Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Азитромицин 0,5 n3 табл п/плен/оболоч/вертекс (Азитромицин 0,5 n3 табл п/плен/оболоч/вертекс)

496 грн
0 грн
Рейтинг: 27 (5.0) 5
Артикул: 1022
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, не разжевывая, по крайней мере за 1 час до или через 2 часа после еды, 1 раз в сутки. Взрослые и дети старше 12 лет с массой тела свыше 45 кг При инфекциях верхних и нижних дыхательных путей, ЛОР-органов, кожи и мягких тканей: по 1 таблетке (500 мг) 1 раз в сутки в течение 3-х дней (курсовая доза 1,5 г). При акне вульгарис средней степени тяжести: по 1 таблетке (500 мг) 1 раз в сутки в течение 3-х дней, затем по 1 таблетке (500 мг) 1 раз в неделю в течение 9 недель (курсовая за 6,0 г). Первую еженедельную таблетку следует принять через 7 дней после приема первой ежедневной таблетки (8-ой день от начала лечения), последующие 8 еженедельных таблеток - с интервалом в 7 дней. При болезни Лайма (начальная стадия боррелиоза) - мигрирующей эритеме (erythema migrans): 1 раз в сутки в течение 5 дней: 1-й день - 1,0 г (2 таблетки по 500 мг), затем со 2-го по 5 день - 0,5 г (1 таблетка по 500 мг) (курсовая доза 3,0 г). При инфекциях мочеполовых путей, вызванных Chlamydia trachomatis (уретрит, цервицит): неосложненный уретрит/цервицит - 1,0 г (2 таблетки по 500 мг) однократно. Дети в возрасте от 3 до 12 лет с массой тела менее 45 кг При инфекциях верхних и нижних дыхательных путей, ЛОР-органов, кожи и мягких тканей: из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз в сутки в течение 3 дней (курсовая доза 30 мг/кг). Для удобства дозирования рекомендуется воспользоваться таблицей № 2. Таблица № 2. Расчет дозы препарата Азитромицин для детей с массой тела менее 45 кг: Масса тела\0009Количество азитромицина в таблетках 18-30 кг\00092 таблетки по 125 мг (250 мг азитромицина) 31-44 кг\00093 таблетки по 125 мг (375 мг азитромицина) не менее 45 кг\0009назначают дозы, рекомендованные для взрослых При фарингите/тонзиллите, вызванных Streptococcus pyogenes, азитромицин применяют в дозе 20 мг/кг/сут в течение 3 дней (курсовая доза 60 мг/кг). Максимальная суточная доза составляет 500 мг. При болезни Лайма (начальная стадия боррелиоза) - мигрирующей эритеме (erythema migrans): по 20 мг/кг 1 раз в сутки в 1-й день, затем из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз в сутки со 2-го по 5-й день. Курсовая доза составляет 60 мг/кг. Пациенты с нарушением функции почек У пациентов с нарушением функции почек легкой и средней тяжести (КК > 40 мл/мин) коррекция дозы не требуется. Пациенты с нарушением функции печени При нарушении функции печени легкой и средней тяжести коррекция дозы не требуется. Пожилые пациенты Коррекция дозы не требуется. Поскольку пожилые пациенты могут иметь текущие проаритмогенные состояния, следует соблюдать осторожность при применении препарата Азитромицин, в связи с высоким риском развития сердечных аритмий, в том числе аритмии типа «пируэт».

Передозировка

Передозировка Симптомы: сильная тошнота, временная потеря слуха, рвота, диарея. Лечение: немедленное промывание желудка и симптоматическое лечение.

Лекарственная форма

Круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета. На поперечном разрезе ядро белого или почти белого цвета.

Состав

Дозировка 500 мг

активное вещество: азитромицина дигидрат (в пересчете на азитромицин) - 500,000 мг; вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая - 36,000 мг; лактозы моногидрат - 33,464 мг; повидон К-30 - 26,000 мг; кросповидон - 26,000 мг; натрия лаурилсульфат 1,300 мг; кремния диоксид коллоидный 6,600\0009мг; магния стеарат - 6,600 мг;

пленочная оболочка:гипромеллоза -\000912,000мг, тальк 4,000 мг, титана

диоксид - 2,200 мг, макрогол 4000 (полиэтиленгликоль 4000) - 1,800 мг] или [сухая смесь для пленочного покрытия, содержащая гипромеллозу (60%), тальк (20%), титана диоксид (11%), макрогол 4000 (полиэтиленгликоль 4000) (9%)] - 20,000 мг.

