Дозировка
Болюсное введение Препарат Аугментин® можно вводить в виде медленной внутривенной инъекции длительностью 3-4 минуты непосредственно в вену или же через катетер. Содержимое 1 флакона разводят в 20 мл воды для инъекций, общий объем раствора составляет 20,9 мл. Во время приготовления раствор может приобретать розовую окраску, исчезающую впоследствии. Готовый раствор может иметь окраску от бесцветной до светло-соломенной. Полученный раствор необходимо ввести в течение 20 минут после разведения. Инфузионное введение Препарат Аугментин® вводят внутривенно капельно в течение 30-40 минут. Раствор, приготовленный, как описано выше для болюсного введения, без промедления, добавляют к 100 мл одного из инфузионных растворов, (вода, р-р натрия хлорида и т.д.
Передозировка
возможны нарушения со стороны ЖКТ и водно-электролитного баланса
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в введения от белого до почти белого цвета.
Состав
амоксициллин (в форме натриевой соли)1000 мг
клавулановая кислота (в форме калиевой соли)200 мг
Каждый флакон по 1.2 г содержит приблизительно 1 ммоль K+ и 3.1 ммоль Na+.
Фармакологическое действие
Комбинированный антибиотик широкого спектра действия, устойчивый к действию бета-лактамаз, содержащий амоксициллин и клавулановую кислоту.
Амоксициллин - это полусинтетический аминопенициллин, относящийся к группе бета-лактамных антибиотиков, обладающий широким спектром антибактериальной активности в отношении многих грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Следует отметить, однако, что амоксициллин разрушается под действием бета-лактамаз и не действует на микроорганизмы, их продуцирующие.
Клавулановая кислота - бета-лактамное соединение, обладает способностью инактивировать широкий спектр бета-лактамаз. Присутствие клавулановой кислоты в различных лекарственных формах Аугментина защищает амоксициллин от разрушающего действия бета-лактамаз и эффективно расширяет спектр активности амоксициллина, который включает многие бактерии, обычно резистентные к амоксициллину, а также к другим пенициллинам и цефалоспоринам. Таким образом, Аугментин® сочетает в себе широкий спектр антимикробной активности и способность ингибировать бета-лактамазы.
Аугментин® оказывает бактерицидное действие. Активен в отношении грамположительных аэробных микроорганизмов: Bacillis anthraсis, Corynebacterium spp., Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus, коагулаза-негативные стафилококки (включая Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans); грамположительных анаэробных микроорганизмов: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., грамотрицательных аэробных микроорганизмов: Bordetella pertussis, Brucella spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp., Legionella spp., Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica; грамотрицательных анаэробных микроорганизмов: Bacteroides spp., (включая Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.; других микроорганизмов: Borrelia burgdorferi, Chlamydia spp., Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Фармакокинетика
Ниже приведены результаты исследований фармакокинетики Аугментина при в/в введении здоровым добровольцам по 500 мг/100 мг или по 1000 мг/200 мг
Болюсная в/в инъекция.
Распределение
После в/в введения терапевтические концентрации амоксициллина и клавулановой кислоты создаются в абдоминальных, жировой и мышечной тканях и интерстициальной жидкости, в коже, легких и плевральной жидкости, в желчном пузыре, а также в синовиальной и перитонеальной жидкостях, желче и гное.
Исследования показали, что с белками плазмы связывается 13-25 % общего количества активных ингредиентов Аугментина.
В исследованиях на животных не было обнаружено кумуляции ингредиентов Аугментина в каком-либо органе.
Амоксициллин, как и большинство пенициллинов, проникает в грудное молоко. В грудном молоке обнаружены также следовые количества клавулановой кислоты. За исключением риска сенсибилизации, не известно никаких других негативных влияний амоксициллина и клавулановой кислоты на здоровье младенцев, вскармливаемых грудным молоком.
Репродуктивные исследования на животных показали, что амоксициллин и клавулановая кислота проникают через плацентарный барьер. Эти исследования, однако, не выявили нарушений фертильности или негативного влияния на плод.
Выведение
Как и другие пенициллины, амоксициллин выводится в основном почками, тогда как клавулановая кислота посредством как почечного, так и внепочечного механизмов. Примерно 60-70% амоксициллина и около 40-65% клавулановой кислоты выводятся с мочой в неизмененном виде в первые 6 ч после одной болюсной инъекции 500 мг/100 мг или 1000 мг/200 мг.
Около 10-25% начальной дозы амоксициллина выводится с мочой в виде неактивной пенициллоевой кислоты. Клавулановая кислота в организме человека подвергается интенсивному метаболизму до 2,5-дигидро-4-(2-гидроксиэтил)-5-оксо-1Н-пиррол-3-карбоновой кислоты и 1-амино-4-гидрокси-бутан-2-она и выводится с мочой и калом, а также в виде углекислого газа с выдыхаемым воздухом.
Побочные действия
Нежелательные явления, представленные ниже, перечислены в соответствии с поражением органов и систем органов и частотой встречаемости. Частота встречаемости определяется следующим образом: очень часто (>1/10), часто (>1/100 и < 1/10), нечасто (>1/10000 и < 1/100), редко (>1/10000 и <1/1000), очень редко (<1/10 000, включая отдельные случаи). Категории частоты были сформированы на основании клинических исследований препарата и пострегистрационного наблюдения.
Частота встречаемости нежелательных явлений
Инфекционные и паразитарные заболевания
Часто:\0009кандидоз кожи и слизистых оболочек.
Нарушения со стороны крови и лимфатической системы
Редко:\0009обратимая лейкопения (включая нейтропению), обратимая тромбоцитопения.
Очень редко: обратимый агранулоцитоз и обратимая гемолитическая анемия, удлинение времени кровотечения и протромбинового времени; эозинофилия, тромбоцитоз, анемия.
Нарушения со стороны иммунной системы
Очень редко: ангионевротический отек, анафилактические реакции, синдром, сходный с сывороточной болезнью, аллергический васкулит.
Нарушения со стороны нервной системы
Нечасто: головокружение, головная боль.
Очень редко: судороги. Судороги могут наблюдаться у пациентов с нарушениями функции почек, а также у тех, кто получает высокие дозы препарата Бессонница, возбуждение, тревога, изменение поведения.
Нарушения со стороны сосудов
Редко:\0009тромбофлебит в области инъекции.
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта
Часто: диарея.
Нечасто: тошнота, рвота, диспептические растройства.
Очень редко: антибиотик-ассоциированный колит (в том числе псевдомембранозный и геморрагический (см. раздел «Особые указания и меры предосторожности»), реже встречается при парентеральном введении препарата Аугментин®.
Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей
Нечасто: умеренное повышение активности аспартатаминотрансферазы и/или аланинаминотрансферазы (ACT и/или AЛT). Данное явление наблюдается у пациентов, получающих терапию любыми антибиотиками пенициллинового ряда, однако его влияние на клиническое состояние пациента неизвестно.
Очень редко: гепатит и холестатическая желтуха. Данные явления наблюдаются у пациентов, получающих терапию антибиотиками пенициллинового ряда и цефалоспоринами. Повышение активности щелочной фосфатазы, гипербилирубинемия. Нежелательные явления со стороны печени наблюдались, главным образом, у мужчин и пациентов пожилого возраста и могут быть связаны с длительной терапией.
Перечисленные признаки и симптомы обычно встречаются в процессе или сразу по окончании терапии, однако в отдельных случаях могут не проявляться в течение нескольких недель по завершении терапии. Нежелательные явления, как правило, обратимы. Нежелательные явления со стороны печени могут быть тяжелыми, в исключительно редких случаях были сообщения о летальных исходах. Почти во всех случаях это были пациенты с серьезной сопутствующей патологией или пациенты, получающие одновременно потенциально гепатотоксичные препараты.
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей
Нечасто:\0009кожная сыпь, зуд, крапивница.
Редко:\0009полиформная эритема.
Очень редко: синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, буллезный эксфолиативный дерматит, острый генерализованный экзантематозный пустулез.
В случае возникновения кожных аллергических реакций лечение препаратом Аугментин® необходимо прекратить.
Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей
Очень редко: интерстициальный нефрит, кристаллурия (см. раздел «Передозировка»).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом лечения Аугментином необходимо собрать подробный анамнез, касающийся предшествующих реакций гиперчувствительности на пенициллины, цефалоспорины или другие аллергены.
Описаны серьезные, а иногда и летальные реакции гиперчувствительности (анафилактоидные реакции) на пенициллины. Риск возникновения таких реакций наиболее высок у пациентов, имеющих в анамнезе реакции гиперчувствительности на пенициллины. В случае возникновения аллергической реакции необходимо прекратить лечение Аугментином и назначить альтернативную терапию. При серьезных реакциях гиперчувствительности следует незамедлительно ввести пациенту адреналин. Могут потребоваться также оксигенотерапия, в/в введение ГКС и обеспечение проходимости дыхательных путей, включающее интубацию.
