Дозировка
Применение препарата должно начинаться под наблюдением врача, имеющего опыт лечения ревматоидного и псориатического артритов. Лечение начинают с назначения в ударной дозе 100 мг ежедневно в течение 3 дней. В качестве поддерживающей дозы при ревматоидном артрите рекомендуют прием в дозе от 10 до 20 мг 1 раз/; при псориатическом артрите - 20 мг 1 раз/ Терапевтический эффект проявляется через 4-6 недель от начала приема и может нарастать в течение 4-6 мес. Таблетки следует глотать целиком, запивая достаточным количеством жидкости, независимо от приема пищи (прием пищи не влияет на всасывание препарата). Не требуется коррекции дозы для пациентов старше 65 лет. Нет никаких рекомендаций относительно дозировки препарата для больных с почечной недостаточностью легкой степени.
Передозировка
имелись сообщения о хронической передозировке препарата у пациентов, получавших лефлуномид в дозе до 5 раз превышающей рекомендуемую суточную дозу, а также сообщения об острой передозировке у взрослых и детей. В большинстве случаев не сообщалось о развитии нежелательных явлений.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой от бледно-желтого до бледно-коричневого цвета, треугольные, двояковыпуклые, с маркировкой "ZBO" на одной стороне
Состав
лефлуномид20 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, крахмал кукурузный, повидон (поливидон К25), кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, кросповидон.
Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 8000, титана диоксид (Е171), железа оксид желтый (Е172), тальк.
Фармакологическое действие
Базисный противоревматический препарат. Оказывает антипролиферативное, иммуномодулирующее (иммуносупрессивное) и противовоспалительное действие. Активный метаболит лефлуномида А771726 ингибирует фермент дегидрооротат-дегидрогеназу и оказывает антипролиферативное действие. А771726 in vitro тормозит вызванную митогенами пролиферацию и синтез ДНК Т-лимфоцитов. Антипролиферативная активность А771726 проявляется, по-видимому, на уровне биосинтеза пиримидина, поскольку добавление в клеточную культуру уридина устраняет тормозящее действие метаболита А771726. С использованием радиоизотопных лигандов показано, что А771726 избирательно связывается с ферментом дегидрооротат дегидрогеназой, чем объясняется его свойство ингибировать этот фермент и пролиферацию лимфоцитов на стадии G1. Пролиферация лимфоцитов является одним из ключевых этапов развития ревматоидного артрита.
Одновременно А771726 тормозит экспрессию рецепторов к интерлейкину-2 (CB-25) и антигенов ядра Ki-67 и PCNA, связанных с клеточным циклом.
Терапевтическое действие лефлуномида было показано на нескольких экспериментальных моделях аутоиммунных заболеваний, включая ревматоидный артрит.
Лефлуномид уменьшает симптомы и замедляет прогрессирование поражения суставов при активной форме ревматоидного артрита.
Терапевтический эффект обычно проявляется через 4-6 недель и может нарастать в дальнейшем на протяжении 4-6 мес.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
При приеме внутрь абсорбируется от 82 до 95% препарата. Лефлуномид может приниматься вместе с пищей. Лефлуномид быстро превращается в свой активный метаболит А771726 (первичный метаболизм в кишечной стенке и печени). В плазме, моче или кале были замечены лишь следовые количества неизмененного лефлуномида. Единственным определяемым метаболитом является А771726, ответственный за основные свойства препарата in vivo.
После однократно принятой дозы Cmax А771726 определяется через 1-24 ч. Из-за очень длительного T1/2 А771726 (около 2 недель) использовалась нагрузочная доза 100 мг в день в течение 3-х дней. Это позволило быстро достигнуть равновесного состояния плазменной концентрации А771726. Без нагрузочной дозы для достижения Css потребовался бы 2-месячный прием препарата. В исследованиях с многократным назначением препарата фармакокинетические параметры А771726 были дозозависимыми в диапазоне доз от 5 до 25 мг. В этих исследованиях клинический эффект был тесно связан с плазменной концентрацией А771726 и суточной дозой лефлуномида. При суточной дозе 20 мг средние плазменные концентрации A771726 при равновесном состоянии имели значение 35 мкг/мл.
В плазме происходит быстрое связывание А771726 с альбуминами. Несвязанная фракция А771726 составляет примерно 0.62%. Связывание А771726 более вариабельно и несколько снижается у больных ревматоидным артритом или хронической почечной недостаточностью.
Метаболизм
Лефлуномид метаболизируется до одного главного (А771726) и нескольких второстепенных метаболитов, включая 4- трифлюорометилаланин. Биотрансформация лефлуномида в А771726 и последующий метаболизм самого А771726 контролируются несколькими ферментами и происходят в микросомальных и других клеточных, фракциях. Исследования взаимодействия с циметидином (неспецифическим ингибитором цитохрома Р450) и рифампицином (неспецифическим индуктором цитохрома Р450) показали, что in vivo CYP-энзимы вовлечены в метаболизм лефлуномида только в незначительной степени.
Выведение
Выведение А771726 из организма медленное и характеризуется клиренсом 31 мл/ч. Лефлуномид выводится с фекалиями (вероятно за счет билиарной экскреции) и с мочой. T1/2 составляет около 2 недель.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетика А771726 у пациентов, находящихся на хроническом амбулаторном перитонеальном диализе, подобна таковой у здоровых добровольцев.
Более быстрое выведение А771726 наблюдается у пациентов, находящихся на гемодиализе, что связано не с экстракцией препарата в диализат, а с вытеснением его из связи с белком. Хотя клиренс А771726 увеличивается приблизительно в 2 раза, конечный T1/2 является подобным таковому у здоровых лиц, т.к. одновременно увеличивается Vd.
Данные о фармакокинетике препарата у больных с печеночной недостаточностью отсутствуют.
Фармакокинетика у лиц младше 18 лет не изучалась.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - умеренное повышение АД; редко - выраженное повышение АД.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диарея, тошнота, рвота, заболевания слизистой ротовой полости (например, афтозный стоматит, изъязвление губ), боли в брюшной полости; нечасто - нарушения вкусовых ощущений; очень редко - панкреатит.
Со стороны гепатобилиарной системы: часто - повышение активности печеночных трансаминаз (особенно АЛТ, реже - ГГТ и ЩФ, гипербилирубинемия; редко - гепатит, желтуха/холестаз; очень редко - тяжелые поражения печени, такие как печеночная недостаточность, острый некроз печени, которые могут быть фатальными.
Со стороны дыхательной системы: редко - интерстициальный легочный процесс (включая интерстициальную пневмонию), с возможным летальным исходом.
Со стороны обмена веществ: часто - повышение активности КФК; нечасто - гипокалиемия, гиперлипидемия, гипофосфатемия; редко - повышение уровня ЛДГ; частота неизвестна - гипоурикемия.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - головная боль, головокружение, парестезии; нечасто - беспокойство; очень редко - периферическая невропатия.
Со стороны костно-мышечной системы: часто – тендовагинит; нечасто - разрыв сухожилий.
Дерматологические реакции: часто - усиленное выпадение волос, экзема, сыпь (в т.ч. макулопапулезная сыпь), зуд, сухость кожи; очень редко - токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), многоформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Арава® может назначаться только после тщательного медицинского обследования.
Перед началом лечения препаратом Арава® необходимо помнить о возможном увеличении числа побочных эффектов у пациентов, получавших ранее другие базисные средства для лечения ревматоидного артрита, которые обладают гепато- и гематотоксическим действием.
Активный метаболит лефлуномида А771726 характеризуется длительным T1/2 (от 1 до 4 недель), поэтому серьезные побочные эффекты могут возникать или сохраняться даже после прекращения лечения препаратом. При возникновении подобных случаев токсичности или при переходе к приему другого базисного препарата после лечения лефлуномидом следует проводить процедуру "отмывания". Процедуру "отмывания" можно проводить также по клиническим показаниям. При подозрении на тяжелые аллергические/иммунопатологические реакции (синдром Стивенса-Джонсона или синдром Лайелла) проведение процедуры "отмывания" обязательно.
