Внутрь, во время еды. Для предотвращения лактации после родов: 1 мг однократно (2 таблетки), в 1 день после родов. Для подавления установившейся лактации: по 0.25 мг (1/2 таблетки) 2 через каждые 12 ч в течение 2 дней (общая доза - 1 мг). С целью снижения риска ортостатической гипотензии у кормящих грудью матерей, однократная доза препарата Берголак не должна превышать 0.25 мг. Для лечения нарушений, связанных с гиперпролактинемией: рекомендуемая начальная доза составляет 0.5 мг в неделю в 1 прием (1 таблетка) или в 2 приема (по 1/2 таблетки, например, в понедельник и четверг). Увеличение недельной дозы должно проводиться постепенно - на 0.5 мг с месячным интервалом до достижения оптимального терапевтического эффекта. Терапевтическая доза обычно составляет 1 мг в неделю, но может колебаться от 0.25 до 2 мг в неделю. Максимальная доза для пациентов с гиперпролактинемией не должна превышать 4.5 мг в неделю. В зависимости от переносимости, недельную дозу препарата Берголак можно принимать однократно или разделить на 2 и более приемов в неделю. Разделение недельной дозы на несколько приемов рекомендуется при назначении препарата в дозе более 1 мг в неделю. Вероятность развития побочных явлений можно уменьшить, начав терапию препаратом Берголак с низкой дозы (например, по 0.25 мг 1 раз в неделю), с последующим постепенным ее увеличением до достижения терапевтической дозы. Для улучшения переносимости препарата при возникновении выраженных побочных явлений возможно временное снижение дозы с последующим более постепенным ее увеличением (например, увеличение на 0.25 мг в неделю каждые 2 недели).
Передозировка
тошнота, рвота, боль в животе, запоры, снижение АД, ортостатическая гипотензия, головная боль, судороги в икроножных мышцах, резкая астения, потливость, сонливость, психомоторное возбуждение, психоз, галлюцинации, нарушение сознания
Дофаминергическое средство, эрголиновое производное, снижает гиперсекрецию СТГ, подавляет секрецию пролактина. Стимулирует дофаминовые D2-рецепторы лактотропных клеток гипофиза; в высоких дозах обладает центральным дофаминергическим эффектом. Нормализует содержание пролактина в крови, восстанавливает менструальный цикл и фертильность.
За счет снижения концентрации пролактина в крови у женщин восстанавливается пульсирующая секреция гонадотропинов и высвобождение ЛГ в середине цикла, устраняются ановуляторные циклы и повышается концентрация эстрогенов в организме, снижается выраженность гипоэстрогенных (повышение массы тела, задержка жидкости, остеопороз) и гиперандрогенных (акне, гирсутизм и др.) симптомов.
У мужчин уменьшает обусловленные гиперпролактинемией снижение либидо, импотенцию (со снижением концентрации пролактина возрастает концентрация тестостерона), гинекомастию, лакторею. Подвергаются обратному развитию макроаденомы гипофиза и связанная с ними симптоматика (головная боль, нарушение полей и остроты зрения, функций черепных нервов и передней доли гипофиза). Снижает концентрацию пролактина у больных с пролактиномой и псевдопролактиномой (у последних - без уменьшения размеров аденомы гипофиза).
Подавляет высвобождение СТГ аденомой гипофиза и уменьшает нарушения зрения, неврологические расстройства и сильные головные боли, тормозит прогрессирование акромегалии. У 70-90% пациентов вызывает клиническое улучшение, однако по окончании курса содержание СТГ в крови вновь нарастает. Стимуляция дофаминовых рецепторов восстанавливает нейрохимический баланс в области полосатого тела и черного вещества головного мозга, что способствует ослаблению депрессивной симптоматики, тремора и ригидности, ускорению движений на всех стадиях болезни Паркинсона.
Снижение концентрации пролактина отмечается через 3 ч после приема и сохраняется в течение 7-28 дней у пациентов с гиперпролактинемией и 14-21 дней - при подавлении послеродовой лактации. Нормализация концентрации пролактина происходит в течение 2-4 нед лечения.
Фармакокинетика
Абсорбция - высокая, не зависит от приема пищи. TCmax - 0.5-4 ч; связь с белками плазмы - 41-42%. T1/2 - 63-68 ч у здоровых и 79-115 ч у больных гиперпролактинемией. Css достигается через 4 нед терапии. AUC повышается у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (класс С по классификации Чайлд-Пьюга).
Выводится преимущественно с калом, а также почками (3% в неизмененном виде).
Побочные действия
Умеренно выражены, появляются в течение первых 2 нед и проходят самостоятельно.
Со стороны нервной системы: головокружение, вертиго, головная боль, повышенная утомляемость, сонливость, депрессия, астения, парестезии, обморок.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, боли в эпигастральной области, боль в животе, запор, гастрит, диспепсия, нарушение функции печени.
Со стороны ССС: бессимптомное снижение АД (в течение первых 3-4 дней после родов), сердцебиение"приливы" крови к коже лица, спазм сосудов пальцев, вальвулопатия; редко - ортостатическая гипотензия.
Прочие: мастодиния, носовое кровотечение, транзиторная гемианопсия, судороги мышц нижних конечностей, алопеция, повышение активности КФК, мания, одышка, отеки, плевральный фиброз, плевральный выпот, дыхательные нарушения (в т.ч. дыхательная недостаточность).
Перед применением препарата с целью лечения нарушений, связанных с гиперпролактинемией, необходимо провести полное исследование функции гипофиза.
При увеличении дозы пациенты должны находиться под наблюдением врача с целью установления наименьшей эффективной дозы, обеспечивающей терапевтический эффект.
После того, как будет подобран эффективный режим дозирования, рекомендуется проводить регулярное (1 раз в месяц) определение концентрации пролактина в сыворотке крови. Нормализация содержания пролактина обычно наблюдается в течение 2-4 нед лечения.
После отмены каберголина обычно наблюдается рецидив гиперпролактинемии, однако у некоторых пациенток отмечается стойкое подавление концентрации пролактина в течение нескольких месяцев. У большинства женщин овуляторные циклы сохраняются в течение не менее 6 мес после отмены препарата.
После длительного приема каберголина у пациентов наблюдались плевральный выпот/плевральный фиброз и вальвулопатия. В некоторых случаях пациенты получали предшествующую терапию эрголиновыми агонистами дофаминовых рецепторов. Поэтому каберголин следует применять с осторожностью пациентам с текущими проявлениями и/или клиническими симптомами нарушений функций сердца, в т.ч. в анамнезе. После прекращения приема каберголина у пациентов с диагнозом плевральный выпот/плевральный фиброз и вальвулопатия отмечалось улучшение симптомов.
Применение каберголина вызывает сонливость. У пациентов с болезнью Паркинсона применение агонистов дофаминовых рецепторов может вызвать внезапное засыпание. В подобных случаях рекомендуется снизить дозу препарата или прекратить терапию.
Исследований по применению препарата у пациентов пожилого возраста с нарушениями, связанными с гиперпролактинемией, не проводилось.
Каберголин восстанавливает овуляцию и фертильность у женщин с гиперпролактинемическим гипогонадизмом. Поскольку беременность может наступить еще до восстановления менструации, рекомендуется проводить тесты на беременность не реже одного раза в 4 нед в течение периода аменореи, а после восстановления менструации - каждый раз, когда отмечается задержка менструации более, чем на 3 дня. Женщинам, желающим избежать беременности, следует использовать барьерные методы контрацепции во время лечения препаратом, а также после его отмены до повторения ановуляции. Женщины, у которых наступила беременность, должны находиться под наблюдением врача для своевременного выявления симптомов увеличения гипофиза, поскольку во время беременности возможно увеличение размеров уже существовавших опухолей гипофиза.
Пациенты, принимающие каберголин, у которых наблюдается сонливость, должны быть предупреждены о том, что им рекомендуется воздержаться от управления транспортными средствами и осуществления др. видов деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Послеродовая лактация (предотвращение или подавление); лечение нарушений, связанных с гиперпролактинемией (аменорея, олигоменорея, ановуляция, галакторея), пролактинсекретирующие аденомы гипофиза (микро- и макропролактиномы);
идиопатическая гиперпролактинемия;
синдром "пустого" турецкого седла в сочетании с гиперпролактинемией.
Противопоказания
Гиперчувствительность (в т.ч. к др. производным спорыньи), период лактации.
С осторожностью. Тяжелые заболевания ССС, синдром Рейно, тяжелая печеночная недостаточность, пептическая язва, желудочно-кишечное кровотечение, тяжелые психотические и когнитивные нарушения (в т.ч. в анамнезе), артериальная гипертензия, развившаяся на фоне беременности (преэклампсия) и послеродовая артериальная гипертензия, детский возраст (до 16 лет - безопасность и эффективность применения не установлены).
Лекарственное взаимодействие
Макролиды (в т.ч. эритромицин) увеличивают риск развития побочных эффектов (повышают концентрацию препарата в плазме).
Не рекомендуется комбинация с алкалоидами спорыньи и их производными.
(732)
Дозування
Всередину, під час їжі. Для запобігання лактації після пологів: 1 мг одноразово (2 таблетки), в 1 день після пологів. Для придушення сталою лактації: по 0,25 мг (1/2 таблетки) 2 через кожні 12 год протягом 2 днів (загальна доза - 1 мг). З метою зниження ризику ортостатичної гіпотензії у годуючих грудьми матерів, однократна доза препарату Берголак не повинна перевищувати 0.25 мг. Для лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією: рекомендована початкова доза становить 0.5 мг на тиждень в 1 прийом (1 таблетка) або в 2 прийоми (по 1/2 таблетки, наприклад, у понеділок і четвер). Збільшення тижневої дози повинно проводитися поступово - на 0,5 мг з місячним інтервалом до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Терапевтична доза звичайно становить 1 мг на тиждень, але може коливатися від 0.25 до 2 мг на тиждень. Максимальна доза для пацієнтів з гіперпролактинемією не повинна перевищувати 4.5 мг на тиждень. Залежно від переносимості, тижневу дозу препарату Берголак можна приймати одноразово або розділити на 2 і більше прийомів на тиждень. Розподіл тижневої дози на декілька приемов рекомендується при призначенні препарату в дозі 1 мг на тиждень. Ймовірність розвитку побічних явищ можна зменшити, почавши терапію препаратом Берголак з низької дози (наприклад, по 0.25 мг 1 раз на тиждень), з подальшим поступовим її збільшенням до досягнення терапевтичної дози. Для поліпшення переносимості препарату при появі виражених побічних явищ можливе тимчасове зниження дози з подальшим більш поступовим її збільшенням (наприклад, збільшення на 0.25 мг на тиждень кожні 2 тижні).
Передозування
нудота, блювання, біль у животі, запори, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, головний біль, судоми в литкових м'язах, різка астенія, пітливість, сонливість, психомоторне збудження, психоз, галюцинації, порушення свідомості
Дофаминергическое засіб, эрголиновое похідне, знижує гіперсекрецію СТГ, пригнічує секрецію пролактину. Стимулює дофамінові D2-рецепт��ри лактотропных клітин гіпофіза; у високих дозах володіє центральним дофамінергічною ефектом. Нормалізує вміст пролактину в крові, відновлює менструальний цикл і фертильність.
За рахунок зниження концентрації пролактину в крові у жінок відновлюється пульсуюча секреція гонадотропінів та вивільнення ЛГ в середині циклу, усуваються ановуляторні цикли і підвищується концентрація естрогену в організмі, знижується вираженість гипоэстрогенных (підвищення маси тіла, затримка рідини, остеопороз) та гиперан��рогенных (акне, гірсутизм та ін) симптомів.
У чоловіків зменшує обумовлені гіперпролактинемією зниження лібідо, імпотенцію (зі зниженням концентрації пролактину зростає концентрація тестостерону), гінекомастію, лакторею. Піддаються зворотному розвитку макроаденоми гіпофіза і пов'язана з ними симптоматика (головний біль, порушення полів і гостроти зору, функцій черепних нервів і передньої частки гіпофіза). Знижує концентрацію пролактину у хворих з пролактиномами і псевдопролактиномой (у останніх - без зменшення розмірів ��деномы гіпофіза).
Пригнічує вивільнення СТГ аденомою гіпофіза та зменшує порушення зору, неврологічні розлади і сильні головні болі, гальмує прогресування акромегалії. У 70-90% пацієнтів викликає клінічне поліпшення, однак по закінченні курсу вміст СТГ в крові знову наростає. Стимуляція дофамінових рецепторів відновлює нейрохимический баланс в області смугастого тіла і чорного речовини головного мозку, що сприяє ослабленню депресивної симптоматики, тремтіння та ригідності, прискоренню движень на всіх стадіях хвороби Паркінсона.
Зниження концентрації пролактину відзначається через 3 год після прийому і зберігається протягом 7-28 днів у пацієнтів з гіперпролактинемією і 14-21 днів - при придушенні післяпологової лактації. Нормалізація концентрації пролактину відбувається протягом 2-4 тижнів лікування.
Фармакокінетика
Абсорбція - висока, не залежить від прийому їжі. TCmax - 0.5-4 год; зв'язок з білками плазми - 41-42%. T1/2 - 63-68 год у здорових і 79-115 год у хворих з гіперпролактинемією. Css досягається через 4 тижні терапії. AUC підвищується у пацієнтів з тяжкою печі��очної недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-Пьюга).
Виводиться переважно з калом, а також нирками (3% у незміненому вигляді).
Побічні дії
Помірно виражені, з'являються протягом перших 2 тижнів і проходять самостійно.
