров составляет активный (R)-энантиомер.
Фармакокинетика (R)-энантиомера не зависит от возраста, состояния функции почек,
нарушений функции печени легкой или средней степени.
Имеются данные о том, что у больных с тяжелой степенью печеночной недостаточности
замедляется выведение (R)-энантиомера из плазмы.
Побочные действия
Бикалутамид хорошо переносится большинством больных, и лишь в редких случаях его
приходится отменять из-за развития побочных эффектов.
Побочные эффекты, зарегистрированные чаще, чем единичные наблюдения, перечислены
ниже по органам и системам с указанием частоты их возникновения.
Определение частоты: очень часто (? 10%), часто (? 1% и < 10%), нечасто (? 0,1 % и
< 1%), редко (? 0,01% и < 0,1%), очень редко (< 0,01%).
Нарушения со стороны органов кроветворения: очень часто – анемия*.
Нарушения со стороны эндокринной системы: очень часто – гинекомастия (может
сохраняться после прекращения терапии, особенно в случае приема препарата в течение
длительного времени), болезненность грудных желез; часто - снижение полового
влечения, эректильная дисфункция.
Нарушения со стороны нервной системы: очень часто – головокружение*; сонливость.
Нарушения со стороны психики: часто – при применении препарата в суточной дозе
150 мг – депрессия.
Нарушения со стороны сердца: часто - сердечная недостаточность, инфаркт миокарда.
Риск возникновения осложнений со стороны сердца возникает при применении
бикалутамида одновременно с аналогами ГнРГ.
Нарушения со стороны сосудистой системы: очень часто – «приливы» жара к лицу*.
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта: очень часто – тошнота*, диарея,
боль в животе*, запор*, снижение аппетита; часто - диспепсия, метеоризм.
Нарушения со стороны гепато-биллиарной системы: часто - гепатотоксичность,
транзиторное повышение активности «печеночных» трансаминаз, желтуха, холестаз
(описанные изменения функции печени полностью исчезают или уменьшаются при
продолжении терапии или после отмены препарата); редко – печеночная недостаточность
(сообщалось о случаях с фатальным исходом).
Нарушения со стороны обмена веществ и питания: часто – увеличение массы тела.
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей: часто – кожная сыпь, кожный зуд;
при применении препарата в суточной дозе 150 мг – алопеция, восстановление роста
волос, гирсутизм, сухость кожи.
5
Нарушения со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения:
часто – боль в груди; нечасто – интерстициальные легочные заболевания (сообщалось о
случаях с фатальным исходом).
Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей: очень часто – гематурия*.
Нарушения со стороны иммунной системы: нечасто – реакции повышенной
чувствительности, включая ангионевротический отек и крапивницу.
Общие нарушения: очень часто – астения, периферические отеки*.
* При приеме препарата Бикана® в дозе 50 мг в комбинации с аналогами ГнРГ побочный
эффект наблюдался очень часто
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Бикалутамид активно метаболизируется в печени. Учитывая возможность замедления
выведения бикалутамида и его кумуляции у пациентов с нарушением функции печени,
необходимо периодически оценивать функцию печени (большинство изменений функции
печени встречаются в течение первых 6 месяцев лечения). В случае развития тяжелых
поражений печени необходимо прекратить прием бикалутамида.
Учитывая возможность ингибирования бикалутамидом изофермента CYP 3А4, следует
проявлять осторожность при одновременном применении с препаратами,
преимущественно метаболизирующимися с участием изофермента CYP 3А4.
При совместном приеме с циклоспорином, после начала использования или отмены
бикалутамида рекомендуется проводить тщательный контроль состояния пациента и
контроль концентрации циклоспорина в плазме.
При назначении бикалутамида пациентам, получающим антикоагулянты кумаринового
ряда, рекомендуется регулярно контролировать протромбиновое время.
При одновременном применении с агонистами ГнРГ возможно снижение толерантности к
глюкозе, что может быть проявлением сахарного диабета или снижения уровня
гликемического контроля при уже существующем сахарном диабете. Поэтому следует
периодически контролировать концентрацию глюкозы в сыворотке крови.
