Дозировка
Режим дозирования устанавливается индивидуально в зависимости от возраста, массы тела, функции почек пациента, а также от степени тяжести инфекции. Для оптимальной абсорбции и уменьшения возможных побочных эффектов со стороны пищеварительной системы Аугментин® рекомендуется принимать в начале еды. Лечение не следует продолжать более 14 дней без пересмотра клинической ситуации. При необходимости возможно проведение ступенчатой терапии (в/в введение препарата с последующим переходом на пероральный прием). Взрослые и дети старше 12 лет или с массой тела более 40 кг По 1 таблетке (875 мг+125 мг) 2 или по 1 таблетке (500 мг + 125 мг) 3 Дети младше 12 лет Дозу в зависимости от возраста и массы тела указывают в мг/кг массы тела в сутки, либо в мл суспензии. Рекомендуемый режим дозирования: 45 мг/кг/ в 2 приема или 40 мг/кг/ в 3 приема. Кратность приема зависит от формы выпуска. Детям с массой тела 40 кг и более препарат следует назначать в таких же дозах, как и взрослым. Две таблетки Аугментина (250 мг+125 мг) не эквивалентны одной таблетке (500 мг+125 мг), т.к. содержание в них клавулановой кислоты в 2 раза больше. Для правильного дозирования объема суспензии у детей младше 3 месяцев рекомендуется пользоваться шприцем с градуировкой. Для удобства приема у детей до 2 лет суспензию можно разводить вдвое водой. При лечении инфекций кожи и мягких тканей, а также рецидивирующего тонзиллита препарат можно назначать в дозе 20 мг/кг/ в 3 приема (суспензия 4:1) и 25 мг/кг/ в 2 приема (суспензия 7:1). Если частота выделения пневмококка с высоким уровнем пенициллинорезистентности (с МПК пенициллина 2-4 мг/л) в регионе (или закрытом учреждении) превышает 10%, необходимо применение амоксициллина/клавуланата (Аугментина) в дозе 80-90 мг/кг/, разделенной на 3 приема. Оптимальной лекарственной формой Аугментина для детей от 6 до 12 лет являются таблетки 500 мг+125 мг, принимаемые 2 Пациенты с нарушением функции почек Коррекция доз основана на максимальной рекомендуемой дозе амоксициллина и проводится с учетом значений КК.
Передозировка
возможны желудочно-кишечные расстройства и нарушения водно-электролитного баланса. Описана амоксициллиновая кристаллурия, в некоторых случаях приводящая к развитию почечной недостаточности.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь белого или почти белого цвета, с характерным запахом; при разведении образуется суспензия белого или почти белого цвета; при стоянии медленно образуется осадок белого или почти белого цвета.
Состав
амоксициллин (в форме тригидрата)400 мг
клавулановая кислота (в форме калиевой соли)57 мг
Вспомогательные вещества: ксантановая камедь, аспартам, янтарная кислота, кремний коллоидный, гидроксипропилметилцеллюлоза, кремния диоксид, сухой апельсиновый ароматизатор 610271Е (Tastemaker) и 9/027108 (Dragoco), сухой малиновый ароматизатор NN07943 (Quest), сухой ароматизатор "Светлая патока" 52927/AP (Firmenich).
Фармакологическое действие
Комбинированный антибиотик широкого спектра действия, устойчивый к действию бета-лактамаз, содержащий амоксициллин и клавулановую кислоту.
Амоксициллин - полусинтетический антибиотик широкого спектра действия, активный в отношении многих грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Амоксициллин подвергается разрушению бета-лактамазами, поэтому в спектр его антибактериальной активности не входят микроорганизмы, продуцирующие бета-лактамазы.
Клавулановая кислота - бета-лактамное соединение, обладает способностью инактивировать широкий спектр бета-лактамаз, ферментов, которые обычно продуцируют микроорганизмы, резистентные к пенициллинам и цефалоспоринам.
Присутствие клавулановой кислоты в составе Аугментина защищает амоксициллин от разрушающего действия бета-лактамаз и расширяет спектр его антибактериальной активности с включением в него микроорганизмов, обычно резистентных к другим пенициллинам и цефалоспоринам.
