Дозировка
Дозу устанавливают индивидуально. Для купирования приступов бронхиальной астмы взрослым и детям старше 6 лет назначают 2 ингаляционные дозы. Если в течение 5 мин не наступает облегчения дыхания, можно назначить еще 2 ингаляционные дозы. Пациент должен быть информирован, что в случае отсутствия эффекта после 4 ингаляционных доз и необходимости дополнительных ингаляций, следует немедленно обратиться к врачу. Дозированный аэрозоль Беродуал®Н у детей следует применять только по назначению врача и под контролем взрослых. Для длительной и прерывистой терапии назначают 1-2 ингаляции на 1 прием, до 8 ингаляций/ (в среднем, 1-2 ингаляции 3).
Передозировка
связаны преимущественно с действием фенотерола гидробромида и обусловлены избыточной стимуляцией бета-адренорецепторов: тахикардия, ощущение сердцебиения, тремор, артериальная гипо- или гипертензия, увеличение пульсового АД, стенокардия, аритмия, приливы.
Лекарственная форма
Аэрозоль для ингаляций дозированный в виде прозрачной, бесцветной или слегка желтоватой, или слегка коричневатой жидкости, свободной от суспендированных частиц.
Состав
фенотерола гидробромид50 мкг
ипратропия бромида моногидрат21 мкг,
что соответствует содержанию ипратропия бромида20 мкг
Вспомогательные вещества: этанол абсолютный, вода очищенная, лимонная кислота, тетрафторэтан (HFA 134a, пропеллент).
Фармакологическое действие
Комбинированный бронхолитический препарат. Содержит два компонента, обладающих бронхолитической активностью: ипратропия бромид - м-холиноблокатор, и фенотерола гидробромид - бета2-адреномиметик.
При ингаляционном применении ипратропия бромида бронходилатация обусловлена, главным образом, местным, а не системным антихолинергическим действием.
Ипратропия бромид является четвертичным аммониевым соединением. Обладает антихолинергическими (парасимпатолитическими) свойствами. Ипратропий тормозит рефлексы, опосредуемые блуждающим нервом, противодействуя эффекту ацетилхолина – нейромедиатора, высвобождающегося из нервных окончаний. Антихолинергические средства предотвращают повышение внутриклеточной концентрации циклического гуанозин монофосфата (цГМФ) в гладких мышцах бронхов, возникающее при взаимодействии ацетилхолина с м-холинорецепторами.
Значительное улучшение функции легких (увеличение ОФВ1 и средней объемной скорости форсированного выдоха на 15% и более) у больных ХОБЛ с приступами бронхоспазма наступает в течение 15 мин, максимальный эффект достигается через 1-2 ч и продолжается у большинства пациентов до 6 ч после введения.
У 40% пациентов с бронхоспазмом, связанным с бронхиальной астмой, отмечается значительное улучшение функции легких (увеличение ОФВ1 на 15 % и более).
Ипратропия бромид не оказывает отрицательного влияния на секрецию слизи в дыхательных путях, мукоцилиарный клиренс и газообмен.
Фенотерола гидробромид оказывает прямое симпатомиметическое действие. В терапевтических дозах он избирательно стимулирует бета2-адренорецепторы бронхов. В более высоких дозах он обладает способностью стимулировать бета1-адренорецепторы. Связывание с бета2-адренорецепторами активирует аденилатциклазу при участии стимулирующего Gs-белка. Повышенный уровень циклического АМФ активирует протеинкиназу А, которая затем фосфорилирует белки-мишени в гладкомышечных клетках. Это, в свою очередь, приводит к фосфорилированию легкой цепи миозинкиназы, ингибированию гидролиза фосфоинозитида и открытию активируемых кальцием калиевых каналов.
Фенотерол расслабляет гладкую мускулатуру бронхов и сосудов и противодействует развитию бронхоспастических реакций, обусловленных влиянием гистамина, метахолина, холодного воздуха и аллергенов (реакции гиперчувствительности немедленного типа). Сразу после назначения фенотерол блокирует высвобождение бронхоконстрикторных медиаторов воспаления из тучных клеток. Применение фенотерола в более высоких дозах увеличивает мукоцилиарный клиренс.
При более высоких концентрациях фенотерола в плазме ингибируется сократимость матки. Кроме того, при применении в высоких дозах наблюдаются метаболические эффекты: липолиз, гликогенолиз, гипергликемия и гипокалиемия. Гипокалиемия обусловлена, главным образом, повышенным включением ионов калия в скелетные мышцы.
