Дозировка
При подборе дозы необходимо избегать развития брадикардии. При артериальной гипертензии начальная доза составляет 50-100 мг 1 раз/ При отсутствии клинического эффекта можно увеличить дозу до 100 мг 1 раз/ или применять Беталок® ЗОК в комбинации с другими антигипертензивными препаратами (предпочтительно диуретик и блокатор кальциевых каналов производное дигидропиридина). При стенокардии средняя терапевтическая доза составляет 100-200 мг 1 раз/ При необходимости Беталок® ЗОК можно применять в комбинации с другими антиангинальными препаратами. При стабильной симптоматической хронической сердечной недостаточности с нарушением систолической функции левого желудочка назначать Беталок® ЗОК можно пациентам, у которых в течение последних 6 недель не было эпизодов обострения и в течение последних 2 недель не было изменений в основной терапии. Терапия сердечной недостаточности бета-адреноблокаторами иногда может привести к временному ухудшению симптоматической картины. В некоторых случаях возможно продолжение терапии или снижение дозы, а в некоторых - может возникнуть необходимость отмены препарата. При стабильной хронической сердечной недостаточности II функционального класса рекомендуемая начальная доза первые 2 недели составляет 25 мг 1 раз/ Через 2 недели доза может быть увеличена до 50 мг 1 раз/ и далее может удваиваться каждые 2 недели. Поддерживающая доза для длительного лечения составляет 200 мг 1 раз/ При стабильной хронической сердечной недостаточности III и IV функциональных классов рекомендуемая начальная доза первые 2 недели составляет 12.5 мг 1 раз/ Доза подбирается индивидуально. В период увеличения дозы пациент должен находиться под наблюдением, т.к. у некоторых пациентов симптомы сердечной недостаточности могут ухудшиться. Через 1-2 недели доза может быть увеличена до 25 мг 1 раз/, затем еще через 2 недели - до 50 мг 1 раз/ При хорошей переносимости можно удваивать дозу каждые 2 недели до достижения максимальной дозы 200 мг 1 раз/ В случае артериальной гипотензии и/или брадикардии может понадобиться уменьшение сопутствующей терапии или снижение дозы Беталока ЗОК. Артериальная гипотензия в начале терапии не обязательно указывает, что данная доза Беталока ЗОК не будет переноситься при дальнейшем длительном лечении. Однако дозы не следует повышать до тех пор, пока состояние не стабилизируется. Также может потребоваться наблюдение за функцией почек. Для поддерживающего лечения после инфаркта миокарда препарат назначают по 200 мг 1 раз/ При сердечных аритмиях препарат назначают по 100-200 мг 1 раз/ При функциональных нарушениях сердечной деятельности, сопровождающихся тахикардией, доза составляет 100 мг 1 раз/, при необходимости дозу можно увеличить до 200 мг/ Для профилактики мигрени назначают по 100-200 мг 1 раз/ Беталок® ЗОК предназначен для ежедневного приема 1 раз/ (предпочтительно утром). Таблетку Беталока ЗОК следует проглатывать, запивая жидкостью.
Передозировка
наиболее серьезными являются симптомы со стороны сердечно-сосудистой системы, однако иногда, особенно у детей и подростков, могут преобладать симптомы со стороны ЦНС и подавление легочной функции, брадикардия, AV-блокада I-III степени, асистолия, выраженное снижение АД
Лекарственная форма
Таблетки с замедленным высвобождением, покрытые оболочкой
Состав
метопролола сукцинат 47.5 мг,
что эквивалентно содержанию метопролола тартрата 50 мг
Вспомогательные вещества: этилцеллюлоза, гипромеллоза, гипролоза, целлюлоза микрокристаллическая, парафин, макрогол, кремния диоксид, натрия стеарилфумарат, титана диоксид.
Фармакологическое действие
Кардиоселективный бета1-адреноблокатор без внутренней симпатомиметической активности. Обладает незначительным мембраностабилизирующим эффектом. Оказывает антигипертензивное, антиангинальное и антиаритмическое действие. Подавляет стимулирующее влияние катехоламинов на сердце при физической и психоэмоциональной нагрузке: препятствует увеличению ЧСС, повышению АД, уменьшает минутный объем сердца и снижает сократимость миокарда.
Благодаря особенностям лекарственной формы поддерживается постоянная концентрация метопролола в плазме и обеспечивается устойчивый клинический эффект препарата в течение 24 ч. Вследствие отсутствия пиков концентрации в плазме клинически Беталок® ЗОК характеризуется лучшей бета1-селективностью по сравнению с традиционно используемыми таблетированными формами метопролола. Кроме того, в значительной степени уменьшается потенциальный риск побочных эффектов, наблюдаемых при пиковых концентрациях препарата в плазме (например, брадикардия или слабость в ногах при ходьбе).
При применении в средних терапевтических дозах Беталок® ЗОК оказывает менее выраженное влияние на гладкую мускулатуру бронхов, чем неселективные бета-адреноблокаторы. При необходимости Беталок® ЗОК в комбинации с бета2-адреномиметиками можно назначать пациентам с обструктивной болезнью легких.
Беталок® ЗОК в меньшей степени влияет на выделение инсулина и углеводный обмен и на деятельность сердечно-сосудистой системы в условиях гипогликемии по сравнению с неселективными бета-адреноблокаторами.
Применение препарата Беталок® ЗОК при артериальной гипертензии приводит к значительному снижению АД в течение более чем 24 ч (в положении лежа, стоя, при нагрузке). В начале терапии метопрололом отмечается увеличение ОПСС. При длительном применении возможно снижение АД вследствие уменьшения ОПСС при неизменном сердечном выбросе.
В MERIT-HF - исследовании выживаемости при хронической сердечной недостаточности (II-IV функциональный класс по классификации NYHA) со сниженной фракцией выброса (? 40%), включавшем 3991 пациента, Беталок® ЗОК показал повышение выживаемости и снижение частоты госпитализации. При длительном лечении у пациентов достигалось общее улучшение самочувствия, ослабление выраженности симптомов (по функциональным классам NYHA). Также терапия с применением препарата Беталок® ЗОК показала повышение фракции выброса левого желудочка, снижение конечного систолического и конечного диастолического объемов левого желудочка.
Качество жизни в период лечения препаратом Беталок® ЗОК не ухудшается или улучшается. Улучшение качества жизни при лечении препаратом Беталок® ЗОК наблюдалось у пациентов после инфаркта миокарда.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь метопролола полностью абсорбируется из ЖКТ.
Скорость высвобождения активного вещества зависит от кислотности среды. После приема таблетки Беталок® ЗОК (лекарственной формы с замедленным высвобождением метопролола) длительность терапевтического эффекта составляет более 24 ч, при этом достигается постоянная скорость высвобождения активного вещества в течение 20 ч.
Биодоступность после однократного приема разовой дозы составляет приблизительно 30-40%. Связывание метопролола с белками плазмы низкое - примерно 5-10%.
Метаболизм
Метопролол биотрансформируется в печени путем окисления. Три основных метаболита метопролола не проявляли клинически значимого бета-блокирующего эффекта.
Выведение
T1/2 составляет в среднем 3.5 ч. Около 5% пероральной дозы препарата выводится с мочой в неизмененном виде, остальная часть препарата выводится в виде метаболитов.
Побочные действия
Для оценки частоты случаев применяли следующие критерии: очень часто (> 10%), часто (1-9.9%), иногда (0.1-0.9%), редко (0.01-0.09%), очень редко (< 0.01%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - брадикардия, ортостатическая артериальная гипотензия (очень редко сопровождающаяся обмороком), похолодание конечностей, ощущение сердцебиения; иногда - временное усиление симптомов сердечной недостаточности, AV-блокада I степени, кардиогенный шок у пациентов с острым инфарктом миокарда; редко - другие нарушения проводимости, аритмии; очень редко - гангрена (у пациентов с тяжелыми нарушениями периферического кровообращения).
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: очень часто - утомляемость; часто - головокружение, головная боль; иногда - парестезии, мышечные судороги, депрессия, снижение способности к концентрации внимания, сонливость или бессонница, кошмарные сновидения; редко - нервозность, тревожность; очень редко - нарушения памяти, амнезия, подавленность, галлюцинации.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, боли в области живота, диарея, запор; иногда - рвота; редко - сухость во рту, нарушения функции печени; очень редко - гепатит.
Со стороны системы кроветворения: очень редко - тромбоцитопения.
Со стороны дыхательной системы: часто - одышка при физической нагрузке; иногда - бронхоспазм; редко - ринит.
Со стороны костно-мышечной системы: очень редко - артралгия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациентам с обструктивной болезнью легких не рекомендуется назначать бета-адреноблокаторы. При плохой переносимости или неэффективности других антигипертензивных средств можно назначать метопролол, поскольку он является селективным препаратом. Следует назначать минимально эффективную дозу, при необходимости возможно назначение бета2-адреномиметика.
Не рекомендуется назначать неселективные бета-адреноблокаторы пациентам со стенокардией Принцметала. Данной группе пациентов селективные бета-адреноблокаторы следует назначать с осторожностью.
При использовании бета1-адреноблокаторов риск влияния на углеводный обмен или возможность маскирования симптомов гипогликемии значительно меньше, чем при использовании неселективных бета-адреноблокаторов.
У пациентов с хронической сердечной недостаточностью в стадии декомпенсации до назначения Беталок® ЗОК необходимо достичь компенсации и поддерживать ее во время лечения препаратом.
Очень редко на фоне терапии Беталоком ЗОК у пациентов с нарушением проводимости может наступать ухудшение состояния вплоть до AV-блокады. Если на фоне лечения развилась брадикардия, дозу препарата необходимо уменьшить или следует постепенно отменить препарат.
В период применения препарата возможно усиление симптомов нарушения периферического артериального кровообращения, в основном вследствие снижения АД.
При необходимости назначения Беталока ЗОК пациентам с феохромоцитомой одновременно следует назначать альфа-адреноблокаторы.
Следует проявлять осторожность при назначении препарата пациентам с почечной недостаточностью тяжелой степени, при метаболическом ацидозе, совместном назначении с сердечными гликозидами.
Данные клинических исследований по эффективности и безопасности у пациентов с тяжелой стабильной сердечной недостаточностью (IV функциональный класс по классификации NYHA) ограничены. Лечение таких пациентов должно проводиться врачами, обладающими специальными знаниями и опытом.
Пациенты с сердечной недостаточностью в сочетании с острым инфарктом миокарда и нестабильной стенокардией исключались из исследований, на основании которых определялись показания к назначению. Эффективность и безопасность препарата для данной группы пациентов не описана. Применение при нестабильной и декомпенсированной сердечной недостаточности противопоказано.
Следует избегать резкого прекращения приема препарата. Отмену препарата следует проводить постепенно, в течение 2 недель. Доза уменьшается постепенно, в несколько приемов, до достижения конечной дозы - 25 мг 1 раз/
При необходимости проведения хирургического вмешательства следует предупредить анестезиолога о проводимой терапии, чтобы подобрать средство для наркоза с минимальным отрицательным инотропным действием, однако отмена препарата перед операцией не рекомендуется.
Следует иметь в виду, что у пациентов, принимающих бета-адреноблокаторы, анафилактический шок протекает более тяжело.
Показания
— артериальная гипертензия;
— стенокардия;
— стабильная симптоматическая хроническая сердечная недостаточность с нарушением систолической функции левого желудочка (в качестве вспомогательной терапии к основному лечению сердечной недостаточности);
— поддерживающее лечение после острой фазы инфаркта миокарда (для снижения смертности и частоты повторного инфаркта);
— нарушения сердечного ритма (в т.ч. наджелудочковая тахикардия), а также для снижения частоты сокращений желудочков при фибрилляции предсердий и желудочковых экстрасистолах;
— функциональные нарушения сердечной деятельности, сопровождающиеся тахикардией;
— профилактика приступов мигрени.
Противопоказания
— AV-блокада II и III степени;
— хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации (отек легких, синдром гипоперфузии или гипотензия);
— длительная или интермиттирующая терапия инотропными средствами, направленная на стимуляцию ?-адренорецепторов;
— клинически значимая синусовая брадикардия;
— СССУ;
— кардиогенный шок;
— артериальная гипотензия;
— выраженные нарушения периферического артериального кровообращения (в т.ч. при угрозе гангрены);
— пациенты с подозрением на острый инфаркт миокарда при ЧСС менее 45 уд./мин, интервалом PQ более 0.24 с или систолическим АД менее 100 мм рт.ст.;
— пациенты, которым назначено в/в введение блокаторов медленных кальциевых каналов (подобные верапамилу);
— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность применения препарата не установлены);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим бета-адреноблокаторам.
Лекарственное взаимодействие
Метопролол является субстратом CYP2D6, в связи с чем, препараты, ингибирующие CYP2D6, (хинидин, тербинафин, пароксетин, флуоксетин, сертралин, целекоксиб, пропафенон и дифенгидрамин) могут влиять на плазменную концентрацию метопролола.
Комбинации, которых следует избегать
Производные барбитуровой кислоты: барбитураты усиливают метаболизм метопролола, вследствие индукции ферментов (исследование проводилось с фенобарбиталом).
Пропафенон: при назначении пропафенона 4 пациентам, получавшим метопролол, отмечалось увеличение концентрации метопролола в плазме крови в 2-5 раз, при этом у 2 пациентов отмечались побочные эффекты, характерные для метопролола. Данное взаимодействие было подтверждено в ходе исследования на 8 добровольцах. Вероятно, взаимодействие обусловлено ингибированием пропафеноном, подобно хинидину, метаболизма метопролола посредством изофермента CYP2D6.
(5904)
Дозування
При підборі дози необхідно уникати розвитку брадикардії. При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 50-100 мг 1 раз/ При відсутності клінічного ефекту можна збільшити дозу до 100 мг 1 раз/ або застосовувати Беталок® ЗОК у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами (переважно діуретик і блокатор кальцієвих каналів похідні дигідропіридину). При стенокардії середня терапевтична доза становить 100-200 мг 1 раз/ При необхідності Беталок® ЗОК можна застосовувати в комбінації з іншими антиангинальными препаратами. При стабільній симптоматичної хронічної серцевої недостатності з порушенням систолічної функції лівого шлуночка призначати Беталок® ЗОК можна пацієнтам, у яких протягом останніх 6 тижнів не було епізодів загострення і протягом останніх 2 тижнів не було змін в основній терапії. Терапія серцевої недостатності бета-адреноблокаторами іноді може призвести до тимчасового погіршення симптоматичної картини. У деяких випадках можливе продовження терапії або зниження дози, а в деяких - може метушні��нути необхідність відміни препарату. При стабільної хронічної серцевої недостатності II функціонального класу рекомендована початкова доза перші 2 тижні становить 25 мг 1 раз/ Через 2 тижні доза може бути збільшена до 50 мг 1 раз/ і далі може подвоюватися кожні 2 тижні. Підтримуюча доза для тривалого лікування становить 200 мг 1 раз/ При стабільної хронічної серцевої недостатності III і IV функціональних класів рекомендована початкова доза перші 2 тижні становить 12,5 мг 1 раз/ Доза підбирається індивідуально. У період увеличения дози пацієнт повинен знаходитися під спостереженням, оскільки в деяких пацієнтів симптоми серцевої недостатності можуть погіршитися. Через 1-2 тижні доза може бути збільшена до 25 мг 1 раз/, потім ще через 2 тижні - до 50 мг 1 раз/ При гарній переносимості можна подвоювати дозу кожні 2 тижні до досягнення максимальної дози 200 мг 1 раз/ У разі артеріальної гіпотензії та/або брадикардії може знадобитися зменшення супутньої терапії або зниження дози Беталока ЗОК. Артеріальна гіпотензія на початку терапії не обов'язково вказує, ч��про дана доза Беталока ЗОК не буде переноситися при подальшому тривалому лікуванні. Однак дози не слід підвищувати до тих пір, поки стан не стабілізується. Також може знадобитися спостереження за функцією нирок. Для підтримуючого лікування після інфаркту міокарда препарат призначають по 200 мг 1 раз/ При серцевих аритміях препарат призначають по 100-200 мг 1 раз/ При функціональних порушеннях серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією, доза становить 100 мг 1 раз/, при необхідності дозу можна збільшити до 200 мг/ Для профіл��ки мігрені призначають по 100-200 мг 1 раз/ Беталок® ЗОК призначений для щоденного прийому 1 раз/ (переважно вранці). Таблетку Беталока ЗОК слід ковтати, запиваючи рідиною.Передозування
найбільш серйозними є симптоми з боку серцево-судинної системи, проте іноді, особливо у дітей та підлітків, можуть переважати симптоми з боку ЦНС і придушення легеневої функції, брадикардія, AV-блокада I-III ступеня, асистолія, виражене зниження АТ
Лікарська форма
Таблетки з уповільненим вивільненням, вкриті ��болочкойСклад
метопрололу сукцинат 47.5 мг,
що еквівалентно вмісту метопрололу тартрату 50 мг
Допоміжні речовини: етилцелюлоза, гіпромелоза, гипролоза, целюлоза мікрокристалічна, парафін, макрогол, кремнію діоксид, натрію стеарилфумарат, титану діоксид.Фармакологічна дія
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Володіє незначною мембраностабілізуючим ефектом. Чинить антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмическо�� дію. Пригнічує стимулюючий вплив катехоламінів на серце при фізичному та психоемоційному навантаженні: перешкоджає збільшенню ЧСС, підвищення артеріального тиску, зменшує хвилинний об'єм серця і знижує скоротливість міокарда.
Завдяки особливостям лікарської форми підтримується постійна концентрація метопрололу в плазмі та забезпечується стійкий клінічний ефект препарату протягом 24 год. Внаслідок відсутності піків концентрацій у плазмі, клінічно Беталок® ЗОК характеризується кращою бета1-селективністю порівняно�� з традиційно використовуваними таблетованими формами метопрололу. Крім того, у значній мірі зменшується потенційний ризик побічних ефектів, що спостерігаються при пікових концентраціях препарату у плазмі, наприклад, брадикардія або слабкість в ногах при ходьбі).
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах Беталок® ЗОК виявляє менш виражений вплив на гладку мускулатуру бронхів, ніж неселективні бета-адреноблокатори. При необхідності Беталок® ЗОК у комбінації з бета2-адреноміметиками можна призначати пацієнтам з обструктивною хворобою легенів.
Беталок® ЗОК у меншій мірі впливає на виділення інсуліну і вуглеводний обмін і на діяльність серцево-судинної системи в умовах гіпоглікемії порівняно з неселективними бета-адреноблокаторами.
Застосування препарату Беталок® ЗОК при артеріальній гіпертензії призводить до значного зниження АТ протягом більш ніж 24 год (у положенні лежачи, стоячи, при навантаженні). На початку терапії метопрололом відзначається збільшення ОПСС. При тривалому застосуванні можливе зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ЗПОС при незмінному серцевому викиді.
В MERIT-HF - дослідження виживання при хронічній серцевій недостатності (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) зі зниженою фракцією викиду (? 40%), що включало 3991 пацієнта, Беталок® ЗОК показав підвищення виживання та зменшення частоти госпіталізації. При тривалому лікуванні у пацієнтів досягалося загальне поліпшення самопочуття, ослаблення вираженості симптомів (за функціональними класами NYHA). Також терапія із застосуванням препарату Беталок® ЗОК показала підвищення фракції викиду лівого шлуночка, зниження кінцевого систолічного та кінцевого діастолічного об'ємів лівого шлуночка.
Якість життя в період лікування препаратом Беталок® ЗОК не погіршується або поліпшується. Поліпшення якості життя при лікуванні препаратом Беталок® ЗОК спостерігалося у пацієнтів після інфаркту міокарда.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому всередину метопрололу повністю абсорбується з ШКТ.
Швидкість вивільнення активної речовини залежить від кислотності середовища. Після прийому таблетки Бетал��до® ЗОК (лікарської форми з уповільненим вивільненням метопрололу) тривалість терапевтичного ефекту становить більше 24 год, при цьому досягається постійна швидкість вивільнення активної речовини протягом 20 год.
Біодоступність після одноразового прийому разової дози становить приблизно 30-40%. Зв'язування метопрололу з білками плазми низьке - приблизно 5-10%.
Метаболізм
Метопролол біотрансформується в печінці шляхом окислення. Три основних метаболіти метопрололу не виявляли клінічно значимого бета-бл��кирующего ефекту.
Виведення
T1/2 складає в середньому 3.5 ч. Близько 5% пероральної дози препарату виводиться із сечею у незміненому вигляді, інша частина препарату виводиться у вигляді метаболітів.Побічні дії
Для оцінки частоти випадків застосовували наступні критерії: дуже часто (> 10%), часто (1-9.9%), іноді (0.1-0.9%), рідко (0.01-0.09%), дуже рідко (< 0.01%).
З боку серцево-судинної системи: часто - брадикардія, ортостатична артеріальна гіпотензія (дуже рідко супроводжується непритомністю), похолодання кінцівок, відчуття того, що твоя��ие серцебиття; іноді - тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, AV-блокада I ступеня, кардіогенний шок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда; рідко - інші порушення провідності, аритмія; дуже рідко - гангрена (у пацієнтів з тяжкими порушеннями периферичного кровообігу).
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: дуже часто - втомлюваність; часто - запаморочення, головний біль; іноді - парестезії, м'язові судоми, депресія, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість або безсоньа, кошмарні сновидіння; рідко - нервозність, тривожність, дуже рідко - порушення пам'яті, амнезія, пригніченість, галюцинації.
З боку травної системи: часто - нудота, біль у ділянці живота, діарея, запор; іноді - блювання; рідко - сухість у роті, порушення функції печінки; дуже рідко - гепатит.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенія.
З боку дихальної системи: часто - задишка при фізичному навантаженні; іноді - бронхоспазм; рідко - риніт.
З боку кістково-м'язової системи: дуже ��їдко - артралгія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнтам з обструктивною хворобою легень не рекомендується призначати бета-адреноблокатори. При поганій переносимості або неефективності інших антигіпертензивних засобів можна призначати метопролол, оскільки він є селективним препаратом. Слід призначати мінімально ефективну дозу, при необхідності можливе призначення бета2-адреномиметика.
Не рекомендується призначати неселективні бета-адреноблокатори пацієнтам зі стенокардією Принцметала. ��ганною групі пацієнтів селективні бета-адреноблокатори слід призначати з обережністю.
При використанні бета1-адреноблокаторів ризик впливу на вуглеводний обмін або можливість маскування симптомів гіпоглікемії значно менше, ніж при використанні неселективних бета-адреноблокаторів.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю в стадії декомпенсації до призначення Беталок® ЗОК необхідно досягти компенсації і підтримувати її під час лікування препаратом.
Дуже рідко на фоні терапії Беталоком ЗОК у пацієнтів з порушенням провідності може наставати погіршення стану аж до AV-блокади. Якщо на фоні лікування розвилася брадикардія, дозу препарату необхідно зменшити або варто поступово відмінити препарат.
У період застосування препарату можливе посилення симптомів порушення периферичного артеріального кровообігу, в основному внаслідок зниження АТ.
При необхідності призначення Беталока ЗОК пацієнтам з феохромоцитомою одночасно слід призначати альфа-адреноблокатори.
Слід проявлять обережність при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, при метаболічному ацидозі, спільному призначенні з серцевими глікозидами.
Дані клінічних досліджень щодо ефективності та безпеки у пацієнтів з тяжкою стабільною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA) обмежені. Лікування таких пацієнтів повинно проводитися лікарями, що володіють спеціальними знаннями і досвідом.
Пацієнти із серцевою недостатністю у поєднанні з гострим інфарктом миокарда і нестабільною стенокардією виключалися з досліджень, на підставі яких визначено показання до призначення. Ефективність і безпека препарату для цієї групи пацієнтів не описана. Застосування при нестабільній і декомпенсованій серцевій недостатності протипоказано.
Слід уникати різкого припинення прийому препарату. Відміну препарату слід проводити поступово, протягом 2 тижнів. Доза зменшується поступово, у кілька прийомів, до досягнення кінцевої дози - 25 мг 1 раз/
При необхідностіі проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про проведеної терапії, щоб підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією, однак відміна препарату перед операцією не рекомендується.
Слід мати на увазі, що у пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, анафілактичний шок протікає більш важко.Свідчення
— артеріальна гіпертензія;
— стенокардія;
— стабільна симптоматична хронічна серцева недостатність із порушенням систоличес��ої функції лівого шлуночка (в якості допоміжної терапії до основного лікування серцевої недостатності);
— підтримуюче лікування після гострої фази інфаркту міокарда (для зниження смертності та частоти повторного інфаркту);
— порушення серцевого ритму (у т. ч. надшлуночкові тахікардії), а також для зниження частоти скорочень шлуночків при фібриляції передсердь та шлуночкових екстрасистолах;
— функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
— профілактика прис��упов мігрені.Протипоказання
— AV-блокада II і III ступеня;
— хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації (набряк легенів, синдром гіпоперфузії або гіпотензія);
— тривала або інтермітуюча терапія инотропными засобами, спрямована на стимуляцію ?-адренорецепторів;
— клінічно значуща синусова брадикардія;
— СССУ;
— кардіогенний шок;
— артеріальна гіпотензія;
— виражені порушення периферичного артеріального кровообігу (у т. ч. при загрозі гангре��s);
— пацієнти з підозрою на гострий інфаркт міокарда при ЧСС менше 45 уд./хв., інтервалом PQ більш 0.24 з систолічним АТ менше 100 мм рт.ст.;
— пацієнти, яким призначено в/в введення блокаторів повільних кальцієвих каналів (подібні верапамилу);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека застосування препарату не встановлені);
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших бета-адреноблокаторами.Лікарська взаимодейс��вії
Метопролол є субстратом CYP2D6, у зв'язку з чим, препарати, що інгібують CYP2D6, (хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон та дифенгідрамін) можуть впливати на плазмову концентрацію метопрололу.
Комбінації, які слід уникати
Похідні барбітурової кислоти (барбітурати посилюють метаболізм метопрололу, внаслідок індукції ферментів (дослідження проводилося з фенобарбіталом).
Пропафенон: при призначенні пропафенону 4 пацієнтам, що отримували метопролол, зазначалося увезростання концентрації метопрололу в плазмі крові в 2-5 разів, при цьому у 2 пацієнтів відзначалися побічні ефекти, характерні для метопрололу. Дане взаємодія було підтверджено в ході дослідження на 8 добровольцях. Ймовірно, взаємодія обумовлена інгібуванням пропафеноном, подібно до хінідину, метаболізму метопрололу допомогою ізоферменту CYP2D6.