У пациентов с непереносимостью лактозы возможно развитие неблагоприятных побочных
реакций, таких как метеоризм (вздутие живота), боли в животе, диарея, реже рвота.
Пациентов с непереносимостью лактозы следует проинформировать о том, что в каждой
таблетке Бикана® 50 мг содержится 124,6 мг лактозы моногидрата, в таблетке
Бикана® 150 мг – 373,8 мг лактозы моногидрата.
У пациентов с прогрессированием заболевания на фоне повышения концентрации
простатспецифического антигена (ПСА) необходимо рассмотреть вопрос о прекращении
лечения бикалутамидом.
Влияние на способность управлять транспортными средствами, механизмами
Следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и
механизмами, т.к. некоторые побочные эффекты препарата, такие как астения, головная
боль, головокружение и нарушения сна, могут отрицательно влиять на способность к
выполнению работы, требующей повышенной концентрации внимания и быстроты
7
психомоторных реакций. При появлении данных побочных эффектов следует
воздержаться от выполнения указанных видов деятельности.
Передозировка
О случаях передозировки у человека не сообщалось.
Лечение: специфического антидота не существует, симптоматическая терапия. Проведение
диализа неэффективно, поскольку бикалутамид прочно связывается с белками плазмы и не
выводится почками в неизмененном виде. Показана общая поддерживающая терапия и
контроль за жизненно важными функциями организма.
Показания
Рак предстательной железы:
? лечение распространенного рака предстательной железы в комбинации с аналогом
гонадотропин-рилизинг гормона (аналог ГнРГ) или хирургической кастрацией;
? монотерапия или адъювантная терапия в сочетании с радикальной простатэктомией
или радиотерапией местнораспространенного рака предстательной железы (T3-Т4,
любая N, M0; T1-Т2, N+, M0);
? лечение местнораспространенного, неметастатического рака предстательной
железы в случаях, когда хирургическая кастрация или другие медицинские вмешательства
неприемлемы или не применимы.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к бикалутамиду или любому другому компоненту
препарата.
Одновременный прием терфенадина, астемизола и цизаприда.
Бикалутамид противопоказан детям и женщинам.
С осторожностью
Непереносимость лактозы, дефицит лактазы и глюкозо-галактозная мальабсорбция
(т.к. препарат содержит лактозу); нарушение функции печени; одновременное применение
с циклоспорином или блокаторами «медленных» кальциевых каналов; одновременное
применение с препаратами, угнетающими микросомальное окисление лекарственных
средств (циметидин или кетоконазол).
Лекарственное взаимодействие
Данных о фармакокинетических или фармакодинамических взаимодействиях между
бикалутамидом и аналогами ГнРГ нет.
В исследованиях in vitro показано, что (R) - энантиомер бикалутамида ингибирует
изофермент CYP 3А4, в меньшей степени влияет на активность изоферментов CYP 2C9,
CYP 2C19 и CYP 2D6. При использовании бикалутамида в течение 28 дней на фоне
приема мидазолама, площадь под кинетической кривой «концентрация-время» (AUC)
мидазолама увеличивается на 80%.
Ингибирование изофермента CYP 3А4 под действием бикалутамида может иметь значение
при применении лекарственных препаратов с узким терапевтическим индексом, которые
метаболизируются в печени. В связи с этим, одновременное применение бикалутамида с
терфенадином, астемизолом и цизапридом противопоказано.
Необходимо соблюдать осторожность при назначении бикалутамида одновременно с
циклоспорином или блокаторами «медленных» кальциевых каналов. В случае усиления
эффекта или развития побочных явлений, потребуется снижение дозы этих препаратов.
После начала или отмены терапии бикалутамидом рекомендуется проводить мониторинг
клинического состояния пациента и концентрации циклоспорина в плазме крови.
Одновременно применять бикалутамид с препаратами, угнетающими микросомальное
окисление лекарственных средств, такими как циметидин и кетоконазол, следует с
осторожностью, т.к. возможно увеличение концентрации бикалутамида в плазме крови,
6
что теоретически может привести к увеличению частоты побочных эффектов.
Бикалутамид усиливает действие антикоагулянтов непрямого действия кумаринового
ряда, например, варфарина (конкуренция за связь с белками).
(5254)
Дозування
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини Препарат призначається дорослим чоловікам (у тому числі літнього віку). При поширеному раку передміхурової залози – всередину по 50 мг один раз на добу, у поєднанні з одночасним початком лікування аналогом ГнРГ або хірургічною кастрацією. При местнораспространенном неметастатическом раку передміхурової залози – по 150 мг один раз на добу. Бикалутамид слід приймати тривало, як мінімум протягом 2 років. При появі приз��аков прогресування захворювання прийом препарату слід припинити. 4 Порушення функції нирок: корекція дози не потрібна. Порушення функції печінки: пацієнтам з легкими порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна. У пацієнтів з помірними або тяжкими порушеннями функції печінки можлива підвищена акумуляція бикалутамида, у зв'язку з чим препарат слід застосовувати з обережністю.
Лікарська форма
Дозування 50 мг: овальні таблетки двоопуклої форми, вкриті плівковою
оболонкою світло-жовтого кол��та. На поперечному розрізі ядро білого кольору.Склад
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
Активна речовина Бикалутамид 50,0 мг
Допоміжні речовини
Магнію алюмометасиликат 10,0 мг
Карбоксиметилкрахмал натрію 4,0 мг
Магнію стеарат 2,0 мр
Лудипресс 134,0
у перерахунку на компоненти
Лактози моногідрат 124,6
Повідон 4,7
Кросповідон 4,7Фармакологічна дія
Бикалутамид – протипухлинний засіб, що являє собою рацемічну суміш з
��естероидной антиандрогенной активністю переважно (R)-енантіомер, не
володіє іншої ендокринної активності. Бикалутамид зв'язується з андрогенними
рецепторами на поверхні клітин органів-мішеней, пригнічує стимулюючі
вплив андрогенів, не активуючи експресію генів. В результаті відбувається регресія
злоякісних новоутворень передміхурової залози. У деяких пацієнтів
припинення прийому бикалутамида може призвести до розвитку клінічного синдрому
«скасування» антиандрогенов.Фармакокінетика
Всмоктування. Після прийому всередину бикалутамид швидко і повністю всмоктується з
шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Час
досягнення максимальної концентрації (ТСмах) (R)-енантіомер – 31,3 години.
Розподіл. Зв'язок з білками плазми високе (для рацемической суміші – 96%,
для (R)-енантіомер 99%).
Метаболізм. Інтенсивно метаболізується в печінці (шляхом окислення та утворення
кон'югатів з глюкуроновою кислотою) до неактивного (S)- та активного (R)-енантіомерів.
Виведення. Бикалутамид виводиться у вигляді метаболітів нирками та з жовчю в рівних
співвідношеннях. (S)-енантіомер виводиться з організму значно швидше (R)-енантіомер,
період напіввиведення (T1/2) останнього – близько 7 днів. При щоденному прийомі
бикалутамида концентрація (R)-енантіомер в плазмі збільшується приблизно в 10 разів
внаслідок тривалого T1/2, що робить можливим прийом препарату 1 раз на добу.
При щоденному прийомі бикалутамида в дозі 50 мг рівноважна концентрація (Сѕѕ)>
(R)-енантіомер в плазмі становить близько 9 мкг/мл При прийомі 150 мг бикалутамида
щодня рівноважна концентрація (R)-енантіомер становить приблизно 22
мкг/мл При рівноважному стані близько 99% усіх циркулюючих в крові
енантіомерів становить активний (R)-енантіомер.
Фармакокінетика (R)-енантіомер не залежить від віку, стану функції нирок,
порушень функції печінки легкого або середнього ступеня.
Є дані про те, що у хворих з тяжким ступенем печінкової недостатності/>
уповільнюється виведення (R)-енантіомер з плазми.Побічні дії
Бикалутамид добре переноситься більшістю хворих, і лише в рідкісних випадках його
доводиться скасовувати через розвиток побічних ефектів.
Побічні ефекти, зареєстровані частіше, ніж одиничні спостереження, перераховані
нижче за органами і системами зі вказівкою частоти їхнього виникнення.
Визначення частоти: дуже часто (? 10%), часто (? 1% та < 10%), нечасто (? 0,1 % і
< 1%), рідко (? 0,01% та < 0,1%), дуже рідко (< 0,01%).
Порушення з боку органов кровотворення: дуже часто – анемія*.
Порушення з боку ендокринної системи: дуже часто – гінекомастія (може
зберігатися після припинення терапії, особливо у випадку прийому препарату протягом
тривалого часу), болючість грудних залоз; часто - зниження статевого
лібідо, еректильна дисфункція.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – запаморочення*; сонливість.
Порушення з боку психіки: часто – при застосуванні препарату у добовій дозі
150 мг – розпуку��.
Порушення з боку серця: часто - серцева недостатність, інфаркт міокарда.
Ризик виникнення ускладнень з боку серця виникає при застосуванні
бикалутамида одночасно з аналогами ГнРГ.
Порушення з боку судинної системи: дуже часто – «припливи» жару до лиця*.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота*, діарея,
біль у животі*, запор*, зниження апетиту; часто - диспепсія, метеоризм.
Порушення з боку гепато-біліарної системи: часто - гепатотоксичность,
транзиторне підвищення активності «печінкових» трансаміназ, жовтяниця, холестаз
описані зміни функції печінки повністю зникають або зменшуються при
продовження терапії або після відміни препарату); рідко – печінкова недостатність
(повідомлялося про випадки з фатальним кінцем).
Порушення з боку обміну речовин і харчування: часто – збільшення маси тіла.
Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин: часто – шкірний висип, шкірний свербіж;
при застосуванні препарату в добово�� дозі 150 мг – алопеція, відновлення зростання
волосся, гірсутизм, сухість шкіри.
5
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
часто – біль у грудях; нечасто – інтерстиціальні легеневі захворювання (повідомлялося про
випадках з фатальним кінцем).
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже часто – гематурія*.
Порушення з боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної
чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк та кропив'янку./>
Загальні порушення: дуже часто – астенія, периферичні набряки*.
* При прийомі препарату Бикана® у дозі 50 мг у комбінації з аналогами ГнРГ побічний
ефект спостерігався дуже частоОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Бикалутамид активно метаболізується в печінці. Враховуючи можливість уповільнення
виведення бикалутамида і його кумуляції у пацієнтів з порушенням функції печінки,
необхідно періодично оцінювати функцію печінки (більшість змін функції
печінки зустрічаються в плині чаие перших 6 місяців лікування). У випадку розвитку важких
уражень печінки необхідно припинити прийом бикалутамида.
Враховуючи можливість інгібування бикалутамидом ізоферменту CYP 3А4, слід
проявляти обережність при одночасному застосуванні з препаратами,
переважно метаболізуються за участі ізоферменту CYP 3А4.
При сумісному прийомі з циклоспорином, після початку використання або скасування
бикалутамида рекомендується проводити ретельний контроль стану пацієнта та
конт��контроль концентрації циклоспорину в плазмі.
При призначенні бикалутамида пацієнтам, які отримують антикоагулянти кумаринового
ряду, рекомендовано регулярно контролювати протромбіновий час.
При одночасному застосуванні з агоністами ГнРГ можливе зниження толерантності до
глюкози, що може бути проявом цукрового діабету або зниження рівня
глікемічного контролю при вже існуючому цукровому діабеті. Тому слід
періодично контролювати концентрацію глюкози в сироватці крові. />
У пацієнтів з непереносимістю лактози можливий розвиток несприятливих побічних
реакцій, таких як метеоризм (здуття живота), біль у животі, діарея, рідше блювання.
Пацієнтів з непереносимістю лактози слід проінформувати про те, що в кожній
таблетці Бикана® 50 мг міститься 124,6 мг лактози моногідрату, в таблетці
Бикана® 150 мг – 373,8 мг лактози моногідрату.
У пацієнтів з прогресуванням захворювання на фоні підвищення концентрації
простатспецифічного антигену (ПСА) необхідно розглядомтретина питання про припинення
лікування бикалутамидом.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і
механізмами, оскільки деякі побічні ефекти препарату, такі як астенія, головний
біль, запаморочення і порушення сну, можуть негативно впливати на здатність до
виконання роботи, що потребує підвищеної концентрації уваги і швидкості
7
психомоторних реакцій. При появі даних побічних ефектів слід
утриматися від виконання зазначених видів діяльності.
Передозування
Про випадки передозування у людини не повідомлялося.
Лікування: специфічного антидоту не існує, симптоматична терапія. Проведення
діалізу неефективне, оскільки бикалутамид міцно зв'язується з білками плазми і не
виводиться нирками в незміненому вигляді. Показана загальна підтримуюча терапія та
контроль за життєво важливими функціями організму.Свідчення
Рак предстател��ної залози:
? лікування поширеного раку передміхурової залози у комбінації з аналогом
гонадотропін-рилізинг гормону (аналог ГнРГ) або хірургічною кастрацією;
? монотерапія або ад'ювантна терапія у поєднанні з радикальною простатэктомией
або радіотерапією місцеворозповсюдженого раку передміхурової залози (Т3-Т4,
будь-яка N, M0; T1-Т2, N+, M0);
? лікування місцеворозповсюдженого, неметастатического раку передміхурової
залози у випадках, коли хірургічна кастрація або інше медичне втручання
неприйнятні або не застосовні.Протипоказання
Підвищена чутливість до бикалутамиду або будь-якого іншого компонента
препарату.
Одночасний прийом терфенадину, астемізолу та цизаприду.
Бикалутамид протипоказаний дітям і жінкам.
З обережністю
Непереносимість лактози, дефіцит лактази і глюкозо-галактозна мальабсорбція
(оскільки препарат містить лактозу); порушення функції печінки; одночасне застосування
з циклоспорином або блокаторами «повільних» кальциевых каналів; одночасне
застосування з препаратами, що пригнічують микросомальное окислення лікарських
засобів (циметидин або кетоконазол).Лікарська взаємодія
Даних про фармакокінетичних або фармакодинамічних взаємодій між
бикалутамидом і аналогами ГнРГ немає.
У дослідженнях in vitro показано, що (R) - енантіомер бикалутамида інгібує
ізофермент CYP 3А4, у меншій мірі впливає на активність ізоферментів CYP 2C9,
CYP 2С19 і CYP 2D6. При використанні бикалутамида протягом 28 днів на фоні
прийому мідазоламу, площа під кінетичною кривою «концентрація-час» (AUC)
мідазоламу збільшується на 80%.
Інгібування ізоферменту CYP 3А4 під дією бикалутамида може мати значення
при застосуванні лікарських препаратів з вузьким терапевтичним індексом, які
метаболізуються в печінці. У зв'язку з цим, одночасне застосування з бикалутамида
терфенадином, астемізолом і цизапридом протипоказано.
Необхідно дотримуватися обережності при призначенні бикалутамида одночасно з
циклоспорином або блокаторами «повільних» кальцієвих каналів. У разі посилення
ефекту або розвитку побічних явищ, буде потрібно зниження дози цих препаратів.
Після початку або відміни терапії бикалутамидом рекомендується проводити моніторинг
клінічного стану пацієнта і концентрації циклоспорину у плазмі крові.
Одночасно застосовувати бикалутамид з препаратами, що пригнічують микросомальное
окислення лікарських засобів, такі як циметидин і кетоконазол, слід з
обережністю, оскільки можливе збільшення концентрації бикалутамида в плазмі крові,
6
що теоретично може призвести до збільшення частоти побічних ефектів.
Бикалутамид посилює дію антикоагулянтів непрямої дії кумаринового
ряду, наприклад, варфарину (конкуренція за зв'язок з білками).
