Дозировка
Внутрь, по 8–16 мг 3 раза в сутки, по 24 мг 2 раза в сутки. Доза и длительность приема подбираются индивидуально.
Передозировка
Симптомы: тошнота, абдоминальная боль, сонливость (при приеме в дозе до 640 мг); судороги, сердечно-сосудистые осложнения (при приеме в дозе более 640 мг или в сочетании с другими лекарственными средствами). Лечение: симптоматическое.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
Бетагистин дигидрохлорид 24мг; Вспомогательные в-ва: лактозы моногидрат, МКЦ, крахмал картофельный, коповидон, карбоксиметилкрахмал натрия, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат
Фармакологическое действие
Бетагистин действует главным образом на гистаминовые H1- и Н3-рецепторы внутреннего уха и вестибулярных ядер центральной нервной системы. Путем прямого агонистического воздействия на H1-рецепторы сосудов внутреннего уха, а также опосредованно на Нз-гистаминовые рецепторы вестибулярных ядер ЦНС; улучшает микроциркуляцию и проницаемость капилляров, нормализует давление эндолимфы в лабиринте и улитке. Вместе с тем бетагистин увеличивает кровоток в базиллярной артерии. Ускоряет восстановление вестибулярной функции после односторонней вестибулярной нейрэктомии, ускоряя и облегчая центральную вестибулярную компенсацию (за счет антагонизма с Н3-гистаминовыми рецепторами). Обладает выраженным центральным эффектом, являясь ингибитором Н3-рецепторов ядер вестибулярного нерва. Дозозависимо снижает генерацию потенциалов действия в нейронах латеральных и медиальных вестибулярных ядер.
Облегчает симптоматику при синдроме Меньера и вестибулярном, головокружении.
Стабильный терапевтический эффект наступает через 14 дней.
Фармакокинетика
Абсорбируется быстро, связь с белками плазмы - низкая. Время достижения максимальной концентрации в плазме (ТCmax) 3 часа.
Метаболизируется до неактивных метаболитов: 2-пиридилуксусной кислоты (основной метаболит) и деметилбетагистина. 85-90% выводится почками в виде 2-пиридилуксусной кислоты в течение 24 часов.
Выведение бетагистина и деметилбетагистина почками незначительно. Кишечником выводится лишь небольшая часть бетагистина и его метаболитов.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, абдоминальная боль, вздутие живота, диспепсия.
Со стороны кожных покровов: ангионевротический отек, крапивница, зуд, сыпь.
Аллергические реакции: гиперчувствительность, в т.ч. анафилактические реакции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Терапевтический эффект в ряде случаев нарастает в течение нескольких месяцев от начала лечения.
Влияние на способность к управлению автомобилем и другими механизмами
Бетагистин не обладает седативным эффектом и не влияет на способность управлять автомобилем или заниматься видами деятельности, требующими быстроты психомоторных реакций.
Показания
Лечение синдрома Меньера, характеризующегося головокружением (сопровождающееся тошнотой и рвотой), снижением слуха и шумом в ушах.
Симптоматическое лечение вестибулярного головокружения (вертиго).
Противопоказания
Гиперчувствительность, беременность и период лактации, детский возраст.
Непереносимость лактозы, дефицит лактазы и синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции.
Лекарственное взаимодействие
Случаи взаимодействия или несовместимости с другими лекарственными средствами неизвестны.
(2713)
Дозування
Всередину, по 8-16 мг 3 рази на добу, по 24 мг 2 рази на добу. Доза і тривалість прийому підбираються індивідуально.Передозування
Симптоми: нудота, абдомінальний біль, сонливість (при прийомі в дозах до 640 мг); судоми, серцево-судинні ускладнення (при прийомі у дозі понад 640 мг або в поєднанні з іншими лікарськими засобами). Лікування: симптоматичне.
Лікарська форма
таблеткиСклад
Бетагістин дигідрохлорид 24мг; Допоміжні в-ва: лактози моногідрат, МКЦ, крохмаль картопляний, коповідон, карбоксиметилкрахмал натрію, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеаратФармакологічна дія
Бетагістин діє головним чином на гістамінові Н1 - та Н3-рецептори внутрішнього вуха і вестибулярних ядер центральної нервової системи. Шляхом прямого агоністичного впливу на Н1-рецептори судин внутрішнього вуха, а також опосередковано на Нз-гістамінові рецептори вестибулярних ядер ЦНС; покращує мікроциркуляцію і проникність капілярів, нормалізує тиск ендолімфи в лабіринті і равлику. Разом з тим бетагістин збільшує кровотік в базиллярной артерії. Прискорює відновлення вестибулярної функції після однобічної вестибулярної нейрэктомии, прискорюючи і полегшуючи центральну вестибулярну компенсацію (за рахунок антагонізму з Н3-гістаміновими рецепторами). Володіє вираженим центральним ефектом, будучи інгібітором Н3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Дозозалежно знижує генерацію потенціалів дії у нейронах латеральних і медіальних вестибулярних ядер.
Полегшує симптоматику при синдромі Меньєра і вестибулярному запамороченні.
Стабильний терапевтичний ефект настає через 14 днів.Фармакокінетика
Абсорбується швидко, зв'язок з білками плазми - низький. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі (ТСмах) 3 години.
Метаболізується до неактивних метаболітів: 2-пиридилуксусной кислоти (основний метаболіт) і деметилбетагистина. 85-90% виводиться нирками у вигляді 2-пиридилуксусной кислоти протягом 24 годин.
Виведення бетагістину і деметилбетагистина нирками незначно. Кишечником виводиться тільки невелика частина бетагістину і його метаболітів.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, абдомінальний біль, здуття живота, диспепсія.
З боку шкірних покривів: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж, висип.
Алергічні реакції: гіперчутливість, у т. ч. анафілактичні реакції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Терапевтичний ефект у ряді випадків наростає протягом декількох місяців від початку лікування.
Вплив на здатність до керування автомобілем і іншими механізмами
Бетагістин не має зедативным ефектом і не впливає на здатність керувати автомобілем або займатися видами діяльності, що потребують швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Лікування синдрому Меньєра, що характеризується запамороченням (супроводжується нудотою і блювотою), зниженням слуху і шумом у вухах.
Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення (вертиго).Протипоказання
Гіперчутливість, вагітність і період лактації, дитячий вік.
Непереносимість лактози, дефіцит лактази і синдром глюкозо-галактозно�� мальабсорбції.Лікарська взаємодія
Випадки взаємодії або несумісності з іншими лікарськими засобами невідомі.
