Дозировка
Беталок® ЗОК предназначен для ежедневного приема 1 раз/сут, рекомендуется принимать препарат утром. Таблетку Беталок® ЗОК следует проглатывать, запивая жидкостью. Таблетки (или таблетки, разделенные пополам) не следует разжевывать или крошить. Прием пищи не влияет на биодоступность препарата. При подборе дозы необходимо избегать развития брадикардии Артериальная гипертензия 50-100 мг 1 раз/сут. При необходимости дозу можно увеличить дозу до 100 мг 1 раз/сут или применять Беталок® ЗОК в комбинации с другими антигипертензивное средство, предпочтительно диуретик и блокатор кальциевых каналов производное дигидропиридина. Стенокардия 100-200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. При необходимости к терапии может быть добавлен другой антиангинальный препарат. Стабильная симптоматическая хроническая сердечная недостаточность с нарушением систолической функции левого желудочка Пациенты должны находиться в стадии стабильной хронической сердечной недостаточности без эпизодов обострения в течение последних 6 недель и без изменений в основной терапии в течение последних 2 недель. Терапия сердечной недостаточности бета-адреноблокаторами иногда может привести к временному ухудшению симптоматической картины. В некоторых случаях возможно продолжение терапии или снижение дозы, в ряде случаев может возникнуть необходимость отмены препарата. Стабильная хроническая сердечная недостаточность, II функциональный класс Рекомендуемая начальная доза Беталок® ЗОК первые 2 недели 25 мг 1 раз/сут. После 2 недель терапии доза может быть увеличена до 50 мг 1 раз/сут, и далее может удваиваться каждые 2 недели. Поддерживающая доза для длительного лечения 200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. Стабильная хроническая сердечная недостаточность, III-IV функциональный класс Рекомендуемая начальная доза первые 2 недели 12.5 мг Беталок® ЗОК (половина таблетки 25 мг) 1 раз/сут. Доза подбирается индивидуально. В период увеличения дозы пациент должен находиться под наблюдением, т.к. у некоторых пациентов симптомы сердечной недостаточности могут ухудшиться. Через 1-2 недели доза может быть увеличена до 25 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. Затем по прошествии 2 недель доза может быть увеличена до 50 мг 1 раз/сут. Пациентам, которые хорошо переносят препарат, можно удваивать дозу каждые 2 недели до достижения максимальной дозы 200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. В случае артериальной гипотензии и/или брадикардии может понадобиться уменьшение сопутствующей терапии или снижение дозы Беталок® ЗОК. Артериальная гипотензия в начале терапии не обязательно указывает, что данная доза Беталок® ЗОК не будет переноситься при дальнейшем длительном лечении. Однако доза не должна повышаться до тех пор, пока состояние не стабилизируется. Может потребоваться контролирование функции почек. Нарушения сердечного ритма 100-200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. Поддерживающее лечение после инфаркта миокарда 200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. Функциональные нарушения сердечной деятельности, сопровождающиеся тахикардией 100 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут, при необходимости дозу можно увеличить до 200 мг/сут. Профилактика приступов мигрени 100-200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/сут. Нарушения функции почек Нет необходимости корректировать дозу у пациентов с нарушением функции почек. Нарушения функции печени Обычно из-за низкой степени связи с белками плазмы коррекции дозы метопролола не требуется . Однако при тяжелом нарушении функции печени (у пациентов с тяжелой формой цирроза или порто-кавальным анастомозом) может потребоваться снижение дозы. Пожилой возраст Нет необходимости корректировать дозу у пациентов пожилого возраста. Дети Опыт применения препарата Беталок® ЗОК у детей ограничен.
Передозировка
Метопролол в дозе 7.5 г у взрослого вызвал интоксикацию с летальным исходом. У ребенка 5 лет, принявшего 100 мг метопролола, после промывания желудка не отмечалось признаков интоксикации. Прием 450 мг метопролола подростком 12 лет привел к умеренной интоксикации. Прием 450 мг метопролола подростком 12 лет привел к умеренной интоксикации. Прием 1.4 г и 2.5 г метопролола взрослыми вызвал умеренную и тяжелую интоксикацию соответственно. Прием 7.5 г взрослым привел к крайне тяжелой интоксикации. Симптомы: при передозировке метопрололом наиболее серьезными являются симптомы со стороны сердечно-сосудистой системы, однако иногда, особенно у детей и подростков, могут преобладать симптомы со стороны ЦНС и подавление легочной функции, брадикардия, AV-блокада I-III степени, асистолия, выраженное снижение АД, слабая периферическая перфузия, сердечная недостаточность, кардиогенный шок; угнетение функции легких, апноэ, а также, повышенная усталость, нарушение сознания, потеря сознания, тремор, судороги, повышенное потоотд
Лекарственная форма
Таблетки с замедленным высвобождением, покрытые оболочкой белого или почти белого цвета, овальные, двояковыпуклые, с насечкой на обеих сторонах и гравировкой "A" над "бэта" на одной стороне.
Состав
1 таб.
метопролола сукцинат 23.75 мг, что соответствует содержанию:
метопролола тартрата 25 мг,
метопролола 19.5 мг
Вспомогательные вещества: этилцеллюлоза - 21.5 мг, гипролоза - 6.13 мг, гипромеллоза - 5.64 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 94.9 мг, парафин - 0.06 мг, макрогол - 1.41 мг, кремния диоксид - 14.6 мг, натрия стеарилфумарат - 0.241 мг, титана диоксид - 1.41 мг.
Фармакологическое действие
Метопролол - бета1-адреноблокатор, блокирующий ?1-адренорецепторы в дозах значительно меньших, чем дозы, требующиеся для блокирования ?2-адренорецепторов.
Метопролол обладает незначительным мембраностабилизирующим эффектом и не проявляет активности частичного агониста.
Метопролол снижает или ингибирует агонистическое действие, которое оказывают на сердечную деятельность катехоламины, выделяющиеся при нервных и физических стрессах. Это означает, что метопролол обладает способностью препятствовать увеличению ЧСС, минутного объема и усилению сократимости сердца, а также повышению АД, вызываемых резким выбросом катехоламинов.