Бета-адренергическое влияние препарата на сердечную деятельность, такое как увеличение ЧСС и силы сердечных сокращений, обусловлено сосудистым действием фенотерола, стимуляцией бета2-адренорецепторов сердца, а при применении в дозах, превышающих терапевтические, стимуляцией ?1-адренорецепторов. Как и при применении других бета-адренергических препаратов, отмечалось удлинение интервала QTс при применении в высоких дозах.
Самым часто наблюдаемым нежелательным эффектом стимуляторов бета2-адренорецепторов является тремор. В отличие от воздействия на гладкие мышцы бронхов к системным эффектам стимуляторов бета2-адренорецепторов может развиваться толерантность.
Фенотерол предотвращает развитие бронхоконстрикции, вызываемой различными стимулами, такими как физическая нагрузка, холодный воздух и аллергены (реакции гиперчувствительности немедленного типа).
При совместном применении ипратропия бромида и фенотерола бронхорасширяющий эффект достигается путем воздействия на различные фармакологические мишени. Указанные вещества дополняют друг друга, в результате усиливается бронхолитический эффект и обеспечивается большая широта терапевтического действия при бронхолегочных заболеваниях, сопровождающихся констрикцией дыхательных путей. Взаимодополняющее действие таково, что для достижения желаемого эффекта требуется более низкая доза бета-адренергического компонента, что облегчает индивидуальное дозирование препарата и способствует минимизации побочных эффектов.
Фармакокинетика
Данные о фармакокинетике препарата Беродуал®Н не предоставлены.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: часто - мелкий тремор скелетной мускулатуры, нервозность; иногда - головная боль, головокружение, (особенно у пациентов с отягощающими факторами); в единичных случаях - изменения психики.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: иногда - тахикардия, ощущение сердцебиения (особенно у пациентов с факторами риска); редко (при применении в высоких дозах) - снижение диастолического АД, повышение систолического АД, аритмия, фибрилляция, наджелудочковая тахикардия.
Со стороны водно-электролитного баланса: иногда - выраженная гипокалиемия.
Cо стороны дыхательной системы: иногда - кашель, местное раздражение (фарингит); редко – парадоксальный бронхоспазм.
Со стороны пищеварительной системы: часто - сухость во рту; иногда - тошнота, рвота; редко - обратимые нарушения моторики ЖКТ (запор, диарея).
Со стороны органа зрения: редко - обратимое нарушение аккомодации, мидриаз, повышение внутриглазного давления, закрытоугольная глаукома, боли в глазном яблоке.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, ангионевротический отек языка, губ, лица, крапивница, ларингоспазм, отек гортани, анафилактический шок.
Прочие: возможно усиление потоотделения, слабость, миалгия, судороги; редко - обратимая задержка мочи.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При длительном применении у пациентов, страдающих бронхиальной астмой или легкими и среднетяжелыми формами ХОБЛ симптоматическое лечение может оказаться предпочтительнее регулярного применения.
При длительном применении у пациентов с бронхиальной астмой или стероидо-зависимыми формами ХОБЛ следует помнить о необходимости проведения или усиления противовоспалительной терапии для контроля воспалительного процесса дыхательных путей и течения заболевания.
Регулярное применение Беродуала Н в возрастающих дозах для купирования бронхиальной обструкции может вызвать неконтролируемое ухудшение течения заболевания. В случае усиления бронхиальной обструкции простое увеличение дозы Беродуала Н больше рекомендуемой в течение длительного времени не только не оправдано, но и опасно. Для предотвращения угрожающего жизни ухудшения течения заболевания следует рассмотреть вопрос о пересмотре плана лечения пациента и об адекватной противовоспалительной терапии ингаляционными ГКС.
Пациент должен быть информирован о том, что в случае внезапного развития и быстрого прогрессирования одышки необходимо обратиться к врачу.
Другие симпатомиметические бронходилататоры следует назначать одновременно с Беродуалом Н только под медицинским наблюдением.
Пациент должен быть информирован о правилах использования ингалятора.
Боль в глазу, нечеткое зрение, ощущение появления ореола или цветных пятен перед глазами в сочетании с покраснением глаза в виде конъюнктивальной или корнеальной инъекции могут быть признаками острого приступа закрытоугольной глаукомы. При появлении перечисленных симптомов в любом сочетании пациент должен начать лечение глазными каплями, вызывающими сужение зрачка, и немедленно обратиться за специализированной медицинской помощью.
У пациентов с указаниями в анамнезе на муковисцидоз возможны нарушения моторики ЖКТ при применении Беродуала Н.
Следует рассматривать целесообразность сопутствующей противовоспалительной терапии при ХОБЛ у пациентов, у которых эффективны ГКС, и при бронхиальной астме.
Показания
Профилактика и симптоматическое лечение обструктивных заболеваний дыхательных путей с обратимым бронхоспазмом:
— ХОБЛ;
— бронхиальная астма;
— хронический бронхит, осложненный или не осложненный эмфиземой.
Противопоказания
— гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия;
— тахиаритмия;
— I триместр беременности;
— детский возраст до 6 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к атропиноподобным веществам.
С осторожностью применяют препарат при закрытоугольной глаукоме, коронарной недостаточности, артериальной гипертензии, недостаточно контролируемом сахарном диабете, недавно перенесенном инфаркте миокарда, тяжелых органических заболеваниях сердечно-сосудистой системы, гипертиреозе, феохромоцитоме, гипертрофии предстательной железы, обструкции шейки мочевого пузыря, при муковисцидозе, у детей старше 6 лет
Лекарственное взаимодействие
Бета-адреномиметики и антихолинергические средства, ксантиновые производные (в т.ч. теофиллин) могут усиливать бронхолитическое действие Беродуала Н.
При одновременном применении других бета-адреномиметиков, поступающих в системный кровоток антихолинергических средств или ксантиновых производных (в т.ч. теофиллина) возможно усиление побочных эффектов.
Возможно значительное ослабление бронхолитического действия Беродуала Н при одновременном назначении бета-адреноблокаторов.
При одновременном применении с ингибиторами МАО и трициклическими антидепрессантами отмечается усиление действия Беродуала Н.
На фоне применения Беродуала Н возможно развитие гипокалиемии, которая может усиливаться при одновременном назначении с ксантиновыми производными, ГКС и диуретиками. Этот факт следует учитывать при лечении пациентов с тяжелыми формами обструктивных заболеваний дыхательных путей.
Гипокалиемия повышает риск развития аритмий у пациентов, получающих дигоксин.
(1523)
Дозування
Дозу встановлюють індивідуально. Для купірування нападів бронхіальної астми дорослим і дітям старше 6 років призначають 2 інгаляційні дози. Якщо протягом 5 хв не настає полегшення дихання, можна призначити ще 2 інгаляційні дози. Пацієнт повинен бути поінформований, що у разі відсутності ефекту після 4 інгаляційних доз і необхідності додаткових інгаляцій, слід негайно звернутися до лікаря. Дозований аерозоль Беродуал®Н у дітей слід застосовувати тільки за призначенням лікаря та під наглядом дорослих. Для тривалої і переривчастій терапії призначають 1-2 інгаляції на 1 прийом, до 8 інгаляцій/ (в середньому, 1-2 інгаляції 3).Передозування
пов'язані переважно з дією фенотерола гідроброміду і зумовлені надмірною стимуляцією бета-адренорецепторів: тахікардія, відчуття серцебиття, тремор, артеріальна гіпо - або гіпертензія, збільшення пульсового артеріального тиску, стенокардія, аритмія, припливи.
Лікарська форма
Аерозоль для інгаляцій дозований у вигляді прозорої, безбарвної або злегка жовтуватого або злегка коричневої рідини, свободной від суспендованих частинок.Склад
фенотерола гидробромид50 мкг
іпратропію броміду моногидрат21 мкг,
що відповідає змісту іпратропію бромида20 мкг
Допоміжні речовини: етанол абсолютний, вода очищена, кислота лимонна, тетрафторэтан (HFA 134a, пропелент).Фармакологічна дія
Комбінований бронхолитический препарат. Містить два компоненти, що володіють бронхолітичну активність: іпратропію бромід - м-холіноблокатор, і фенотерола гідробромід - бета2-адреноміметик.
При інгаляционном застосуванні іпратропію броміду бронходилатация обумовлена, головним чином, місцевим, а не системним антихолінергічною дією.
Іпратропію бромід є четвертинною амонієвою з'єднанням. Володіє антихолінергічними (парасимпатолитическими) властивостями. Ипратропий гальмує рефлекси, опосредуемые блукаючим нервом, протидіючи ефекту ацетилхоліну – нейромедіатора, що вивільняється з нервових закінчень. Антихолінергічні засоби запобігають підвищення внутрішньоклітинної концентрації циклического гуанозин монофосфату (цГМФ) в гладких м'язах бронхів, що виникає при взаємодії ацетилхоліну з м-холінорецепторами.
