Дозировка
Для купирования приступов бронхиальной астмы взрослым и детям старше 6 лет назначают 1 дозу, при необходимости через 5 мин ингаляцию можно повторить (пациент должен быть информирован, что при отсутствии эффекта после 2-х доз необходимо обратиться к врачу); детям в возрасте от 4 до 6 лет назначают 1 дозу. Для профилактики астмы физического усилия взрослым и детям старше 6 лет назначают 1-2 дозы на 1 ингаляцию, до 8 доз/; детям в возрасте от 4 до 6 лет назначают 1 дозу. Для симптоматического лечения бронхиальной астмы и других состояний, сопровождающихся обратимым сужением дыхательных путей, взрослым и детям старше 6 лет назначают 1-2 дозы на 1 ингаляцию, если требуются повторные ингаляции, то не более 8 доз/ Детям в возрасте от 4 до 6 лет назначают 1 дозу 4 (не более 2 ингаляций на 1 прием, т.к. увеличение дозы повышает риск развития побочных эффектов). Интервал между ингаляциями - не менее 3 ч. Максимальная суточная доза - 4 ингаляции. Правила использования препарата
Передозировка
возможно появление симптомов, связанных с избыточной стимуляцией бета-адренорецепторов, - тахикардия, ощущение сердцебиения, тремор, артериальная гипертензия, артериальная гипотензия, увеличение пульсового давления, стенокардия, аритмии, гиперемия лица.
Лекарственная форма
Аэрозоль для ингаляций дозированный в виде прозрачной, бесцветной или слегка желтоватого или слегка коричневатого цвета жидкости, свободной от суспендированных частиц.
Состав
фенотерола гидробромид100 мкг
Вспомогательные вещества: лимонная кислота безводная, этанол абсолютный, вода очищенная, 1,1,1,2-тетрафторэтан (HFA 134a, пропеллент).
Фармакологическое действие
Бронхолитический препарат, селективный бета2-адреномиметик.
Активирует аденилатциклазу через стимуляторный Gs-белок с последующим увеличением образования цАМФ, который в свою очередь активирует протеинкиназу А. Последняя фосфорилирует белки-мишени в клетках гладких мышц, что в свою очередь приводит к фосфорилированию киназы легкой цепи миозина, ингибированию гидролиза фосфоинозина и открытию кальций-активируемых быстрых калиевых каналов.
Таким образом, фенотерол расслабляет гладкую мускулатуру бронхов и сосудов, а также предупреждает развитие бронхоспазма, обусловленного воздействием таких бронхоконстрикторных факторов, как гистамин, метахолин, холодный воздух и аллергены (реакция немедленного типа). После приема препарата ингибируется высвобождение из тучных клеток медиаторов воспаления. Кроме того, после приема фенотерола в высоких дозах наблюдается усиление мукоцилиарного транспорт
Бета-адренергическое влияние препарата на сердечную деятельность, такое как увеличение частоты и силы сердечных сокращений, обусловлено сосудистым действием фенотерола, стимуляцией бета2-адренорецепторов сердца, а при использовании доз, превышающих терапевтические, стимуляцией ?1-адренорецепторов.
При приеме препарата в высоких дозах наблюдаются эффекты на уровне обмена веществ: липолиз, гликогенолиз, гипергликемия и гипокалиемия (последняя бывает обусловлена повышенным поглощением калия скелетной мускулатурой). Фенотерол (в высоких концентрациях) угнетает сократительную активность матки.
Фенотерол предупреждает и быстро купирует бронхоспазм различного генеза (физическая нагрузка, холодный воздух, ранний ответ на воздействие аллергена).
