Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Азаран 1,0 n10 флак пор д/р-ра в/в в/м (Азаран 1,0 n10 флак пор д/р-ра в/в в/м)

3 678 грн
0 грн
Рейтинг: 35 (4.1) 5
Артикул: 1007
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат вводят в/м или в/в струйно или капельно. Для взрослых и детей старше 12 лет средняя суточная доза составляет 1-2 г 1 раз/ Максимальная суточная доза для взрослых - 4 г. Для новорожденных в возрасте до 14 дней доза составляет 20-50 мг/кг/ Максимальная суточная доза 50 мг/кг. Для детей в возрасте от 15 дней и до 12 лет суточная доза составляет 20-80 мг/кг. Детям с массой тела более 50 кг назначают дозы для взрослых. Суточную дозу 50 мг/кг и более следует применять в виде инфузий в течение 30 мин. Продолжительность курса обычно не превышает 10 Введение препарата следует продолжать в течение 2-3 дней после нормализации температуры тела и исчезновения симптомов. Для профилактики инфекций в послеоперационном периоде препарат вводят однократно за 30-90 мин до начала операции в дозе 1-2 г (в зависимости от степени инфекционного риска). При операционных вмешательствах на толстой и прямой кишке рекомендуют дополнительное введение препарата из группы 5-нитроимидазолов. При бактериальном менингите у грудных детей и детей младшего возраста доза составляет 100 мг/кг 1 раз/ Максимальная суточная доза – 4 г. Продолжительность терапии зависит от вида возбудителя и может составлять от 4 дней при менингите, вызванном Neisseria meningitidis, до 10-14 дней при менингите, вызванном чувствительными штаммами Enterobacteriaceae. При острой неосложненной гонорее препарат вводят в/м однократно в дозе 250 мг. При болезни Лайма назначают взрослым и детям в дозе 50 мг/кг 1 раз/, максимальная суточная доза - 2 г. Длительность лечения - 14 дней. У пациентов с нарушениями функции почек коррекция дозы требуется только при почечной недостаточности тяжелой степени (КК менее 10 мл/мин), в этом случае суточная доза цефтриаксона не должна превышать 2 г. У пациентов с нарушениями функции почек нет необходимости коррекции дозы, если функция печени остается нормальной. У пациентов с нарушениями функции печени нет необходимости коррекции дозы, если функция почек остается нормальной. При сочетании почечной недостаточности и печеночной недостаточности следует регулярно контролировать концентрацию цефтриаксона в плазме и при необходимости корректировать его дозу. Пациентам, находящимся на гемодиализе, дополнительного введения после проведения диализа не требуется, т.к. цефтриаксон не удаляется при гемодиализе. Скорость выведения цефтриаксона у таких пациентов может меняться, поэтому следует контролировать концентрацию цефтриаксона в плазме крови на предмет возможной коррекции дозы. Правила приготовления и введения раствора для инъекций Приготовление раствора для в/м введения 1 г препарата растворяют в 3.6 мл воды для инъекций, 1 мл полученного раствора содержит около 250 мг цефтриаксона. При необходимости можно использовать более разбавленный раствор.

Лекарственная форма

Порошок для приготовления раствора для в/в и в/м введения

Состав

цефтриаксон (в форме натриевой соли) 1 г

Фармакологическое действие

Цефалоспориновый антибиотик III поколения широкого спектра действия для парентерального введения. Действует бактерицидно, угнетая синтез клеточной стенки бактерий. Ацетилирует мембраносвязанные транспептидазы, нарушая таким образом перекрестную сшивку пептидогликанов, необходимую для обеспечения прочности и ригидности клеточной стенки. Устойчив в отношении бета-лактамаз, продуцируемых большинством грамположительных и грамотрицательных бактерий.



