Дозировка
Препарат принимают внутрь, до или после приема пищи. Режим дозирования устанавливают индивидуально, с учетом тяжести течения заболевания, чувствительности возбудителя к препарату, возраста пациента. Взрослым и детям старше 10 лет (с массой тела >40 кг) назначают по 500 мг 3, при тяжелом течении заболевания - по 0.75-1 г 3 Детям в возрасте от 5 до 10 лет назначают по 250 мг 3, в возрасте от 2 до 5 лет - по 125 мг 3, в возрасте до 2 лет - 20 мг/кг/ в 3 приема. Курс лечения - 5-12 дней. Детям в возрасте младше 5 лет препарат назначают в форме суспензии. Для лечения острой неосложненной гонореи препарат назначают в дозе 3 г однократно; при лечении женщин рекомендуется повторный прием указанной дозы. При острых инфекционных заболеваниях ЖКТ (паратифы, брюшной тиф) и желчных путей, при гинекологических инфекционных заболеваниях взрослым назначают по 1.5-2 г 3 или по 1-1.5 г 4 При лептоспирозе взрослым назначают по 500-750 мг 4 в течение 6-12 дней. При сальмонеллоносительстве взрослым - по 1.5-2 г 3 в течение 2-4 нед. Для профилактики эндокардита при малых хирургических вмешательствах взрослым назначают в дозе 3-4 г за 1 ч до проведения процедуры. При необходимости назначают повторную дозу через 8-9 ч. У детей дозу уменьшают вдвое.
Передозировка
тошнота, рвота, диарея, нарушение водно-электролитного баланса (как следствие рвоты и диареи).
Лекарственная форма
Таблетки белого или почти белого цвета, плоскоцилиндрические, с фаской и риской.
Состав
амоксициллин (в форме тригидрата) 500 мг
Вспомогательные вещества: крахмал картофельный, магния стеарат, кальция стеарат, магния гидросиликат (тальк), повидон (коллидон 90F).
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия группы полусинтетических пенициллинов. Действует бактерицидно. Ингибирует транспептидазу, нарушает синтез пептидогликана (опорный полимер клеточной стенки) в период деления и роста, вызывает лизис бактерий. Кислотоустойчив.
Активен в отношении аэробных грамположительных бактерий: Staphylococcus spp. (за исключением штаммов, продуцирующих пенициллиназу), Streptococcus spp.; аэробных грамотрицательных бактерий: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.
Микроорганизмы, продуцирующие пенициллиназу, резистентны к действию амоксициллина.
Действие развивается через 15-30 мин после введения и продолжается 8 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь амоксициллин быстро и практически полностью (93%) всасывается из ЖКТ. Прием пищи не оказывает влияния на абсорбцию препарата, не разрушается в кислой среде желудка. Cmax активного вещества в плазме наблюдается через 1-2 ч. При приеме внутрь в дозе 125 мг и 250 мг Cmax в плазме крови составляет 1.5-3 мкг/мл и 3.5-5 мкг/мл соответственно.
Распределение
Имеет большой объем распределения: в высоких концентрациях обнаруживается в плазме, мокроте, бронхиальном секрете (в гнойном бронхиальном секрете распределение слабое), плевральной и перитонеальной жидкости, моче, содержимом кожных волдырей, ткани легкого, слизистой оболочке кишечника, женских половых органах, предстательной железе, жидкости среднего уха, кости, жировой ткани, желчном пузыре (при нормальной функции печени), тканях плода. При увеличении дозы в 2 раза концентрация также увеличивается в 2 раза. Концентрация в желчи превышает концентрацию в плазме в 2-4 раза. В амниотической жидкости и сосудах пуповины концентрация амоксициллина - 25-30% от уровня в плазме у беременной женщины. Плохо проникает через ГЭБ, при воспалении мозговых оболочек (менингит) концентрация в спинномозговой жидкости - около 20%.
Связывание с белками плазмы - 17%.
В небольшом количестве выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
Амоксициллин частично метаболизируется с образованием неактивных метаболитов.
Выведение
T1/2 амоксициллина составляет 1-1.5 ч. Амоксициллин выводится на 50-70% с мочой в неизмененном виде путем канальцевой экскреции (80%) и клубочковой фильтрации (20%), с желчью - 10-20%.У недоношенных, новорожденных и детей младше 6 месяцев - 3-4 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У недоношенных, новорожденных и детей младше 6 месяцев T1/2 составляет 3-4 ч.
При нарушении функции почек (КК ? 15 мл/мин) T1/2 амоксициллина увеличивается до 8.5 ч.
Амоксициллин удаляется при гемодиализе.
Побочные действия
Аллергические реакции: возможно - крапивница, гиперемия кожи, эритема, ангионевротический отек, ринит, конъюнктивит; редко - лихорадка, боли в суставах, эозинофилия, эксфолиативный дерматит, многоформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, реакции, сходные с сывороточной болезнью; в единичных случаях - анафилактический шок.
Со стороны пищеварительной системы: дисбактериоз, изменение вкуса, рвота, тошнота, диарея, стоматит, глоссит, нарушение функции печени, умеренное повышение активности печеночных трансаминаз; редко - псевдомембранозный энтероколит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: возбуждение, тревожность, бессонница, атаксия, спутанность сознания, изменение поведения, депрессия, периферическая невропатия, головная боль, головокружение, судорожные реакции.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - интерстициальный нефрит.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопеническая пурпура, анемия.
Прочие: затрудненное дыхан
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При проведении курса лечения Амосином необходимо осуществлять контроль за состоянием функции органов кроветворения, печени и почек.
Возможно развитие суперинфекции за счет роста нечувствительной к амоксициллину микрофлоры, что требует соответствующего изменения антибактериальной терапии.
При лечении больных с бактериемией редко развивается реакция бактериолиза (реакция Яриша-Герксгеймера).
У пациентов, имеющих повышенную чувствительность к пенициллинам, возможны перекрестные аллергические реакции с цефалоспориновыми антибиотиками.
При лечении легкой диареи на фоне применения Амосина следует избегать назначения противодиарейных препаратов, снижающих перистальтику кишечника; можно использовать каолин- или аттапульгитсодержащие противодиарейные средства. При тяжелой диарее необходимо провести дифференциальную диагностику и назначить соответствующую терапию.
Лечение следует продолжать еще 48-72 ч после исчезновения клинических признаков заболевания.
При одновременном применении эстрогенсодержащих пероральных контрацептивов и амоксициллина следует, по возможности, использовать дополнительные методы контрацепции.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции органов дыхания (в т.ч. бронхит, пневмония);
— инфекции ЛОР-органов (в т.ч. синусит, фарингит, тонзиллит, острый средний отит);
— инфекции мочеполовой системы (в т.ч. пиелонефрит, пиелит, цистит, уретрит, гонорея);
— гинекологические инфекции (в т.ч. эндометрит, цервицит);
— инфекции органов ЖКТ (в т.ч. перитонит, энтероколит, брюшной тиф, холангит, холецистит);
— инфекции кожи и мягких тканей (в т.ч. рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
— лептоспироз;
— листериоз;
— болезнь Лайма (боррелиоз);
— дизентерия;
— сальмонеллез, сальмонеллоносительство;
— менингит;
— эндокардит (профилактика);
— сепсис.
Противопоказания
— аллергический диатез;
— бронхиальная астма, поллиноз;
— инфекционный мононуклеоз;
— лимфолейкоз;
— печеночная недостаточность;
— заболевания ЖКТ в анамнезе (особенно колит, связанный с применением антибиотиков);
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим пенициллинам, цефалоспоринам, карбапенемам);
— детский возраст до 3 лет (для таблеток и капсул).
С осторожностью следует назначать препарат при беременности, почечной недостаточности, а также при указаниях в анамнезе на кровотечения.
Лекарственное взаимодействие
Антациды, глюкозамин, слабительные средства, пища, антибиотики группы аминогликозидов при одновременном применении замедляют и снижают абсорбцию амоксициллина; аскорбиновая кислота - повышает его абсорбцию.
Бактерицидные антибиотики (в т.ч. аминогликозиды, цефалоспорины, циклосерин, ванкомицин, рифампицин) проявляют синергизм с амоксициллином; бактериостатические препараты (макролиды, хлорамфеникол, линкозамиды, тетрациклины, сульфаниламиды) - антагонизм.
Амоксициллин при одновременном применении повышает эффективность непрямых антикоагулянтов (подавляя кишечную микрофлору, снижает синтез витамина К и протромбиновый индекс); уменьшает эффективность эстрогенсодержащих пероральных контрацептивов, этинилэстрадиола (риск развития межменструальных кровотечений), а также лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется пара-аминобензойная кислота.
(63)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, до або після прийому їжі. Режим дозування встановлюють індивідуально, з урахуванням тяжкості перебігу захворювання, чутливості збудника до препарату, віку пацієнта. Дорослим і дітям старше 10 років (з масою тіла >40 кг) призначають по 500 мг 3, при тяжкому перебігу захворювання - по 0.75-1 г 3 Дітям у віці від 5 до 10 років призначають по 250 мг 3, у віці від 2 до 5 років - по 125 мг 3, у віці до 2 років - 20 мг/кг в 3 прийоми. Курс лікування - 5-12 днів. Дітям у віці молодше 5 років препарат призначають у формі суспензії. Для ��ечения гострій неускладненій гонореї препарат призначають у дозі 3 г одноразово; при лікуванні жінок рекомендується повторний прийом зазначеної дози. При гострих інфекційних захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту (паратифи, черевний тиф) та жовчних шляхів, при гінекологічних інфекційних захворюваннях дорослим призначають по 1.5-2 г 3 або по 1-1.5 г 4 При лептоспірозі дорослим призначають по 500-750 мг 4 протягом 6-12 днів. При сальмонеллоносительстве дорослим - 1.5-2 г 3 протягом 2-4 тижнів. Для профілактики ендокардиту при малих хірургічних втручаннях дорослим призначають у дозе 3-4 г за 1 год до проведення процедури. При необхідності призначають повторну дозу через 8-9 год. У дітей дозу зменшують вдвічі.Передозування
нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання і діареї).
Лікарська форма
Таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою і рискою.Склад
амоксицилін (у формі тригідрату) 500 мг
Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, стеарат магнію, кальцію стеарат, гідросилікат магнію (тальк), повідон (колідон 90F).Фармакологитичне дія
Антибіотик широкого спектра дії групи напівсинтетичних пеніцилінів. Діє бактерицидно. Інгібує транспептидазу, порушує синтез пептидоглікану (опорний полімер клітинної стінки) у період ділення і росту, викликає лізис бактерій. Кислотоустойчив.
Активний відносно аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp.; аеробних грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.
Мі��роорганизмы, що продукують пеніциліназу, резистентні до дії амоксициліну.
Дія розвивається через 15-30 хв після введення і триває 8 ч.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо амоксицилін швидко і практично повністю (93%) всмоктується з ШКТ. Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату, не руйнується в кислому середовищі шлунка. Cmax активної речовини в плазмі спостерігається через 1-2 ч. При прийомі внутрішньо у дозі 125 мг та 250 мг Cmax у плазмі крові становить 1.5-3 мкг/мл і 3.5-5 мкг/мл відповідно.
Розподіл
Має великий об'єм розподілу: у високих концентраціях виявляється в плазмі, мокротинні, бронхіальному секреті (у гнійному бронхіальному секреті розподіл слабке), плевральній і перитонеальній рідині, сечі, вмісті шкірних пухирів, тканини легкого, слизовій оболонці кишечнику, жіночих статевих органах, передміхуровій залозі, рідині середнього вуха, кістки, жировій тканині, жовчному міхурі (при нормальній функції печінки), тканинах плоду. При збільшенні дози в 2 рази концентрація також збільшується у 2 рази. Концентрація в жовчі перевищує концентрацію в плазмі в 2-4 рази. В амніотичній рідини і судинах пуповини концентрація амоксициліну - 25-30% від рівня в плазмі у вагітної жінки. Погано проникає через ГЕБ, при запаленні мозкових оболонок (менінгіт) концентрація в спинномозковій рідині - близько 20%.
Зв'язування з білками плазми - 17%.
В невеликій кількості виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Амоксицилін частково метаболізується з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення
T1/2 амоксициліну становить 1-1.5 ч. Амоксицилін виводиться на 50-70% із сечею у незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80%) та клубочкової фільтрації (20%), з жовчю - 10-20%.У недоношених, новонароджених і дітей віком до 6 місяців - 3-4 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У недоношених, новонароджених і дітей молодше 6 місяців T1/2 становить 3-4 ч.
При порушенні функції нирок (КК ? 15 мл/хв) T1/2 амоксициліну збільшується до 8.5 ч.
Амоксицилін видаляється при гемодіалізі.Побічні дії
Алергічні реакції: можливо - кропив'янка��іца, гіперемія шкіри, еритема, ангіоневротичний набряк, риніт, кон'юнктивіт; рідко - пропасниця, біль у суглобах, еозинофілія, ексфоліативний дерматит, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, реакції, подібні до сироваткової хвороби; у поодиноких випадках - анафілактичний шок.
З боку травної системи: дисбактеріоз, зміна смаку, блювота, нудота, діарея, стоматит, глосит, порушення функції печінки, помірне підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко - псевдомембранозний ентероколіт.
/> З боку ЦНС і периферичної нервової системи: збудження, тривожність, безсоння, атаксія, сплутаність свідомості, зміна поведінки, депресія, периферична невропатія, головний біль, запаморочення, судомні реакції.
З боку сечовидільної системи: рідко - інтерстиціальний нефрит.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенічна пурпура, анемія.
Інші: утруднене дыханОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При проведенні курсу лікування Амосино�� необхідно здійснювати контроль за станом функції органів кровотворення, печінки та нирок.
Можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливою до амоксициліну мікрофлори, що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії.
При лікуванні хворих з бактеріємією рідко розвивається реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
У пацієнтів, що мають підвищену чутливість до пеніцилінів, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками.
При лікуванні легкої діареї на фоні застосування Амосина слід уникати призначення протидіарейний препаратів, що знижують перистальтику кишечнику; можна використовувати каолін - або аттапульгитсодержащие протидіарейні засоби. При тяжкій діареї необхідно провести диференціальну діагностику і призначити відповідну терапію.
Лікування слід продовжувати ще протягом 48-72 год після зникнення клінічних ознак захворювання.
При одночасному застосуванні естрогенсодержащих пероральних контрацептивів та амоксициліну следуе��, по можливості, використовувати додаткові методи контрацепції.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції органів дихання (у т.ч. бронхіт, пневмонія);
— інфекції ЛОР-органів (у т. ч. синусит, фарингіт, тонзиліт, гострий середній отит);
— інфекції сечостатевої системи (у т.ч. пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит, гонорея);
— гінекологічні інфекції (в т. ч. ендометрит, цервіцит);
— інфекції органів ШКТ (у т.ч. перитоніт, энтероколіт, черевний тиф, холангіт, холецистит);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (у т. ч. бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— лептоспіроз;
— лістеріоз;
— хвороба Лайма (бореліоз);
— дизентерія;
— сальмонельоз, сальмонеллоносительство;
— менінгіт;
— ендокардит (профілактика);
— сепсис.Протипоказання
— алергічний діатез;
— бронхіальна астма, поліноз;
— інфекційний мононуклеоз;
— лімфолейкоз;
— печінкова недостатність;
— захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків);
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів);
— дитячий вік до 3 років (для таблеток і капсул).
З обережністю слід призначати препарат при вагітності, ниркової недостатності, а також при вказівках в анамнезі кровотечі.Лікарська взаємодія
Антациды, глюкозамін, проносні засоби, їжа, антибіотики групи аміноглікозидів при одночасному застосуванні уповільнюють і знижують абсорбцію амоксициліну; аскорбінова кислота - підвищує його абсорбцію.
Бактерицидні антибіотики (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) виявляють синергізм з амоксициліном; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагонізм.
Амоксицилін при одночасному застосуванні підвищує ефективність н��прямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс); зменшує ефективність естрогенсодержащих пероральних контрацептивів, етинілестрадіолу (ризик розвитку міжменструальних кровотеч), а також лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється пара-амінобензойна кислота.