Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Ангиаканд 0,016 n28 табл (Ангиаканд 0,016 n28 табл)

620 грн
0 грн
Рейтинг: 90 (4.9) 5
Артикул: 6823
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, вне зависимости от приема пищи, 1 раз в день. Артериальная гипертензия Рекомендуемая начальная и поддерживающая доза составляет 8 мг 1 раз в день. Пациентам, которым требуется дальнейшее снижение АД, рекомендуется увеличить дозу до 16 мг один раз в сутки. Максимальная суточная доза лекарственного препарата составляет 32 мг один раз в сутки. Максимальный антигипертензивный эффект наступает через 4 недели после начала лечения. В случае если терапия препаратом Ангиаканд не приводит к снижению АД до оптимального целевого уровня, рекомендуется добавить к терапии тиазидный диуретик. У пациентов пожилого возраста коррекции начальной дозы не требуется. У пациентов с легким или умеренным нарушением функции почек (КК более 30 мл/мин) не требуется изменение начальной дозы препарата. Пациенты с тяжелым нарушением функции почек (КК менее 30 мл/мин) и пациенты с нарушением функции печени легкой и средней степени: рекомендуемая начальная доза - 4 мг 1 раз в день (возможно применение препарата кандесартана в другой форме выпуска). Хроническая сердечная недостаточность Рекомендуемая начальная доза составляет 4 мг 1 раз в день (возможно применение препарата кандесартана в другой форме выпуска). Повышение дозы до 32 мг 1 раз в день или до максимально переносимой дозы проводится путем её удвоения с интервалом не менее 2 недель. Пациентам пожилого возраста и пациентам с нарушением функции почек и/или печени не требуется изменение начальной дозы препарата. Ангиаканд можно применять совместно с другими препаратами, применяемыми при терапии хронической сердечной недостаточности, например, ингибиторами АПФ, бета-адреноблокаторами, диуретиками и сердечными гликозидами.

Лекарственная форма

таблетки

Состав

кандесартана цилексетил 16 мг;

вспомогательные вещества: крахмал кукурузный прежелатинизированный - 23,8 мг, кроскармеллоза натрия (примеллоза) - 5 мг, лактозы моногидрат (сахар молочный) - 90 мг, магния стеарат - 1 мг, повидон-К30 - 4,2 мг

Фармакологическое действие

Кандесартан - селективный антагонист рецепторов ангиотензина II 1 типа (AT1-рецепторы), образует с ними прочную связь с последующей медленной диссоциацией. Оказывает вазодилатирующее, гипотензивное и диуретическое действие. Не проявляет свойств агониста (не ингибирует ангиотензинпревращающий фермент (АПФ) и не приводит к накоплению брадикинина или субстанции Р, не связывается с рецепторами других гормонов, не блокирует ионные каналы, участвующие в регуляции функций сердечно-сосудистой системы). В результате блокирования AT1-рецепторов ангиотензина II происходит компенсаторное дозозависимое повышение активности ренина, концентрации ангиотензина I, ангиотензина II и снижение концентрации альдостерона в плазме крови.

Артериальная гипертензия

Антигипертензивный эффект обусловлен снижением общего периферического сосудистого сопротивления (ОПСС), при этом отсутствует влияние на частоту сердечных сокращений (ЧСС). Не отмечено случаев выраженной артериальной гипотензии после приема первой дозы препарата, а также синдрома "отмены" после прекращения терапии. Начало антигипертензивного действия после приема первой дозы обычно развивается в течение 2-х часов. На фоне продолжающейся терапии препаратом в фиксированной дозе максимальное снижение артериального давления (АД) обычно достигается в течение 4-х недель и сохраняется на протяжении всего лечения.

Кандесартан повышает почечный кровоток и не изменяет или же увеличивает скорость клубочковой фильтрации, тогда как сосудистое сопротивление в почках и фильтрационная фракция снижаются.

Не влияет на концентрацию глюкозы и липидный профиль у пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа. Обеспечивает дозозависимое плавное снижение артериального давления.

Возраст и половая принадлежность не влияют на эффективность препарата.

Хроническая сердечная недостаточность

У пациентов с хронической сердечной недостаточностью и снижением фракции выброса левого желудочка менее 40 % прием кандесартана способствовал снижению ОПСС и капиллярного давления в легких, повышению активности ренина и концентрации ангиотензина II в плазме крови, а также снижению концентрации альдостерона

Фармакокинетика

Кандесартан является пролекарством для приема внутрь. Быстро (посредством эфирного гидролиза) превращается в фармакологически активный кандесартан. Абсолютная биодоступность кандесартана после приема внутрь раствора кандесартана цилексетила составляет около 40 %. Относительная биодоступность таблетированного препарата по сравнению с пероральным раствором составляет приблизительно 34 %. Таким образом, расчетная абсолютная биодоступность таблетированной формы - около 14 % и не зависит от времени приема пищи. Максимальная концентрация (Cmax) в сыворотке крови достигается через 3-4 ч. Концентрация в плазме крови возрастает линейно при увеличении дозы в терапевтическом интервале (до 32 мг). Объем распределения - 0,13 л/кг. Связь с белками плазмы крови - 99,8 %.

Незначительно метаболизируется в печени (20-30 %) при участии изофермента цитохрома P450 CYP2C9 с образованием неактивного производного. Конечный период полувыведения (T1/2) - 9 ч. Не кумулирует. Общий клиренс - 0,37 мл/мин/кг, при этом почечный клиренс - около 0,19 мл/мин/кг. Выводится почками и с желчью в основном в неизмененном виде, в незначительной степени - в виде метаболита: почками (путем клубочковой фильтрации и активной канальцевой секреции) - 26 % в виде кандесартана и 7 % - в виде неактивного метаболита, с желчью - 56 % и 10 %, соответственно. После однократного приема внутрь в течение 72 ч выводится более 90 % дозы.

У пожилых больных (старше 65 лет) Cmax и площадь под кривой "концентрация-время" (AUC) увеличиваются на 50 % и 80 %, соответственно, по сравнению с молодыми пациентами. Однако антигипертензивный эффект и частота возникновения побочных эффектов при применении препарата не зависят от возраста пациентов.

У пациентов с легкой и средней степенью нарушений функции почек Cmax и AUC увеличиваются на 50 % и 70 %, соответственно, тогда как T1/2 препарата не изменяется по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек.

У пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек Cmax и AUC увеличиваются на 50 % и 110 %, соответственно, а T1/2 препарата увеличивается в 2 раза.

У больных с легкой и средней степенью нарушений функции печени наблюдалось повышение AUC на 23 %.

Побочные действия

Артериальная гипертензия

Наиболее часто встречающиеся побочные эффекты (?1/100, <1/10):

Со стороны центральной нервной системы: головокружение, слабость, головная боль;

Со стороны костно-мышечной системы, соединительной ткани: боль в спине;

Прочие: респираторные инфекции;

Лабораторные показатели: снижение гемоглобина, гиперкреатининемия, повышение концентрации мочевины в крови, гиперкалиемия, гипонатриемия, повышение активности аланинаминотрансферазы (АЛТ).

Хроническая сердечная недостаточность

Наиболее часто встречающиеся побочные эффекты (?1/100, <1/10):

Со стороны сердечно-сосудистой системы: выраженное снижение АД;

Со стороны мочевыводящей системы: нарушение функции почек;

Лабораторные изменения: гиперкреатининемия, повышение концентрации мочевины в крови, гиперкалиемия.

В ходе постмаркетингового применения кандесартана сообщалось о следующих побочных эффектах (частота - менее 1/10 000):

Со стороны органов кроветворения: лейкопения, нейтропения и агранулоцитоз;

Лабораторные показатели: гиперкалиемия, гипонатриемия;

Со стороны центральной нервной системы: головокружение, слабость, головная боль;

Со стороны пищеварительной системы: тошнота;

Со стороны печени и желчевыводящих путей: повышение активности "печеночных" трансаминаз, нарушение функции печени или гепатит;

Аллергические реакции: ангионевротический отек, кожная сыпь, зуд, крапивница;

Со стороны костно-мышечной системы, соединительной ткани: боль в спине, артралгия, миалгия;

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

До и во время лечения необходим контроль АД, функции почек (креатинина в плазме крови), содержания калия, лития в сыворотке крови (при комбинированном применении лекарственных средств).

Артериальная гипотензия

У пациентов с хронической сердечной недостаточностью на фоне терапии препаратом Ангиаканд может развиться артериальная гипотензия. Как и при применении других препаратов, влияющих на РААС, причиной развития артериальной гипотензии у пациентов с артериальной гипертензией может быть уменьшение ОЦК, как наблюдается у пациентов, получающих большие дозы диуретиков. Поэтому в начале терапии следует соблюдать осторожность и, при необходимости, проводить коррекцию гиповолемии.

Стеноз почечной артерии

У пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или стенозом артерии единственной почки препараты, оказывающие влияние на РААС, в частности ингибиторы АПФ, могут вызывать повышение концентрации мочевины и креатинина в сыворотке крови. Подобные эффекты можно ожидать при назначении антагонистов рецепторов ангиотензина II.

Пересадка почки

Данные о применении кандесартана у пациентов, недавно перенесших пересадку почки, отсутствуют.

Нарушение функции почек

На фоне терапии препаратом Ангиаканд, как и при применении других средств, угнетающих РААС, у некоторых пациентов могут отмечаться нарушения функции почек.

При применении препарата Ангиаканд у пациентов с артериальной гипертензией и выраженной почечной недостаточностью рекомендуется периодически контролировать содержание калия и креатинина в сыворотке крови. Клинический опыт применения кандесартана у пациентов с тяжелым нарушением функции почек или терминальной стадией почечной недостаточности (КК менее 15 мл/мин) ограничен.

У пациентов с хронической сердечной недостаточностью необходимо периодически контролировать функцию почек, особенно у пациентов в возрасте 75 лет и старше, а также у пациентов с нарушением функции почек. При повышении дозы препарата Ангиаканд также рекомендуется контролировать содержание калия и креатинина в плазме крови.

Совместное применение с ингибиторами АПФ при хронической сердечной недостаточности

При применении препарата Ангиаканд в комбинации с ингибиторами АПФ может увеличиваться риск развития побочных эффектов, особенно нарушения функции почек и гиперкалиемии. В этих случаях необходимо тщательное наблюдение и контроль лабораторных показателей.

Общая анестезия и хирургия

У пациентов, получающих антагонисты рецепторов ангиотензина II, во время проведения общей анестезии и при хирургических вмешательствах может развиться артериальная гипотензия в результате блокады РААС. Очень редко могут отмечаться случаи тяжелой артериальной гипотензии, требующей внутривенного введения жидкости и/или вазопрессоров.

Стеноз аортального и митрального клапана (гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия)

При применении препарата Ангиаканд, как и других вазодилататоров, пациентам с гипертрофической обструктивной кардиомиопатией или гемодинамически значимым

Показания

•артериальная гипертензия;

•хроническая сердечная недостаточность и нарушение систолической функции левого желудочка (снижение фракции выброса левого желудочка менее 40 %) в качестве дополнительной терапии к ингибиторам ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) или при непереносимости ингибиторов АПФ.

Противопоказания

•повышенная чувствительность к кандесартану или другим компонентам препарата;

•дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;

•беременность;

•период лактации;

•первичный гиперальдостеронизм (резистентность к терапии);

•тяжелые нарушения функции печени и/или холестаз;

•возраст до 18 лет.

Лекарственное взаимодействие

При сочетанном применении кандесартана с гидрохлоротиазидом, варфарином, дигоксином, пероральными контрацептивами (этинилэстрадиол/левоноргестрел), глибенкламидом, нифедипином и эналаприлом клинически значимых взаимодействий не выявлено.

При одновременном применении препаратов лития с ингибиторами АПФ сообщалось об обратимом повышении концентрации лития в сыворотке крови и развитии токсических реакций. Побочные реакции могут встречаться и при применении антагонистов рецепторов ангиотензина II, в связи с чем, рекомендуется контролировать уровень лития в сыворотке крови при комбинированном применении этих препаратов.

При одновременном применении антагонистов рецепторов ангиотензина II и нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2) и неселективные НПВП, например, ацетилсалициловая кислота, более 3 г/сут, может уменьшаться гипотензивное действие кандесартана.
(5823)


Дозування

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, 1 раз на день. Артеріальна гіпертензія Рекомендована початкова і підтримуюча доза становить 8 мг 1 раз на день. Пацієнтам, яким потрібно подальше зниження артеріального тиску, рекомендується збільшити дозу до 16 мг один раз на добу. Максимальна добова доза лікарського препарату становить 32 мг один раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект настає через 4 тижні після початку лікування. У разі якщо терапія препаратом Ангиаканд не приводить до зниження АТ до оптимального целевого рівня, рекомендується додати до терапії тіазидний діуретик. У пацієнтів літнього віку коригування початкової дози не потрібно. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК більше 30 мл/хв) не потрібно зміна початкової дози препарату. Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок (КК менше 30 мл/хв) і пацієнтів з порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня: рекомендована початкова доза - 4 мг 1 раз на день (можливе застосування препарату кандесартана в іншій формі випуску). Хронічна серцева недостат��очность Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на день (можливе застосування препарату кандесартана в іншій формі випуску). Підвищення дози до 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом її подвоєння з інтервалом не менше 2 тижнів. Пацієнтам літнього віку та пацієнтам з порушенням функції нирок і/або печінки не потрібна зміна початкової дози препарату. Ангиаканд можна застосовувати разом з іншими препаратами, що застосовуються при терапії хронічної серцевої недостатності, наприклад, ингибиторами АПФ, бета-адреноблокаторами, діуретиками і серцевими глікозидами.

Лікарська форма

таблетки

Склад

кандесартана цилексетил 16 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 23,8 мг, натрію кроскармелоза (примеллоза) - 5 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) - 90 мг, магнію стеарат - 1 мг, повідон-К30 - 4,2 мг

Фармакологічна дія

Кандесартан - селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II 1 типу (AT1-рецептори), утворює з ними міцний зв'язок з подальшою повільною дисоціацією. Окадоводить вазодилатуючу, гіпотензивну та діуретичну дію. Не виявляє властивостей агоніста (не інгібує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р, не зв'язується з рецепторами інших гормонів, не блокує іонні канали, які беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи). В результаті блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається компенсаторне дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I ангіотензину II, зниження концентрації альдостерона в плазмі крові.

Артеріальна гіпертензія

Антигіпертензивний ефект зумовлений зниженням загального периферичного судинного опору (ЗПСО), при цьому відсутній вплив на частоту серцевих скорочень (ЧСС). Не відмічено випадків вираженої артеріальної гіпотензії після прийому першої дози препарату, а також синдрому "відміни" після припинення терапії. Початок антигіпертензивної дії після прийому першої дози зазвичай розвивається протягом 2-х годин. На тлі тривалої терапії препаратом у фіксованих��ганною дозі максимальне зниження артеріального тиску (АТ) зазвичай досягається протягом 4-х тижнів та зберігається протягом усього лікування.

Кандесартан підвищує нирковий кровотік і не змінює або ж збільшує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як судинний опір в нирках і фільтраційна фракція знижуються.

Не впливає на концентрацію глюкози і ліпідний профіль у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу. Забезпечує дозозалежне плавне зниження артеріального тиску.
<br /> Вік і статева приналежність не впливають на ефективність препарату.

Хронічна серцева недостатність

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженням фракції викиду лівого шлуночка менше 40 % прийом кандесартана сприяв зниження ОПСС і капілярного тиску в легенях, підвищення активності реніну та концентрацій ангіотензину II у плазмі крові, а також зниження концентрації альдостерону

Фармакокінетика

Кандесартан є проліками для прийому всередину. Швидко (за допомогою эфирногпро гідролізу) перетворюється в фармакологічно активний кандесартан. Абсолютна біодоступність кандесартана після прийому всередину розчину кандесартана цилексетила становить близько 40 %. Відносна біодоступність таблетованого препарату порівняно з пероральним розчином становить приблизно 34 %. Таким чином, розрахункова абсолютна біодоступність таблетованої форми - близько 14 % і не залежить від часу прийому їжі. Максимальна концентрація (Cmax) у сироватці крові досягається через 3-4 год. Концентрація в плазмі крові зростає лінійно при зростанні дози в терапевтичному інтервалі (до 32 мг). Об'єм розподілу - 0,13 л/кг Зв'язок з білками плазми крові - 99,8 %.

Незначно метаболізується в печінці (20-30 %) за участю ізоферменту цитохрому Р450 CYP2C9 з утворенням неактивного похідного. Кінцевий період напіввиведення (T1/2) - 9 ч. Не кумулює. Загальний кліренс - 0,37 мл/хв/кг, при цьому нирковий кліренс - приблизно 0,19 мл/хв/кг, Виводиться нирками та з жовчю, в основному у незміненому вигляді, в незначній мірі - у вигляді метаболіту: нирками (шляхом клубочкової фільтрації і активной канальцевої секреції) - 26 % у вигляді кандесартана і 7 % - у вигляді неактивного метаболіту, з жовчю - 56 % і 10 %, відповідно. Після одноразового прийому всередину протягом 72 год виводиться більше 90 % дози.

У літніх хворих (старше 65 років) Cmax і площа під кривою "концентрація-час" (AUC) збільшуються на 50 % та 80 % відповідно порівняно з молодими пацієнтами. Однак антигіпертензивний ефект та частота виникнення побічних ефектів при застосуванні препарату не залежать від віку пацієнтів.

У пацієнтів з легкою та середньою стьопі��ма порушень функції нирок Cmax і AUC збільшуються на 50 % та 70 %, відповідно, тоді як T1/2 препарату не змінюється у порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок.

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок Cmax і AUC збільшуються на 50 % та 110 %, відповідно, а T1/2 препарату збільшується в 2 рази.

У хворих з легким і середнім ступенем порушень функції печінки спостерігалося підвищення AUC на 23 %.

Побічні дії

Артеріальна гіпертензія

Найбільш часто зустрічаються побічні ефекти (?1/100, <1/10):

Зі стор��ни центральної нервової системи: запаморочення, слабкість, головний біль;

З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині;

Інші: респіраторні інфекції;

Лабораторні показники: зниження гемоглобіну, гіперкреатинемія, підвищення концентрації сечовини в крові, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ).

Хронічна серцева недостатність

Найбільш часто зустрічаються побічні ефекти (?1/100, <1/10):

З боку серцево-сосудис��ої системи: виражене зниження АТ;

З боку сечовивідної системи: порушення функції нирок;

Лабораторні зміни: гіперкреатинемія, підвищення концентрації сечовини в крові, гіперкаліємія.

У ході постмаркетингового застосування кандесартана повідомлялося про наступні побічні ефекти (частота - менше 1/10 000):

З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія і агранулоцитоз;

Лабораторні показники: гіперкаліємія, гіпонатріємія;

З боку центральної нервової системи: головокружок в ток, слабкість, головний біль;

З боку травної системи: нудота;

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності "печінкових" трансаміназ, порушення функції печінки або гепатит;

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, шкірний висип, свербіж, кропив'янка;

З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині, артралгія, міалгія;

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

До і під час лікування необхідний контроль артеріального тиску, функції нирок (креатинін у плазмі крові), вмісту калію, літію у сироватці крові (при комбінованому застосуванні лікарських засобів).

Артеріальна гіпотензія

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на фоні терапії препаратом Ангиаканд може розвинутися артеріальна гіпотензія. Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на РААС, причиною розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією може бути зменшення ОЦК, як спостерігається у пацієнтів, які отримують великі дози діуретиків. Тому на початку терапії слід��ет дотримуватися обережності і, при необхідності, проводити корекцію гіповолемії.

Стеноз ниркової артерії

У пацієнтів з двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки препарати, що впливають на РААС, зокрема інгібітори АПФ, можуть спричиняти підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові. Подібні ефекти можна очікувати при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Пересадка нирки

Дані про застосування кандесартана у пацієнтів, що недавно перенесли пересадку нирки, відсутні.

Порушення функції нирок

На тлі терапії препаратом Ангиаканд, як і при застосуванні інших засобів, що пригнічують РААС, у деяких пацієнтів можуть відзначатися порушення функції нирок.

При застосуванні препарату Ангиаканд у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і вираженою нирковою недостатністю рекомендується періодично контролювати вміст калію та креатиніну в сироватці крові. Клінічний досвід застосування кандесартана у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок ілі термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів віком 75 років і старше, а також у пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози препарату Ангиаканд також рекомендується контролювати вміст калію та креатиніну в плазмі крові.

Спільне застосування з інгібіторами АПФ при хронічній серцевій недостатності

При застосуванні препарату Анг��аканд у комбінації з інгібіторами АПФ може збільшуватися ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок і гіперкаліємії. У цих випадках необхідно ретельне спостереження і контроль лабораторних показників.

Загальна анестезія і хірургія

У пацієнтів, які отримували антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, під час проведення загальної анестезії і при хірургічних втручаннях може розвинутися артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. Дуже рідко можуть спостерігатися випадки тяжкої артеріальної гипотензії, що вимагає внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорів.

Стеноз аортального і мітрального клапана (гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія)

При застосуванні препарату Ангиаканд, як і інших вазодилататорів, пацієнтам з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим

Свідчення

•артеріальна гіпертензія;

•хронічна серцева недостатність і порушення систолічної функції лівого шлуночка (зниження фракції викиду лівого шлуночка менше 40 %) в якості дополнительной терапії до інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або при непереносимості інгібіторів АПФ.

Протипоказання

•підвищена чутливість до кандесартану або інших компонентів препарату;

•дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;

•вагітність;

•період лактації;

•первинний гіперальдостеронізм (резистентність до терапії);

•тяжкі порушення функції печінки та/або холестаз;

•вік до 18 років.

Лікарська взаємодія</h3>При одночасному застосуванні кандесартана з гідрохлоротіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущих взаємодій не виявлено.

При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ повідомлялося про зворотнє підвищення концентрації літію в сироватці крові та розвитку токсичних реакцій. Побічні реакції можуть зустрічатись при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим, рекомендує��я контролювати рівень літію в сироватці крові при комбінованому застосуванні цих препаратів.

При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та неселективні НПЗЗ, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, більше 3 г/добу, може зменшуватися гіпотензивна дія кандесартана.

Действующие вещества: Кандесартан
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: упак 28 таблеток
Беречь от детей: Да
Производитель: КАНОНФАРМА ПРОДАКШН
Общее описание: Ангиотензина II рецепторов антагонист.
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Амлодипин 0,01 n50 табл /медисорб/
0 грн
438 грн
Фелодипин-сз 0,01 n30 табл пролонг п/плен/оболоч
0 грн
710 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка