Дозировка
Устанавливают индивидуально. Взрослым назначают препарат в начальной дозе по 5 мг 3; постепенно каждые 3 дня повышают дозу до развития оптимального терапевтического эффекта (обычно до 30-75 мг/). Пациентам, которым требуется применение препарата в высших дозах (обычно до 30-75 мг/), Баклосан назначают в таблетках по 25 мг. Максимальная суточная доза - 100 мг. У пациентов в возрасте старше 65 лет дозу препарата следует повышать с осторожностью в связи с повышением риска возникновения побочных эффектов. Начальная разовая доза препарата для детей составляет 5 мг, кратность приема 3 При необходимости с осторожностью повышают дозу каждые 3 дня. Средние рекомендованные дозы составляют для детей в возрасте от 1 до 2 лет - 10-20 мг/, от 2 до 6 лет - 20-30 мг/, от 6 до 10 лет - 30-60 мг/ У детей старше 10 лет максимальная суточная доза определяется из расчета 1.5-2 мг/кг массы тела. Препарат принимают во время еды. При пропуске очередного приема не следует принимать двойную дозу препарата.
Передозировка
мышечная гипотония, угнетение дыхательного центра, спутанность сознания, кома (после возвращения сознания мышечная гипотония может сохраняться в течение 72 ч
Лекарственная форма
таблетки белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с делительной риской.
Состав
баклофен 10 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, крахмал картофельный, желатин, тальк, магния стеарат, этилцеллюлоза.
Фармакологическое действие
Миорелаксант центрального действия; агонист GABAB-рецепторов. Снижая возбудимость концевых отделов афферентных чувствительных волокон и подавляя промежуточные нейроны, угнетает моно- и полисинаптическую передачу нервных импульсов; уменьшает предварительное напряжение мышечных веретен. Не влияет на передачу импульсов в нервно-мышечных синапсах. При неврологических заболеваниях, сопровождающихся спастичностью скелетных мышц, ослабляет болезненные спазмы и клонические судороги. Увеличивает объем движения в суставах, облегчает проведение пассивной и активной кинезотерапии (физические упражнения, массаж, мануальная терапия).
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь баклофен быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ. Cmax в плазме крови достигается через 2-3 ч после приема препарата.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет около 30%. Баклофен проникает через плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
Метаболизируется в печени.
Выведение
Выводится с мочой, преимущественно в неизмененном виде.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, головокружение, нарушение походки, повышенная утомляемость, спутанность сознания, апатия, эйфория, депрессия, парестезии, атаксия, тремор, нистагм, парез аккомодации, галлюцинации, судороги, снижение судорожного порога.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, сухость во рту, запор, диарея.
Со стороны мочевыделительной системы: задержка мочи, дизурия, энурез; при длительном применении - нарушение функции почек.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД.
Прочие: миалгия, мышечная слабость.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
У пациентов с заболеваниями печени и сахарным диабетом необходимо периодически контролировать активность печеночных трансаминаз и ЩФ, а также содержание глюкозы в крови.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Пациентам, принимающим Баклосан, следует воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, связанных с необходимостью повышенного внимания и быстрых психомоторных реакций.
Показания
Повышение тонуса мышц:
— при рассеянном склерозе;
— при заболеваниях спинного мозга инфекционного, дегенеративного и травматического генеза (например, опухоли, сирингомиелия, болезни двигательных нейронов, травмы);
— при инсульте;
— при детском церебральном параличе;
— при менингите;
— при черепно-мозговых травмах;
— при алкоголизме (аффективные расстройства).
Противопоказания
— психозы;
— болезнь Паркинсона;
— эпилепсия;
— судороги (в анамнезе);
— хроническая почечная недостаточность;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к баклофену.
С осторожностью назначают препарат при цереброваскулярной недостаточности, атеросклерозе сосудов головного мозга, у пациентов с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, пациентам пожилого возраста, детям в возрасте до 12 лет.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Баклосан усиливает действие препаратов, влияющих на ЦНС, гипотензивных средств, этанола.
При одновременном применении Баклосана с трициклическими антидепрессантами возможно значительное снижение мышечного тонуса.
У пациентов с болезнью Паркинсона при одновременном приеме Баклосана с леводопой и карбидопой могут возникать галлюцинации, спутанность сознания, возбуждение.
(3403)
Дозування
Встановлюють індивідуально. Дорослим призначають препарат у початковій дозі по 5 мг 3; поступово кожні 3 дні дозу підвищують до розвитку оптимального терапевтичного ефекту (зазвичай до 30-75 мг/). Пацієнтам, яким потрібне застосування препарату у вищих дозах (зазвичай до 30-75 мг/), Баклосан призначають в таблетках по 25 мг. Максимальна добова доза - 100 мг. У пацієнтів у віці старше 65 років дозу препарату слід підвищувати з обережністю у зв'язку з підвищенням ризику виникнення побічних ефектів. Початкова разова доза препарату для дітей становить 5 мг, кратність прийому 3 При необхідності з обережністю підвищують дозу кожні 3 дні. Середні рекомендовані дози становлять для дітей у віці від 1 до 2 років - 10-20 мг, від 2 до 6 років - 20-30 мг, від 6 до 10 років - 30-60 мг/ У дітей старше 10 років максимальна добова доза визначається з розрахунку 1.5-2 мг/кг маси тіла. Препарат приймають під час їжі. При пропуску чергового прийому не слід приймати подвійну дозу препарату.Передозування
м'язова гіпотонія, пригнічення дихального центру, сплутаність свідомості, кома (після повернуто��я свідомості м'язова гіпотонія може зберігатися протягом 72 год
Лікарська форма
таблетки білого кольору, круглі, двоопуклі, з ділильною рискою.Склад
баклофен 10 мг
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, желатин, тальк, магнію стеарат, етилцелюлоза.Фармакологічна дія
Міорелаксант центральної дії; агоніст GABAB-рецепторів. Знижуючи збудливість кінцевих відділів аферентних чутливих волокон і пригнічуючи проміжні нейрони, пригнічує моно - і полисинаптическую передачу не��вных імпульсів; зменшує попереднє напруження м'язових веретен. Не впливає на передачу імпульсів у нервово-м'язових синапсах. При неврологічних захворюваннях, що супроводжуються спастичністю скелетних м'язів, послаблює хворобливі спазми і клонічні судоми. Збільшує об'єм рухів в суглобах, полегшує проведення пасивної і активної кінезотерапії (фізичні вправи, масаж, мануальна терапія).Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину баклофен швидко і повністю абсорбується з ШКТ. Cmax в плазмі кро��і досягається через 2-3 год після прийому препарату.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить близько 30%. Баклофен проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Метаболізується в печінці.
Виведення
Виводиться з сечею, переважно в незміненому вигляді.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, запаморочення, порушення ходи, підвищена стомлюваність, сплутаність свідомості, апатія, ейфорія, депресія, парестезії, атаксія, тремор, ністагм, парез акомодації, галюцинації, судоми, зниження судомного порогу.
З боку травної системи: нудота, блювання, сухість у роті, запор, діарея.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, енурез; при тривалому застосуванні - порушення функції нирок.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску.
Інші: міалгія, м'язова слабкість.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У пацієнтів із захворюваннями печінки та цукровий діабет необхідно периодически контролювати активність печінкових трансаміназ і ЛФ, а також вміст глюкози в крові.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Пацієнтам, які приймають Баклосан, слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, пов'язаних з необхідністю підвищеної уваги і швидких психомоторних реакцій.Свідчення
Підвищення тонусу м'язів:
— при розсіяному склерозі;
— при захворюваннях спинного мозку інфекційного, дегенеративного та травматичної генезу (наприклад, пухлини, сирингомиелия, хвороби рухових нейронів, травми);
— при інсульті;
— при дитячому церебральному паралічі;
— при менінгіті;
— при черепно-мозкових травмах;
— при алкоголізмі (афективні розлади).Протипоказання
— психози;
— хвороба Паркінсона;
— епілепсія;
— судоми (в анамнезі);
— хронічна ниркова недостатність;
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— підвищена чутливість до баклофену.
З обережністю призначають препарат при цереброваскулярній недостатності, атеросклерозі судин головного мозку, у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, пацієнтам похилого віку, дітям віком до 12 років.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Баклосан посилює дію препаратів, що впливають на ЦНС, гіпотензивних засобів, етанолу.
При одночасному застосуванні Баклосана з трициклічними антидепресантами можливе значне зниження м'язового тонусу.r />
У пацієнтів з хворобою Паркінсона при одночасному прийомі Баклосана з леводопою та карбідопою можуть виникати галюцинації, сплутаність свідомості, збудження.