Аугментин® активен в отношении грамположительных аэробных микроорганизмов: Bacillis anthracis*, Corynebacterium spp., Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулаза-негативные стафилококки (включая Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (включая Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans); в отношении грамположительных анаэробных микроорганизмов: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; в отношении грамотрицательных аэробных микроорганизмов: Bordetella pertussis, Brucella spp., Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.*, Legionella spp., Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, Salmonella spp.*, Shigella spp.*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*; в отношении грамотрицательных анаэробных микроорганизмов: Bacteroides spp*. (включая Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.*; в отношении других микроорганизмов: Borrelia burgdorferi, Chlamydiae, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
*- некоторые штаммы этих видов бактерий продуцируют бета-лактамазы, что вызывает устойчивость к монотерапии амоксициллином.
Фармакокинетика
Фармакокинетические параметры амоксициллина и клавулановой кислоты получены в разных исследованиях у здоровых добровольцев после приема натощак: 1 таблетки Аугментина (250 мг/125 мг), или 2 таблеток Аугментина (250 мг/125 мг), или 1 таблетки Аугментина (500 мг/125 мг), или амоксициллина (500 мг), или клавулановой кислоты (125 мг) отдельно.
При применении Аугментина концентрации амоксициллина в плазме сходны с таковыми при пероральном приеме одного амоксициллина в эквивалентных дозах.
Всасывание
Амоксициллин и клавулановая кислота хорошо растворяются в водных растворах с физиологическим значением pH и после приема Аугментина внутрь быстро и полностью абсорбируются из ЖКТ. Абсорбция активных веществ Аугментина оптимальна в случае его приема в начале еды.
Распределение
Терапевтические концентрации обоих активных веществ определяются в различных органах, тканях и жидких средах организма (в т.ч. в легких, органах брюшной полости; жировой, костной и мышечной тканях; плевральной, синовиальной и перитонеальной жидкостях; в коже, желчи, моче, гнойном отделяемом, мокроте, в интерстициальной жидкости).
Связывание с белками плазмы умеренное: 25% для клавулановой кислоты и 18% для амоксициллина.
Амоксициллин (как и большинство пенициллинов) выделяется с грудным молоком. В грудном молоке также обнаружены следовые количества клавулановой кислоты.
За исключением риска сенсибилизации, не известно никаких других негативных влияний амоксициллина и клавулановой кислоты на здоровье младенцев, вскармливаемых грудным молоком.
В экспериментальных исследованиях на животных показано, что амоксициллин и клавулановая кислота проникают через плацентарный барьер. Однако не выявлено нарушений фертильности или негативного влияния на плод.
В исследованиях на животных не обнаружено кумуляции ингредиентов Аугментина в каком-либо органе.
Метаболизм и выведение
Амоксициллин выводится главным образом почками, тогда как клавулановая кислота посредством как почечного, так и внепочечного механизмов. После однократного приема внутрь одной таблетки 250 мг/125 мг или 500 мг/125 мг приблизительно 60-70% амоксициллина и 40-65% клавулановой кислоты в течение первых 6 ч выводится с мочой в неизмененном виде. Около 10-25% начальной дозы амоксициллина выводится с мочой в виде неактивной пенициллоевой кислоты. Клавулановая кислота в организме человека подвергается интенсивному метаболизму с образованием 2,5-дигидро-4-(2-гидроксиэтил)-5-оксо-1H-пиррол-3-карбоновой кислоты и 1-амино-4-гидрокси-бутан-2-она и выводится с мочой и калом.
Побочные действия
Определение частоты возникновения побочных эффектов: очень часто (>10%), часто (>1% и <10%), иногда (>0.1% и <1%), редко (>0.01% и <0.1%), очень редко (<0.01%).
Со стороны системы кроветворения: редко - обратимые лейкопения (включая нейтропению), тромбоцитопения; очень редко - обратимые агранулоцитоз и гемолитическая анемия, увеличение времени кровотечения и протромбинового времени.
Аллергические реакции: очень редко - ангионевротический отек, анафилаксия, синдром, сходный с сывороточной болезнью, аллергический васкулит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, буллезный эксфолиативный дерматит, острый генерализованный экзантематозный пустулез.
В случае возникновения любой формы аллергического дерматита лечение Аугментином необходимо прекратить.
Дерматологические реакции: иногда - кожная сыпь, крапивница; редко - многоформная эритема.
Со стороны ЦНС: иногда - головокружение, головная боль; очень редко - обратимые гиперактивность и судороги. Судороги могут возникать у пациентов с нарушениями функции почек и у пациентов, получающих препарат в высоких дозах.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - диарея (у взрослых); часто - диарея (у детей), тошнота (чаще при приеме препарата в высоких дозах), рвота; иногда - диспепсия; очень редко - изменение окраски поверхностного слоя зубной эмали (у детей, принимающих суспензию
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед началом лечения Аугментином необходимо собрать подробный анамнез, касающийся предшествующих реакций повышенной чувствительности на пенициллины, цефалоспорины или другие аллергены.
Описаны серьезные, а иногда и летальные реакции повышенной чувствительности (анафилактические реакции) на пенициллины. Риск возникновения таких реакций наиболее высок у пациентов, имеющих в анамнезе реакции повышенной чувствительности на антибиотики этой группы. В случае возникновения аллергической реакции необходимо прекратить лечение Аугментином и начать альтернативную терапию. При серьезных реакциях повышенной чувствительности следует немедленно ввести адреналин (эпинефрин). Могут потребоваться также оксигенотерапия, в/в введение стероидов и обеспечение проходимости дыхательных путей, включающее интубацию.
С осторожностью применять Аугментин® у пациентов с нарушениями функции печени.
Выраженность побочных эффектов со стороны пищеварительной системы можно уменьшить принимая Аугментин® в начале приема пищи.
Уход за полостью рта помогает предотвратить изменение окраски зубов, поскольку для этого достаточно чистить зубы.
У пациентов, получающих Аугментин®, изредка наблюдается увеличение протромбинового времени, и поэтому при одновременном применении Аугментина и антикоагулянтов необходимо проводить соответствующий мониторинг.
У пациентов со сниженным диурезом очень редко возникает кристаллурия, преимущественно при парентеральной терапии. При приеме амоксициллина в высоких дозах рекомендуется принимать достаточное количество жидкости и поддерживать адекватный диурез для уменьшения вероятности образования кристаллов амоксициллина.
Длительное лечение Аугментином может сопровождаться чрезмерным ростом нечувствительных микроорганизмов.
В целом, Аугментин® переносится хорошо и обладает свойственной всем пенициллинам низкой токсичностью. Во время длительной терапии Аугментином рекомендуется периодически контролировать функции почек, печени, кроветворения.
Суспензия содержат аспартам, который является источником фенилаланина, и поэтому указанные лекарственные формы следует применять с осторожностью у пациентов с фенилкетонурией.
В медицинской литературе нет данных о злоупотреблении Аугментином и о зависимости от этого препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Аугментин® не оказывает негативного влияния на способность к вождению автотранспорта и работе с механизмами.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции верхних отделов дыхательных путей и ЛОР-органов (в т.ч. рецидивирующий тонзиллит, синусит, средний отит), обычно вызываемые Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Streptococcus pyogenes;
— инфекции нижних отделов дыхательных путей: обострения хронического бронхита, долевая пневмония и бронхопневмония, обычно вызываемые Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae и Moraxella catarrhalis;
— инфекции мочеполовых путей: цистит, уретрит, пиелонефрит, инфекции женских половых органов, обычно вызываемые видами семейства Enterobacteriaceae (преимущественно Escherichia coli), Staphylococcus saprophyticus и видами рода Enterococcus, а также гонорея, вызываемая Neisseria gonorrhoeae;
— инфекции кожи и мягких тканей, обычно вызываемые Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes и видами рода Bacteroides;
— инфекции костей и суставов
Противопоказания
— желтуха или нарушение функции печени на фоне применения Аугментина в анамнезе;
— повышенная чувствительность к бета-лактамным антибиотикам (в т.ч. к пенициллинам и цефалоспоринам).
Не рекомендуется применять Аугментин® при подозрении на инфекционный мононуклеоз, поскольку в таких случаях амоксициллин может вызывать кожную сыпь, что затрудняет диагностику заболевания
Лекарственное взаимодействие
Не рекомендуется применять Аугментин® одновременно с пробенецидом. Пробенецид снижает канальцевую секрецию амоксициллина, и поэтому одновременное применение Аугментина и пробенецида может приводить к повышению и персистенции в крови уровней амоксициллина, но не клавулановой кислоты.
