Дозировка
Внутрь, независимо от приема нищи, запивая небольшим количеством воды. Препарат АРКОКСИА следует применять в минимальной эффективной дозе минимально возможным коротким курсом.
Передозировка
В клинических испытаниях о передозировке Аркоксиа® не сообщалось. В клинических испытаниях однократный прием Аркоксиа® в разовой дозе до 500 мг или многократный прием до 150 мг/сут в течение 21 дня не вызывал существенных токсических эффектов. Симптомы: при передозировке препарата возможно появление нежелательных эффектов со стороны ЖКТ, сердечно-сосудистой системы и почек. Лечение: проводят симптоматическую терапию. Эторикоксиб не выводится при гемодиализе, выведение препарата при перитонеальном диализе не изучалось.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого цвета, двояковыпуклые, яблоковидной формы, с тиснением "ARCOXIA 90" на одной стороне и тиснением "202" - на другой.
Состав
действующее вещество: эторикоксиб 90.0 мг;
вспомогательные вещества:\0009кальция гпдрофосфат 90,0 мг, целлюлоза микрокристалличсская 111,0 мг, кроскармеллоза натрия 6,0 мг, магния стеарат 3,0 мг;
пленочная оболочка таблетки: Опадрай II Белый 39К18305 12,0 мг, в состав которого входят: лактозы моногидрат 35,0% (вес.), гипромеллоза 33,0% (вес.), титана диоксид .0% (вес.), триацетип 8.0% (вес.); воск карнаубский 0,03 мг.
Фармакологическое действие
НПВС. Селективный ингибитор ЦОГ-2, в терапевтических концентрациях блокирует образование простагландинов и оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие. Селективное угнетение ЦОГ-2 сопровождается уменьшением выраженности клинических симптомов, связанных с воспалительным процессом, при этом отсутствует влияние на функцию тромбоцитов и слизистую оболочку ЖКТ.
Эторикоксиб обладает дозозависимым эффектом ингибирования ЦОГ-2, не оказывая влияние на ЦОГ-1 при применении в суточной дозе до 150 мг. Аркоксиа® не оказывает влияния на выработку простагландинов в слизистой оболочке желудка и на время кровотечения. В проведенных исследованиях не наблюдалось снижения уровня арахидоновой кислоты и агрегации тромбоцитов, вызываемой коллагеном
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь быстро абсорбируется из ЖКТ. Биодоступность при приеме внутрь составляет около 100%. После приема препарата взрослыми натощак в дозе 120 мг Cmax составляет 3.6 мкг/мл, время достижения Cmax - 1 ч после приема.
Прием пищи не оказывает существенного влияния на выраженность и скорость абсорбции эторикоксиба при приеме в дозе 120 мг. Вместе с тем происходит снижение значений Cmax на 36% и увеличение Тmax на 2 ч.
Прием антацидов не влияет на фармакокинетику препарата.
Распределение
Средняя геометрическая величина AUC0-24 составила 37.8 мкг?ч/мл. Фармакокинетика эторикоксиба в пределах терапевтических доз носит линейный характер.
Связывание с белками плазмы превышает 92%. Vd в равновесном состоянии составляет около 120 л. Эторикоксиб проникает через плацентарный барьер и через ГЭБ.
Метаболизм
Интенсивно метаболизируется в печени, с участием изофермента цитохрома Р450 (CYP) и образованием 6-гидроксиметил-эторикоксиба. Обнаружено 5 метаболитов эторикоксиба, основные - 6-гидроксиметил-эторикоксиб и его производное - 6-карбокси-ацетил-эторикоксиб. Основные метаболиты не влияют на ЦОГ-1 и совсем неактивны либо малоактивны в отношении ЦОГ-2.
Выведение
Выведение эторикоксиба происходит в виде метаболитов почками. Менее 1% препарата выводится с мочой в неизмененном виде.
При однократном в/в введении здоровым добровольцам меченого радиоактивного препарата, содержащего эторикоксиб в дозе 25 мг, продемонстрировано, что 70% препарата выводится почками, 20% - через кишечник, преимущественно в виде метаболитов. Менее 2% обнаружено в неизмененном виде.
Равновесное состояние достигается через 7 сут при ежедневном приеме в дозе 120 мг, с коэффициентом кумуляции около 2, что соответствует T1/2 - около 22 ч. Плазменный клиренс составляет приблизительно 50 мл/мин.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетические отличия у мужчин и женщин отсутствуют.
Фармакокинетика у пожилых (65 лет и старше) сопоставима с показателями у молодых, и нет необходимости корректировать дозу препарата у лиц пожилого возраста.
Расовые отличия не влияют на фармакокинетические параметры эторикоксиба.
У больных с незначительными нарушениями функции печени (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пью) однократный прием эторикоксиба в дозе 60 мг/сут сопровождался увеличением AUC на 16% по сравнению со здоровыми лицами.
У пациентов с умеренным нарушением функции печени (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью), принимавших препарат в дозе 60 мг через день, значение AUC было таким же, как у здоровых лиц, принимавших препарат ежедневно в той же дозе.
Данные клинических и фармакокинетических исследований у пациентов с тяжелым нарушением функции печени (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) отсутствуют.
Фармакокинетические показатели однократного применения эторикоксиба в дозе 120 мг у пациентов с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью и с терминальной стадией хронической почечной недостаточности, находящихся на гемодиализе, не отличались существенно от показателей у здоровых лиц. Гемодиализ незначительно влиял на выведение (клиренс диализа - около 50 мл/мин).
Фармакокинетические параметры эторикоксиба у детей младше 12 лет не изучались. В сравнительных фармакокинетических исследованиях получены сопоставимые данные при применении эторикоксиба в группе подростков (от 12 до 17 лет) с массой тела 40-60 кг в дозе 60 мг/сут, в аналогичной возрастной группе и с массой тела более 60 кг - 90 мг/сут, и у взрослых при приеме 90 мг/сут.
Побочные действия
Частота побочных реакций представлена в соответствии со следующей градацией: очень часто (?10%), часто (1-10%); нечасто (0.1-1%); редко (0.01-0.1%); очень редко (< 0.01%, включая отдельные случаи).
Со стороны пищеварительной системы: часто - эпигастральная боль, изжога, тошнота, диарея, диспепсия, метеоризм; нечасто - вздутие живота, отрыжка, усиление перистальтики, запор, сухость слизистой оболочки полости рта, гастрит, язва слизистой оболочки желудка или двенадцатиперстной кишки, синдром раздраженного кишечника, эзофагит, язвы слизистой оболочки полости рта, рвота; очень редко - язвы ЖКТ (с кровотечением или перфорацией), гепатит.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение, слабость; нечасто - нарушение вкуса, сонливость, нарушения сна, нарушения чувствительности, в т.ч. парестезии/гиперестезии, тревога, депрессия, нарушения концентрации; очень редко - галлюцинации, спутанность сознания.
Со стороны органов чувств: нечасто - нечеткость зрения, конъюнктивит, шум в ушах, вертиго.
Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - протеинурия; очень редко - почечная недостаточность, обычно обратимая при отмене препарата.
Аллергические реакции: очень редко - анафилактические/анафилактоидные реакции, включая выраженное снижение АД и шок.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - сердцебиение, повышение АД; нечасто - приливы, нарушение мозгового кровообращения, фибрилляция предсердий, застойная сердечная недостаточность, неспецифические изменения ЭКГ; инфаркт миокарда; очень редко - гипертонический криз.
Со стороны дыхательной системы: нечасто - кашель, одышка, носовое кровотечение; очень редко - бронхоспазм.
Дерматологические реакции: часто - экхимозы; нечасто - отечность лица, кожный зуд, сыпь; очень редко - крапивница, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла.
Инфекционные осложнения: нечасто - гастроэнтерит, инфекции верхних отделов дыхательных путей, мочевыводящего тракта.
Со стороны костно-мышечной системы: нечасто - мышечные судороги, артралгия, миалгия.
Со стороны обмена веществ: часто - отеки, задержка жидкости; нечасто - изменения аппетита, повышение массы тела.
Со стороны лабораторных исследований: часто - повышение активности печеночных трансаминаз; нечасто - повышение азота в крови и моче, повышение активности КФК, снижение гематокрита, снижение гемоглобина, гиперкалиемия, лейкопения, тромбоцитопения, повышение креатинина сыворотки, повышение мочевой кислоты; редко - повышение натрия в сыворотке крови.
Прочие: часто - гриппоподобный синдром; нечасто - боли в грудной клетке.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Прием лекарственного средства Аркоксиа® требует тщательного контроля АД. Всем пациентам при назначении препарата следует проводить мониторирование АД в течение первых двух недель лечения и периодически в дальнейшем.