Начало действия препарата после ингаляции - через 5 мин, продолжительность действия - 3-5 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
В зависимости от используемой ингаляционной системы около 10-30% фенотерола гидробромида достигает нижних отделов дыхательных путей, а остальная часть депонируется в верхних отделах дыхательных путей и проглатывается. В результате некоторое количество ингалируемого фенотерола гидробромида попадает в ЖКТ. После ингаляции одной дозы степень абсорбции составляет 17% от дозы. Всасывание носит двухфазный характер: 30% фенотерола гидробромида всасывается с периодом полуабсорбции 11 мин; 70% всасывается медленно с периодом полуабсорбции 120 мин.
Не существует корреляции между величинами концентрации фенотерола в плазме крови, достигаемыми после ингаляции, и фармакодинамической кривой "время-эффект". Длительный бронхорасширяющий эффект препарата (3-5 ч) после ингаляции, сравнимый с соответствующим эффектом, достигаемым после в/в введения, не поддерживается высокими концентрациями активного вещества в системном кровотоке. После приема внутрь абсорбируется около 60% принятой внутрь дозы. Эта часть действующего вещества подвергается биотрансформации вследствие эффекта "первого прохождения" через печень. В результате биодоступность препарата после приема внутрь снижается до 1.5%. Этим объясняется тот факт, что проглоченное количество препарата практически не влияет на концентрацию активного вещества в плазме крови, достигаемую после ингаляции.
Распределение
Фенотерола гидробромид проникает через плацентарный барьер и выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
Биотрансформируется путем конъюгации с сульфатами преимущественно в стенке кишечника.
Выведение
Выводится с мочой и желчью в виде неактивных сульфатных конъюгатов.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: часто - мелкий тремор; возможны (особенно у пациентов с факторами риска) головокружение, головная боль, нервозность; в отдельных случаях - изменения психики.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - тахикардия, ощущение сердцебиения; редко (при применении в высоких дозах) - снижение диастолического давления, повышение систолического давления, аритмии, стенокардия.
Со стороны обмена веществ: возможны повышение концентрации глюкозы в крови, выраженная гипокалиемия.
Cо стороны дыхательной системы: возможны кашель, местное раздражение; редко – парадоксальный бронхоспазм.
Со стороны пищеварительной системы: возможны тошнота, рвота.
Прочие: возможны усиление потоотделения, слабость, мышечные боли, судороги; редко - местные воспалительные и аллергические реакции (особенно у пациентов с повышенной чувствительностью).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Возможно одновременное применение препарата Беротек® Н и антихолинергических бронходилататоров.
В случае внезапного возникновения и быстрого прогрессирования одышки пациент также должен немедленно обратиться к врачу.
Регулярное применение препарата Беротек® Н в возрастающих дозах для купирования бронхиальной обструкции может вызвать неконтролируемое ухудшение течения заболевания. В случае усиления бронхиальной обструкции простое увеличение дозы Беротека Н больше рекомендуемой в течение длительного времени не только не оправдано, но и опасно. Для предотвращения угрожающего жизни ухудшения течения заболевания следует рассмотреть вопрос о пересмотре плана лечения пациента и об адекватной противовоспалительной терапии ингаляционными ГКС.
Другие симпатомиметические бронходилататоры следует назначать одновременно с Беротеком Н только под медицинским наблюдением.
При назначении бета2-адреномиметиков возможно развитие гипокалиемии. В связи с этим особая осторожность требуется при тяжелой астме, т.к. в этом случае гипокалиемия может возникнуть в результате одновременного назначения бета2-адреномиметиков, ксантиновых производных, глюкокортикоидов и диуретиков. Кроме того, при гипоксии возможно усиление влияния гипокалиемии на сердечный ритм. Рекомендуется проводить мониторирование уровня калия в плазме крови.
У больных сахарным диабетом необходимо проводить регулярный контроль содержания глюкозы в плазме крови.
Следует учитывать, что симптоматическое лечение предпочтительнее регулярного применения препарата. Необходимо проводить регулярное обследование пациентов с целью определения необходимости дополнительного или более интенсивного противовоспалительного лечения (например, ингаляций ГКС).
Использование в педиатрии
Опыт клинического применения препарата у детей в возрасте до 4 лет отсутствует.
Показания
— купирование приступов бронхиальной астмы;
— профилактика астмы физического усилия;
— симптоматическое лечение бронхиальной астмы или других состояний, сопровождающихся обратимым сужением дыхательных путей (в т.ч. обструктивный бронхит). У больных с бронхиальной астмой и хронической обструктивной болезнью легких, отвечающих на терапию ГКС, следует рассматривать необходимость сопутствующей противовоспалительной терапии.
Противопоказания
— тахиаритмия;
— гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия;
— детский возраст до 4 лет;
— повышенная чувствительность к фенотерола гидробромиду и другим компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при декомпенсированном сахарном диабете, недавно перенесенном инфаркте миокарда, тяжелых заболеваниях сердечно-сосудистой системы, неконтролируемой артериальной гипертензии, гипертиреозе, феохромоцитоме.
Лекарственное взаимодействие
Бета-адреномиметики и антихолинергические средства, ксантиновые производные (в т.ч. теофиллин), кромоглициевая кислота, ГКС могут усиливать действие фенотерола.
При одновременном применении других бета-адреномиметиков, антихолинергических средств, ксантиновых производных (например, теофиллина), ГКС, диуретиков, попадающих в системный кровоток, возможно усиление побочных эффектов.
Возможно значительное ослабление бронхолитического действия фенотерола при одновременном применении бета-адреноблокаторов.
На фоне применения Беротека Н возможно развитие гипокалиемии, которая может усиливаться при одновременном назначении с ксантиновыми производными, стероидами и диуретиками.
Следует с осторожностью назначать Беротек® Н пациентам, получающим ингибиторы МАО и трициклические антидепрессанты, т.к. эти препараты способны усиливать действие фенотерола.
Средства для ингаляционного наркоза, содержащие галогенизированные углеводороды (в т.ч. галотан, трихлорэтилен, энфлуран)
(1525)
Дозування
Для купірування нападів бронхіальної астми дорослим і дітям старше 6 років призначають 1 дозу, при необхідності через 5 хв. інгаляцію можна повторити (пацієнт повинен бути поінформований, що при відсутності ефекту після 2-х доз необхідно звернутися до лікаря); дітям у віці від 4 до 6 років призначають 1 дозу. Для профілактики астми фізичного зусилля дорослим і дітям старше 6 років призначають 1-2 дози на 1 інгаляцію, до 8 доз/; дітям у віці від 4 до 6 років призначають 1 дозу. Для симптоматичного лікування бронхіальної астми та інших станів, супроводжуються оборотним звуженням дихальних шляхів, дорослим і дітям старше 6 років призначають 1-2 дози на 1 інгаляцію, якщо необхідні повторні інгаляції, то не більше 8 доз/ Дітям у віці від 4 до 6 років призначають 1 дозу 4 (не більше 2 інгаляцій на 1 прийом, т. к. збільшення дози підвищує ризик розвитку побічних ефектів). Інтервал між інгаляціями - не менше 3 ч. Максимальна добова доза - 4 інгаляції. Правила використання препаратуПередозування
можлива поява симптомів, пов'язаних з надмірною стимуляцією бета-адренорецепторів, - тахикар��ія, відчуття серцебиття, тремор, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, збільшення пульсового тиску, стенокардія, аритмії, гіперемія обличчя.
Лікарська форма
Аерозоль для інгаляцій дозований у вигляді прозорої, безбарвної або злегка жовтуватого або злегка коричневого кольору рідини, вільної від суспендованих частинок.Склад
фенотерола гидробромид100 мкг
Допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, етанол абсолютний, вода очищена, 1,1,1,2-тетрафторэтан (HFA 134a, пропелент).Фармакологи��еское дія
Бронхолитический препарат, селективний бета2-адреноміметик.
Активує аденілатциклазу через стимуляторный Gs-білок з подальшим збільшенням утворення цАМФ, який у свою чергу активує протеинкиназу А. Остання фосфорилирует білки-мішені в клітинах гладких м'язів, що в свою чергу призводить до фосфорилированию кінази легкого ланцюга міозину, блокування гідролізу фосфоинозина і відкриття кальцій-активуються швидких калієвих каналів.
Таким чином, фенотерол розслаблює гладку мускулатуру бронхів і судин, а також попереджає розвиток бронхоспазму, обумовленого впливом таких бронхоконстрикторных факторів, як гістамін, метахолин, холодного повітря та алергенів (реакція негайного типу). Після прийому препарату інгібується вивільнення з опасистих клітин медіаторів запалення. Крім того, після прийому фенотерола у високих дозах спостерігається посилення мукоциліарного транспорт
Бета-адренергічний вплив препарату на серцеву діяльність, такий як збільшення частоти і сили серцевих скорочень, зумовлений судинним дією фенотерола, стимуляцією бета2-адренорецепторів серця, а при використанні доз, що перевищують терапевтичні, стимуляцією ?1-адренорецепторів.
При прийомі препарату у високих дозах спостерігаються ефекти на рівні обміну речовин: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія (остання буває обумовлена підвищеним поглинанням калію скелетної мускулатурою). Фенотерол (у високих концентраціях) пригнічує скоротливу активність матки.
Фенотерол попереджає і швидко купірує бронхоспазм різних��го генезу (фізичне навантаження, холодне повітря, ранній відповідь на вплив алергену).
Початок дії препарату після інгаляції - через 5 хв, тривалість дії - 3-5 ч.Фармакокінетика
Всмоктування
В залежності від використовуваної інгаляційної системи близько 10-30% фенотерола гідроброміду досягає нижніх відділів дихальних шляхів, а інша частина депонується у верхніх відділах дихальних шляхів і проковтується. У результаті деяка кількість ингалируемого фенотерола гідроброміду потрапляє в ШКТ. Після інг��вання однієї дози ступінь абсорбції становить 17% від дози. Всмоктування носить двофазний характер: 30% фенотерола гідроброміду всмоктується з періодом полуабсорбции 11 хв; 70% всмоктується повільно з періодом полуабсорбции 120 хв.
Не існує кореляції між величинами концентрації фенотерола в плазмі крові, достигаемыми після інгаляції, і фармакодинамической кривий "час-ефект". Тривалий бронхорозширюючий ефект препарату (3-5 год) після інгаляції, порівнянний з відповідним ефектом, що досягається після в/в введення, не підтрипостійну температуру високими концентраціями активної речовини в системному кровотоці. Після прийому всередину абсорбується близько 60% прийнятої внутрішньо дози. Ця частина діючої речовини піддається біотрансформації внаслідок ефекту "першого проходження" через печінку. В результаті біодоступність препарату після прийому всередину знижується до 1.5%. Цим пояснюється той факт, що проковтнуте кількість препарату практично не впливає на концентрацію активної речовини в плазмі крові, що досягається після інгаляції.
Розподіл
Фен��терола гідробромід проникає через плацентарний бар'єр і виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Біотрансформується шляхом кон'югації з сульфатами переважно в стінці кишечника.
Виведення
Виводиться з сечею та жовчю у вигляді неактивних сульфатних кон'югатів.Побічні дії
З боку ЦНС: часто - дрібний тремор; можливі (особливо у пацієнтів з факторами ризику) запаморочення, головний біль, нервозність; у окремих випадках - зміни психіки.
З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія, відчуття серцебиття; рідко (при застосуванні у високих дозах) - зниження діастолічного тиску, підвищення систолічного тиску, аритмії, стенокардія.
З боку обміну речовин: можливі підвищення концентрації глюкози в крові, виражена гіпокаліємія.
З боку дихальної системи: можливі кашель, місцеве подразнення; рідко – парадоксальний бронхоспазм.
З боку травної системи: можливі нудота, блювання.
Інші: можливі посилення потовиділення, слабкість, м'язові болі, судоми; рідко - місцеві запальні і алергічні реакції (особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Можливо одночасне застосування препарату Беротек® Н і антихолінергічних бронходилататоров.
У випадку раптового виникнення та швидкого прогресування задишки пацієнт також повинен негайно звернутися до лікаря.
Регулярне застосування препарату Беротек® Н в зростаючих дозах для лікування бронхіальної обструкції може викликати неконтрольоване ухудшение перебігу захворювання. У випадку посилення бронхіальної обструкції просте збільшення дози Беротека Н більше рекомендованої протягом тривалого часу не тільки не виправдано, але й небезпечно. Для запобігання загрожує життю погіршення перебігу захворювання слід розглянути питання про перегляд плану лікування пацієнта та про адекватної протизапальної терапії інгаляційними ГКС.
Інші симпатоміметичні бронходилататори слід призначати одночасно з Беротеком Н тільки під медичним наглядом.
При призначення бета2-адреноміметиків можливий розвиток гіпокаліємії. У зв'язку з цим особлива обережність потрібна при важкій астмі, оскільки в цьому випадку гіпокаліємія може виникнути в результаті одночасного призначення бета2-адреноміметиків, ксантиновых похідних, глюкокортикоїдів та діуретиків. Крім того, при гіпоксії можливе посилення впливу гіпокаліємії на серцевий ритм. Рекомендується проводити моніторування рівня калію у плазмі крові.
У хворих на цукровий діабет необхідно проводити регулярний контроль вмісту р��юкозы в плазмі крові.
Слід враховувати, що симптоматичне лікування краще регулярного застосування препарату. Необхідно проводити регулярне обстеження пацієнтів з метою визначення необхідності додаткового або більш інтенсивного протизапального лікування (наприклад, інгаляцій ГКС).
Використання в педіатрії
Досвід клінічного застосування препарату у дітей віком до 4 років відсутній.Свідчення
— купірування нападів бронхіальної астми;
— профілактика астми фізичного зусилля;
— симптоматичне лікування бронхіальної астми або інших станів, що супроводжуються оборотним звуженням дихальних шляхів (у т. ч. обструктивний бронхіт). У хворих з бронхіальною астмою і хронічної обструктивної хвороби легень, відповідають на терапію ГКС, слід розглядати необхідність супутньої протизапальної терапії.Протипоказання
— тахіаритмія;
— гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
— дитячий вік до 4 років;
— підвищена чутливість до фенотерола гідробромиду та інших компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при декомпенсованому цукровому діабеті, нещодавно перенесеному інфаркті міокарда, тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, неконтрольованої артеріальної гіпертензії, гіпертиреозі, феохромоцитомі.Лікарська взаємодія
Бета-адреноміметики та антихолінергічні засоби, ксантинові похідні (у т. ч. теофілін), кромоглициевая кислота, ГКС можуть посилювати дію фенотерола.
При одночасному застосуванні інших бета-адреноміметиків, антихолінергічних засобів, ксантиновых похідних (наприклад, теофіліну), ГКС, діуретиків, що потрапляють у системний кровотік, можливе посилення побічних ефектів.
Можливе значне послаблення бронхолитического дії фенотерола при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів.
На тлі застосування Беротека Н можливий розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при одночасному призначенні з ксантиновыми похідними, стероїдами та діуретиками.
Слід з обережністю призн��ть Беротек® Н пацієнтам, які отримують інгібітори МОНОАМІНООКСИДАЗИ та трициклічні антидепресанти, оскільки ці препарати здатні посилювати дію фенотерола.
Засоби для інгаляційного наркозу, містять галогенизированние вуглеводні (в т. ч. галотан, трихлоретилен, энфлуран)