Необходимо воздерживаться от применения Аугментина в случае подозрения на инфекционный мононуклеоз, поскольку у пациентов с этим заболеванием амоксициллин может вызывать кожную сыпь, затрудняющую диагностику.
Длительное лечение Аугментином иногда приводит к чрезмерному размножению нечувствительных микроорганизмов.
В целом, Аугментин® переносится хорошо и обладает свойственной всем пенициллинам низкой токсичностью.
Во время длительной терапии Аугментином рекомендуется периодически оценивать функцию почек, печени и кроветворения.
Аугментин® следует осторожно применять у пациентов с нарушениями функции печени.
У пациентов с нарушениями функции почек дозу Аугментина следует снижать соответственно степени нарушения.
При необходимости парентерального введения больших доз Аугментина пациентам, находящимся на малосолевой диете, следует учитывать количество вводимого натрия.
У пациентов со сниженным диурезом очень редко возникает кристаллурия, преимущественно при парентеральной терапии Аугментином. Во время введения больших доз амоксициллина рекомендуется принимать достаточное количество жидкости и поддерживать адекватный диурез для уменьшения вероятности образования кристаллов амоксициллина.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Аугментин® не оказывает негативного влияния на способность к вождению автотранспорта и работе с механизмами.
Показания
Комбинация амоксициллина с клавулановой кислотой показана для лечения бактериальных инфекций следующих локализаций, вызванных чувствительными к комбинации амоксициллина с клавулановой кислотой микроорганизмами:
Инфекции верхних дыхательных путей (включая инфекции ЛOP-органов), например, рецидивирующий тонзиллит, синусит, средний отит, обычно вызываемые Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae#, Moraxella catarrhalis# и Streptococcus pyogenes.
Инфекции нижних дыхательных путей, например обострения хронического бронхита, долевая пневмония и бронхопневмония, обычно вызываемые Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae# и Moraxella catarrhalis#.
Инфекции мочеполового тракта, например, цистит; уретрит, пиелонефрит, инфекции женских половых органов, обычно вызываемые видами семейства Enterobacteriaceae# (преимущественно Escherichia coli#), Staphylococcus saprophytics и видами рода Enterococcus, а также гонорея, вызываемая Neisseria gonorrhoeae
Инфекции кожи и мягких тканей, обычно вызываемые Staph
Противопоказания
Повышенная чувствительность к амоксициллину, клавулановой кислоте, другим компонентам препарата; бета-лактамным антибиотикам (например, пенициллины, цефалоспорины) в анамнезе;
предшествующие эпизоды желтухи или нарушение функции печени при применении комбинации амоксициллина с клавулановой кислотой в анамнезе.
С осторожностью
Препарат Аугментин® следует применять с осторожностью у пациентов с нарушением функции печени и нарушением функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл/мин ).
Применение при беременности и лактации
Беременность
В исследованиях репродуктивной функции у животных пероральное и парентеральное введение препарата Аугментин® не вызывало тератогенных эффектов.
В единичном исследовании у женщин с преждевременным разрывом плодных оболочек было установлено, что профилактическая терапия препаратом может быть связана с повышением риска развития некротизирующего энтероколита у новорожденных. Как и все лекарственные препараты, Аугментин® не рекомендуется применять во время беременности, за исключением тех случаев, когда ожидаемая польза применения для матери превышает потенциальный риск для плода.
Лактация
Препарат Аугментин® можно применять во время грудного вскармливания. За исключением возможности развития диареи или кандидоза слизистых оболочек полости рта, связанных с проникновением в грудное молоко следовых количеств действующих веществ этого препарата, никаких других неблагоприятных эффектов у младенцев, находящихся на грудном вскармливании, не наблюдалось. В случае возникновения неблагоприятных эффектов у младенцев, находящихся на грудном вскармливании, необходимо его прекратить.
Лекарственное взаимодействие
Пробенецид и ему подобные препараты (диуретики, фенилбутазон, НПВС) уменьшают канальцевую секрецию амоксициллина. Одновременное назначение этих препаратов не рекомендуется и может сопровождаться повышением концентрации и персистенцией в крови амоксициллина, при этом почечная экскреция клавулановой кислоты не замедляется.
У пациентов, получающих Аугментин®, редко наблюдается увеличение протромбинового времени, и поэтому при одновременном применении с антикоагулянтами необходимо проводить соответствующий мониторинг.
Одновременное применение с аллопуринолом может вызвать аллергические кожные реакции. В настоящее время в литературе нет данных об одновременном применении Аугментина и аллопуринола.
Аугментин® может снижать эффективность пероральных контрацептивов (следует информировать об этом пациенток).
Фармацевтическое взаимодействие
Аугментин® нельзя смешивать с препаратами крови, с другими белковыми растворами, например такими, как белковые гидролизаты, и с липидными эмульсиями
(73)
Дозування
Болюсне введення Препарат Аугментин® можна вводити у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції тривалістю 3-4 хвилини безпосередньо у вену або через катетер. Вміст 1 флакона розводять у 20 мл води для ін'єкцій, загальний об'єм розчину становить 20,9 мл Під час приготування розчину може набувати рожеве забарвлення, зникаючу згодом. Готовий розчин може мати забарвлення від прозорого до світло-солом'яним. Отриманий розчин необхідно ввести протягом 20 хвилин після розведення. Інфузійне введення Препараат Аугментин® вводять внутрішньовенно краплинно протягом 30-40 хвилин. Розчин, приготовлений як описано вище для болюсного введення, без зволікання, додають до 100 мл одного з інфузійних розчинів, (вода, р-р натрію хлориду і т. д.Передозування
можливі порушення з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту і водно-електролітного балансу
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в введення від білого до майже білого кольору.Склад
амоксицилін (у формі натрієвої солі)1000 мг
клавуланова кислота (у формі калієвої солі)200 мг
Ко��ий флакон по 1.2 г містить приблизно 1 ммоль K+ і 3.1 ммоль Na+.Фармакологічна дія
Комбінований антибіотик широкого спектру дії, стійкий до дії бета-лактамаз, що містить амоксицилін і клавулановую кислоту.
Амоксицилін - це напівсинтетичний аминопенициллин, що відноситься до групи бета-лактамних антибіотиків, що володіє широким спектром антибактеріальної активності відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Слід зазначити, однак, що амоксицилін руйнується під дією бета-лактамаз і не діє на мікроорганізми, їх продукують.
Клавуланова кислота - бета-лактамний з'єднання, що володіє здатністю інактивувати широкий спектр бета-лактамаз. Присутність клавуланової кислоти у різних лікарських формах Аугментину захищає амоксицилін від руйнівної дії бета-лактамаз і ефективно розширює спектр активності амоксициліну, який включає багато бактерій зазвичай резистентні до амоксициліну, та інших пеніцилінів і цефалоспоринів. Таким чином, Аугментін® поєднує в собі широкий спектр антимікробної активності та здатність інгібувати бета-лактамази.
Аугментин® чинить бактерицидну дію. Активний відносно грампозитивних аеробних мікроорганізмів: Bacillis anthraсis, Corynebacterium spp., Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus, коагулазо-негативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (в т. ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans); анаеробних грампозитивних мікроорганізмів: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., грамнегативних аер��бных мікроорганізмів: Bordetella pertussis, Brucella spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp., Legionella spp., Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica; грамнегативних анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides spp., (включаючи Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.; інших мікроорганізмів: Borrelia burgdorferi, Chlamydia spp., Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.Фармакокінетика
Нижче наведено результати досліджень фармакокінетики Аугментину при в/в введенні здоровим добровольцям по 500 мг/100 мг або по 1000 мг/200 мг
Болюсная в/в ін'єкція.
Розподіл
Після в/в введення терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти створюються в абдомінальних, жировій та м'язовій тканинах та інтерстиціальній рідині, у шкірі, легенях і плевральній рідині, у жовчному міхурі, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною.
Дослідження показали, що з білками плазми зв'язується 13-25 % загальної кількості активних інгредієнтів Аугментину.
У дослідженнях на тваринах не було виявлено кумуляціі інгредієнтів Аугментину у якомусь органі.
Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, проникає в грудне молоко. У грудному молоці виявлено також слідові кількості клавуланової кислоти. За винятком ризику сенсибілізації, не відомо ніяких інших негативних впливів амоксициліну та клавуланової кислоти на здоров'я немовлят, вскармливаемых грудним молоком.
Репродуктивні дослідження на тваринах показали, що амоксицилін і клавуланова кислота проникають через плацентарний бар'єр. Ці дослідження, однако, не виявили порушень фертильності або негативного впливу на плід.
Виведення
Як і інші пеніциліни, амоксицилін виводиться в основному нирками, тоді як клавуланова кислота допомогою як ниркового, так і внепочечного механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і близько 40-65% клавуланової кислоти виводяться з сечею в незміненому вигляді в перші 6 год після однієї болюсної ін'єкції 500 мг/100 мг або 1000 мг/200 мг.
Близько 10-25% початкової дози амоксициліну виводиться з сечею у вигляді неактивної пенициллоевой кислоти. Клавуланова кіслота в організмі людини піддається інтенсивному метаболізму до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбонової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виводиться з сечею та фекаліями, а також у вигляді вуглекислого газу з повітрям, що видихається.Побічні дії
Небажані явища, представлені нижче, перераховані у відповідності з ураженням органів і систем органів та частотою зустрічальності. Частота зустрічальності визначається наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і < 1/10), нечасто (>1/10000 і < 1/100), рідко (>1/10000 і <1/1000), про��ень рідко (<1/10 000, включаючи окремі випадки). Категорії частоти були сформовані на підставі клінічних досліджень препарату і пострегистрационного спостереження.
Частота зустрічальності небажаних явищ
Інфекційні та паразитарні захворювання
Часто:\0009кандидоз шкіри і слизових оболонок.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко:\0009обратимая лейкопенія (включаючи нейтропенію), оборотна тромбоцитопенія.
Дуже рідко: оборотний агранулоцитоз і оборотна гемолитическая анемія, подовження часу кровотечі і протромбінового часу; еозинофілія, тромбоцитоз, анемія.
Порушення з боку імунної системи
Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.
Порушення з боку нервової системи
Нечасто: запаморочення, головний біль.
Дуже рідко: судоми. Судоми можуть спостерігатися у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у тих, хто отримує високі дози препарату Безсоння, озбуждение, тривога, зміна поведінки.
Порушення з боку судин
Рідко:\0009тромбофлебит в області ін'єкції.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: діарея.
Нечасто: нудота, блювання, диспептичні розлади.
Дуже рідко: антибіотик-асоційований коліт (у тому числі псевдомембранозний та геморагічний (див. розділ «Особливі вказівки та застережні заходи»), рідше зустрічається при парентеральному введенні препарату Аугментин®.
Порушення з боку печінки і желчев��ведучих шляхів
Нечасто: помірне підвищення активності аспартатамінотрансферази та/або аланінамінотрансферази (АСТ і/або АЛТ). Дане явище спостерігається у пацієнтів, які отримують терапію будь-якими антибіотиками пеніцилінового ряду, однак його вплив на клінічний стан пацієнта невідомо.
Дуже рідко: гепатит і холестатична жовтяниця. Ці явища спостерігаються у пацієнтів, які отримують терапію антибіотиками пеніцилінового ряду і цефалоспоринами. Підвищення активності лужної фосфатази, гіпербілірубінемія. Нежелат��матеріальні явища з боку печінки спостерігалися, головним чином, у чоловіків і пацієнтів похилого віку і можуть бути пов'язані з тривалою терапією.
Перераховані ознаки і симптоми зазвичай зустрічаються в процесі або відразу після закінчення терапії, однак в окремих випадках можуть не проявлятися протягом кількох тижнів після закінчення терапії. Небажані явища, як правило, оборотні. Небажані явища з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідких випадках були повідомлення про летальні наслідки. Майже у всіх случа��х це були пацієнти з серйозною супутньою патологією або пацієнти, які отримують одночасно потенційно гепатотоксичність препарати.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто:\0009кожная висип, свербіж, кропив'янка.
Рідко:\0009полиформная еритема.
Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
У разі виникнення шкірних алергічних реакцій лікування препаратом Аугментин® н��необхідно припинити.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед початком лікування Аугментином необхідно зібрати детальний анамнез щодо попередніх реакцій гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші алергени.
Описані серйозні, а іноді і летальні реакції гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) на пеніциліни. Ризик возникновчаючи таких реакцій найбільш високий у пацієнтів, що мають в анамнезі реакції гіперчутливості на пеніциліни. У разі виникнення алергічної реакції необхідно припинити лікування Аугментином і призначити альтернативну терапію. При серйозних реакціях гіперчутливості слід негайно ввести пацієнту адреналін. Можуть знадобитися також оксигенотерапія, в/в введення ГКС і забезпечення прохідності дихальних шляхів, включаючи інтубацію.
Необхідно утримуватися від застосування Аугментину у разі подозр��ня на інфекційний мононуклеоз, оскільки у пацієнтів з цим захворюванням амоксицилін може викликати шкірну висип, утруднює діагностику.
Тривале лікування Аугментином іноді призводить до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів.
В цілому, Аугментин® добре переноситься і має властивої всім пеніцилінів низьку токсичність.
Під час тривалої терапії Аугментином рекомендується періодично оцінювати функцію нирок, печінки та кровотворення.
Аугментин® слід обережно применять у пацієнтів з порушеннями функції печінки.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу Аугментину слід зменшувати відповідно до ступеня порушення.
При необхідності парентерального введення високих доз Аугментину пацієнтам, які перебувають на малосолевой дієті, слід враховувати кількість введеного натрію.
У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко виникає кристалурія, переважно при парентеральної терапії Аугментином. Під час введення великих доз амоксициліну рекомендується приймати дое кількість рідини і підтримувати адекватний діурез для зменшення ймовірності утворення кристалів амоксициліну.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Аугментин® не чинить негативного впливу на здатність до водіння автотранспорту і роботі з механізмами.Свідчення
Комбінація амоксициліну з клавуланової кислотою показана для лікування бактеріальних інфекцій таких локалізацій, спричинених чутливими до комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти мікро��рганизмами:
Інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи інфекції ЛОР-органів), наприклад рецидивуючий тонзиліт, синусит, середній отит, зазвичай спричинені Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae#, Moraxella catarrhalis# і Streptococcus pyogenes.
Інфекції нижніх дихальних шляхів, наприклад, загострення хронічного бронхіту, часткова пневмонія і бронхопневмонія, зазвичай спричинені Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae# і Moraxella catarrhalis#.
Інфекції сечостатевого тракту, наприклад, цистит; уретрит, пієлонефрит, інфекції жіночих статевих органів, зазвичай викликаються видами се��йства Enterobacteriaceae# (переважно Escherichia coli#), Staphylococcus saprophytics і видами роду Enterococcus, а також гонорея, спричинена Neisseria gonorrhoeae
Інфекції шкіри і м'яких тканин, зазвичай викликаються StaphПротипоказання
Підвищена чутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, інших компонентів препарату; бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніциліни, цефалоспорини) в анамнезі;
попередні епізоди жовтухи або порушення функції печінки при застосуванні комбінації амоксициліну з клавуланової кислоти в анамнезі.
З осторо��ністю
Препарат Аугментин® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки та порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв ).
Застосування при вагітності та лактації
Вагітність
У дослідженнях репродуктивної функції у тварин пероральне і парентеральне введення препарату Аугментин® не викликає тератогенних ефектів.
В одному дослідженні у жінок з передчасним розривом плодових оболонок було встановлено, що профілактична терапія препарат��м може бути пов'язана з підвищенням ризику розвитку некротизирующего ентероколіту у новонароджених. Як і всі лікарські препарати, Аугментин® не рекомендується застосовувати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли очікувана користь від застосування для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Лактація
Препарат Аугментин® можна застосовувати під час грудного вигодовування. За винятком можливість розвитку діареї або кандидозу слизових оболонок порожнини рота, пов'язаних з проникненням у грудне молоко слід��вих кількостей діючих речовин цього препарату, ніяких інших несприятливих ефектів у немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, не спостерігалося. У разі виникнення несприятливих ефектів у немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, необхідно його припинити.Лікарська взаємодія
Пробенецид і йому подібні препарати (діуретики, фенілбутазон, НПЗЗ) зменшують канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне призначення цих препаратів не рекомендується і може супроводжуватися підвищенням концентраціїта і персистенцією в крові амоксициліну, при цьому ниркова екскреція клавуланової кислоти не сповільнюється.
У пацієнтів, які отримують Аугментин®, рідко спостерігається збільшення протромбінового часу, і тому при одночасному застосуванні з антикоагулянтами необхідно проводити відповідний моніторинг.
Одночасне застосування з алопуринолом може викликати алергічні шкірні реакції. В даний час в літературі немає даних щодо одночасного застосування Аугментину та алопуринолу.
Аугментин® може знижувати еф��ективность пероральних контрацептивів (слід інформувати про це пацієнток).
Фармацевтична взаємодія
Аугментин® не можна змішувати з препаратами крові, з іншими білковими розчинами, наприклад такими, як білкові гідролізати, і з липидными емульсіями