Дозировка
Экомед® в виде суспензии для приема внутрь назначают детям с 6 месяцев. 3-х дневный курс: из расчета 10 мг/кг 1 раз в сутки (курсовая доза 30 мг/кг). 5-ти дневный курс: при болезни Лайма (боррелиоз) для лечения I стадии (erythema migrans) у детей доза составляет 20 мг/кг в первый день и 10 мг/кг со 2 по 5 день заболевания; курсовая доза 60 мг/кг. Способ приготовления суспензии Суспензию готовят непосредственно перед применением. Порошок во флаконе предварительно встряхивают, добавляют 12 мл кипяченой и охлажденной до комнатной температуры воды, используя шприц для дозирования, перемешивают, получая однородную суспензию. Для точной дозировки суспензии следует пользоваться дозировочной двусторонней ложкой или шприцем, которые нужно хорошо споласкивать водой после каждого применения. После разведения готовую суспензию следует хранить не более 5 дней в холодильнике, но не замораживать.
Передозировка
Симптомы: временная потеря слуха, тошнота, рвота, диарея. Лечение симптоматическое.
Лекарственная форма
Порошок белого или желтовато-белого цвета со слабым фруктовым запахом. Сотовая суспензия: от белого до светло-желтого цвета, гомогенная со слабым фруктовым запахом.
Состав
5 мл готовой суспензии (одна дозировочная ложка) содержит:
активное вещество: азитромицина дигидрат (в пересчете на азитромицин) - 200 мг;
вспомогательные вещества: лактулоза400,0 мг, камедь ксантановая - 15,0 мг, кросповидон (Коллидон CL-M) - 65,0 мг, кремния диоксид коллоидный (аэросил) - 5,5 мг, натрия карбонат безводный - 83,0 мг, натрия бензоат - 16,5 мг, титана диоксид - 10,0 мг, ароматизатор клубничный - 55,0 мг, ароматизатор мятный - 0,5 мг, ароматизатор яблочно-коричный - 27,5 мг, сахароза - до 3,75 г.
Фармакологическое действие
Антибактериальный препарат широкого спектра действия из группы макролидов-азалидов, оказывает бактериостатическое действие. Связываясь с 50S субъединицей рибосом, угнетает пептидтранслоказу на стадии трансляции, подавляет синтез белка, замедляет рост и размножение бактерий, в высоких концентрациях оказывает бактерицидный эффект. Действует на вне- и внутриклеточно расположенных возбудителей. Микроорганизмы могут быть изначально устойчивыми к действию антибиотика или могут приобретать устойчивость к нему.
Чувствительны:
аэробные грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные), Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные), Streptococcus pyogenes;
аэробные грамотрицательные микроорганизмы:
Haemophilus influenzae,Haemophilus parainfluenzae,Legionella pneumophila,Moraxella catarrhalis,Pasteurella multocida,Neisseria gonorrhoeae;
анаэробные микроорганизмы:
Clostridium perfringens,Fusobacterium spp.,Prevotella spp.,Porphyromonas spp.;
прочие:Chlamydia trachomatis,Chlamydia pneumoniae,Chlamydia psittaci,Mycoplasma pneumoniae,Mycoplasma hominis,Borrelia burgdorferi.
Умеренно чувствительны или нечувствительны: аэробные грамположительные микроорганизмы:
Streptococcus pneumoniae (умеренно чувствительные или резистентные к пенициллину).
Устойчивы:
аэробные грамположительные микроорганизмы:Enterococcus faecalis,
Staphylococci зрр.(метициллинустойчивые).
Анаэробы:
группа Bacteroides fragilis.
Streptococcus pneumoniae, бета-гемолитические Streptococcus spp. группы A, Enterococcus faecalis и Staphylococcus aureus (включая метициллинчувствительные штаммы), резистентные к эритромицину и прочим макролидам, линкозамидам, устойчивы и к азитромицину.
Фармакокинетика
После приема внутрь азитромицин хорошо всасывается и быстро распределяется в организме. Биодоступность после однократного приема 0,5 г - 37 % (эффект "первого прохождения" через печень), максимальная концентрация (Сmах) после перорального приема 0,5 г - 0,4 мг/л, время достижения максимальной концентрации (ТСmах) - 2-3 ч. Концентрация в тканях и клетках в 10-50 раз выше, чем в сыворотке. Объем распределения - 31,1 л/кг, связывание с белками плазмы обратно пропорционально концентрации в крови и оставляет 7-50 %. Азитромицин кислотоустойчив, липофилен. Легко проходит через гистогематические барьеры, хорошо проникает в дыхательные пути, внутренние органы и ткани, включая предстательную железу, кожу и мягкие ткани. К месту инфекции также транспортируется фагоцитами, полиморфно-ядерными лейкоцитами и макрофагами, где высвобождается в присутствии бактерий. Проникает через мембраны клеток и создает в них высокие концентрации, что особенно важно для эрадикации внутриклеточно расположенных возбудителей.
В очагах инфекции концентрация на 24-34 % выше, чем в здоровых тканях, и коррелирует с выраженностью воспалительного процесса. Сохраняется в эффективных концентрациях в течение 5-7 дней после приема последней дозы.
В печени деметилируется, образующиеся метаболиты не активны. В метаболизме препарата участвуют изоферменты CYP3A4, CYP3A5, CYP3A7, ингибитором которых он является. Плазменный клиренс - 630 мл/мин: период полувыведения между 8 и 24 ч после приема - 14-20 ч, период полувыведения в интервале от 24 до 72 ч - 41 ч. Более 50 % препарата выводится через кишечник в неизмененном виде, 6 % - почками.
Прием пищи существенно изменяет фармакокинетику: Сmах увеличивается (на 31 %), показатель площадь под кривой "концентрация-время" (AUC) не изменяется.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, боли в животе, жидкий стул, метеоризм, расстройство пищеварения, анорексия, запор, изменение цвета языка, псевдомембранозный колит, холестатическая желтуха, гепатит, изменение лабораторных показателей функции печени, печеночная недостаточность, некроз печени (возможно со смертельным исходом), гипербилирубинемия, панкреатит, фульминантный гепатит.
Аллергические реакции: зуд, кожные высыпания, ангионевротический отек, крапивница, фотосенсибилизация, анафилактическая реакция (в редких случаях со смертельным исходом), многоформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: ощущение сердцебиения, аритмия, желудочковая тахикардия, увеличение интервала QT, двунаправленная желудочковая тахикардия, снижение артериального давления.
Со стороны нервной системы: головокружение/вертиго, головная боль, судороги, сонливость, парестезия, астения, бессонница, гиперактивность, агрессивность, беспокойство, нервозность, обморок, миастения.
Со стороны органов чувств: шум в ушах, обратимое нарушение слуха вплоть до глухоты (при приеме высоких доз в течение длительного времени), нарушение восприятия вкуса и запаха, нарушение четкости зрительного восприятия.
Со стороны органов кроветворения: тромбоцитопения, нейтропения, эозинофилия, лимфопения, гемолитическая анемия.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия.
Со стороны мочеполовой системы: интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность, повышение концентрации мочевины и креатинина в плазме крови.
Прочие: вагинит, кандидоз, слабость, периферические отеки, недомогание.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В случае пропуска приема дозы пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие - с интервалом в 24 ч. Азитромицин следует принимать за 1 ч до или 2 ч после приема антацидных лекарственных средств.
Принимать с осторожностью пациентам с умеренной печеночной недостаточностью из-за возможности развития фульминантного гепатита и тяжелой печеночной недостаточности. При наличии симптомов нарушения функции печени (быстро нарастающая астения, желтуха, потемнение мочи, склонность к кровотечениям, печеночная энцефалопатия) терапию азитромицином следует прекратить и провести исследование функционального состояния печени.
При умеренной почечной недостаточности (КК более 40 мл/мин) применение азитромицина следует проводить под контролем функции почек.
Противопоказан одновременный прием азитромицина с производными эрготамина и дигидроэрготамина из-за возможного развития эрготизма. При применении препарата, как на фоне приема, так и через 2-3 недели после прекращения лечения, возможно развитие диареи, вызванной Clostridium difficile (псевдомембранозный колит). В легких случаях достаточно отмены лечения и применения Ионообменных смол (колестирамин, колестипол), в тяжелых случаях показано возмещение потери жидкости, электролитов и белка, назначение ванкомицина, бацитрацина или метронидазола. Нельзя применять лекарственные средства, тормозящие перистальтику кишечника.
Поскольку возможно удлинение интервала Q-T у пациентов, получавших макролиды, при применении азитромицина следует соблюдать осторожность у пациентов с известными факторами риска удлинения интервала Q-T: пожилой возраст; нарушение электролитного баланса (гипокалиемия, гипомагниемия); синдром врождённого удлинения интервала Q-T; заболевания сердца (сердечная недостаточность, инфаркт миокарда, брадикардия); одновременный прием лекарственных средств, способных удлинять интервал Q-T (в том числе антиаритмические лекарственные средства IA и III классов, трициклические и тетрациклические антидепрессанты, нейролептики, фторхинолоны).
При применении азитромицина возможно развитие миастенического синдрома или обострение миастении.
Влияние на способность управлять трансп. ср. и механизмами:
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к азитромицину микроорганизмами:
- инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов: фарингит, тонзиллит, синусит, средний отит;
- инфекции нижних дыхательных путей: острый бронхит, обострение хронического бронхита, пневмония, в т.ч. вызванная атипичными возбудителями;
- инфекции кожи и мягких тканей: рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы;
- начальная стадия болезни Лайма (боррелиоз) - мигрирующая эритема (erythema migrans).
Противопоказания
повышенная чувствительность к азитромицину (в том числе к другим макролидам) или другим компонентам препарата;
- тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина (КК) менее 40 мл/мин);
- тяжелая печеночная недостаточность (класс С по шкале Чайлд-Пью);
- грудное вскармливание;
- одновременный прием с эрготамином и дигидроэрготамином;
- детский возраст до 6 месяцев;
- дефицит сахаразы/изомальтазы, непереносимость фруктозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция.
С осторожностью:
- почечная недостаточность (клиренс креатинина (КК) более 40 мл/мин);
- печеночная недостаточность (класс А и В по шкале Чайлд-Пью);
- при аритмиях или предрасположенности к аритмиям и удлинению интервала QT;
- при совместном применении терфенадина, варфарина, дигоксина;
- миастения.
Беременность и лактация:
Азитромицин при беременности рекомендуется назначать только в случаях, когда ожидаемая польза от его приема для матери превышает потенциальный риск для плода.
Во время лечения азитромицином грудное вскармливание приостанавлива
Лекарственное взаимодействие
Антациды (алюминий- и магнийсодержащие) не влияют на биодоступность, но снижают концентрацию азитромицина в крови на 30 %, поэтому интервал между их приемом должен составлять 1 ч до или 2 ч после приема указанных препаратов.
При одновременном применении с производными эрготамина и дигидроэрготамина возможно усиление токсического действия последних (вазоспазм, дизестезия).
При совместном применении с антикоагулянтами непрямого действия кумаринового ряда (варфарин) пациентам необходим тщательный контроль протромбинового времени.
Необходимо соблюдать осторожность при совместном назначении терфенадина и азитромицина, поскольку было установлено, что одновременный прием терфенадина и макролидов вызывает аритмию и удлинение Q-T интервала. Исходя из этого, нельзя исключить вышеуказанных осложнений при совместном приеме терфенадина и азитромицина.
При одновременном применении с циклоспорином необходимо контролировать концентрацию циклоспорина в крови.
При одновременном применении с дигоксином необходим контроль концентрации дигоксина в крови (возможно повышение всасывания дигоксина в кишечнике).
При одновременном применении с нелфинавиром возможно увеличение частоты побочных реакций азитромицина (снижение слуха, повышение активности "печеночных" трансаминаз). При одновременном применении с зидовудином азитромицин не влияет на фармакокинетические параметры зидовудина в плазме крови или на выведение почками его и его метаболита - глюкуронида, но увеличивается концентрация активного метаболита фосфорилированного зидовудина в моноядерных клетках периферических сосудов. Клиническое значение данного факта не определено.
Следует учитывать возможность ингибирования изофермента CYP3A4 азитромицина при одновременном применении с циклоспорином, терфенадином, алкалоидами спорыньи, цизапридом, пимозидом, хинидином, астемизолом и другими лекарственными средствами, метаболизм которых происходит с участием этого фермента.
Азитромицин не влияет на концентрацию карбамазепина, циметидина, диданозина, эфавиренза, флуконазола, индинавира, мидазолама, теофиллина, триазолама, триметоприма/сульфаметоксазола, цетиризина, силденафила, аторвастатина, рифабутина и метилпреднизолона в крови при одновременном применении.
(25)
Дозування
Екомед® у вигляді суспензії для прийому всередину призначають дітям з 6 місяців. 3-х денний курс: з розрахунку 10 мг/кг 1 раз на добу (курсова доза 30 мг/кг). 5-ти денний курс: при хворобі Лайма (бореліоз) для лікування I стадії (erythema migrans) у дітей доза становить 20 мг/кг у перший день і 10 мг/кг з 2 по 5 день захворювання; курсова доза 60 мг/кг Спосіб приготування суспензії Суспензію готують безпосередньо перед застосуванням. Порошок у флаконі попередньо струшують, додають 12 мл кип'яченої і охолодженої до кімнатної температури води, іспользуя шприц для дозування, перемішують, отримуючи однорідну суспензію. Для точного дозування суспензії слід користуватися дозировочной двосторонньої ложкою або шприцом, які потрібно добре споліскувати водою після кожного застосування. Після розведення готову суспензію слід зберігати не більше 5 днів в холодильнику, але не заморожувати.Передозування
Симптоми: тимчасова втрата слуху, нудота, блювання, діарея. Лікування симптоматичне.
Лікарська форма
Порошок білого або жовтувато-білого кольору зі слабким фруктовим запахом. Стільниковий суспензія від білого до світло-жовтого кольору, гомогенна зі слабким фруктовим запахом.Склад
5 мл готової суспензії (одна дозувальна ложка) містять:
активна речовина: азитроміцину дигідрат (в перерахунку на азитроміцин) - 200 мг;
допоміжні речовини: лактулоза400,0 мг, камедь ксантанова - 15,0 мг, кросповідон (Колідон CL-M) - 65,0 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5,5 мг, натрію карбонат безводний - 83,0 мг, натрію бензоат - 16,5 мг, титану діоксид - 10,0 мг, ароматизатор полуничний - 55,0 мг, ароматизатор м'ятний - 0,5 мг, ароатизатор яблучно-коричнева - 27,5 мг, сахароза - до 3,75 р.Фармакологічна дія
Антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи макролідів-азалідів, що має бактеріостатичну дію. Зв'язуючись з 50S субодиницею рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, сповільнює ріст і розмноження бактерій, при високих концентраціях виявляє бактерицидний ефект. Діє на поза - і внутрішньоклітинно розташованих збудників. Мікроорганізми можуть бути спочатку стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкість до нього.
Чутливі:
аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные), Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные), Streptococcus pyogenes;
аеробні грамнегативні мікроорганізми:
Haemophilus influenzae,Haemophilus parainfluenzae,Legionella pneumophila,Moraxella catarrhalis,Pasteurella multocida,Neisseria gonorrhoeae;
анаеробні мікроорганізми:
Clostridium perfringens,Fusobacterium spp.,Prevotella spp.,Porphyromonas spp.;
інші:Chlamydia trachomatis,Chlamydia pneumoniae,Chlamydia psittaci,Mycoplasma pneumoniae,Mycoplasma hominis,Borrelia burgdorferi.
Умере��але чутливі або нечутливі: аеробні грампозитивні мікроорганізми:
Streptococcus pneumoniae (помірно чутливі або резистентні до пеніциліну).
Стійкі:
аеробні грампозитивні мікроорганізми:Enterococcus faecalis,
Staphylococci зрр.(метициллинустойчивые).
Анаероби:
група Bacteroides fragilis.
Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичні Streptococcus spp. групи А, Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus (включаючи метициллинчувствительные штами), резистентні до еритроміцину та інших макролідів, лінкозамідів, стійкі і до азітромицину.Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується і швидко розподіляється в організмі. Біодоступність після одноразового прийому 0,5 г - 37 % (ефект "першого проходження" через печінку), максимальна концентрація (Cmax) після перорального прийому 0,5 г - 0,4 мг/л, час досягнення максимальної концентрації (ТСмах) - 2-3 ч. Концентрація в тканинах і клітинах у 10-50 разів вище, ніж у сироватці. Об'єм розподілу - 31,1 л/кг, зв'язування з білками плазми обернено пропорційно концентрації в крові і залишає 7-50 %. Азитроміцин доислотоустойчив, липофилен. Легко проходить через гістогематичні бар'єри, добре проникає в дихальні шляхи, внутрішні органи і тканини, включаючи передміхурову залозу, шкіру і м'які тканини. До місця інфекції також транспортується фагоцитами, поліморфно-ядерними лейкоцитами та макрофагами, де вивільняється у присутності бактерій. Проникає через мембрани клітин і створює в них високі концентрації, що особливо важливо для ерадикації внутрішньоклітинно розташованих збудників.
У вогнищах інфекції концентрація на 24-34 % вище, ніж у здоровых тканинах, та корелює з вираженістю запального процесу. Зберігається в ефективних концентраціях протягом 5-7 днів після прийому останньої дози.
У печінці деметилюється, що утворюються метаболіти не активні. В метаболізмі препарату беруть участь ізоферменти CYP3A4, CYP3A5, CYP3A7, інгібітором яких він є. Плазмовий кліренс - 630 мл/хв: період напіввиведення між 8 і 24 год після прийому - 14-20 год, період напіввиведення в інтервалі від 24 до 72 год - 41 ч. Понад 50 % препарату виводиться через кишечник у незміненому вигляді, 6 % - нирками.
Прийом їжі суттєво змінює фармакокінетику: Смах збільшується (на 31 %), показник площа під кривою "концентрація-час" (AUC) не змінюється.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, болі в животі, рідкий стілець, метеоризм, розлади травлення, анорексія, запор, зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт, холестатична жовтяниця, гепатит, зміна лабораторних показників функції печінки, печінкова недостатність, некроз печінки (можливо зі смертельним результатом), гіпербілірубінемія, п��нкреатит, фульмінантний гепатит.
Алергічні реакції: свербіж, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, фотосенсибілізація, анафілактична реакція (в рідкісних випадках із смертельним результатом), багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, аритмія, шлуночкова тахікардія, подовження інтервалу QT, двонаправлена шлуночкова тахікардія, зниження артеріального тиску.
З боку нервової системи: головокружение/вертиго, головний біль, судоми, сонливість, парестезія, астенія, безсоння, гіперактивність, агресивність, неспокій, нервозність, запаморочення, міастенія.
З боку органів чуття: шум у вухах, оборотне порушення слуху аж до глухоти (при прийомі високих доз протягом тривалого часу), порушення сприйняття смаку і запаху, порушення чіткості зорового сприйняття.
З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, лімфопенія, гемолітична анемія.
З боку опорно-двигательного апарату: артралгія.
З боку сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, підвищення концентрації сечовини та креатиніну в плазмі крові.
Інші: вагініт, кандидоз, слабкість, периферичні набряки, нездужання.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У випадку пропуску прийому дози, пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалом у 24 год. Азитроміцин слід приймати за 1 год до або 2 год після прийому антацидних лікарських засобів.
Приймати з обережністю пацієнтам з помірною печінковою недостатністю із-за можливості розвитку фульмінантного гепатиту і важкої печінкової недостатності. При наявності симптомів порушення функції печінки (швидко наростаюча астенія, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія) терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При помірній нирковій недостатності (КК більше 40 мл/хв) застосування азитроміцину слід проводити під контролем функції нирок.
Протипоказаний одночасний прийом азитроміцину з похідними ерготаміну і дигідроерготаміну з-за можливого розвитку ерготизму. При застосуванні препарату, як на тлі прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування і застосування Іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у важких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів і білка, призначення ванкоміцину, бацит��ацина або метронідазолу. Не можна застосовувати лікарські засоби, які гальмують перистальтику кишечника.
Оскільки можливе подовження інтервалу Q-T у пацієнтів, які отримували макроліди, при застосуванні азитроміцину слід дотримуватися обережності у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу Q-T: літній вік; порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія); синдром вродженого подовження інтервалу Q-T; захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); одночасний прийом лекарственных засобів, що здатні подовжувати інтервал Q-T (зокрема антиаритмічні лікарські засоби IA і III класів, трициклічні і тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, фторхінолони).
При застосуванні азитроміцину можливий розвиток міастенічного синдрому або загострення міастенії.
Вплив на здатність керувати transpose. пор. і механізмами:
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають��складовими підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
- інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів: фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит;
- інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, в т.ч. викликана атиповими збудниками;
- інфекції шкіри та м'яких тканин: бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози;
- нача��ьная стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мігруюча еритема (erythema migrans).Протипоказання
підвищена чутливість до азитроміцину (у тому числі до інших макролідів) або інших компонентів препарату;
- тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв);
- тяжка печінкова недостатність (клас С за шкалою Чайлд-П'ю);
- грудне вигодовування;
- одночасний прийом з ерготаміном і дигидроэрготамином;
- дитячий вік до 6 місяців;
- дефіцит сахарази/ізомальтази, неперенос��тість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю:
- ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) понад 40 мл/хв);
- печінкова недостатність (клас А і В за шкалою Чайлд-П'ю);
- при аритміях або схильності до аритмій і подовження інтервалу QT;
- при сумісному застосуванні терфенадину, варфарину, дигоксину;
- міастенія.
Вагітність та лактація:
Азитроміцин при вагітності рекомендується призначати тільки у випадках, коли очікувана користь від його прийому для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Під час лікування азитроміцином грудне вигодовування приостанавливаЛікарська взаємодія
Антациди (алюміній і магнийсодержащие) не впливають на біодоступність, але знижують концентрацію азитроміцину в крові на 30 %, тому інтервал між їх прийомом повинен становити 1 год до або 2 год після прийому зазначених препаратів.
При одночасному застосуванні з похідними ерготаміну і дигідроерготаміну можливе посилення токсичної дії останніх (вазоспазм, дизестезия).
При спільному застосуванні з антикоагулянтами непрямої дії кумаринового ряду варфарин) пацієнтам необхідний ретельний контроль протромбінового часу.
Необхідно дотримувати обережності при спільному призначенні терфенадину і азитроміцину, оскільки було встановлено, що одночасний прийом терфенадину та макролідів викликає аритмії і подовження Q-T інтервалу. Виходячи з цього, не можна виключити вищевказаних ускладнень при одночасному прийомі терфенадину і азитроміцину.
При одночасному застосуванні з циклоспор��ном необхідно контролювати концентрацію циклоспорину в крові.
При одночасному застосуванні з дигоксином необхідний контроль концентрації дигоксину в крові (можливе підвищення всмоктування дигоксину в кишечнику).
При одночасному застосуванні з нелфінавіром можливе збільшення частоти побічних ефектів азитроміцину (зниження слуху, підвищення активності "печінкових" трансаміназ). При одночасному застосуванні з зидовудином азитроміцин не впливає на фармакокінетичні параметри зидовудину у плазмі крові або на выве��ок в ток нирками його і його метаболіту - глюкуроніду, але збільшується концентрація активного метаболіту фосфорильованого зидовудину в моноядерних клітинах периферичних судин. Клінічне значення цього факту не визначено.
Слід враховувати можливість інгібування ізоферменту CYP3A4 азитроміцину при одночасному застосуванні з циклоспорином, терфенадином, алкалоїдами ріжків, цизапридом, пімозидом, хінідином, астемізолом та іншими лікарськими засобами, метаболізм яких відбувається за участю цього ферменту.
/> Азитроміцин не впливає на концентрацію карбамазепіну, циметидину, диданозину, эфавиренза, флуконазолу, індинавіру, мідазоламу, теофіліну, тріазоламу, триметоприму/сульфаметоксазолу, цетиризину, силденафілу, аторвастатину, рифабутину і метилпреднізолону в крові при одночасному застосуванні.