Также следует регулярно контролировать показатели функции печени и почек.
В случае повышения уровня печеночных трансаминаз в 3 раза и более относительно ВГН препарат должен быть отменен.
Учитывая возрастание риска развития нежелательных эффектов с увеличением продолжительности приема необходимо периодически оценивать необходимость продолжения приема препарата и возможность снижения дозы.
Не следует применять препарат одновременно с другими НПВС.
Оболочка препарата Аркоксиа® содержит лактозу в незначительном количестве, что следует учитывать при назначении препарата больным с лактазной недостаточностью.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций. Пациенты, у которых отмечались эпизоды головокружений, сонливости или слабости, должных воздержаться от занятий, требующих концентрации внимания.
Показания
Симптоматическая терапия остеоартроза, ревматоидного артрита, анкилозирующего спондилита, боли и воспаления, связанных с острым подагрическим артритом. Краткосрочная терапия умеренной острой боли после стоматологических операций.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к какому-либо компоненту препарата.
Язвенная болезнь желудка и 12-перстной кишки в стадии обострения, активное желудочно-кишечное кровотечение.
Полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов (в том числе в анамнезе). Беременность, период грудного вскармливания.
Тяжелые нарушения функции печени (сывороточный альбумин <25 r/л или >10 баллов по шкале Чайлд-Пью).
Тяжелая почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин).
Детский возраст до 16 лет.
Воспалительные заболевания кишечника.
Хроническая сердечная недостаточность (II-IV функциональный класс noNYHA). Неконтролируемая артериальная гипертензия, при которой показатели АД стойко превышают 140/90 мм рт. ст.
Подтвержденная ишемическая болезнь сердца, заболевания периферических артерий и/или цереброваскулярные заболевания.
Дефици лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозиая мальабсорбция. Подтвержденная гиперкалиемия.
Прогрессирующие заболевания почек.
С ОСТОРОЖНОСТЬЮ
Следует соблюдать осторожность при применении препарата у следующих групп пациентов:
-пациенты с повышенным риском развития осложнений со стороны желудочно-кишечного тракта вследствие приема НПВП; пожилого возраста, одновременно принимающие другие НПВП, в том числе ацетилсалициловую кислоту или пациенты с заболеваниями желудочно-кишечного тракта в анамнезе, такими как язвенная болезнь и желудочно-кишечные кровотечения;
-пациенты, имеющие в анамнезе факторы риска сердечно-сосудистых осложнений, такие как дислипидемия/гиперлипидемия, сахарный диабет, артериальная гипертензия, курение, сердечная недостаточность, нарушение функции левого желудочка, отеки и задержка жидкости:
функции печени легкой степени тяжести (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пьо) не следует превышать дозу 60 мг один раз в день, пациентам с нарушениями функции печени средней степени тяжести (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пьо) - 30 мг один раз в день;
-пациенты с дегидратацией;
гициенты с нарушениями функции почек, одновременно применяющих ингибиторы АГ1Ф, диуретики ангиотензина II, особенно пожилые;
-пациенты с клиренсом креатинина < 60 мл/мин;
-пациенты с предшествующим значительным снижением функции почек, с ослабленной функцией почек, некомпенсированной сердечной недостаточностью или циррозом печени, находящиеся в группе риска при длительном применении НПВП.
Следует соблюдать осторожность при сопутствующей терапии следующими препаратами: антикоагулянты (например, варфарин);
антиагреганты (например, ацетилсалициловая кислота, клопидогрел); препараты, метаболизирующиеся сульфотрансферазами.
ПРИМЕНЕНИЕ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И В ПЕРИОД ГРУДНОГО ВСКАРМЛИВАНИЯ, ВЛИЯНИЕ НА ФЕРТИЛЬНОСТЬ
Беременность
Клинических данных о применении эторикоксиба в период беременности нет. В исследованиях на животных наблюдалось токсическое действие на репродуктивную систему. Потенциальный риск у женщин в период беременности неизвестен. Применение эторикоксиба, как и других препаратов, ингибирующих синтез простагландинов, в течение последнего триместра беременности может приводить к подавлению сокращений матки и преждевременному закрытию артериального протока. Эторикоксиб противопоказан в период беременности (см. раздел «Противопоказания»), Если в период лечения наступила беременность, эторикоксиб необходимо отменить.
Грудное вскармливание
У лактирующих крыс эторикоксиб выделяется с молоком. Исследований, подтверждающих выделение эторикоксиба с грудным молоком у женщин, не вводилось. Женщины, которые принимают эторикоксиб, должны прекратить грудное вскармливание (см. раздел «Противопоказания»).
Фертильность
Применение эторикоксиба, как и других препаратов, ингибирующих ЦОГ-2 и синтез простагландинов, не рекомендуется женщинам, которые планируют беременность.
Лекарственное взаимодействие
Фармакодинамическое взаимодействие
У больных, получающих варфарин, прием Аркоксиа® в дозе 120 мг/сут сопровождался увеличением примерно на 13% MHO и протромбинового времени. У больных, получающих варфарин или аналогичные лекарственные средства, следует контролировать показатели MHO во время начала терапии или изменения режима дозирования Аркоксиа®, в особенности в первые несколько дней.
Имеются сообщения, что неселективные НПВС и селективные ингибиторы ЦОГ-2 могут ослаблять гипотензивный эффект ингибиторов АПФ. Это взаимодействие следует принимать во внимание при лечении больных, принимающих Аркоксиа® одновременно с ингибиторами АПФ. У больных с нарушениями функции почек (например, при дегидратации или в пожилом возрасте) подобная комбинация может усугубить функциональную недостаточность почек.
Аркоксиа® можно применять одновременно с ацетилсалициловой кислотой в низких дозах, предназначенных для профилактики сердечно-сосудистых заболеваний. Однако одновременное назначение ацетилсалициловой кислоты в низких дозах и Аркоксиа® может привести к увеличению частоты язвенного поражения ЖКТ и других осложнений по сравнению с приемом одной Аркоксиа®. После достижения равновесного состояния прием эторикоксиба в дозе 120 мг 1 раз/сут не оказывает влияния на антитромбоцитарную активность ацетилсалициловой кислоты в низких дозах (81 мг/сут). Препарат не заменяет профилактического действия ацетилсалициловой кислоты при сердечно-сосудистых заболеваниях.
Циклоспорин и такролимус повышают риск развития нефротоксичности на фоне приема Аркоксиа®.
Фармакокинетическое взаимодействие
Имеются данные, что неселективные НПВС и селективные ингибиторы ЦОГ-2 могут повышать концентрацию лития в плазме. Это взаимодействие следует принимать во внимание при лечении больных, принимающих Аркоксиа® одновременно с литием.
В двух исследованиях изучались эффекты Аркоксиа® в дозе 60, 90 и 120 мг 1 раз/сут в течение семи дней у больных, получавших 1 раз в неделю метотрексат в дозе от 7.5 до 20 мг по поводу ревматоидного артрита. Аркоксиа® в дозе 60 и 90 мг не оказывала влияния на концентрацию в плазме (по AUC) и почечный клиренс метотрексата. В одном исследовании Аркоксиа® в дозе 120 мг не оказывала влияния на концентрацию в плазме (по AUC) и почечный клиренс метотрексата. В другом исследовании Аркоксиа® в дозе 120 мг повышала концентрацию метотрексата в плазме на 28% (по AUC) и снижала почечный клиренс метотрексата на 13%. При одновременном назначении Аркоксиа® в дозах выше 90 мг/сут и метотрексата следует вести наблюдение за возможным появлением токсических эффектов метотрексата.
Пероральные контрацептивы: прием Аркоксиа® в дозе 120 мг с пероральными контрацептивами, содержащими 35 мкг этинилэстрадиола и от 0.5 до 1 мг норэтиндрона в течение 21 дня, одновременно или с разницей в 12 ч увеличивает стационарную AUC0-24 этинилэстрадиола на 50-60%. Однако концентрация норэтистерона обычно не увеличивается до клинически значимой степени. Это увеличение концентрации этинилэстрадиола следует принимать во внимание при выборе соответствующего перорального контрацептива для одновременного применения с Аркоксиа®. Подобный факт может приводить к увеличению частоты тромбоэмболии, за счет увеличения экспозиции этинилэстрадиола. Значимого фармакокинетического взаимодействия с ГКС не обнаружено.
Эторикоксиб не влияет на AUC0-24 в равновесном состоянии или элиминацию дигоксина. Вместе с тем, эторикоксиб повышает Cmax (в среднем на 33%), что может иметь значение при развитии передозировки дигоксина.
Одновременный прием Аркоксиа® и рифампицина (мощного индуктора печеночного метаболизма) приводит к снижению на 65% AUC эторикоксиба в плазме. Это взаимодействие следует учитывать при одновременном назначении Аркоксиа® с рифампицином.
Антациды и кетоконазол (мощный ингибитор CYP3A4) не оказывают клинически значимого действия на фармакокинетику Аркоксиа
(4756)
Дозування
Внутрішньо, незалежно від прийому злиденні, запиваючи невеликою кількістю води. Препарат АРКОКСИА слід застосовувати в мінімальній ефективній дозі мінімально можливим коротким курсом.Передозування
У клінічних випробуваннях про передозування Аркоксиа® не повідомлялося. У клінічних випробуваннях одноразовий прийом Аркоксиа® в разовій дозі до 500 мг або багаторазовий прийом до 150 мг/добу протягом 21 дня не викликав істотних токсичних ефектів. Симптоми: при передозуванні препарату можлива поява небажаних ефектів зі стор��ни ШКТ, серцево-судинної системи і нирок. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Эторикоксиб не виводиться при гемодіалізі, виведення препарату при перитонеальному діалізі не вивчалося.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, двоопуклі, яблуковидною форми, з тисненням "ARCOXIA 90" на одному боці та тисненням "202" - на іншій.Склад
діюча речовина: эторикоксиб 90.0 мг;
допоміжні речовини:\0009кальция гпдрофосфат 90,0 мг, целюлоза микрокристалличсская 111,0 мг, крос��армеллоза натрію 6,0 мг, магнію стеарат 3,0 мг;
плівкова оболонка таблетки: Опадрай ІІ Білий 39К18305 12,0 мг, до складу якого входять: лактози моногідрат 35,0% (вага.), гіпромелоза 33,0% (вага.), титану діоксид .0% (вага.), триацетип 8.0% (вага.); віск карнаубський 0,03 мг.Фармакологічна дія
НПЗЗ. Селективний інгібітор ЦОГ-2, у терапевтичних концентраціях блокує утворення простагландинів і чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Селективне пригнічення ЦОГ-2 супроводжується зменшенням вираженості клі��ических симптомів, пов'язаних з запальним процесом, при цьому відсутній вплив на функцію тромбоцитів і слизову оболонку ШКТ.
Эторикоксиб має дозозалежним ефектом інгібування ЦОГ-2, не впливаючи на ЦОГ-1 при застосуванні у добовій дозі до 150 мг. Аркоксиа® не впливає на синтез простагландинів у слизовій оболонці шлунка та на час кровотечі. У проведених дослідженнях не спостерігалося зниження рівня арахідонової кислоти та агрегації тромбоцитів, спричиненої колагеномФармакокінетика
Всасывание
Після прийому всередину швидко абсорбується з ШКТ. Біодоступність при прийомі внутрішньо становить близько 100%. Після прийому препарату дорослими натщесерце в дозі 120 мг Cmax становить 3.6 мкг/мл, час досягнення Cmax - 1 год після прийому.
Прийом їжі не має суттєвого впливу на виразність і швидкість абсорбції эторикоксиба при прийомі в дозі 120 мг. Разом з тим відбувається зниження значень Cmax на 36% та збільшення Тмах на 2 год.
Прийом антацидів не впливає на фармакокінетику препарату.
Розподіл
Середня геометрическая величина AUC0-24 склала 37.8 мкг?год/мл Фармакокінетика эторикоксиба в межах терапевтичних доз носить лінійний характер.
Зв'язування з білками плазми перевищує 92%. Vd в рівноважному стані становить близько 120 к. Эторикоксиб проникає через плацентарний бар'єр та через ГЕБ.
Метаболізм
Інтенсивно метаболізується в печінці за участю ізоферменту цитохрому Р450 (CYP) і утворенням 6-гідроксиметил-эторикоксиба. Виявлено 5 метаболітів эторикоксиба, основні - 6-гідроксиметил-эторикоксиб і його похідне - 6-карбоксі-ацетил-эторикоксиб. Основні метаболіти не впливають на ЦОГ-1 і зовсім неактивні або малоактивні стосовно ЦОГ-2.
Виведення
Виведення эторикоксиба відбувається у вигляді метаболітів нирками. Менше 1% препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді.
При одноразовому в/в введення здоровим добровольцям міченого радіоактивного препарату, що містить эторикоксиб в дозі 25 мг, продемонстровано, що 70% препарату виводиться нирками, 20% - через кишечник, переважно у вигляді метаболітів. Менше 2% виявлено в незміненому вигляді.
Рівноважний стан досягається через 7 діб при щоденному прийомі в дозі 120 мг, з коефіцієнтом кумуляції близько 2, що відповідає T1/2 - близько 22 год. Плазмовий кліренс становить приблизно 50 мл/хв.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетичні відмінності у чоловіків і жінок відсутні.
Фармакокінетика у літніх (65 років і старше) порівнянна з показниками у молодих, і немає необхідності коригувати дозу препарату в осіб літнього віку.
Расові відмінності не впливають на фармакокинетичні параметри эторикоксиба.
У хворих з незначними порушеннями функції печінки (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) одноразовий прийом эторикоксиба в дозі 60 мг/добу супроводжувався збільшенням AUC на 16% порівняно зі здоровими особами.
У пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), які приймали препарат у дозі 60 мг через день, значення AUC було таким самим, як у здорових осіб, які приймали препарат щоденно в тій же дозі.
Дані клінічних і фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з тяж��лым порушенням функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає.
Фармакокінетичні показники одноразового застосування эторикоксиба в дозі 120 мг у пацієнтів з помірною і тяжкою нирковою недостатністю та з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, не відрізнялися істотно від показників у здорових осіб. Гемодіаліз незначно впливав на виведення (кліренс діалізу - близько 50 мл/хв).
Фармакокінетичні параметри эторикоксиба у дітей молодше 12 років не вивчалися. �� порівняльних фармакокінетичних дослідженнях отримані порівняльні дані при застосуванні эторикоксиба в групі підлітків (від 12 до 17 років) з масою тіла 40-60 кг в дозі 60 мг/добу, в аналогічній віковій групі та з масою тіла більше 60 кг - 90 мг/добу, у дорослих при прийомі 90 мг/добу.Побічні дії
Частота побічних реакцій представлена відповідно до наступної градації: дуже часто (?10%), часто (1-10%); нечасто (0.1-1%); рідко (0.01-0.1%); дуже рідко (< 0.01%, включаючи окремі випадки).
З боку травної системи: часто - эпигастральн��я біль, печія, нудота, діарея, диспепсія, метеоризм; нечасто - здуття живота, відрижка, посилення перистальтики, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, гастрит, виразка слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, синдром подразненого кишечнику, езофагіт, виразки слизової оболонки порожнини рота, блювання; дуже рідко - виразки ШКТ (з кровотечею або перфорацією), гепатит.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, слабкість; рідко - порушення смаку, сонливість, порушення сну, порушення чутливість до дріб��і, в т. ч. парестезії/гіперестезії, тривога, депресія, порушення концентрації; дуже рідко - галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку органів чуття: рідко - нечіткість зору, кон'юнктивіт, шум у вухах, вертиго.
З боку сечовидільної системи: нечасто - протеїнурія; дуже рідко - ниркова недостатність, зазвичай оборотна при відміні препарату.
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи виражене зниження артеріального тиску та шок.
З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску; нечасто - припливи, порушення мозкового кровообігу, фібриляція передсердь, застійна серцева недостатність, неспецифічні зміни ЕКГ; інфаркт міокарда; дуже рідко - гіпертонічний криз.
З боку дихальної системи: нечасто - кашель, задишка, носова кровотеча; дуже рідко - бронхоспазм.
Дерматологічні реакції: часто - екхімози; нечасто - набряк обличчя, шкірний свербіж, висип; дуже рідко - кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.
Інфекційні осложнения: нечасто - гастроентерит, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, сечовивідного тракту.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові судоми, артралгія, міалгія.
З боку обміну речовин: часто - набряки, затримка рідини; нечасто - зміни апетиту, підвищення маси тіла.
З боку лабораторних досліджень: часто - підвищення активності печінкових трансаміназ; нечасто - підвищення азоту в крові та сечі, підвищення активності КФК, зниження гематокриту, зниження гемоглобіну, гіперкаліємія, лейкопенія, тромбоцитопения, підвищення креатиніну сироватки, підвищення сечової кислоти; рідко - підвищення натрію в сироватці крові.
Інші: часто - грипоподібний синдром; нечасто - біль у грудній клітці.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Прийом лікарського засобу Аркоксиа® вимагає ретельного контролю артеріального тиску. Всім пацієнтам при призначенні препарату слід проводити моніторування АТ протягом перших двох тижнів лікування і періодично надалі.
Також слід регулярно контролювати показники функції печі��і і нирок.
У разі підвищення рівня печінкових трансаміназ в 3 рази і більше щодо ВМН препарат повинен бути скасований.
Враховуючи зростання ризику розвитку небажаних ефектів з збільшенням тривалості прийому необхідно періодично оцінювати необхідність продовження прийому препарату і можливість зниження дози.
Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими НПЗЗ.
Оболонка препарату Аркоксиа® містить лактозу в незначній кількості, що слід враховувати при призначенні препара��та хворим з лактазною недостатністю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. Пацієнти, у яких відзначалися епізоди запаморочення, сонливості або слабкості, належних утриматися від занять, що потребують концентрації уваги.Свідчення
Симптоматична терапія ��стеоартроза, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, болю і запалення, пов'язаних з гострим подагричним артритом. Короткострокова терапія гострого болю помірної після стоматологічних операцій.Протипоказання
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки в стадії загострення, активна шлунково-кишкова кровотеча.
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух і нестерпності ацет��лсалициловой кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі). Вагітність, період грудного вигодовування.
Тяжкі порушення функції печінки (сироватковий альбумін <25 r/л або >10 балів за шкалою Чайлд-П'ю).
Тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв).
Дитячий вік до 16 років.
Запальні захворювання кишечника.
Хронічна серцева недостатність (ІІ-ІV функціональний клас noNYHA). Неконтрольована артеріальна гіпертензія, при якій показники А�� стійко перевищують 140/90 мм рт. ст.
Підтверджена ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій та/або цереброваскулярні захворювання.
Дефици лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозиая мальабсорбція. Підтверджена гіперкаліємія.
Прогресуючі захворювання нирок.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у наступних груп пацієнтів:
-пацієнти з підвищеним ризиком розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту вследстви�� прийому НПЗЗ; похилого віку, які одночасно приймають інші НПЗП, в тому числі ацетилсаліцилову кислоту або пацієнти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, такими як виразкова хвороба або шлунково-кишкові кровотечі;
-пацієнти, які мають в анамнезі, фактори ризику серцево-судинних ускладнень, такі як дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, куріння, серцева недостатність, порушення функції лівого шлуночка, набряки та затримка рідини:
функції печінки легкого степ��ні тяжкості (5-6 балів за шкалою Чайлд-Пьо) не слід перевищувати дозу 60 мг один раз на день, пацієнтам з порушеннями функції печінки середнього ступеня тяжкості (7-9 балів за шкалою Чайлд-Пьо) - 30 мг один раз на день;
-пацієнти з дегідратацією;
гициенты з порушеннями функції нирок, одночасно застосовують інгібітори АГ1Ф, діуретики ангіотензину II, особливо літні;
-пацієнти з кліренсом креатиніну < 60 мл/хв;
-пацієнти з попереднім значним зниженням функції нирок, з ослабленою функцією нирок, некомпенсованої зердечной недостатністю або цирозом печінки, які знаходяться у групі ризику при тривалому застосуванні НПЗП.
Слід дотримуватися обережності при супутній терапії такими препаратами: антикоагулянти (наприклад, варфарин);
антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел); препарати, що метаболізуються сульфотрансферазами.
ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ І В ПЕРІОД ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ, ВПЛИВ НА ФЕРТИЛЬНІСТЬ
Вагітність
Клінічних даних про застосування эторикоксиба в період беременности немає. В дослідженнях на тварин спостерігалося токсичну дію на репродуктивну систему. Потенційний ризик у жінок в період вагітності невідомий. Застосування эторикоксиба, як і інших препаратів, що інгібують синтез простагландинів, протягом останнього триместру вагітності може призводити до пригнічення скорочень матки і передчасного закриття артеріального протоку. Эторикоксиб протипоказаний у період вагітності (див. розділ «Протипоказання»), Якщо в період лікування наступила вагітність, эторикоксиб необходимо скасувати.
Грудне вигодовування
У лактуючих щурів эторикоксиб виділяється з молоком. Досліджень, які підтверджують виділення эторикоксиба з грудним молоком у жінок, не вводилося. Жінки, які приймають эторикоксиб, повинні припинити грудне вигодовування (див. розділ «Протипоказання»).
Фертильність
Застосування эторикоксиба, як і інших препаратів, що інгібують ЦОГ-2 і синтез простагландинів, не рекомендується жінкам, які планують вагітність.Лікарська взаємодія
Фармакодинамическое взаємодія
У хворих, які отримують варфарин, прийом Аркоксиа® в дозі 120 мг/добу супроводжувався збільшенням приблизно на 13% і MHO протромбінового часу. У хворих, які отримують варфарин або аналогічні лікарські засоби, слід контролювати показники MHO під час початку терапії або зміни режиму дозування Аркоксиа®, особливо в перші кілька днів.
Є повідомлення, що неселективні НПЗЗ та селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть послабляти гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ. Це взаємодія сл��дме брати до уваги при лікуванні хворих, які приймають Аркоксиа® одночасно з інгібіторами АПФ. У хворих з порушеннями функції нирок (наприклад, при дегідратації або у літньому віці) така комбінація може посилити функціональну недостатність нирок.
Аркоксиа® можна застосовувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою в низьких дозах, призначених для профілактики серцево-судинних захворювань. Проте одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти у низьких дозах і Аркоксиа® може призвести до збільшено��ю частоти виразкового ураження ШКТ та інших ускладнень порівняно з прийомом однієї Аркоксиа®. Після досягнення рівноважного стану прийом эторикоксиба в дозі 120 мг 1 раз/добу не чинить впливу на антитромбоцитарну активність ацетилсаліцилової кислоти у низьких дозах (81 мг/добу). Препарат не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.
Циклоспорин і такролімус підвищують ризик розвитку нефротоксичності на тлі прийому Аркоксиа®.
Фармакокінетична взаємодія />
Є дані, що неселективні НПЗЗ та селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть підвищувати концентрацію літію в плазмі. Це взаємодію слід брати до уваги при лікуванні хворих, які приймають Аркоксиа® одночасно з літієм.
У двох дослідженнях вивчалися ефекти Аркоксиа® у дозі 60, 90 і 120 мг 1 раз/добу протягом семи днів у хворих, які отримували 1 раз в тиждень метотрексат у дозі від 7.5 до 20 мг з приводу ревматоїдного артриту. Аркоксиа® у дозі 60 і 90 мг не впливала на концентрацію в плазмі (AUC) та нирковий кліренс метотрек��ата. В одному дослідженні Аркоксиа® в дозі 120 мг не впливала на концентрацію в плазмі (AUC) та нирковий кліренс метотрексату. В іншому дослідженні Аркоксиа® в дозі 120 мг підвищувала концентрацію метотрексату в плазмі на 28% (AUC) і знижувала нирковий кліренс метотрексату на 13%. При одночасному призначенні Аркоксиа® в дозах вище 90 мг/добу і метотрексату слід вести спостереження за можливою появою токсичних ефектів метотрексату.
Пероральні контрацептиви: прийом Аркоксиа® в дозі 120 мг з пероральними контрацептивами, утримуючіащими 35 мкг етинілестрадіолу і від 0.5 до 1 мг норетиндрону протягом 21 дня, одночасно або з різницею в 12 год збільшує стаціонарну AUC0-24 етинілестрадіолу на 50-60%. Однак концентрація норэтистерона звичайно не збільшується до клінічно значущого ступеня. Це збільшення концентрації етинілестрадіолу слід брати до уваги при виборі відповідного перорального контрацептиву для одночасного застосування з Аркоксиа®. Подібний факт може приводити до збільшення частоти тромбоемболії, за рахунок збільшення експозиції етинілестрадіола. Значущої фармакокінетичної взаємодії з ГКС не виявлено.
Эторикоксиб не впливає на AUC0-24 у рівноважному стані або елімінацію дигоксину. Разом з тим, эторикоксиб підвищує Cmax (в середньому на 33%), що може мати значення при розвитку передозування дигоксину.
Одночасний прийом Аркоксиа® та рифампіцину (потужного індуктора печінкового метаболізму) призводить до зниження на 65% AUC эторикоксиба в плазмі. Це взаємодія слід враховувати при одночасному призначенні Аркоксиа® з рифампіцином.
Антациди і кетокон��зол (потужний інгібітор CYP3A4) не мають клінічно значущої дії на фармакокінетику Аркоксиа
