Дозировка
Аспаркам назначают внутрь после еды. Назначают обычно взрослым по 1-2 таблетки 3 раза в день. Курс лечения 3-4 недели. При не-обходимости курс повторяют
Передозировка
нарушение проводимости (особенно при предшествующей патологии проводящей системы сердца).
Лекарственная форма
таблетки
Состав
калия аспарагината и магния аспарагината по 0,175 г;
Вспомогательные вещества: крахмал картофельный, поливинилпирролидон, сахар, кальция стеарат; или Таблеточной массы «Аспаркам» -0,495 г, кальция стеарат до получения таблетки массой 0,5г.
Фармакологическое действие
Аспаркам является источником ионов калия и магния, регулирует метаболические процессы. Механизм действия предположительно связан с ролью аспарагината как переносчика ионов маг-ния и калия во внутриклеточное пространство и участием аспарагината в метаболических про-цессах. Таким образом, аспаркам устраняет дисбаланс электролитов, понижает возбудимость и проводимость миокарда (умеренный антиаритмический эффект).
Фармакокинетика
Легко всасывается при приеме внутрь и относительно быстро выводится почками.
Побочные действия
Возможны тошнота, рвота, диарея, неприятные ощущения или жжение в подложечной области (у больных анацидным гастритом или холециститом), атриовентрикулярная блокада, парадок-сальная реакция (увеличение числа экстрасистол), гиперкалиемия (тошнота, рвота, диарея, па-рестезии), гипермагниемия (покраснение лица, чувство жажды, снижение артериального дав-ления, гипорефлексия, угнетение дыхания, судороги).
Особенности продажи
рецептурные
Показания
Аспаркам применяют в комплексной терапии при сердечной недостаточности, ишемической болезни сердца, гипокалиемии, нарушениях сердечного ритма (в том числе при инфаркте мио-карда, передозировке сердечных гликозидов).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к препарату, нарушения обмена аминокислот, артериальная гипотензия, острая и хроническая почечная недостаточность, гиперкалиемия, гипермагниемия, нарушение атриовентрикулярной проводимости (AV блокада I-III ст.) тяжелая миастения, ост-рый метаболический ацидоз, обезвоживание (эксикоз), гемолиз, болезнь Аддисона.
С осторожностью назначают при беременности (особенно I триместр) и в период лактации.
Лекарственное взаимодействие
Фармакодинамическое: совместное применение с калийсберегающими диуретиками (триам-терен, спиронолактон), бета-андреноблокаторами, циклоспорином, гепарином, ингибиторами АПФ, нестероидными противовоспалительными препаратами повышает риск развития гипер-калиемии вплоть до развития аритмии и асистолии.
Применение препаратов калия совместно с глюкокортикостероидами устраняет гипока-лиемию, вызываемую последними. Под влиянием К+ уменьшаются нежелательные эффекты сердечных гликозидов.
Mg2+ снижают эффект неомицина, полимиксина В, тетрациклина и стрептомицина.
Анестетики увеличивают угнетающее действие препаратов магния на ЦНС; при одновремен-ном применении с атракуронием, декаметонием, сукцинилхлоридом и суксаметонием возмож-но усиление нервно-мышечной блокады; кальцитрол повышает содержание магния в плазме крови; препараты кальция снижают эффект препаратов магния.
Фармакокинетическое: вяжущие и обволакивающие средства уменьшают всасывание препа-рата в желудочно-кишичном тракте.
(8253)
Дозування
Аспаркам призначають внутрішньо після їжі. Зазвичай дорослим призначають по 1-2 таблетки 3 рази на день. Курс лікування 3-4 тижні. При необхідності курс повторюютьПередозування
порушення провідності (особливо за попередньої патології провідної системи серця).
Лікарська форма
таблеткиСклад
калію аспарагінату і магнію аспарагінату з 0,175 г;
Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілпіролідон, цукор, кальцію стеарат; або Таблеткової маси «Аспаркам» -0,495 г, кальцію стеарат до отримання т��блетки масою 0,5 р.Фармакологічна дія
Аспартам є джерелом іонів калію і магнію, регулює метаболічні процеси. Механізм дії імовірно пов'язаний з роллю аспарагінату як переносника іонів маг-ня і калію у внутрішньоклітинний простір та участю аспарагінату в метаболічних про-цессах. Таким чином, аспаркам усуває дисбаланс електролітів, знижує збудливість і провідність міокарда (помірний антиаритмічний ефект).Фармакокінетика
Легко всмоктується при прийомі всередину і щодо быстро виводиться нирками.Побічні дії
Можливі нудота, блювання, діарея, неприємні відчуття або печіння в подложечной області (у хворих анацидным гастритом або холециститом), атріовентрикулярна блокада, парадок-сальна реакція (збільшення кількості екстрасистол), гіперкаліємія (нудота, блювання, діарея, па-рестезии), гіпермагніємія (почервоніння обличчя, спрага, зниження артеріального тиску, гіпорефлексія, пригнічення дихання, судоми).Особливості продажу
рецептурніСвідчення
Аспаркам застосовують у комплексній терапії прі серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, гіпокаліємії, порушеннях серцевого ритму (у тому числі при інфаркті міокарда, передозуванні серцевих глікозидів).Протипоказання
Підвищена чутливість до препарату, порушення обміну амінокислот, артеріальна гіпотензія, гостра і хронічна ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпермагніємія, порушення атріовентрикулярної провідності (AV блокада I-III ст.) тяжка міастенія, гострий метаболічний ацидоз, зневоднення (ексікоз), гемоліз, хвороба Аддісона.
З обережністю призначають при вагітності (особливо I триместр) та період лактації.Лікарська взаємодія
Фармакодинамічна: сумісне застосування з калійзберігаючими діуретиками (триам-терен, спіронолактон), бета-андреноблокаторами, циклоспорином, гепарином, інгібіторами АПФ, нестероїдними протизапальними препаратами підвищує ризик розвитку гіпер-калиемии аж до розвитку аритмії і асистолії.
Застосування препаратів калію спільно з глюкокортикостероїдами усуває гипока-лиемию, викликану останній��мі. Під впливом До+ зменшуються небажані ефекти серцевих глікозидів.
Mg2+ знижує ефект неоміцину, поліміксину В, тетрацикліну і стрептоміцину.
Анестетики збільшують пригнічувальну дію препаратів магнію на ЦНС; при одновремен-ному застосуванні з атракуронием, декаметонием, сукцинилхлоридом і суксаметонием можливе посилення нервово-м'язової блокади; кальцитрол підвищує вміст магнію в плазмі крові; препарати кальцію знижують ефект препаратів магнію.
Фармакокінетична: в'яжучі та обволікаючі засобитва зменшують всмоктування препарату в шлунково-кишичном тракті.