Корзина Корзина пуста

Анафранил 0,025 n30 табл п/о (Анафранил 0,025 n30 табл п/о)

691 грн
759 грн
Рейтинг: 52 (4.7) 5
Артикул: =400620
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Дозы препарата подбирают индивидуально, с учетом состояния пациента. Цель лечения состоит в достижении оптимального эффекта на фоне применения как можно меньших доз препарата, а также в осторожном их увеличении, особенно у пациентов пожилого возраста и подростков, которые в целом более чувствительны к Анафранилу, чем пациенты промежуточных возрастных групп. Перед началом терапии следует устранить гипокалиемию. При депрессии, обсессивно-компульсивном синдроме и фобиях начальная суточная доза составляет 75 мг (по 25 мг 2-3) Анафранила или по 75 мг 1 раз/ Анафранила СР. Затем в течение первой недели лечения дозу препарата постепенно повышают, например, на 25 мг через каждые несколько дней (в зависимости от переносимости), до достижения суточной дозы, составляющей 100-150 мг. В тяжелых случаях суточная доза может быть повышена до максимальной, составляющей 250 мг. После того, как будет достигнуто улучшение состояния, пациента переводят на поддерживающую дозу препарата, составляющую 50-100 мг (2-4 таблетки Анафранила или 1 таблетки Анафранила СР). При паническом расстройстве, агорафобии начальная доза составляет 10 мг/ Затем, в зависимости от переносимости Анафранила, его дозу повышают до достижения желаемого эффекта. Суточная доза препарата в значительной степени варьирует и может составлять от 25 мг до 100 мг. При необходимости возможно повышение дозы до 150 мг/ Рекомендуется не прекращать лечение в течение, по крайней мере, 6 мес, медленно снижая в течение этого времени поддерживающую дозу препарата. При катаплексии, сопутствующей нарколепсии, суточная доза Анафранила составляет 25-75 мг. При хронических болевых синдромах дозу Анафранила следует подбирать индивидуально. Суточная доза в значительной степени варьирует и может составлять от 10 мг до 150 мг. При этом следует учитывать сопутствующий прием анальгетических средств и возможность уменьшения использования последних. У пациентов пожилого возраста начальная доза составляет 10 мг/ Затем постепенно, примерно в течение 10 дней, суточную дозу препарата повышают до оптимального уровня, который составляет 30-50 мг. Дети и подростки При обсессивно-компульсивных синдромах начальная доза составляет 25 мг/ В течение первых 2 недель дозу постепенно повышают, с учетом переносимости, до достижения суточной дозы либо равной 100 мг, либо вычисленной из расчета 3 мг/кг массы тела, в зависимости от того, какая доза меньше. В течение последующих нескольких недель дозу продолжают постепенно повышать до достижения суточной дозы либо равной 200 мг, либо вычисленной из расчета 3 мг/кг массы тела, в зависимости от того, какая доза меньше. При ночном энурезе начальная суточная доза Анафранила для детей в возрасте 5-8 лет составляет 20-30 мг; для в возрасте 9-12 лет – 25-50 мг; для детей старше 12 лет – 25-75 мг. Применение более высоких доз показано тем пациентам, у которых полностью отсутствует клинический эффект после 1 недели лечения.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые оболочкой

Состав

кломипрамина гидрохлорид25 мг

Вспомогательные вещества: глицерол 85%, лактоза, магния стеарат, крахмал кукурузный, стеариновая кислота, гидроксипропилцеллюлоза, сополимер винилпирролидон/винилацетата, целлюлоза микрокристаллическая, титана диоксид, дисперсный желтый 15093 анстед (железа оксид желтый (ЕЕС172) 5%+титана диоксид (ЕЕС171) 95%), макрогол 8000, поливинилпирролидон К30, сахароза кристаллическая, тальк, кремния диоксид коллоидный безводный

Фармакологическое действие

Трициклический антидепрессант, ингибитор обратного захвата норадреналина и серотонина. Считается, что лечебное действие Анафранила осуществляется за счет его способности ингибировать обратный нейрональный захват норадреналина (НА) и серотонина (5-HT), высвобождающихся в синаптическую щель, причем наиболее важным является подавление обратного захвата серотонина.

