Дозировка
Препарат принимают 1 раз/ за 1 ч до еды или через 2 ч после еды. При инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей взрослым назначают 500 мг/ в 1 прием в течение 3 дней; курсовая доза составляет 1.5 г. При инфекциях кожи и мягких тканей взрослым назначают 1 г в 1-й день в 1 прием; далее - по 500 мг в 1 прием ежедневно со 2-го по 5-й дни; курсовая доза составляет 3 г. При неосложненном уретрите и/или цервиците назначают однократно 1 г в 1 прием. При болезни Лайма (боррелиозе) для лечения начальной стадии (erythema migrans) назначают 1 г в 1-й день и по 500 мг в 1 прием ежедневно со 2-го по 5-й дни (курсовая доза - 3 г). При язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированных с Helicobacter pylori, препарат назначают по 1 г/ в течение 3 дней в составе комбинированной антихеликобактерной терапии. Детям препарат назначают из расчета 10 мг/кг массы тела 1 раз/ в течение 3 дней или в 1-й день - 10 мг/кг, затем в течение 3 дней - по 5-10 мг/кг/ (курсовая доза определяется из расчета 30 мг/кг). При лечении erythema migrans доза составляет 20 мг/кг в 1-й день и по 10 мг/кг со 2-го по 5-й дни.
Передозировка
сильная тошнота, временная потеря слуха, рвота, диарея
Лекарственная форма
Капсулы.
Состав
азитромицина дигидрат (в пересчете на азитромицин) 250 мг
Вспомогательные вещества: лактоза безводная, крахмал кукурузный, натрия лаурилсульфат, магния стеарат, титана диоксид, вода очищенная, метилпарабен, пропилпарабен, желатин.
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия из группы макролидов, производное азалида. При создании в очаге воспаления высоких концентраций оказывает бактерицидное действие.
Активен в отношении грамположительных кокков: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, стрептококков групп C, F и G, Staphylococcus viridans, Staphylococcus aureus; грамотрицательных бактерий: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducreyi, Campylobacter jejuni, Helicobacter pylori, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis; некоторых анаэробных микроорганизмов: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.; активен также в отношении других микроорганизмов: Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdoferi.
Азитромицин неактивен в отношении грамположительных бактерий, устойчивых к эритромицину.
Фармакокинетика
Всасывание
Азитромицин быстро абсорбируется из ЖКТ, что обусловлено его устойчивостью в кислой среде и липофильностью. После приема Азитрала внутрь в дозе 500 мг Cmax азитромицина в плазме крови достигается через 2.5-2.96 ч и составляет 0.4 мг/л. Биодоступность составляет 37%.
Распределение
Азитромицин хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани урогенитального тракта (в частности в предстательную железу), в кожу и мягкие ткани. Высокая концентрация в тканях (в 10-50 раз выше, чем в плазме крови) и длительный T1/2 обусловлены низким связыванием азитромицина с белками плазмы крови, а также его способностью проникать в эукариотические клетки и концентрироваться в среде с низким pH, окружающей лизосомы. Это, в свою очередь, определяет большой Vd=31.1 л/кг и высокий плазменный клиренс.
Способность азитромицина накапливаться преимущественно в лизосомах особенно важна для элиминации внутриклеточных возбудителей. Доказано, что фагоциты доставляют азитромицин в места локализации инфекции, где он высвобождается в процессе фагоцитоза. Концентрация азитромицина в очагах инфекции достоверно выше, чем в здоровых тканях (в среднем на 24-34%) и коррелирует со степенью выраженности воспалительного отека. Несмотря на высокую концентрацию в фагоцитах, азитромицин не оказывает существенного влияния на их функцию.
Азитромицин сохраняется в бактерицидных концентрациях в очаге воспаления в течение 5-7 дней после приема последней дозы, что позволило разработать короткие (3-дневные и 5-дневные) курсы лечения.
Метаболизм
В печени деметилируется с образованием неактивных метаболитов.
Выведение
Выведение азитромицина из плазмы крови происходит в 2 этапа: T1/2 составляет 14-20 ч в интервале от 8 ч до 24 ч после приема препарата и 41 ч - в интервале от 24 ч до 72 ч, что позволяет применять препарат
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота (3%), диарея (5%), боль в животе (3%); диспепсия, рвота, метеоризм, мелена, холестатическая желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз (1% и менее). У детей - запоры, анорексия, гастрит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, боль в грудной клетке (1% и менее).
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, сонливость; у детей - головная боль (при терапии среднего отита), гиперкинезия, тревожность, невроз, нарушение сна (1% и менее).
Со стороны мочеполовой системы: нефрит, вагинальный кандидоз (1% и менее).
Аллергические реакции: сыпь, фотосенсибилизация, отек Квинке.
Прочие: повышенная утомляемость, кандидомикоз полости рта; у детей - конъюнктивит, зуд, крапивница.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В случае пропуска приема пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие - с интервалом 24 ч.
Следует учитывать, что после отмены препарата аллергические реакции у некоторых пациентов могут сохраняться, что требует соответствующей терапии и медицинского наблюдения.
Между приемами Азитрала и антацидных препаратов рекомендуется соблюдать перерыв не менее 2 ч.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции верхних отделов дыхательных путей и ЛОР-органов (ангина, синусит, тонзиллит, фарингит, средний отит);
— инфекции нижних отделов дыхательных путей (бактериальные и атипичные пневмонии, бронхит);
— скарлатина;
— инфекции кожи и мягких тканей (рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
— инфекции урогенитального тракта (гонорейный уретрит и/или цервицит);
— болезнь Лайма (боррелиоз) - для лечения начальной стадии (erythema migrans);
— язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter pylori (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
— почечная недостаточность;
— печеночная недостаточность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— детский возраст до 12 месяцев;
— повышенная чувствительность к азитромицину и другим антибиотикам группы макролидов.
С осторожностью назначают при аритмии (возможна желудочковая аритмия и удлинение интервала QT), беременности, а также детям с выраженными нарушениями функции печени или почек.
Лекарственное взаимодействие
Антациды (алюминий- и магнийсодержащие), этанол, пища замедляют и снижают абсорбцию азитромицина.
При совместном применении варфарина и Азитрала в рекомендуемых дозах изменения протромбинового времени не выявлено, однако, учитывая, что при взаимодействии макролидов и варфарина возможно усиление антикоагулянтного эффекта необходим контроль протромбинового времени.
При совместном применении азитромицин повышает концентрацию дигоксина.
При одновременном применении азитромицин усиливает токсическое действие эрготамина и дигидроэрготамина (вазоспазм и дизестезия).
При совместном применении азитромицин замедляет выведение и усиливает фармакологические эффекты триазолама.
При совместном применении азитромицин замедляет выведение, повышает концентрацию в плазме крови и усиливает токсичность циклосерина, непрямых антикоагулянтов, метилпреднизолона, фелодипина.
(8)
Дозування
Препарат приймають 1 раз/ за 1 год до їди або через 2 год після їди. При інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів дорослим призначають 500 мг/ на 1 прийом протягом 3 днів; курсова доза становить 1.5 р. При інфекціях шкіри і м'яких тканин дорослим призначають 1 г в 1-й день в 1 прийом; далі - по 500 мг в 1 прийом щодня з 2-го по 5-й дні; курсова доза становить 3 р. При неускладненому уретриті і/або цервіциті призначають одноразово 1 г на 1 прийом. При хворобі Лайма (боррелиозе) для лікування початкової стадії (erythema migrans) призначають 1 г в 1-й день і п�� 500 мг в 1 прийом щодня з 2-го по 5-й день (курсова доза - 3 г). При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori препарат призначають по 1 г/ в протягом 3 днів у складі комбінованої антихелікобактерної терапії. Дітям препарат призначають із розрахунку 10 мг/кг маси тіла 1 раз/ в протягом 3 днів або в 1-й день - 10 мг/кг, потім протягом 3 днів - по 5-10 мг/кг/ (курсова доза визначається з розрахунку 30 мг/кг). При лікуванні erythema migrans доза становить 20 мг/кг в 1-й день і по 10 мг/кг з 2-го по 5-й дні.Передозування
сильна нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея
Лікарська форма
Капсули.Склад
азитроміцину дигідрат (в перерахунку на азитроміцин) 250 мг
Допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, титану діоксид, вода очищена, метилпарабен, пропілпарабен, желатин.Фармакологічна дія
Антибіотик широкого спектра дії з групи макролідів, похідне азалида. При створенні у вогнищі запалення високих концентрацій має бактерицидну дію.
Активний від��ошении грампозитивних коків: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, стрептококів груп C, F і G, Staphylococcus viridans, Staphylococcus aureus; грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Legionella pneumophila, Haemophilus ducreyi, Campylobacter jejuni, Helicobacter pylori, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis; деяких анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.; активний також відносно інших мікроорганізмів: Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdoferi.
Азитроміцин неактивний відносно грампозитивних бактерій, вус��ойчивых до еритроміцину.Фармакокінетика
Всмоктування
Азитроміцин швидко абсорбується з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що обумовлено його стійкістю в кислому середовищі і ліпофільністю. Після прийому Азитрала внутрішньо в дозі 500 мг Cmax азитроміцину в плазмі крові досягається через 2.5-2.96 год і становить 0.4 мг/л. Біодоступність становить 37%.
Розподіл
Азитроміцин добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту (зокрема в передміхурову залозу), у шкіру і м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вище, годїм у плазмі крові) і тривалий T1/2 обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в эукариотические клітини і концентруватися в середовищі з низьким pH, що оточує лізосоми. Це, в свою чергу, визначає великий Vd=31.1 л/кг і високий плазмовий кліренс.
Здатність азитроміцину накопичуватись переважно в лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин до місця локалізації інфекції, де він вивільняється у процессе фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вище, ніж в здорових тканинах (у середньому на 24-34%) і корелює зі ступенем вираженості запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитроміцин не чинить істотного впливу на їх функцію.
Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3-денні і 5-денні) курси лікування.
Метаболізм
У печінці деметилюється з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення
Виведення азитроміцину з плазми крові відбувається в 2 етапи: T1/2 становить 14-20 год в інтервалі від 8 год до 24 год після прийому препарату і 41 год - в інтервалі від 24 год до 72 год, що дозволяє застосовувати препаратПобічні дії
З боку травної системи: нудота (3%), діарея (5%), біль у животі (3%); диспепсія, блювання, метеоризм, мелена, холестатична жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ (1% і менше). У дітей - запори, анорексія, гастрит.
З боку серцево-судинні��ї системи: серцебиття, біль у грудній клітці (1% і менше).
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, сонливість; у дітей - головний біль (при терапії середнього отиту), гіперкінезія, тривожність, невроз, порушення сну (1% і менше).
З боку сечостатевої системи: нефрит, вагінальний кандидоз (1% і менше).
Алергічні реакції: висип, фотосенсибілізація, набряк Квінке.
Інші: підвищена стомлюваність, кандидомікоз порожнини рота; у дітей - кон'юнктивіт, свербіж, кропив'янка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У разі пропуску прийому пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалом 24 год.
Слід враховувати, що після відміни препарату алергічні реакції у деяких пацієнтів можуть зберігатися, що вимагає відповідної терапії та медичного спостереження.
Між прийомами Азитрала та антацидних препаратів рекомендується дотримуватися перерву не менше 2 ч.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції верхніх відділів ��ыхательных шляхів і ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит);
— інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бактеріальні та атипові пневмонії, бронхіт);
— скарлатина;
— інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— інфекції урогенітального тракту (гонорейний уретрит і/або цервіцит);
— хвороба Лайма (бореліоз) для лікування початкової стадії (erythema migrans);
— виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії).Протипоказання
— ниркова недостатність;
— печінкова недостатність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— дитячий вік до 12 місяців;
— підвищена чутливість до азитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів.
З обережністю призначають при аритмії (можлива шлуночкова аритмія і подовження інтервалу QT), вагітності, а також дітям з вираженими порушеннями функції печінки або нирок.Лікарська взаємодія
Антациди (алюміній - і магнийсодержащие), етанол, їжа сповільнюють і знижують абсорбцію азитроміцину.
При сумісному застосуванні варфарину та Азитрала в рекомендованих дозах зміни протромбінового часу не виявлено, однак, враховуючи, що при взаємодії макролідів і варфарину можливе посилення антикоагулянтного ефекту необхідний контроль протромбінового часу.
При спільному застосуванні азитроміцин підвищує концентрацію дигоксину.
При одночасному застосуванні азитроміцин посилює токсичну дію ерготаміну і дігідроэрготамина (вазоспазм і дизестезия).
При спільному застосуванні азитроміцин уповільнює виведення і посилює фармакологічні ефекти тріазоламу.
При спільному застосуванні азитроміцин уповільнює виведення, підвищує концентрацію у плазмі крові та підсилює токсичність циклосерину, непрямих антикоагулянтів, метилпреднізолону, фелодипіну.