Дозировка
Препарат применяется в/в. Режим дозирования зависит от возраста, массы тела и функции почек пациента, а также от тяжести инфекции. Минимальный курс антибактериальной терапии составляет 5 дней. Максимальная продолжительность терапии может составлять 14 дней, после чего следует оценить ее эффективность и переносимость. Дозы приведены в расчет на содержание амоксициллина/клавулановой кислоты. Взрослые и дети старше 12 лет с массой тела более 40 кг Стандартная доза: 1000 мг/200 мг каждые 8 ч. Тяжелые инфекции: 1000 мг/200 мг каждые 4-6 ч. Профилактика в хирургии Вмешательства, длящиеся менее 1 ч: 1000 мг/200 мг во время вводного наркоза Вмешательства, длящиеся более 1 ч: до 4 доз 1000 мг/200 мг в течение 24 ч.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в введения
Состав
амоксициллин (в форме натриевой соли) \0009500мг
клавулановая кислота (в форме калиевой соли) \0009100 мг
Фармакологическое действие
Амоксициллин - это полусинтетический аминопенициллин, относящийся к группе бета-лактамных антибиотиков, обладающий широким спектром антибактериальной активности в отношении многих грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов. Амоксициллин разрушается под действием микробных ферментов (бета-лактамаз) и не действует на микроорганизмы, которые продуцируют эти ферменты.
Клавулановая кислота - это бета-лактам, структурно родственный пенициллинам. который обладает способностью инактивировать бета-лактамазы. Присутствие клавулановой кислоты защищает амоксициллин от разрушающего действия бета-лактамаз и эффективно расширяет спектр активности амоксициллина, который включает многие бактерии, обычно резистентные к амоксициллину, а также к другим пенициллинам и цефалоспоринам.
Амоксициллин+клавулановая кислота оказывает бактерицидное действие in vivo на следующие микроорганизмы: грамположительные аэробы: Staphylococcus aureus. Streptococcus pneumoniae. Streptococcus pyogenes; грамотрицательные аэробы: виды рода Enterobacter, Escherichia coli. Haemophilus influenzae, виды рода Klebsiella, Moraxella catarrhalis.
Амоксициллин+клавулановая кислота оказывает бактерицидное действие in vitro на следующие микроорганизмы: грамположительные аэробы: Bacillis anthracis, виды рода Corynebacierium, Enterococeus faecalis, Enterococeus faecium, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, коагулазо-негативные стафилококки в т.ч. Staphylococcus epidermidis. Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp. группы viridans, грамположительные анаэробы: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; грамотрицательные аэробы: Bordetella pertussis, Brucella spp., Gardnerella vaginalis, Helicobacter pylori, Legionella spp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris. Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica; грамотрицательные анаэробы: Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis), виды рода Fusobactcrium spp.; прочие: Borrelia burgdorferi, Chlamydiae spp., Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Фармакокинетика
Амоксициллин и клавулановая кислота в комбинации не влияют на фармакокинетику друг друга. Cmax в плазме после болюсной инъекции амоксициллина+клавулановой кислоты (1000 мг+200 мг) составляет 105 мг/л для амоксициллина и 28 мг/л для клавулановой кислоты, при введении 500 мг амоксициллина и 100 мг клавулановой кислоты - 32 мг/л и 10 мг/л соответственно, Период полувыведения амоксициллина 1000 мг составляет 0.9 ч, клавулановой кислоты 200 мг - 0.9 ч, при введении 500 мг амоксициллина и 100 мг клавулановой кислоты - 1 ч и 1 ч соответственно.
После в/в введения терапевтические концентрации амоксициллина и клавулановой кислоты создаются в брюшной полости, жировой и мышечной тканях и интерстициальной жидкости, в коже, легких и плевральной жидкости, в желчном пузыре, а также в синовиальной и перитонеальной жидкостях, желчи и гное. Амоксициллин и клавулановая кислота проникают через плацентарный барьер и в низких концентрациях выводятся в грудное молоко. Амоксициллин и клавулановая кислота связываются с белками плазмы на 13-20%.
Амоксициллин выводится в основном почками, тогда как клавулановая кислота посредством как почечного, так и внепочечного механизмов. Примерно 60-70% амоксициллина и 40-65% клавулановой кислоты выводятся почками в неизмененном виде в первые 6 ч после одной болюсной инъекции 1000 мг/200 мг. Амоксициллин в количестве, эквивалентном 10-25% начальной дозы амоксициллина. выводится почками в виде неактивной пенициллоевой кислоты. Клавулановая кислота в организме человека подвергается интенсивному метаболизму и выводится почками и кишечником.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диарея, тошнота, рвота, диспепсические расстройства, колит (в т.ч. числе псевдомембранозный и геморрагический).
Со стороны печени и желчевыводящих путей: умеренное повышение активности ACT и АЛТ, гепатит, холестатическая желтуха (при совместном использовании с другими пенициллинами и цефалоспоринами), повышение активности щелочной фосфатазы и/или концентрации билирубина.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: интерстициальный нефрит, кристаллурия. гематурия.
Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, судороги (могут проявляться у пациентов с нарушением функции почек при приеме высоких доз препарата), бессонница, возбуждение, тревога, изменение поведения, обратимая гиперактивность.
Со стороны кроветворной и лимфатической системы: обратимая лейкопения (включая нейтропению), тромбоцитопения, обратимый агранулоцитоз и гемолитическая анемия, удлинение протромбинового времени и времени кровотечения, эозинофилия, тромбоцитоз, анемия.
Суперинфекция: кандидоз кожи и слизистых оболочек.
Местные реакции: в отдельных случаях - флебит в месте в/в введения.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, мультиформная экссудативная эритема, ангионевротический отек, анафилактические реакции, синдром, сходный с сывороточной болезнью, аллергический васкулит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, буллезный эксфолиативный дерматит, острый генерализованный экзантематозный пустулез.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При курсовом лечении необходимо проводить контроль за состоянием функции органов кроветворения, печени и почек. При назначении больным с сепсисом возможно развитие реакции бактериолиза (реакция Яриша-Герксгеймера).
У пациентов, имеющих повышенную чувствительность к пенициллинам, возможны перекрестные аллергические реакции с цефалоспориновыми антибиотиками.
При необходимости парентерального введения больших доз препарата пациентам, находящимся на диете с низким содержанием соли, следует учитывать наличие иона натрия в препарате.
Амоксициллин и клавулановая кислота могут провоцировать иеепеиифическое связывание иммуноглобулинов и альбуминов с мембраной эритроцитов, что может быть причиной ложноположително реакции при пробе Кумбса.
При наличии в моче высоких концентраций амоксициллина он может при комнатной температуре выпадать в осадок в мочевых катетерах. Необходимо регулярно проверять проходимость таких катетеров. Кристаллурия, возникшая вследствие приема амоксициллин-содержащих препаратов, в некоторых случаях приводила к почечной недостаточности.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Учитывая вероятность развития побочных эффектов со стороны ЦНС, следует соблюдать осторожность при управлении автомобилем и работы с техникой.
Показания
Бактериальные инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции нижних отделов дыхательных путей (обострение хронического бронхита, долевая пневмония и бронхопневмония);
— инфекции ЛОР-органов (средний отит, синусит, рецидивирующий тонзиллит);
— инфекции мочевыводящих путей (в т.ч. цистит, уретрит, пиелонефрит);
— инфекции органов малого таза (в т.ч. сальпингит, сальпингоофорит, эндометрит, септический аборт, пельвиоперитонит, послеродовый сепсис);
— инфекции кожи и мягких тканей (флегмона, раневая инфекция, рожа, импетиго, абсцессы);
— инфекции костей и суставов (в т.ч. хронический остеомиелит);
— инфекции, передающиеся половым путем (гонорея, мягкий шанкр);
— другие инфекционные заболевания: септицемия, перитонит, интраабдоминальный сепсис, послеоперационные инфекции.
Профилактика послеоперационных инфекций, при хирургических вмешательствах на ЖКТ, органах малого таза, голове и шее, сердце, почках, желчевыводящих путях, а также пр
Противопоказания
— инфекционный мононуклеоз;
— эпизоды желтухи или нарушение функции печени в результате применения амоксициллина/клавулановой кислоты в анамнезе;
— повышенная чувствитсльность к амоксициллину и клавулановой кислоте;
— повышенная чувствительность к пенициллинам, цефалоспоринам, другим бета-лактамным антибиотикам.
С осторожностью: тяжелая печеночная недостаточность, заболевания ЖКТ(в т.ч. колит в анамнезе, связанный с применением пенициллинов), хроническая почечная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Бактерицидные антибиотики (в т.ч. аминогликозиды, цефалоспорины, ванкомицин, рифампицин) оказывают синергидное действие; бактериостатические лекарственные средства (макролиды, хлорамфеникол, линкозамиды, тетрациклины, сульфаниламиды) - антагонистическое.
Уменьшает эффективность пероральных контрацептивов, лекарственных средств, в процессе метаболизма которых образуется парааминобензойная кислота, этинилэстрадиол - риск развития кровотечений прорыва.
Диуретики, аллопуринол, фенилбутазон, НПВС и другие лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, повышают концентрацию амоксициллина.
Аллопуринол повышает риск развития кожной сыпи.
При одновременном применении с метотрексатом повышается токсичность метотрексата.
Следует избегать одновременного применения с дисульфирамом.
Пробенецид уменьшает выведение амоксициллина, увеличивая его сывороточную концентрацию.
(412)
Дозування
Препарат застосовується в/в. Режим дозування залежить від віку, маси тіла та функції нирок пацієнта, а також від тяжкості інфекції. Мінімальний курс антибактеріальної терапії становить 5 днів. Максимальна тривалість терапії може становити 14 днів, після чого слід оцінити її ефективність і переносимість. Дози наведені в розрахунок на утримання амоксициліну/клавуланової кислоти. Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла більше 40 кг Стандартна доза: 1000 мг/200 мг кожні 8 ч. Тяжкі інфекції: 1000 мг/200 мг кожні 4-6 ��. Профілактика в хірургії Втручання, що тривають менше 1 ч: 1000 мг/200 мг під час вступного наркозу Втручання, що тривають більше 1 год: до 4 доз 1000 мг/200 мг протягом 24 год.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в введенняСклад
амоксицилін (у формі натрієвої солі) \0009500мг
клавуланова кислота (у формі калієвої солі) \0009100 мгФармакологічна дія
Амоксицилін - це напівсинтетичний аминопенициллин, що відноситься до групи бета-лактамних антибіотиків, що володіє широким спектром антибактериально�� активності відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін руйнується під дією мікробних ферментів бета-лактамаз) та не діє на мікроорганізми, які продукують ці ферменти.
Клавуланова кислота - це бета-лактам, структурно споріднений пеніцилінів. який має здатність інактивувати бета-лактамази. Присутність клавуланової кислоти захищає амоксицилін від руйнівної дії бета-лактамаз і ефективно розширює спектр активності амоксициліну, який��включає багато бактерій зазвичай резистентні до амоксициліну, та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.
Амоксицилін+клавуланова кислота чинить бактерицидну дію in vivo на наступні мікроорганізми: грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus. Streptococcus pneumoniae. Streptococcus pyogenes; грамнегативні аероби: види роду Enterobacter, Escherichia coli. Haemophilus influenzae, види роду Klebsiella, Moraxella catarrhalis.
Амоксицилін+клавуланова кислота чинить бактерицидну дію in vitro на наступні мікроорганізми: грампозитивні аероби: Bacillis anthracis, види роду Corynebacierium, Enterococeus faecalis, Enterococeus faecium, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, коагулазо-негативні стафілококи в т. ч. Staphylococcus epidermidis. Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp. групи viridans, грампозитивні анаероби: Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Brucella spp., Gardnerella vaginalis, Helicobacter pylori, Legionella spp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris. Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica; грамнегативні анаероби: Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis), види роду Fusobactcrium spp.; інші: Borrelia burgdorferi, Chlamydiae spp., Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.Фармакокінетика
Амоксицилін і клавуланова кислота в комбінації не впливають на фармакокінетику один одного. Cmax в плазмі після болюсної ін'єкції амоксициліну+клавуланової кислоти (1000 мг+200 мг) становить 105 мг/л для амоксициліну і 28 мг/л для клавуланової кислоти, при введенні 500 мг амоксициліну та 100 мг клавуланової кислоти - 32 мг/л і 10 мг/л відповідно, Період напіввиведення амоксициліну 1000 мг становить 0.9 год., клавуланової кислоти 200 мг - 0.9 год, при введенні 500 мг амоксициліну та 100 мг клавуланової кислоти - 1 год і 1 год відповідно.
Після в/в введення терап��втические концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти створюються в черевній порожнині, жировій та м'язовій тканинах та інтерстиціальній рідині, у шкірі, легенях і плевральній рідині, у жовчному міхурі, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною. Амоксицилін і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар'єр та у низьких концентраціях виводяться в грудне молоко. Амоксицилін і клавуланова кислота зв'язуються з білками плазми на 13-20%.