При одновременном применении аллопуринола и амоксициллина возможно повышение риска возникновения аллергических реакций. Данные об одновременном применении Аугментина и аллопуринола в настоящее время отсутствуют.
Как и другие антибиотики широкого спектра действия, Аугментин® может снижать эффективность пероральных контрацептивов (об этом необходимо информировать пациенток).
(70)
Дозування
Режим дозування встановлюється індивідуально залежно від віку, маси тіла, функції нирок пацієнта, а також від ступеня тяжкості інфекції. Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травної системи Аугментин® рекомендується приймати на початку їди. Лікування не слід продовжувати більше 14 днів без перегляду клінічної ситуації. При необхідності можливе проведення ступінчастої терапії (в/в введення препарату з наступним переходом на пероральний прийом). Дорослі і дці старше 12 років або з масою тіла більше 40 кг-По 1 таблетці (875 мг+125 мг) 2 або по 1 таблетці (500 мг + 125 мг) 3 Діти молодше 12 років Дозу залежно від віку і маси тіла вказують в мг/кг маси тіла на добу, або в мл суспензії. Рекомендований режим дозування: 45 мг/кг в 2 прийоми або 40 мг/кг в 3 прийоми. Кратність прийому залежить від форми випуску. Дітям з масою тіла 40 кг і більше препарат слід призначати в таких же дозах, як і дорослим. Дві таблетки Аугментину (250 мг+125 мг) не еквівалентні одній таблетці (500 мг+125 мг), тому що вміст у них клавуланової доислоты в 2 рази більше. Для правильного дозування об'єму суспензії у дітей молодше 3 місяців рекомендується користуватися шприцом з градуюванням. Для зручності прийому у дітей до 2 років суспензію можна розводити вдвічі водою. При лікуванні інфекцій шкіри і м'яких тканин, а також рецидивуючого тонзиліту препарат можна призначати в дозі 20 мг/кг в 3 прийоми (суспензія 4:1) і 25 мг/кг в 2 прийоми (суспензія 7:1). Якщо частота виділення пневмокока з високим рівнем пенициллинорезистентности (з МПК пеніциліну 2-4 мг/л) в регіоні (або закритій установі) превышает 10%, необхідно застосування амоксициліну/клавуланату (Аугментину) в дозі 80-90 мг/кг, розділеної на 3 прийоми. Оптимальною лікарською формою Аугментину для дітей від 6 до 12 років є таблетки 500 мг+125 мг, прийняті 2 Пацієнти з порушенням функції нирок Корекція доз заснована на максимальній рекомендованій дозі амоксициліну і проводиться з урахуванням значень КК.Передозування
можливі шлунково-кишкові розлади та порушення водно-електролітного балансу. Описана амоксициллиновая кристалурія, в деяких випадках приводящая до розвитку ниркової недостатності.
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всередину білого або майже білого кольору, з характерним запахом; при розведенні утворюється суспензія білого або майже білого кольору; при стоянні повільно утворюється осад білого або майже білого кольору.Склад
амоксицилін (у формі тригідрату)400 мг
клавуланова кислота (у формі калієвої солі)57 мг
Допоміжні речовини: ксантанова камедь, аспартам, янтарна кислота, кремній колоїдний, гидроксипропилметилцел��юлоза, кремнію діоксид, сухий ароматизатор апельсиновий 610271Е (Tastemaker) і 9/027108 (Dragoco), сухий малиновий ароматизатор NN07943 (Quest), сухий ароматизатор "Світла патока" 52927/AP (Firmenich).Фармакологічна дія
Комбінований антибіотик широкого спектру дії, стійкий до дії бета-лактамаз, що містить амоксицилін і клавулановую кислоту.
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, активний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін піддається раз��ушению бета-лактамазами, тому спектр його антибактеріальної активності не входять мікроорганізми, які продукують бета-лактамази.
Клавуланова кислота - бета-лактамний з'єднання, що володіє здатністю інактивувати широкий спектр бета-лактамаз, ферментів, які зазвичай продукують мікроорганізми, резистентні до пеніцилінів та цефалоспоринів.
Присутність клавуланової кислоти у складі Аугментину захищає амоксицилін від руйнівної дії бета-лактамаз і розширює спектр його антибактеріальної активності з включенням до нього мікроорганізмів, звичайно резистентних до інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Аугментин® активний щодо грампозитивних аеробних мікроорганізмів: Bacillis anthracis*, Corynebacterium spp., Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазо-негативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (включаючи Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans); відносно грампозитивних анаеробних мікроорганізмів: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; відносно грамнегативних аеробних микроорган��змов: Bordetella pertussis, Brucella spp., Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.*, Legionella spp., Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, Salmonella spp.*, Shigella spp.*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*; відносно грамнегативних анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides spp*. (включаючи Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.*; відносно інших мікроорганізмів: Borrelia burgdorferi, Chlamydiae, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
*- деякі штами цих видів бактерій продукують бета-лактамази, що викликає стійкість до монотерапії амоксициліном.Фармакокинетика
Фармакокінетичні параметри амоксициліну та клавуланової кислоти отримані в різних дослідженнях у здорових добровольців після прийому натщесерце: 1 таблетки Аугментину (250 мг/125 мг), або 2 таблеток Аугментину (250 мг/125 мг), або 1 таблетки Аугментину (500 мг/125 мг), або амоксициліну (500 мг), або клавуланової кислоти (125 мг) окремо.
При застосуванні Аугментину концентрації амоксициліну в плазмі схожі з такими при пероральному прийомі одного амоксициліну в еквівалентних дозах.
Всмоктування
Амоксицилін і клаву��ановая кислота добре розчиняються в водних розчинах з фізіологічним значенням pH і після прийому Аугментину всередину швидко і повністю абсорбуються з ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Абсорбція активних речовин Аугментину оптимальна в разі прийому на початку їжі.
Розподіл
Терапевтичні концентрації обох активних речовин визначаються в різних органах, тканинах і рідких середовищах організму (у т. ч. в легенях, органах черевної порожнини; жирової, кісткової та м'язової тканин; плевральній, синовіальній і перитонеальній рідинах; в шкірі, жовчі, сечі, гнійному відокремлюваному, мокротинні, в інтерстиціальної рідини).
Зв'язування з білками плазми помірне: 25% для клавуланової кислоти та 18% для амоксициліну.
Амоксицилін (як і більшість пеніцилінів) виділяється з грудним молоком. У грудному молоці також виявлені слідові кількості клавуланової кислоти.
За винятком ризику сенсибілізації, не відомо ніяких інших негативних впливів амоксициліну та клавуланової кислоти на здоров'я немовлят, вскармливаемых грудним молоком.
В експериментальних дослідженнях на тваринах показано, що амоксицилін і клавуланова кислота проникають через плацентарний бар'єр. Однак не виявлено порушень фертильності або негативного впливу на плід.
У дослідженнях на тваринах не виявлено кумуляції інгредієнтів Аугментину у якомусь органі.
Метаболізм і виведення
Амоксицилін виводиться головним чином нирками, тоді як клавуланова кислота допомогою як ниркового, так і внепочечного механізмів. Після одноразового прийому всередину однієї таблетки 250 мг/125 мг або 500 мг/125 мг наблизите��ьно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти протягом перших 6 год виводиться з сечею в незміненому вигляді. Близько 10-25% початкової дози амоксициліну виводиться з сечею у вигляді неактивної пенициллоевой кислоти. Клавуланова кислота в організмі людини піддається інтенсивному метаболізму з утворенням 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1H-пірол-3-карбонової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виводиться з сечею та калом.Побічні дії
Визначення частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (>10%), часто (>1% та <10%), іноді (>0.1% та <1%), рідко (>0.01% та <0.1%), дуже рідко (<0.01%).
З боку системи кровотворення: рідко - оборотні лейкопенія (включаючи нейтропенію), тромбоцитопенія; дуже рідко - оборотні агранулоцитоз та гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі і протромбінового часу.
Алергічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий ге��ерализованный екзантематозний пустульоз.
У разі виникнення будь-якої форми алергічного дерматиту лікування Аугментином необхідно припинити.
Дерматологічні реакції: іноді - шкірний висип, кропив'янка; рідко - багатоформна еритема.
З боку ЦНС: іноді - запаморочення, головний біль; дуже рідко - оборотні гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеннями функції нирок і у пацієнтів, які отримують препарат у високих дозах.
З боку травної системи: дуже часто - діа��ея (у дорослих); часто - діарея (у дітей), нудота (частіше при прийомі препарату у високих дозах), блювання; іноді - диспепсія; дуже рідко - зміна забарвлення поверхневого шару зубної емалі (у дітей, що приймають суспензіюОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед початком лікування Аугментином необхідно зібрати детальний анамнез щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші алергени.
Описані серйозні, а іноді і летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні реакції) на пеніциліни. Ризик виникнення таких реакцій найбільш високий у пацієнтів, що мають в анамнезі реакції підвищеної чутливості на антибіотики цієї групи. У разі виникнення алергічної реакції необхідно припинити лікування Аугментином і розпочати альтернативну терапію. При серйозних реакціях підвищеної чутливості слід негайно ввести адреналін (епінефрин). Можуть знадобитися також оксигенотерапія, в/в введення стероїдів і забезпечення прохідності дихальних шляхів, що включає інту��ацию.
З обережністю застосовувати Аугментин® у пацієнтів з порушеннями функції печінки.
Вираженість побічних ефектів з боку травної системи можна зменшити, приймаючи Аугментин® на початку прийому їжі.
Догляд за порожниною рота допомагає запобігти зміна забарвлення зубів, оскільки для цього досить чистити зуби.
У пацієнтів, які отримують Аугментин®, зрідка спостерігається збільшення протромбінового часу, і тому при одночасному застосуванні Аугментину та антикоагулянтів необхідно проводити з��відповід моніторинг.
У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко виникає кристалурія, переважно при парентеральної терапії. При прийманні амоксициліну у високих дозах рекомендується приймати достатню кількість рідини і підтримувати адекватний діурез для зменшення ймовірності утворення кристалів амоксициліну.
Тривале лікування Аугментином може супроводжуватися надмірним зростанням нечутливих мікроорганізмів.
В цілому, Аугментин® добре переноситься і має властивої всім п��нициллинам низькою токсичністю. Під час тривалої терапії Аугментином рекомендується періодично контролювати функції нирок, печінки, кровотворення.
Суспензія містять аспартам, який є джерелом фенілаланіну, і тому зазначені лікарські форми слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з фенілкетонурією.
В медичній літературі немає даних про зловживання Аугментином і про залежність від цього препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
��угментин® не чинить негативного впливу на здатність до водіння автотранспорту і роботі з механізмами.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (у т. ч. рецидивуючий тонзиліт, синусит, середній отит), зазвичай спричинені Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Streptococcus pyogenes;
— інфекції нижніх відділів дихальних шляхів: загострення хронічного бронхіту, часткова пневмонія і бронхопневмонія, пробично спричинені Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis;
— інфекції сечостатевих шляхів: цистит, уретрит, пієлонефрит, інфекції жіночих статевих органів, зазвичай викликаються видами сімейства Enterobacteriaceae (переважно Escherichia coli), Staphylococcus saprophyticus і видами роду Enterococcus, а також гонорея, спричинена Neisseria gonorrhoeae;
— інфекції шкіри і м'яких тканин, зазвичай спричинені Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes та видами роду Bacteroides;
— інфекції кісток і суглобівПротипоказання
— жовтяниця або порушення функції печінки на тлі застосування Аугментину в анамнезі;
— підвищена чутливість до бета-лактамних антибіотиків (в т.ч. до пеніцилінів та цефалоспоринів).
Не рекомендується застосовувати Аугментин® при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в таких випадках амоксицилін може викликати шкірну висип, що ускладнює діагностику захворюванняЛікарська взаємодія
Не рекомендується застосовувати Аугментин® одночасно з пробенецидом. Пробенецид знижує канальцеву секрецію амоксициліну, тому одночасне застосування Аугментину та пробенециду мо��ет призводити до підвищення і персистенції в крові рівнів амоксициліну, але не клавуланової кислоти.
При одночасному застосуванні алопуринолу та амоксициліну можливе підвищення ризику виникнення алергічних реакцій. Дані щодо одночасного застосування Аугментину та алопуринолу в даний час відсутні.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії, Аугментин® може знижувати ефективність пероральних контрацептивів (про це необхідно інформувати пацієнток).
