Дозировка
Устанавливают индивидуально в зависимости от тяжести течения, локализации инфекции и чувствительности возбудителя. При приеме внутрь для взрослых разовая доза составляет 250-500 мг, кратность приема - 4 Детям с массой тела до 20 кг - по 12.5-25 мг/кг каждые 6 ч. Для в/м, в/в введения разовая доза для взрослых составляет 250-500 мг каждые 4-6 ч. Для детей разовая доза составляет 25-50 мг/кг. Продолжительность лечения зависит от локализации инфекции и особенностей течения заболевания. Максимальная суточная доза: для взрослых при приеме внутрь - 4 г, при в/в и в/м введении -14 г.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в и в/м введения
Состав
Ампициллина натриевая соль 0,5г
Фармакологическое действие
Антибиотик группы полусинтетических пенициллинов широкого спектра действия. Оказывает бактерицидное действие за счет подавления синтеза клеточной стенки бактерий.
Активен в отношении аэробных грамположительных бактерий: Staphylococcus spp. (за исключением штаммов, продуцирующих пенициллиназу), Streptococcus spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes; аэробных грамотрицательных бактерий: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, некоторых штаммов Haemophilus influenzae.
Ампициллин разрушается под действием пенициллиназы. Кислотоустойчив.
Фармакокинетика
После приема внутрь хорошо абсорбируется из ЖКТ. Ампициллин распределяется в большинстве органов и тканей. Проникает через плацентарный барьер, плохо проникает через ГЭБ. При воспалении мозговых оболочек проницаемость ГЭБ резко возрастает. 30% ампициллина метаболизируется в печени. Выводится с мочой и желчью
Побочные действия
Аллергические реакции: крапивница, эритема, отек Квинке, ринит, конъюнктивит; редко - лихорадка, боли в суставах, эозинофилия; крайне редко - анафилактический шок.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота.
Эффекты, обусловленные химиотерапевтическим действием: кандидоз полости рта, вагинальный кандидоз, кишечный дисбактериоз, колит, вызываемый Clostridium difficile
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В процессе лечения ампициллином необходим систематический контроль функции почек, печени и картины периферической крови. Пациентам с нарушением функции почек требуется коррекция режима дозирования в соответствии со значениями КК.
При применении в высоких дозах у больных с почечной недостаточностью возможно токсическое действие на ЦНС.
При применении ампициллина у больных с бактериемией (сепсис) возможна реакция бактериолиза (реакция Яриша-Герксгеймера).
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к ампициллину микроорганизмами: в т.ч. инфекции уха, горла, носа, одонтогенные инфекции, бронхолегочные инфекции, острые и хронические инфекции мочеполовых путей, инфекции ЖКТ (в т.ч. сальмонеллез, холецистит), гинекологические инфекции, менингит, эндокардит, септицемия, сепсис, ревматизм, рожа, скарлатина, инфекции кожи и мягких тканей.
Противопоказания
Инфекционный мононуклеоз, лимфолейкоз, повышенная чувствительность к ампициллину и другим пенициллинам, нарушение функции печени.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении ампициллина с бактерицидными антибиотиками (в т.ч. аминогликозидами, цефалоспоринами, циклосерином, ванкомицином, рифампицином) проявляется синергизм; с бактериостатическими антибиотиками (в т.ч. макролидами, хлорамфениколом, линкозамидами, тетрациклинами, сульфаниламидами) - антагонизм.
Ампициллин усиливает действие непрямых антикоагулянтов, подавляя кишечную микрофлору, снижает синтез витамина К и протромбиновый индекс.
Ампициллин уменьшает действие лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется ПАБК.
Пробенецид, диуретики, аллопуринол, фенилбутазон, НПВС уменьшают канальцевую секрецию ампициллина, что может сопровождаться увеличением его концентрации в плазме крови.
Антациды, глюкозамин, слабительные средства, аминогликозиды замедляют и уменьшают абсорбцию ампициллина. Аскорбиновая кислота повышает абсорбцию ампициллина.
Ампициллин уменьшает эффективность контрацептивов для приема внутрь.
(413)
Дозування
Встановлюють індивідуально залежно від тяжкості перебігу, локалізації інфекції і чутливості збудника. При прийомі всередину для дорослих разова доза становить 250-500 мг, кратність прийому - 4 Дітям з масою тіла до 20 кг - по 12.5-25 мг/кг кожні 6 ч. в/м, в/в введення разова доза для дорослих складає 250-500 мг кожні 4-6 ч. Для дітей разова доза становить 25-50 мг/кг Тривалість лікування залежить від локалізації інфекції та особливостей перебігу захворювання. Максимальна добова доза: для дорослих при прийомі внутр�� - 4 м, при в/в і в/м введенні -14 р.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введенняСклад
Ампіциліну натрієва сіль 0,5 гФармакологічна дія
Антибіотик групи напівсинтетичних пеніцилінів широкого спектру дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій.
Активний відносно аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes; аеробних грамотрицат��загальноосвітніх бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, деяких штамів Haemophilus influenzae.
Ампіцилін руйнується під дією пеніцилінази. Кислотоустойчив.Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо добре абсорбується з ШКТ. Ампіцилін розподіляється в більшості органів та тканин. Проникає через плацентарний бар'єр, погано проникає через ГЕБ. При запаленні мозкових оболонок проникність ГЕБ різко зростає. 30% ампіциліну метаболізується в печінці. Виводиться з сечею та жовчюПобічні дії>Алергічні реакції: кропив'янка, еритема, набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт; рідко - пропасниця, біль у суглобах, еозинофілія; дуже рідко - анафілактичний шок.
З боку травної системи: нудота, блювання.
Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз порожнини рота, вагінальний кандидоз, кишковий дисбактеріоз, коліт, викликаний Clostridium difficileОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
В процесі лікування ампіциліном необхідний систематичний контроль функції нирок, печінки і картини пері��ерической крові. Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування відповідно до значень КК.
При застосуванні високих доз у хворих з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС.
При застосуванні ампіциліну у хворих з бактеріємією (сепсис) можлива реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами: у т. ч. інфекції вуха, горла, носа, одонтогенні інфекції, бронхолегочные інфекції, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів, інфекції ШКТ (у т. ч. сальмонельоз, холецистит), гінекологічні інфекції, менінгіт, ендокардит, септицемія, сепсис, ревматизм, бешиха, скарлатина, інфекції шкіри і м'яких тканин.Протипоказання
Інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, підвищена чутливість до ампіциліну та інших пеніцилінів, порушення функції печінки.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні ампіциліну з бактерицидними антибіотиками (у т. ч. аміноглікозидами, цефалоспо��інами, циклосерином, ванкоміцином, рифампіцином) проявляється синергізм; з бактеріостатичними антибіотиками (у т. ч. макролідами, хлорамфеніколом, линкозамидами, тетрациклінами, сульфаніламідами) - антагонізм.
Ампіцилін посилює дію непрямих антикоагулянтів, пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс.
Ампіцилін зменшує дію лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється ПАБК.
Пробенецид, діуретики, алопуринол, фенілбутазон, НПЗЗ зменшують ка��альцевую секрецію ампіциліну, що може супроводжуватися збільшенням його концентрації в плазмі крові.
Антациди, глюкозамін, проносні засоби, аміноглікозиди уповільнюють та зменшують абсорбцію ампіциліну. Аскорбінова кислота підвищує абсорбцію ампіциліну.
Ампіцилін зменшує ефективність контрацептивів для прийому внутрішньо.
