Дозировка
Продолжительность терапии не должна превышать 2 недели. Препарат следует принимать внутрь непосредственно перед отходом ко сну, через 2 ч после приема пищи или после того, как пациент почувствует, что не может заснуть. Рекомендуемая доза для взрослых - 10 мг. Максимальная суточная доза 10 мг (пациента необходимо предупредить о вреде приема повторной дозы в течение одной ночи). Пациентам пожилого возраста препарат назначают в дозе 5 мг (из-за большей чувствительности к снотворным). При печеночной недостаточности легкой и средней степеней тяжести суточная доза составляет 5 мг (из-за замедленного выведения из организма). При почечной недостаточности легкой и средней степеней тяжести коррекции дозы не требуется. Данные по безопасности применения препарата при почечной недостаточности тяжелой степени отсутствуют. Безопасность применения препарата у детей в возрасте до 18 лет не установлена, поэтому пациентам данной возрастной группе залеплон не назначают.
Передозировка
Данных об острой передозировке препарата немного. Концентрацию залеплона в крови при передозировке не измеряли. Подобно другим бензодиазепинам и бензодиазепиноподобным препаратам передозировка не вызывает жизнеугрожающих состояний, если залеплон не принимался в комбинации с другими лекарственным
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
залеплон 10 мг
Вспомогательные вещества: старлак (смесь лактозы и крахмала кукурузного), целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, индигокармин, титана диоксид, натрия лаурилсульфат, кремния диоксид коллоидный.
Состав оболочки капсулы: индигокармин, титана диоксид, желатин
Фармакологическое действие
Снотворный препарат пиразоло-пиримидинового типа, по химической структуре отличается от бензодиазепинов и других снотворных средств. Избирательно связывается с бензодиазепиновыми рецепторами 1 тип
Существенно снижает латентное время засыпания, продлевает время сна (в первой половине ночи), не вызывает изменений в соотношении различных фаз сна. При применении в дозе 5 мг и 10 мг в течение 2-4 недель не вызывает фармакологической толерантности. Кроме того, оказывает седативное, незначительно выраженное анксиолитическое, противосудорожное и центральное миорелаксирующее действие.
Возбуждает бензодиазепиновые рецепторы рецепторных комплексов GABA типа А. Взаимодействие с рецепторами приводит к открытию нейрональных ионоформных каналов для ионов хлора, развитию гиперполяризации и усилению процессов торможения в ЦНС.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь быстро и почти полностью (около 71%) абсорбируется из ЖКТ, Cmax в крови при этом достигается через 1 ч. В результате пресистемного метаболизма абсолютная биодоступность составляет 30%. Плазменная концентрация находится в прямо пропорциональной зависимости от дозы. Прием препарата непосредственно после приема пищи может на 2 ч задержать время достижения Cmax, не влияя на всасываемость препарата.
Распределение
Является жирорастворимым соединением. Vd после в/в введения составляет 1.4±0.3 л/кг. Связывание с белками плазмы около 60% (вероятность взаимодействия с другими лекарственными препаратами очень мала). Выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
В первичном метаболизме участвует альдегидоксидаза и приводит к образованию 5-оксозалеплона. CYP3A4 также участвует в метаболизме залеплона с образованием дезетил-залеплона, который в свою очередь, с помощью альдегидоксидазы превращается в 5-оксо-дезетил-залеплон. В дальнейшем продукты окисления подвергаются конъюгации с глюкуроновой кислотой. Все метаболиты неактивны. При применении в дозах до 30 мг/ кумуляции не наблюдается. T1/2 залеплона - около 1 ч.
Выведение
Выводится в виде неактивных метаболитов, главным образом с мочой (71%) и калом (17%). До 57% принятой дозы обнаруживается в моче в виде 5-оксозалеплона или его метаболитов, 9% дозы - в виде 5-оксо-дезетил-залеплона или его метаболитов, оставшаяся часть дозы - в виде менее значимых метаболитов. Среди метаболитов, выводимых через кишечник, преобладает 5-оксозалеплон. Быстро выводится из организма.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетика у пациентов пожилого возраста (в т.ч. старше 75 лет) существенно не отличается от таковой у лиц более молодого возраста.
Фармакокинетика залеплона у пациентов с почечной недостаточностью существенно не отличается от таковой здоровых, хотя уровень неактивных метаболитов у них выше.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, тошнота, рвота, диарея.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: наиболее часто - головная боль, слабость, повышенная сонливость, головокружение, антероградная амнезия (сопровождающаяся нарушением поведения), депрессия; парадоксальные и психические реакции (чаще у больных пожилого возраста): беспокойство, повышенная возбудимость, агрессивность, парестезии, приступы ярости, кошмарные сновидения, галлюцинации, психоз, нарушения поведения; развитие физической зависимости с симптомами отмены даже при применении в терапевтических дозах (появление исходных симптомов нарушения сна в более тяжелой форме, а также изменение настроения, тревога, беспокойство); синдром отмены (головная боль, миалгия, повышенная раздражительность, спутанность сознания); развитие психической зависимости, ведущее к злоупотреблению препаратом; атаксия, тремор, повышенная раздражительность, нарушения восприятия. В тяжелых случаях: аутоагрессия, деперсонализация, снижение слуха, повышенная реакция на световые, звуковые и физические раздражители, эпилептические припадки.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациента необходимо предупредить о том, что препарат не предназначен для длительной терапии и о возможности развития синдрома отмены по окончании применения препарата Анданте®. Курс приема препарата должен быть коротким и ни в коем случае не превышать 2 недели. Продлить лечение можно лишь после тщательного клинического обследования пациента.
Препарат можно назначать пациентам пожилого возраста (в т.ч. старше 75 лет).
Нарушение сна может быть результатом заболеваний (в т.ч. психических). Если после кратковременного применения препарата Анданте® сон не нормализуется или нарушение сна прогрессирует, следует заново оценить клиническую ситуацию.
Если больной просыпается вскоре после полуночи (из-за короткого T1/2 залеплона), может потребоваться назначение другого препарата с более длительным T1/2. Следует предупреждать больных о необходимости применения не более 1 капсулы за одну ночь.
Прием бензодиазепинов и бензодиазепиноподобных препаратов короткого действия в течение нескольких недель может сопровождаться снижением снотворного эффекта.
Прием бензодиазепинов и бензодиазепиноподобных препаратов может привести к развитию физической и психической зависимости, вероятность которой повышается при применении в высоких дозах, при длительной терапии, хроническом алкоголизме и лекарственной зависимости в анамнезе пациента.
При сформировавшейся физической зависимости резкая отмена препарата приводит к развитию симптомов отмены: головной боли, миалгии, резко выраженной тревожности, повышенной напряженности и раздражительности, психомоторного возбуждения, спутанности сознания. В тяжелых случаях возможны аутоагрессия, деперсонализация, снижение слуха, парестезии в конечностях, повышенная реакция на световые, звуковые и физические раздражители, галлюцинации и эпилептические припадки.
После прекращения применения бензодиазепинов и бензодиазепиноподобных препаратов возможно появление преходящих и более выраженных, чем в начале лечения, симптомов бессонницы (синдром отмены). При этом возможно развитие других сопутствующих явлений (изменение настроения, тревоги, нарушения сна или беспокойство).
Бензодиазепины и бензодиазепиноподобные препараты могут вызывать развитие антероградной амнезии и нарушение психомоторных функций. Во избежание развития этих симптомов препарат следует принимать лишь в случае, когда у больного есть возможность беспрерывного сна, по крайней мере, в течение 4 ч после приема лекарственного средства.
Лечение залеплоном следует прекратить в случае появления повышенной возбудимости, раздражительности, агрессивности, нарушений восприятия, кошмарных сновидений, галлюцинаций, психотических расстройств и особенно нарушений поведения. Дети и пожилые пациенты наиболее склонны к развитию таких симптомов.
Препарат не предназначен для лечения депрессии и/или состояния тревоги, т.к. может быть использован для реализации суицидальных намерений, часто сопровождающих депрессивные расстройства. Пациентам с депрессией препар
Показания
— тяжелые формы нарушения сна (затруднение засыпания), приводящие к чрезмерной усталости, затрудняющие повседневную активность и снижающие работоспособность.
Противопоказания
— тяжелая печеночная недостаточность;
— синдром ночных апноэ;
— тяжелая легочная недостаточность;
— тяжелая миастения;
— беременность;
— период лактации;
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью назначают при хронической легочной недостаточности, печеночной и/или почечной недостаточности, хроническом алкоголизме, лекарственной зависимости (в т.ч. в анамнезе), при депрессии.
Лекарственное взаимодействие
Одновременный прием этанола или этанолсодержащих лекарственных средств усиливает седативное действие залеплона.
Одновременное применение антипсихотических средств (нейролептиков), других снотворных, анксиолитических, седативных, антидепрессивных, противоэпилептических, антигистаминных препаратов, средств для анестезии, опиоидных анальгетиков приводит к усилению седативного действия залеплона.
При одновременном применении с опиоидными анальгетиками возможно проявление эйфорического эффекта последних, ведущего к развитию лекарственной зависимости.
При одновременном применении циметидин (ингибитор альдегидоксидазы и CYP3А4) повышает концентрацию залеплона в плазме на 85%.
При одновременном применении селективные ингибиторы CYP3A4 (кетоконазол, эритромицин) повышают концентрацию залеплона в плазме и усиливают его седативный эффект (при применении такой комбинации иногда может потребоваться коррекция дозы залеплона)
(2687)
Дозування
Тривалість терапії не повинна перевищувати 2 тижні. Препарат слід приймати внутрішньо безпосередньо перед відходом до сну, через 2 год після прийому їжі або після того, як пацієнт відчує, що не може заснути. Рекомендована доза для дорослих - 10 мг. Максимальна добова доза 10 мг (пацієнта необхідно попередити про шкоду прийому повторної дози протягом однієї ночі). Пацієнтам літнього віку препарат призначають у дозі 5 мг (з-за більшої чутливості до снодійним). При печінковій недостатності легкого та середн��го ступенів тяжкості добова доза становить 5 мг (через уповільненого виведення з організму). При нирковій недостатності легкого і середнього ступенів тяжкості корекція дози не потрібна. Дані щодо безпеки застосування препарату при нирковій недостатності тяжкого ступеня відсутні. Безпека застосування препарату у дітей віком до 18 років не встановлена, тому пацієнтам цієї вікової групи залеплон не призначають.Передозування
Даних про гостре передозування препарату небагато. Концентрацію залеплона в крові при передозировке не вимірювали. Подібно до інших бензодіазепінів і бензодиазепиноподобным препаратів передозування не викликає життєзагрожуючих станів, якщо залеплон не приймався в комбінації з іншими лікарським
Лікарська форма
КапсулиСклад
залеплон 10 мг
Допоміжні речовини: старлак (суміш лактози і крохмалю кукурудзяного), целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, індигокармін, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний.
Склад оболонки капсули: індигокармін, титану диоксид, желатинФармакологічна дія
Снодійний препарат піразоло піримідинового типу, за хімічною структурою відрізняється від бензодіазепінів та інших снодійних засобів. Вибірково зв'язується з бензодіазепіновими рецепторами 1 тип
Істотно знижує латентний час засинання, подовжує час сну (в першій половині ночі), не викликає змін у співвідношенні різних фаз сну. При застосуванні в дозі 5 мг та 10 мг протягом 2-4 тижнів не викликає фармакологічної толерантності. Крім того, чинить седативну, незначитьєльне виражену анксіолітичну, протисудомну і центральне міорелаксуючу дію.
Збуджує бензодіазепінові рецептори рецепторних комплексів GABA типу А. Взаємодія з рецепторами призводить до відкриття нейрональних ионоформных каналів для іонів хлору, розвитку гиперполяризации і посилення процесів гальмування в ЦНС.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо швидко і майже повністю (близько 71%) абсорбується з ШКТ, Cmax у крові при цьому досягається через 1 год. У результаті пресистемного метаболізму а��солютная біодоступність становить 30%. Плазмова концентрація знаходиться в прямо пропорційній залежності від дози. Прийом препарату безпосередньо після прийому їжі може на 2 год затримати час досягнення Cmax, не впливаючи на всмоктуваність препарату.
Розподіл
Є жиророзчинним з'єднанням. Vd після в/в введення становить 1.4±0.3 л/кг, Зв'язування з білками плазми близько 60% (ймовірність взаємодії з іншими лікарськими препаратами дуже мала). Виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
У первичн��м метаболізмі бере участь альдегідоксидаза і призводить до утворення 5-оксозалеплона. CYP3A4 також бере участь у метаболізмі залеплона з утворенням дезетил-залеплона, який в свою чергу, з допомогою альдегидоксидазы перетворюється в 5-оксо-дезетил-залеплон. Надалі продукти окислення піддаються кон'югації з глюкуроновою кислотою. Всі метаболіти неактивні. При застосуванні в дозах до 30 мг/ кумуляції не спостерігається. T1/2 залеплона - близько 1 ч.
Виведення
Виводиться у вигляді неактивних метаболітів, головним чином з сечею (71%) і калом (17%). До 57% прийнятої дози виявляється в сечі у вигляді 5-оксозалеплона або його метаболітів, 9% дози - у вигляді 5-оксо-дезетил-залеплона або його метаболітів, решта дози - у вигляді менш значущих метаболітів. Серед метаболітів, які виводяться через кишечник, переважає 5-оксозалеплон. Швидко виводиться з організму.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетика у пацієнтів літнього віку (у т. ч. старше 75 років) істотно не відрізняється від такої в осіб більш молодого віку.
Фармакокінетика залеплона у пациентов з нирковою недостатністю істотно не відрізняється від такої здорових, хоча рівень неактивних метаболітів у них вище.Побічні дії
З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, діарея.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - головний біль, слабкість, підвищена сонливість, запаморочення, антероградна амнезія (супроводжується порушенням поведінки), депресія; парадоксальні і психічні реакції (частіше у хворих літнього віку): неспокій, підвищена возбунеобхідність, агресивність, парестезії, напади люті, кошмарні сновидіння, галюцинації, психоз, порушення поведінки; розвиток фізичної залежності із симптомами відміни навіть при застосуванні в терапевтичних дозах (поява початкових симптомів порушення сну у більш тяжкій формі, а також зміна настрою, тривога, занепокоєння); синдром відміни (головний біль, міалгія, підвищена дратівливість, сплутаність свідомості); розвиток психічної залежності, що веде до зловживання препаратом; атаксія, тремор, підвищена подразник��ость, порушення сприйняття. У важких випадках: аутоагресія, деперсоналізація, зниження слуху, підвищена реакція на світлові, звукові і фізичні подразники, епілептичні припадки.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнта необхідно попередити про те, що препарат не призначений для тривалої терапії і про можливість розвитку синдрому відміни після закінчення застосування препарату Анданте®. Курс прийому препарату повинен бути коротким і ні в якому разі не превышать 2 тижні. Продовжити лікування можна лише після ретельного клінічного обстеження пацієнта.
Препарат можна призначати пацієнтам літнього віку (у т. ч. старше 75 років).
Порушення сну може бути результатом захворювань (у т. ч. психічних). Якщо після короткочасного застосування препарату Анданте® сон не нормалізується або порушення сну прогресує, слід заново оцінити клінічну ситуацію.
Якщо хворий прокидається незабаром після півночі (через короткий T1/2 залеплона), може знадобитися призначення іншого пре��арата з більш тривалим T1/2. Слід попереджати хворих про необхідність застосування не більше 1 капсули за одну ніч.
Прийом бензодіазепінів і бензодиазепиноподобных препаратів короткої дії протягом кількох тижнів може супроводжуватися зниженням снодійного ефекту.
Прийом бензодіазепінів і бензодиазепиноподобных препаратів може призвести до розвитку фізичної і психічної залежності, імовірність якої підвищується при застосуванні в високих дозах, при тривалій терапії, хронічному алкоголізмі і ліків��нною залежності в анамнезі пацієнта.
При сформувалася фізичної залежності різка відміна препарату призводить до розвитку симптомів відміни: головний біль, міалгії, різко вираженої тривожності, підвищеної напруженості і дратівливість, психомоторне збудження, сплутаності свідомості. У важких випадках можливі аутоагресія, деперсоналізація, зниження слуху, парестезії в кінцівках, підвищена реакція на світлові, звукові і фізичні подразники, галюцинації та епілептичні напади.
Після припинення застосування бензодіазепінів і бензодиазепиноподобных препаратів можлива поява транзиторних і більш виражені, ніж на початку лікування симптомів безсоння (синдром відміни). При цьому можливий розвиток інших супутніх явищ (зміна настрою, тривоги, порушення сну, неспокій).
Бензодіазепіни та бензодиазепиноподобные препарати можуть викликати розвиток антероградної амнезії і порушення психомоторних функцій. Щоб уникнути розвитку цих симптомів препарат слід приймати лише у випадку, коли у хворого є у��можливість безперервного сну, принаймні, протягом 4 год після прийому лікарського засобу.
Лікування залеплоном слід припинити у разі появи підвищеної збудливості, дратівливості, агресивності, порушень сприйняття, кошмарних сновидінь, галюцинацій, психотичних розладів і особливо порушень поведінки. Діти та літні пацієнти найбільш схильні до розвитку таких симптомів.
Препарат не призначений для лікування депресії та/або стану тривоги, оскільки може бути використаний для реалізації суицидальных намірів, часто супроводжують депресивні розлади. Пацієнтам з депресією препараСвідчення
— тяжкі форми порушення сну (утруднене засинання), що призводять до надмірної втоми, ускладнюють повсякденне активність і знижують працездатність.Протипоказання
— тяжка печінкова недостатність;
— синдром нічних апное;
— тяжка легенева недостатність;
— тяжка міастенія;
— вагітність;
— період лактації;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— ��овышенная чутливість до компонентів препарату.
З обережністю призначають при хронічній легеневій недостатності, печінковій і/або нирковій недостатності, хронічному алкоголізмі, лікарської залежності (у т. ч. в анамнезі), при депресії.Лікарська взаємодія
Одночасний прийом етанолу або етаноловмісних лікарських засобів посилює седативну дію залеплона.
Одночасне застосування антипсихотичних засобів (нейролептиків), інших снодійних, анксіолітичних, седативних, антидепрессивных, протиепілептичних, антигістамінних препаратів, засобів для анестезії, опіоїдних анальгетиків призводить до посилення седативної дії залеплона.
При одночасному застосуванні з опіоїдними анальгетиками можливо прояв ейфоричного ефекту останніх, що веде до розвитку лікарської залежності.
При одночасному застосуванні циметидин (інгібітор альдегидоксидазы та CYP3A4) підвищує концентрацію залеплона в плазмі на 85%.
При одночасному застосуванні селективні інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, ері��ромицин) підвищують концентрацію залеплона в плазмі і підсилюють його седативний ефект (при застосуванні такої комбінації іноді може знадобитися корекція дози залеплона)
