Дозировка
Препарат принимают внутрь 1 раз/ за 1 ч до или через 2 ч после еды. Взрослые При инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей назначают по 500 мг/ в течение 3 дней (курсовая доза — 1.5 г). При инфекциях кожи и мягких тканей назначают по 1 г/ в 1-й день, затем по 500 мг ежедневно со 2-го по 5-й день (курсовая доза — 3 г). При неосложненном уретрите и/или цервиците назначают однократно 1 г. При болезни Лайма (боррелиозе) для лечения начальной стадии (erythema migrans) назначают по 1 г в 1-й день и по 500 мг ежедневно со 2-го по 5-й день (курсовая доза — 3 г). При язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, назначают по 1 г/ в течение 3 дней в составе комбинированной антихеликобактерной терапии. Дети Препарат в форме капсул назначают детям старше 3 лет и/или с массой тела более 25 кг при инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей, кожи и мягких тканей из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз/ в течение 3 дней (курсовая доза - 30 мг/кг), или в 1-й день - 10 мг/кг , затем в течение 4 дней - по 5-10 мг/кг/ При лечении начальной стадии (erythema migrans) болезни Лайма (боррелиоза) препарат назначают в дозе 20 мг/кг в 1-й день, затем по 10 мг/кг со 2-го по 5-й день. Препарат в форме суспензии для приема внутрь назначают детям старше 6 месяцев при инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей, кожи и мягких тканей из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз/ в течение 3 дней (курсовая доза - 30 мг/кг), или в течение 5 дней: в 1-й день - 10 мг/кг, затем в течение 4 дней - по 5-10 мг/кг/
Передозировка
тошнота, временная потеря слуха, рвота, диарея
Лекарственная форма
Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь
Состав
Азитромицин дигидрат 500мг; Вспомогательные в-ва: ароматизатор апельсиновый, кросповидон, натрия сахаринат, натрия цитрат, сахароза, азитромицина дигидрат.
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия группы макролидов, азалид. Действует бактериостатически. Связываясь с 50S-субъединицей рибосомы, подавляет синтез белка, замедляет рост и размножение бактерий. В высоких концентрациях оказывает бактерицидный эффект. Действует на вне- и внутриклеточных возбудителей.
Активен в отношении грамположительных микроорганизмов: Streptococcus spp. (групп C, F и G, кроме устойчивых к эритромицину), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus; грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducreyi, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae и Gardnerella vaginalis; некоторых анаэробных микроорганизмов: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp., а также внутриклеточных возбудителей: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium avium complex, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdoferi.
Азитромицин не активен в отношении грамположительных бактерий, устойчивых к эритромицину.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь азитромицин быстро всасывается из ЖКТ, что обусловлено его устойчивостью в кислой среде и липофильностью. После приема внутрь в дозе 500 мг Cmax в плазме достигается через 2.5-2.9 ч и составляет 0.4 мг/л. Биодоступность - 37.5%.
Распределение
Азитромицин быстро распределяется по всему организму, при этом в тканях достигаются высокие концентрации антибиотика. Хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани урогенитального тракта (в частности, в предстательную железу), в кожу и мягкие ткани. Высокая концентрация в тканях (в 10-50 раз выше, чем в плазме крови) и длительный T1/2 обусловлены низким связыванием азитромицина с белками плазмы крови, а также его способностью проникать в эукариотические клетки и концентрироваться в среде с низким рН, окружающей лизосомы. Это, в свою очередь, определяет большой кажущийся Vd (31.1 л/кг) и высокий плазменный клиренс. Способность азитромицина накапливаться преимущественно в лизосомах особенно важна для элиминации внутриклеточных возбудителей. Доказано, что фагоциты доставляют азитромицин в места локализации инфекции, где он высвобождается в процессе фагоцитоза. Концентрация азитромицина в очагах инфекции достоверно выше, чем в здоровых тканях (в среднем на 24-34%) и коррелирует со степенью воспалительного отека. Несмотря на высокую концентрацию в фагоцитах, азитромицин не оказывает существенного влияния на их функцию.
Азитромицин сохраняется в бактерицидных концентрациях в очаге воспаления в течение 5-7 дней после приема последней дозы, что позволило разработать короткие (3-дневные и 5-дневные) курсы лечения.
Метаболизм
Азитромицин метаболизируется в печени путем деметилирования с образованием неактивных метаболитов.
Выведение
Выведение азитромицина из плазмы крови проходит в 2 этапа: T1/2 составляет 14-20 ч в интервале от 8 до 24 ч после приема препарата и 41 ч – в интервале от 24 до 72 ч, что позволяет применять препарат 1 раз/
Выводится в основном с желчью в неизмененном виде, небольшая часть выводится почками.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: возможны - диарея (5%), тошнота (3%), боль в животе (3%); ? 1% — метеоризм, рвота, мелена, холестатическая желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз; у детей — запоры, снижение аппетита, гастрит, кандидоз слизистой оболочки полости рта, изменение вкуса (? 1%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, боли в грудной клетке (? 1%).
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль, сонливость; у детей — головная боль (при лечении среднего отита), гиперкинезия, тревожность, невроз, нарушения сна (? 1%).
Со стороны мочевыделительной системы: нефрит (? 1%).
Со стороны половой системы: вагинальный кандидоз.
Аллергические реакции: сыпь, крапивница, кожный зуд, ангионевротический отек; у детей - конъюнктивит, зуд, крапивница.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат не принимают во время приема пищи.
В случае пропуска приема, пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие - с интервалом 24 ч.
Необходимо соблюдать перерыв не менее 2 ч между приемами препарата АзитРус® и антацидных препаратов.
После отмены препарата реакции гиперчувствительности у части пациентов могут сохраняться, в таких случаях рекомендуется назначение специфической терапии под наблюдением врача.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции верхних отделов дыхательных путей и ЛОР-органов (ангина, синусит, тонзиллит, фарингит, средний отит);
— скарлатина;
— инфекции нижних отделов дыхательных путей (бактериальные, в т.ч. вызванные атипичными возбудителями пневмонии, обострение хронической пневмонии, бронхит);
— инфекции кожи и мягких тканей (рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
— инфекции мочевыводящих путей (гонорейный и негонорейный уретрит);
— инфекции женских половых органов (цервицит);
— болезнь Лайма (боррелиоз) в начальной стадии (erythema migrans);
— заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter pylori (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
— почечная недостаточность;
— печеночная недостаточность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский возраст до 6 месяцев (для суспензии);
— детский возраст до 3 лет и/или масса тела менее 25 кг (для капсул);
— детский возраст до 12 лет и/или масса тела менее 50 кг (для таблеток, покрытых пленочной оболочкой);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата, а также к другим макролидам.
С осторожностью назначают препарат пациентам с нарушениями сердечного ритма (возможны желудочковые аритмии, удлинение интервала QT), детям с выраженными нарушениями функции почек или печени, при беременности.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении антациды (алюминий- и магнийсодержащие), этанол и пища замедляют и снижают абсорбцию азитромицина.
При совместном применении азитромицина в терапевтических дозах с варфарином изменения протромбинового времени не отмечалось, однако учитывая, что при взаимодействии макролидов с варфарином возможно усиление антикоагулянтного эффекта, при назначении данной комбинации пациентам необходим тщательный контроль протромбинового времени.
При одновременном применении увеличивается концентрация дигоксина в плазме крови.
При одновременном применении усиливается токсическое действие (вазоспазм, дизестезия) эрготамина и дигидроэрготамина.
При одновременном применении снижается клиренс и усиливается фармакологическое действие триазолама.
(28)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо 1 раз/ за 1 год до або через 2 год після їди. Дорослі При інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів призначають по 500 мг/ протягом 3 днів (курсова доза — 1,5 г). При інфекціях шкіри і м'яких тканин призначають по 1 г/ 1-й день, потім по 500 мг щодня з 2-го по 5-й день (курсова доза — 3 г). При неускладненому уретриті і/або цервіциті призначають одноразово 1 р. При хворобі Лайма (боррелиозе) для лікування початкової стадії (erythema migrans) призначають по 1 г в 1-й день і по 500 мг щодня з 2-го по 5-й день (курсова доза ��� 3 г). При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, призначають по 1 г/ в протягом 3 днів у складі комбінованої антихелікобактерної терапії. Діти Препарат у формі капсул призначають дітям старше 3 років та/або з масою тіла більше 25 кг при інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів, шкіри і м'яких тканин з розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз/ в протягом 3 днів (курсова доза - 30 мг/кг), або в 1-й день - 10 мг/кг , потім протягом 4 днів - по 5-10 мг/кг/ При лікуванні початкової стадії (erythema migrans) хвороби Лайма (боррелиоза) препарат призначають в дозі 20 мг/кг в 1-й день, потім по 10 мг/кг з 2-го по 5-й день. Препарат у формі суспензії для прийому всередину призначають дітям старше 6 місяців при інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів, шкіри і м'яких тканин з розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз/ в протягом 3 днів (курсова доза - 30 мг/кг), або протягом 5 днів: в 1-й день - 10 мг/кг, потім протягом 4 днів - по 5-10 мг/кг/Передозування
нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всерединуСклад
Азитромицин дигідрат 500 мг; Допоміжні в-ва: ароматизатор апельсиновий, кросповідон, натрію сахаринат, натрію цитрат, сахароза, азитроміцину дигідрат.Фармакологічна дія
Антибіотик широкого спектра дії групи макролідів, азалид. Діє бактеріостатично. Зв'язуючись із 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує синтез білка, сповільнює ріст і розмноження бактерій. У високих концентраціях виявляє бактерицидний ефект. Діє на поза - і внутрішньоклітинних збудників.
Активний відносно грампозитивних микроорганизмов: Streptococcus spp. (груп C, F і G, крім стійких до еритроміцину), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus; грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducreyi, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae і Gardnerella vaginalis; деяких анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp., а також внутрішньоклітинних збудників: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium avium complex, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdoferi.
Азитроміцин не активний відносно грампозитивних бактерій, стійких до еритроміцину.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо азитроміцин швидко всмоктується з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що обумовлено його стійкістю в кислому середовищі і ліпофільністю. Після прийому внутрішньо в дозі 500 мг Cmax в плазмі досягається через 2.5-2.9 год і становить 0.4 мг/л. Біодоступність - 37.5%.
Розподіл
Азитроміцин швидко розподіляється по всьому організму, при цьому в тканинах досягаються дуже високі концентрації антибіотика. Добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини уроге��итального тракту (зокрема в передміхурову залозу), у шкіру і м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вище, ніж в плазмі крові) і тривалий T1/2 обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в эукариотические клітини і концентруватися в середовищі з низьким рН, що оточує лізосоми. Це, в свою чергу, визначає великий уявний Vd (31.1 л/кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватись переважно в лізосомах особливо важлива для елімінації внут��иклеточных збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин до місця локалізації інфекції, де він вивільняється в процесі фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вище, ніж в здорових тканинах (у середньому на 24-34%) та корелює зі ступенем запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитроміцин не чинить істотного впливу на їх функцію.
Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволилоолило розробити короткі (3-денні і 5-денні) курси лікування.
Метаболізм
Азитроміцин метаболізується в печінці шляхом деметилювання з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення
Виведення азитроміцину з плазми крові проходить у 2 етапи: T1/2 становить 14-20 год в інтервалі від 8 до 24 год після прийому препарату і 41 год – в інтервалі від 24 до 72 год, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз/
Виводиться в основному з жовчю у незміненому вигляді, невелика частина виводиться нирками.Побічні дії
З боку пищеварительной системи: можливі діарея (5%), нудота (3%), біль у животі (3%); ? 1% — метеоризм, блювання, мелена, холестатична жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ; у дітей — запори, зниження апетиту, гастрит, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, зміна смаку (? 1%).
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, біль у грудній клітці (? 1%).
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль, сонливість; у дітей — головний біль (при лікуванні середнього отиту), гіперкінезія, тривожність, невроз, порушення сну (? 1%).
З боку сечовидільної системи: нефрит (? 1%).
З боку статевої системи: вагінальний кандидоз.
Алергічні реакції: висип, кропив'янка, шкірний свербіж, ангіоневротичний набряк; у дітей - кон'юнктивіт, свербіж, кропив'янка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат не приймають під час прийому їжі.
У разі пропуску прийому, пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалом 24 год.
Необхідно дотримуватися перерву не менше 2 год між прийомами препарату АзитРус® і антацидн��х препаратів.
Після відміни лікування реакції гіперчутливості у частини пацієнтів можуть зберігатися, в таких випадках рекомендується призначення специфічної терапії під наглядом лікаря.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит);
— скарлатина;
— інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бактеріальні, в т. ч. викликані атипичными збудниками пневмонії, загострення хронічної пневмонії, бронхіт);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— інфекції сечовивідних шляхів (гонорейний і негонорейний уретрит);
— інфекції жіночих статевих органів (цервіцит);
— хвороба Лайма (бореліоз) у початковій стадії (erythema migrans);
— захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії).Протипоказання
— ниркова недостатньо��ть;
— печінкова недостатність;
— лактація (грудне вигодовування);
— дитячий вік до 6 місяців (для суспензії);
— дитячий вік до 3 років та/або маса тіла менше 25 кг (для капсул);
— дитячий вік до 12 років і/або маса тіла менше 50 кг (для таблеток, вкритих плівковою оболонкою);
— підвищена чутливість до компонентів препарату, а також до інших макролідів.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з порушеннями серцевого ритму (можливі шлуночкові аритмії, подовження інте��валу QT), дітям з вираженими порушеннями функції нирок або печінки, при вагітності.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні антациди (алюміній і магнийсодержащие), етанол і їжа сповільнюють і знижують абсорбцію азитроміцину.
При сумісному застосуванні азитроміцину у терапевтичних дозах із варфарином зміни протромбінового часу не виявлено, однак враховуючи, що при взаємодії макролідів з варфарином можливе посилення антикоагулянтного ефекту, при призначенні даної комбінації пацієнтам необдім ретельний контроль протромбінового часу.
При одночасному застосуванні збільшується концентрація дигоксину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні посилюється токсична дія (вазоспазм, дизестезия) ерготаміну і дигідроерготаміну.
При одночасному застосуванні знижується кліренс і посилюється фармакологічна дія тріазоламу.