Реакции cо стороны печени
Т.к. активный метаболит лефлуномида связывается с белками плазмы, метаболизируется в печени и выводится с желчью, предполагается, что уровень А771726 в плазме крови может повышаться у пациентов с гипопротеинемией или с нарушениями функции печени. Препарат Арава® противопоказан больным с тяжелой гипопротеинемией или нарушениями функции печени.
Сообщалось о редких случаях развития тяжелого поражения печени, в отдельных случаях со смертельным исходом. Большинство этих случаев наблюдалось в течение первых 6 месяцев терапии. Хотя не установлена причинная взаимосвязь этих нежелательных явлений с лефлуномидом, и в большинстве случаев имелось несколько дополнительных подозрительных факторов, точное выполнение рекомендаций по контролю лечения считается обязательным.
Необходимо определять уровень АЛТ до начала терапии Аравой, затем каждые 2 недели в течение первых 6 мес лечения и затем 1 раз каждые 6-8 недель. При подтвержденном 2-3-кратном превышении ВГН АЛТ следует провести снижение дозы с 20 мг до 10 мг сутки, что может позволить продолжить прием Аравы при условии тщательного контроля этого показателя. Если при этом повышение активности АЛТ в 2-3 раза выше ВГН сохраняется или если АЛТ превышает ВГН более чем в 3 раза, лефлуномид следует отменить и начать процедуру "отмывания".
На фоне применения препарата Арава® не следует употреблять алкоголь из-за возможного дополнительного гепатотоксического действия.
Реакции со стороны системы кроветворения
Полный клинический анализ крови (включая определение лейкоцитарной формулы и количества тромбоцитов) следует проводить до начала терапии лефлуномидом, каждые 2 недели в течение первых 6 месяцев лечения и затем каждые 6-8 недель. Риск развития гематологических реакций повышается у пациентов, имеющих в анамнезе анемию, лейкопению и/или тромбоцитопению, у пациентов с нарушениями костномозгового кроветворения или с повышенным риском его развития.
Показания
— в качестве базисного препарата для лечения взрослых больных с активной формой ревматоидного артрита с целью уменьшения симптомов заболевания и задержки развития структурных повреждений суставов;
— активная форма псориатического артрита
Противопоказания
— нарушения функции печени;
— тяжелые иммунодефицитные состояния (в т.ч. СПИД);
— выраженные нарушения костномозгового кроветворения или анемия, лейкопения, тромбоцитопения в результате других причин (кроме ревматоидного артрита);
— тяжелые, неконтролируемые инфекции;
— умеренная или тяжелая почечная недостаточность (из-за малого опыта клинических наблюдений);
— тяжелая гипопротеинемия (в т.ч. при нефротическом синдроме);
— беременность;
— период лактации (период грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к лефлуномиду или любому другому компоненту препарата.
Препарат противопоказан женщинам детородного возраста, не использующим надежные средства контрацепции в период лечения лефлуномидом и затем до тех пор, пока плазменный уровень активного метаболита остается выше 0.02 мг/л. Беременность должна быть исключена перед началом лечения лефлуномидом.
Лекарственное взаимодействие
Усиление побочных реакций может иметь место в случае недавнего или сопутствующего применения гепатотоксических (включая алкоголь) или гематотоксических и иммуносупрессивных препаратов или когда прием этих препаратов начинают после лечения лефлуномидом без процедуры "отмывания".
У больных ревматоидным артритом не обнаружено фармакокинетического взаимодействия между лефлуномидом (10-20 мг/) и метотрексатом (10-25 мг в неделю).
Одновременное применение лефлуномида с колестирамином или активированным углем приводит к быстрому и значительному снижению концентрации А771726 в плазме крови. Считается, что это обусловлено нарушением рециркуляции А771726 в печени и тонкой кишке и/или нарушением его желудочно-кишечного диализа
Если пациент уже принимает НПВС и/или ГКС, их можно продолжать принимать после начала лечения лефлуномидом.
Ферменты, участвующие в метаболизме лефлуномида и его метаболитов, неизвестны.
(1985)
Дозування
Застосування препарату повинно починатися під наглядом лікаря, який має досвід лікування ревматоїдного і псоріатичного артритів. Лікування починають з призначення в ударній дозі 100 мг щоденно протягом 3 днів. В якості підтримуючої дози при ревматоїдному артриті рекомендують прийом у дозі від 10 до 20 мг 1 раз/; при псоріатичному артриті - 20 мг 1 раз/ Терапевтичний ефект проявляється через 4-6 тижнів від початку прийому і може наростати протягом 4-6 міс. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини, не��ависимо від прийому їжі (прийом їжі не впливає на всмоктування препарату). Не потребують корекції дози для пацієнтів старше 65 років. Немає ніяких рекомендацій щодо дозування препарату для хворих з нирковою недостатністю легкого ступеня.Передозування
були повідомлення про хронічного передозування препарату у пацієнтів, які отримували лефлуномід у дозі до 5 разів перевищує рекомендовану добову дозу, а також повідомлення про гостре передозування у дорослих і дітей. У більшості випадків не повідомлялося про розвиток небажаних явищ.<br/>Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою від блідо-жовтого до блідо-коричневого кольору, трикутні, двоопуклі, з маркіровкою "ZBO" на одній стороніСклад
лефлуномид20 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон (полівідон К25), кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, кросповідон.
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 8000, титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий (Е172), тальк.Фармакологічна дія
Базисний противоревматический препарат. Опиниывает антипроліферативну, імуномодулюючу (імуносупресивну) і протизапальну дію. Активний метаболіт лефлуномида А771726 інгібує фермент дегидрооротат-дегидрогеназу і чинить антипроліферативну дію. А771726 in vitro гальмує викликану мітогенами проліферацію і синтез ДНК Т-лімфоцитів. Антипроліферативна активність А771726 проявляється, мабуть, на рівні біосинтезу піримідину, оскільки додавання в клітинну культуру уридина усуває гальмівну дію метаболіту А771726. З використанням радіоізотопних чигандов показано, що А771726 вибірково зв'язується з ферментом дегидрооротат дегидрогеназой, чим пояснюється його властивість інгібувати цей фермент і проліферацію лімфоцитів на стадії G1. Проліферація лімфоцитів є одним з ключових етапів розвитку ревматоїдного артриту.
Одночасно А771726 гальмує експресію рецепторів до інтерлейкіну-2 (CB-25) і антигенів ядра Ki-67 та PCNA, пов'язаних з клітинним циклом.
Терапевтична дія лефлуномида було показано на декількох експериментальних моделях аутоімунних захворювань, ��ключі ревматоїдний артрит.
Лефлуномід зменшує симптоми і уповільнює прогресування ураження суглобів при активній формі ревматоїдного артриту.
Терапевтичний ефект зазвичай проявляється через 4-6 тижнів і може наростати в подальшому на протязі 4-6 міс.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
При прийомі внутрішньо абсорбується від 82 до 95% препарату. Лефлуномід може прийматися разом з їжею. Лефлуномід швидко перетворюється у свій активний метаболіт А771726 (первинний метаболізм у кишковій стінці і печінки). У плазмі, сечі або калі були помічені лише слідові кількості незміненого лефлуномида. Єдиним визначеним метаболітом є А771726, відповідальний за основні властивості препарату in vivo.
Після одноразово прийнятої дози Cmax А771726 визначається через 1-24 ч. З-за дуже тривалого T1/2 А771726 (близько 2 тижнів) використовувалася навантажувальна доза 100 мг на день протягом 3-х днів. Це дозволило швидко досягти рівноважного стану плазмової концентрації А771726. Без навантажувальної дози для досягнення Css знадобився б 2-місячний прийом препарата. У дослідженнях з багаторазовим призначенням препарату фармакокінетичні параметри А771726 були дозозалежними в діапазоні доз від 5 до 25 мг. У цих дослідженнях клінічний ефект був тісно пов'язаний з плазмовою концентрацією А771726 і добовою дозою лефлуномида. При добовій дозі 20 мг середні плазмові концентрації A771726 при рівноважному стані мали значення 35 мкг/мл
В плазмі відбувається швидке зв'язування А771726 з альбумінами. Незв'язана фракція А771726 становить приблизно 0.62%. Зв'язування А771726 більш вариабельно і кілька снижается у хворих на ревматоїдний артрит або хронічною нирковою недостатністю.
Метаболізм
Лефлуномід метаболізується до одного головного (А771726) та кілька другорядних метаболітів, включаючи 4 - трифлюорометилаланин. Біотрансформація лефлуномида в А771726 і подальший метаболізм самого А771726 контролюються декількома ферментами і відбуваються в мікросомальних і інших клітинних, фракціях. Дослідження взаємодії з циметидином (неспецифічним інгібітором цитохрому Р450) і рифампіцином (неспецифічним індуктором цитохрому Р450) показали, що in vivo CYP-ензими залучені в метаболізм лефлуномида тільки в незначній мірі.
Виведення
Виведення А771726 з організму повільне і характеризується кліренсом 31 мл/год. Лефлуномід виводиться з фекаліями (ймовірно за рахунок біліарної екскреції) і з сечею. T1/2 становить близько 2 тижнів.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетика А771726 у пацієнтів, які перебувають на хронічному амбулаторному перитонеальному діалізі, подібна до такої у здорових добровольців.
Більш швидке ви��едение А771726 спостерігається у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, що пов'язано не з екстракцією препарату в диализат, а витіснення його зі зв'язку з білком. Хоча кліренс А771726 збільшується приблизно в 2 рази, кінцевий T1/2 є подібною до такої у здорових осіб, оскільки одночасно збільшується Vd.
Дані щодо фармакокінетики препарату у хворих з печінковою недостатністю відсутні.
Фармакокінетика в осіб молодше 18 років не вивчалася.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: часто - помірне підвищення ��Д; рідко - виражене підвищення ПЕКЛО.
З боку травної системи: часто - діарея, нудота, блювання, захворювання слизової ротової порожнини (наприклад, афтозний стоматит, виразки губ), болі у черевній порожнині; нечасто - порушення смакових відчуттів; дуже рідко - панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: часто - підвищення активності печінкових трансаміназ (особливо АЛТ, рідше - ГГТ і ЩФ, гіпербілірубінемія; рідко - гепатит, жовтяниця/холестаз; дуже рідко - тяжкі ураження печінки, такі як печінкова недостатність, гострийий некроз печінки, які можуть бути фатальними.
З боку дихальної системи: рідко - інтерстиціальний легеневий процес (включаючи інтерстиціальну пневмонію), з можливим летальним результатом.
З боку обміну речовин: часто - підвищення активності КФК; нечасто - гіпокаліємія, гіперліпідемія, гіпофосфатемія; рідко - підвищення рівня ЛДГ; частота невідома - гипоурикемия.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, парестезії; рідко - неспокій; дуже рідко - периферическая невропатія.
З боку кістково-м'язової системи: часто – тендовагініт; нечасто - розрив сухожиль.
Дерматологічні реакції: часто - посилене випадання волосся, екзема, висипання (в т. ч. макулопапульозні висипання), свербіж, сухість шкіри; дуже рідко - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат Арава® може призначатися тільки після ретельного медичного обстеження.
Перед початком лікування препаратом Арав��® необхідно пам'ятати про можливе збільшення кількості побічних ефектів у пацієнтів, які раніше отримували інші базисні засоби для лікування ревматоїдного артриту, які мають гепато - і гематотоксическим дією.
Активний метаболіт лефлуномида А771726, характеризується тривалим T1/2 (від 1 до 4 тижнів), тому серйозні побічні ефекти можуть виникати або зберігатися навіть після припинення лікування препаратом. При виникненні подібних випадків токсичності або при переході на приймання іншого базисного препарату після лікування лефлу��омидом слід проводити процедуру "відмивання". Процедуру "відмивання" можна проводити також за клінічними показаннями. При підозрі на тяжкі алергічні/імунопатологічні реакції (синдром Стівенса-Джонсона або синдром Лайєлла) проведення процедури "відмивання" обов'язково.
Реакції з боку печінки
Оскільки активний метаболіт лефлуномида зв'язується з білками плазми крові, метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, передбачається, що рівень А771726 в плазмі крові може підвищуватися у пацієнтів з гипопрот��инемией або з порушеннями функції печінки. Препарат Арава® протипоказаний хворим з тяжкою гіпопротеїнемією або порушенням функції печінки.
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку тяжкого ураження печінки, в окремих випадках зі смертельним результатом. Більшість цих випадків спостерігалося протягом перших 6 місяців терапії. Хоча не встановлено причинний взаємозв'язок цих небажаних явищ з лефлуномидом, і в більшості випадків було декілька додаткових підозрілих факторів, точне виконання рекомендацій щодо контро��ю лікування вважається обов'язковим.
Необхідно визначати рівень АЛТ до початку терапії Аравой, потім кожні 2 тижні протягом перших 6 місяців лікування і потім 1 раз кожні 6-8 тижнів. При підтвердженому 2-3-кратному перевищенні ВМН АЛТ слід провести зниження дози з 20 мг до 10 мг на добу, що може дозволити продовжити прийом Аравы за умови ретельного контролю цього показника. Якщо при цьому підвищення активності АЛТ в 2-3 рази вище ВМН зберігається або якщо АЛТ перевищує ВМН більш ніж в 3 рази, лефлуномід слід відмінити і почати процедуру "��тмывания".
На тлі застосування препарату Арава® не слід вживати алкоголь через можливого додаткового гепатотоксичної дії.
Реакції з боку системи кровотворення
Повний клінічний аналіз крові (включаючи визначення лейкоцитарної формули та кількості тромбоцитів) слід проводити до початку терапії лефлуномидом, кожні 2 тижні протягом перших 6 місяців лікування і потім кожні 6-8 тижнів. Ризик розвитку гематологічних реакцій підвищується у пацієнтів, які мають в анамнезі анемію, лейкопенію і/і��і тромбоцитопенію, у пацієнтів з порушеннями кістковомозкового кровотворення або з підвищеним ризиком його розвитку.Свідчення
— в якості базисного препарату для лікування дорослих хворих з активною формою ревматоїдного артриту з метою зменшення симптомів захворювання і затримки розвитку структурних пошкоджень суглобів;
— активна форма псоріатичного артритуПротипоказання
— порушення функції печінки;
— тяжкі імунодефіцитні стани (в т. ч. СНІД);
— виражені порушення кістково-мозкового кроветворения або анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія внаслідок інших причин (окрім ревматоїдного артриту);
— важкі, неконтрольовані інфекції;
— помірна або тяжка ниркова недостатність (через малий досвід клінічних спостережень);
— тяжка гіпопротеїнемія (у т.ч. при нефротичному синдромі);
— вагітність;
— період лактації (період грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до лефлуномиду або будь-якого іншого компонента препарату.
Препарат протипоказаний жінкам д��тородного віку, які не використовують надійні засоби контрацепції в період лікування лефлуномидом і потім до тих пір, поки плазмовий рівень активного метаболіту залишається вище 0.02 мг/л. Вагітність повинна бути виключена перед початком лікування лефлуномидом.Лікарська взаємодія
Посилення побічних реакцій може мати місце у разі недавнього або супутнього застосування гепатотоксичних (включаючи алкоголь) або гематотоксических та імуносупресивних препаратів або коли прийом цих препаратів починають після лікування лефлуномзс без процедури "відмивання".
У хворих на ревматоїдний артрит не виявлено фармакокінетичної взаємодії між лефлуномидом (10-20 мг/) і метотрексатом (10-25 мг на тиждень).
Одночасне застосування лефлуномида з холестираміном або активованого вугілля призводить до швидкого та значного зниження концентрації А771726 в плазмі крові. Вважається, що це обумовлено порушенням рециркуляції А771726 у печінці і тонкій кишці та/або порушенням його шлунково-кишкового діалізу
Якщо пацієнт вже приймає НПЗЗ та/або ГКС, і�� можна продовжувати приймати після початку лікування лефлуномидом.
Ферменти, що беруть участь у метаболізмі лефлуномида і його метаболітів, невідомі.