Значне покращання функції легень (збільшення ОФВ1 та середньої об'ємної швидкості форсованого видиху на 15% і більше) у хворих на ХОЗЛ з нападами бронхоспазму настає протягом 15 хв, максимальний ефект досягається через 1-2 год і продовжується у більшості пацієнтів до 6 год після введення.
У 40% пацієнтів з бронхоспазмом, пов'язаних з бронхіальною астмою, відзначається значне поліпшення функції лігких (збільшення ОФВ1 на 15 % і більше).
Іпратропію бромід не спричиняє негативного впливу на секрецію слизу у дихальних шляхах, мукоциліарний кліренс та газообмін.
Фенотерола гідробромід надає пряме симпатомиметическое дію. У терапевтичних дозах він вибірково стимулює бета2-адренорецептори бронхів. В більш високих дозах він має здатність стимулювати бета1-адренорецептори. Зв'язування бета2-адренорецепторами активує аденілатциклазу за участю стимулюючого Gs-білка. Підвищений рівень циклического АМФ активує протеинкиназу А, яка потім фосфорилирует білки-мішені у гладком'язових клітинах. Це, в свою чергу, призводить до фосфорилированию легкої ланцюга миозинкиназы, пригнічення гідролізу фосфоинозитида і відкриття активуються кальцієм калієвих каналів.
Фенотерол розслабляє гладку мускулатуру бронхів і судин та протидіє розвитку бронхоспастических реакцій, зумовлених впливом гістаміну, метахолина, холодного повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу). Відразу по��ле призначення фенотерол блокує вивільнення бронхоконстрикторных медіаторів запалення з опасистих клітин. Застосування фенотерола в більш високих дозах збільшує мукоциліарний кліренс.
При більш високих концентраціях фенотерола в плазмі інгібується скоротливість матки. Крім того, при застосуванні високих доз спостерігаються метаболічні ефекти: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія. Гіпокаліємія, обумовлена, головним чином, підвищеним включенням іонів калію в скелетні м'язи.
Бета-адренергическ��е вплив препарату на серцеву діяльність, такий як збільшення ЧСС і сили серцевих скорочень, зумовлений судинним дією фенотерола, стимуляцією бета2-адренорецепторів серця, а при застосуванні в дозах, що перевищують терапевтичні, стимуляцією ?1-адренорецепторів. Як і при застосуванні інших бета-адренергічних препаратів, відзначалося подовження інтервалу QTс при застосуванні у високих дозах.
Найбільш часто спостерігаються небажаним ефектом стимуляторів бета2-адренорецепторів є тремор. На відміну від впливу н�� гладкі м'язи бронхів до системних ефектів стимуляторів бета2-адренорецепторів може розвиватися толерантність.
Фенотерол запобігає розвиток бронхоконстрикции, що викликається різними стимулами, такими як фізичне навантаження, холодне повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу).
При спільному застосуванні іпратропію броміду та фенотерола бронхорозширюючий ефект досягається шляхом впливу на різні фармакологічні мішені. Зазначені речовини доповнюють один одного, в результаті усипиняється бронхолитический ефект і забезпечується велика широта терапевтичної дії при бронхолегеневих захворюваннях, що супроводжуються констрикцией дихальних шляхів. Взаємодоповнююче дія така, що для досягнення бажаного ефекту потрібна більш низька доза бета-адренергічного компонента, що полегшує індивідуальне дозування препарату і сприяє мінімізації побічних ефектів.Фармакокінетика
Дані про фармакокінетику препарату Беродуал®Н не надані.Побічні дії
З боку ЦНС: часто - дрібний тремор скелетних м'язів, знервованість; іноді - головний біль, запаморочення (особливо у пацієнтів з обтяжуючими факторами); у поодиноких випадках - зміни психіки.
З боку серцево-судинної системи: іноді - тахікардія, відчуття серцебиття (особливо у пацієнтів з факторами ризику); рідко (при застосуванні у високих дозах) - зниження діастолічного АТ, підвищення систолічного АТ, аритмія, фібриляція, надшлуночкові тахікардія.
З боку водно-електролітного балансу: іноді - виражена гипокалиемия.
З боку дихальної системи: іноді - кашель, місцеве подразнення (фарингіт); рідко – парадоксальний бронхоспазм.
З боку травної системи: часто - сухість у роті; іноді - нудота, блювання; рідко - оборотні порушення моторики травного ТРАКТУ (запор, діарея).
З боку органу зору: рідко - оборотне порушення акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, закритокутова глаукома, біль в очному яблуці.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк язика, губ, обличчя, крапивница, ларингоспазм, набряк гортані, анафілактичний шок.
Інші: можливе посилення потовиділення, слабкість, міалгія, судоми; рідко - оборотна затримка сечі.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При тривалому застосуванні у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або легкими та середньотяжкими формами ХОЗЛ симптоматичне лікування може виявитися кращим регулярного застосування.
При тривалому застосуванні у пацієнтів з бронхіальною астмою або стероїди-залежними формами ХОЗЛ слід пам'ятати про не��бходимости проведення або посилення протизапальної терапії для контролю запального процесу дихальних шляхів та перебігу захворювання.
Регулярне застосування Беродуала Н у зростаючих дозах для лікування бронхіальної обструкції може викликати неконтрольоване погіршення перебігу захворювання. У випадку посилення бронхіальної обструкції просте збільшення дози Беродуала Н більше рекомендованої протягом тривалого часу не тільки не виправдано, але й небезпечно. Для запобігання загрожує життю погіршення перебігу заболевания слід розглянути питання про перегляд плану лікування пацієнта та про адекватної протизапальної терапії інгаляційними ГКС.
Пацієнт повинен бути поінформований про те, що у випадку раптового розвитку та швидкого прогресування задишки необхідно звернутися до лікаря.
Інші симпатоміметичні бронходилататори слід призначати одночасно з Беродуалом Н тільки під медичним наглядом.
Пацієнт повинен бути поінформований про правила використання інгалятора.
Біль в оці, нечітке зір, ощущение появи ореола або кольорових плям перед очима у поєднанні з почервонінням ока у вигляді кон'юнктивальної або корнеальной ін'єкції можуть бути ознаками гострого нападу закритокутової глаукоми. При появі перелічених симптомів у будь-якому поєднанні пацієнт повинен почати лікування очними краплями, що викликають звуження зіниці, і негайно звернутися за спеціалізованою медичною допомогою.
У пацієнтів із вказівками в анамнезі на муковісцидоз можливі порушення моторики ШКТ при застосуванні Беродуала Н.
Слід розглядати доцільність супутньої протизапальної терапії при ХОЗЛ у пацієнтів, у яких ефективні ГКС, і при бронхіальній астмі.Свідчення
Профілактика та симптоматичне лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів з оборотним бронхоспазмом:
— ХОЗЛ;
— бронхіальна астма;
— хронічний бронхіт, ускладнений чи не ускладнений емфіземою.Протипоказання
— гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
— тахіаритмія;
— I триместр вагітності;
— дитячі і шкілий вік до 6 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до атропіноподібною речовин.
З обережністю застосовують препарат при закритокутовій глаукомі, коронарної недостатності, артеріальної гіпертензії, недостатньо контрольованому цукровому діабеті, нещодавно перенесеному інфаркті міокарда, тяжких органічних захворюваннях серцево-судинної системи, гіпертиреозі, феохромоцитомі, гіпертрофії передміхурової залози, обструкція шийки сечового міхура, при муковисцидозе, у дітей старше 6 роківЛікарська взаємодія
Бета-адреноміметики та антихолінергічні засоби, ксантинові похідні (у т. ч. теофілін) можуть посилювати бронхолітичну дію Беродуала Н.
При одночасному застосуванні інших бета-адреноміметиків, що надходять у системний кровотік, антихолінергічних засобів або ксантиновых похідних (у т. ч. теофіліну) можливе посилення побічних ефектів.
Можливе значне послаблення бронхолитического дії Беродуала Н при одночасному призначенні б��та-адреноблокаторів.
При одночасному застосуванні з інгібіторами МАО і трициклічними антидепресантами відзначається посилення дії Беродуала Н.
На тлі застосування Беродуала Н можливий розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при одночасному призначенні з ксантиновыми похідними, ГКС та діуретиками. Цей факт слід враховувати при лікуванні пацієнтів з тяжкими формами обструктивних захворювань дихальних шляхів.
Гіпокаліємія підвищує ризик розвитку аритмій у пацієнтів, які отримують дигоксин.