Активен в отношении грамположительных аэробных бактерий: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis; грамотрицательных аэробных бактерий: Aсinetobacter lwoffii, Aсinetobacter anitratus, Aeromоnas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, Citrobacter spp., Enterobacter spp. (некоторые штаммы резистентны), Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (в т.ч. штаммы, продуцирующие пенициллиназу), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella pneumoniae), Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. штаммы, продуцирующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Salmonella spp. (в т.ч. Salmonella typhi), Serratia spp. (в т.ч. Serratia marsescens), Shigella spp., Vibrio spp. (в т.ч. Vibrio cholerae), Yersinia spp. (в т.ч. Yersinia enterocolitica), Pseudomonas aeruginosa (некоторые штаммы); грамотрицательных анаэробных бактерий: Bacteroides spp. (в т.ч. некоторые штаммы Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (кроме Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (кроме Fusobacterium mortiferum и Fusobacterium varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.



К препарату устойчивы метициллин-устойчивые штаммы Staphylococcus spp., штаммы Enterococcus spp. (Enterococcus faecalis), Clostridium difficile, многие штаммы Bacteroides spp. (продуцирующие бета-лактамазы).

Фармакокинетика

Всасывание и распределение

После в/м введения цефтриаксон быстро и полностью всасывается в системный кровоток. Хорошо проникает в ткани и жидкие среды организма: дыхательные пути, кости, суставы, мочевыводящий тракт, кожу, подкожную клетчатку и органы брюшной полости. При воспалении менингеальных оболочек хорошо проникает в спинномозговую жидкость. Биодоступность цефтриаксона при в/м введении составляет 100%.

При в/м введении цефтриаксона в дозе 500 мг и 1 г Cmax в плазме крови составляет 38 мкг/мл и 76 мкг/мл соответственно, при в/в введении в дозе 500 мг, 1 г и 2 г - 82 мкг/мл, 151 мкг/мл и 257 мкг/мл соответственно. У взрослых через 2-24 ч после введения препарата в дозе 50 мг/кг концентрация в спинномозговой жидкости во много раз превосходит МПК для наиболее распространенных возбудителей менингита.

Равновесное состояние устанавливается в течение 4 суток введения препарата.

Обратимое связывание с белками плазмы (альбуминами) составляет 83–95%.

Vd составляет 5.78-13.5 л (0.12-0.14 л/кг), у детей - 0.3 л/кг.

Проникает через плацентарный барьер в небольших количествах.

Выведение

Т1/2 составляет 6-9 ч, что позволяет применять препарат 1 раз/

Плазменный клиренс – 0.58-1.45 л/ч, почечный клиренс – 0.32-0.73 л/ч.

У взрослых пациентов течение 48 ч 50-60% препарата выводится почками в неизмененном виде, 40-50% экскретируется с желчью в кишечник, где биотрансформируется в неактивный метаболит.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

У новорожденных детей почками экскретируется около 70% препарата.

У новорожденных и у лиц пожилого возраста (в возрасте старше 75 лет), а также у пациентов с нарушениями функции почек и печени Т1/2 значительно увеличивается.

У пациентов, находящихся на гемодиализе (КК 0-5 мл/мин), Т1/2 составляет 14.7 ч; при КК 5-15 мл/мин - 15.7 ч; при КК 16-30 мл/мин - 11.4 ч; при КК 31-60 мл/мин - 12.4 ч.

У детей с менингитом Т1/2 после в/в введения в дозе 50-75 мг/кг составляет 4.3-4.6 ч.

Цефтриаксон не выводится при гемодиализе.

Побочные действия

Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение.

Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек (азотемия, повышение содержания мочевины в крови, гиперкреатининемия, глюкозурия, цилиндрурия, гематурия, олигурия, анурия).

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, нарушение вкуса, метеоризм, стоматит, глоссит, диарея или запор, псевдомембранозный энтероколит, псевдохолелитиаз (сладж-синдром), дисбактериоз, боль в животе, повышение активности печеночных трансаминаз и ЩФ, гипербилирубинемия, холестатическая желтуха.

Со стороны системы кроветворения: анемия, лейкопения, лейкоцитоз, лимфопения, нейтропения, гранулоцитопения, тромбоцитопения, тромбоцитоз, базофилия, гемолитическая анемия.

Со стороны свертывающей системы крови: гипокоагуляция, снижение содержания плазменных факторов свертывания крови (II, VII, IX, X), носовое кровотечение, увеличение протромбинового времени.

Аллергические реакции: крапивница, сыпь, зуд, лихорадка, озноб; редко - бронхоспазм, отеки, эозинофилия, экссудативная многоформная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), анафилактический шок, сывороточная болезнь.

Местные реакции: при в/в введении - флебиты, болезненность по ходу вены; при в/м введении - болезненность в месте введения.

Прочие: суперинфекция (в т.ч. кандидоз).

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Препарат применяется только в условиях стационара.

При одновременной тяжелой почечной и печеночной недостаточности у пациентов, находящихся на гемодиализе, следует регулярно контролировать концентрацию цефтриаксона в плазме крови.

При длительном лечении необходимо регулярно контролировать картину периферической крови, показатели функционального состояния печени и почек.

В редких случаях при УЗИ желчного пузыря отмечаются затемнения, которые исчезают после отмены препарата (даже если это явление сопровождается болями в правом подреберье, рекомендуют продолжать назначение антибиотика и проведение симптоматического лечения).

При применении препарата нельзя употреблять этанол, т.к. возможно развитие дисульфирамоподобных эффектов (покраснение лица, спастические боли в животе и в области желудка, тошнота, рвота, головная боль, снижение АД, тахикардия, одышка).

На фоне применения Азарана лицам пожилого возраста и ослабленным пациентам может потребоваться назначение витамина К.

Несмотря на подробный сбор анамнеза, что является правилом и для других цефалоспориновых антибиотиков, нельзя исключить возможность развития анафилатического шока, что требует немедленной терапии: сначала вводят в/в эпинефрин, затем - ГКС.

Исследования in vitro показали, что подобно другим цефалоспоринам, цефтриаксон способен вытеснять билирубин, связанный с альбумином сыворотки крови. Поэтому у новорожденных с гипербилирубинемией и, особенно у недоношенных новорожденных, применение цефтриаксона требует еще большей осторожности.

Показания

Лечение инфекционно-воспалительных заболеваний, вызванных чувствительными микроорганизмами:

— инфекции верхних и нижних отделов дыхательных путей (в т.ч. пневмония, абсцесс легких, эмпиема плевры);

— инфекции кожи и мягких тканей;

— инфекции костей и суставов;

— инфекции мочевыводящих путей (в т.ч. пиелонефрит);

— воспалительные заболевания ЖКТ и желчевыводящих путей (в т.ч. холангит, эмпиема желчного пузыря);

— инфекции органов малого таза;

— перитонит;

— бактериальный менингит;

— бактериальный эндокардит;

— сепсис;

— острая неосложненная гонорея;

— болезнь Лайма;

— шигеллез;

— сальмонеллез.

Противопоказания

— повышенная чувствительность к компонентам препарата;

— повышенная чувствительность к другим цефалоспоринам, пенициллинам и карбапенемам.

С осторожностью назначают препарат при нарушениях функции печени и/или почек, недоношенным и новорожденным детям с гипербилирубинемией, при НЯК, а также при энтерите или колите, связанных с применением антибактериальных препаратов.

Лекарственное взаимодействие

Цефтриаксон и аминогликозиды обладают синергизмом в отношении многих грамотрицательных бактерий (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), препараты следует вводить раздельно в рекомендованных дозах.

Цефтриаксон, подавляя кишечную флору, препятствует синтезу витамина К. Поэтому при одновременном применении с препаратами, снижающими агрегацию тромбоцитов (НПВС, салицилаты, сульфинпиразон), увеличивается риск развития кровотечений.