Амоксицилін виводиться в основному нирками, тоді як клавуланова ки��лота допомогою як ниркового, так і внепочечного механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виводяться нирками в незміненому вигляді в перші 6 год після однієї болюсної ін'єкції 1000 мг/200 мг. Амоксицилін в кількостях, еквівалентних 10-25% початкової дози амоксициліну. виводиться нирками у вигляді неактивної пенициллоевой кислоти. Клавуланова кислота в організмі людини піддається інтенсивному метаболізму і виводиться нирками і кишечником.Побічні дії
З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, диспепсичні розлади, коліт (у т. ч. числі псевдомембранозний і геморагічний).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: помірне підвищення активності ACT і АЛТ, гепатит, холестатична жовтяниця (при спільному використанні з іншими пеніцилінами та цефалоспоринами), підвищення активності лужної фосфатази та/або концентрації білірубіну.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: інтерстиціальний нефрит, кристалурія. гематурія.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, судоми (прояв��ятися у пацієнтів з порушенням функції нирок при прийомі високих доз препарату), безсоння, збудження, тривога, зміна поведінки, оборотна гіперактивність.
З боку кровотворної та лімфатичної системи: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію), тромбоцитопенія, оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія, подовження протромбінового часу та часу кровотечі, еозинофілія, тромбоцитоз, анемія.
Суперінфекція: кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Місцеві реакції: в окремих випадках - флебіт у місці ��/в введення.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функції органів кровотворення, печінки та ��очок. При призначенні хворим на сепсис можливий розвиток реакції бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
У пацієнтів, що мають підвищену чутливість до пеніцилінів, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками.
При необхідності парентерального введення високих доз препарату пацієнтам, які перебувають на дієті з низьким вмістом солі, слід враховувати наявність іона натрію в препараті.
Амоксицилін і клавуланова кислота можуть провокувати иеепеиифическое зв'язування іммуноглобулинов і альбумінів з мембраною еритроцитів, що може бути причиною ложноположително реакції при пробі Кумбса.
При наявності в сечі високих концентрацій амоксициліну він може при кімнатній температурі випадати в осад у сечових катетерах. Необхідно регулярно перевіряти його прохідність таких катетерів. Кристалурія, що виникла внаслідок прийому амоксицилін-вмісних препаратів, у деяких випадках призводила до ниркової недостатності.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмамиr />
Враховуючи вірогідність розвитку побічних ефектів з боку ЦНС, слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та роботи з технікою.Свідчення
Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, часткова пневмонія і бронхопневмонія);
— інфекції ЛОР-органів (середній отит, синусит, рецидивуючий тонзиліт);
— інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. цистит, уретрит, пієлонефрит);
— деталіекции органів малого тазу (в т. ч. сальпінгіт, сальпінгоофорит, ендометрит, септичний аборт, пельвіоперитоніт, післяродовий сепсис);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (флегмона, ранова інфекція, бешиха, імпетиго, абсцеси);
— інфекції кісток і суглобів (у т.ч. хронічний остеомієліт);
— інфекції, що передаються статевим шляхом (гонорея, м'який шанкр);
— інші інфекційні захворювання: септицемія, перитоніт, интраабдоминальный сепсис, післяопераційні інфекції.
Профілактика післяопераційних інфекцій, при хирургических втручаннях на ШЛУНКОВО-кишкового тракту, органах малого тазу, голові та шиї, серці, нирках, жовчних шляхах, а також прПротипоказання
— інфекційний мононуклеоз;
— епізоди жовтяниці або порушення функції печінки в результаті застосування амоксициліну/клавуланової кислоти в анамнезі;
— підвищена чувствитсльность до амоксициліну та клавуланової кислоти;
— підвищена чутливість до пеніцилінів, цефалоспоринів, інших бета-лактамних антибіотиків.
З обережністю: тяжка печінкова недостатність, захворювання ШКТ(у т. ч. коліт в анамнезі, пов'язаний із застосуванням пеніцилінів), хронічна ниркова недостатність.Лікарська взаємодія
Бактерицидні антибіотики (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин) чинять синергидное дію; бактеріостатичні лікарські засоби (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагоністичну.
Зменшує ефективність пероральних контрацептивів, лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється параа��инобензойная кислота, етинілестрадіол - ризик розвитку кровотеч прориву.
Діуретики, алопуринол, фенілбутазон, НПЗЗ та інші лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, підвищують концентрацію амоксициліну.
Алопуринол підвищує ризик розвитку шкірного висипу.
При одночасному застосуванні з метотрексатом підвищується токсичність метотрексату.
Слід уникати одночасного застосування з дисульфірамом.
Пробенецид зменшує виведення амоксициліну, збільшуючи його сироваткову концентр��цію.