З боку нервової системи: запаморочення, вертиго, головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, депресія, астенія, парестезії, непритомність.
З боку травної системи: нудота, блювання, болі в епігастральній ділянці, біль у животі, запор, гастрит, диспепсія, порушення фу��кції печінки.
З боку ССС: безсимптомне зниження АТ (протягом перших 3-4 днів після пологів), серцебиття"припливи" крові до шкіри обличчя, спазм судин пальців, вальвулопатия; рідко - ортостатична гіпотензія.
Інші: мастодиния, носова кровотеча, транзиторна геміанопсія, судоми м'язів нижніх кінцівок, алопеція, підвищення активності КФК, манія, задишка, набряки, плевральний фіброз, плевральний випіт, дихальні порушення (у т. ч. дихальна недостатність).
Алергічні реакції: гіперчутливість, сып��.
Особливості продажу
рецептурні
Особливі умови
Перед застосуванням препарату з метою лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, необхідно провести повне дослідження функції гіпофіза.
При збільшенні дози пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря з метою встановлення найменшої ефективної дози, яка забезпечує терапевтичний ефект.
Після того, як буде підібраний ефективний режим дозування, рекомендується проводити регулярне (1 раз на місяць) визначення концентрації пролактину в сироватці крові. Нормалізація вмісту пролактину зазвичай спостерігається протягом 2-4 тижнів лікування.
Після відміни каберголіну зазвичай спостерігається рецидив гіперпролактинемії, однак у деяких пацієнток відзначається стійке придушення концентрації пролактину протягом декількох місяців. У більшості жінок овуляторні цикли зберігаються протягом не менше 6 міс після відміни препарату.
Після тривалого прийому каберголіну у пацієнтів спостерігалися плевральний випіт/плевральний фіброз і вальвулопатия. У деяких випадках пацієнти приї��чи попередню терапію эрголиновыми агоністів дофамінових рецепторів. Тому каберголін слід застосовувати з обережністю пацієнтам з поточними проявами та/або клінічними симптомами порушень функцій серця, у т. ч. в анамнезі. Після припинення прийому каберголіну у пацієнтів з діагнозом плевральний випіт/плевральний фіброз і вальвулопатия відзначалося поліпшення симптомів.
Застосування каберголіну викликає сонливість. У пацієнтів з хворобою Паркінсона застосування агоністів дофамінових рецепторів може викликати раптовое засинання. У подібних випадках рекомендується знизити дозу препарату або припинити терапію.
Досліджень щодо застосування препарату у пацієнтів літнього віку з порушеннями, пов'язаними з гіперпролактинемією, не проводилося.
Каберголін відновлює овуляцію і фертильність у жінок з гиперпролактинемическим гіпогонадизмом. Оскільки вагітність може настати ще до відновлення менструації, рекомендується проводити тести на вагітність не рідше одного разу в 4 тижні протягом періоду аменореї, а після відновленняня менструації - кожен раз, коли відзначається затримка менструації більше, ніж на 3 дні. Жінкам, які бажають уникнути вагітності, слід використовувати бар'єрні методи контрацепції під час лікування препаратом, а також після його скасування до повторення ановуляції. Жінки, у яких настала вагітність, повинні перебувати під наглядом лікаря для своєчасного виявлення симптомів збільшення гіпофіза, оскільки під час вагітності можливе збільшення розмірів вже існуючих пухлин гіпофіза.
Пацієнти, які приймають каберголін, у яких спостерігається сонливість, повинні бути попереджені про те, що їм рекомендується утриматися від керування транспортними засобами та здійснення інших видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Свідчення
Післяпологова лактація (запобігання або пригнічення); лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією (аменорея, олігоменорея, ановуляція, галакторея), пролактинсекретирующие аденоми гіпофіза (мікро - і макропролактиномы);
ідіопатична гиперпролак��инемия;
синдром "порожнього" турецького сідла в поєднанні з гіперпролактинемією.
Протипоказання
Гіперчутливість (у т.ч. до ін похідним ріжків), період лактації.
З обережністю. Важкі захворювання ССС, синдром Рейно, тяжка печінкова недостатність, пептична виразка, шлунково-кишкова кровотеча, тяжкі психотичні та когнітивні порушення (у т. ч. в анамнезі), артеріальна гіпертензія, яка розвинулася на тлі вагітності (прееклампсія) та післяпологова артеріальна гіпертензія, дитячий вік (до 16 лет - безпека та ефективність застосування не встановлені).
Лікарська взаємодія
Макроліди (в т. ч. еритроміцин) збільшують ризик розвитку побічних ефектів (підвищують концентрацію препарату в плазмі).