В отличие от обычных таблетированных лекарственных форм селективных бета1-адреноблокаторов (включая метопролол тартрат), при применении препарата Беталок® ЗОК наблюдается постоянная концентрация препарата в плазме крови и обеспечивается устойчивый клинический эффект (блокада ?1-адренорецепторов) в течение более 24 ч.
Вследствие отсутствия явных пиковых концентраций в плазме, клинически Беталок® ЗОК характеризуется лучшей селективностью в отношении ?1-адренорецепторов по сравнению с обычными таблетированными формами бета1-адреноблокаторов. Кроме того, в значительной степени уменьшается потенциальный риск побочных эффектов, наблюдаемых при пиковых концентрациях препарата в плазме, например, брадикардия и слабость в ногах при ходьбе.
Пациентам с симптомами обструктивных заболеваний легких при необходимости можно назначать Беталок® ЗОК в сочетании с бета2-адреномиметиками. При совместном применении с бета2-адреномиметиками Беталок® ЗОК в терапевтических дозах в меньшей степени влияет на вызываемую бета2-адреномиметиками бронходилатацию, чем неселективные бета-адреноблокаторы. Метопролол в меньшей степени, чем неселективные бета-адреноблокаторы, влияет на продукцию инсулина и углеводный метаболизм. Влияние препарата на реакцию сердечно-сосудистой системы в условиях гипогликемии значительно менее выражено по сравнению с неселективными бета-адреноблокаторами.
Применение препарата Беталок® ЗОК при артериальной гипертензии приводит к значительному снижению АД в течение более чем 24 ч как в положении лежа и стоя, так и при нагрузке. В начале терапии метопрололом отмечается увеличение ОПСС. Однако при длительном применении возможно снижение АД вследствие уменьшения ОПСС при неизменном сердечном выбросе.
В MERIT-HF-исследовании выживаемости при хронической сердечной недостаточности (II-IV функциональный класс по классификации NYHA) со сниженной фракцией выброса (?0.4), включавшем 3991 пациента, Беталок® ЗОК показал повышение выживаемости и снижение частоты госпитализаций. При длительном лечении у пациентов достигалось общее улучшение самочувствия, ослабление выраженности симптомов (по функциональным классам NYHA). Также терапия с применением препарата Беталок® ЗОК показала повышение фракции выброса левого желудочка, снижение конечного систолического и конечного диастолического объемов левого желудочка.
Качество жизни в период лечения препаратом Беталок® ЗОК не ухудшается или улучшается. Улучшение качества жизни при лечении препаратом Беталок® ЗОК наблюдалось у пациентов после инфаркта миокарда.
Фармакокинетика
При контакте с жидкостью таблетки быстро распадаются, при этом происходит диспергирование активного вещества в ЖКТ. Скорость высвобождения активного вещества зависит от кислотности среды. Длительность терапевтического эффекта после приема препарата в лекарственной форме Беталок® ЗОК (таблетки с замедленным высвобождением) составляет более 24 ч, при этом достигается постоянная скорость высвобождения активного вещества в течение 20 ч. T1/2 составляет в среднем 3.5 ч.
Беталок® ЗОК полностью абсорбируется после приема внутрь. Системная биодоступность после приема внутрь однократной дозы составляет приблизительно 30-40%.
Метопролол подвергается окислительному метаболизму в печени. Три основных метаболита метопролола не обнаруживали клинически значимого ?-блокирующего эффекта. Около 5% пероральной дозы препарата выводится с мочой в неизмененном виде, остальная часть препарат выводится в виде метаболитов. Связь с белками плазмы крови низкая, примерно 5-10%.
Побочные действия
Беталок® ЗОК хорошо переносится пациентами, побочные эффекты в основном являются легкими и обратимыми.
Для оценки частоты случаев применяли следующие критерии: очень часто (>10%), часто (1-9.9%), нечасто (0.1-0.9%), редко (0.01-0.09%), очень редко (<0.01%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - брадикардия, ортостатическая артериальная гипотензия (очень редко сопровождающаяся обмороком), похолодание конечностей, ощущение сердцебиения; нечасто - временное усиление симптомов сердечной недостаточности, AV-блокада I степени, кардиогенный шок у пациентов с острым инфарктом миокарда, отеки, боли в области сердца; редко - другие нарушения проводимости, аритмии; очень редко - гангрена (у пациентов с тяжелыми нарушениями периферического кровообращения).
Со стороны ЦНС: очень часто - повышенная утомляемость; часто - головокружение, головная боль; нечасто - парестезии, судороги, депрессия, снижение концентрации внимания, сонливость или бессонница, ночные кошмары; редко - повышенная нервная возбудимость, тревожность; очень редко - нарушения памяти, амнезия, подавленность, галлюцинации.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, боли в области живота, диарея, запор; нечасто - рвота; редко - сухость слизистой оболочки полости рта.
Со стороны печени: редко - нарушения функции печени; очень редко - гепатит.
Дерматологические реакции: нечасто - кожная сыпь (типа псориазоподобной крапивницы), повышенное потоотделение; редко - выпадение волос; очень редко - фотосенсибилизация, обострение псориаза.
Со стороны дыхательной системы: часто - одышка при физической нагрузке; нечасто - бронхоспазм; редко - ринит.
Со стороны органов чувств: редко - нарушение зрения, сухость и/или раздражение глаз, конъюнктивит; очень редко - звон в ушах, нарушения вкусовых ощущений.
Со стороны скелетно-мышечной системы: очень редко - артралгия.
Со стороны обмена веществ: нечасто - увеличение массы тела.
Со стороны системы кроветворения: очень редко - тромбоцитопения.
Прочие: редко - импотенция, сексуальная дисфункция.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациентам, получающим бета-адреноблокаторы, не следует вводить в/в блокаторы медленных кальциевых каналов (подобные верапамилу).
Пациентам с бронхиальной астмой или ХОБЛ должна быть назначена сопутствующая терапия бета2-адреномиметиком. Необходимо назначать минимально эффективную дозу препарата Беталок® ЗОК, при этом может потребоваться увеличение дозы бета2-адреномиметика.
Не рекомендуется назначать неселективные бета-адреноблокаторы пациентам со стенокардией Принцметала. Данной группе пациентов селективные бета-адреноблокаторы следует назначать с осторожностью.
При применении бета1-адреноблокаторов риск их влияния на углеводный обмен или возможность маскирования симптомов гипогликемии значительно меньше, чем при применении неселективных бета-адреноблокаторов.
У пациентов с хронической сердечной недостаточностью в стадии декомпенсации необходимо добиться стадии компенсации как до, так и во время лечения препаратом.
Очень редко у пациентов с нарушением AV-проводимости может наступать ухудшение (возможный исход - AV-блокада). Если на фоне лечения развилась брадикардия, дозу препарата необходимо уменьшить или следует постепенно отменить препарат.
Беталок® ЗОК может усугублять течение имеющихся нарушений периферического кровообращения в основном вследствие снижения АД.
Следует проявлять осторожность при назначении препарата пациентам с тяжелой почечной недостаточностью, при метаболическом ацидозе, одновременном применении с сердечными гликозидами.
У пациентов, принимающих бета-адреноблокаторы, анафилактический шок протекает в более тяжелой форме. Применение эпинефрина (адреналина) в терапевтических дозах не всегда приводит к достижению желаемого клинического эффекта на фоне приема метопролола.
Пациентам, страдающим феохромоцитомой, одновременно с препаратом Беталок® ЗОК следует назначать альфа-адреноблокатор.
Резкая отмена бета-адреноблокаторов опасна, особенно у пациентов группы высокого риска, в связи с чем ее следует избегать. При необходимости отмены препарата, ее следует производить постепенно, в течение, по крайней мере, 2 нед., с двухкратным снижением дозы препарата на каждом этапе, до достижения конечной дозы 12.5 мг (1/2 таб. 25 мг), которую следует принимать как минимум 4 дня до полной отмены препарата. При появлении симптомов (например, усиление симптомов стенокардии, повышение АД) рекомендуется более медленный режим отмены. Резкая отмена бета-адреноблокатора может привести к утяжелению течения хронической сердечной недостаточности и повышению риска инфаркта миокарда и внезапной смерти.
В случае хирургического вмешательства следует проинформировать врача-анестезиолога о том, что пациент принимает Беталок® ЗОК. Пациентам, которым предстоит хирургическое вмешательство, не рекомендуется прекращение терапии бета-адреноблокаторами. Следует избегать назначения препарата в высоких дозах без предварительного титрования доз препарата пациентам с факторами сердечно-сосудистого риска, подвергающимся некардиологическим операциям, в связи с повышенным риском брадикардии, артериальной гипотензии и инсульта, в т.ч. с летальным исходом.
Данные клинических исследований по эффективности и безопасности у пациентов с тяжелой стабильной симптоматической хронической сердечной недостаточностью (IV класс по классификации NYHA) ограничены. Лечение таких пациентов должно проводиться врачами, обладающими специальными знаниями и опытом.
Пациенты с симптоматической сердечной недостаточностью в сочетании с острым инфарктом миокарда и нестабильной стенокардией исключались из исследований, на основании которых определялись показания к назначению. Эффективность и безопасность препарата для данной группы пациентов не описана. Применение при нестабильной сердечной недостаточности в стадии декомпенсации противопоказано.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При вождении автотранспорта и занятиями потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций, следует учитывать, что при применении Беталок® ЗОК может наблюдаться головокружение и усталость.
Показания
— артериальная гипертензия;
— стенокардия;
— стабильная симптоматическая хроническая сердечная недостаточность с нарушением систолической функции левого желудочка (в качестве вспомогательной терапии к основному лечению сердечной недостаточности);
— для снижения смертности и частоты повторного инфаркта после острой фазы инфаркта миокарда;
— нарушения сердечного ритма, включая наджелудочковую тахикардию, снижение частоты сокращений желудочков при фибрилляции предсердий и желудочковых экстрасистолах;
— функциональные нарушения сердечной деятельности, сопровождающиеся тахикардией;
— профилактика приступов мигрени.
Противопоказания
— AV-блокада II и III степени;
— сердечная недостаточность в стадии декомпенсации;
— постоянная или интермиттирующая терапия инотропными средствами, действующими на ?-адренорецепторы;
— клинически значимая синусовая брадикардия;
— СССУ;
— кардиогенный шок;
— тяжелые нарушения периферического кровообращения (в т.ч. при угрозе гангрены);
— артериальная гипотензия;
— пациенты с подозрением на острый инфаркт миокарда при ЧСС менее 45 уд./мин, интервалом PQ более 0.24 сек или систолическим АД менее 100 мм рт.ст.;
— повышенная чувствительность к метопрололу и другим компонентам препарата или к другим бета-адреноблокаторам;
— в/в введение блокаторов медленных кальциевых каналов (подобных верапамилу);
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью применять препарат при AV-блокаде I степени, стенокардии Принцметала, бронхиальной астме, ХОБЛ, сахарном диабете, почечной недостаточности тяжелой степени, метаболическом ацидозе, совместно с сердечными гликозидами.
Применение при беременности и кормлении грудью
Как и большинство препаратов Беталок® ЗОК не следует назначать при беременности и в период грудного вскармливания, за исключением тех случаев, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода и/или ребенка.
Как и другие антигипертензивные средства, бета-адреноблокаторы могут вызывать побочные эффекты, например, брадикардию у плода, новорожденных или детей, находящихся на грудном вскармливании. Количество метопролола, выделяющееся в грудное молоко, и бета-блокирующее действие у ребенка, находящегося на грудном вскармливании (при приеме матерью метопролола в терапевтических дозах), являются незначительными.