При одновременном применении с антикоагулянтами отмечается усиление антикоагулянтного действия.

При одновременном применении с "петлевыми" диуретиками и другими нефротоксичными препаратами возрастает риск нефротоксического действия.

Препарат несовместим с этанолом.

Фармацевтическое взаимодействие

Фармацевтически несовместим с растворами, содержащими другие антибиотики (в т.ч. ванкомицин и аминогликозиды) и с растворами, содержащими флуконазол.

Цефтриаксон нельзя смешивать с растворами, содержащими кальций (в т.ч. с раствором Рингера).
(7)


Дозування

Препарат вводять в/м або в/в струминно або краплинно. Для дорослих і дітей старше 12 років середня добова доза становить 1-2 г 1 раз/ Максимальна добова доза для дорослих - 4 р. Для новонароджених у віці до 14 днів доза становить 20-50 мг/кг/ Максимальна добова доза 50 мг/кг Для дітей віком від 15 днів до 12 років добова доза становить 20-80 мг/кг Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих. Добову дозу 50 мг/кг і більше слід застосовувати у вигляді інфузії протягом 30 хв. Тривалість курсу зазвичай не превышает 10 Введення препарату слід продовжувати протягом 2-3 днів після нормалізації температури тіла і зникнення симптомів. Для профілактики інфекцій у післяопераційному періоді препарат вводять одноразово за 30-90 хв до початку операції в дозі 1-2 г (залежно від ступеня інфекційного ризику). При операційних втручаннях на товстій і прямій кишці рекомендують додаткове введення препарату з групи 5-нітроімідазолів. При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей молодшого віку доза становить 100 мг/кг 1 раз/ Максимальна добова доза – 4 р. Тривалість терапії залежить від виду збудника і може становити від 4 днів при менінгіті, викликаному Neisseria meningitidis до 10-14 днів при менінгіті, викликаному чутливими штамами Enterobacteriaceae. При гострій неускладненій гонореї препарат вводять в/м одноразово в дозі 250 мг. При хворобі Лайма призначають дорослим і дітям у дозі 50 мг/кг 1 раз/, максимальна добова доза - 2 р. Тривалість лікування - 14 днів. У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози потрібна лише при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менее 10 мл/хв), у цьому випадку добова доза цефтріаксону не має перевищувати 2 р. У пацієнтів з порушеннями функції нирок немає необхідності корекції дози, якщо функція печінки залишається нормальною. У пацієнтів з порушеннями функції печінки немає необхідності корекції дози, якщо функція нирок залишається нормальною. При поєднанні ниркової недостатності та печінковій недостатності слід регулярно контролювати концентрацію цефтриаксону в плазмі і при необхідності коригувати його дозу. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, дополнительного введення після проведення діалізу не потрібно, тому що цефтриаксон не видаляється при гемодіалізі. Швидкість виведення цефтріаксону у таких пацієнтів може змінюватися, тому слід контролювати концентрацію цефтриаксону в плазмі крові на предмет можливої корекції дози. Правила приготування і введення розчину для ін'єкцій Приготування розчину для в/м введення 1 г препарату розчиняють в 3.6 мл води для ін'єкцій, 1 мл отриманого розчину містить близько 250 мг цефтриаксону. При необхідності можна використовувати більш разба��новлений розчин.

Лікарська форма

Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення

Склад

цефтріаксон (у формі натрієвої солі) 1 г

Фармакологічна дія

Цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії для парентерального введення. Діє бактерицидно, пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Ацетилює мембранозв'язані транспептидази, порушуючи таким чином перехресну зшивку пептидогліканів, необхідну для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Стійкий в отнош��нді бета-лактамаз, що продукуються більшістю грампозитивних та грамнегативних бактерій.



Активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis; грамнегативних аеробних бактерій: Aсinetobacter lwoffii, Aсinetobacter anitratus, Аегомопаѕ hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans, Citrobacter spp., Enterobacter spp. (деякі штами резистентні), Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (у т. ч. штами, що продукують пеніциліназу), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (у т. ч. Klebsiella pneumoniae), Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (у т. ч. штами, що продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Salmonella spp. (в т. ч. Salmonella typhi), Serratia spp. (в т. ч. Serratia marsescens), Shigella spp., Vibrio spp. (в т. ч. Vibrio cholerae), Yersinia spp. (в т. ч. Yersinia enterocolitica), Pseudomonas aeruginosa (деякі штами); грамнегативних анаеробних бактерій: Bacteroides spp. (у т. ч. деякі штами Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (крім Fusobacterium mortiferum і Fusobacterium varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.



До препарату стійкі метицилін-стійкі штами Staphylococcus spp., штами Enterococcus spp. (Enterococcus faecalis), Clostridium difficile, багато штамів Bacteroides spp. (продукують бета-лактамази).

Фармакокінетика

Всмоктування і розподіл

Після в/м введення цефтриаксон швидко і повністю всмоктується в системний кровотік. Добре проникає в тканини і рідкі середовища організму є: дихальні шляхи, кістки, суглоби, сечовивідний тракт, шкіру, підшкірну клітковину й органи черевної порожнини. При запаленні менінгеальних оболонок добре проникає в спинномозкову рідину. Біодоступність цефтриаксону при в/м введенні становить 100%.

При в/м запровадженню��іі цефтріаксону в дозі 500 мг та 1 г Cmax в плазмі крові становить 38 мкг/мл і 76 мкг/мл відповідно, при в/в введення в дозі 500 мг, 1 г і 2 г - 82 мкг/мл, 151 мкг/мл і 257 мкг/мл відповідно. У дорослих через 2-24 години після введення препарату у дозі 50 мг/кг концентрація у спинномозковій рідині у багато разів перевищує МПК для найбільш поширених збудників менінгіту.

Рівноважний стан встановлюється протягом 4 діб введення препарату.

Оборотне зв'язування з білками плазми (альбумінами) становить 83-95%.

Vd складає 5.78-13.5 л (0.12-0.14 л/кг), у дітей - 0.3 л/кг.

Проникає через плацентарний бар'єр у невеликих кількостях.

Виведення

Т1/2 становить 6-9 год, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз/

Плазмовий кліренс – 0.58-1.45 л/год, нирковий кліренс – 0.32-0.73 л/ч.

У дорослих пацієнтів протягом 48 год 50-60% препарату виводиться нирками в незміненому вигляді, 40-50% екскретується з жовчю в кишечник, де біотрансформується в неактивний метаболіт.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У новонароджених дітей нирками екскретується близько 70% препарату.

У новонароджених і у осіб літнього віку (старше 75 років), а також у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінки Т1/2 значно збільшується.

У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК 0-5 мл/хв), Т1/2 становить 14.7 год; при КК 5-15 мл/хв - 15.7 год; при КК 16-30 мл/хв - 11.4 год; при КК 31-60 мл/мін - 12.4 ч.

У дітей з менінгітом Т1/2 після в/в введення в дозі 50-75 мг/кг становить 4.3-4.6 ч.

Цефтріаксон не виводиться при гемодіалізі.

Побічні дії

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення.

Зі сто��они сечовидільної системи: порушення функції нирок (азотемія, підвищення вмісту сечовини в крові, гіперкреатинемія, глюкозурія, циліндрурія, гематурія, олігурія, анурія).

З боку травної системи: нудота, блювання, порушення смаку, метеоризм, стоматит, глосит, діарея або запор, псевдомембранозний ентероколіт, псевдохолелитиаз (сладж-синдром), дисбактеріоз, біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ і ЛФ, гіпербілірубінемія, холестатична жовтяниця.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, лейкоцитоз, лімфопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, базофилия, гемолітична анемія.

