Дозировка
Правила приготовления суспензии Однодозовый пакет В чистый стакан наливают прокипяченую и охлажденную воду в количестве, указанном в таблице, затем высыпают содержимое одного пакета и перемешивают до получения однородной суспензии. Доза в пакете \0009Необходимое количество воды 125 мг \00092.5 мл 250 мг \00095 мл 500 мг \000910 мл После приема стаканчик промыть водой, высушить и хранить в сухом, чистом месте.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления суспензии для приема внутрь белого с желтоватым оттенком цвета, со специфическим запахом; приготовленная суспензия белого с желтоватым оттенком цвета, со специфическим запахом.
Состав
амоксициллин (в форме тригидрата) \0009250 мг
Вспомогательные вещества: поливинилпирролидон (повидон), глюкоза (декстроза), трилон Б (динатрия эдетат), натрия фосфат двузамещенный (натрия гидрофосфат), натрия ?-глутамата моногидрат, ароматизатор пищевой, ванилин, сахароза.
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия группы полусинтетических пенициллинов. Действует бактерицидно. Ингибирует транспептидазу, нарушает синтез пептидогликана (опорный полимер клеточной стенки) в период деления и роста, вызывает лизис бактерий. Кислотоустойчив.
Активен в отношении аэробных грамположительных бактерий: Staphylococcus spp. (за исключением штаммов, продуцирующих пенициллиназу), Streptococcus spp.; аэробных грамотрицательных бактерий: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.
Микроорганизмы, продуцирующие пенициллиназу, резистентны к действию амоксициллина.
Действие развивается через 15-30 мин после введения и продолжается 8 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь амоксициллин быстро и практически полностью (93%) всасывается из ЖКТ. Прием пищи не оказывает влияния на абсорбцию препарата, не разрушается в кислой среде желудка. Cmax активного вещества в плазме наблюдается через 1-2 ч. При приеме внутрь в дозе 125 мг и 250 мг Cmax в плазме крови составляет 1.5-3 мкг/мл и 3.5-5 мкг/мл соответственно.
Распределение
Имеет большой Vd: в высоких концентрациях обнаруживается в плазме, мокроте, бронхиальном секрете (в гнойном бронхиальном секрете распределение слабое), плевральной и перитонеальной жидкости, моче, содержимом кожных волдырей, ткани легкого, слизистой оболочке кишечника, женских половых органах, предстательной железе, жидкости среднего уха, кости, жировой ткани, желчном пузыре (при нормальной функции печени), тканях плода. При увеличении дозы в 2 раза концентрация также увеличивается в 2 раза. Концентрация в желчи превышает концентрацию в плазме в 2-4 раза. В амниотической жидкости и сосудах пуповины концентрация амоксициллина - 25-30% от уровня в плазме у беременной женщины. Плохо проникает через ГЭБ, при воспалении мозговых оболочек (менингит) концентрация в спинномозговой жидкости - около 20%.
Связывание с белками плазмы - 17%.
В небольшом количестве выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
Амоксициллин частично метаболизируется с образованием неактивных метаболитов.
Выведение
T1/2 амоксициллина составляет 1-1.5 ч. Амоксициллин выводится на 50-70% с мочой в неизмененном виде путем канальцевой экскреции (80%) и клубочковой фильтрации (20%), с желчью - 10-20%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У недоношенных, новорожденных и детей младше 6 месяцев T1/2 составляет 3-4 ч.
При нарушении функции почек (КК ? 15 мл/мин) T1/2 амоксициллина увеличивается до 8.5 ч.
Амоксициллин удаляется при гемодиализе.
Побочные действия
Аллергические реакции: возможно - крапивница, гиперемия кожи, эритема, ангионевротический отек, ринит, конъюнктивит; редко - лихорадка, боли в суставах, эозинофилия, эксфолиативный дерматит, многоформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, реакции, сходные с сывороточной болезнью; в единичных случаях - анафилактический шок.
Со стороны пищеварительной системы: дисбактериоз, изменение вкуса, рвота, тошнота, диарея, стоматит, глоссит, нарушение функции печени, умеренное повышение активности печеночных трансаминаз; редко - псевдомембранозный энтероколит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: возбуждение, тревожность, бессонница, атаксия, спутанность сознания, изменение поведения, депрессия, периферическая невропатия, головная боль, головокружение, судорожные реакции.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - интерстициальный нефрит.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопеническая пурпура, анемия.
Прочие: затрудненное дыхание, тахикардия, кандидоз влагалища, суперинфекция (особенно у пациентов с хроническими заболеваниями или пониженной резистентностью организма).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При проведении курса лечения Амосином необходимо осуществлять контроль за состоянием функции органов кроветворения, печени и почек.
Возможно развитие суперинфекции за счет роста нечувствительной к амоксициллину микрофлоры, что требует соответствующего изменения антибактериальной терапии.
При лечении больных с бактериемией редко развивается реакция бактериолиза (реакция Яриша-Герксгеймера).
У пациентов, имеющих повышенную чувствительность к пенициллинам, возможны перекрестные аллергические реакции с цефалоспориновыми антибиотиками.
При лечении легкой диареи на фоне применения Амосина следует избегать назначения противодиарейных препаратов, снижающих перистальтику кишечника; можно использовать каолин- или аттапульгитсодержащие противодиарейные средства. При тяжелой диарее необходимо провести дифференциальную диагностику и назначить соответствующую терапию.
Лечение следует продолжать еще 48-72 ч после исчезновения клинических признаков заболевания.
При одновременном применении эстрогенсодержащих пероральных контрацептивов и амоксициллина следует, по возможности, использовать дополнительные методы контрацепции.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции органов дыхания (в т.ч. бронхит, пневмония);
— инфекции ЛОР-органов (в т.ч. синусит, фарингит, тонзиллит, острый средний отит);
— инфекции мочеполовой системы (в т.ч. пиелонефрит, пиелит, цистит, уретрит, гонорея);
— гинекологические инфекции (в т.ч. эндометрит, цервицит);
— инфекции органов ЖКТ (в т.ч. перитонит, энтероколит, брюшной тиф, холангит, холецистит);
— инфекции кожи и мягких тканей (в т.ч. рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
— лептоспироз;
— листериоз;
— болезнь Лайма (боррелиоз);
— дизентерия;
— сальмонеллез, сальмонеллоносительство;
— менингит;
— эндокардит (профилактика);
— сепсис.
Противопоказания
аллергический диатез;
— бронхиальная астма, поллиноз;
— инфекционный мононуклеоз;
— лимфолейкоз;
— печеночная недостаточность;
— заболевания ЖКТ в анамнезе (особенно колит, связанный с применением антибиотиков);
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к другим пенициллинам, цефалоспоринам, карбапенемам;
— детский возраст до 3 лет (для таблеток и капсул).
С осторожностью следует назначать препарат при беременности, почечной недостаточности, а также при указаниях в анамнезе на кровотечения.
Лекарственное взаимодействие
Антациды, глюкозамин, слабительные средства, пища, антибиотики группы аминогликозидов при одновременном применении замедляют и снижают абсорбцию амоксициллина; аскорбиновая кислота - повышает его абсорбцию.
Бактерицидные антибиотики (в т.ч. аминогликозиды, цефалоспорины, циклосерин, ванкомицин, рифампицин) проявляют синергизм с амоксициллином; бактериостатические препараты (макролиды, хлорамфеникол, линкозамиды, тетрациклины, сульфаниламиды) - антагонизм.
Амоксициллин при одновременном применении повышает эффективность непрямых антикоагулянтов (подавляя кишечную микрофлору, снижает синтез витамина К и протромбиновый индекс); уменьшает эффективность эстрогенсодержащих пероральных контрацептивов, этинилэстрадиола (риск развития межменструальных кровотечений), а также лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется пара-аминобензойная кислота.
(58)
Дозування
Правила приготування суспензії Однодозовый пакет В чистий стакан наливають прокипяченую і охолоджену воду в кількості, зазначеній у таблиці, потім висипають вміст одного пакета і перемішують до отримання однорідної суспензії. Доза в пакеті \0009Необходимое кількість води 125 мг \00092.5 мл 250 мг \00095 мл 500 мг \000910 мл Після прийому стаканчик промити водою, висушити і зберігати в сухому, чистому місці.
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всередину білого з жовтуватим відтінком кольору, зі специфічним��ическим запахом; приготована суспензія білого з жовтуватим відтінком кольору, зі специфічним запахом.Склад
амоксицилін (у формі тригідрату) \0009250 мг
Допоміжні речовини: полівінілпіролідон (повідон), глюкоза (декстроза), динатрію едетат (динатрію едетат), натрію фосфат двузамещенный (натрію гідрофосфат), натрію ?-глутамату моногідрат, ароматизатор харчовий, ванілін, сахароза.Фармакологічна дія
Антибіотик широкого спектра дії групи напівсинтетичних пеніцилінів. Діє бактерицидно. Інгібує transposeептидазу, порушує синтез пептидоглікану (опорний полімер клітинної стінки) у період ділення і росту, викликає лізис бактерій. Кислотоустойчив.
Активний відносно аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp.; аеробних грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Helicobacter pylori, Klebsiella spp.
Мікроорганізми, що продукують пеніциліназу, резистентні до дії амоксициліну.
Дія розвивається через 15-30 хв після введення і триває 8 ч.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо амоксицилін швидко і практично повністю (93%) всмоктується з ШКТ. Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату, не руйнується в кислому середовищі шлунка. Cmax активної речовини в плазмі спостерігається через 1-2 ч. При прийомі внутрішньо у дозі 125 мг та 250 мг Cmax у плазмі крові становить 1.5-3 мкг/мл і 3.5-5 мкг/мл відповідно.
Розподіл
Має великий Vd: у високих концентраціях виявляється в плазмі, мокротинні, бронхіальному секреті (у гнійному бронхиальном секреті розподіл слабке), плевральній і перитонеальній рідині, сечі, вмісті шкірних пухирів, тканини легкого, слизовій оболонці кишечнику, жіночих статевих органах, передміхуровій залозі, рідині середнього вуха, кістки, жировій тканині, жовчному міхурі (при нормальній функції печінки), тканинах плоду. При збільшенні дози в 2 рази концентрація також збільшується у 2 рази. Концентрація в жовчі перевищує концентрацію в плазмі в 2-4 рази. В амніотичній рідини і судинах пуповини концентрація амоксициліну - 25-30% від рівня в плазмі у беремо��нною жінки. Погано проникає через ГЕБ, при запаленні мозкових оболонок (менінгіт) концентрація в спинномозковій рідині - близько 20%.
Зв'язування з білками плазми - 17%.
В невеликій кількості виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Амоксицилін частково метаболізується з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення
T1/2 амоксициліну становить 1-1.5 ч. Амоксицилін виводиться на 50-70% із сечею у незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80%) та клубочкової фільтрації (20%), з жовчю - 10-20%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У недоношених, новонароджених і дітей молодше 6 місяців T1/2 становить 3-4 ч.
При порушенні функції нирок (КК ? 15 мл/хв) T1/2 амоксициліну збільшується до 8.5 ч.
Амоксицилін видаляється при гемодіалізі.Побічні дії
Алергічні реакції: можливо - кропив'янка, гіперемія шкіри, еритема, ангіоневротичний набряк, риніт, кон'юнктивіт; рідко - пропасниця, біль у суглобах, еозинофілія, ексфоліативний дерматит, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, реактора��іі, подібні до сироваткової хвороби; у поодиноких випадках - анафілактичний шок.
З боку травної системи: дисбактеріоз, зміна смаку, блювота, нудота, діарея, стоматит, глосит, порушення функції печінки, помірне підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко - псевдомембранозний ентероколіт.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: збудження, тривожність, безсоння, атаксія, сплутаність свідомості, зміна поведінки, депресія, периферична невропатія, головний біль, запаморочення, судорожрні реакції.
З боку сечовидільної системи: рідко - інтерстиціальний нефрит.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенічна пурпура, анемія.
Інші: утруднене дихання, тахікардія, кандидоз піхви, суперінфекція (особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При проведенні курсу лікування Амосином необхідно здійснювати контроль за станом функції органів кроветв��ренію, печінки і нирок.
Можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливою до амоксициліну мікрофлори, що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії.
При лікуванні хворих з бактеріємією рідко розвивається реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
У пацієнтів, що мають підвищену чутливість до пеніцилінів, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками.
При лікуванні легкої діареї на фоні застосування Амосина слід уникати призн��ня протидіарейний препаратів, що знижують перистальтику кишечнику; можна використовувати каолін - або аттапульгитсодержащие протидіарейні засоби. При тяжкій діареї необхідно провести диференціальну діагностику і призначити відповідну терапію.
Лікування слід продовжувати ще протягом 48-72 год після зникнення клінічних ознак захворювання.
При одночасному застосуванні естрогенсодержащих пероральних контрацептивів та амоксициліну слід, по можливості, використовувати додаткові методи контрацепції.Показанія
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції органів дихання (у т.ч. бронхіт, пневмонія);
— інфекції ЛОР-органів (у т. ч. синусит, фарингіт, тонзиліт, гострий середній отит);
— інфекції сечостатевої системи (у т.ч. пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит, гонорея);
— гінекологічні інфекції (в т. ч. ендометрит, цервіцит);
— інфекції органів ШКТ (у т.ч. перитоніт, ентероколіт, черевний тиф, холангіт, холецистит);
— інфекції шкіри і магких тканин (у т. ч. бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— лептоспіроз;
— лістеріоз;
— хвороба Лайма (бореліоз);
— дизентерія;
— сальмонельоз, сальмонеллоносительство;
— менінгіт;
— ендокардит (профілактика);
— сепсис.Протипоказання
алергічний діатез;
— бронхіальна астма, поліноз;
— інфекційний мононуклеоз;
— лімфолейкоз;
— печінкова недостатність;
— захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із пр��менением антибіотиків);
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до інших пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів;
— дитячий вік до 3 років (для таблеток і капсул).
З обережністю слід призначати препарат при вагітності, ниркової недостатності, а також при вказівках в анамнезі кровотечі.Лікарська взаємодія
Антациди, глюкозамін, проносні засоби, їжа, антибіотики групи амі��огликозидов при одночасному застосуванні уповільнюють і знижують абсорбцію амоксициліну; аскорбінова кислота - підвищує його абсорбцію.
Бактерицидні антибіотики (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) виявляють синергізм з амоксициліном; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагонізм.
Амоксицилін при одночасному застосуванні підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс); зменшує ефективність естрогенсодержащих пероральних контрацептивів, етинілестрадіолу (ризик розвитку міжменструальних кровотеч), а також лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється пара-амінобензойна кислота.