Применение при нарушениях функции печени
При назначении препарата пациентам с выраженными нарушениями функции печени (например, у пациентов с тяжелой формой цирроза или порто-кавальным анастомозом) может потребоваться снижение дозы.
Применение при нарушениях функции почек
С осторожностью применять препарат пациентам с тяжелой почечной недостаточностью.
Применение у детей
Противопоказано применение препарата детям и подросткам в возрасте до 18 лет (эффективность и безопасность применения препарата не установлены).
Применение у пожилых пациентов
При назначении препарата лицам пожилого возраста нет необходимости корректировать режим дозирования.
Лекарственное взаимодействие
Метопролол является субстратом CYP2D6, в связи с чем, препараты, ингибирующие CYP2D6, (хинидин, тербинафин, пароксетин, флуоксетин, сертралин, целекоксиб, пропафенон и дифенгидрамин) могут влиять на плазменную концентрацию метопролола.
Комбинации, которых следует избегать
Производные барбитуровой кислоты: барбитураты усиливают метаболизм метопролола, вследствие индукции ферментов (исследование проводилось с фенобарбиталом).
Пропафенон: при назначении пропафенона 4 пациентам, получавшим лечение метопрололом, отмечалось увеличение плазменной концентрации метопролола в 2-5 раз, при этом у 2 пациентов отмечались побочные эффекты, характерные для метопролола. Данное взаимодействие было подтверждено в ходе исследования на 8 добровольцах. Вероятно, взаимодействие обусловлено ингибированием пропафеноном, подобно хинидину, метаболизма метопролола посредством изофермента CYP2D6. Принимая во внимание тот факт, что пропафенон обладает свойствами бета-адреноблокатора, совместное назначение метопролола и пропафенона не представляется целесообразным.
Верапамил: комбинация бета-адреноблокаторов (атенолола, пропранолола и пиндолола) и верапамила может вызвать брадикардию и привести к снижению АД. Верапамил и бета-адреноблокаторы имеют взаимодополняющий ингибирующий эффект на AV-проводимость и функцию синусового узла.
Комбинации, при применении которых может потребоваться коррекция дозы Беталок® ЗОК
Антиаритмические препараты класса I: при комбинации с бета-адреноблокаторами возможно суммирование отрицательного инотропного эффекта, вследствие этого развиваются серьезные гемодинамические побочные эффекты у пациентов с нарушением функции левого желудочка. Также следует избегать подобной комбинации у пациентов с СССУ и нарушением AV-проводимости. Взаимодействие описано на примере дизопирамида.
Амиодарон: совместное применение с метопрололом может приводить к выраженной синусовой брадикардии. Принимая во внимание крайне длительный T1/2 амиодарона (50 дней), следует учитывать возможное взаимодействие спустя продолжительное время после отмены амиодарона.
Дилтиазем: дилтиазем и бета-адреноблокаторы взаимно усиливают ингибирующее действие на AV-проводимость и функцию синусового узла. При комбинации метопролола с дилтиаземом отмечались случаи выраженной брадикардии.
НПВС: НПВС ослабляют антигипертензивное действие бета-адреноблокаторов. Данное взаимодействие зарегистрировано при комбинации с индометацином и, вероятно, не будет наблюдаться при комбинации с сулиндаком. Отрицательное взаимодействие было отмечено в исследованиях с диклофенаком.
Дифенгидрамин: дифенгидрамин уменьшает биотрансформацию метопролола до ?-гидроксиметопролола в 2.5 раза. Одновременно наблюдается усиление действия метопролола.
Эпинефрин (адреналин): сообщалось о 10 случаях выраженной артериальной гипертензии и брадикардии у пациентов, принимавших неселективные бета-адреноблокаторы (включая пиндолол и пропранолол) и получавших эпинефрин. Взаимодействие отмечено и в группе здоровых добровольцев. Предполагается, что подобные реакции могут наблюдаться и при применении эпинефрина совместно с местными анестетиками при случайном попадании в сосудистое русло. По-видимому, этот риск гораздо ниже при применении кардиоселективных бета-адреноблокаторов.
Фенилпропаноламин: фенилпропаноламин (норэфедрин) в разовой дозе 50 мг может повышать диастолическое АД до патологических значений у здоровых добровольцев. Пропранолол в основном препятствует повышению АД, вызываемому фенилпропаноламином. Однако бета-адреноблокаторы могут вызывать реакции парадоксальной артериальной гипертензии у пациентов, получающих высокие дозы фенилпропаноламина. Сообщалось о нескольких случаях развития гипертонического криза на фоне приема фенилпропаноламина.
Хинидин: хинидин ингибирует метаболизм метопролола у особой группы пациентов с быстрым гидроксилированием (в Швеции примерно 90% населения), вызывая, главным образом, значительное увеличение плазменной концентрации метопролола и усиление блокады бэта-адренорецепторов. Полагают, что подобное взаимодействие характерно и для других бета-адреноблокаторов, в метаболизме которых участвует изофермент CYP2D6.
Клонидин: гипертензивные реакции при резкой отмене клонидина могут усиливаться при одновременном приеме бета-адреноблокаторов. При совместном применении, в случае необходимости отмены клонидина, прекращение приема бета-адреноблокаторов следует начинать за несколько дней до отмены клонидина.
Рифампицин: рифампицин может усиливать метаболизм метопролола, уменьшая его концентрацию в плазме крови. Пациенты, одновременно принимающие метопролол и другие бета-адреноблокаторы (глазные капли) или ингибиторы МАО, должны находиться под тщательным наблюдением.
На фоне приема бета-адреноблокаторов ингаляционные анестетики усиливают кардиодепрессивное действие.
На фоне приема бета-адреноблокаторов пациентам, получающим пероральные гипогликемические средства, может потребоваться коррекция дозы последних.
Плазменная концентрация метопролола может повышаться при приеме циметидина или гидралазина.
Сердечные гликозиды при совместном применении с бета-адреноблокаторами могут увеличивать время AV-проводимости и вызывать брадикардию.
(5903)
Дозування
Беталок® ЗОК призначений для щоденного прийому 1 раз/добу, рекомендується приймати препарат вранці. Таблетку Беталок® ЗОК слід ковтати, запиваючи рідиною. Таблетки (або таблетки розділені навпіл) не слід розжовувати або кришити. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. При підборі дози необхідно уникати розвитку брадикардії Артеріальна гіпертензія 50-100 мг 1 раз/добу. При необхідності дозу можна збільшити дозу до 100 мг 1 раз/добу або застосовувати Беталок® ЗОК у комбінації з іншими антигіпертензивну засіб, переважно діуретик і блокатор кальцієвих каналів похідні дигідропіридину. Стенокардія 100-200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. При необхідності до терапії може бути доданий інший антиангінальний препарат. Стабільна симптоматична хронічна серцева недостатність із порушенням систолічної функції лівого шлуночка Пацієнти повинні знаходитися у стадії стабільної хронічної серцевої недостатності без епізодів загострення протягом останніх 6 тижнів і без змін в основній терапії протягом останніх 2 тижнів. Терапія серцевої недостатності бета-адреноблокаторами іноді може призвести до тимчасового погіршення симптоматичної картини. У деяких випадках можливе продовження терапії або зниження дози, у ряді випадків може виникнути необхідність відміни препарату. Стабільна хронічна серцева недостатність, II функціональний клас Рекомендована початкова доза препарату Беталок® ЗОК перші 2 тижні 25 мг 1 раз/добу. Після 2 тижнів терапії доза може бути збільшена до 50 мг 1 раз/добу, і далі може подвоюватися кожні 2 тижні. Підтримуюча їх материнсь��я доза для тривалого лікування 200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. Стабільна хронічна серцева недостатність, III-IV функціональний клас Рекомендована початкова доза перші 2 тижні 12.5 мг Беталок® ЗОК (половина таблетки 25 мг) 1 раз/добу. Доза підбирається індивідуально. У період збільшення дози пацієнт повинен знаходитися під спостереженням, оскільки в деяких пацієнтів симптоми серцевої недостатності можуть погіршитися. Через 1-2 тижні доза може бути збільшена до 25 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. Потім після 2 тижнів доза може бути збільшена дпро 50 мг 1 раз/добу. Пацієнтам, які добре переносять препарат, можна подвоювати дозу кожні 2 тижні до досягнення максимальної дози 200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. У випадку артеріальної гіпотензії та/або брадикардії може знадобитися зменшення супутньої терапії або зниження дози Беталок® ЗОК. Артеріальна гіпотензія на початку терапії не обов'язково вказує, що дана доза Беталок® ЗОК не буде переноситися при подальшому тривалому лікуванні. Однак доза не повинна підвищуватися доти, доки стан не стабілізується. Може потребо��здогадатися контроль функції нирок. Порушення серцевого ритму 100-200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. Підтримуюче лікування після інфаркту міокарда 200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією 100 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу, при необхідності дозу можна збільшити до 200 мг/добу. Профілактика нападів мігрені 100-200 мг Беталок® ЗОК 1 раз/добу. Порушення функції нирок Немає необхідності коригувати дозу у пацієнтів з порушенням функції нирок. Порушення функції печінки Зазвичайза низьку ступінь зв'язку з білками плазми корекції дози метопрололу не потрібно . Однак при тяжкому порушенні функції печінки (у пацієнтів з важкою формою цирозу або порто-кавальным анастомозом) може знадобитися зниження дози. Літній вік Немає необхідності коригувати дозу у пацієнтів похилого віку. Діти Досвід застосування препарату Беталок® ЗОК у дітей обмежений.Передозування
Метопролол в дозі 7.5 г у дорослого викликав інтоксикацію з летальним результатом. У дитини 5 років, прийняв 100 мг метопрололу, після промивання желудка не відмічалося ознак інтоксикації. Прийом 450 мг метопрололу підлітком 12 років привів до помірної інтоксикації. Прийом 450 мг метопрололу підлітком 12 років привів до помірної інтоксикації. Прийом 1.4 м і 2.5 г метопрололу дорослими викликав помірну і важку інтоксикацію відповідно. Прийом 7.5 м дорослим призвів до вкрай важкої інтоксикації. Симптоми: при передозуванні метопрололом найбільш серйозними є симптоми з боку серцево-судинної системи, проте іноді, особливо у дітей та підлітків, можуть переважати симптоми з зякщо сторони ЦНС і придушення легеневої функції, брадикардія, AV-блокада I-III ступеня, асистолія, виражене зниження АТ, слабка периферична перфузія, серцева недостатність, кардіогенний шок; пригнічення функції легень, апное, а також, підвищена втома, порушення свідомості, втрата свідомості, тремор, судоми, підвищене потоотд
Лікарська форма
Таблетки з уповільненим вивільненням, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, овальні, двоопуклі, з насічкою з обох боків і гравіюванням "A" над "бета" на одній стороні.Склад
1 таб.
метопрололу сукцинат 23.75 мг, що відповідає змісту:
метопрололу тартрату 25 мг,
метопрололу 19.5 мг
Допоміжні речовини: етилцелюлоза - 21.5 мг, гипролоза - 6.13 мг, гіпромелоза - 5.64 мг, целюлоза мікрокристалічна - 94.9 мг, парафін - 0.06 мг, макрогол - 1.41 мг, кремнію діоксид - 14.6 мг, натрію стеарилфумарат - 0.241 мг, титану діоксид - 1.41 мг.Фармакологічна дія
Метопролол - бета1-адреноблокатор, блокуючий ?1-адренорецептори в дозах значно менших, ніж дози, що вимагаються для блокування ?2-адренорецепторів.
Метопролол має незначний мембраностабілізуючим ефектом і не виявляє активності часткового агоніста.
Метопролол знижує або інгібує агонистическое дію, що чинять на серцеву діяльність катехоламіни, що виділяються при нервових і фізичних стресах. Це означає, що метопролол має здатність перешкоджати збільшенню ЧСС, хвилинного об'єму і посиленню скоротливості серця, а також підвищенню артеріального тиску, що викликаються різким викидом катехоламінів.
В ��тличие від звичайних таблетованих лікарських форм селективних бета1-адреноблокаторів (включаючи метопролол тартрат), при застосуванні препарату Беталок® ЗОК спостерігається постійна концентрація препарату у плазмі та забезпечується стійкий клінічний ефект (блокада ?1-адренорецепторів) протягом більше 24 год.
Внаслідок відсутності явних пікових концентрацій у плазмі, клінічно Беталок® ЗОК характеризується кращою селективністю відносно ?1-адренорецепторів у порівнянні з традиційними таблетованими формами бета1-адрено��локаторів. Крім того, у значній мірі зменшується потенційний ризик побічних ефектів, що спостерігаються при пікових концентраціях препарату у плазмі, наприклад, брадикардія і слабість у ногах при ходьбі.
Пацієнтам з симптомами обструктивних захворювань легень при необхідності можна призначати Беталок® ЗОК у комбінації з бета2-адреноміметиками. При спільному застосуванні з бета2-адреноміметиками Беталок® ЗОК в терапевтичних дозах у меншій мірі впливає на викликану бета2-адреноміметиками бронходилатацию, ніж неселективнті бета-адреноблокатори. Метопролол у меншому ступені, ніж неселективні бета-адреноблокатори, впливає на продукцію інсуліну і вуглеводний метаболізм. Вплив препарату на реакцію серцево-судинної системи в умовах гіпоглікемії значно менш виражений у порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами.
Застосування препарату Беталок® ЗОК при артеріальній гіпертензії призводить до значного зниження артеріального тиску протягом 24 год як у положенні лежачи і стоячи, так і при навантаженні. На початку терапії метопрололом відзначається зр��ня ЗПОС. Однак при тривалому застосуванні можливе зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ЗПОС при незмінному серцевому викиді.
В MERIT-HF-дослідження виживання при хронічній серцевій недостатності (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) зі зниженою фракцією викиду (?0.4), що включало 3991 пацієнта, Беталок® ЗОК показав підвищення виживання та зменшення частоти госпіталізацій. При тривалому лікуванні у пацієнтів досягалося загальне поліпшення самопочуття, ослаблення вираженості симптомів (за функціональними класами NYHA). Также терапія із застосуванням препарату Беталок® ЗОК показала підвищення фракції викиду лівого шлуночка, зниження кінцевого систолічного та кінцевого діастолічного об'ємів лівого шлуночка.
Якість життя в період лікування препаратом Беталок® ЗОК не погіршується або поліпшується. Поліпшення якості життя при лікуванні препаратом Беталок® ЗОК спостерігалося у пацієнтів після інфаркту міокарда.Фармакокінетика
При контакті з рідиною таблетки швидко розпадаються, при цьому відбувається диспергування активної речовини в ШКТ. Швидкістю��ь вивільнення активної речовини залежить від кислотності середовища. Тривалість терапевтичного ефекту після прийому препарату в лікарській формі Беталок® ЗОК (таблетки з уповільненим вивільненням) становить більше 24 год, при цьому досягається постійна швидкість вивільнення активної речовини протягом 20 год. T1/2 складає в середньому 3.5 ч.
Беталок® ЗОК повністю абсорбується після прийому внутрішньо. Системна біодоступність після прийому внутрішньо одноразової дози становить приблизно 30-40%.
Метопролол зазнає окислительному метаболізму в печінці. Три основних метаболіти метопрололу не виявляли клінічно значущого ?-блокуючого ефекту. Близько 5% пероральної дози препарату виводиться із сечею в незміненому вигляді, решта виводиться у вигляді метаболітів. Зв'язок з білками плазми крові низьке, приблизно 5-10%.Побічні дії
Беталок® ЗОК добре переноситься пацієнтами, і побічні ефекти в основному є легкими та оборотними.
Для оцінки частоти випадків застосовували наступні критерії: дуже часто (>10%), часто (1-9.9%), нечасто (0.1-0.9%) рідко (0.01-0.09%), дуже рідко (<0.01%).
З боку серцево-судинної системи: часто - брадикардія, ортостатична артеріальна гіпотензія (дуже рідко супроводжується непритомністю), похолодання кінцівок, відчуття серцебиття; нечасто - тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, AV-блокада I ступеня, кардіогенний шок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, набряки, біль у ділянці серця; рідко - інші порушення провідності, аритмія; дуже рідко - гангрена (у пацієнтів з тяжкими порушеннями периферичного кровообращен��я).
З боку ЦНС: дуже часто - підвищена втомлюваність; часто - запаморочення, головний біль; не часто - парестезії, судоми, депресія, зниження концентрації уваги, сонливість або безсоння, нічні кошмари; рідко - підвищена нервова збудливість, тривожність; дуже рідко - порушення пам'яті, амнезія, пригніченість, галюцинації.
З боку травної системи: часто - нудота, біль у ділянці живота, діарея, запор; нечасто - блювання; рідко - сухість слизової оболонки порожнини рота.
З боку печінки: рідко - порушений��я функції печінки; дуже рідко - гепатит.
Дерматологічні реакції: нечасто - шкірний висип (типу псориазоподобной кропив'янки), підвищене потовиділення; рідко - випадання волосся; дуже рідко - фотосенсибілізація, загострення псоріазу.
З боку дихальної системи: часто - задишка при фізичному навантаженні; не часто - бронхоспазм; рідко - риніт.
З боку органів чуття: рідко - порушення зору, сухість та/або подразнення очей, кон'юнктивіт; дуже рідко - дзвін у вухах, порушення смакових відчуттів.
З боку скелетно-мишечной системи: дуже рідко - артралгія.
З боку обміну речовин: нечасто - збільшення маси тіла.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - тромбоцитопенія.
Інші: рідко - імпотенція, сексуальна дисфункція.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори, не слід вводити в/в блокатори повільних кальцієвих каналів (подібні верапамилу).
Пацієнтам з бронхіальною астмою або ХОЗЛ повинна бути призначена супутня терапія бета2-адреномиметиком. Необдимо призначати мінімально ефективну дозу препарату Беталок® ЗОК, може знадобитися збільшення дози бета2-адреномиметика.
Не рекомендується призначати неселективні бета-адреноблокатори пацієнтам зі стенокардією Принцметала. Цій групі пацієнтів селективні бета-адреноблокатори слід призначати з обережністю.
При застосуванні бета1-адреноблокаторів ризик їх впливу на вуглеводний обмін або можливість маскування симптомів гіпоглікемії значно менше, ніж при застосуванні неселективних бета-адреноб��окаторов.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю в стадії декомпенсації необхідно домогтися стадії компенсації як до, так і під час лікування препаратом.
Дуже рідко у пацієнтів з порушенням AV-провідності може наставати погіршення (можливий результат - AV-блокада). Якщо на фоні лікування розвилася брадикардія, дозу препарату необхідно зменшити або варто поступово відмінити препарат.
Беталок® ЗОК може погіршити перебіг наявних порушень периферичного кровообігу в основному внаслідок зниження��ія ПЕКЛО.
Слід виявляти обережність при призначенні препарату пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, при метаболічному ацидозі, одночасному застосуванні з серцевими глікозидами.
У пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, анафілактичний шок протікає у важчій формі. Застосування епінефрину (адреналіну) в терапевтичних дозах не завжди приводить до досягнення бажаного клінічного ефекту на тлі прийому метопрололу.
Пацієнтам, страждаючим феохромоцитомою, одночасно з препаратом Беталок® ЗОК необхідно призначити альфа-адреноблокатор.
Різка відміна бета-адреноблокаторів небезпечна, особливо у пацієнтів групи високого ризику, у зв'язку з чим її слід уникати. При необхідності відміни препарату, її слід проводити поступово, протягом, принаймні, 2 нед., з дворазовим зниженням дози препарату на кожному етапі, до досягнення кінцевої дози 12,5 мг (1/2 таб. 25 мг), яку слід приймати як мінімум 4 дні до повної відміни препарату. При появі симптомів (наприклад, посилення симптомів стенокардії, підвищення АТ) рекоменється більш повільний режим скасування. Різка відміна бета-адреноблокатора може призвести до обважнення перебігу хронічної серцевої недостатності та підвищення ризику інфаркту міокарда і раптової смерті.
У випадку хірургічного втручання слід поінформувати лікаря-анестезіолога про те, що пацієнт приймає Беталок® ЗОК. Пацієнтам, яким належить хірургічне втручання, не рекомендується припинення терапії бета-адреноблокаторами. Слід уникати призначення препарату у високих дозах без попереднього титрів��ня доз препарату пацієнтам з факторами серцево-судинного ризику, що піддаються некардиологическим операцій, у зв'язку з підвищеним ризиком брадикардії, артеріальної гіпотензії та інсульту, в т. ч. з летальним результатом.
Дані клінічних досліджень щодо ефективності та безпеки у пацієнтів з тяжкою стабільною симптоматичної хронічною серцевою недостатністю (IV клас за класифікацією NYHA) обмежені. Лікування таких пацієнтів повинно проводитися лікарями, що володіють спеціальними знаннями і досвідом.
Пацієнти з сі��птоматической серцевою недостатністю у поєднанні з гострим інфарктом міокарда і нестабільною стенокардією виключалися з досліджень, на підставі яких визначено показання до призначення. Ефективність і безпека препарату для цієї групи пацієнтів не описана. Застосування при нестабільної серцевої недостатності в стадії декомпенсації протипоказано.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При водінні автотранспорту і занять потенційно небезпечними видами діяльності п��діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, слід враховувати, що при застосуванні Беталок® ЗОК може спостерігатися запаморочення та втома.Свідчення
— артеріальна гіпертензія;
— стенокардія;
— стабільна симптоматична хронічна серцева недостатність із порушенням систолічної функції лівого шлуночка (в якості допоміжної терапії до основного лікування серцевої недостатності);
— для зниження смертності та частоти повторного інфаркту після гострої фази деталі��ркта міокарда;
— порушення серцевого ритму, включаючи надшлуночкову тахікардію, зменшення частоти скорочень шлуночків при фібриляції передсердь та шлуночкових екстрасистолах;
— функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
— профілактика нападів мігрені.Протипоказання
— AV-блокада II і III ступеня;
— серцева недостатність у стадії декомпенсації;
— постійна або інтермітуюча терапія инотропными засобами, діючими на ?-адренорецептори; />
— клінічно значуща синусова брадикардія;
— СССУ;
— кардіогенний шок;
— тяжкі порушення периферичного кровообігу (у т. ч. при загрозі гангрени);
— артеріальна гіпотензія;
— пацієнти з підозрою на гострий інфаркт міокарда при ЧСС менше 45 уд./хв., інтервалом PQ більш 0.24 сек систолічним АТ менше 100 мм рт.ст.;
— підвищена чутливість до метопрололу та інших компонентів препарату або до інших бета-адреноблокаторами;
— в/в введення блокаторів повільних кальцієвих доаналов (подібних верапамилу);
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю застосовувати препарат при AV-блокаді I ступеня, стенокардії Принцметала, бронхіальної астми, ХОЗЛ, цукровому діабеті, нирковій недостатності тяжкого ступеня, метаболічному ацидозі, спільно з серцевими глікозидами.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Як і більшість препаратів Беталок® ЗОК не слід призначати при вагітності і в період грудного вигодовування, за винятком тих випадків��аев, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду та/або дитини.
Як і інші антигіпертензивні засоби, бета-адреноблокатори можуть викликати побічні ефекти, наприклад, брадикардію у плоду, немовлят або дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Кількість метопрололу, виділяється в грудне молоко, і бета-блокуючу дію у дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні (при прийомі матір'ю метопрололу в терапевтичних дозах), є незначними.
Застосування при порушеннях функції печінки
При призначенні препарату пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки (наприклад, у пацієнтів з важкою формою цирозу або порто-кавальным анастомозом) може знадобитися зниження дози.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю застосовувати препарат пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.
Застосування у дітей
Протипоказано застосування препарату дітям і підліткам віком до 18 років (ефективність і безпека застосування препарату не встановлені).
��рименение у літніх пацієнтів
При призначенні препарату особам літнього віку немає необхідності коригувати режим дозування.Лікарська взаємодія
Метопролол є субстратом CYP2D6, у зв'язку з чим, препарати, що інгібують CYP2D6, (хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон та дифенгідрамін) можуть впливати на плазмову концентрацію метопрололу.
Комбінації, які слід уникати
Похідні барбітурової кислоти (барбітурати посилюють метаболізм метопрололу, всл��дствие індукції ферментів (дослідження проводилося з фенобарбіталом).
Пропафенон: при призначенні пропафенону 4 пацієнтам, які отримували лікування метопрололом, відзначалося збільшення плазмової концентрації метопрололу в 2-5 разів, при цьому у 2 пацієнтів відзначалися побічні ефекти, характерні для метопрололу. Дане взаємодія було підтверджено в ході дослідження на 8 добровольцях. Ймовірно, взаємодія обумовлена інгібуванням пропафеноном, подібно до хінідину, метаболізму метопрололу допомогою ізоферменту CYP2D6. Беручи ��про увагу той факт, що пропафенон має властивості бета-адреноблокатора, спільне призначення метопрололу та пропафенону не представляється доцільним.
Верапаміл: комбінація бета-адреноблокаторів (атенололу, пропранололу і пиндолола) та верапамілу може викликати брадикардію і призвести до зниження артеріального тиску. Верапаміл, бета-адреноблокатори мають взаємодоповнюючий інгібуючий ефект на AV-провідність і функцію синусового вузла.
Комбінації, застосування яких може знадобитися корекція дози Беталок® ЗОК
Антиаритмические препарати класу I: при комбінації з бета-адреноблокаторами можливо підсумовування негативного інотропного ефекту, внаслідок цього розвиваються серйозні гемодинамічні побічні ефекти у пацієнтів з порушенням функції лівого шлуночка. Також слід уникати такої комбінації у пацієнтів з СССУ і порушенням AV-провідності. Взаємодія описано на прикладі дизопіраміду.
Аміодарон: сумісне застосування з метопрололом може призводити до вираженої синусової брадикардії. Беручи до уваги вкрай дли��ельный T1/2 аміодарону (50 днів), слід враховувати можливу взаємодію через тривалий час після відміни аміодарону.
Дилтіазем: дилтіазем та бета-адреноблокатори взаємно підсилюють інгібуючу дію на AV-провідність і функцію синусового вузла. При комбінації метопрололу з дилтіаземом відзначалися випадки вираженої брадикардії.
НПЗЗ: НПЗЗ послаблюють антигіпертензивну дію бета-адреноблокаторів. Дане взаємодія зареєстровано при комбінації з індометацином і, ймовірно, не буде спостерігатися при доомбинации з сулиндаком. Негативне взаємодія було відзначено в дослідженнях з диклофенаком.
Дифенгідрамін: дифенгідрамін зменшує біотрансформацію метопрололу до ?-гидроксиметопролола в 2.5 рази. Одночасно спостерігається посилення дії метопрололу.
Епінефрин (адреналін): повідомлялося про 10 випадках вираженої артеріальної гіпертензії та брадикардії у пацієнтів, що приймали неселективні бета-адреноблокатори (включаючи піндолол і пропранолол) і отримували епінефрин. Взаємодія відзначено і в групі здорових добро��ольцев. Передбачається, що подібні реакції можуть спостерігатися і при застосуванні епінефрину спільно з місцевими анестетиками при випадковому попаданні в судинне русло. Мабуть, цей ризик набагато нижче при застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів.
Фенілпропаноламін: фенілпропаноламін (норєфедрин) у разовій дозі 50 мг може підвищувати діастолічний АТ до патологічних значень у здорових добровольців. Пропранолол в основному перешкоджає підвищенню артеріального тиску, що викликається фенилпропаноламином. Однак бета-адреноблокатори м��гут викликати реакції парадоксальної артеріальної гіпертензії у пацієнтів, що отримують високі дози фенілпропаноламіну. Повідомлялося про декілька випадків розвитку гіпертонічного кризу на тлі прийому фенілпропаноламіну.
Хінідин: хінідин інгібує метаболізм метопрололу у особливої групи пацієнтів з швидким гидроксилированием (в Швеції приблизно 90% населення), викликаючи, головним чином, значне збільшення плазмової концентрації метопрололу і посилення блокади бета-адренорецепторів. Вважають, що подібна взаємодія характерно і для інших бета-адреноблокаторів, у метаболізмі яких бере участь ізофермент CYP2D6.
Клонідин: гіпертензивні реакції при різкій відміні клонідину можуть посилюватися при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів. При спільному застосуванні, у разі необхідності відміни клонідину, припинення прийому бета-адреноблокаторів слід починати за кілька днів до відміни клонідину.
Рифампіцин: рифампіцин може посилювати метаболізм метопрололу, зменшуючи його концентрацію в плазмі крові. Пацієнти, одночасно принимающи�� метопролол і інші бета-адреноблокатори (очні краплі) або інгібітори МАО, повинні перебувати під ретельним наглядом.
На тлі прийому бета-адреноблокаторів інгаляційні анестетики підсилюють кардіодепресивну дію.
На тлі прийому бета-адреноблокаторів пацієнтам, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби, може знадобитися корекція дози останніх.
Плазмова концентрація метопрололу може підвищуватися при прийомі циметидину або гидралазина.
Серцеві глікозиди при спільному застосув��нді з бета-адреноблокаторами можуть збільшувати час AV-провідності і викликати брадикардію.
