Дозировка
Внутрь, независимо от приема пищи,запивая небольшим количеством воды. Остеоартроз:Рекомендуемая доза составляет 30 или 60мг один раз в день. Ревматоидный артрит и анкилозирующий спондилит:Рекомендуемая доза составляет 90 мг один раз в день. Острый подагрический артрит: Рекомендуемая в остром периоде доза составляет 120 мг один раз в день. Продолжительность применения препарата в дозе 120 мг составляет не более 8 дней. Следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным коротким курсом. Средняя терапевтическая доза при болевом синдроме составляет однократно 60 мг в день. Острая боль после стоматологических операций: Рекомендуемая доза составляет 90 мг один раз в день. При лечении острой боли препарат АРКОКСИА следует применять только в острый симптоматический период,ограниченный продолжительностью не более 8 дней. Суточная доза при остеоартрозе не должна превышать 60 мг. Суточная доза при ревматоидном артрите не должна превышать 90 мг. Суточная доза при анкилозирующем спондилите не должна превышать 90 мг. Суточная доза при остром подагрическом артрите не должна превышать 120 мг. Суточная доза для купирования боли после стоматологических операций не должна превышать 90 мг.
Передозировка
В клинических испытаниях о передозировке Аркоксиа® не сообщалось. В клинических испытаниях однократный прием Аркоксиа® в разовой дозе до 500 мг или многократный прием до 150 мг/сут в течение 21 дня не вызывал существенных токсических эффектов. Симптомы: при передозировке препарата возможно появление нежелательных эффектов со стороны ЖКТ, сердечно-сосудистой системы и почек. Лечение: проводят симптоматическую терапию. Эторикоксиб не выводится при гемодиализе, выведение препарата при перитонеальном диализе не изучалось.
Лекарственная форма
Дозировка 60 мг: зеленые двояковыпуклые таблетки яблоковидной формы, покрытые пленочной оболочкой, с тиснением ARCOXIA 60 на одной стороне и с тиснением 200 на другой стороне.
Состав
Одна таблетка, покрытая пленочной оболочкой, содержит:
действующее вещество: эторикоксиб 60,0 мг;
вспомогательные вещества:\0009кальция гидрофосфат 60,0 мг, целлюлоза микрокристаллическая 74,0 мг, кроскармеллоза натрия 4,0 мг, магния стеарат 2,0 мг; пленочная оболочка таблетки: Опадрай 11 Зеленый 39К11520 8,0 мг, в состав которого входят: лактозы моногидрат 35,0% (вес.), гипромеллоза 33,0% (вес.), титана диоксид 16,6% (вес.), триацетип 8,0% (вес.), алюминиевый лак на основе красителя индигокармина (Е 132) 5,4% (вес.), краситель железа оксид желтый (Е172) 1.9% (вес.); воск карнаубский
Фармакологическое действие
НПВС. Селективный ингибитор ЦОГ-2, в терапевтических концентрациях блокирует образование простагландинов и оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие. Селективное угнетение ЦОГ-2 сопровождается уменьшением выраженности клинических симптомов, связанных с воспалительным процессом, при этом отсутствует влияние на функцию тромбоцитов и слизистую оболочку ЖКТ.
Эторикоксиб обладает дозозависимым эффектом ингибирования ЦОГ-2, не оказывая влияние на ЦОГ-1 при применении в суточной дозе до 150 мг. Аркоксиа® не оказывает влияния на выработку простагландинов в слизистой оболочке желудка и на время кровотечения. В проведенных исследованиях не наблюдалось снижения уровня арахидоновой кислоты и агрегации тромбоцитов, вызываемой коллагеном.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь быстро абсорбируется из ЖКТ. Биодоступность при приеме внутрь составляет около 100%. После приема препарата взрослыми натощак в дозе 120 мг Cmax составляет 3.6 мкг/мл, время достижения Cmax - 1 ч после приема.
Прием пищи не оказывает существенного влияния на выраженность и скорость абсорбции эторикоксиба при приеме в дозе 120 мг. Вместе с тем происходит снижение значений Cmax на 36% и увеличение Тmax на 2 ч.
Прием антацидов не влияет на фармакокинетику препарата.
Распределение
Средняя геометрическая величина AUC0-24 составила 37.8 мкг?ч/мл. Фармакокинетика эторикоксиба в пределах терапевтических доз носит линейный характер.
Связывание с белками плазмы превышает 92%. Vd в равновесном состоянии составляет около 120 л. Эторикоксиб проникает через плацентарный барьер и через ГЭБ.
Метаболизм
Интенсивно метаболизируется в печени, с участием изофермента цитохрома Р450 (CYP) и образованием 6-гидроксиметил-эторикоксиба. Обнаружено 5 метаболитов эторикоксиба, основные - 6-гидроксиметил-эторикоксиб и его производное - 6-карбокси-ацетил-эторикоксиб. Основные метаболиты не влияют на ЦОГ-1 и совсем неактивны либо малоактивны в отношении ЦОГ-2.
Выведение
Выведение эторикоксиба происходит в виде метаболитов почками. Менее 1% препарата выводится с мочой в неизмененном виде.
При однократном в/в введении здоровым добровольцам меченого радиоактивного препарата, содержащего эторикоксиб в дозе 25 мг, продемонстрировано, что 70% препарата выводится почками, 20% - через кишечник, преимущественно в виде метаболитов. Менее 2% обнаружено в неизмененном виде.
Равновесное состояние достигается через 7 сут при ежедневном приеме в дозе 120 мг, с коэффициентом кумуляции около 2, что соответствует T1/2 - около 22 ч. Плазменный клиренс составляет приблизительно 50 мл/мин.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетические отличия у мужчин и женщин отсутствуют.
Фармакокинетика у пожилых (65 лет и старше) сопоставима с показателями у молодых, и нет необходимости корректировать дозу препарата у лиц пожилого возраста.
Расовые отличия не влияют на фармакокинетические параметры эторикоксиба.
У больных с незначительными нарушениями функции печени (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пью) однократный прием эторикоксиба в дозе 60 мг/сут сопровождался увеличением AUC на 16% по сравнению со здоровыми лицами.
У пациентов с умеренным нарушением функции печени (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью), принимавших препарат в дозе 60 мг через день, значение AUC было таким же, как у здоровых лиц, принимавших препарат ежедневно в той же дозе.
Данные клинических и фармакокинетических исследований у пациентов с тяжелым нарушением функции печени (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) отсутствуют.
Фармакокинетические показатели однократного применения эторикоксиба в дозе 120 мг у пациентов с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью и с терминальной стадией хронической почечной недостаточности, находящихся на гемодиализе, не отличались существенно от показателей у здоровых лиц. Гемодиализ незначительно влиял на выведение (клиренс диализа - около 50 мл/мин).
Фармакокинетические параметры эторикоксиба у детей младше 12 лет не изучались. В сравнительных фармакокинетических исследованиях получены сопоставимые данные при применении эторикоксиба в группе подростков (от 12 до 17 лет) с массой тела 40-60 кг в дозе 60 мг/сут, в аналогичной возрастной группе и с массой тела более 60 кг - 90 мг/сут, и у взрослых при приеме 90 мг/сут.
Побочные действия
Частота побочных реакций представлена в соответствии со следующей градацией: очень часто (?10%), часто (1-10%); нечасто (0.1-1%); редко (0.01-0.1%); очень редко (< 0.01%, включая отдельные случаи).
Со стороны пищеварительной системы: часто - эпигастральная боль, изжога, тошнота, диарея, диспепсия, метеоризм; нечасто - вздутие живота, отрыжка, усиление перистальтики, запор, сухость слизистой оболочки полости рта, гастрит, язва слизистой оболочки желудка или двенадцатиперстной кишки, синдром раздраженного кишечника, эзофагит, язвы слизистой оболочки полости рта, рвота; очень редко - язвы ЖКТ (с кровотечением или перфорацией), гепатит.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение, слабость; нечасто - нарушение вкуса, сонливость, нарушения сна, нарушения чувствительности, в т.ч. парестезии/гиперестезии, тревога, депрессия, нарушения концентрации; очень редко - галлюцинации, спутанность сознания.
Со стороны органов чувств: нечасто - нечеткость зрения, конъюнктивит, шум в ушах, вертиго.
Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - протеинурия; очень редко - почечная недостаточность, обычно обратимая при отмене препарата.
Аллергические реакции: очень редко - анафилактические/анафилактоидные реакции, включая выраженное снижение АД и шок.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - сердцебиение, повышение АД; нечасто - приливы, нарушение мозгового кровообращения, фибрилляция предсердий, застойная сердечная недостаточность, неспецифические изменения ЭКГ; инфаркт миокарда; очень редко - гипертонический криз.
Со стороны дыхательной системы: нечасто - кашель, одышка, носовое кровотечение; очень редко - бронхоспазм.
Дерматологические реакции: часто - экхимозы; нечасто - отечность лица, кожный зуд, сыпь; очень редко - крапивница, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла.
Инфекционные осложнения: нечасто - гастроэнтерит, инфекции верхних отделов дыхательных путей, мочевыводящего тракта.
Со стороны костно-мышечной системы: нечасто - мышечные судороги, артралгия, миалгия.
Со стороны обмена веществ: часто - отеки, задержка жидкости; нечасто - изменения аппетита, повышение массы тела.
Со стороны лабораторных исследований: часто - повышение активности печеночных трансаминаз; нечасто - повышение азота в крови и моче, повышение активности КФК, снижение гематокрита, снижение гемоглобина, гиперкалиемия, лейкопения, тромбоцитопения, повышение креатинина сыворотки, повышение мочевой кислоты; редко - повышение натрия в сыворотке крови.
Прочие: часто - гриппоподобный синдром; нечасто - боли в грудной клетке.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Прием лекарственного средства Аркоксиа® требует тщательного контроля АД. Всем пациентам при назначении препарата следует проводить мониторирование АД в течение первых двух недель лечения и периодически в дальнейшем.
Также следует регулярно контролировать показатели функции печени и почек.
В случае повышения уровня печеночных трансаминаз в 3 раза и более относительно ВГН препарат должен быть отменен.
Учитывая возрастание риска развития нежелательных эффектов с увеличением продолжительности приема необходимо периодически оценивать необходимость продолжения приема препарата и возможность снижения дозы.
Не следует применять препарат одновременно с другими НПВС.
Оболочка препарата Аркоксиа® содержит лактозу в незначительном количестве, что следует учитывать при назначении препарата больным с лактазной недостаточностью.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций. Пациенты, у которых отмечались эпизоды головокружений, сонливости или слабости, должны воздержаться от занятий, требующих концентрации внимания.
Показания
Симптоматическая терапия остеоартроза, ревматоидного артрита, анкилозирующего спондилита, болей и воспалительной симптоматики, связанной с острым
подагрическим артритом. Терапия умеренной и выраженной острой боли после стоматологических операций.
Противопоказания
— полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа или околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты и других НПВС (в т.ч. в анамнезе);
— эрозивно-язвенные изменения слизистой оболочки желудка или двенадцатиперстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение, цереброваскулярное или иное кровотечение;
— воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона, неспецифический язвенный колит) в фазе обострения;
— гемофилия и другие нарушения свертываемости крови;
— выраженная сердечная недостаточность (II-IV функциональные классы по классификации NYHA);
— выраженная печеночная недостаточность (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) или активное заболевание печени;
— почечная недостаточность тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин), прогрессирующие заболевания почек, подтвержденная гиперкалиемия;
— период после проведения аортокоронарного шунтирования; заболевания периферических артерий, цереброваскулярные заболевания, клинически выраженная ИБС;
— стойко сохраняющиеся значения АД, превышающие 140/90 мм рт. ст. при неконтролируемой артериальной гипертензии;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский возраст до 16 лет;
— повышенная чувствительность к какому-либо компоненту препарата.
С осторожностью применяют препарат при наличии анамнестических данных о развитии язвенного поражения ЖКТ, инфекции Helicobacter pylori, у лиц пожилого возраста, у пациентов, длительно использовавших НПВС, часто употребляющих алкоголь, при тяжелых соматических заболеваниях, дислипидемии/гиперлипидемии, при сахарном диабете, артериальной гипертензии, отеках и задержке жидкости, курении, у пациентов с КК менее 60 мл/мин, при сопутствующей терапии следующими лекарственными средствами: антикоагулянтами (например, варфарином), антиагрегантами (например, ацетилсалициловой кислотой, клопидогрелом), ГКС (например, преднизолоном), селективными ингибиторами обратного захвата серотонина (например, циталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертралином).
Применение при беременности и кормлении грудью
Препарат противопоказан при беременности и в период лактации.
Применение препарата может отрицательно влиять на женскую фертильность и не рекомендуется женщинам, планирующим беременность.
Применение при нарушениях функции печени
Противопоказан при выраженной печеночной недостаточности (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) или активном заболевании печени.
У пациентов с печеночной недостаточностью (5-9 баллов по шкале Чайлд-Пью) рекомендуется не превышать суточную дозу 60 мг.
Применение при нарушениях функции почек
Противопоказан при почечной недостаточности тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин), прогрессирующих заболеваниях почек, подтвержденной гиперкалиемии.
Лекарственное взаимодействие
Фармакодинамическое взаимодействие
У больных, получающих варфарин, прием Аркоксиа® в дозе 120 мг/сут сопровождался увеличением примерно на 13% MHO и протромбинового времени. У больных, получающих варфарин или аналогичные лекарственные средства, следует контролировать показатели MHO во время начала терапии или изменения режима дозирования Аркоксиа®, в особенности в первые несколько дней.
Имеются сообщения, что неселективные НПВС и селективные ингибиторы ЦОГ-2 могут ослаблять гипотензивный эффект ингибиторов АПФ. Это взаимодействие следует принимать во внимание при лечении больных, принимающих Аркоксиа® одновременно с ингибиторами АПФ. У больных с нарушениями функции почек (например, при дегидратации или в пожилом возрасте) подобная комбинация может усугубить функциональную недостаточность почек.
Аркоксиа® можно применять одновременно с ацетилсалициловой кислотой в низких дозах, предназначенных для профилактики сердечно-сосудистых заболеваний. Однако одновременное назначение ацетилсалициловой кислоты в низких дозах и Аркоксиа® может привести к увеличению частоты язвенного поражения ЖКТ и других осложнений по сравнению с приемом одной Аркоксиа®. После достижения равновесного состояния прием эторикоксиба в дозе 120 мг 1 раз/сут не оказывает влияния на антитромбоцитарную активность ацетилсалициловой кислоты в низких дозах (81 мг/сут). Препарат не заменяет профилактического действия ацетилсалициловой кислоты при сердечно-сосудистых заболеваниях.
Циклоспорин и такролимус повышают риск развития нефротоксичности на фоне приема Аркоксиа®.
Фармакокинетическое взаимодействие
Имеются данные, что неселективные НПВС и селективные ингибиторы ЦОГ-2 могут повышать концентрацию лития в плазме. Это взаимодействие следует принимать во внимание при лечении больных, принимающих Аркоксиа® одновременно с литием.
В двух исследованиях изучались эффекты Аркоксиа® в дозе 60, 90 и 120 мг 1 раз/сут в течение семи дней у больных, получавших 1 раз в неделю метотрексат в дозе от 7.5 до 20 мг по поводу ревматоидного артрита. Аркоксиа® в дозе 60 и 90 мг не оказывала влияния на концентрацию в плазме (по AUC) и почечный клиренс метотрексата. В одном исследовании Аркоксиа® в дозе 120 мг не оказывала влияния на концентрацию в плазме (по AUC) и почечный клиренс метотрексата. В другом исследовании Аркоксиа® в дозе 120 мг повышала концентрацию метотрексата в плазме на 28% (по AUC) и снижала почечный клиренс метотрексата на 13%. При одновременном назначении Аркоксиа® в дозах выше 90 мг/сут и метотрексата следует вести наблюдение за возможным появлением токсических эффектов метотрексата.
Пероральные контрацептивы: прием Аркоксиа® в дозе 120 мг с пероральными контрацептивами, содержащими 35 мкг этинилэстрадиола и от 0.5 до 1 мг норэтиндрона в течение 21 дня, одновременно или с разницей в 12 ч увеличивает стационарную AUC0-24 этинилэстрадиола на 50-60%. Однако концентрация норэтистерона обычно не увеличивается до клинически значимой степени. Это увеличение концентрации этинилэстрадиола следует принимать во внимание при выборе соответствующего перорального контрацептива для одновременного применения с Аркоксиа®. Подобный факт может приводить к увеличению частоты тромбоэмболии, за счет увеличения экспозиции этинилэстрадиола. Значимого фармакокинетического взаимодействия с ГКС не обнаружено.
Эторикоксиб не влияет на AUC0-24 в равновесном состоянии или элиминацию дигоксина. Вместе с тем, эторикоксиб повышает Cmax (в среднем на 33%), что может иметь значение при развитии передозировки дигоксина.
Одновременный прием Аркоксиа® и рифампицина (мощного индуктора печеночного метаболизма) приводит к снижению на 65% AUC эторикоксиба в плазме. Это взаимодействие следует учитывать при одновременном назначении Аркоксиа® с рифампицином.
Антациды и кетоконазол (мощный ингибитор CYP3A4) не оказывают клинически значимого действия на фармакокинетику Аркоксиа®.
(4754)
Дозування
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі,запиваючи невеликою кількістю води. Остеоартроз:Рекомендована доза становить 30 або 60мг один раз в день. Ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондиліт:Рекомендована доза становить 90 мг один раз на день. Гострий подагричний артрит: Рекомендована в гострому періоді доза становить 120 мг один раз на день. Тривалість застосування препарату в дозі 120 мг становить не більше 8 днів. Слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом. Середня терапевт��економічна доза при больовому синдромі становить 60 мг одноразово в день. Гостра біль після стоматологічних операцій: Рекомендована доза становить 90 мг один раз на день. При лікуванні гострого болю препарат АРКОКСИА слід застосовувати тільки в гострий симптоматичний період,обмежений тривалістю не більше 8 днів. Добова доза при остеоартрозі не повинна перевищувати 60 мг. Добова доза при ревматоїдному артриті не повинна перевищувати 90 мг. Добова доза при анкілозуючому спондиліті не повинна перевищувати 90 мг. Добова доза при гострому подагісторичному артриті не повинна перевищувати 120 мг. Добова доза для купірування болю після стоматологічних операцій не повинна перевищувати 90 мг.Передозування
У клінічних випробуваннях про передозування Аркоксиа® не повідомлялося. У клінічних випробуваннях одноразовий прийом Аркоксиа® в разовій дозі до 500 мг або багаторазовий прийом до 150 мг/добу протягом 21 дня не викликав істотних токсичних ефектів. Симптоми: при передозуванні препарату можлива поява небажаних ефектів з боку ШКТ, серцево-судинної системи і нирок. Лікування: проводят симптоматичну терапію. Эторикоксиб не виводиться при гемодіалізі, виведення препарату при перитонеальному діалізі не вивчалося.
Лікарська форма
Дозування 60 мг: зелені двоопуклі таблетки яблуковидною форми, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням ARCOXIA 60 на одній стороні і з тисненням 200 на іншій стороні.Склад
Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
діюча речовина: эторикоксиб 60,0 мг;
допоміжні речовини:\0009кальция гідрофосфат 60,0 мг, целюлоза микрокристаллическая 74,0 мг, натрію кроскармелоза 4,0 мг, магнію стеарат 2,0 мг; плівкова оболонка таблетки: Опадрай 11 Зелений 39К11520 8,0 мг, до складу якого входять: лактози моногідрат 35,0% (вага.), гіпромелоза 33,0% (вага.), титану діоксид 16,6% (вага.), триацетип 8,0% (вага.), алюмінієвий лак на основі барвника індигокармін (Е 132) 5,4% (вага.), барвник заліза оксид жовтий (Е172) 1.9% (вага.); віск карнаубськийФармакологічна дія
НПЗЗ. Селективний інгібітор ЦОГ-2, у терапевтичних концентраціях блокує утворення простагландинів і надає протизапальну, анальге��ирующее та жарознижувальну дію. Селективне пригнічення ЦОГ-2 супроводжується зменшенням вираженості клінічних симптомів, пов'язаних з запальним процесом, при цьому відсутній вплив на функцію тромбоцитів і слизову оболонку ШКТ.
Эторикоксиб має дозозалежним ефектом інгібування ЦОГ-2, не впливаючи на ЦОГ-1 при застосуванні у добовій дозі до 150 мг. Аркоксиа® не впливає на синтез простагландинів у слизовій оболонці шлунка та на час кровотечі. У проведених дослідженнях не наблюдалось зниження рівня арахідонової кислоти та агрегації тромбоцитів, спричиненої колагеном.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину швидко абсорбується з ШКТ. Біодоступність при прийомі внутрішньо становить близько 100%. Після прийому препарату дорослими натщесерце в дозі 120 мг Cmax становить 3.6 мкг/мл, час досягнення Cmax - 1 год після прийому.
Прийом їжі не має суттєвого впливу на виразність і швидкість абсорбції эторикоксиба при прийомі в дозі 120 мг. Разом з тим відбувається зниження значень Cmax на 36% та збільшення Тмах на 2 ч.
Прийом антацидів не впливає на фармакокінетику препарату.
Розподіл
Середня геометрична величина AUC0-24 склала 37.8 мкг?год/мл Фармакокінетика эторикоксиба в межах терапевтичних доз носить лінійний характер.
Зв'язування з білками плазми перевищує 92%. Vd в рівноважному стані становить близько 120 к. Эторикоксиб проникає через плацентарний бар'єр та через ГЕБ.
Метаболізм
Інтенсивно метаболізується в печінці за участю ізоферменту цитохрому Р450 (CYP) і утворенням 6-гідроксиметил-эторикоксиба. Виявлено 5 метаболітів эторикоксиба, основні - 6-гідроксиметил-эторикоксиб і його похідне - 6-карбокси-ацетил-эторикоксиб. Основні метаболіти не впливають на ЦОГ-1 і зовсім неактивні або малоактивні стосовно ЦОГ-2.
Виведення
Виведення эторикоксиба відбувається у вигляді метаболітів нирками. Менше 1% препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді.
При одноразовому в/в введення здоровим добровольцям міченого радіоактивного препарату, що містить эторикоксиб в дозі 25 мг, продемонстровано, що 70% препарату виводится нирками, 20% - через кишечник, переважно у вигляді метаболітів. Менше 2% виявлено в незміненому вигляді.
Рівноважний стан досягається через 7 діб при щоденному прийомі в дозі 120 мг, з коефіцієнтом кумуляції близько 2, що відповідає T1/2 - близько 22 год. Плазмовий кліренс становить приблизно 50 мл/хв.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетичні відмінності у чоловіків і жінок відсутні.
Фармакокінетика у літніх (65 років і старше) порівнянна з показниками у молодих, і немає необхідностімости коригувати дозу препарату в осіб літнього віку.
Расові відмінності не впливають на фармакокінетичні параметри эторикоксиба.
У хворих з незначними порушеннями функції печінки (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) одноразовий прийом эторикоксиба в дозі 60 мг/добу супроводжувався збільшенням AUC на 16% порівняно зі здоровими особами.
У пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), які приймали препарат у дозі 60 мг через день, значення AUC було таким самим, як у здорових осіб, які приймали викларат щодня в тій же дозі.
Дані клінічних і фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає.
Фармакокінетичні показники одноразового застосування эторикоксиба в дозі 120 мг у пацієнтів з помірною і тяжкою нирковою недостатністю та з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, не відрізнялися істотно від показників у здорових осіб. Гемодіаліз незначно впливав на виведення (кліренс д��ализа - близько 50 мл/хв).
Фармакокінетичні параметри эторикоксиба у дітей молодше 12 років не вивчалися. У порівняльних фармакокінетичних дослідженнях отримані порівняльні дані при застосуванні эторикоксиба в групі підлітків (від 12 до 17 років) з масою тіла 40-60 кг в дозі 60 мг/добу, в аналогічній віковій групі та з масою тіла більше 60 кг - 90 мг/добу, у дорослих при прийомі 90 мг/добу.Побічні дії
Частота побічних реакцій представлена відповідно до наступної градації: дуже часто (?10%), часто (1-10%); нечасто (0.1-1%); рідко (0.01-0.1%); ��дуже рідко (< 0.01%, включаючи окремі випадки).
З боку травної системи: часто - епігастральний біль, печія, нудота, діарея, диспепсія, метеоризм; нечасто - здуття живота, відрижка, посилення перистальтики, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, гастрит, виразка слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, синдром подразненого кишечнику, езофагіт, виразки слизової оболонки порожнини рота, блювання; дуже рідко - виразки ШКТ (з кровотечею або перфорацією), гепатит.
З боку нервової системи: часто - головний ��оль, запаморочення, слабкість; рідко - порушення смаку, сонливість, порушення сну, порушення чутливості, в т. ч. парестезії/гіперестезії, тривога, депресія, порушення концентрації; дуже рідко - галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку органів чуття: рідко - нечіткість зору, кон'юнктивіт, шум у вухах, вертиго.
З боку сечовидільної системи: нечасто - протеїнурія; дуже рідко - ниркова недостатність, зазвичай оборотна при відміні препарату.
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілактичні/анафилактоидные реакції, включаючи виражене зниження артеріального тиску та шок.
З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску; нечасто - припливи, порушення мозкового кровообігу, фібриляція передсердь, застійна серцева недостатність, неспецифічні зміни ЕКГ; інфаркт міокарда; дуже рідко - гіпертонічний криз.
З боку дихальної системи: нечасто - кашель, задишка, носова кровотеча; дуже рідко - бронхоспазм.
Дерматологічні реакції: часто - екхімози; нечасто - набряк обличчя, шкірний свербіж, висип; дуже рідко - кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.
Інфекційні ускладнення: часто - гастроентерит, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, сечовивідного тракту.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові судоми, артралгія, міалгія.
З боку обміну речовин: часто - набряки, затримка рідини; нечасто - зміни апетиту, підвищення маси тіла.
З боку лабораторних досліджень: часто - підвищення активності печінкових трансаміназ; нечасто - підвищення азоту в крові та сечі, підвищення активності КФК, зниження гематокриту, зниження гемоглобіну, гіперкаліємія, лейкопенія, тромбоцитопенія, підвищення креатиніну сироватки, підвищення сечової кислоти; рідко - підвищення натрію в сироватці крові.
Інші: часто - грипоподібний синдром; нечасто - біль у грудній клітці.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Прийом лікарського засобу Аркоксиа® вимагає ретельного контролю артеріального тиску. Всім пацієнтам при призначенні препарату слід проводити моніторування АТ протягом перших двох тижнів лікування і періодично надалі.
Також слід регулярно контролювати показники функції печінки і нирок.
У разі підвищення рівня печінкових трансаміназ в 3 рази і більше щодо ВМН препарат повинен бути скасований.
Враховуючи зростання ризику розвитку небажаних ефектів з збільшенням тривалості прийому необхідно періодично оцінювати необхідність продовження прийому препарату і можливість зниження дози.
Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими НПЗЗ.
Оболонка препарата Аркоксиа® містить лактозу в незначній кількості, що слід враховувати при призначенні препарату хворим з лактазною недостатністю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. Пацієнти, у яких відзначалися епізоди запаморочення, сонливості або слабості, повинні утриматися від занять, що потребують концентрації уваги.Свідчення
Симптоматична терапія остеоартрозу, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, болів і запальної симптоматики, пов'язаної з гострим
подагричним артритом. Терапія помірної і вираженої гострої болі після стоматологічних операцій.Протипоказання
— повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ (у т. ч. в анамн��зе);
— ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна або інше кровотеча;
— запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт) у фазі загострення;
— гемофілія й інші порушення згортання крові;
— виражена серцева недостатність (ІІ-IV функціональні класи за класифікацією NYHA);
— виражена печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) ічи активне захворювання печінки;
— ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія;
— період після проведення аортокоронарного шунтування; захворювання периферичних артерій, цереброваскулярні захворювання, клінічно виражена ІХС;
— стійко зберігаються значення АТ, що перевищує 140/90 мм рт. ст. при неконтрольованій артеріальній гіпертензії;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячому�� вік до 16 років;
— підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
З обережністю застосовують препарат при наявності анамнестичних даних про розвиток виразкового ураження ШКТ, інфекції Helicobacter pylori, у осіб літнього віку, у пацієнтів, що тривало використовували НПЗЗ, часто вживають алкоголь, при важких соматичних захворюваннях, дисліпідемії/гіперліпідемії, при цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії, набряках і затримки рідини, куріння, у пацієнтів з КК менше 60 мл/хв, при супутній терапії слід��ующими лікарськими засобами: антикоагулянтами (наприклад, варфарином), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою, клопидогрелом), ДКЗ (наприклад, преднізолоном), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном).
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Препарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.
Застосування препарату може негативно впливати на жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, планируючим вагітність.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказаний при вираженій печінковій недостатності (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) або активному захворюванні печінки.
У пацієнтів з печінковою недостатністю (5-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не рекомендується перевищувати добову дозу 60 мг.
Застосування при порушеннях функції нирок
Протипоказаний при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв), прогресуючих захворюваннях нирок, підтвердженої гіперкаліємії.Ліків��е взаємодія
Фармакодинамічна взаємодія
У хворих, які отримують варфарин, прийом Аркоксиа® в дозі 120 мг/добу супроводжувався збільшенням приблизно на 13% і MHO протромбінового часу. У хворих, які отримують варфарин або аналогічні лікарські засоби, слід контролювати показники MHO під час початку терапії або зміни режиму дозування Аркоксиа®, особливо в перші кілька днів.
Є повідомлення, що неселективні НПЗЗ та селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть послаблювати гіпотензивний ефект ингиби��орів АПФ. Це взаємодію слід брати до уваги при лікуванні хворих, які приймають Аркоксиа® одночасно з інгібіторами АПФ. У хворих з порушеннями функції нирок (наприклад, при дегідратації або у літньому віці) така комбінація може посилити функціональну недостатність нирок.
Аркоксиа® можна застосовувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою в низьких дозах, призначених для профілактики серцево-судинних захворювань. Проте одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти у низьких дозах і Аркоксіа® може призвести до збільшення частоти виразкового ураження ШКТ та інших ускладнень порівняно з прийомом однієї Аркоксиа®. Після досягнення рівноважного стану прийом эторикоксиба в дозі 120 мг 1 раз/добу не чинить впливу на антитромбоцитарну активність ацетилсаліцилової кислоти у низьких дозах (81 мг/добу). Препарат не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.
Циклоспорин і такролімус підвищують ризик розвитку нефротоксичності на тлі прийому Аркоксиа®.
Фарма��взаємодія окинетическое
Є дані, що неселективні НПЗЗ та селективні інгібітори ЦОГ-2 можуть підвищувати концентрацію літію в плазмі. Це взаємодію слід брати до уваги при лікуванні хворих, які приймають Аркоксиа® одночасно з літієм.
У двох дослідженнях вивчалися ефекти Аркоксиа® у дозі 60, 90 і 120 мг 1 раз/добу протягом семи днів у хворих, які отримували 1 раз в тиждень метотрексат у дозі від 7.5 до 20 мг з приводу ревматоїдного артриту. Аркоксиа® у дозі 60 і 90 мг не впливала на концентрацію в плазмі (п�� AUC) та нирковий кліренс метотрексату. В одному дослідженні Аркоксиа® в дозі 120 мг не впливала на концентрацію в плазмі (AUC) та нирковий кліренс метотрексату. В іншому дослідженні Аркоксиа® в дозі 120 мг підвищувала концентрацію метотрексату в плазмі на 28% (AUC) і знижувала нирковий кліренс метотрексату на 13%. При одночасному призначенні Аркоксиа® в дозах вище 90 мг/добу і метотрексату слід вести спостереження за можливою появою токсичних ефектів метотрексату.
Пероральні контрацептиви: прийом Аркоксиа® в дозі 120 мг з перорспеціальними контрацептивами, що містять 35 мкг етинілестрадіолу і від 0.5 до 1 мг норетиндрону протягом 21 дня, одночасно або з різницею в 12 год збільшує стаціонарну AUC0-24 етинілестрадіолу на 50-60%. Однак концентрація норэтистерона звичайно не збільшується до клінічно значущого ступеня. Це збільшення концентрації етинілестрадіолу слід брати до уваги при виборі відповідного перорального контрацептиву для одночасного застосування з Аркоксиа®. Подібний факт може приводити до збільшення частоти тромбоемболії, за рахунок збільш��ня експозиції етинілестрадіолу. Значущої фармакокінетичної взаємодії з ГКС не виявлено.
Эторикоксиб не впливає на AUC0-24 у рівноважному стані або елімінацію дигоксину. Разом з тим, эторикоксиб підвищує Cmax (в середньому на 33%), що може мати значення при розвитку передозування дигоксину.
Одночасний прийом Аркоксиа® та рифампіцину (потужного індуктора печінкового метаболізму) призводить до зниження на 65% AUC эторикоксиба в плазмі. Це взаємодія слід враховувати при одночасному призначенні Аркоксиа® з рифампиціншому.
Антациди і кетоконазол (потужний інгібітор CYP3A4) не мають клінічно значущої дії на фармакокінетику Аркоксиа®.