Анафранилу, кроме того, присущ широкий спектр других фармакологических действий: альфа1-адренолитическое, антихолинергическое, антигистаминное и антисеротонинергическое (блокада 5-HT-рецепторов).

Анафранил действует на депрессивный синдром в целом, в т.ч. особенно на такие его типичные проявления, как психомоторная заторможенность, угнетенное настроение и тревожность. Клинический эффект отмечается обычно через 2-3 недели лечения.

Кроме того, Анафранил оказывает специфическое (отличающееся от его антидепрессивного эффекта) действие при обсессивно-компульсивных расстройствах.

Действие Анафранила при хронических болевых синдромах, как обусловленных, так и не обусловленных соматическими заболеваниями, связано, вероятно, с облегчением передачи нервного импульса, опосредуемой серотонином и норадреналином.

Побочные действия

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы. Психический статус: очень часто - сонливость, чувство усталости, беспокойство, повышение аппетита; часто – спутанность сознания, дезориентация, галлюцинации (особенно у пациентов пожилого возраста и у пациентов с болезнью Паркинсона), тревожное состояние, ажитация, нарушения сна, маниакальное состояние, гипоманиакальное состояние, агрессивность, нарушения памяти, деперсонализация, усиление депрессии, нарушения концентрации внимания, бессонница, ночные кошмары, зевота; иногда - активация симптомов психоза. Неврологический статус: очень часто - головокружение, тремор, головная боль, миоклонус; часто - делирий, нарушения речи, парестезии, мышечная слабость, повышение тонуса мышц; иногда - судороги, атаксия; очень редко - изменения на ЭЭГ, повышение температуры тела.

Эффекты, обусловленные антихолинергической активностью: очень часто - сухость во рту, повышенная потливость, запоры, нарушения аккомодации, нечеткость зрения ("пелена перед глазами"), нарушения мочеиспускания; часто - приливы, мидриаз; очень редко – глаукома, задержка мочи.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - синусовая тахикардия, ощущение сердцебиения, ортостатическая гипотензия, клинически незначимые изменения на ЭКГ (например, интервала ST или зубца T) у пациентов без патологии сердца; иногда - аритмии, повышение АД; очень редко - нарушения внутрисердечной проводимости (например, расширение комплекса QRS, удлинение интервала QT

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Известно, что трициклические антидепрессанты снижают порог судорожной готовности, поэтому Анафранил следует применять с особой осторожностью у пациентов с эпилепсией, а также при наличии других предрасполагающих к возникновению судорожного синдрома факторов, например повреждениях головного мозга любой этиологии, при одновременном использовании нейролептических средств, в период отказа от алкоголя или отмены препаратов, обладающих противосудорожными свойствами (например, бензодиазепинов). Считается, что возникновение судорог во время приема Анафранила зависит от величины дозы препарата. В связи с этим не следует превышать рекомендуемую суточную дозу Анафранила.

С особой осторожностью следует назначать Анафранил пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями, прежде всего с сердечно-сосудистой недостаточностью, нарушениями внутрисердечной проводимости (например, AV-блокадой I-III степени) или аритмиями. У таких пациентов, так же как и у пациентов пожилого возраста, необходимо регулярно контролировать показатели работы сердца и ЭКГ.

Перед началом терапии Анафранилом рекомендуется измерить АД, поскольку у пациентов с ортостатической гипотензией или лабильностью сердечно-сосудистой системы может отмечаться резкое снижение АД.

Поскольку препарат обладает антихолинергическими свойствами, его следует использовать с особой осторожностью у пациентов, в анамнезе которых имеются сведения о повышенном внутриглазном давлении, закрытоугольной глаукоме или задержке мочи (например, вследствие заболеваний предстательной железы).

Вследствие антихолинергического действия, свойственного трициклическим антидепрессантам, возможно снижение слезоотделения и накопление слизистого секрета, что может привести к повреждению эпителия роговицы у пациентов, пользующихся контактными линзами.

Осторожность необходима при лечении трициклическими антидепрессантами пациентов с тяжелыми заболеваниями печени, а также у пациентов с опухолями мозгового слоя надпочечников (например, феохромоцитомой, нейробластомой), так как в этом случае данные препараты могут провоцировать развитие гипертонического криза.

Известно, что у пациентов с циклическими аффективными расстройствами, принимающих трициклические антидепрессанты, в период депрессивной фазы могут развиваться маниакальные или гипоманиакальные состояния. В таких случаях может возникнуть необходимость в снижении дозы Анафранила или в его отмене и назначении антипсихотической терапии. После купирования указанных состояний, если имеются показания, лечение Анафранилом в низких дозах может быть возобновлено.

У предрасположенных пациентов и пациентов пожилого возраста трициклические антидепрессанты могут провоцировать развитие лекарственных делириозных психозов, преимущественно в ночное время. После отмены препарата указанные расстройства проходят в течение нескольких дней.

Показания

Взрослые

— лечение депрессивных состояний различной этиологии, протекающих с различной симптоматикой: эндогенные, реактивные, невротические, органические, маскированные, инволюционные формы депрессии; депрессия у больных шизофренией и психопатиями; депрессивные синдромы, возникающие в старческом возрасте, обусловленные хроническим болевым синдромом или хроническими соматическими заболеваниями; депрессивные нарушения настроения реактивной, невротической или психопатической природы;

— обсессивно-компульсивные синдромы;

— хронический болевой синдром;

— фобии и панические атаки;

— катаплексия, сопутствующая нарколепсии.

Дети и подростки

— обсессивно-компульсивные синдромы;

— ночной энурез (только у пациентов в возрасте старше 5 лет и при условии исключения органических причин заболевания).

До начала терапии Анафранилом при ночном энурезе у детей и подростков следует оценить соотношение потенциальной пользы и риска для пациента

Противопоказания

— повышенная чувствительность к кломипрамину и другим компонентам препарата, перекрестная повышенная чувствительность к трициклическим антидепрессантам из группы дибензазепина;

— одновременное применение ингибиторов МАО, а также период менее 14 дней до и после их применения;

— одновременное применение селективных ингибиторов МАО типа А обратимого действия (таких как моклобемид);

— недавно перенесенный инфаркт миокарда;

— врожденный синдром удлинения интервала QT.

Не рекомендуют применять препарат при беременности и в период грудного вскармливания.

Препарат не рекомендуют применять у детей в возрасте до 5 лет.

Лекарственное взаимодействие

Фармакодинамический тип взаимодействия

Анафранил может снижать или полностью устранять антигипертензивное действие гуанетидина, бетанидина, резерпина, клонидина и альфа-метилдопы. Поэтому в тех случаях, когда одновременно с приемом Анафранила требуется лечение артериальной гипертензии, следует применять лекарственные средства других классов (например, вазодилататоры или бета-адреноблокаторы).

Трициклические антидепрессанты, в т.ч. Анафранил, могут потенцировать действие антихолинергических средств (например, фенотиазинов, антипаркинсонических препаратов, атропина, биперидена, антигистаминных препаратов) на орган зрения, ЦНС, кишечник и мочевой пузырь.

Трициклические антидепрессанты могут усиливать действие этанола и других средств, обладающих угнетающим влиянием на ЦНС (например, барбитуратов, бензодиазепинов или средств для наркоза).


(2683)


Дозування

Дози препарату підбирають індивідуально, з урахуванням стану пацієнта. Мета лікування полягає у досягненні оптимального ефекту на фоні застосування якомога менших доз препарату, а також в обережному їх збільшенні, особливо у пацієнтів похилого віку і підлітків, які більш чутливі до Анафранилу, ніж пацієнти проміжних вікових груп. Перед початком терапії слід усунути гіпокаліємію. При депресії, обсесивно-компульсивном синдромі та фобії початкова добова доза становить 75 мг (по 25 мг 2-3) Анафранила або по 75 мг 1 раз/ Анафранила СР. Потім протягом першого тижня лікування дозу препарату поступово підвищують, наприклад, на 25 мг через кожні декілька днів (залежно від переносимості) до досягнення добової дози 100-150 мг. У тяжких випадках добова доза може бути підвищена до максимальної, яка становить 250 мг. Після того, як буде досягнуто поліпшення стану пацієнта переводять на підтримуючу дозу препарату, що становить 50-100 мг (2-4 таблетки Анафранила або 1 таблетки Анафранила СР). При панічному розладі, ��горафобии початкова доза становить 10 мг/ Потім, залежно від переносимості Анафранила, його дозу підвищують до досягнення бажаного ефекту. Добова доза препарату значною мірою варіює і може становити від 25 мг до 100 мг. При необхідності можливе підвищення дози до 150 мг/ Рекомендується не припиняти лікування протягом, принаймні, 6 міс, повільно знижуючи протягом цього часу підтримуючу дозу препарату. При катаплексії, супутньої нарколепсії, добова доза Анафранила становить 25-75 мг. При хронічних больових зиндромах дозу Анафранила слід підбирати індивідуально. Добова доза в значній мірі варіює і може становити від 10 мг до 150 мг. При цьому слід враховувати супутній прийом аналгетичних засобів і можливість зменшення використання останніх. У пацієнтів літнього віку початкова доза становить 10 мг/ Потім поступово, приблизно протягом 10 днів, добову дозу препарату підвищують до оптимального рівня, який становить 30-50 мг. Діти і підлітки При обсесивно-компульсивних синдромі початкова доза становить 25 мг/ протягом перших 2 тижнів дозу поступово підвищують, з урахуванням переносимості, до досягнення добової дози або дорівнює 100 мг, або обчисленої з розрахунку 3 мг/кг маси тіла, залежно від того, яка доза менше. Протягом наступних кількох тижнів дозу продовжують поступово підвищувати до досягнення добової дози або рівної 200 мг, або обчисленої з розрахунку 3 мг/кг маси тіла, залежно від того, яка доза менше. При нічному енурезі початкова добова доза Анафранила для дітей у віці 5-8 років становить 20-30 мг; у віці 9-12 років ��� 25-50 мг; для дітей старше 12 років – 25-75 мг. Застосування вищих доз показано тим пацієнтам, у яких відсутній клінічний ефект після 1 тижня лікування.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

кломипрамина гидрохлорид25 мг

Допоміжні речовини: гліцерин 85%, лактоза, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, стеаринова кислота, гідроксипропілцелюлоза, сополімер винилпирролидон/вінілацетату, целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид, дисперсний жовтий 15093 анстед (заліза оксид жовтий (��ЕС172) 5%+титану діоксид (ЕЕС171) 95%), макрогол 8000, полівінілпіролідон К30, сахароза кристалічна, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний

Фармакологічна дія

Трициклічний антидепресант, інгібітор зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну. Вважається, що лікувальна дія Анафранила здійснюється за рахунок його здатності інгібувати зворотне нейрональне захоплення норадреналіну (НА) і серотоніну (5-HT), що вивільняються в синаптичну щілину, причому найважливішим є пригнічення зворотного захоплення серотоніну.
<br /> Анафранилу, крім того, властивий широкий спектр інших фармакологічних дій: альфа1-адренолітична, антихолінергічну, антигістамінну та антисеротонинергическое (блокада 5-HT-рецепторів).

Анафраніл діє на депресивний синдром у цілому, в т. ч. особливо на такі його типові прояви, як психомоторна загальмованість, пригнічений настрій і тривожність. Клінічний ефект відмічається звичайно через 2-3 тижні лікування.

Крім того, Анафраніл надає специфічне (відрізняється від його антидепресивного ефекта) дію при обсесивно-компульсивних розладах.

Дія Анафранила при хронічних больових синдромах, як обумовлених, так і не зумовлених соматичними захворюваннями, пов'язана з полегшенням передачі нервового імпульсу, опосредуемой серотоніном і норадреналином.

Побічні дії

З боку ЦНС і периферичної нервової системи. Психічний статус: дуже часто - сонливість, відчуття втоми, занепокоєння, підвищення апетиту; часто – сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації (особливо у пацієнтів й індустріальнтов літнього віку та у пацієнтів з хворобою Паркінсона), тривожний стан, ажитація, порушення сну, маніакальний стан, гіпоманіакальний стан, агресивність, порушення пам'яті, деперсоналізація, посилення депресії, порушення концентрації уваги, безсоння, нічні кошмари, позіхання; іноді - активація симптомів психозу. Неврологічний статус: дуже часто - запаморочення, тремор, головний біль, міоклонус; часто - делірій, порушення мови, парестезії, м'язова слабкість, підвищення тонусу м'язів; іноді - судоми, атаксія; дуже рїдко - зміни на ЕЕГ, підвищення температури тіла.

Ефекти, зумовлені антихолінергічною активністю: дуже часто - сухість у роті, підвищена пітливість, запори, порушення акомодації, нечіткість зору ("пелена перед очами"), порушення сечовипускання; часто - припливи, мідріаз; дуже рідко – глаукома, затримка сечі.

З боку серцево-судинної системи: часто - синусова тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, клінічно незначущі зміни на ЕКГ (наприклад інтервал ST або зубця Т) у пациентов без патології серця; іноді - аритмії, підвищення артеріального тиску; дуже рідко - порушення внутрішньосерцевої провідності (наприклад, розширення комплексу QRS, подовження інтервалу QT

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Відомо, що трициклічні антидепресанти знижують поріг судомної готовності, тому Анафраніл слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів з епілепсією, а також при наявності інших спричиняють виникнення судомного синдрому факторів, наприклад при ушкодженнях головного мозку будь этиолог��і, при одночасному застосуванні нейролептичних засобів, у період відмови від алкоголю або відміни препаратів, які мають протисудомні властивості (наприклад бензодіазепінів). Вважається, що виникнення судом під час прийому Анафранила залежить від величини дози препарату. У зв'язку з цим не слід перевищувати рекомендовану добову дозу Анафранила.

З особливою обережністю слід призначати Анафраніл пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, перш за все із серцево-судинною недостатністю, порушеннями внутрисердечной провідності (наприклад, AV-блокадою і-ІІІ ступеня) або аритміями. У таких пацієнтів, так само як і у пацієнтів літнього віку, необхідно регулярно контролювати показники роботи серця і ЕКГ.

Перед початком терапії Анафранилом рекомендується виміряти артеріальний тиск, оскільки у пацієнтів з ортостатичну гіпотензію або з лабільністю серцево-судинної системи може відмічатися різке зниження артеріального тиску.

Оскільки препарат має антихолінергічними властивостями, його слід використовувати з особливою обережністю у пацієнтів, ан��мнезе яких є дані про підвищений внутрішньоочний тиск, закритокутовій глаукомі або затримку сечі (наприклад унаслідок захворювань передміхурової залози).

Внаслідок антихолінергічної дії, властивої трициклічних антидепресантів, можливо зниження сльозовиділення і накопичення слизового секрету, що може призвести до ушкодження епітелію рогівки у пацієнтів, які користуються контактними лінзами.

Обережність необхідна при лікуванні трициклічними антидепресантами пацієнтів з тяжкими заб��леваниями печінки, а також пацієнтів з пухлинами мозкового шару надниркових залоз (наприклад, феохромоцитомою, нейробластомою), оскільки в цьому випадку ці препарати можуть провокувати розвиток гіпертонічного кризу.

Відомо, що у пацієнтів з циклічними афективними розладами, які приймають трициклічні антидепресанти, в період депресивної фази можуть розвиватися маніакальні або гипоманіакальні стану. У таких випадках може виникнути необхідність у зниженні дози Анафранила або його скасування та призначення антип��ихотической терапії. Після купірування зазначених станів, якщо є показання, лікування Анафранилом у низьких дозах може бути відновлено.

У схильних пацієнтів і пацієнтів похилого віку трициклічні антидепресанти можуть провокувати розвиток лікарських деліріозних психозів, переважно в нічний час. Після відміни препарату зазначені розлади проходять протягом кількох днів.

Свідчення

Дорослі

— лікування депресивних станів різної етіології, що протікають з різною симптоматикой: ендогенні, реактивні, невротичні, органічні, замасковані, інволюційні форми депресії; - депресія у хворих на шизофренію і психопатіями; депресивні синдроми, що виникають у старечому віці, зумовлені хронічним больовим синдромом або хронічними соматичними захворюваннями; депресивні порушення настрою реактивної, невротичної або психопатичної природи;

— обсесивно-компульсивні синдроми;

— хронічний больовий синдром;

— фобії і панічні атаки;

— катаплекс��я, супутня нарколепсії.

Діти і підлітки

— обсесивно-компульсивні синдроми;

— нічний енурез (тільки у пацієнтів старше 5 років і за умови виключення органічних причин захворювання).

До початку терапії Анафранилом при нічному енурезі у дітей та підлітків слід оцінити співвідношення потенційної користі та ризику для пацієнта

Протипоказання

— підвищена чутливість до кломипрамину та інших компонентів препарату, перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепрессантам з групи дибензазепина;

— одночасне застосування інгібіторів МАО, а також період менше 14 днів до і після їх застосування;

— одночасне застосування селективних інгібіторів МАО типу А оборотного дії (таких як моклобемид);

— нещодавно перенесений інфаркт міокарда;

— вроджений синдром подовження інтервалу QT.

Не рекомендують застосовувати препарат при вагітності та в період грудного вигодовування.

Препарат не рекомендують застосовувати у дітей віком до 5 років.

Лікарська взаємо��ействие

Фармакодинамічний тип взаємодії

Анафраніл може знижувати або повністю усувати антигіпертензивну дію гуанетидину, бетанідину, резерпіну, клонідину та альфа-метилдопи. Тому в тих випадках, коли одночасно з прийомом Анафранила потрібне лікування артеріальної гіпертензії, слід застосовувати лікарські засоби інших класів (наприклад, вазодилататори або бета-адреноблокатори).

Трициклічні антидепресанти, в т. ч. Анафраніл, можуть потенціювати дію антихолінергічних засобів (напри��єр, фенотіазинів, антипаркинсонических препаратів, атропіну, біперидену, антигістамінних препаратів) на орган зору, ЦНС, кишечник і сечовий міхур.

Трициклічні антидепресанти можуть посилювати дію етанолу та інших засобів, що мають гнітючим впливом на ЦНС (наприклад, барбітуратів, бензодіазепінів або засобів для наркозу).
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Амитриптилин 0,01/мл 2мл n10 амп в/в в/м
0 грн
418 грн
Анафранил 0,025 n30 табл п/о
759 грн
691 грн
Грандаксин 0,05 n60 табл
1 507 грн
1 370 грн
Мелипрамин 0,025 n50 табл п/о
0 грн
834 грн
Миртазапин канон 0,03 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 162 грн
Паксил 0,02 n30 табл п/о
0 грн
1 274 грн
Тералиджен 0,005 n25 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 052 грн
Тералиджен 0,005 n50 табл п/плен/оболоч
1 495 грн
1 359 грн
Фенибут 0,25 n20 табл
0 грн
518 грн
Циннаризин 0,025 n50 табл /озон
0 грн
420 грн
Ципралекс 0,01 n28 табл п/о
0 грн
2 862 грн
Этаперазин 0,01 n50 табл п/о
0 грн
834 грн
Эссливер форте n50 капс
0 грн
1 130 грн
Конкор кор 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
574 грн
Бумага туалетная влажная mon rulon n80
0 грн
486 грн
Бинт мартенса 3,5м
0 грн
548 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка