Дозировка
До начала лечения Аторисом больной должен быть переведен на гиполипидемическую диету, которую необходимо соблюдать во время терапии препаратом. Препарат принимают внутрь, независимо от приема пищи. Рекомендуемая начальная доза - 10 мг ежедневно. Доза препарата варьирует от 10 мг до 80 мг 1 раз/, подбирают с учетом исходного уровня Хс-ЛПНП, цели терапии и индивидуального терапевтического эффекта. Возможен прием препарата в другой зарегистрированной дозировке (в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой, 40 мг). Аторис® принимают однократно в любое время дня, но в одно и тоже время каждый день. Терапевтический эффект Аториса отмечается через 2 недели приема препарата, максимальный эффект достигается через 4 недели. Поэтому дозу не следует изменять раньше чем через 4 недели после начала приема препарата. В начале терапии и/или во время повышения дозы необходимо каждые 2-4 недели контролировать содержание липидов в плазме крови и соответствующим образом корректировать дозу. При первичной (гетерозиготной наследственной и полигенной) гиперхолестеринемии (тип IIа) и смешанной гиперлипидемии (тип IIb) лечение начинают с рекомендуемой начальной дозы, которую увеличивают через 4 недели в зависимости от реакции пациента. Максимальная суточная доза - 80 мг. При гомозиготной наследственной гиперхолестеринемии начальная доза подбирается индивидуально в зависимости от выраженности заболевания. У большинства больных оптимальный эффект наблюдался при использовании препарата в суточной дозе 80 мг (1 раз/). Аторис® применяют в качестве дополнительной терапии к другим методам лечения (плазмаферез) или в качестве основного способа лечения, если терапия другими методами невозможна. Для пациентов пожилого возраста и пациентов с нарушениями функции почек коррекции дозы не требуется. Нарушение функции почек не оказывает влияния на уровень аторвастатина в плазме крови или степень снижения содержания Хс-ЛПНП при применении аторвастатина, поэтому изменение дозы препарата не требуется. Пациентам с нарушениями функции печени препарат назначают с осторожностью в связи с замедлением выведения препарата из организма. В данной ситуации показан контроль клинических и лабораторных показателей и при выявлении значительных патологических изменений доза должна быть уменьшена или лечение должно быть прекращено.
Передозировка
в случае передозировки необходимы следующие общие мероприятия: контроль и поддержание жизненных функций, и предупреждение дальнейшего всасывания препарата (промывание желудка, прием активированного угля или слабительных средств).
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
аторвастатин (в форме кальциевой соли) 20 мг
Вспомогательные вещества: повидон, натрия лаурилсульфат, кальция карбонат, целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, кроскармеллоза натрия, магния стеарат.
Состав оболочки: Опадрай II HP 85F28751 белый (поливиниловый спирт, титана диоксид (Е171), макрогол 3000, тальк).
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат из группы статинов.
Основным механизмом действия аторвастатина является ингибирование активности ГМГ-КоА-редуктазы, фермента, катализирующего превращение ГМГ-КоА в мевалоновую кислоту. Это превращение является одним из ранних этапов в цепи синтеза холестерина (Хс) в организме. Подавление синтеза Хс приводит к повышенной реактивности рецепторов ЛПНП в печени и внепеченочных тканях. Эти рецепторы связывают частицы ЛПНП и удаляют их из плазмы крови, что приводит к снижению уровня Хс-ЛПНП в крови.
Антиатеросклеротический эффект препарата проявляется воздействием аторвастатина на стенки сосудов и компоненты крови. Аторвастатин подавляет синтез изопреноидов, являющихся факторами роста внутренней оболочки сосудов. Под действием аторвастатина улучшается эндотелий-зависимое расширение кровеносных сосудов. Аторвастатин снижает содержание общего Хс, ЛПНП, аполипопротеина В, ТГ. Вызывает повышение содержания Хс-ЛПВП и аполипопротеина А.
Действие Аториса развивается через 2 недели после начала приема препарата, максимальный эффект достигается через 4 недели.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь хорошо всасывается из ЖКТ (80%). Время достижения Cmax составляет 1-2 ч.
Вследствие интенсивного метаболизма при "первом прохождении" через печень биодоступность аторвастатина составляет 12%.
Распределение
Средний Vd - 381 л, связывание с белками плазмы – 98%. Аторвастатин не проникает через ГЭБ.
Метаболизм
Метаболизируется преимущественно в печени под действием цитохрома Р450 3А4 с образованием фармакологически активных метаболитов (орто- и парагидроксилированных производных, продуктов бета-окисления). Это активные метаболиты обусловливают примерно 70% ингибирующей активности в отношении ГМГ-КоА-редуктазы, которая сохраняется 20-30 ч.
Выведение
Выводится в основном с желчью (не подвергается выраженной кишечно-печеночной рециркуляции). T1/2 - 14 ч. Около 46% выводится с калом, менее 2% - с мочой.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Cmax у женщин выше на 20%, AUC – ниже на 10%.
Cmax у больных алкогольным циррозом печени в 16 раз выше нормы.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: бессонница или сонливость, головокружение, головная боль, астенический синдром, кошмарные сновидения, амнезия, парестезии, периферическая невропатия, эмоциональная лабильность, атаксия, гиперкинезы, депрессия, гипестезия, слабость, недомогание.
Со стороны органов чувств: амблиопия, звон в ушах, сухость конъюнктивы, нарушение аккомодации, кровоизлияние в глаза, глухота, глаукома, паросмия, потеря вкусовых ощущений.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, вазодилатация, мигрень, постуральная гипотензия, повышение АД, флебит, аритмия, боль в груди, васкулит.
Со стороны системы кроветворения: анемия, лимфаденопатия, тромбоцитопения.
Со стороны дыхательной системы: бронхит, ринит, диспноэ, бронхиальная астма, носовое кровотечение.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, изжога, запор или диарея, метеоризм, гастралгия, абдоминальная боль, анорексия, повышение аппетита, сухость во рту, отрыжка, дисфагия, рвота, стоматит, эзофагит, глоссит, гастроэнтерит, гепатит, печеночная колика, хейлит, язва двенадцатиперстной кишки, панкреатит, холестатическая желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз, ректальное кровотечение, мелена, кровоточивость десен, тенезмы.
Со стороны костно-мышечной системы: артрит, судороги мышц ног, бурсит, миозит, миопатия, артралгии, мышечная слабость, миалгия, рабдомиолиз, контрактуры суставов, ревматическая полимиалгия, боль в спине.
Особенности продажи
рецептурные
Показания
— для снижения сывороточных уровней общего Хс, Хс-ЛПНП, аполипопротеина В и триглицеридов у пациентов с первичной гиперлипидемией (типы IIа и IIb по Фредриксону), семейной гетерозиготной гиперхолестеринемией и смешанной гиперлипидемией;
— для снижения в плазме крови повышенных уровней общего Хс, Хс-ЛПНП и аполипопротеина В у пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией.
Аторвастатин повышает сывороточные уровни Хс-ЛПВН и снижает значения соотношений Хс-ЛПНП/Хс-ЛПВП и общего Хс/Хс-ЛПВП. Препарат назначают при недостаточной эффективности диетотерапии и других нефармакологических методов лечения.
Противопоказания
— заболевания печени в активной стадии (в т.ч. активный хронический гепатит, хронический алкогольный гепатит);
— печеночная недостаточность;
— цирроз печени различной этиологии;
— повышение активности печеночных трансаминаз неясного генеза;
— заболевания скелетных мышц;
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность применения не установлена);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Препарат не назначают женщинам репродуктивного возраста, не использующим адекватные методы контрацепции.
Препарат содержит лактозу, поэтому не рекомендуется пациентам с галактоземией или синдром нарушенного всасывания глюкозы/галактозы, дефицитом лактазы.
С осторожностью следует назначать препарат при алкоголизме, заболеваниях печени в анамнезе.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении аторвастатина с циклоспорином, ингибиторами ВИЧ-протеазы (индинавир, ритонавир), антибиотиками (эритромицин, кларитромицин, хинупристин/дальфопристин), противогрибковыми препаратами из группы азолов (флуконазол, итраконазол, кетоконазол), нефазодоном, производными фиброевой кислоты, никотиновой кислотой концентрация аторвастатина в плазме увеличивается, что повышает риск развития миопатии с рабдомиолизом и острой почечной недостаточностью.
При одновременном применении с эритромицином Сmах аторвастатина увеличивается на 40%.
Одновременный прием аторвастатина с фенитоином может приводить к уменьшению эффективности аторвастатина.
При совместном применении антациды (суспензия гидроксидов магния и алюминия) снижают содержание аторвастатина в плазме крови.
При одновременном приеме аторвастатина с колестиполом концентрация аторвастатина в плазме снижается на 25%, но терапевтический эффект комбинации выше, чем эффект одного препарата.
(5892)
Дозування
До початку лікування Аторисом хворий повинен бути переведений на гиполипидемическую дієту, якої необхідно дотримуватись під час терапії препаратом. Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Рекомендована початкова доза - 10 мг щодня. Доза препарату варіює від 10 мг до 80 мг 1 раз/, добирають з урахуванням вихідного рівня Хс-ЛПНЩ, мети терапії та індивідуального терапевтичного ефекту. Можливий прийом препарату в іншої зареєстрованої дозуванні (у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 40 мг). Аторис® приймала��ають одноразово в будь-який час дня, але в один і той же час кожен день. Терапевтичний ефект Аториса відзначається через 2 тижні прийому препарату, максимальний ефект досягається через 4 тижні. Тому дозу не слід змінювати раніше ніж через 4 тижні після початку прийому препарату. На початку терапії і/або під час підвищення дози необхідно кожні 2-4 тижні контролювати вміст ліпідів у плазмі крові і відповідним чином коригувати дозу. При первинній (гетерозиготною спадковою і полігенної) гіперхолестеринемії (тип ІІа) і змішаній гіперліпідемії (тип IIb) лікування починається з рекомендованої початкової дози, яку збільшують через 4 тижні залежно від реакції пацієнта. Максимальна добова доза - 80 мг. При гомозиготною спадковою гіперхолестеринемії початкова доза підбирається індивідуально в залежності від вираженості захворювання. У більшості хворих оптимальний ефект спостерігався при використанні препарату в добовій дозі 80 мг (1 раз/). Аторис® застосовують у якості додаткової терапії до інших методів лікування (плазмаферез) або якостейе основного способу лікування, якщо терапія іншими методами неможливе. Для пацієнтів літнього віку і пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна. Порушення функції нирок не впливає на рівень аторвастатину в плазмі крові або ступінь зниження вмісту Хс-ЛПНЩ при застосуванні аторвастатину, тому зміна дози препарату не потрібно. Пацієнтам з порушеннями функції печінки препарат призначають з обережністю у зв'язку з уповільненням виведення препарату з організму. У даній ситуації показаний контроль клінічних і лабораторних показників і при виявленні значних патологічних змін доза повинна бути зменшена або лікування повинно бути припинено.Передозування
у разі передозування необхідні наступні загальні заходи: контроль і підтримування життєвих функцій, та попередження подальшого всмоктування препарату (промивання шлунка, прийом активованого вугілля або проносних засобів).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
аторвастатин (у формі кальцієвої солі) 20 мг
Вспомогательные речовини: повідон, натрію лаурилсульфат, кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.
Склад оболонки: Опадрай II HP 85F28751 білий (полівініловий спирт, титану діоксид (Е171), макрогол 3000, тальк).Фармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат з групи статинів.
Основним механізмом дії аторвастатину є пригнічення активності ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонову кислоту. Це превращок в ток є одним із ранніх етапів синтезу ланцюга холестерину (Хс) в організмі. Пригнічення синтезу Хс призводить до підвищеної реактивності рецепторів ЛПНЩ печінки і позапечінкових тканинах. Ці рецептори зв'язують частинки ЛПНЩ і видаляють їх з плазми крові, що призводить до зниження рівня Хс-ЛПНЩ у крові.
Антиатеросклеротический ефект препарату проявляється впливом аторвастатину на стінки судин і компоненти крові. Аторвастатин пригнічує синтез ізопреноїдів, які є чинниками зростання внутрішньої оболонки судин. Під дії��м аторвастатину поліпшується ендотелій-залежне розширення кровоносних судин. Аторвастатин знижує вміст загального Хс, ЛПНЩ, аполіпопротеїну В, ТГ. Викликає підвищення вмісту Хс-ЛПВЩ та аполіпопротеїну А.
Дія Аториса розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату, максимальний ефект досягається через 4 тижні.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину добре всмоктується з ШКТ (80%). Час досягнення Cmax становить 1-2 ч.
Внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" ��ерез печінку біодоступність аторвастатину становить 12%.
Розподіл
Середній Vd - 381 л. зв'язування з білками плазми – 98%. Аторвастатин не проникає через ГЕБ.
Метаболізм
Метаболізується переважно в печінці під впливом цитохрому Р450 3А4 з утворенням фармакологічно активних метаболітів (орто - і парагідроксильованих похідних та продуктів бета-окислення). Це активні метаболіти зумовлюють приблизно 70% інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази, яка зберігається 20-30 ч.
Вив��ження
Виводиться в основному з жовчю (не піддається вираженій кишково-печінкової рециркуляції). T1/2 - 14 ч. Близько 46% виводиться з калом, менше 2% - із сечею.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Cmax у жінок вище на 20%, AUC – на 10%.
Cmax у хворих на алкогольний цироз печінки в 16 разів вище норми.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: безсоння або сонливість, запаморочення, головний біль, астенічний синдром, кошмарні сновидіння, амнезія, парестезії, периферична невропати��, емоційна лабільність, атаксія, гіперкінези, депресія, гіпестезія, слабкість, нездужання.
З боку органів чуття: амбліопія, дзвін у вухах, сухість кон'юнктиви, порушення акомодації, крововилив у око, глухота, глаукома, паросмія, втрата смакових відчуттів.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, вазодилатація, мігрень, постуральна гіпотензія, підвищення артеріального тиску, флебіт, аритмія, біль у грудях, васкуліт.
З боку системи кровотворення: анемія, лімфаденопатія, тромбоцитопенія.
З боку дихательной системи: бронхіт, риніт, диспное, бронхіальна астма, носова кровотеча.
З боку травної системи: нудота, печія, запор або діарея, метеоризм, біль у шлунку, абдомінальний біль, анорексія, підвищення апетиту, сухість у роті, відрижка, дисфагія, блювання, стоматит, езофагіт, глосит, гастроентерит, гепатит, печінкова коліка, хейліт, виразка дванадцятипалої кишки, панкреатит, холестатична жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ, ректальна кровотеча, мелена, кровоточивість ясен, тенезми.
З боку кістково-м'язової системи: артрит, судоми м'язів ніг, бурсит, міозит, міопатія, артралгії, м'язова слабкість, міалгія, рабдоміоліз, контрактури суглобів, ревматична поліміалгія, біль у спині.Особливості продажу
рецептурніСвідчення
— для зниження сироваткових рівнів загального Хс, Хс-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В та тригліцеридів у пацієнтів з первинною гіперліпідемією (типи ІІа і IIb за Фредриксоном), гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією;
— для зниження в плазмі крові підвищених уровн��ї загального Хс, Хс-ЛПНЩ та аполіпопротеїну В у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.
Аторвастатин підвищує сироваткові рівні Хс-ЛПВН і знижує значення співвідношення Хс-ЛПНЩ/Хс-ЛПВЩ та загального Хс/Хс-ЛПВЩ. Препарат призначають при недостатній ефективності дієтотерапії та інших нефармакологічних методів лікування.Протипоказання
— захворювання печінки в активній стадії (у т. ч. активний хронічний гепатит, хронічний алкогольний гепатит);
— печінкова недостатність;
— цироз печінки різної етиологии;
— підвищення активності печінкових трансаміназ неясного генезу;
— захворювання скелетних м'язів;
— вагітність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— вік до 18 років (ефективність і безпека застосування не встановлена);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
Препарат не призначають жінкам репродуктивного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції.
Препарат містить лактозу, тому не рекомендується пацієнтам з галактоземие�� або синдром порушеного всмоктування глюкози/галактози, дефіцитом лактази.
З обережністю слід призначати препарат при алкоголізмі, захворюваннях печінки в анамнезі.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні аторвастатину з циклоспорином, інгібіторами ВІЛ-протеази (індинавір, ритонавір), антибіотиками (еритроміцин, кларитроміцин, хинупристин/дальфопристин), протигрибковими препаратами групи азолів (флуконазол, ітраконазол, кетоконазол), нефазодоном, похідними фіброєвої кислоти, нікотинової кислотієї концентрація аторвастатину в плазмі збільшується, що підвищує ризик розвитку міопатії з рабдоміоліз і гострою нирковою недостатністю.
При одночасному застосуванні з еритроміцином Смах аторвастатину збільшується на 40%.
Одночасний прийом аторвастатину з фенітоїном може призводити до зменшення ефективності аторвастатину.
При спільному застосуванні антациди (суспензія гідроксидів магнію і алюмінію) знижують вміст аторвастатину в плазмі крові.
При одночасному прийомі аторвастатину з коліс��иполом концентрація аторвастатину в плазмі зменшується на 25%, але терапевтичний ефект комбінації вище, ніж ефект одного препарату.