З боку системи згортання крові: гіпокоагуляція, зниження вмісту плазмових факторів згортання крові (II, VII, IX, X), носова кровотеча, збільшення протромбінового часу.

Алергічні реакції: кропив'янка, висип, свербіж, пропасниця, озноб; рідко - бронхоспазм, набряки, еозинофілія, ексудативна багатоформна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), анафілактичний шок, сироваткова бо��езнь.

Місцеві реакції: при в/в введенні - флебіти, болючість по ходу вени; при в/м введенні - болючість у місці введення.

Інші: суперінфекція (у т.ч. кандидоз).

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Препарат застосовується тільки в умовах стаціонару.

При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, слід регулярно контролювати концентрацію цефтріаксону у плазмі крові.

При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролиров��ть картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки і нирок.

У рідкісних випадках при УЗД жовчного міхура відзначаються затемнення, які зникають після відміни препарату (навіть якщо це явище супроводжується болями в правому підребер'ї, рекомендують продовжувати призначення антибіотика та проведення симптоматичного лікування).

При застосуванні препарату не можна вживати етанол, оскільки можливий розвиток дисульфирамоподобных ефектів (почервоніння обличчя, спастичний біль у животі та в області шлунка, нудота, блювота, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка).

На тлі застосування Азарана особам літнього віку і ослабленим хворим може знадобитися призначення вітаміну К.

Незважаючи на докладний збір анамнезу, що є правилом і для інших цефалоспоринових антибіотиків, не можна виключити можливість розвитку анафилатического шоку, що вимагає негайної терапії: спочатку вводять в/в епінефрин, потім - ДКЗ.

Дослідження in vitro показали, що подібно до інших цефалоспоринів, цефтриаксон здатний витісняти білірубін, ��в'язаний з альбуміном сироватки крові. Тому у новонароджених з гіпербілірубінемією, і особливо у недоношених немовлят, застосування цефтриаксону вимагає ще більшої обережності.

Свідчення

Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами:

— інфекції верхніх та нижніх відділів дихальних шляхів (у т.ч. пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври);

— інфекції шкіри та м'яких тканин;

— інфекції кісток і суглобів;

— інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. пиелонефри��);

— запальні захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту та жовчних шляхів (у т.ч. холангіт, емпієма жовчного міхура);

— інфекції органів малого таза;

— перитоніт;

— бактеріальний менінгіт;

— бактеріальний ендокардит;

— сепсис;

— гостра неускладнена гонорея;

— хвороба Лайма;

— шигельоз;

— сальмонельоз.

Протипоказання

— підвищена чутливість до компонентів препарату;

— підвищена чутливість до інших цефалоспоринів, пеніцилінів та карбапенемів.
> З обережністю призначають препарат при порушеннях функції печінки і/або нирок, недоношеним і новонародженим дітям з гіпербілірубінемією, при НЯК, а також при ентериті або коліті, пов'язаних із застосуванням антибактеріальних препаратів.

Лікарська взаємодія

Цефтриаксон і аміноглікозиди мають синергізмом щодо багатьох грамнегативних бактерій (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), препарати слід вводити окремо в рекомендованих дозах.

Цефтріаксон, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одн��одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч.

При одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтної дії.

При одночасному застосуванні з "петльовими" діуретиками та іншими нефротоксичними препаратами зростає ризик нефротоксичної дії.

Препарат несумісний з етанолом.

Фармацевтична взаємодія

Фармацевтично несумісний з розчинами, з��ержащими інші антибіотики (в т. ч. ванкоміцин і аміноглікозиди) і з розчинами, що містять флуконазол.

Цефтриаксон не можна змішувати з розчинами, які містять кальцій (у т. ч. з розчином Рінгера).
Форма выпуска: Флаконы бесцветного стекла (10) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: Хемофарм А.Д.
Общее описание: Цефалоспорин III поколения
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Цефтриаксон
Страна происхождения: Сербия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка