Дозировка
Препарат вводят в/в (при сильных болях) или в/м по 1 - 2 мл 250 мг/мл или 500 мг/мл раствора 2-3 раза в сутки, но не более 2 г в сутки. Детям вводят из расчета 0,1 - 0,2 мл 500 мг/мл раствора или 0,2 - 0,4 мл 250 мг/мл раствора на каждые 10 кг массы тела ребенка 2-3 раза в сутки. Детям до 1 года препарат вводят тольк&’в/м, курс не более 3-х дней.
Передозировка
Симптомы: тошнота, рвота, гастралгия, олигурия, гипотермия, снижение артериального давления, тахикардия, одышка, шум в ушах, сонливость, бред, нарушение сознания, острый агранулоцитоз, геморрагический синдром, острая почечная и/или печеночная недостаточность, судороги;'паралич’дыхательной мускулатуры.. Лечение: индукция рвоты, *чреззШдов6ё^промывание желудка, солевые слабительные, активированный уголь; проведение форсированного диуреза, гемодиализ, при развитии судорожного синдрома - в/в введение диазепама и быстродействующих барбитуратов.
Лекарственная форма
Прозрачная бесцветная или слегка окрашенная жидкость.
Состав
активное вещество; метамизола натрия - 500 мг; вспомогательное вещество: вода для инъекций - до 1 мл,
Фармакологическое действие
Обладает обезболивающим, жаропонижающим и слабым противовоспалительным действием, механизм которого связан с угнетением синтеза простагландинов. Является производным пиразолона.
Фармакокинетика
При внутривенном введении: начало действия - через 5-10 мин, максимальный эффект -через 5-30 мин, продолжительность действия - до 2 часов. Метаболизируется в печени, незначительная концентрация неизменного метамизола натрия обнаруживается в плазме, выводится почками. В терапевтических дозах проникает в материнское молоко.
Побочные действия
В терапевтических дозах препарат хорошо переносится. При применении препарата у отдельных больных могут наблюдаться побочные реакции: аллергические реакции (кожная сыпь, отек Квинке; редко анафилактический шок, синдромы Стивенса-Джонсона и Лайела, бронхоспазм; при длительном применении может возникнуть агранулоцитоз, лейкопения, тромбоцитопения, артериальная гипотензия, интерстинальный нефрит.
Нарушение функции почек, олигурия/анурия,протеинурия, окрашивание мочи в красный цвет.
При склонности к бронхоспазму возможно провоцирование приступа.
При в/м введении возможны инфильтраты в месте введения.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При лечении детей до 5 лет и больньрс, получающих цитостатические средства, прием анальгина должен проводиться только под наблюдением врача. У больных атопической бронхиальной астмой и поллинозами имеется повышенный риск развития реакций гиперчувствительности. При длительном (более недели) применении необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени. На фоне приема анальгина возможно развитие агранулоцитоза, в связи с чем, при выявлении немотивированного подъема температуры, озноба, болей в горле, затрудненного глотания, стоматита, а также при развитии вагинита или проктита, необходима немедленная отмена препарата. Непереносимость * встречается весьма редко, однако угроза развития шока после в/в введения препарата относительно выше, чем после приема препарата внутрь. Не допустимо использование для снятая острых болей в животе (до выяснения причины).
При в/м введении необходимо использовать длинную иглу.
Показания
Болевой синдром (слабой и умеренной .выраженности): в т.ч. невралгия, миалгия, артралгия, желчная колика, кишечная колика, почечная колика, травмы, ожоги,, декомпрессионная болезнь, опоясывающий лишай, орхит, радикулит, миозит, послеоперационный болевой синдром, головная боль, зубная боль, альгодисменорея. Лихорадочный синдром (инфекционно-воспалительные заболевания, укусы насекомых -комары, пчелы, оводы и др., посттрансфузионные осложнения).
Препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к производным пиразолона (фенилбутазон, трибузон), склонность к бронхоспазму.
Выраженные нарушения функции печени и/или почек, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, угнетение кроветворения (агранулоцитоз, цитостатическая или инфекционная нейтропения), а также - анемия и лейкопения. Бронхообструкция, ринит,- крапивница спровоцированные приемом ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов (в т. ч. в анамнезе), активное заболевание печени, состояние после проведения аортокоронарного шунтирования; подтвержденная гиперкалиемия, эрозивно-язвенные изменения слизистой оболочки желудка и 12-перстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение, воспалительные заболевания кишечника.
Младенческий возраст до 3 мес.
Применение во время беременности и в период лактации
Нельзя применять во время беременности (особенно в первые 3 месяца и последние 6 недель) и в период лактации
С осторожностью
Ишемическая болезнь сердца, хроническая сердечная недостаточность, цереброваскулярные заболевания, дислипидемия/гиперлипидемия, сахарный диабет, заболевания периферических артерий, курение, клиренс креатинина менее 60 мл/мин, анамнестические данные о развитии язвенного поражения желудочно-кишечного тракта, наличие инфекции Н. pylori, пожилой возраст, длительное использование нестероидных противовоспалительных препаратов,* тяжелые соматические заболевания, одновременный прием пероральных глюкокортикостероидов (в т. ч. преднизолон), антикоагулянтов (в т. ч. варфарин), антиагрегантов (в т. ч. ацетилсалициловая кислота, клопидогрел), селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (в т. ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин).
Особая осторожность требуется при назначении больным с систолическим артериальным давлением ниже 100 мм рт. ст. или при нестабильности кровообращения (например, при инфаркте миокарда, множественной травме, начинающемся шоке), с анамнестическими указаниями на заболевания почек (пиелонефрит, гломерулонефрит) и при длительном алкогольном анамнезе.
Лекарственное взаимодействие
Из-за высокой вероятности фармацевтической несовместимости нельзя смешивать с другими лекарственными средствами в одном шприце. Усиливает эффекты этанола; одновременное применение с хлорпромазином или другими производными фенотиазина может привести к развитию выраженной гипертермии. Рентгеноконтрастные вещества, коллоидные кровезаменители и пенициллин не должны применяться во время лечения метамизолом натрия. При* одновременном назначении циклоспорина снижается концентрация последнего в крови. Метамизол натрия, вытесняя из связи с белком пероральные гипогликемические препараты, непрямые антикоагулянты, глюкокортикостероиды и индометацин, увеличивает их активность, Фенилбугазон, барбитураты и другие гепатоиндукторы при одновременном назначении уменьшают эффективность метамизола натрия. Одновременное назначение с другими ненаркотическими анальгетиками, трициклическими антидепрессантами, контрацептивными гормональными средствами и аллопуринолом может привести к усилению токсичности. Седативные средства и транквилизаторы усиливают обезболивающее действие метамизола натрия. Тиамазол и сарколизин повышают риск развития лейкопении. Эффект усиливают кодеин, гистаминовые Н2-блокаторы и пропранолол (замедляет инактивацию). Миелотоксические лекарственные средства усиливают проявление гематотоксичности метамизола натрия.
(3394)
Дозування
Препарат вводять в/в (при сильних болях) або в/м по 1 - 2 мл (250 мг/мл або 500 мг/мл розчину 2-3 рази на добу, але не більше 2 г на добу. Дітям вводять з розрахунку 0,1 - 0,2 мл 500 мг/мл розчину або 0,2 - 0,4 мл 250 мг/мл розчину на кожні 10 кг маси тіла дитини 2-3 рази на добу. Дітям до 1 року препарат вводять тільки п&'в/м, курс не більше 3-х днів.Передозування
Симптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічної синдром, гостра ниркова і/або печінкова недостатність, судоми;'паралич'дихальної мускулатури.. Лікування: індукція блювання, *чреззШдов6е^промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля; проведення форсованого діурезу, гемодіаліз, при розвитку судомного синдрому - в/в введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.
Лікарська форма
Прозора безбарвна або злегка забарвлена рідина.Склад
активна речовина; метамізолу натрію 500 мг; допоміжна речовина: вода для ін'єкцій - до 1 мл,Ф��рмакологическое дія
Має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, механізм якої пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів. Є похідним піразолону.Фармакокінетика
При внутрішньовенному введенні: початок дії - через 5-10 хв, максимальний ефект -через 5-30 хв, тривалість дії - до 2 годин. Метаболізується в печінці, незначна концентрація незмінного метамізолу натрію виявляється в плазмі, виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає в материнське молоко.Побічні дії
У терапевтичних дозах препарат добре переноситься. При застосуванні препарату в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції: алергічні реакції (шкірний висип, набряк Квінке; рідко анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона і Лайєлла, бронхоспазм; при тривалому застосуванні може виникнути агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, артеріальна гіпотензія, интерстинальный нефрит.
Порушення функції нирок, олігурія/анурія,протеїнурія, забарвлення сечі у червоний колір.
При склонності до бронхоспазму можливо провокування нападу.
При в/м введенні можливі інфільтрати в місці введення.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При лікуванні дітей до 5 років і больньрс, які отримують цитостатичні засоби, прийом анальгіну повинен проводитися тільки під наглядом лікаря. У хворих атопічної бронхіальну астму та полінозами є підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості. При тривалому (більше тижня) застосуванні необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки. На тлі прийому анальгіну можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим, при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку вагініту або проктиту необхідна негайна відміна препарату. Непереносимість * зустрічається дуже рідко, проте загроза розвитку шоку після внутрішньовенного введення препарату щодо вище, ніж після прийому препарату всередину. Не допустиме використання для знята гострих болів у животі (до з'ясування причини).
При в/м введення необхідно використовувати довгу голку.Свідчення
Больовий синдром (слабкої і помірної .вираженості): в т. ч. невралгія, міалгія, артралгія, жовчна коліка, кишкова коліка, ниркова коліка, травми, опіки,, декомпресійна хвороба, оперізувальний лишай, орхіт, радикуліт, міозит, післяопераційний больовий синдром, головний біль, зубний біль, альгодисменорея. Лихоманковий синдром (інфекційно-запальні захворювання, укуси комах -комарі, бджоли, оводи та ін., посттрансфузійні ускладнення).
Препарат призначений для симптоматической терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
Підвищена чутливість до похідних піразолону (фенілбутазон, трибузон), схильність до бронхоспазму.
Виражені порушення функції печінки і/або нирок, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія), а також - анемія і лейкопенія. Бронхообструкция, риніт,- кропив'янка спровоковані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у т. ч. в анамнезі), активне захворювання печінки, стан після проведення аортокоронарного шунтування; підтверджена гіперкаліємія, ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча, запальні захворювання кишечника.
Дитячий вік до 3 міс.
Застосування під час вагітності та в період лактації
Не можна застосовувати під час вагітності (особливо в пер��перші 3 місяці і останні 6 тижнів) і в період лактації
З обережністю
Ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, куріння, кліренс креатиніну менше 60 мл/хв, анамнестичні дані про розвиток виразкового ураження шлунково-кишкового тракту, наявність інфекції Н. pylori, літній вік, тривале використання нестероїдних протизапальних препаратів,* важкі соматичні заболеван��я, одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у т. ч. преднізолон), антикоагулянтів (у т. ч. варфарин), антиагрегантів (у т. ч. ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у т. ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).
Особлива обережність потрібна при призначенні хворим із систолічним артеріальним тиском нижче 100 мм рт. ст. або при нестабільності кровообігу (наприклад, при інфаркті міокарда, множинній травмі, починається шоці), з анамнестичними указу��иями на захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит) та при тривалому алкогольному анамнезі.Лікарська взаємодія
З-за високої ймовірності фармацевтичної несумісності не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці. Підсилює ефекти етанолу; одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамизоло�� натрію. При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього в крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їх активність, Фенилбугазон, барбітурати та інші гепатоиндукторы при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу натрію. Одночасне призначення з іншими ненаркотичними анальгетиками, трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними средствами та алопуринолом може призвести до посилення токсичності. Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. Тіамазол та сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект підсилюють кодеїн, гістамінові Н2-блокатори та пропранолол (сповільнює інактивацію). Миелотоксические лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності метамізолу натрію.
