Дозировка
Внутрь, до или после приема пищи. Взрослым и детям старше 10 лет (с массой тела более 40 кг) назначают по 0.5 г 3 раза в сутки; при тяжелом течении инфекции - 0.75-1 г 3 раза в сутки. Детям в возрасте 5-10 лет назначают по 0.25 г 3 раза в сутки; 2-5 лет - 0.125 г 3 раза в сутки; младше 2 лет - 20 мг/кг 3 раза в сутки. Курс лечения - 5-12 дней. При острой неосложненной гонорее назначают 3 г однократно; при лечении женщин рекомендуется повторный прием указанной дозы. При острых инфекционных заболеваниях желудочно-кишечного тракта (паратифы, брюшной тиф) и желчных путей, при гинекологических инфекционных заболеваниях взрослым - 1.5-2 г 3 раза в сутки или по 1-1.5 г 4 раза в сутки. При лептоспирозе взрослым - 0.5-0.75 г 4 раза в сутки в течение 6-12 дней. При сальмонеллоносительстве взрослым - 1.5-2 г 3 раза в сутки в течение 2-4 нед. Для профилактики эндокардита при малых хирургических вмешательствах взрослым - 3-4 г за 1 ч до проведения процедуры. При необходимости назначают повторную дозу через 8-9 ч. У детей дозу уменьшают вдвое.У пациентов с нарушением функции почек при клиренсе креатинина 15-40 мл/мин интервал между приемами увеличивают до 12 ч; при клиренсе креатинина ниже 10 мл/мин дозу уменьшают на 15-50%; при анурии - максимальная доза 2 г/сут.
Лекарственная форма
Порошок
Состав
амоксициллина тригидрат (в пересчете на амоксициллин) - 0.500г
Вспомогательные вещества: поливинилпирролидон (повидон), глюкоза (декстроза), соль динатриевой этилендиамин N,N,N",N"-тетрауксусной кислоты 2-водной (трилон Б) (динатрия эдетат), натрия фосфат двузамещенный (натрия гидрофосфат), натрий a-глутаминовокислый 1-водный, ароматизатор пищевой, ванилин, сахар (сахароза).
Фармакологическое действие
Антибактериальное бактерицидное кислотоустойчивое средство широкого спектра действия из группы полусинтетических пенициллинов. Ингибирует транспептидазу, нарушает синтез пептидогликана (опорный белок клеточной стенки) в период деления и роста, вызывает лизис бактерий. Активен в отношении аэробных грамположительных бактерий: Staphylococcus spp. (за исключением штаммов, продуцирующих пенициллиназу), Streptococcus spp; и аэробных грамотрицательных бактерий: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp. Микроорганизмы, продуцирующие пенициллиназу, резистентны к действию амоксициллина. Действие развивается через 15-30 мин после введения и длится 8 ч.
Фармакокинетика
Абсорбция - быстрая, высокая (93%), прием пищи не оказывает влияния на абсорбцию, не разрушается в кислой среде желудка. При приеме внутрь в дозе 125 и 250 мг, максимальная концентрация - 1.5-3 мкг/мл и 3.5-5 мкг/мл, соответственно. Время достижения максимальной концентрации после перорального приема - 1-2 ч. Имеет большой объем распределения - высокие концентрации обнаруживаются в плазме, мокроте, бронхиальном секрете (в гнойном бронхиальном секрете распределение слабое), плевральной и перитонеальной жидкости, моче, содержимом кожных волдырей, ткани легкого, слизистой оболочке кишечника, женских половых органах, предстательной железе, жидкости среднего уха, кости, жировой ткани, желчном пузыре (при нормальной функции печени), тканях плода. При увеличении дозы в 2 раза концентрация также увеличивается в 2 раза. Концентрация в желчи превышает концентрацию в плазме в 2-4 раза. В амниотической жидкости и сосудах пуповины концентрация амоксициллина - 25-30% от уровня в плазме беременной женщины. Плохо проникает через гемато-энцефалический барьер, при воспалении мозговых оболочек (менингит) концентрация в спиномозговой жидкости - около 20%. Связь с белками плазмы - 17%.
Частично метаболизируется с образованием неактивных метаболитов. Период полувыведения - 1-1.5 ч. Выводится на 50-70% почками в неизмененном виде путем канальцевой экскреции (80%) и клубочковой фильтрации (20%), печенью - 10-20%. В небольшом количестве выделяется с грудным молоком. Период полувыведения у недоношенных, новорожденных и детей до 6 мес - 3-4 ч. При нарушении функции почек (клиренс креатинина менее или равен 15 мл/мин) период полувыведения увеличивается до 8.5 ч. Амоксициллин удаляется при гемодиализе.
Побочные действия
Аллергические реакции: возможны крапивница, гиперемия кожи, эритема, ангионевротический отек, ринит, конъюнктивит; редко - лихорадка, боли в суставах, эозинофилия, эксфолиативный дерматит, полиформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона; реакции, сходные с сывороточной болезнью; в единичных случаях - анафилактический шок.
Со стороны пищеварительной системы: дисбактериоз, изменение вкуса, рвота, тошнота, диарея, стоматит, глоссит, нарушение функции печени, умеренное повышение активности "печеночных" трансаминаз, псевдомембранозный энтероколит.
Со стороны нервной системы: возбуждение, тревожность, бессонница, атаксия, спутанность сознания, изменение поведения, депрессия, периферическая нейропатия, головная боль, головокружение, судорожные реакции.
Лабораторные показатели: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопеническая пурпура, анемия.
Прочие: затрудненное дыхание, тахикардия, интерстициальный нефрит, кандидоз влагалища, суперинфекция (особенно у пациентов с хроническими заболеваниями или пониженной резистентностью организма).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При курсовом лечении необходимо проводить контроль за состоянием функции органов кроветворения, печени и почек.
Возможно развитие суперинфекции за счет роста нечувствительной к нему микрофлоры, что требует соответствующего изменения антибактериальной терапии.
При лечении больных с бактериемией возможно развитие реакции бактериолиза (реакция Яриша-Герксгеймера).
У пациентов, имеющих повышенную чувствительность к пенициллинам, возможны перекрестные аллергические реакции с цефалоспориновыми антибиотиками.
При лечении легкой диареи на фоне курсового лечения следует избегать противодиарейных препаратов, снижающих перистальтику кишечника; можно использовать каолин- или аттапульгитсодержащие противодиарейные средства. При тяжелой диарее необходимо обратиться к врачу.
Лечение обязательно продолжается еще 48-72 ч после исчезновения клинических признаков заболевания.
При одновременном применении эстрогенсодержащих пероральных контрацептивов и амоксициллина, следует по возможности использовать другие или дополнительные методы контрацепции.
Показания
Бактериальные инфекции, вызванные чувствительной микрофлорой: инфекции дыхательных путей и ЛОР-органов (синусит, фарингит, тонзиллит, острый средний отит; бронхит, пневмония), мочеполовой системы (пиелонефрит, пиелит, цистит, уретрит, гонорея, эндометрит, цервицит), желудочно-кишечного тракта (перитонит, энтероколит, брюшной тиф, холангит, холецистит), инфекции кожи и мягких тканей (рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы), лептоспироз, листериоз, болезнь Лайма (боррелиоз), дизентерия, сальмонеллез, сальмонеллоносительство, менингит, эндокардит (профилактика), сепсис.
Противопоказания
Гиперчувствительность (в т.ч. к др. пенициллинам, цефалоспоринам, карбапенемам), аллергический диатез, бронхиальная астма, поллиноз, инфекционный мононуклеоз, лимфолейкоз, печеночная недостаточность, заболевания желудочно-кишечного тракта в анамнезе (особенно колит, связанный с применением антибиотиков), период лактации.
С осторожностью - беременность, почечная недостаточность, кровотечения в анамнезе.
Лекарственное взаимодействие
Антациды, глюкозамин, слабительные средства, пища, аминогликозиды -замедляют и снижают абсорбцию; аскорбиновая кислота повышает абсорбцию.
Бактерицидные антибиотики (в т.ч. аминогликозиды, цефалоспорины, циклосерин, ванкомицин, рифампицин) - синергидное действие; бактериостатические препараты (макролиды, хлорамфеникол, линкозамиды, тетрациклины, сульфаниламиды) - антагонистическое.
Повышает эффективность непрямых антикоагулянтов (подавляя кишечную микрофлору, снижает синтез витамина К и протромбиновый индекс); уменьшает эффективность эстрогенсодержащих пероральных контрацептивов, лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется парааминобензойная кислота, этинилэстрадиола - риск развития кровотечений "прорыва".
Диуретики, аллопуринол, оксифенбутазон, фенилбутазон, нестероидные противовоспалительные препараты; препараты, блокирующие канальцевую секрецию - снижая канальцевую секрецию, повышают концентрацию.
Аллопуринол повышает риск развития кожной сыпи.
(62)
Дозування
Внутрішньо, до або після прийому їжі. Дорослим і дітям старше 10 років (з масою тіла більше 40 кг) призначають по 0.5 г 3 рази на добу; при важкому перебігу інфекції - 0.75-1 г 3 рази на добу. Дітям у віці 5-10 років призначають по 0,25 г 3 рази на добу; 2-5 років - 0.125 г 3 рази на добу; віком до 2 років - 20 мг/кг 3 рази на добу. Курс лікування - 5-12 днів. При гострій неускладненій гонореї призначають 3 г одноразово; при лікуванні жінок рекомендується повторний прийом зазначеної дози. При гострих інфекційних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (паратифи, черевний тиф) і жлчных шляхів, при гінекологічних інфекційних захворюваннях дорослим - 1.5-2 г 3 рази на добу або по 1-1.5 г 4 рази на добу. При лептоспірозі дорослим - 0.5-0.75 г 4 рази на добу протягом 6-12 днів. При сальмонеллоносительстве дорослим - 1.5-2 г 3 рази на добу протягом 2-4 тиж. Для профілактики ендокардиту при малих хірургічних втручаннях дорослим - 3-4 г за 1 год до проведення процедури. При необхідності призначають повторну дозу через 8-9 год. У дітей дозу зменшують вдвічі.У пацієнтів з порушенням функції нирок при кліренсі креатиніну 15-40 мл/хв інтервал мо��ду прийомами збільшують до 12 год; при кліренсі креатиніну нижче 10 мл/хв дозу зменшують на 15-50%; при анурії - максимальна доза 2 р/добу.
Лікарська форма
ПорошокСклад
амоксициліну тригідрат (у перерахунку на амоксицилін) - 0.500 р
Допоміжні речовини: полівінілпіролідон (повідон), глюкоза (декстроза), сіль динатрієвої етилендіамін N,N,N",N"-тетрауксусной кислоти 2-водної (трилон Б) (динатрію едетат), натрію фосфат двузамещенный (натрію гідрофосфат), натрій a-глутаминовокислый 1-водний, ароматизатор харчовий, ванілін, саха�� (сахароза).Фармакологічна дія
Антибактеріальне бактерицидну кислотостійке засіб широкого спектра дії з групи напівсинтетичних пеніцилінів. Інгібує транспептидазу, порушує синтез пептидоглікану (опорний білок клітинної стінки) у період ділення і росту, викликає лізис бактерій. Активний відносно аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp.; аеробних грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp. Мікроорганізми, що продукують пеніциліназу, резистентні до дії амоксициліну. Дія розвивається через 15-30 хв після введення і триває 8 ч.Фармакокінетика
Абсорбція - швидка, висока (93%), прийом їжі не впливає на абсорбцію, не руйнується в кислому середовищі шлунка. При прийомі внутрішньо у дозі 125 і 250 мг, максимальна концентрація - 1.5-3 мкг/мл і 3.5-5 мкг/мл, відповідно. Час досягнення максимальної концентрації після перорального прийому - 1-2 ч. Має великий об'єм розподілу - високі концентрації виявляються в плазмі, мокротинні, бронхіальному секреті (у гнійному бронхіальному секреті розподіл слабке), плевральній і перитонеальній рідині, сечі, вмісті шкірних пухирів, тканини легкого, слизовій оболонці кишечнику, жіночих статевих органах, передміхуровій залозі, рідині середнього вуха, кістки, жировій тканині, жовчному міхурі (при нормальній функції печінки), тканинах плоду. При збільшенні дози в 2 рази концентрація також збільшується у 2 рази. Концентрація в жовчі перевищує концентрацію в плазмі в 2-4 рази. В амніотичній рідини і судинах пуповини концентрація амоксициліну - 25-30% від рівня в плазмі вагітної жінки. Погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок (менінгіт) концентрація в спиномозковий рідини - близько 20%. Зв'язок з білками плазми - 17%.
Частково метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення - 1-1.5 ч. Виводиться на 50-70% нирками у незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80%) та клубочкової фільтрації (20%), печінкою - 10-20%. В невеликій кількості виділяється з грудним молоком. Період напіввиведення у недоношених, новонароджених і дітей до 6 місяців - 3-4 ч. При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну менше або дорівнює 15 мл/хв) період напіввиведення збільшується до 8.5 ч. Амоксицилін видаляється при гемодіалізі.Побічні дії
Алергічні реакції: можливі кропив'янка, гіперемія шкіри, еритема, ангіоневротичний набряк, риніт, кон'юнктивіт; рідко - пропасниця, біль у суглобах, еозинофілія, ексфоліативний дерматит, поліформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона; реакції, подібні до сироваткової хвороби; у поодиноких випадках - анафілактичний шок.
З боку травної системи: дисбактеріоз, зміна смаку, блювота, нудота, діарея, стоматит, глосит, порушення функції печінки, помірне підвищення активності "печінкових" трансаміназ, псевдомембранозний ентероколіт.
З боку нервової системи: збудження, тривожність, безсоння, атаксія, сплутаність свідомості, зміна поведінки, депресія, периферична нейропатія, головний біль, запаморочення, судомні реакції.
Лабораторні показники: лейкопенія, нейтропенія, тром��оцитопеническая пурпура, анемія.
Інші: утруднене дихання, тахікардія, інтерстиціальний нефрит, кандидоз піхви, суперінфекція (особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функції органів кровотворення, печінки та нирок.
Можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливою до нього мікрофлори, що вимагає відповідної зміни ан��ибактериальной терапії.
При лікуванні хворих з бактеріємією можливий розвиток реакції бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
У пацієнтів, що мають підвищену чутливість до пеніцилінів, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками.
При лікуванні легкої діареї на фоні курсового лікування слід уникати протидіарейний препаратів, що знижують перистальтику кишечнику; можна використовувати каолін - або аттапульгитсодержащие протидіарейні засоби. При тяжкій діареї нео��хідно звернутися до лікаря.
Лікування обов'язково триває ще 48-72 год після зникнення клінічних ознак захворювання.
При одночасному застосуванні естрогенсодержащих пероральних контрацептивів і амоксициліну, слід по можливості використовувати інші чи додаткові методи контрацепції.Свідчення
Бактеріальні інфекції, спричинені чутливою мікрофлорою: інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів (синусит, фарингіт, тонзиліт, гострий середній отит; бронхіт, пневмонія), сечостатевої системи (пиелонефріт, пієліт, цистит, уретрит, гонорея, ендометрит, цервіцит), шлунково-кишкового тракту (перитоніт, ентероколіт, черевний тиф, холангіт, холецистит), інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози), лептоспіроз, лістеріоз, хвороба Лайма (бореліоз), дизентерія, сальмонельоз, сальмонеллоносительство, менінгіт, ендокардит (профілактика), сепсис.Протипоказання
Гіперчутливість (у т.ч. до ін пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів), алергічний діатез, бронхіальна астма, поліноз, інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, печінкова недостатність, захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків), період лактації.
З обережністю: вагітність, ниркова недостатність, кровотечі в анамнезі.Лікарська взаємодія
Антациди, глюкозамін, проносні засоби, їжа, аміноглікозиди -уповільнюють і знижують абсорбцію; аскорбінова кислота підвищує абсорбцію.
Бактерицидні антибіотики (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифівпицин) - синергидное дію; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагоністичну.
Підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс); зменшує ефективність естрогенсодержащих пероральних контрацептивів, лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється параамінобензойна кислота, етинілестрадіолу - ризик розвитку кровотеч "прориву".
Діуретики, алопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати; препарати, що блокують канальцеву секрецію - знижують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію.
Алопуринол підвищує ризик розвитку шкірного висипу.