Фармакологическое действие

Азитромицин - бактериостатический антибиотик широкого спектра действия из группы макролидов-азалидов. Обладает широким спектром антимикробного действия. Механизм действия азитромицина связан с подавлением синтеза белка микробной клетки.

Связываясь с 508-субъединицей рибосомы, угнетает пептидтранслоказу на стадии трансляции и подавляет синтез белка, замедляя рост и размножение бактерий. В высоких концентрациях оказывает бактерицидное действие.



Обладает активностью в отношении ряда грамположительных, грамотрицательных, анаэробных, внутриклеточных и других микроорганизмов.



Микроорганизмы могут изначально быть устойчивыми к действию антибиотика или могут приобретать устойчивость к нему.

Таблица №1. Шкала чувствительности микроорганизмов к азитромицину (минимальная ингибирующая концентрация (МИК), мг/л):\0009

Микроорганизмы\0009МИК, мг/л\0009

Staphylococcus\0009<1\0009>2

Streptococcus А, В, С, G\0009<0,25\0009>0,5

S. pneumoniae\0009<0,25\0009>0,5

Н. influenzae\0009<0,12\0009>4

М. catarrhalis\0009<0,5\0009>0,5

N. gonorrhoeae\0009<0,25\0009>0,5

В большинстве случаев к азитромицину чувствительны:

аэробные грамположительные микроорганизмы: Staphylococcus aureus (метициллин-чувствительные), Streptococcus pneumoniae (пенициллин-чувствительные), Streptococcus pyogenes, Streptococcus группы А, В, C, G;

аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;

анаэробные микроорганизмы: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;

другие микроорганизмы: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Микроорганизмы, способные развить устойчивость к азитромицину:

Streptococcus pneumoniae (пенициллин-устойчивый).

Микроорганизмы, изначально устойчивые:

аэробные грамположительные микроорганизмы: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метициллин-устойчивые стафилококки с очень высокой частотой обладают приобретенной устойчивостью к макролидам);

грамположительные бактерии, устойчивые к эритромицину;

анаэробы: Bacteroides fragilis.

Фармакокинетика

После приема внутрь азитромицин хорошо всасывается и быстро распределяется в организме. После однократного приема 500 мг биодоступность - 37% (эффект «первого прохождения»), максимальная концентрация в крови (0,4 мг/л) создается через 2-3 часа, кажущийся объем распределения - 31 л/кг, связывание с белками плазмы крови обратно пропорционально концентрации в крови и составляет 7-50%. Проникает через мембраны клеток (эффективен при инфекциях, вызванных внутриклеточными возбудителями). Транспортируется фагоцитами к месту инфекции, где высвобождается в присутствии бактерий. Легко проходит гистогематические барьеры и поступает в ткани. Концентрация в тканях и клетках в 10-50 раз выше, чем в плазме крови, а в очаге инфекции - на 24-34% больше, чем в здоровых тканях.



У азитромицина очень длинный период полувыведения - 30-50 часов. Период полувыведения из тканей значительно больше. Терапевтическая концентрация азитромицина сохраняется до 5-7 дней после приема последней дозы. Азитромицин выводится в основном в неизмененном виде 50% кишечником, 6% почками. В печени деметилируется, теряя активность.

Побочные действия

Частота развития побочных эффектов классифицирована согласно рекомендациям Всемирной организации здравоохранения: очень часто - не менее 10%; часто - не менее 1%, но менее 10%; нечасто - не менее 0,1%, но менее 1%; редко - не менее 0,01%, но менее 0,1%; очень редко - менее 0,01% (включая единичные случаи).

Инфекционные заболевания:

нечасто - кандидоз, в том числе слизистой оболочки полости рта и гениталий; очень редко - псевдомембранозный колит.

Со стороны обмена веществ и питания: часто - анорексия.

Аллергические реакции:

часто - кожный зуд, кожная сыпь;

нечасто - реакции гиперчувствительности, реакция фотосенсибилизации, крапивница, синдром Стивенса-Джонсона, ангионевротический отек;

очень редко - анафилактическая реакция, мультиформная эритема, токсический эпидермальный некролиз.

Со стороны крови и лимфатической систем:

часто - эозинофилия, лимфопения;

нечасто - лейкопения, нейтропения;

очень редко - тромбоцитопения, гемолитическая анемия.

Со стороны дыхательной системы:

нечасто - пневмония, фарингит, респираторные заболевания, ринит, одышка, носовое кровотечение.

Со стороны нервной системы:

часто - головная боль, головокружение, парестезия, нарушение вкусовых ощущений; нечасто -гипестезия, сонливость, бессоница, нервозность; редко - ажитация;

очень редко - тревога, агрессия, обморок, судороги, психомоторная гиперактивность, потеря обоняния (или аносмия) и вкусовых ощущений, миастения, беспокойство; частота неизвестна - извращение обоняния, бред, галлюцинации.

Со стороны органа зрения: часто - нарушение четкости зрения.

Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: часто - глухота;

нечасто - шум в ушах, расстройство слуха; редко - вертиго.

Со стороны сердечно-сосудистой системы:

нечасто - ощущение сердцебиения, «приливы» крови к коже лица;

очень редко - снижение артериального давления, увеличение интервала QT, аритмия типа «пируэт», желудочковая тахикардия.

Со стороны желудочно-кишечного тракта:

очень часто - тошнота, метеоризм, боль в животе, диарея;

часто - диспепсия, рвота;

нечасто - запор, гастрит, гастроэнтерит, дисфагия, вздутие живота, сухость слизистой оболочки полости рта, отрыжка, язвы слизистой оболочки полости рта, повышение секреции слюнных желез;

очень редко - изменение цвета языка, панкреатит.

Со стороны печени и желчевыводящих путей:

нечасто - повышение активности «печеночных» трансаминаз, повышение концентрации

билирубина, гепатит;

редко - нарушение функции печени;

очень редко - холестатическая желтуха, печеночная недостаточность (в редких случаях с летальным исходом в основном на фоне тяжелого нарушения функции печени), некроз печени, фульминантный гепатит.

Со стороны кожных покровов:

нечасто - дерматит, сухость кожи, повышенное потоотделение.

Со стороны костно-мышечной системы и соединительной ткани: часто - артралгия;

нечасто - остеоартрит, миалгия, боль в спине, боль в шее.

Со стороны мочеполовой системы:

нечасто - повышение концентрации мочевины и креатинина в плазме крови, дизурия, боль в области почек, метроррагии, нарушения функции яичек; очень редко - интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность. Лабораторные показатели:

часто - снижение концентрации бикарбонатов в плазме крови, повышение количества: базофилов, моноцитов, нейтрофилов;

нечасто - увеличение количества тромбоцитов, повышение гематокрита; повышение активности щелочной фосфатазы, повышение содержания хлора, повышение концентрации глюкозы в плазме крови, повышение концентрации бикарбонатов в плазме крови, изменение содержания натрия в плазме крови, изменение концентрации калия. Прочие:

часто - слабость;

нечасто - боль в груди, периферические отеки, астения, недомогание, ощущение усталости, отек лица, лихорадка.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

В случае пропуска приема одной дозы азитромицина пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие - с перерывами в 24 часа.

Азитромицин не следует использовать для лечения пневмонии у пациентов, для которых невозможно проведение пероральной терапии по причине тяжести заболевания и/или имеющих следующие факторы риска: муковисцидоз, бактериемия или подозрение на нее, состояния, способные изменить реакцию организма на течение заболевания (иммунодефицит, функциональная аспления и др.), пациенты, нуждающиеся в госпитализации, пожилые или ослабленные пациенты.

Азитромицин следует применять с осторожностью у пациентов с нарушениями функции печени легкой и средней тяжести из-за возможности развития фульминантного гепатита и тяжелой печеночной недостаточности.

При наличии симптомов нарушения функции печени, таких как быстро нарастающая астения, желтуха, потемнение мочи, склонность к кровотечениям, печеночная энцефалопатия, терапию азитромицином следует прекратить и провести исследование функционального состояния печени.

При нарушениях функции почек легкой и средней тяжести (КК более 40 мл/мин) терапию азитромицином следует проводить с осторожностью под контролем состояния функции почек.

При терминальной стадии почечной недостаточности (КК менее 10 мл/мин) отмечается увеличение концентрации азитромицина в плазме крови на 33%.

Возможно развитие резистентности микроорганизмов при несоблюдении рекомендованной длительности курсов терапии.

Как и при применении других антибактериальных препаратов, при терапии препаратом Азитромицин следует регулярно обследовать пациентов на наличие невосприимчивых микроорганизмов и признаки развития суперинфекций, в том числе грибковых.

Препарат Азитромицин не следует применять более длительными курсами, чем указано в инструкции, так как фармакокинетические свойства азитромицина позволяют рекомендовать короткий и простой режим дозирования.

Необходимо помнить, что для профилактики фарингита/тонзиллита, вызванного Streptococcus pyogenes, а также для профилактики острой ревматической лихорадки, препаратом выбора обычно является пенициллин.

При длительном приеме азитромицина возможно развитие псевдомембранозного колита, вызванного Clostridium difficile, как в виде легкой диареи, так и тяжелого колита. При развитии диареи на фоне приема азитромицина, а также через 2 месяца после окончания терапии следует исключить клостридиальный псевдомембранозный колит.

Синдром замедленной реполяризации желудочков - синдром удлинения интервала QT -повышает риск развития аритмий, в том числе аритмии типа «пируэт» на фоне приема макролидов, а также азитромицина. Осторожность при применении азитромицина следует соблюдать у пациентов с удлинением интервала QT, получающих терапию антиаритмическими средствами классов IA, III, цизапридом, при гипокалиемии или гипомагниемии, клинически значимой брадикардии, аритмии или тяжелой сердечной недостаточности.

Следует соблюдать осторожность при одновременном применении азитромицина и антипсихотических препаратов (пимозид), антидепрессантов (циталопрам), фторхинолонов (моксифлоксацин, левофлоксацин), циклоспорина, а также у пожилых пациентов.

Применение азитромицина может спровоцировать развитие миастенического синдрома или вызвать обострение миастении.

Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами

При развитии нежелательных эффектов со стороны нервной системы и органа зрения следует соблюдать осторожность при выполнении действий, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.



.

Показания

Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к азитромицину микроорганизмами:

инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов (фарингит, тонзиллит, синусит, средний отит);

инфекции нижних дыхательных путей (острый бронхит, обострение хронического бронхита);

внебольничная пневмония, в т.ч. вызванная атипичными возбудителями (см. раздел «Особые указания»);

инфекции кожи и мягких тканей (акне вульгарис средней степени тяжести, рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);

начальная стадия болезни Лайма (боррелиоз) - мигрирующая эритема (erythema migrans);

инфекции мочеполовых путей, вызванные Chlamydia trachomatis (уретрит, цервицит).

Противопоказания

Гиперчувствительность (в т. ч. к другим макролидам); печеночная и/или почечная недостаточ-ность; период лактации; детский возраст до 12 лет.

С осторожностью – во время беременности; при аритмии; детям с нарушениями функции пече-ни и/или почек.

Применение при беременности и в период лактации

Может применяться во время беременности, когда польза от его применения значительно пре-вышает риск, существующий всегда при использовании любого препарата в течение беремен-ности.

При необходимости назначения препарата в период лактации, необходимо решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Лекарственное взаимодействие

Антацидные средства не влияют на биодоступность азитромицина, но уменьшают максимальную концентрацию в крови на 30%, поэтому азитромицин следует принимать, по крайней мере, за один час до или через два часа после приема этих препаратов или еды. Азитромицин не влияет на концентрацию карбамазепина, циметидина, диданозина, эфавиренза, флуконазола, индинавира, мидазолама, триазолама, триметоприма/ сульфаметоксазола, цетиризина, силденафила, и метилпреднизолона в плазме крови при одновременном применении.



Одновременное применение аторвастатина (10 мг ежедневно) и азитромицина (500 мг ежедневно) не вызывало изменения концентрации аторвастатина в плазме крови (на основе анализа ингибирования ГМК-КоА-редуктазы). Однако в пострегистрационном периоде были получены отдельные сообщения о случаях рабдомиолиза у пациентов, получавших одновременно азитромицин и статины.



Одновременное применение азитромицина и рифабутина не влияет на концентрацию каждого из препаратов в плазме крови. При одновременном применении азитромицина и рифабутина иногда наблюдалась нейтропения. Несмотря на то, что нейтропения ассоциировалась с применением рифабутина, причинно-следственная связь между применением комбинации азитромицина и рифабутина и нейтропении не установлена.



В фармакокинетическом исследовании с участием здоровых добровольцев, которые в течение трех дней принимали внутрь азитромицин (500 мг/сут однократно), а затем циклоспорин (10 мг/кг/сут однократно), было выявлено достоверное повышение максимальной концентрации в плазме крови и площади под кривой «концентрация-время» циклоспорина. Следует соблюдать осторожность при одновременном применении этих препаратов. В случае необходимости одновременного применения этих препаратов, необходимо контролировать концентрацию циклоспорина в плазме крови и соответственно корректировать дозу.



При одновременном применении дигоксина и азитромицина необходимо контролировать концентрацию дигоксина в плазме крови, т.к. многие макролиды повышают всасывание дигоксина в кишечнике.



При необходимости одновременного применения с антикоагулянтными средствами непрямого действия (такими как варфарин, др. антикоагулянты кумаринового типа) рекомендуется проводить тщательный контроль протромбинового времени.



Было установлено, что одновременное применение терфенадина и антибиотиков класса макролидов вызывает аритмию и удлинение интервала QT. Исходя из этого, нельзя исключить вышеуказанных осложнений при одновременном приеме терфенадина и азитромицина.



Одновременное применение азитромицина (1200 мг) и нелфинавира (по 750 мг 3 раза в день) вызывает повышение равновесных концентраций азитромицина в плазме крови.

Клинически значимых побочных эффектов не наблюдалось и корректировки дозы азитромицина при его одновременном применении с нелфинавиром не требуется.



Следует учитывать возможность ингибирования изофермента CYP3A4 азитромицином при одновременном применении с циклоспорином, терфенадином, алкалоидами спорыньи, цизапридом, пимозидом, хинидином, астемизолом и другими препаратами, метаболизм которых происходит с участием этого изофермента.



Не выявлено взаимодействия между азитромицином и теофиллином.



При одновременном применении с зидовудином азитромицин не влияет на фармакокинетические параметры зидовудина в плазме крови или на выведение почками его и его метаболита глюкуронида. Тем не менее увеличивается концентрация активного метаболита фосфорилированного зидовудина в моноядерных клетках периферических сосудов. Клиническое значение данного факта не ясно.



При одновременном применении макролидов с эрготамином и дигидроэрготамином возможно проявление их токсического действия.



Учитывая теоретическую возможность возникновения эрготизма, одновременное применение азитромицина с производными алкалоидов спорыньи не рекомендуется.
(22)


Дозування

Внутрішньо, не розжовуючи, принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу. Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг При інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри і м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3-х днів (курсова доза 1,5 г). При акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3-х днів, потім по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова за 6,0 м). Першу щотижневу таблетку слід прийняти через 7 днів після приема першої щоденної таблетки (8-ий день від початку лікування), наступні 8 щотижневих таблеток - з інтервалом у 7 днів. При хворобі Лайма (початкова стадія бореліоз) - мігруючій еритемі (erythema migrans): 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день - 1,0 г (2 таблетки по 500 мг), потім з 2-го по 5-й день - 0,5 г (1 таблетка по 500 мг (курсова доза-3,0 г). При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит - 1,0 г (2 таблетки по 500 мг) одноразово. Діти у віці від 3 до 12 років з масою тіла менше 45 кг При інфекціях верхн��х і нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри і м'яких тканин: з розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 3 днів (курсова доза 30 мг/кг). Для зручності дозування рекомендується скористатися таблицею № 2. Таблиця № 2. Розрахунок дози препарату Азитроміцин для дітей з масою тіла менше 45 кг: Маса тіла\0009Количество азитроміцину в таблетках 18-30 кг\00092 таблетки по 125 мг (250 мг азитроміцину) 31-44 кг\00093 таблетки по 125 мг (375 мг азитроміцину) не менше 45 кг\0009назначают дози, рекомендовані для дорослих При фарингіт/тонзиліт, викликаних Strepcoccus pyogenes, азитроміцин застосовують у дозі 20 мг/кг/добу протягом 3 днів (курсова доза 60 мг/кг). Максимальна добова доза становить 500 мг. При хворобі Лайма (початкова стадія бореліоз) - мігруючій еритемі (erythema migrans): по 20 мг/кг 1 раз на добу в 1-й день, потім із розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Курсова доза становить 60 мг/кг. Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого і середньої тяжкості (КК > 40 мл/хв) корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції печінки При порушенні функції печінки легкої та середньої тяжкості корекція дози не потрібна. Пацієнти літнього віку Корекція дози не потрібна. Оскільки літні пацієнти можуть мати поточні проаритмогенные стану, слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Азитроміцин, у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».

Передозування

Передозування Симптоми: сильна нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея. Лікування: негайне промивання шлунка і симптоматичне лікування.

Лікарська форма

Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого або майже білого кольору.

Склад

Дозування 500 мг

активна речовина: азитроміцину дигідрат (в перерахунку на азитроміцин) - 500,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 36,000 мг; лактози моногідрат - 33,464 мг; повідон К-30 - 26,000 мг; кросповідон - 26,000 мг; натрію лаурилсульфат 1,300 мг; кремнію діоксид колоїдний 6,600\0009мг; магнію стеарат - 6,600 мг;

плівкова оболонка:гіпромелоза -\000912,000 мг, ��альк 4,000 мг, титану

діоксид - 2,200 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 1,800 мг] або [суха суміш для плівкового покриття, що містить гипромеллозу (60%), тальк (20%), титану діоксид (11%), макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) (9%)] - 20,000 мг.

Фармакологічна дія

Азитроміцин - бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії з групи макролідів-азалідів. Володіє широким спектром антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний з пригніченням синтезу білка мікробної клітини.

Зв'язуючись з 508-субодиницею рі��осомы, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції і пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст і розмноження бактерій. У високих концентраціях виявляє бактерицидну дію.



Володіє активністю відносно ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.



Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкість до нього.

Таблиця №1. Шкала чутливості мікроорганізмів до азитроміцину (мінімальная інгібуюча концентрація (МІК), мг/л):\0009

Мікроорганізми\0009МИК, мг/л\0009

Staphylococcus\0009<1\0009>2

Streptococcus А, В, С, G\0009<0,25\0009>0,5

S. pneumoniae\0009<0,25\0009>0,5

Н. influenzae\0009<0,12\0009>4

М. catarrhalis\0009<0,5\0009>0,5

N. gonorrhoeae\0009<0,25\0009>0,5

У більшості випадків до азитроміцину чутливі:

аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus pyogenes, Streptococcus групи А, В, C, G;

аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;

анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;

інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.

Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:

Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-стійкий).

Мікроорганізми, спочатку стійкі:

аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін-стійкі стафілококи з очень високою частотою володіють набутою стійкістю до макролідів);

грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину;

анаероби: Bacteroides fragilis.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується і швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність - 37% (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація в крові (0,4 мг/л) створюється через 2-3 години, уявний об'єм розподілу - 31 л/кг, зв'язування з білками плазми крові обернено пропорційно концентрації в крові �� становить 7-50%. Проникає крізь мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри і надходить у тканини. Концентрація в тканинах і клітинах у 10-50 разів вище, ніж у плазмі, а у вогнищі інфекції - на 24-34% більше, ніж у здорових тканинах.



У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення - 30-50 годин. Період напіввиведення з тканин значно більше. Терапевтична кон��ентрация азитроміцину зберігається до 5-7 днів після прийому останньої дози. Азитроміцин виводиться в основному у незміненому вигляді 50% кишечником, 6% нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.

Побічні дії

Частота розвитку побічних ефектів класифіковано згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто - не менше 10%; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менш 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01% (включаючи поодинокі випадки).

Інфекційні захворювання:
> нечасто - кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота і геніталій; дуже рідко - псевдомембранозний коліт.

З боку обміну речовин і харчування: часто - анорексія.

Алергічні реакції:

часто - шкірний свербіж, шкірний висип;

нечасто - реакції гіперчутливості, реакція фотосенсибілізації, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк;

дуже рідко - анафілактична реакція, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

З боку крові та лімфатичної системи��:

часто - еозинофілія, лімфопенія;

нечасто - лейкопенія, нейтропенія;

дуже рідко - тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

З боку дихальної системи:

нечасто - пневмонія, фарингіт, респіраторні захворювання, риніт, задишка, носова кровотеча.

З боку нервової системи:

часто - головний біль, запаморочення, парестезія, порушення смакових відчуттів; нечасто -гіпестезія, сонливість, безсоння, нервозність; рідко - ажитація;

дуже рідко - тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторная гіперактивність, втрата нюху (або аносмія) і смакових відчуттів, міастенія, занепокоєння; частота невідома - збочення нюху, марення, галюцинації.

З боку органу зору: часто - порушення чіткості зору.

З боку органа слуху й лабіринтові порушення: часто - глухота;

нечасто - шум у вухах, розлад слуху; рідко - вертиго.

З боку серцево-судинної системи:

нечасто - відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя;

дуже рідко - зниження артеріального тиску, повелизначення інтервалу QT, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.

З боку шлунково-кишкового тракту:

дуже часто - нудота, метеоризм, біль у животі, діарея;

часто - диспепсія, блювання;

нечасто - запор, гастрит, гастроентерит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз;

дуже рідко - зміна кольору язика, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів:

нечасто - підвищення активності «печінкових» трансаміназ, підвищення концентрації

білірубіну, гепатит;

рідко - порушення функції печінки;

дуже рідко - холестатична жовтяниця, печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним результатом в основному на тлі важкого порушення функції печінки), некроз печінки, фульмінантний гепатит.

З боку шкірних покривів:

нечасто - дерматит, сухість шкіри, підвищене потовиділення.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - артралгія;

нечасто - остеоартрит, міалгия, біль у спині, біль у шиї.

З боку сечостатевої системи:

нечасто - підвищення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі крові, дизурія, біль в області нирок, метрорагії, порушення функції яєчок; дуже рідко - інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність. Лабораторні показники:

часто - зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові, підвищення кількості: базофілів, моноцитів, нейтрофілів;

нечасто - збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту; підвищення активності лужно�� фосфатази, підвищення вмісту хлору, підвищення концентрації глюкози в плазмі крові, підвищення концентрації бікарбонатів в плазмі крові, зміна вмісту натрію в плазмі крові, зміна концентрації калію. Інші:

часто - слабкість;

нечасто - біль у грудях, периферичні набряки, астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, гарячка.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

У разі пропуску прийому однієї дози азитроміцину пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з перерву��мі-24 години.

Азитроміцин не слід використовувати для лікування пневмонії у пацієнтів, для яких неможливо проведення пероральної терапії з причини тяжкості захворювання і/або мають наступні фактори ризику: муковісцидоз, бактеріємія або підозра на неї, стану, здатні змінити реакцію організму на перебіг захворювання (імунодефіцит, функціональна аспленія та ін), пацієнти, які потребують госпіталізації, літні або ослаблені пацієнти.

Азитроміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкої та середньої тяжкості із-за можливості розвитку фульмінантного гепатиту і важкої печінкової недостатності.

При наявності симптомів порушення функції печінки, таких як швидко наростаюча астенія, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.

При порушеннях функції нирок легкого і середньої тяжкості (КК більше 40 мл/хв) терапію азитроміцином слід проводити з обережністю зад контролем стану функції нирок.

При термінальній стадії ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв) відмічається збільшення концентрації азитроміцину в плазмі крові на 33%.

Можливий розвиток резистентності мікроорганізмів при недотриманні рекомендованої тривалості курсів терапії.

Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів при терапії препаратом Азитроміцин слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність невосприимчивых мікроорганізмів і ознаки розвитку суперінфекцій, в тому числі грібковых.

Препарат Азитроміцин не слід застосовувати більше тривалими курсами, ніж вказано в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий і простий режим дозування.

Необхідно пам'ятати, що для профілактики фарингіту/тонзиліту, спричинених Streptococcus pyogenes, а також для профілактики гострої ревматичної лихоманки, препаратом вибору зазвичай є пеніцилін.

При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile, як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку діареї на тлі прийому азитроміцину, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридиальный псевдомембранозний коліт.

Синдром сповільненій реполяризації шлуночків - синдром подовження інтервалу QT -підвищує ризик розвитку аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует» на тлі прийому макролідів, а також азитроміцину. Обережність при застосуванні азитроміцину слід дотримуватись у пацієнтів із подовженням інтервалу QT, які отримують терапію антиаритмічними середовищ��твами класів IA, III, цизапридом, при гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущої брадикардії, аритмії або тяжкої серцевої недостатності.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні азитроміцину і антипсихотичних препаратів (пімозид), антидепресантів (циталопрам), фторхінолонів (моксифлоксацин, левофлоксацин), циклоспорину, а також у літніх пацієнтів.

Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або викликати загострення міастенії.

Вплив на способи��ність до управління транспортними засобами і механізмами

При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи і органа зору слід дотримуватися обережності при виконанні дій, які вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.



.

Свідчення

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:

інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит);

інфекції нижніх дихательных шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту);

позалікарняна пневмонія, у т. ч. спричинена атиповими збудниками (див. розділ «Особливі вказівки»);

інфекції шкіри і м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);

початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мігруюча еритема (erythema migrans);

інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).

Протипоказання

Гіперчутливість (у т. ч. до інших макролідів); печенечна та/або ниркова недостатність; період лактації; дитячий вік до 12 років.

З обережністю – під час вагітності; при аритмії; дітям з порушеннями функції печі-ні і/або нирок.

Застосування при вагітності і в період лактації

Може застосовуватись під час вагітності, коли користь від його застосування значно перевищує ризик, що існує завжди при використанні будь-якого препарату протягом вагітності.

При необхідності призначення препарату у період лактації необхідно вирішити питання про припинення р��удного вигодовування.

Лікарська взаємодія

Антацидні засоби не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому азитроміцин слід приймати, принаймні, за одну годину до або через дві години після прийому цих препаратів або їжі. Азитроміцин не впливає на концентрацію карбамазепіну, циметидину, диданозину, эфавиренза, флуконазолу, індинавіру, мідазоламу, тріазоламу, триметоприму/ сульфаметоксазолу, цетиризину, силденафілу, і метилпреднізолону в плазмі крові при одночасному застосуванні.



Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щоденно) і азитроміцину (500 мг щоденно) не спричиняло зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМГ-КоА-редуктази). Однак у післяреєстраційному періоді були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин і статини.



Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у плазмі крові. При одновременном застосуванні азитроміцину і рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася з застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину і рифабутину і нейтропенії не встановлена.



У фармакокінетичну дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом трьох днів брали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації в пла��ме крові і площі під кривою «концентрація-час» циклоспорину. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів, необхідно контролювати концентрацію циклоспорину в плазмі крові і відповідно коригувати дозу.



При одночасному застосуванні дигоксину та азитроміцину необхідно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі крові, оскільки багато макроліди підвищують всмоктування дигоксину в кишечнику.



При ненеобхідність одночасного застосування з антикоагулянтними засобами непрямої дії (такими, як варфарин, ін. антикоагулянти кумаринового типу) рекомендується проводити ретельний контроль протромбінового часу.



Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та антибіотиків класу макролідів викликає аритмії і подовження інтервалу QT. Виходячи з цього, не можна виключити вищевказаних ускладнень при одночасному прийомі терфенадину і азитроміцину.



Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) викликає підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину в плазмі крові.

Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і коригування дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.



Слід враховувати можливість інгібування ізоферменту CYP3A4 азитроміцином при одночасному застосуванні з циклоспорином, терфенадином, алкалоїдами ріжків, цизапридом, пімозидом, хінідином, астемізолом та іншими препаратами, метаболізм яких вироб��ходить з участю цього ізоферменту.



Не виявлено взаємодії між азитроміцином і теофіліном.



При одночасному застосуванні з зидовудином азитроміцин не впливає на фармакокінетичні параметри зидовудину у плазмі крові або на виведення нирками його і його метаболіту глюкуроніду. Тим не менш збільшується концентрація активного метаболіту фосфорильованого зидовудину в моноядерних клітинах периферичних судин. Клінічне значення цього факту не ясно.



При одночасному прийомі��іі макролідів з ерготаміном і дигидроэрготамином можливо прояв їх токсичної дії.



З огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Форма выпуска: таблетки, покрытые пленочной оболочкой по 0,5 г - 3шт в уп.
Хранить в защищенном от света месте: Да
Производитель: ВЕРТЕКС
Общее описание: Антибиотик-азалид.
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Азитромицин
Страна происхождения: Россия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Азитромицин 0,25 n6 капс
0 грн
414 грн
Азитромицин 0,25 n6 капс /вертекс
0 грн
490 грн
Амброксол 0,03 n20 табл /канонфарма/
0 грн
410 грн
Ингалипт 20мл спрей
0 грн
478 грн
Циклоферон 0,125/мл 2мл n5 амп р-р в/в в/м
877 грн
797 грн
Цианокобаламин 0,0005/мл 1мл n10 амп р-р д/ин
0 грн
390 грн
Дротаверин 0,04 n50 табл /озон/
0 грн
434 грн
Цитрамон п n20 табл/медисорб
0 грн
416 грн
Сульфацил натрия-солофарм 20% 5мл n1 флак/кап гл капли
0 грн
488 грн
Алмагель нео 170мл флак сусп
0 грн
644 грн
Лоратадин 0,01 n30 табл
0 грн
438 грн
Кагоцел 0,012 n10 табл
365 грн
333 грн
Ибупрофен 0,2 n50 табл п/о /борисов змп/
0 грн
390 грн
Кетанов 0,01 n20 табл п/о
0 грн
436 грн
Упсарин упса 0,5 n16 шип табл
0 грн
350 грн
Флуконазол 0,15 n4 капс /озон/
0 грн
446 грн
Магнелис в6 n90 табл п/о /банка/
0 грн
908 грн
Ферретаб комп n30 капс пролонг
0 грн
782 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка