Дозировка
Внутрь за 1 ч до или через 2 ч после еды 1 раз в сутки. Взрослым при инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей – 500 мг/сут за 1 прием в течение 3 дней (курсовая доза – 1,5 г). При инфекциях кожи и мягких тканей – 1000 мг/сут в первый день за 1 прием, далее по 500 мг/ сут ежедневно со 2 по 5 день (курсовая доза – 3 г). При острых инфекциях мочеполовых органов (неосложненный уретрит или цервицит) – однократно 1 г. При болезни Лайма (боррелиоз) для лечения I стадии (erythema migrans) – 1 г в первый день и 500 мг ежедневно со 2 по 5 день (курсовая доза – 3 г). При язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori – 1 г/сут в течение 3 дней в составе комбинированной антихеликобактерной терапии. Детям при инфекциях верхних и нижних дыхательных путей, кожи и мягких тканей назначают из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз в сутки в течение 3 дней (курсовая доза – 30 мг/кг массы тела) или в течение 5 дней: в первый день – 10 мг/кг массы тела, затем по 5-10 мг/кг массы тела 1 раз в сутки в течение 4 дней. В зависимости от массы тела ребенка рекомендуются следующие схемы дозировки:
Лекарственная форма
Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь
Состав
азитромицин (в форме дигидрата) 200мг
Вспомогательные вещества: натрия цитрат (натрий лимоннокислый трехзамещенный), ароматизатор пищевой апельсиновый, натрия сахаринат, коллидон CL-M (кросповидон), сахароза.
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия, азалид, действует бактериостатически. Связываясь с 50S – субъединицей рибосомы, подавляет синтез белка, замедляет рост и размножение бактерий. В высоких концентрациях оказывает бактерицидный эффект. Действует на вне- и внутриклеточных возбудителей.
Активен в отношении грамположительных микроорганизмов: Streptococcus spp. (групп С, F и G, кроме устойчивых к эитромицину), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus;
грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducreyi, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae и Gardnerella vaginalis;
некоторых анаэробных микроорганизмов: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.;
а также внутриклеточных возбудителей: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium avium complex, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdorferi.
Неактивен в отношении грамположительных бактерий, устойчивых к эритромицину.
Фармакокинетика
Азитромицин быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта, что обусловлено его устойчивостью в кислой среде и липофильностью. Быстро распределяется по всему организму, при этом в тканях достигаются высокие концентрации антибиотика. Обладает длительным периодом полувыведения и медленно выводится из тканей. После приема внутрь 500 мг максимальная концентрация азитромицина в плазме крови достигается через 2,5 – 2,9 ч и составляет 0,4 мг/мл. Биодоступность составляет 37,5 %.
Азитромицин хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани урогенитального тракта (в частности, в предстательную железу), в кожу и мягкие ткани. Высокая концентрация в тканях (в 10-50 раз выше, чем в плазме крови) и длительный период полувыведения обусловлены низким связыванием азитромицина с белками плазмы крови, а также его способностью проникать в эукариотические клетки и концентрироваться в среде с низким рН, окружающей лизосомы. Это, в свою очередь, определяет большой кажущийся объем распределения (31,1 л/кг) и высокий плазменный клиренс. Способность азитромицина накапливаться преимущественно в лизосомах, особенно важна для элиминации внутриклеточных возбудителей. Доказано, что фагоциты доставляют азитромицин в места локализации инфекции, где он высвобождается в процессе фагоцитоза. Концентрация азитромицина в очагах инфекции достоверно выше, чем в здоровых тканях (в среднем на 24-34 %) и коррелирует со степенью воспалительного отека. Азитромицин сохраняется в бактерицидных концентрациях в течение 5-7 дней после приема последней дозы, что позволило разработать короткие (3-дневные и 5-дневные) курсы лечения.
В печени деметилируется, образующиеся метаболиты не активны.
Выведение азитромицина из плазмы крови проходит в 2 этапа: период полувыведения составляет 14-20 ч в интервале от 8 до 24 ч после приема препарата и 41 ч – в интервале от 24 до 72 ч, что позволяет применять препарат 1 раз/сут.
Выводится препарат в основном с желчью в неизменном виде, небольшая часть выводится почками.
Побочные действия
Со стороны желудочно-кишечного тракта: диарея (5 %), тошнота (3 %), боль в животе (3 %), 1 % и менее – метеоризм, рвота, мелена, холестатическая желтуха, повышение активности «печеночных» трансаминаз, у детей – запоры, снижение аппетита, гастрит; кандидамикоз слизистой оболочки полости рта, изменение вкуса (1 % и менее).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, боль в грудной клетке (1 % и менее).
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, сонливость; у детей - головная боль (при терапии среднего отита), гиперкинезия, тревожность, невроз, нарушения сна (1 % и менее).
Со стороны мочеполовой системы: вагинальный кандидамикоз, нефрит (1 % и менее).
Аллергические реакции:сыпь, крапивница, зуд кожи, ангионевротический отек; у детей - конъюнктивит, зуд, крапивница.
Прочие: астения, фотосенсибилизация.
Особенности продажи
рецептурные
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами;
Инфекции верхних отделов дыхательных путей и ЛОР-органов (ангина, синусит, тонзиллит, фарингит, средний отит);
Скарлатина;
Инфекции нижних отделов дыхательных путей (бактериальные и атипичные пневмонии, обострение хронической пневмонии, бронхит);
Инфекции кожи и мягких тканей (рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
Инфекции мочевыводящих путей (гонорейный и негонорейный уретрит, цервицит);
Болезнь Лайма (боррелиоз), для лечения начальной стадии (erythema migrans);
Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter
pylori (в составе комбинированной терапии);
Противопоказания
Гиперчувствительность (в т.ч. к др. макролидам); печеночная и/или почечная недостаточ-
ность, период лактации, детский возраст до 6 месяцев (эффективность и безопасность не установлена).
(30)
Дозування
Внутрішньо за 1 год до або через 2 год після їжі 1 раз на добу. Дорослим при інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів – 500 мг/добу за 1 прийом протягом 3 днів (курсова доза – 1,5 г). При інфекціях шкіри та м'яких тканин – 1000 мг/добу в перший день за 1 прийом, далі по 500 мг/ добу щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г). При гострих інфекціях сечостатевих органів (неускладнений уретрит або цервіцит) – одноразово 1 р. При хворобі Лайма (бореліоз) для лікування I стадії (erythema migrans) – 1 г у перший день і 500 мг щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г). При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori – 1 г/добу протягом 3 днів у складі комбінованої антихелікобактерної терапії. Дітям при інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри і м'яких тканин призначають із розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 3 днів (курсова доза – 30 мг/кг маси тіла) або протягом 5 днів: в перший день – 10 мг/кг маси тіла, потім по 5-10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 4 днів. В залежності від маси тіла дитини рекомендуються наступні схеми дозировки:
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всерединуСклад
азитроміцин (у формі дигідрату) 200мг
Допоміжні речовини: натрію цитрат (натрій лимоннокислий тризаміщені), ароматизатор харчовий апельсиновий, натрію сахаринат, колідон CL-M (кросповідон), сахароза.Фармакологічна дія
Антибіотик широкого спектра дії, азалид, діє бактеріостатично. Зв'язуючись із 50S – субодиницею рибосоми, пригнічує синтез білка, сповільнює ріст і розмноження бактерій. У високих концентрац��ях надає бактерицидний ефект. Діє на поза - і внутрішньоклітинних збудників.
Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів: Streptococcus spp. (груп С, F і G, крім стійких до эитромицину), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus;
грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducreyi, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae і Gardnerella vaginalis;
деяких анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.;
а також внутрішньоклітинних збудників: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium avium complex, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdorferi.
Неактивний відносно грампозитивних бактерій, стійких до еритроміцину.Фармакокінетика
Азитроміцин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, що обумовлено його стійкістю в кислому середовищі і ліпофільністю. Швидко розподіляється по всьому організму, при цьому в тканинах досягаються дуже високі концентрації антибіотика. Володіє тривалим періодом напіввиведення і повільно виводиться з ткан��ї. Після прийому внутрішньо 500 мг максимальна концентрація азитроміцину в плазмі крові досягається через 2,5 – 2,9 год і становить 0,4 мг/мл Біодоступність становить 37,5 %.
Азитроміцин добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту (зокрема в передміхурову залозу), у шкіру і м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вище, ніж в плазмі крові) і тривалий період напіввиведення обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в эукариотические клетки і концентруватися в середовищі з низьким рН, що оточує лізосоми. Це, в свою чергу, визначає великий уявний об'єм розподілу (31,1 л/кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватись переважно в лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин до місця локалізації інфекції, де він вивільняється в процесі фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вище, ніж в здорових тканинах (у середньому на 24-34 %) і корелює зпро ступенем запального набряку. Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3-денні і 5-денні) курси лікування.
У печінці деметилюється, що утворюються метаболіти не активні.
Виведення азитроміцину з плазми крові проходить у 2 етапи: період напіввиведення становить 14-20 год в інтервалі від 8 до 24 год після прийому препарату і 41 год – в інтервалі від 24 до 72 год, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз/добу.
Виводиться препарат переважно з жовчю в незмінному вигляді, невелика частина виводиться нирками.Побічні дії
З боку шлунково-кишкового тракту: діарея (5 %), нудота (3 %), біль у животі (3 %), 1 % і менше – метеоризм, блювання, мелена, холестатична жовтяниця, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, у дітей – запори, зниження апетиту, гастрит; кандидоз слизової оболонки порожнини рота, зміна смаку (1 % і менше).
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, біль у грудній клітці (1 % і менше).
З боку нервової системи: головний біль, головокруженя, сонливість; у дітей - головний біль (при терапії середнього отиту), гіперкінезія, тривожність, невроз, порушення сну (1 % і менше).
З боку сечостатевої системи: вагінальний кандидоз, нефрит (1 % і менше).
Алергічні реакції:висип, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк; у дітей - кон'юнктивіт, свербіж, кропив'янка.
Інші: астенія, фотосенсибілізація.Особливості продажу
рецептурніСвідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами;
Инфекціі верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит);
Скарлатина;
Інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бактеріальні та атипові пневмонії, загострення хронічної пневмонії, бронхіт);
Інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
Інфекції сечовивідних шляхів (гонорейний і негонорейний уретрит, цервіцит);
Хвороба Лайма (бореліоз), для лікування початкової стадії (erythema migrans);
Виразкова хвороба шлунка і двенадцатиперстной кишки, асоційовані з Helicobacter
pylori (у складі комбінованої терапії);Протипоказання
Гіперчутливість (у т. ч. до інших макролідів); печінкова і/або ниркова недостаточ-
ність, період лактації, дитячий вік до 6 місяців (ефективність і безпека не встановлена).