Дозировка
Улучшение состояния отмечается уже в начале терапии. Стабильный терапевтический эффект достигается в течение 2 недель приема Бетасерка и может нарастать при приеме препарата в течение нескольких месяцев. Лечение длительное. Продолжительность терапии устанавливают индивидуально. 1/2-1 таблетки 3
Передозировка
тошнота, рвота; при дозе 728 мг имелись сообщения о появлении судорог
Лекарственная форма
Таблетки круглые, двояковыпуклые, белого или почти белого цвета, со скошенными краями, с риской на одной стороне и маркировкой "267" с обеих сторон от риски и значком "S"- на другой стороне таблетки.
Состав
бетагистина дигидрохлорид16 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, маннитол, лимонной кислоты моногидрат, кремния диоксид коллоидный, тальк
Фармакологическое действие
Синтетический аналог гистамина. Действует главным образом на гистаминовые H1- и H3-рецепторы внутреннего уха и вестибулярных ядер ЦНС. Путем прямого агонистического воздействия на гистаминовые H1-рецепторы сосудов внутреннего уха, а также опосредованно через воздействие на гистаминовые H3-рецепторы улучшает микроциркуляцию и проницаемость капилляров внутреннего уха, нормализует давление эндолимфы в лабиринте и улитке. Наряду с этим бетагистин увеличивает кровоток в базилярной артерии.
Бетасерк также обладает выраженным центральным эффектом, являясь ингибитором гистаминовых H3-рецепторов ядер вестибулярного нерва. Нормализует проводимость в нейронах вестибулярных ядер на уровне ствола головного мозга.
Клиническими проявлениями указанных свойств являются снижение частоты и интенсивности головокружений, уменьшение шума и звона в ушах, улучшение слуха в случае его понижения.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь бетагистина дигидрохлорид быстро и практически полностью абсорбируется из ЖКТ. Cmax в плазме достигается через 3 ч. Связывание с белками плазмы низкое.
Выведени
T1/2 составляет 3-4 ч.
Практически полностью выводится из организма почками в виде метаболита (2-перидилуксусной кислоты) в течение 24 ч.
Побочные действия
Возможно: нарушения со стороны ЖКТ.
В очень редких случаях: кожные проявления аллергических реакций (кожная сыпь, зуд, крапивница), отек Квинке.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью следует назначать препарат пациентам с язвенной болезнью желудка или двенадцатиперстной кишки в анамнезе. В период применения препарата пациенты с феохромоцитомой и бронхиальной астмой должны находиться под медицинским наблюдением.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Бетасерк не обладает седативным эффектом и не влияет на способность к вождению автотранспорта или в работе с механизмами.
Показания
— лечение и профилактика вестибулярного головокружения различного генеза;
— синдромы, характеризующиеся головокружением, головной болью, шумом в ушах, прогрессирующим снижением слуха, тошнотой и рвотой;
— болезнь и синдром Меньера.
Противопоказания
повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Лекарственное взаимодействие препарата Бетасерк с другими лекарственными средствами не описано.
Случаи несовместимости неизвестны.
(2723)
Дозування
Поліпшення стану відмічається вже на початку терапії. Стабільний терапевтичний ефект досягається протягом 2 тижнів прийому Бетасерка і може наростати при прийомі препарату протягом кількох місяців. Лікування тривале. Тривалість терапії встановлюють індивідуально. 1/2-1 таблетки 3Передозування
нудота, блювання; при дозі 728 мг були повідомлення про появу судом
Лікарська форма
Таблетки круглі, двоопуклі, білого або майже білого кольору, зі скошеними краями, з рискою на одній стороні та мар��ировкой "267" з обох боків від ризики та значком "S"- на іншому боці таблетки.Склад
бетагістину дигидрохлорид16 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, лимонної кислоти моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, талькФармакологічна дія
Синтетичний аналог гістаміну. Діє головним чином на гістамінові H1 - H3-рецептори внутрішнього вуха і вестибулярних ядер ЦНС. Шляхом прямого агоністичного впливу на гістамінові H1-рецептори судин внутрішнього вуха, а також опос��едованно через дію на гістамінові H3-рецептори поліпшує мікроциркуляцію і проникність капілярів внутрішнього вуха, нормалізує тиск ендолімфи в лабіринті і равлику. Поряд з цим бетагістин збільшує кровотік в базилярній артерії.
Бетасерк також володіє вираженим центральним ефектом, будучи інгібітором гістамінових H3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Нормалізує провідність в нейронах вестибулярних ядер на рівні стовбура головного мозку.
Клінічними проявами зазначених властивостей є знижение частоти та інтенсивності запаморочень, зменшення шуму та дзвону у вухах, покращання слуху у випадку його зниження.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому внутрішньо бетагістину дигідрохлорид швидко і практично повністю абсорбується із ШКТ. Cmax в плазмі досягається через 3 год. Зв'язування з білками плазми низьке.
Выведени
T1/2 складає 3-4 ч.
Практично повністю виводиться з організму нирками у вигляді метаболіту (2-перидилуксусной кислоти) протягом 24 год.Побічні дії
Можливо:��ушения з боку ШКТ.
У дуже рідкісних випадках: шкірні прояви алергічних реакцій (шкірний висип, свербіж, кропив'янка), набряк Квінке.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі. У період застосування препарату пацієнти з феохромоцитомою і бронхіальною астмою повинні знаходитись під медичним наглядом.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Бетасе��до не володіє седативним ефектом і не впливає на здатність до керування автотранспортом або роботи з механізмами.Свідчення
— лікування та профілактика вестибулярного запаморочення різного генезу;
— синдроми, які характеризуються запамороченням, головним болем, шумом у вухах, прогресуючим зниженням слуху, нудотою і блюванням;
— хвороба і синдром Меньєра.Протипоказання
підвищена чутливість до компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Лікарська взаємодія препарату Бетасерк з ін��іншими лікарськими засобами не описано.
Випадки несумісності невідомі.
